Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/6131/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 16.05.2025. Зареєстровано: 16.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/638/717/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023220000000743

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/6131/23
		                                Провадження №1-кп/638/717/25
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		16 травня 2025 року Шевчеківський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючої                                 ОСОБА_1 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря                           ОСОБА_4 ,
		прокурора                                 ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                            ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження № 22023220000000743 від 06 червня 2023 року за обвинуваченням:
		 ОСОБА_6  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бабенкове Ізюмського району Харківської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , неодруженого, не працюючого, має повну середню освіту, інвалідності, хронічні захворювання спростовує, на наркологічного, психіатричному обліках не перебуває, раніше не судимого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,-
		В С Т А Н О В И Л А :
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
		Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, зокрема м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, представниками збройних сил та інших державних органів Російської Федерації взято під контроль будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі, а також створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації. 
		Зокрема встановлено, що у період не пізніше 04 червня 2022 року (точну дату та час встановити не виявилось можливим) представниками окупаційних органів влади на території м. Ізюм Харківської області створено незаконний правоохоронний орган т.зв. «народна міліція», який в подальшому було реорганізовано в «Управление внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области», та підпорядковані йому підрозділи, зокрема т.зв. «Изюмское отделение народной милиции Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области».
		Крім того, 18 липня 2022 року відповідно до наказу голови «Временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_8 «Временная гражданская администрация Харьковской области» перейменована на «Военно-гражданскую администрацию Харьковской области», у зв`язку з чим вказаний незаконний правоохоронний орган «Управление внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области» як її структурний підрозділ змінив свою назву на «Управление внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области».
		Так, у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, у період часу не пізніше 04червня 2022року виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 , 04 червня 2022 року добровільно прибув за місцем знаходження незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території, т.зв. «народної міліції» за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, пров. Георгіївський, буд. 2, з метою працевлаштування, пройшов співбесіду та оформив документи для зайняття посади «оперуповноваженого карного розшуку» у вказаному незаконному правоохоронному органі. 
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, не пізніше 04 червня 2022 року (більш точний час у ході судового розгляду не встановлений) ОСОБА_6 був призначений на посаду «оперуповноваженого карного розшуку» у незаконному правоохоронному органі - т. зв. «народної міліції», яке в подальшому було реорганізовано в «Управление внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области», та підпорядковані йому підрозділи, зокрема т.зв. «Изюмское отделение народной милиции Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области», та дислокувалось за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м. Ізюм, вул. Соборна, буд. 50.
		Після зайняття вказаної посади ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, у період з 04 червня 2022 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений) по 08 вересня 2022 року виконував покладені окупаційною владою обов`язки «оперуповноваженого карного розшуку» незаконного правоохоронного органу (який з 18.07.2022 перейменований на «Управление внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области»), зокрема приймав заяви від місцевих жителів, відбирав пояснення у свідків, брав участь в оглядах місця події.
		В подальшому, починаючи з 08 вересня 2022 року незаконний правоохоронний орган т.зв. «Изюмское отделение полиции Управления внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области» (який з 18.07.2022 перейменований на «Управление внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области») припинило свою діяльність у зв`язку з деокупацію м. Ізюм Ізюмського району Харківської області.
		Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальнеправопорушення,передбачене ч.7ст.111-1КК України,тобто добровільне зайняття громадянином України у період з 4 червня 2022 року  08 вересня 2022 року посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		   Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		   У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України, не визнав та з посиланням на ст. 63 Конституції відмовився від дачі пояснень по справі. Скористався правом виступу у судових дебатах та просив визнати його невинним та виправдати. В останньому слові також наполягав на категоричному невизнанні винуватості та необхідності його виправдати. Обставин справи не повідомив, на запитання сторін у справі та колегії суддів відмовився надавати відповіді.
		   Судова колегія вважає, що незважаючи на не визнання ОСОБА_6 своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину доведена доказами і ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.
