Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/9357/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 16.05.2025. Зареєстровано: 17.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2025.

Номер судового провадження: П/300/10084/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"01" травня 2025 р. справа № 300/9357/24
		м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В.
		при секретарі Подольській Т.М.,
		за участю:
		представника позивача: Грици Ю.Ю.,
		представника відповідача: Жукової О.М.,
		розглянувши у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокат Грица Юрій Юрійович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій за № 852 від 29 жовтня 2024 року.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що в період з 13.09.2024 по 11.10.2024 проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався з особовим складом Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області під час гасіння резервуарів з легкозаймистими (горючими) рідинами, яка сталася внаслідок обстрілу російською федерацією Галицької нафтобази ПП «Нафтотермінал» в м. Галич, вул. Вітовського, 53. За результатами вивчення обставин, за яких склався груповий нещасний випадок, фото-відеоматеріалів з місця ліквідації пожежі, пояснень потерпілих та свідків комісія дійшла висновку, що під час організації гасіння пожежі на ПП «Нафтотермінал» посадовими особами Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області було допущено ряд порушень вимог законодавства з питань діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, зокрема, начальник Головного управління, полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 допустив порушення вимог пункту 3 глави 9 розділу ІІ, абзацу шостого пункту 7, абзацу третього пункту 8, абзацу тринадцятого, вісімнадцятого, дев`ятнадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом МВС від 26.04.2018 № 340. Внаслідок чого, відповідачем винесено наказ № 852 від 29.10.2024, яким, за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні та невиконанні вимог нормативно-правових актів щодо організації гасіння пожежі та призвело до групового травмування особового складу і знищення пожежно-технічного обладнання підпорядкованих підрозділів, накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, яке було застосовувано після виходу останнього з лікарняного. Водночас, сторона позивача вказує, що висновки викладені в акті № 13 спеціального розслідування нещасного випадку щодо позивача, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зроблені без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин нещасного випадку та ОСОБА_1 порушень Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж не допускалось.Окрім того, відповідачем не призначалось та не проводилось службове розслідування перед застосуванням дисциплінарного стягнення, оскаржуваний наказ видано в період тимчасової непрацездатності позивача, жодних пояснень від ОСОБА_1 не відбиралось, пропозиції надати такі пояснення від безпосереднього начальника не надходили, внаслідок чого, такий наказ, на думку сторони, є протиправним та підлягає скасуванню.
		По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.31).
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції  задоволено (т.1 а.с.241).
		10.02.2025 Івано-Франківським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду (т.5 а.с.112).
		Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 клопотання представника позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції  задоволено (т.5 а.с.131).
		Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду через підсистему «Електронний суд» 06.01.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що за результатами проведеного розслідування нещасного випадку на кожного потерпілого Комісією складено Акт спеціального розслідування за формою Нцз-1/ПВ, який Головою ДСНС було затверджено наступного робочого дня після його складення  14.10.2024. Комісією встановлено, що під час гасіння пожежі посадовими особами Головного управління були допущені порушення вимог законодавства з питань діяльності органів та підрозділів цивільного захисту. В Акті від 14.10.2024 № 13 Комісія внесла пропозиції Голові ДСНС щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника ГУ полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 з накладення дисциплінарного стягнення у виді суворої догани. Вказано, що під час проведення спеціального розслідування полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення стосовно причин і обставин настання групового нещасного випадку керуючись статтею 63 Конституції України, про що було складено відповідний акт фіксації відмови надання письмових пояснень. Звернуто увагу, що ДСНС враховано обставини непрацездатності позивача та положення пункту 87 Статуту служби цивільного захисту, внаслідок чого, Наказ № 852 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани застосовано після виходу позивача з лікарняного. Таким чином, Головою ДСНС за результатами належним чином проведеного спеціального розслідування нещасного випадку, з урахуванням наявних обґрунтованих підстав (порушення службової дисципліни з боку позивача), у межах наданих йому повноважень, відповідно до встановленого порядку видано Наказ № 852 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани, яке було застосовано після виходу позивача з лікарняного (т.1 а.с.37-45).
