Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/32253/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано судом: 19.05.2025. Зареєстровано: 20.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2025.
Дата набрання законної сили: 19.05.2025
Номер судового провадження: 854/6164/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		19 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/32253/24Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.
		 Дата і місце ухвалення 09.01.2025р., м. Одеса
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		Головуючого судді: Бойка А.В.,
		суддів: Єщенка О.В.,
		Шевчук О.А.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
		В С Т А Н О В И В:
		У жовтні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «НАТС ДЕЛІС» звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №42354 від 18.04.2024 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин по справі. 
		У поданій апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що Комісією Головного управління ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 6 Порядку № 1165 прийнято рішення про відповідність ТОВ «НАТС ДЕЛІС» критеріям ризиковості платника податку № 42354 від 18.04.2024 року. 
		Апелянт зазначив, що згідно податкової інформації, яка наявна у контролюючого органу, а також згідно змісту направленого рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості було зазначено податкові коди інформації щодо здійснення платником податку операцій з ознаками ризиковості: 13  придбання товарів та послуг у платників податків з ознаками ризиковості, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме ПП «НІК» (код ЄДРПОУ 37825596) (придбання товарів/послуг у платника податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за період 04.01.2022-31.03.2024). Також зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
		Апелянт вказав на те, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Тобто, показники, визначені п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України. Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. 
		Зважаючи на те, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»), згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.
		Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що рішення щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків стосовно ТОВ «НАТС ДЕЛІС» винесені відповідно до діючого законодавства, - є такими, що відповідають критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу, апелянт зазначив, що позивач не надав суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат.
		Апелянт посилався на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Оцінюючи витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору  скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, відповідач вважає, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає, що в даному випадку відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4 000,00 грн.
		На думку апелянта справедливою є компенсація позивачеві витрат на правову допомогу адвоката у розмірі одного прожиткового мінімуму на 2024 рік станом на час звернення з позовом до суду. Вказане обґрунтовується відповідачем тим, що розмір гонорару адвокату з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом, є завищеним і не відповідає ринковим цінам на адвокатські послуги. 
		З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «НАТС ДЕЛІС» в повному обсязі та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу  у разі задоволення позовних вимог.
		Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС є юридичною особою, основним з видів діяльності якого за КВЕД є 10.39 - інші види перероблення та консервування фруктів і овочів.
		14.02.2023 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №19846 про відповідність платника податку - товариства з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
		У графі код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку зазначено: 
		07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 
		10 - у податковій звітності платника податку не відображені доходи, нараховані та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам за виконані роботи чи надані послуги; 
		01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання.
		У графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено: тип операції  постачання; період здійснення господарської операції  з 01.01.2022 року по 13.02.2023 року; код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова  0802; податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції  43210094.
		21.03.2024 року ТОВ НАТС ДЕЛІС подало до Головного управління ДПС в Одеській області таблицю даних платника податку на додану вартість разом із поясненнями щодо подання цієї таблиці, за результатами розгляду якої 26.03.2024 року прийнято рішення №10789055/43210094 про її неврахування.
		У графі підстави зазначено: прийнято рішення про відповідність критерію ризиковості платника податку згідно з пунктом 1 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.
		26.03.2024 року ТОВ НАТС ДЕЛІС подало до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення №3 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, разом з яким надано копії первинних документів у підтвердження реальності господарських операцій та пояснення способу здійснення господарської діяльності платника податків, а також додано Звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості №1, в якому описано, в чому саме полягає діяльність компанії. Також додані документи у підтвердження наявності достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення діяльності підприємства, відображення доходів і сплачених податків за 2023 рік та зазначена інформація про походження товару, реалізацію якого здійснює позивач.
		Розглянувши інформацію та копії поданих позивачем документів Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області 04.04.2024 року прийняла рішення №37589 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальність НАТС ДЕЛІС критеріям ризиковості платника податку на додану вартість на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 26.03.2024 року.
		У графі код (коди) податкової інформації зазначено: 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також зазначалось, що Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
		09.04.2024 року ТОВ НАТС ДЕЛІС подало до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, разом з яким надано копії первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій, а також додано Звернення про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості, в якому детально описано про забезпеченість виробничими потужностями, особливості технологічного процесу, закупівлю сировини та забезпеченість трудовими ресурсами.
		Розглянувши інформацію та копії документів 18.04.2024 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято рішення №42354 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальність НАТС ДЕЛІС критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
		Згідно зі змістом зазначеного рішення комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій документів від 09.04.2024 року, прийнято рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку. У графі підстава зазначено: п. 8 Критерії ризиковості платника податку, а у графі код (коди) податкової інформації зазначено наступний код:  13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Також зазначається, що: Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.
		30.04.2024 року товариство з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС подало до Головного управління ДПС в Одеській області лист з проханням конкретизувати документи, які необхідно надати на підтвердження інформації невідповідності платника податку критеріям ризиковості.