		   Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що восени 2022 року він перебував за адресою свого мешкання, йому потелефонували співробітники СБУ. Він зустрівся з ними. При спілкуванні він повідомив, що в кінці серпня може напочатку вересня 2022 року до нього до дому приходили хлопці, представилися працівниками міліції. Вони розшукували ОСОБА_10 , який був його сусідом. Що це була «кацапська» поліція йому зразу стало зрозуміло. У ході допиту вони запитали коли він бачив сусіда. Під час допиту хлопці повідомили, що вони з Ізюму, навчалися в інституті внутрішніх справ, хлопці були молоді 22-24 роки. Вони самостійно написали на аркуші пояснення свідка, що він давно бачив сусіда, після чого він підписав протокол. Під час складання протоколу один надиктовував, а свідок підписав. Обличчя хлопців він не особливо запамятав, вони ж самі не називали своїх імен чи прізвищ. Хлопці приходили пішки, представлялися діючою міліцією, підставою звернення до свідка вказали необхідність знайти його сусіда. Все це відбувалося у період окупації, в той час поліція України на території Ізюму Харківської області не працювала. Хлопці були у цивільному одязі, показували фото сусіда, питали чи відома свідкові особа, що на фото. У подальшому свідок був запрошений до СБУ, там він повідомив, що йому відомо. 
		Допитата у судовому засіданні ОСОБА_11 повідомила, що вона з моменту окупації м. Ізюм Харківської області до його деокупації перебувала за своїм місцем мешкання. У кінці серпня, на початку вересня 2022 року до неї приходили два молодих хлопці, казали, що вони з місцевої міліції, показували копію паспорта якоїсь людини, потім іншу копію паспорта іншої людини та запитували, чи не знає вона вказаних людей. Один з них записував її свідчення, інший писав. Після чого вони склали на аркуші текст, вона особисто нічого там не писала, повідомили лише, що вона нічого не знає. Зовнішність, обличчя хлопців, які приходили вона не пам`ятає, посилалась на травматичний досвід окупації м. Ізюм та те, що пройшло багато часу від події. Проте зазначила, що хлопці були молоді, приходили один раз, були одягнені у цивільний одяг, не представлялися іменами чи прізвищами, лише повідомили, що вони з місцевої міліції. Наголосила на тому, що в цей час м. Ізюм був окупований, всі боялися, української поліції не було.
		      Вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні, доказами:
		- копією загальногромадянського паспорту обвинуваченого ОСОБА_6 номер НОМЕР_1 , виданого 22.02.2022, орган видачі 6340.
		-копією довідки про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .
		-копією посвідчення курсанта Харківського національнго університу внутрішніх справ від 27.11.2000.
		- свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_2 , виданого Ізюмським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
		-свідоцтвом про здобуття повної загальної середньої освіти № ХА 51957831 від 24 червня 2020 року.
		-посвідченням про приписку до призовної дяльниці № 3 від 08 січня 2020 року.
		- відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2014 по 2 квартал 2022 по фізичній особі ОСОБА_6 .
		-витягом з Наказу № 245о/с від 19.08.2020 Харківського Національного університету внутрішніх справ про зарахування курсанта ОСОБА_6 до денної форми навчання.
		-витягом з Наказу № 219о/с від 22.06.2022 Харківського Національного університету внутрішніх справ про відрахування ОСОБА_6 з числа курсантів та звільнення.
		 Колегією суддів досліджено інші докази, які підтверджують винуватість ОСОБА_6 , а саме : 
		- Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 листопада 2022 року, в якому свідок ОСОБА_12 вказала, що бачила особу на фото 4 особисто. Відповідно до довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_6 , особи на інших фотознімках відношення до кримінального провадження не мають;
		Пред`явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей223,228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей104,231 КПК Українита є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає.