		20.01.2025 від представника позивача через Підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. За змістом якого вказано, що пояснення, які пропонувались надати позивачу відбирались в межах розслідування нещасного випадку, що ніяк не можна ототожнювати з вимогою про отримання пояснень в порядку пункту 81 Дисциплінарного статуту. При цьому, у відзиві вказано, що в даному випадку безпосереднім начальником на думку відповідача у ОСОБА_1 був заступник Голови ДСНС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, однак, як видно зі змісту акту фіксації відмови від надання письмових пояснень, особою яка запропонувала позивачу надати пояснення стосовно нещасного випадку був завідувач сектору охорони праці майор служби цивільного захисту. Відсутність з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди, як це передбачено пунктом 83 Дисциплінарного статуту в результаті призвело до необґрунтованих висновків про вину позивача та винесення неправомірного наказу про застосування дисциплінарного стягнення (т.1 а.с.198-199).
		28.01.2025 від представника відповідача через Підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказано, що під час проведення спеціального розслідування полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення стосовно причин і обставин настання групового нещасного випадку, який стався 13.09.2024 керуючись статтею 63 Конституції України, про що було складено відповідний акт фіксації відмови надання письмових пояснень. Крім того, до ДСНС надійшло поштове відправлення із поясненнями (особистою думкою) ОСОБА_1 щодо обставин і причин групового нещасного випадку, який стався 13.09.2024, які були враховані Комісією під час укладення Акту від 14.10.2024 № 13, та не спростовують її висновків і результатів розслідування та ДСНС під час прийняття наказу ДСНС № 852 (т.1 а.с.213-217).
		31.01.2025 від представника відповідача через Підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали спеціального розслідування групового нещасного випадку (т.1 а.с.231-234, т.2 а.с.1 - т.5 а.с.107).
		10.03.2025 від представника відповідача через Підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (т.5 а.с.141-143).
		В судовому засіданні сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.
		Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечила з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
		Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
		ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту у званні полковника та обіймав посаду начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Івано-Франківській області.
		Згідно змісту Повідомлення про нещасний випадок від 14.09.2024 за № 5402-6999/54033 судом встановлено, що 13.09.2024 орієнтовано о 03 год. 28 хв. внаслідок обстрілу російською федерацією виникла пожежа на Галицькій нафтобазі ПП Нафтотермінал в м. Галич Івано-Франківської області. Під час гасіння пожежі відбулося згерметизація резервуару та стався викид нафтопродукту, внаслідок чого, отримали травмування різного ступеня важкості особовий склад підпорядкованих підрозділів ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області (т.2 а.с.16-18).
		Наказом ДСНС від 13.09.2024 за № 941 Про призначення комісії з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку зі змінами, внесеними наказом ДСНС України від 16.09.2024 № 944 призначено комісію з проведення спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався з особовим складом підпорядкованих підрозділів Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, під час гасіння пожежі резервуарів з легкозаймистими (горючими) рідинами, яка виникла внаслідок обстрілу російською федерацією Галицької нафтобази ПП Нафтотермінал в м. Галич Івано-Франківської області (т.2 а.с.29).
		За результатами проведення спеціального розслідування, відповідачем складено Акт № 13 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 вересня 2024 року об 07 годині 45 хвилин (т.1 а.с.14-25, т.2 а.с.39-62).
