Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 712/4198/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення чинних на транспорті правил.
Надіслано судом: 20.05.2025. Зареєстровано: 20.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/712/201/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022250310000731

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЄУ № 712/4198/23
		Провадження №1-кп/712/201/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 травня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси
		у складі: головуючого судді                ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів судового засідання     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		потерпілого ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого ОСОБА_8 ,
		захисника ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250310000731 від 29.04.2022, відносно  ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слуцьк Республіки Білорусь, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого на посаді директора КП «Екологія» Черкаської міської ради, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_10 29 квітня 2022 року близько 10 годин 50 хвилин, перебуваючи в місті Черкаси на тротуарі вулиці Байди Вишневецького, біля будинку № 36/1, у місці, де відсутній пішохідний перехід та перехрестя, перетинаючи проїзну частину вулиці Байди Вишневецького, де організованого двосторонній рух (по одній смузі в кожному напрямку), зі сторони вулиці Святотроїцька в напрямку до вулиці Остафія Дашковича, проявив неуважність та порушив вимоги:
		-п. 4.7 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності  на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
		--п. 4.10 Правил дорожнього руху України, відповідно до я кого перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об`єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитися у відсутності транспортних засобів, що наближаються;
		-п. 4.14 а) Правил дорожнього руху України, відповідно до я кого пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху.
		Так, в зазначений день та час, пішохід ОСОБА_10 , перебуваючи в м. Черкаси, на тротуарі вул. Байди Вишневецького, біля буд. 36/1, у місці, де відсутній пішохідний перехід та перехрестя, перетинаючи проїзну частину вул. Байди Вишневецького, де організовано двохсторонній рух (по одній смузі у кожному напрямку), зі сторони вул. Святотроїцька у напрямку до вул. Остафія Дашковича, не був вкрай уважним, не вжив заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, а саме розташованих ліворуч від нього транспортних засобів, які обмежують оглядовість як водіям транспортних засобів, які наближалися до пішохода з лівого боку, так і самому пішоходу, не переконавшись у безпеці своїх дій для інших учасників дорожнього руху, раптово вийшов на проїзну частину у невстановленому для переході місці та розпочав перетинати проїзну частину на протилежний бік вулиці, чим проявив злочинну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення, а саме допустив наїзд на себе велосипедиста ОСОБА_7 , який рухався на велосипеді Optima з електродвигуном, по проїзній частині вул. Байди Вишневецького, зі сторони бульвару Шевченка у напрямку до вул. Гоголя біля правого краю проїзної частини, та який не встиг застосувати заходів до зниження швидкості руху або безпечного об`їзду пішохода ОСОБА_10 , який раптово вийшов на проїзну частину, після чого велосипедист ОСОБА_7 втратив керованість транспортним засобом і впав з місця водія велосипеду на асфальтне покриття.
		В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_7 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/423 від 22.07.2022, отримав тілесні ушкодження: травма голови з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливом над твердою мозковою оболонкою правої тім`яної долі та незначними крововиливами під тверду мозкову оболонку над правою півкулею мозку, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, саднами м`яких тканин голови, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
		Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 420/23-23 від 30.03.2023, встановлено, що велосипедист ОСОБА_7 належним чином виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, не мав технічної можливості уникнути пригоди, що означає відсутність в його діях причинного зв`язку з фактом даної події. Отже у прямому причинному зв`язку із даною подією знаходяться дії пішохода ОСОБА_10 , який рушив вимоги п.п 4.7, 4.10, 4.14 а) Правил дорожнього руху України.