		-Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 листопада 2022 року, в якому свідок ОСОБА_13 вказала, що бачила особу на фото 4 особисто. Відповідно до довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_6 , особи на інших фотознімках відношення до кримінального провадження не мають;
		Пред`явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей223,228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей104,231 КПК Українита є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає.
		Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 січня 2023 року, в якому підозрюваний ОСОБА_14 вказав, що бачив особу на фото 4 особисто. Відповідно до довідки до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками на фотознімку № 4 зображений ОСОБА_6 , особи на інших фотознімках відношення до кримінального провадження не мають;
		Пред`явлення особи для впізнання проведено з дотриманням положень статей223,228 КПК України, а протокол, складений за результатами проведення вказаної слідчої дії, відповідає положенням статей104,231 КПК Українита є належним, допустимим та достовірним доказом у кримінальному провадженні, який сумніву в суду не викликає.
		- протоколом огляду речей і документів від 04 січня 2023 року, під час вказаних дій предметом огляду був картонний короб, який містив аркуші паперу формату А4 з друкованими та рукописними текстами- « документами» т.зв «ВГА Харьковской области», т.зв « Положение об управлении внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области», т.зв « Структура исполнительных органов власти Харьковской области»
		- копією Указа временной гражданской администрации Харкьовской области від 05.07.2022 № УГ-28/22
		-копією « Положение об управлении внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковской области»
		-копією «Положения о временной гражданской администрации Харьковской области»
		-копією « Структура исполнительных органов власти Харьковской области»
		Копією « платежной веомости» від 24 серпня 2022 року
		   - протоколом огляду речей та документів від 26 грудня 2022 року. Об`єктом огляду були вилучені під час обшуку документи, рапорти, пояснення, заяви, фототаблиці, складені російською мовою, виготовлені ОСОБА_6 ;
		    -протоколом огляду речей та документів від 03 березня 2023 року. Об`єктом огляду були вилучені під час обшуку документи, рапорти, пояснення, заяви, фототаблиці, складені російською мовою, виготовлені ОСОБА_6 ;
		   -протоколом огляду речей та документів від 03 березня 2023 року. Об`єктом огляду були вилучені під час обшуку документи, фотокартки ОСОБА_6 , копія паспорта ОСОБА_6 , копія довідки про місце мешкання ОСОБА_15 , копія картки платників податків ОСОБА_6 , « Анкета», копія записки про звільнення курсанта ОСОБА_6 , копія посвідчення ОСОБА_6 , « Автобиография», копія свідоцтва про зміну імені, копія свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти ОСОБА_6 , копії свідоцтв про народження, одруження, посвідчення про приписку ОСОБА_6 , копія довідки про місце реєстрації.
		   -протоколом огляду від 15 травня 2023 року, об`єктом огляду були вилучені під час обшуку документи, пояснення, рапорти, фототаблиці, трудові договори, документ про нерозголошення інформації, документ про обробку персональних даних, заяви, протоколи, протоколи огляду місця події, анкети.
		   - протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 01 березня 2023 року. Під час проведення вказаної дії вилучені оригінали матеріалів, а саме- трудові договори, папка для паперів з написом « ОСОБА_16 » з документами, фотокартками щодо ОСОБА_6 , трудовий договір, заяви, підписка про неразголошення інформації.
		    Судова колегія зазначає, що згідно ч. 1 ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).
		      Зазначена правова позиція міститься в Постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.10.2020 ( справа № 677/2040/16-к, провадження № 51-5738км19 ).
		   - копією анкети, де зазначені відомості про ОСОБА_6 та його родичів, дані про перетини ним кордонів, копією автобіографії ОСОБА_16 з даними про нього та членів його родини (рукописна) та друкована автобіографія ОСОБА_6 , поясненнями, копією трудового договору, обов`язком не розголошення інформації, згодою на обробку інформації, копією заяви з проханням до голови військово- цивільної адміністрації Харківської області про прийняття на роботу.
