Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 480/5518/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 16.05.2025. Зареєстровано: 17.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2025.
Дата набрання законної сили: 16.05.2025
Номер судового провадження: К/990/8841/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 480/5518/24
		адміністративне провадження № К/990/8841/25
		справа № 480/5518/24
		адміністративне провадження № К/990/8841/25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Желєзного  І.  В.,
		суддів: Білак  М.  В., Мацедонської  В.  Е., 
		перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від      15 листопада 2024 року (суддя Шаповал  М.  М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року (судді Спаскін  О.  А., Любчич  Л.  В., Присяжнюк  О.  В.) у справі № 480/5518/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1.          У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУНП в Сумській області), у якому просив:
		- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області від 25 травня 2024 року №  652 о/с «Про визначення поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в ППОП «Спеціальних дій» ГУНП в Київській області»;
		- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського БПОП ГУНП в Сумській області» сержанта поліції ОСОБА_1 (0115288) поліцейського взводу № 1 роти № 1 БПОП ГУНП в Сумській області у виді звільнення зі служби в поліції;
		- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУНП в Сумській області від 01 червня 2024 року № 229 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
		- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 02  червня 2024  року;
		- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 червня 2024 року по день ухвалення рішення.
		2.          На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що підставою ухвалення оскаржуваних наказів слугувало те, що позивач відмовився виконати пункт 4 наказу начальника ГУНП від 25 травня 2024 року № 652 о/с «Про визначення поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в ППОП «Спеціальних дій» ГУНП в Київській області».
		3.          Водночас, на думку позивача, оскаржувані накази є незаконними та такими, що прийняті з порушенням встановленого законом порядку, з порушенням процедури проведення службового розслідування та порядку притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне провадження однобоким та упередженим, оскільки Положенням про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС України 04 грудня 2017 року № 987 чітко визначено можливість відрядження саме Підрозділу до інших регіонів держави, а не окремих поліцейських Підрозділу, і лише у зведені загони, а не ППОП ГУНП іншої області. Крім того, місце розташування (дислокації) Підрозділу наказом від 25 травня 2024 року № 652 о/с «Про визначення поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в ППОП «Спеціальних дій» ГУНП в Київській області» не змінювалось, у зв`язку з чим цей наказ є незаконним, та підлягає скасуванню.
		4.           ОСОБА_1 також указав, що ним було повідомлено керівника про неможливість виконання наказу з підстав необхідності здійснення постійного догляду за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої «Б» групи безтерміново. Інші особи, які б могли здійснювати за нею догляд відсутні. Крім того, мати позивача має діагноз: «Зміни особистості, обумовлені органічним ураженням головного мозку, та помірні інтелектуально-мністичні розлади». 
		5.          До того ж у провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває заява ОСОБА_1 про визнання його матері недієздатною та про призначення їй опікуна. Саме позивач має забезпечувати проведення експертизи своїй матері, доставку мами до медичного закладу та суду.
		6.          Отже позивач вважає, що оскаржувані накази підлягають скасуванню з одночасним поновленням його на займаній раніше посаді.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування
		7.          Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024  року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, адміністративний позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 25 травня 2024 року № 652 о/с «Про визначення поліцейських батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в полку поліції особливого призначення «Спеціальних дій» Головного управління Національної поліції в Київській області» в частині, що стосується сержанта поліції ОСОБА_1 .
		Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 29 травня 2024 року № 672 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області» відносно сержанта поліції ОСОБА_1 (0115288) поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області у виді звільнення зі служби в поліції.
		Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Сумській області від 01  червня 2024 року № 229 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 .
		Поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 02 червня 2024 року.
		Стягнуто з ГУНП в Сумській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 02 червня по 15  листопада 2024  року в загальній сумі 80  956 грн 59 коп.
		Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за один місяць в розмірі 14  785 грн 63 коп. підлягає до негайного виконання.
		8.          Суд першої інстанції указав, що обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов`язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.
		9.          Сумський окружний адміністративний суд зазначив, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
		10.          Суд першої інстанції також указав, що під вчинками, що підривають авторитет працівника Національної поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою, у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника, що мають бути доведені у визначеному порядку. Самого лише посилання на загальні вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції та Правил етичної поведінки поліцейських недостатньо для належного обґрунтування рішення про застосування такого найсуворішого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Необхідно конкретизувати кваліфікацію установленого порушення поліцейським вказаних вимог шляхом чіткого визначення у чому саме полягає таке порушення.