		Комісією встановлено, що під час гасіння пожежі посадовими особами Головного управління були допущені порушення вимог законодавства з питань діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, зокрема, в Акті від 14.10.2024 № 13 зафіксовано ряд порушень допущених начальником ГУ ОСОБА_1 , як керівником гасіння пожежі (КГП-4), зокрема:
		«КГП-4 всупереч абзацу третьому пункту 8 глави 47 розділу ІІ Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом МВС від 26 квітня 2018 року № 340, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 липня 2018 р. за № 802/32254 не визначив ступінь руйнувань та стан обвалувань, а також шляхи можливого розтікання нафтопродуктів;
		КГП-4 не виконано вимоги абзацу шостого пункту 7 глави 47 розділу ІІ Статуту стосовно вжиття заходів щодо облаштування додаткових обвалувань та спрямовуючих валів для недопущення розливу ПММ, що в свою чергу призвело до неконтрольованого розтікання палива з подальшим загоранням на території нафтобази і, як наслідок, призвело до травмування особового складу та знищення пожежно-технічного обладнання;
		КГП-4 всупереч пункту 3 глави 9 розділу ІІ Статуту не забезпечив збереження пожежно-технічного обладнання та тепловідбивніх костюмів;
		КГП-4 не виконано вимоги абзацу тринадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ Статуту, зокрема, не був направлений до місця пожежі автомобіль порошкового гасіння (АП), який знаходився у 3 ДПРЧм. Галич, ля комплексного застосування порошку та піни; КГП-4 всупереч вимогам абзацу сімнадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ Статуту до гасіння допускався особовий склад, який не був забезпечений тепловідбивними костюмами, внаслідок чого отримав опіки різних ступенів; 
		КГП-4 всупереч вимогам абзацу вісімнадцятого пункту 4 глави 47 розділу ІІ на оперативних дільницях допускалося скупчення великої кількості особового складу, який не залучався до подачі вогнегасних речовин, а також після неодноразового самоспалахування ПММ під ногами особового складу, повторно поверталися на місце небезпечної позиції без вжиття заходів КГП-4 додаткових заходів безпеки;
		Також розвитку пожежі сприяло подача вогнегасних речовин через ГПС 600 без піноутворювача (з письмових пояснень начальника ЧСПТ Богдана Дзери, який до місця пожежі доставив ємність 1 м. куб. з водою замість піноутворювача, що у свою чергу призвело до знищення шару піни при подачі вогнегасних речовин та надало доступ повітря до легкозаймистих речовин (ЛЗР)).
		Окрім того, прибувши до місця пожежі о 4 год. 44 хв. КГП-4 передав в радіоефір інформацію про прийняття керівництва гасіння пожежі та в подальшому не здійснював радіопереговори з керівниками оперативних дільниць на їх багаторазові запити. В радіоефір виходив тільки начальник штабу на пожежі ( ОСОБА_2 ), який повідомив, що нарощування і координацію сил та засобів через ОСОБА_1 КГП-4 в усній формі. Накази та розпорядження КГП-4 в радіоефірі не зафіксовано».
		Враховуючи вищевикладене, комісією з спеціального розслідування нещасного випадку запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача з накладенням виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
		В подальшому, наказом ДСНС від 29.10.2024 за № 852 за порушення службової дисципліни накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, яке повинно застосовуватися після виходу з лікарняного (т.1 а.с.26).
		Не погодившись з наказом ДСНС від 29.10.2024 за № 852, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
		Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
		Норми Закону України «Про Національну безпеку» визначають, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій належить до сектору безпеки і оборони (стаття 12); Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності (стаття 18).
		Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулює Кодекс цивільного захисту України, який визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
		Згідно із статтею 4 Кодексу цивільного захисту України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
		Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
		Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з метою встановлення єдиного порядку розслідування та обліку нещасних випадків, гострих професійних захворювань та аварій, які трапляються з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2024 року № 154 Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі  Порядок).
		Дія цього Порядку не поширюється на державних службовців та осіб, які працюють за трудовими договорами в апараті ДСНС, її територіальних органах, підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери управління ДСНС (далі - органи (підрозділи) ДСНС).
		Пунктом 3 Розділу І Порядку визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на особу небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися під час виконання службових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, або смерті, зникнення особи.
		Розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) ДСНС, чи втрата працездатності настала не одразу.
		Відповідно до пункту 5 Розділу І Порядку спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться в разі: нещасного випадку із смертельним наслідком; самогубства; групового нещасного випадку, який стався одночасно з двома або більше особами, незалежно від ступеня тяжкості (ушкодження здоров`я); нещасних випадків, факт настання яких установлено в судовому порядку; нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілої особи; зникнення особи під час виконання службових обов`язків.