		У вказаних матеріалах містяться рапорти, пояснення, протоколи огляду місця події з фототаблицями, заяви, всі вказані матеріалами зібрані та сформовані, а також складені документи, які містяться у вказаних матеріалах ОСОБА_6 .
		   При цьому судовою колегією зазначається, що вищезазначені письмові докази складались ОСОБА_6 російською мовою, більшість на виготовлених типографських бланках, з використанням у своєї діяльності та посиланням на законодавство країни-агресора РФ, а саме положення КК РФ та КПК РФ. 
		       Крім того, зазначені письмові докази містять анкетні дані ОСОБА_6 , які в повній мірі ідентифікують його особу, посилання на його посаду в окупаційній поліції, адресовані на ім`я керівництва окупаційної поліції, мають власноручно виконані ОСОБА_6 тексти та підписи, автентичність яких підтверджено відповідними висновком судово-почеркознавчих експертиз.
		  Винність ОСОБА_6 доведена висновком та ілюстративними таблицями до висновку експерта Українського науково- досліжного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 25 квітня 2023 року № 18, висновками якого зазначено: Відповісти на питання: чи виконаний рукописний текст ОСОБА_17 у наступних документах:
		- Аркуші паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з обох сторін першого та другого аркушу, які являють собою документ з назвою «Протокол осмотра места происшествия» та датою «30.08.2022», з підписом осіб - « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_18 », з додатком до нього - третім та четвертим аркушем білого кольору формату А4 з рукописним текстом та роздрукованими фотографіями з назвою «Фототаблица к протоколу осмотра места происшествия», загалом на 4 арк.
		Аркуші паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з обох сторін першого аркушу, та з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони другого аркушу, які являють собою документ з назвою «Объяснение» та датою «05.09.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР ОСОБА_16 », загалом на 2 арк.;
		Аркуші паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з обох сторін першого аркушу, та з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони другого аркушу, які являють собою документ з назвою «Объяснение» та датою «05.09.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР ОСОБА_16 », загалом на 2 арк.;
		- Аркуш паперу білого кольору формату А4, з рукописним текстом з однієї сторони аркуша, який являє собою документ з назвою «Рапорт», та датою «07.09.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР Изюмского ОП N?2 ОСОБА_16 », загалом на 1 арк.;
		- Аркуш паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони аркуша, який являє собою документ з назвою
		«Рапорт», та датою «06.09.2022», з підписом особи «оперуполномоченный Изюмского ОП N?2 ОСОБА_16 », загалом на 1 арк.;
		- Аркуш паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони аркуша, який являє собою документ з назвою «обнаружении признаков преступления», з датою «30.08.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР Изюмского РУП ОСОБА_16 », загалом на 1 арк.
		Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Анкета» ОСОБА_16 на 3 арк., яка складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_6 , з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		- Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Объяснение» ОСОБА_16 на 1 арк., який складається рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_19 , з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		- Аркуш паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Автобиография», на 1 арк складається з друкованого та рукописного тексту, виконаного ручкою, синього кольору, ймовірно ОСОБА_19 , з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		- Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Подписка о неразглашении информации» ОСОБА_16 , на 1 арк., яка складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_16 , з ймовірним підписом ОСОБА_6 ;
		- Аркуш паперу формату А4, який являє собою документ із назвою «Согласие на обработку персональных данных» ОСОБА_16 на 1арк., який складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_16 , з ймовірним підписом ОСОБА_16 ;
		Аркуш паперу формату А4, який являє собою документ із назвою «Заявление» ОСОБА_16 на 1 арк., який складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_16 , з ймовірним підписом ОСОБА_16 не виявилось можливим, за причиною вказаною в дослідницький частині.
		У наступних документах :
		- Аркуші паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з обох сторін першого та другого аркушу, які являють собою документ з назвою «Протокол осмотра места происшествия» та датою «30.08.2022», з підписом осіб - « ОСОБА_16 » та « ОСОБА_18 », з додатком до нього - третім та четвертим аркушем білого кольору формату А4 з рукописним текстом та роздрукованими фотографіями з назвою «Фототаблица к протоколу осмотра места происшествия», загалом на 4 арк.