		Вказаними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.291 КК України, тобтопорушення чинних на транспорті правил,що убезпечують рух, а саме вимог п.п 4.7, 4.10, 4.14 а) Правил дорожнього руху України,що спричинило інші тяжкі наслідки.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, та пояснив суду, що весною 2022 року він знаходився на нараді у Черкаській міській раді. Йому треба було їхати на обід, а автомобіль був припаркований на зворотному боці вулиці і він вирішив йти по прямій, не через пішохідний перехід. Пройшов парковку повз припарковані поза проїзною частиною автомобілі, подивився наліво та побачив велосипедиста, який тільки здійснював поворот з бульвара Шевченка на вул. Б. Вишневецького перед пішохідним переходом. Відстань до велосипедиста була достатньо великою, приблизно сто метрів, тому він вийшов вперед, оскільки далі були припарковані автомобілі котрі перекривали йому огляд. Вийшовши вперед побачив, що йде суцільний потік, зробив крок назад і за дві секунди відчув удар. Зазначив, що з моменту коли вінвийшов на проїзну частину дороги і до моменту наїзду минуло 5 секунд. На його думку у велосипедиста була можливість зупинитися до наїзду, оскільки останній його бачив. Коли приїхала швидка медична допомога велосипед лежав на боціу, а колесо крутилося, було насипано купу резини і акселератор був увімкнений на максимум. Додав, що перед самим наїздом на нього він не рухався, стояв позаду автомобіля в момент коли спустився з бордюра. Проїзна частина і парковка була розділена бордюрним каменем. Потерпілому до приїзду швидкої медичної допомоги він надавав допомогу. Вважає, що порушив правила дорожнього руху, переходив проїзну частину дороги у невстановленому місці, однак винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення себе не визнає, оскільки його дії не пов`язані з тим, що потерпілий ОСОБА_7 втратив керованість велосипедом, впав з нього та отримав тяжкі тілесні ушкодження. Цивільний позов пред`явлений потерпілим про стягнення матеріальної та моральної шкоди не визає.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив суду, що 29.04.2022 поїхав в с. Червона Слобода до своєї тещі для того щоб зняти покази лічильників, коли повертався в м. Черкаси, вирішив заїхати на центральний ринок щоб купити опаришів для риболовлі. Здійснивши покупку, він направився на велосипеді по проїзній частині вул.Байди Вишневецького, зі сторони бульвару Шевченка у напрямку до вул. Гоголя біля правого краю проїзної частини, де раптово, поза межами пішохідного переходу вийшов на проїзну частину дороги пішохід. Після чого він втратив керованість велосипедом , впав і більше нічого не пам`ятає. Додав, що дуже неясно пам`ятає лікарню і що в нього була перемотана голова. Те, що він не пам`ятає події яка сталася, це наслідки травми. В той день алкогольних напоїв не вживав.
		В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_12 , який пояснив, що 29.04.2022 приблизно о 10 год. 50 хв. він, перебуваючи на вул. Б. Вишневецького у м. Черкаси, побачив, як чоловік на електровелосипеді повертає з перехрестя бул. Шевченка на вул. Б. Вишневецького. В цей час за десять кроків від нього (свідка), ліворуч, чоловік у місці, де не було пішохідного переходу, не впевнившися у безпеці, зробив крок на проїзну частину вулиці та зіткнувся з велосипедистом, в результаті чого останній упав та вдарився головою об асфальтобетонне покриття.
		В судовому засіданні був допитаний судовий експерт відділу автотехнічних досліджень Черкаського НДЕКЦ МВС ОСОБА_13 , який пояснив, що він дійсно за клопотанням адвоката ОСОБА_9 проводив комплексну фототехнічну та авто технічну експертизу. Вихідні дані, в тому числі і дані щодо моменту вихода пішохода ОСОБА_10 на проїзну частину ( час виходу) йому було зазначено саме захисником. Звідки сторона захисту взяла ці дані, йому не відомо. Інформації відносно того, що на місці події є паркова і що ОСОБА_10 з бордюрного каменю виходить спочатку саме на паркову, а не на проїзну частину, під час проведення експертизи йому не було відомо. 
		В судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_14 , яка є експертом Черкаського НДЕКЦ МВС України та пояснила, що нею відповідно до ухвали суду була проведена судово психологічна експертиза. При проведенні судової психологічної експертизи щодо отримання моральних страждань ОСОБА_7 та розміру грошової компенсації за отримані моральні страждання вона користувалася науковими джерелами, оскільки експерт має право користуватися методиками, методами, науковими джерелами, які необхідні для проведення експертизи, тобто всі ці методики, які нею використовувалися , містяться у наукових джерелах. Рішення щодо суми залежить від ступені вини, тобто якщо суд особу визнає винною, то застосовується найвищий показник розрахунку відшкодування шкоди. 