		Пунктом ІІ Порядку передбачена організація розслідувань (спеціальних розслідувань) нещасних випадків.
		Про кожний нещасний випадок потерпіла особа або особа, яка його виявила, негайно повідомляє безпосередньому начальнику.
		Керівник органу (підрозділу) ДСНС після одержання інформації про нещасний випадок зобов`язаний:
		1) протягом однієї години повідомити усно, через технічні засоби зв`язку та протягом 1 доби з використанням технічних засобів електронних комунікацій надіслати повідомлення про нещасний випадок за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку:
		безпосередньому начальнику органу (підрозділу) ДСНС;
		структурному підрозділу апарату ДСНС, який здійснює державний нагляд за охороною праці в ДСНС;
		органу поліції (якщо нещасний випадок відповідно до пункту 5 розділу I цього Порядку підлягає спеціальному розслідуванню);
		2) негайно через технічні засоби зв`язку доповісти про груповий нещасний випадок, у тому числі смерті особи: Голові ДСНС, структурному підрозділу апарату ДСНС, який здійснює державний нагляд за охороною праці в ДСНС,
		3) якщо потерпіла особа проходить службу в іншому органі (підрозділі) ДСНС, відомості одночасно повідомляють керівникові органу (підрозділу) ДСНС, у якому проходить службу така особа;
		4) не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок наказом утворити комісію з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (далі - комісія з розслідування (спеціального розслідування)) у складі не менше трьох осіб.
		У разі настання нещасного випадку з керівником органу (підрозділу) ДСНС або його заступником, проведення розслідування нещасного випадку організовує орган (підрозділ), якому він підпорядкований.
		Згідно з пунктами 1, 4 Розділу ІІІ Порядку розслідування нещасного випадку проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії з розслідування нещасного випадку.
		За результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку (далі - акт за формою Нцз-1).
		Пунктами 1-4 Розділу IV Порядку зазначено, що нещасні випадки, що сталися з особами під час виконання службових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об`єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров`я).
		Спеціальні розслідування нещасних випадків, що сталися з особами, під час виконання службових обов`язків внаслідок воєнних (бойових) дій, проводиться за місцем їх настання.
		Проведення досліджень для визначення наявності в організмі потерпілої особи алкоголю, наркотичних засобів і ступеня його сп`яніння не здійснюється.
		У разі потреби строк спеціального розслідування нещасного випадку може бути обґрунтовано продовжений начальником органу (підрозділу) ДСНС до отримання необхідних висновків, матеріалів, відповідей та пояснень.
		Як встановлено судом, за результатами проведення спеціального розслідування, відповідачем складено Акт № 13 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 вересня 2024 року об 07 годині 45 хвилин (т.1 а.с.14-25, т.2 а.с.39-62).
		Комісією спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що під час гасіння пожежі посадовими особами Головного управління були допущені порушення вимог законодавства з питань діяльності органів та підрозділів цивільного захисту, зокрема, в Акті від 14.10.2024 № 13 зафіксовано ряд порушень допущених начальником ГУ ДСНС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 , як керівником гасіння пожежі, внаслідок чого, вказаною комісією запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 з накладенням виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
		Окрім того, Актом від 14.10.2024 № 13 комісіє спеціального розслідування нещасного випадку визнано, що нещасний випадок, що стався під час гасіння пожежі 13.09.2024, пов`язаний з виконання службового обов`язку і по ньому складається акт форми Нцз-1ПВ.
		Наказом ДСНС від 29.10.2024 за № 852 за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні та невиконанні вимог нормативно-правових актів щодо організації гасіння пожежі, що призвело до групового травмування особового складу та знищення пожежно-технічного обладнання підпорядкованих підрозділів, накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, дисциплінарне стягнення у виді суворої догани, яке буде застосовуватися після виходу з лікарняного (т.1 а.с.26).
		Сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI (далі  Дисциплінарний статут).
		Дія цього Дисциплінарного статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
		Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
		Згідно з пунктом 2 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону.
		Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби:
		виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів;
		захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
		бути чесним, сумлінним і дисциплінованим;
		стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань;
		постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень;
		додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій;
		поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям;
		сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
		зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію;
		берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
		Відповідно до пункту 5 Дисциплінарного статуту належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом:
		виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов`язків, вірності Присязі;
		встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов`язків і наказів начальників;
		формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу;
		поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них;
		поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення;
		особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов`язків, справедливого ставлення до підлеглих;
		створення в органах і підрозділах цивільного захисту належних матеріально-побутових умов, забезпечення додержання внутрішнього порядку;
		своєчасного і повного надання особам рядового і начальницького складу встановлених видів забезпечення;
		залучення всіх осіб рядового і начальницького складу до службової підготовки.
		Згідно з пунктом 6 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
		Пунктом 7 Дисциплінарного статуту за зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.
		Відповідно до пункту 8 Дисциплінарного статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
		Дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни визначені розділом ІІІ Дисциплінарного статуту.
		Так, згідно з пунктом 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
		Пунктом 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме:
		невихід на службу без поважних причин;
		порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня;
		вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння;
		порушення статутних правил несення служби;
		втрата службового посвідчення, службових документів;
		невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань;
		порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам;
		самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу;
		невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами;
		вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту.
		Відповідно до пункту 59 Дисциплінарного статуту до діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать:
		порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту;
		брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків;
		приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності);
		інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом.
		Згідно з пунктом 60 Дисциплінарного статуту у разі вчинення незначного порушення службової дисципліни особою рядового або начальницького складу начальник може обмежитись усним попередженням її щодо необхідності дотримання службової дисципліни, вказати на відповідні недоліки, а в разі неналежного виконання після цього особою рядового або начальницького складу своїх службових обов`язків - накласти на неї дисциплінарне стягнення.
		Пунктом 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 
		1) зауваження; 
		2) догана; 
		3) сувора догана; 
		4) попередження про неповну службову відповідність; 
		5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
		Відповідно до пункту 69 Дисциплінарного статуту на осіб начальницького складу за порушення службової дисципліни, крім зазначених у пункті 68 цього Статуту, можуть накладатися дисциплінарні стягнення у вигляді: 1) звільнення з посади; 2) пониження у спеціальному званні на один ступінь.
		Згідно з пунктом 75 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
		Пунктом 76 Дисциплінарного статуту визначено, що відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відповідно до пункту 77 Дисциплінарного статуту за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.
		Згідно з пунктом 78 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом.
		Пунктом 81 Дисциплінарного статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
		Відповідно до пункту 83 Дисциплінарного статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
		Згідно з пунктом 84 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
		Пунктом 85 Дисциплінарного статуту визначено, що порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
		Відповідно до пункту 86 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.
		Згідно з пунктом 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.
		З огляду на зміст зазначених вище правових норм, недотримання працівником Державної служби України з надзвичайних ситуацій службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості притягнення такого працівника до дисциплінарної відповідальності та прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, водночас, не є обов`язковим за виключенням випадків, передбачених пунктом 851  з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.
		За змістом позовної заяви сторона позивача, як на одну із підстав протиправності оскаржуваного наказу вказує на відсутність службового розслідування, водночас, суд проаналізувавши норми Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого наказом МВС від 12.03.2024 № 154, та Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, вказує, що ДСНС обґрунтовано застосовано норми спеціального законодавства, які визначають обов`язковість та порядок проведення спеціального розслідування за фактом групового нещасного випадку, що стався з особовим складом підпорядкованих підрозділів Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області під час гасіння пожежі резервуарів з легкозаймистими (горючими) рідинами, яка виникла внаслідок обстрілу російською федерацією Галицької нафтобази ПП Нафтотермінал в м. Галич Івано-Франківської області.