		- Аркуші паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з обох сторін першого аркушу, та з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони другого аркушу, які являють собою документ з назвою «Объяснение» та датою «05.09.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР ОСОБА_16 », загалом на 2 арк.;
		- Аркуші паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з обох сторін першого аркушу, та з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони другого аркушу, які являють собою документ з назвою «Объяснение» та датою «05.09.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР ОСОБА_16 », загалом на 2 арк.;
		- Аркуш паперу білого кольору формату А4, з рукописним текстом з однієї сторони аркуша, який являє собою документ з назвою «Рапорт», та датою «07.09.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР Изюмского ОП N?2 ОСОБА_16 », загалом на 1 арк.;
		- Аркуш паперу білого кольору формату А4, з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони аркуша, який являє собою документ з назвою «Рапорт», датою «06.09. 2022, зпідписом особи «оперуполномоченный Изюмского ОП N?2 ОСОБА_16 », загалом на 1 арк.;
		- Аркуш паперу білого кольору формау А4, з друкованим та рукописним текстом з однієї сторони аркуша, який являє собою документ з назвою «Рапорт об обнаружении признаков преступления», з датою «30.08.2022», з підписом особи «и.о. о/у ОУР Изюмского РУП ОСОБА_16 », загалом на 1 арк.
		Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Анкета» ОСОБА_16 на 3 арк., яка складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_19 , з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Объяснение» ОСОБА_16 на 1 арк., який складається рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_19 , з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		- Аркуш паперу формату А4, на 1 арк., які являють собою документ із назвою «Автобиография», який складається друкованого тексту, з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		- Аркуш паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Автобиография», на 1 арк., який складається з друкованого та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_6 , з ймовірним підписом ОСОБА_19 ;
		- Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Трудовой договор Военно-гражданской администрации Харьковской области с работником администрации» ОСОБА_16 на 2 арк., який складається з друкованого тексту, та підпису, ймовірно виконаним ОСОБА_16 ;
		- Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою «Трудовой договор Военно-гражданской администрации Харьковской области с работником администрации» ОСОБА_16 на 2 арк., який складається з друкованого тексту, та підпису, ймовірно виконаним ОСОБА_6 ;
		- Аркуші паперу формату А4, які являють собою документ із назвою ««Подписка о неразглашении информации» ОСОБА_16 , на 1 арк., яка складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_16 , з ймовірним підписом ОСОБА_6 ;
		- Аркуш паперу формату А4, який являє собою документ із назвою «Согласие на обработку персональных данных» ОСОБА_16 на 1 арк., який складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_16 , з ймовірним підписом ОСОБА_6 ;
		Аркуш паперу формату А4, який являє собою документ із назвою «Заявление» ОСОБА_16 на 1 арк., який складається з друкованого тексту та рукописного тексту, виконаного ручкою синього кольору, ймовірно ОСОБА_16 , з ймовірним підпис ОСОБА_6 .
		Виявлені ознаки підпису, що збігаються, стійкі, суттєві, утворюють індивідуальну сукупність, яка є достатньою підставою для висновку про те, що підписи від імені ОСОБА_6 в досліджуваних документів № 1-15 виконані ОСОБА_6 .
		    Судова колегія не приймає до уваги твердження сторони захисту про недопустимість вищезазначених доказів та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, так як вищезазначені експертні дослідження були проведені щодо наданих органом досудового розслідування письмових доказів, отриманих відповідно до приписів КПК України, та які судовою колегією, відповідно до приписів ст. 85, 86 КПК України, визнані належними та допустимими доказами.
		  При цьому судовою колегією зазначається та враховується, що відповідно до приписів до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, що судовою колегією під час ухвалення судового рішення встановлено не було. 