		11.          Сумський окружний адміністративний суд установив, що на момент прийняття наказів, позивачем відразу було повідомлено керівника про неможливість виконання наказу з підстав необхідності здійснення постійного догляду за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої «Б» групи безтерміново. Інші особи, які б могли здійснювати за нею догляд відсутні. Крім того, мати заявника має діагноз: «Зміни особистості, обумовлені органічним ураженням головного мозку, та помірні інтелектуально-містичні розлади». У провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебуває заява ОСОБА_1 про визнання його матері недієздатною, та про призначення їй опікуна. Саме позивач має забезпечувати проведення експертизи своїй матері, доставку мами до медичного закладу та суду.
		12.          За висновком суду першої інстанції, Дисциплінарна Комісія дані факти не перевірила, не надала їм оцінку та незаконно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
		13.          Отже, Сумський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 25 травня 2024 року №  652  о/с «Про визначення поліцейських батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в полку поліції особливого призначення «Спеціальних дій» Головного управління Національної поліції в Київській області» в частині, що стосується сержанта поліції ОСОБА_1 , наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 29 травня 2024 року № 672 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області» відносно сержанта поліції ОСОБА_1 (0115288) поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області у виді звільнення зі служби в поліції та наказ начальника ГУНП в Сумській області від 01 червня 2024 року № 229 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 слід визнати протиправними та скасувати.
		14.          Враховуючи те, що суд визнав спірні накази відповідача про звільнення позивача зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Сумський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що належним способом поновлення порушеного права позивача є поновлення його на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 02 червня 2024 року.
		15.          Суд першої інстанції указав, що відповідно до довідки ГУНП в Сумській області про доходи ОСОБА_1 середньоденна заробітна плата складає           484 грн 77 коп. Ураховуючи, що час вимушеного прогулу позивача становить 167 робочих днів, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає              80  956 грн 59 коп. (484  грн 77 коп. х 167 робочих днів).
		16.          Сумський окружний адміністративний суд також зазначив, що вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.
		17.          Другий апеляційний адміністративний суд проаналізував обставини, які мали бути встановлені дисциплінарною комісією під час визначення виду стягнення позивачу, зокрема неможливість виконання наказу з підстав необхідності здійснення постійного догляду за своєю матір`ю - ОСОБА_2 , яка є інвалідом першої «Б» групи безтерміново, а також відсутність громадського розголосу в засобах масової інформації та суспільного резонансу вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, які, в тому числі, не потягли за собою завдання реальних збитків, та дійшов висновку, що у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем не обґрунтовано необхідність застосування відносно ОСОБА_1 найсуворішого дисциплінарного стягнення наведеного у статті 13 Дисциплінарного статуту.
		18.          Суд апеляційної інстанції указав, що оскаржувані накази ГУНП в Сумській області прийнятті з порушенням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підлягають скасуванню, а позивач поновленню на посаді поліцейського взводу        № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 02  червня 2024 року, зі стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 80  956 грн 59 коп.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог
		19.          Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГУНП в Сумській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, на обґрунтування якої зазначило, що підставою для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій є підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
		20.          На думку скаржника, в порушення приписів абзацу 2 частини четвертої статті  31 Закону України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон № 2337-VIII) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою з пропуском 15-денного строку звернення до суду. Разом із цим, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили питання дотримання строку для звернення до суду, що призвело до вирішення справи по суті без дотримання приписів пункту 5 частини першої статті 171, частини першої статті  122 КАС України, абзацу 2 частини четвертої статті  31 Закону № 2337-VIII та пункту 6 частини четвертої статті 246 КАС України.
		21.          На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року в частині задоволення позовних вимог, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Позиція інших учасників справи
		22.          У відзиві на касаційну скаргу ГУНП в Сумській області представник позивача - адвокат Маховик  Р.  В. зазначив, що рішення Сумського окружного адміністративного суду та постанова Другого апеляційного адміністративного суду є законними, обґрунтованими та справедливими, а касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.
		23.          На переконання представника позивача, норма абзацу 2 частини четвертої статті  31 Закону № 2337-VIII не забороняє поліцейському оскаржувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади після 15 днів з дня його ознайомлення. Більш того, указана норма стосується виключно оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення, а не наказу про звільнення зі служби по особовому складу. Предметами оскарження позову є два різних накази.
		24.          Представник позивача також указав, що спір між сторонами виник у тому числі і у відносинах щодо звільнення з публічної служби, а не тільки з приводу оскарження наказу про застосування дисциплінарного стягнення, відповідно, у цій категорії справ застосовується місячний строк звернення до суду, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
		25.          Крім того представник позивача звертає увагу на те, що суду першої інстанції надавалась заява про поновлення пропущеного строку з поважних причин, у разі його пропуску, та вважає, що Сумський окружний адміністративний суд справедливо протокольною ухвалою продовжив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , не залишивши його без розгляду.