		Так, Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого наказом МВС від 12.03.2024 № 154 передбачає обов`язковість спеціального розслідування у разі групового нещасного випадку, що стався з особовим складом підпорядкованих підрозділів ДСНС України, на відміну від службового розслідування, передбаченого Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту, яке в свою чергу може передувати прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
		Окрім того, представник позивача та позивача як на підставу скасування оскаржуваного наказу вказують на те, що всупереч статті 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту у ОСОБА_1 перед накладенням дисциплінарного стягнення не отримано письмових пояснень.
		Водночас, як доказ дотримання вимог статті 81 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту представник відповідача звертав увагу суду на те, що під час проведення спеціального розслідування полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які пояснення стосовно причин і обставин настання групового нещасного випадку керуючись статтею 63 Конституції України, про що було складено відповідний акт фіксації відмови надання письмових пояснень.
		В даному аспекті суд вказує на таке.
		Так, до матеріалів справи представником долучено копію акту фіксації відмови від надання письмових пояснень від 14.09.2024, за змістом якого судом встановлено, що, в межах спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався з особовим складом підпорядкованих підрозділів Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області, під час гасіння пожежі резервуарів з легкозаймистими (горючими) рідинами, яка виникла внаслідок обстрілу російською федерацією Галицької нафтобази ПП Нафтотермінал в м. Галич Івано-Франківської області, було запропоновано начальнику Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області Чернецькому В.В. надати письмові пояснення стосовно причин і обставин настання групового нещасного випадку, який стався з особовим складом Головного управління ДСНС України в Івано-Франківській області та його підпорядкованих підрозділів (т.3 а.с.140).
		Суд зазначає, що у наведеній ситуації мало місце спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що відповідає Порядку, затвердженого наказом МВС від 12.03.2024 №154, відповідно до норм якого, в рамках такого розслідування можуть відбиратися письмові або усні пояснення від осіб, причетних до обставин нещасного випадку, з метою з`ясування причин і умов його настання.
		Водночас, накладення дисциплінарного стягнення на працівника служби цивільного захисту регулюється Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту України, та згідно зі статтею 81 Дисциплінарного статуту, перед накладенням дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати таке письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
		Це самостійна процесуальна дія, яка є обов`язковою умовою правомірності дисциплінарного стягнення, відмова працівника надати такі пояснення має бути задокументована окремо в межах дисциплінарного провадження, а не підмінятись відмовою в рамках іншого, в даному випадку спеціального, розслідування.
		Таким чином, пояснення або відмова від їх надання в ході спеціального розслідування не можуть вважатися належним виконанням вимог статті 81 Дисциплінарного статуту, це пов`язані, але юридично окремі процедури, що мають різну мету, підстави і наслідки, де спеціальне розслідування має на меті встановити причини і обставини нещасного випадку, в той час як дисциплінарне провадження  з`ясувати наявність або відсутність дисциплінарного проступку та забезпечити дотримання прав особи.
		Отже, відсутність письмового запиту на пояснення саме перед накладенням дисциплінарного стягнення, або неоформлена належним чином відмова, є істотним порушенням накладення дисциплінарного стягнення.
		Зважаючи на всі встановлені судом обставини справи та наведені висновки, суд дійшов переконання, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій при прийняті наказу № 852 від 29.10.2024 (по особовому складу цивільного захисту) в частині, що стосується ОСОБА_1 , діяла не на підставі та не в спосіб, визначені законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню у відповідній частині.
		Водночас, суд вказує, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій за № 852 від 29 жовтня 2024 року, однак, даний наказ охоплює відповідальність кількох працівників, отже скасуванню підлягає лише відповідна частина наказу щодо ОСОБА_1 , без впливу на права та обов`язки інших осіб.