		10.05.2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області надано відповідь, в якій запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку в електронному вигляді відповідно до абз. 13 п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		24.09.2024 року представник ТОВ НАТС ДЕЛІС звернувся до Головного управління ДПС в Одеській області з адвокатським запитом, у якому просив надати вичерпну інформацію, яка включатиме відповіді на такі питання: - чи відповідає ТОВ Натс Деліс п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку станом на дату отримання адвокатського запиту? - якщо ТОВ Натс Деліс станом на дату отримання адвокатського запиту відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, то які підстави визнання його таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (з наданням копій відповідних підтверджуючих документів)? - яким чином (у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності) Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області стало відомо про те, що ТОВ Натс Деліс нібито здійснює реалізацію товару на суб`єкти господарювання з ознаками ризиковості та яких саме суб`єктів господарювання (контрагентів ТОВ Натс Деліс) це стосується? - які саме документи щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ Натс Деліс повинні бути надані платником податків контролюючому органу для відображення у повному обсязі здійснення підприємством реальної фінансово-господарської діяльності для прийняття рішення про невідповідність Критеріям ризиковості платника податку?
		У відповідь на адвокатський запит Головне управління ДПС в Одеській області листом від 01.10.2024 року повідомило, що підставою прийняття рішення №42354 від 18.04.2024 року про віднесення ТОВ НАТС ДЕЛІС до ризикових платників податків стало придбання товару за кодом згідно з УКТЗЕД  0802320000 у суб`єкта господарювання, який відповідає критеріям ризиковості платника податку, по податкових накладних, які вказані у відповіді.
		Позивач не погодився із рішенням №42354 від 18.04.2024 року та оскаржив його до суду першої інстанції.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення поданого ТОВ «Натс Деліс» позову, з огляду на наступне:
		Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України був затверджений Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 (далі  Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
		Згідно з п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		Пунктом 6 Порядку № 1165 (в редакції станом на час прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 14.02.2023 року № 19846), визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
		У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
		У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
		Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
		Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
		За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
		У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
		У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
		Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
		виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
		відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
		Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
		Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:
		« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».
		Отже, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
		При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
		Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.
		Як встановлено судом, 14.02.2023 року Комісією прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання ним податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. У рішенні податковим органом не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена ним до ризикової.
		У рішенні від 14.02.2023 року № 19846 контролюючим органом у графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» суцільно наведено період з 01.01.2022 року по 13.02.2023 року, в якому позивачем здійснювались операції з постачання, а в графі податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції вказано код самого позивача  ТОВ «НАТС ДЕЛІС».
		Вказане свідчить про порушення контролюючим органом встановленого порядку прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
		Колегія суддів враховує, що на виконання вимог п. 6 Порядку № 1165 позивач надав контролюючому органу 26.03.2024 року Повідомлення №3 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, разом з яким надано копії первинних документів у підтвердження реальності здійснюваних господарських операцій.
		У Повідомленні позивач вказав, що за період з 01.01.2022 року по 14.02.2023 року кількість працівників на підприємстві повністю задовольняло потребу ТОВ «НАТС ДЕЛІС» в трудових ресурсах для сортування поставленої кількості горіха волоського, що підтверджується інформацією, наданою у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків  фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1, 2 та 4 квартали 2022 року та 1 квартал 2023 року, наданих ТОВ «НАТС ДЕЛІС» до ГУ ДПС в Одеській області.
		Разом з повідомленням позивачем були подані: договір поставки № 11/01/24 від 11.01.2024 року, укладений з ТОВ «Нік», платіжні доручення у підтвердження оплати придбання горіху волоського у фізичних осіб-підприємців, штатні розписи ТОВ «НАТС ДЕЛІС», об`єднаний звіт Додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби», видаткові накладні про придбання товару  горіху волоського, товарно-транспортні накладні, накладну і звіт комісіонера, рахунки на оплату. 
		Також з наданих контролюючому органу документів вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС здійснює сезонну переробку, очистку та фасування горіха волоського без скорлупи на фракції в залежності від кольору та розміру, та займається продажем за межами митної території України продукції власного виробництва за наступним кодом УКТЗЕД: 0802 32 00 00 - горіхи волоські без шкаралупи.
		ТОВ НАТС ДЕЛІС орендує приміщення, необхідні для ведення господарської діяльності, а саме нежитлове приміщення загальною площею 495 кв. м. за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Локомотивна, буд. 30 (склад), на підставі договору оренди №04/2021 від 15.10.2021 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) в особі представника Довганича Василя Михайловича та ТОВ НАТС ДЕЛІС (Орендар).
		Як вказував позивач, на підприємстві працює 26 працівників: директор, 1 секретар, 1 менеджер із зовнішньоекономічної діяльності, 1 бухгалтер, 1 інженер-технолог харчових виробництв, 16 сортувальників у виробництві харчової продукції (плоди, овочі та подібні продукти), 3 вантажника, 1 енергетик виробництва, прибиральник у виробництві зі ставкою 0,5, що підтверджується штатним розписом.