		   Колегія суддів приймає до уваги надані стороною обвинувачення такі документи: витяг з ЄРДР, постанови про створення слідчих груп, про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, про об`єднання матеріалів досудового розслідування, про виділення матеріалів досудового розслідування, повідомлення про кримінальне правопорушення, супровідні листи про направлення документів, при цьому суд встановив, що вказані документи лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону, тому за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для встановлення винуватості обвинуваченого.
		       Стороною захисту були заявлені клопотання щодо допиту у судовому засіданні свідків. Ухвалою від 08 листопада 2023 року клопотання сторони захисту задоволені, постановлено викликати та допитати у якості свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .
		У подальшому сторона захисту у судовому засіданні під час судового розгляду відмовилась від допиту вказаних свідків.
		Вказана відмова прийнята судом.
		   У судових дебатах адвокат ОСОБА_7 вказував, що свідки прямо не підтвердили під час судового слідства, що саме ОСОБА_6 приходив до них з опитування та не впізнали його у судовому засіданні, інші докази які прямо свідчили б про доведеність умислу, цілі, мотиву, об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінуємого злочину саме як колабораційна діяльність, на думку захисника, відсутні, а тому він вважає, що склад злочину саме за ч.7 ст. 111-1 КК України також відсутній.
		   Однак, колегія суддів не приймає до уваги такі доводи сторони захисту та обвинуваченого, оцінює їх критично, як обрану лінію захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, виходячи з наступного.
		   Об`єктом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111-1 КК України, є основи національної безпеки України.
		   Суб`єктивна сторона кримінальних правопорушень характеризується прямим або непрямим умислом.
		   Суб`єктом злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України може бути лише громадянин України.
		   За ч. 7 ст. 111-1 КК України встановлена відповідальність за: добровільне зайняття посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території; добровільну участь в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території; добровільну участь в збройних формуваннях держави-агресора; надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		   У ч. 7 ст. 111-1 КК України, законодавець встановлює ознаку добровільності щодо зайняття громадянином України посади або участі у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях чи надання їм допомоги, тобто, у складі кримінального правопорушення за ч. 7 ст. 111-1 КК України важливе значення має саме добровільність, в цей же час, якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), то слід вважати, що склад даного кримінального правопорушення відсутній.
		   Суд визнає загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України розпочалася зі збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 24 лютого 2022 року, що встановлено національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України.
		   Як суд вказав вище загальновідомим та таким, що не потребує окремого доказування є факт того, що територія м. Ізюм Ізюмського району Харківської області була окупована військовими підрозділами держави-агресора з березня 2022 року з встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту та звільнена силами оборони України на початку вересня 2022 року.
		   Встановлюючи приналежність того чи іншого органу до правоохоронного, слід виходити з того, що такі органи повинні здійснювати правоохоронну функцію, яка є основною для них. Під правоохоронною функцією доцільно розуміти комплексний окремий і самостійний напрям її діяльності, в рамках якого уповноваженими суб`єктами здійснюється загальна охорона права та правопорядку, забезпечуються права і свободи людини і громадянина.
		   Допитані у судовому засіданні свідки підтвердили факт того, що з березня 2022 року територія м. Ізюм Харківської області була окупована збройними формування країни-агресора РФ з подальшим утвердженням на її території окупаційної влади та створенням за її безпосереднім наказом незаконних органів, у тому числі «народної міліції». Отже факт створення незаконного правоохоронного органу на території тимчасово окупованого державою агресором м. Ізюм Харківської області навіть за відсутності офіційних документів про створення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та показаннями свідків, наданими у судовому засіданні.
		  Свідки сторони обвинувачення не спростували інформацію, що до них приходив з опитування не ОСОБА_6 . Свідки у судовому засіданні вказали, що пройшло багато часу і вони не впевнені, що саме особа, яка перебуває в залі судового засідання приходила до них, як працівник міліції.