		Разом з цим, зазначаючи у своїй позовній заяві про те, що в порушення статті 87 Дисциплінарного статуту, притягнення до дисциплінарного стягнення відбулося у період тимчасової непрацездатності, однак, суд вказує, що в цей період тільки проводилося спеціальне розслідування, яким рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, проте наказом про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани вказано, що дисциплінарне стягнення буде накладено в день виходу позивача на роботу. Зазначене не порушує положень чинного законодавства, оскільки факт притягнення до дисциплінарної відповідальності дійсно мав місце після виходу позивача після лікарняного листка.
		Окрім того, за змістом позовної заяви сторона позивача вказує на протиправність висновків щодо ОСОБА_1 , які зазначені в Акті спеціального розслідування нещасного випадку від 14.10.2024 № 13. 
		Так, акт спеціального розслідування нещасного випадку є окремим юридичним документом, який фіксує обставини нещасного випадку на виробництві, він має самостійне правове значення і підлягає оскарженню в спеціальному порядку, що визначає процедуру розслідування нещасних випадків.
		З іншого боку, наказ про накладення дисциплінарного стягнення є незалежним актом, який приймається роботодавцем за результатами розгляду дисциплінарного проступку та не має жодного прямого зв`язку з актом спеціального розслідування нещасного випадку, тобто, таке оскарження відбувається за інших обставин та кожен із цих документів вимагає окремого правового підходу та відповідної процедури для захисту прав осіб, яких вони стосуються.
		У даному випадку, позивач звернувся до суду з вимогою лише про сканування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, враховуючи, що предметом цього судового розгляду є суто питання щодо сканування конкретного документа, суд не має правових підстав для оцінки правомірності акту спеціального розслідування нещасного випадку, оскільки зазначений акт є окремим процесуальним документом, його правомірність повинна оцінюватися в межах окремої процедури, не пов`язаної з розглядом цієї справи.
		Згідно з принципами процесуального права, суд повинен обмежитися лише перевіркою того, чи підлягає скануванню наказ, як того вимагає позивач. Суд не має права оцінювати правомірність актів, що не є предметом розгляду цієї справи, зокрема - акту спеціального розслідування нещасного випадку.
		У свою чергу, ОСОБА_1 звертався до суду з позовною заявою до Державної служби України з надзвичайних ситуацій за змістом якої просив суд визнати протиправними висновки, викладені в Акті № 13 спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 13 вересня 2024 року о 07 годині 45 хвилин форми Нцз-1/ПВ, затвердженого 14 жовтня 2024 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій про те, що порушення та невиконання вимог нормативно-правових актів КГП-4 в організації гасіння пожежі призвели до групового травмування особового складу та знищення пожежно-технічного обладнання, однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі № 300/2085/25 таку позовну заяву повернуто позивачу за наслідками не дотримання ним вимог положень статті 122 КАС України щодо строків звернення до суду.
		Загалом, предметом розгляду конкретної справи повинні бути лише питання, що належать до її змісту, оскарження акту спеціального розслідування нещасного випадку та наказу про дисциплінарне стягнення є двома окремими процедурами і повинно здійснюватися відповідно до встановлених норм, будь-які питання щодо правомірності акту спеціального розслідування нещасного випадку повинні бути вирішені в межах окремої процедури, яка передбачена для оскарження таких актів, а не в межах розгляду справи щодо сканування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
		Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів у повному об`ємі правомірність своїх дій.
		За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
		Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
		Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач, згідно із квитанцією від 13.12.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 1211,20 грн., за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача частину сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн.
		На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ: 
		Позов ОСОБА_1  задоволити частково.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій за № 852 від 29 жовтня 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у виді суворої догани.
		В решті позовних вимог  відмовити. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849, вул. Олеся Гончара, 55-А, м. Київ, 01030) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 копійок). 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
		Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		 
		 
		Учасники справи:
		Позивач:
		ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
		 
		Відповідач:
		Державна служба України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849, вул. Олеся Гончара, 55-А, м. Київ, 01030).
		 
		Суддя /підпис/ Панікар І.В.
		 
		Рішення складене в повному обсязі « 15» травня 2025 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...