Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/164/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2025.
Дата набрання законної сили: 06.05.2025
Номер судового провадження: 51-3495км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002436

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 639/164/23
		провадження № 51 - 3495 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати 
		Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		 
		головуючого судді                                              ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                        ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                              ОСОБА_5 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 травня 2024 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року стосовно
		ОСОБА_7 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця м. Донецька, який проживає за адресою:
		АДРЕСА_1 ,
		 
		засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Жовтневий районний суд м. Харкова вироком від 09 травня 2024 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року, засудив ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК звільнив від його відбування з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
		За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		24 лютого 2022 року ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Києві, з патріотичних мотивів вступив до лав Добровольчого формування територіальної громади № 25 м. Києва «ОУН» та, отримавши зброю і бойові припаси, брав участь у відсічі збройної агресії у Київській області. 
		У подальшому ОСОБА_7 за невстановлених обставин, не пізніше 22 липня 2022 року, без передбаченого законом дозволу придбав 64 патрони калібру 5,45 х 39 мм та зберігав за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , до часу їх виявлення та вилучення працівниками поліції під час обшуку 22 липня 2022 року.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
		- суд першої інстанції:
		- не перевірив показання ОСОБА_7 про обставини можливої появи боєприпасів у його помешканні, в тому числі внаслідок його участі в бойових діях під час оборони м. Києва та Київської області;
		- не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_7 обмовив себе у вчиненні злочину через застосування до нього фізичного та психологічного насильства працівниками правоохоронного органу;
		- не зважив на те, що:
		            - під час досудового розслідування не було проведено дактилоскопічної експертизи щодо речових доказів - «магазинів» з боєприпасами;
		            - після затримання, але до офіційного обшуку працівники правоохоронного органу скористались вилученими у ОСОБА_7 ключами від його квартири та провели попередній огляд квартири; 
		- ці аргументи були наведені в апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції належним чином їх не перевірив і не зазначив підстав, з яких визнав їх необґрунтованими, формально переглянув кримінальне провадження, продублював зміст вироку та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). 
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити без зміни оскаржувані судові рішення стосовно ОСОБА_7 .
		Мотиви Суду
		Положеннями ст. 433 КПК визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Зі змісту ст. 370 КПК убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
		Згідно з приписами статей 370, 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК.
		При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Отже, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК тягне за собою скасування судового рішення.
		Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
		Колегія суддів касаційного суду вважає, що суд апеляційної інстанції вказаних вимог закону при перегляді вироку суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника дотримався не в повній мірі.
		Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив усунути неповноту чи однобічність судового слідства суду першої інстанції та постановити законне й обґрунтоване рішення.
		Так, захисник ОСОБА_6 , не погоджуючись із вироком стосовно ОСОБА_7 через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення й ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_7 . 
		На обґрунтування своїх вимог захисник указував на низку суперечностей у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , ненадання належної оцінки показанням обвинуваченого щодо появи у його помешканні бойових припасів, залишення поза увагою скарг на неправомірні дії з боку правоохоронних органів. 
		За наслідком апеляційного провадження суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, визнав доводи захисника необґрунтованими та зазначив про те, що обставини, на які він посилається, були предметом дослідження суду першої інстанції та їм надана відповідна оцінка. 
		Проте колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції ретельно не перевірив викладених в апеляційній скарзі захисника доводів, не проаналізував їх з достатньою повнотою та послався на ті ж самі обставини і докази, які оспорювались стороною захисту.
		Так, суд апеляційної інстанції:
		- погодившись з висновками суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, не перевірив, чи не діяв обвинувачений в умовах крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 цього Кодексу), з огляду на встановлені під час судового провадження обставини ( ОСОБА_7 перебував у м. Києві на момент повномасштабного вторгнення рф до України, брав участь у відсічі збройної агресії в Київській області в складі Добровольчого формування територіальної громади № 25 м. Києва «ОУН», у травні 2022 року переїхав до м. Харкова, який перебуває в безпосередній близькості до зони активних бойових дій);
		- підтримав суперечливі висновки суду першої інстанції, який визнав отримання (придбання) ОСОБА_7 боєприпасів правомірним та водночас незаконним;
		- залишив без належного реагування доводи захисника про порушення права ОСОБА_7 на захист, про застосування до нього фізичного та психологічного тиску працівниками правоохоронного органу, позаяк на час ухвалення оскаржуваних рішень Територіальне управління Державного бюро розслідувань (м. Полтава) так і не провело ефективного розслідування скарг ОСОБА_7 на вказані дії;
		- всупереч ст. 95 КПК обґрунтував свої висновки показаннями ОСОБА_7 , наданими ним під час обшуку, тобто під час досудового слідства. 
		З огляду на зазначене, Суд уважає, що суд апеляційної інстанції не перевірив усіх доводів апеляційної скарги захисника, не надав на них вичерпних відповідей, не зробив ґрунтовного аналізу обставин кримінального провадження, не дав належної оцінки за критеріями ст. 94 КПК України як кожному доказу, так і сукупності доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.
		Наведене свідчить про те, що ухвала апеляційного суду стосовно  ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 419 КПК, а тому підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, ретельно перевірити всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		При цьому колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції в даному кримінальному провадженні має достатні процесуальні можливості для перевірки доводів захисника, тому його касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд
		постановив:
		касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року стосовно ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                              ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...