		У зверненні про прийняття рішення щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника позивач зазначив, що для забезпечення виробничого процесу суб`єкт господарювання закуповує ядро горіха волоського ( код 0802320000). У вказаному листі позивачем наведено перелік постачальників сировини горіха волоського у 2019-2024 роках, а саме: ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ПП «Нік».
		В свою чергу встановлено, що 11.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НАТС ДЕЛІС (покупець) та Приватним підприємством Нік (постачальник) укладено договір поставки №11/01/24, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця ядро грецького горіха, а покупець зобов`язується приймати та сплачувати за поставлений товар.
		Під час розгляду справи суд встановив, що виконання вказаного договору підтверджується наданими первинними документами, а саме договорами, квитанціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, які надавались до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області з метою виключення ТОВ НАТС ДЕЛІС з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.
		Приймаючи рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «НАТС ДЕЛІС» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючим органом не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
		При цьому суд першої інстанції вірно вказав на те, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. 
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні від 18.04.2024 року контролюючий орган змінив підстави для прийняття рішення про відповідність позивача п. 8 критеріїв ризиковості, які були зазначені у первинно прийнятому рішенні від 14.02.2023 року, вказавши, що підставою віднесення позивача до ризикових платників податків став факт придбання товарів у платника, щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме  ТОВ «Нік» (код ЄДРПОУ 37825596).
		З цього приводу слід зазначити, що 14.02.2023 року Комісією було прийнято рішення про відповідність ТОВ НАТС ДЕЛІС критеріям ризиковості платника податку. На цій підставі 26.02.2024 року було прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Нік», оскільки у рішенні від 26.02.2024 року № 379, прийнятого відносно ТОВ «Нік», у графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості» вказано: операції з придбання постачання та вказаний код ЄДРПОУ контрагента  43210094  ТОВ «НАТС ДЕЛІС».
		Таким чином, оскільки підставою віднесення ТОВ «Нік» до ризикових платників податків стало здійснення господарських операцій з ТОВ НАТС ДЕЛІС, яке прийнятим раніше рішенням було віднесено до ризикових, не є належним обґрунтуванням визнання оскаржуваним рішенням від 18.04.2024 року № 42354 ТОВ НАТС ДЕЛІС таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, враховуючи наведені вимоги Порядку № 1165 та КАС України, податковий орган, при розгляді судової справи щодо оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (п. 8), має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
		Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
		Однак, під час розгляду даної справи в суді відповідачем не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
		Також не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій у певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення товариства до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
		В свою чергу позивачем з метою виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, було подано контролюючому органу всі необхідні документи на підтвердження здійснення господарської діяльності, достатні для прийняття рішення щодо невідповідності товариства критеріям ризиковості платника податків, однак надані товариством документи не були належним чином досліджені та проаналізовані контролюючим органом, внаслідок чого прийнято необґрунтоване рішення про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «НАТС ДЕЛІС» критеріям ризиковості платника податку №42354 від 18.04.2024 року.
		Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		На думку колегії суддів оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості.
		Відповідачем не надано жодних доказів провадження позивачем господарської діяльності, яка б містила ознаки недодержання вимог чинного законодавства України.
		На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даній справі відповідачем не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийнятого рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), що є підставою для визнання його протиправним та скасування.
		Висновки суду у даній справі відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справах №№ 640/11321/20, 640/10988/20, від 22 липня 2021 року у справі №520/480/20.
		В свою чергу, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Що стосується стягнення судом з Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., слід зазначити наступне:
		Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
		Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами..
		Колегія суддів зауважує, що питання визначення розміру гонорару адвоката не регламентовано відповідно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та віднесено до договірних правовідносин сторін.
		Отже, наведене вище дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
		Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
		У підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правничої допомоги від 24.09.2024 року №24/09/24, додаткову угоду від 09.10.2024 року №09/10, ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Згідно додаткової угоди від 09.10.2024 року №09/10 до договору про надання правничої допомоги від 24.09.2024 року №24/09/24 сторони дійшли взаємної згоди, що вартість послуг (гонорар) адвоката становить у фіксованому розмірі 15000,00 грн. у суді першої інстанції.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
		З огляду на вказане, суд першої інстанції за наявної компетенції надав оцінку співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.
		Суд першої інстанції вірно вказав, що дана справа є справою незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.
		З огляду на зазначене суд першої інстанції, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, дійшов висновку, що спірним в даному випадку є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 4000,00 грн.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа є типовою, відноситься до справ незначної складності, тому не потребує значних зусиль та обсягу залученого часу з боку адвоката, тому визнає співмірною складності справи стягнуту судом суму витрат на професійну правничу допомогу.
		Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, не підлягає.
		 
		 
		Суддя-доповідач: А.В. Бойко
		 
		Суддя: О.В. Єщенко
		 
		Суддя: О.А. Шевчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...