		  У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 , достеменно знаючи про повномасштабне вторгнення РФ на територію Харківської області, та зокрема щодо бойових дій поблизу м. Ізюм, мав можливість завчасно евакуюватись до окупації, а сприймаючи той факт, що ОСОБА_6 має посвідчення курсанту Харківського унівеситету внутрішніх справ, він мав розуміти про небезпеку перебування під окупацією, та що в разі окупації, до нього можуть бути застосовані заходи фізичного та морального тиску, у тому рахунку і ув`язнення.
		Перевіривши доводи сторони захисту та обвинуваченого в межах встановлених фактичних обставин кримінального провдження на підставі досліджених письмових доказів та показів допитаних судом свідків, колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_6 добровільно займав з 4 червня 2022 року  08 вересня 2022 року посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, отримував оплату російськими рублями за роботу.
		   Збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а також вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, тиску чи примусу, враховуючи що вказане кримінальне правопорушення скоєно під час окупації населеного пункту, у якому проживав обвинувачений, належними та допустимими доказами не підтверджено.
		 У судових дебатах 15 травня 2025 року захисник ОСОБА_7 повторно просив час для підготовки до судових дебатів, посилаючись на вимоги постанов ВС.
		Колегія суддів зазначає, що у судовому засіданні 13 травня 2025 року о 14 годині 02 хвилині адвокату ОСОБА_7 та обвинуваченому ОСОБА_6 було роз`яснено порядок проведення судових дебатів та надано відповідний час для підготовки, про що містяться відповідні дані у журналі судового засідання.У судовому засіданні 15 травня 2025 року адвокат ОСОБА_7 , після нагадування колегією суддів про те, що вказаний час надавався, виступав у судових дебатах з 13 години 44 хвилин по 14 годину 24 хвилини, без обмеження у часі, що свідчить про належний рівень підготовки захисника до виступу у судових дебатах та належний рівень обізнаності з матеріалами кримінального провадження. Також адвокат ОСОБА_7 скористався правом репліки з 14 години 28 хвилин по 14 годину 38 хвилин, без обмежень виступав з доводати, репліками на противагу реплік прокурора.
		    А тому, посилання сторони захисту на відсутність часу для підготовки , та не надання часу для підготовки до судових дебатів судовою колегією розцінюються критично, як спосіб захисту його клієнта ОСОБА_6 від пред`явленого обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне, затягування розгляду справи. Про перманентне затягування розгляду справи свідчить також заявлення стороною захисту неодноразово ідентичних клопотань, відводів, протягом всього часу розгляду справи, розгляд яких займав багато процесуального часу.
		   Судовою колегією, під час судового розгляду кримінального провадження, не встановлена недопустимість досліджених у судовому засіданні доказів, а також процесуальних порушень приписав КПК України. 
		Отже, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
		Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України колегією суддів не встановлено, оскільки всі письмові докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, а згодом судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено. Досліджені в судовому засіданні документи відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у колегії суддів. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки колегії суддів під час розгляду справи, судом встановлено не було.
		Дослідивши і перевіривши надані в ході судового розгляду показаннясвідків, які також є процесуальними джерелами доказів, колегія суддів дійшла висновку, що ці показання є конкретними та узгоджуються з сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
		Свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і підстав сумніватися у показах даних осіб колегія суддів не вбачає.
		Підстави ставити під сумнів вказані вище показання, документи - відсутні, всі вони узгоджуються між собою, є належними, допустимими, достовірними доказами, та не викликають сумнівів у колегії суддів.
		Дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зазначені докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з`ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, колегія суддів вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України і вони в їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_6 .
		Обвинувачений та його захисник- адвокат ОСОБА_7 у судових дебатах та під час виступу з останнім словом просили виправдати обвинувачено з причин недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_6 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Фізичний чи психічний примус і крайня необхідність є обставинами, які за певних умов виключають кримінальну протиправність діянь, передбачених ст. 111-1 КК, відповідно до статей 39 і 40 КК України.