		26.          У зв`язку з викладеним, представник позивача просить залишити касаційну скаргу ГУНП в Сумській області без задоволення.
		Рух касаційної скарги
		27.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 березня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУНП в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №  480/5518/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
		28.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13  травня 2025 року справу №  480/5518/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
		Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 
		29.           ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді поліцейського взводу №  1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області.
		30.           25 травня 2024 року ГУНП в Сумській області прийнято наказ №  652  о/с «Про визначення поліцейських батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в полку поліції особливого призначення «Спеціальних дій» Головного управління Національної поліції в Київській області».
		31.          Наказом начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 29 травня 2024  року № 672 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського БПОП ГУНП в Сумській області» застосовано до сержанта поліції ОСОБА_1 (0115288) поліцейського взводу № 1 роги № 1 БПОП ГУНП в Сумській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		32.          Наказом начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 01 червня 2024 року № 229 о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		33.          Не погоджуючись із вищевказаними наказами відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
		Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		34.          Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		35.          Згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх
		36.          На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		37.          У справі, що розглядається, ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати накази начальника ГУНП в Сумській області від            25 травня 2024 року №  652 о/с «Про визначення поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в ППОП «Спеціальних дій» ГУНП в Київській області», від 29 травня 2024 року №  672 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського БПОП ГУНП в Сумській області», від 01  червня 2024 року № 229 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 , поновити позивача на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 02  червня 2024  року та середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02  червня 2024 року по день ухвалення рішення.
		38.          Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 15 листопада 2024  року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, адміністративний позов задовольнив.
		39.          Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі підпункту «а» пункту  2 частини п`ятої статті 328, пункту 4 частини четвертої статті 328, пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України в межах доводів ГУНП в Сумській області щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в контексті строків звернення позивача до суду з цим позовом.
		40.          Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.
		41.          Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		42.          Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		43.          Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		44.          На підставі частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		45.          Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		46.          Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		47.          Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		48.          Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		49.          Як убачається з матеріалів справи 25 травня 2024 року ГУНП в Сумській області прийнято наказ №  652  о/с «Про визначення поліцейських батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в полку поліції особливого призначення «Спеціальних дій» Головного управління Національної поліції в Київській області».
		50.          Суди попередніх інстанцій установили, що 27 травня 2024 року об 11:00 вказаний наказ із застосуванням відеофіксації доведено до включених до нього поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області, зокрема до ОСОБА_1 . Від підпису про ознайомлення з вказаним наказом останній відмовився (акт від 27  травня 2024 року № 622/21/01-2024).
		51.          Отже, про наказ від 25 травня 2024 року №  652  о/с позивач дізнався                  27 травня 2024  року, а звернувся до суду з позовом щодо його оскарження                25 червня 2024  року, тобто в межах місячного строку, передбаченого частиною п`ятою статті  122 КАС України.
		52.          Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині, Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 15 листопада 2024  року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, зокрема, визнав протиправним та скасував наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 25 травня 2024 року № 652 о/с «Про визначення поліцейських батальйону поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Сумській області для подальшого відрядження або проходження служби в полку поліції особливого призначення «Спеціальних дій» Головного управління Національної поліції в Київській області» в частині, що стосується сержанта поліції ОСОБА_1 .
		53.          Разом із цим, ані суд першої інстанції, ані апеляційний суд не вказали яким чином указаний указ порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 . Суди також не зазначили які норми законодавства порушив відповідач при прийнятті наказу від  25 травня 2024 року № 652 о/с.
		54.          Отже, скасовуючи наказ начальника ГУНП в Сумській області Петра Токаря від 25 травня 2024 року № 652 о/с, Сумський окружний адміністративний суд не вказав підстав для його скасування. Переглядаючи рішення суду першої інстанції, Другий апеляційний адміністративний суд не звернув на це увагу та не виправив помилку суду першої інстанції.
		55.          З огляду на приписи статті 242 КАС України обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
		56.          Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
		57.          Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		58.          Таким чином, наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору в цій частині позовних вимог, у зв`язку із чим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 25 травня 2024 року, із направленням справи на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
		59.          Крім того, вирішуючи питання застосування строків звернення до суду із позовами про оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає наступне.
		60.          Законом України від 15 березня 2022 року № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено інші строки звернення до суду.
		61.          Так, частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
		62.          Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин               24 лютого 2022  року строком на 30 діб (пункт 1). При цьому, надалі відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні неодноразово продовжено, такий правовий режим триває й на сьогодні.
		63.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу, що приймаючи Закон № 2123-ІХ та доповнюючи Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», зокрема щодо встановлення такого короткого строку на оскарження дисциплінарного стягнення, законодавець мав на меті оптимізувати діяльність поліції, у тому числі, під час дії режиму воєнного стану, та врегулювати питання діяльності поліції передусім в умовах воєнного стану.