		Суду не надано доказів, що ОСОБА_6 виконував покладені окупаційною владою обов`язки, перебуваючи у трудових відносинах з незаконним правоохоронним органом, під безпосереднім впливом:
		а) фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками (йдеться про катування  в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою);
		б) фізичного примусу, внаслідок якого вона могла керувати своїми діями, а також психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави, цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці). Шкала видів шкоди відсутня, але є один виняток  шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		   Таким чином, ступінь вини ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного протиправного діяння, в повній мірі встановлена аналізом вище приведених доказів, які є послідовними та в повній мірі узгоджуються між собою, у зв`язку з чим у судової колегії відсутні підстави для сумнівів в їх об`єктивності, правдивості та відвертості. 
		  Зарезультатами сукупністінаведених тадосліджених усудовому засіданнідоказів,колегія суддів кваліфікуєдії  ОСОБА_6  за ч.7ст.111-1 ККУкраїни як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
		   При визначенні ОСОБА_6 виду та розміру покарання судова колегія враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, який відповідно бо приписів ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, данні про особу підсудного, який на час вчинення інкримінованого злочину був курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ, характеризується нейтрально, раніше судимимне був,має постійнемісце мешкання,неодружний, утриманців не має, на диспансерному обліку в ОДН та МПНД не перебуває.
		   Обставин, які відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_6 судовою колегією не встановлено.
		   Обставини, які відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_6 судова колегія вважає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		   Відповідно до приписів ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		   При цьому судова колегія враховує відсутність обставин, які б відповідно до приписів ст. 66 КК України, пом`якшували покарання ОСОБА_6 , а також наявність обставини, яка відповідно до приписів ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_6 , фактичні обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, ставлення останнього до скоєного та його наступну поведінку, а тому не вбачає підстав для застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 приписів ст. 69 КК України. 
		  Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу ОСОБА_6 , обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, ставлення до скоєного, судова колегія вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ст. 111-1 ч. 7 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний, визначений санкцією статті зазначеного кримінального закону, строк.
		   Судова колегія вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		   При призначенні покарання, у відповідності до санкцій ст. 111-1 ч. 7 КК України, передбачено застосування альтернативне додаткового покарання у виді конфіскацією майна та заборони права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
		   Судова колегія вважає необхідним у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 застосувати додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги в межах строку санкції статті обвинувачення.
		    З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України і тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 24 січня 2023 року, в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, судова колегія вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання ОСОБА_6 з вказаного числа.
		Запобіжний захід ОСОБА_6 до набранням вироком законної сили, судова колегія вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		При проведенні судових почеркознавчих експертами державних спеціалізованих установ - були витрачені кошти в загальній сумі 7169,40 ( сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 40 копійок), які цільовим призначенням були виділені цим установам з Державного бюджету України, які судовою колегією відносяться, у відповідності до ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.
		Судова колегія вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави.
		Згідно з вимогами ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		Оскільки суд призначає покарання у виді позбавлення волі та для забезпечення кримінального провадження щодо виконання вироку, відповідно до вимог ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили. При застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 04 червня 2015 року (остаточне 04 вересня 2015 року) у справі «Руслан Яковенко проти України», в якому суд зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції, з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити та національне законодавство України чітко передбачає, що суд, який постановляє вирок, повинен вирішити, який запобіжний захід застосовуватиметься до засудженого до набрання вироком законної сили (п. 46, п. 62).
		Речові докази у справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України судова колегія, - 
		У Х В А Л И Л А:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги строком на 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обраховувати з 24 січня 2023 року.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		Стягнути з ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 7169,40 (сім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 40 копійок).              
		Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду згідно зі ст. 395, 396 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
		Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати у Шевченківському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
		Повний текст вироку складено 16 травня 2025 року.
		 
		   Головуюча суддя ОСОБА_22 
		Судді :                 ОСОБА_23 
		                    ОСОБА_24

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...