		64.          Таким чином, внесення відповідних змін до Дисциплінарного статуту спрямовані на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх як такі, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.
		65.          Верховний Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним (КАС України) та спеціальним законом (Дисциплінарний статут) застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут.
		66.          Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 08  лютого 2023 року у справі № 120/7567/22, від 31 травня 2023 року у справі №  160/9356/22, від 31 жовтня 2023 року у справі № 340/4394/22, від 30  листопада 2023  року у справі № 500/1224/23, від 28 березня 2024 року у справі                               № 420/22052/23, від 30 вересня 2024 року у справі № 520/5571/24, від 04 жовтня 2024 року у справі №  580/4340/24, від 27 листопада 2024 року у справі                          № 420/13235/24, від 17  квітня 2025  року у справі №140/7715/24 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
		67.          Отже, доводи представника позивача, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати норми частини п`ятої статті 122 КАС України, є безпідставними.
		68.          Законодавець чітко пов`язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення особи з наказом про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
		69.          З огляду на наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що до правовідносин, які склались у цій справі потрібно застосовувати положення частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту, у редакції Закону № 2123-IX, який передбачає оскарження наказу про звільнення у п`ятнадцятиденний термін з дня ознайомлення із відповідним наказом.
		70.          Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, із наказами відповідача від 29 травня 2024 року №  672 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейського БПОП ГУНП в Сумській області» та від 01  червня 2024 року № 229 о/с «По особовому складу» щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ознайомився під підпис 01 червня 2024 року (а. с. 101, 103).
		71.          Таким чином, позивач, оскаржуючи спірні накази від 29 травня 2024 року та 01  червня 2024 року (ознайомившись з ними 01 червня 2024 року), звернувшись до суду 25 червня 2024 року із цим позовом пропустив п`ятнадцятиденний строк звернення до суду.
		72.          Надаючи оцінку цим обставинам, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає, що з системного аналізу норми статті 123 КАС України, яка визначає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, вбачається, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання останньому можливості подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини пропуску строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
		73.          Отже, КАС України допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
		74.          Разом із цим, положення КАС України закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
		75.          Верховний Суд уважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов`язковому порядку має бути з`ясовано судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
		76.          Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу, що в суді першої інстанції відповідачем заявлялось клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду. Позивач у свою чергу в письмових запереченнях на вказане клопотання відповідача просив, зокрема, визнати причини пропуску строку поважними і поновити строк звернення до суду.
		77.          Як убачається з матеріалів справи, Сумський окружний адміністративний суд під час судового засідання відмовив ГУНП в Сумській області в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, про що зазначено в протоколі судового засідання від 01 листопада 2024 року (а. с. 134-136). З аудіозапису вказаного судового засіданні вбачається, що Сумський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні клопотання ГУНП в Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на відсутність таких підстав. При цьому суд першої інстанції не розглядав клопотання ОСОБА_1 про визнання причини пропуску строку поважними і поновлення строку звернення до суду.
		78.          Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що Сумський окружний адміністративний суд вважав, що позивач звертаючись до суду з цим позовом не пропустив строк звернення до суду.
		79.          Переглядаючи рішення Сумського окружного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції не звернув на це увагу, незважаючи на посилання ГУНП в Сумській області на вказані обставини в апеляційній скарзі.
		80.          Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами попередніх інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		81.          Таким чином, наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору, у зв`язку із чим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
		82.          Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, вирішити клопотання ОСОБА_1 про визнання причини пропуску строку поважними і поновлення строку звернення до суду, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, у разі необхідності витребувати необхідні докази й постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.
		83.          Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022  року у справі № 500/1912/22 Верховний Суд наголосив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		84.          Варто також зауважити, що у своїй практиці Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
		85.          Таким чином, у разі наявності достатніх підстав, що свідчать про поважність причин пропуску строку, суд зобов`язаний постановити ухвалу про його поновлення відповідно до приписів КАС України. Така ухвала є процесуальною передумовою для переходу до розгляду справи по суті, зокрема щодо перевірки правомірності звільнення особи з посади, у межах предмета адміністративного спору.
		86.          Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що мають значення для правильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		87.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		88.          Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		89.          На підставі частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		90.          Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга ГУНП в Сумській області підлягає задоволенню із скасуванням судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направленням справи на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області задовольнити.
		2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024  року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12  лютого 2025  року скасувати, а справу № 480/5518/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                І.  В.  Желєзний
		Судді                                                                                                    М.  В.  Білак
		                                                                                                    В.  Е.  Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...