		На підтвердження вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 291 КК України, стороною обвинувачення надані наступні докази, які були судом досліджені, оголошені та перевірені на предмет їх достовірності в судовому засіданні, а саме:
		-протокол оглядумісця подіївід 29.04.2022з планом-схемою,фото таблицеюта дискомлазерної системизчитування звідеозаписом камеризавнішнього спостереження,яка розміщенана будівліЧеркаської міськоїради,відповідно доякого 29.04.2022об 11год.30хв.оглянуто місцедорожньо транспортноїпригоди заадресою:вул.Б.Вишневецького,буд.36/1,м.Черкаси. Так, відповідно до протоколу огляду місця події старший слідчий СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_15 , в присутності понятих, провів огляд місця події, яким є місце ДТП, за наступних погодних умов: похмуро, без опадів, температура повітря +10 °С. Елементи вулиці, дороги - проїзна частина дороги по вул. Байди Вишневецького, 36/1 у м. Черкаси, позначеному дорожньою розміткою 1.6 ПДР України. Проїзна частина: горизонтальна ділянка, пряма у плані. Вид дорожнього покриття- асфальтобетонне, сухе, чисте, дорожнє покриття загальною шириною 11,6 м, число смуг для руху у напрямку проведення - одна, у зустрічному напрямку - одна. До проїзної частини примикає бордюрний камінь. Далі за тротуаром  узбіччям розташовані праворуч та ліворуч будівлі міського типу. Спосіб регулювання руху на цій ділянці: не регулюється. Умови освітленості на даній ділянці шляху (вулиці, дороги): світла пора доби. Загальна видимість та конкретна видимість з робочого місця водія при денному освітленні  300 м. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів (транспортних засобів, трупів, уламків) на місці пригоди після ДТП до початку огляду: велосипед Optima салатового кольору було прибрано з проїзної частини вул. Байди Вишневецького до початку ОМТ. Локалізація пошкоджень на транспортних засобах  транспортний засіб велосипед. Завантаження транспортного засобу на момент огляду (пасажири, вантаж)  без вантажу та пасажирів. Гальмові системи (в тому числі стоянкової гальмівної системи), рульове керування, колеса і шини: в нормі. Сліди шин (зазначити номер сліду згідно зі схемою і його параметрами): під номером № 3 на план-схемі позначено гуму від колеса. Ознаки напрямку руху транспортного засобу: велосипед рухався по проїзній частині вул. Байди Вишневецького, зі сторони вул. Шевченка, у напрямку до вул. Гоголя. Наявність слідів контактної взаємодії особи з навколишніми об`єктами, предметами, їх форма, напрямок та характер: під № 4 на план-схемі позначено пляму рідини бурого кольору;
		- протокол огляду предметів від 06.05.2022, відповідно до якого оглянуто відеозапис камери зовнішнього спостереження, розташованої на будинку № 36 по вул. Байди Вишневецького, у м. Черкаси, що знаходиться на диску лазерної системи зчитування;
		- постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 06.05.2022;
		- висновок експерта № 02-01/423 від 13.07.2022, відповідно до якого у ОСОБА_7 , згідно даних наданої на судово-медичну експертизу медичної карти, мали місце ушкодження: травма голови з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливом над твердою мозковою оболонкою правої тім`яної долі та незначними крововиливами під тверду мозкову оболонку нада правою півкулею мозку, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, саднами м`яких тканин голови. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя. Виставлений в лікарні діагноз: забій грудної клітки, не підтверджений клінічною картиною травми та інструментальними методами дослідження і тому, згідно п. 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» / затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995/ вказаний діагноз при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, до уваги не приймається;
		- протокол проведення слідчого експерименту від 25.02.2023 з планом - схемою та фототаблицею, відповідно до якого за участю свідка ОСОБА_12 проведено слідчий експеримент обставин пригоди 29.04.2022 приблизно о 10 год. 50 хв. на проїзній частині вул.Б. Вишневецького, поблизу буд. 36/1 у м. Черкаси, де останній детально показав місце пригоди, місце виходу пішохода на проїздну частину дороги, та пояснив обставини, за яких потерпілий ОСОБА_7 втратив креованість велосипедом та впав з нього;
		- протокол огляду предметів від 14.03.2023 та фото таблицею, відповідно до я кого проведено огляд велосипеду «Optima»з електродвигуном;
		- висновок експерта № 05-3-08/1530 від 11.07.2022, відповідно до якого у доставленому зразку крові гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлено етанол у кількості  0,81 г/дм3 (проміле). Не явивлено: метиловий, пропілові, бутилові та амілові спирти, ацетон, хлороформ, етилацетат, бензол, толуол та 1,2 дихлоретан;
		- висновок експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи у кримінальному провадженні № 12022250310000731 № 420/23-23 від 30.03.2023, відповідно до якого швидкість руху велосипеда «Optima» з електродвигуном складала приблизно 33,3 км/год. Згідно якого, у даній дорожній обстановці велосипедист ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці пішохід ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п.п 4.7, 4.10, 4.14 а) Правил дорожнього руху України. У момент виникнення небезпеки для руху, який вказаний у постанові, велосипедист ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. У даній дорожній обстановці, у діях велосипедиста ОСОБА_7 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України не вбачається і його дії з технічної точки зору, не знаходилися у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. У даній дорожній обстановці, оцінка дій пішохода ОСОБА_10 не потребує застосування спеціальних знань в галузі авто техніки (проведення спеціальних технічних досліджень).
		- висновок експерта за результатами проведення судово психологічної експертизи № СЕ-19/124-23/14043-ПС від 01.02.2024, відповідно до якого, в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодженні: травма голови з переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливом над твердою мозковою оболонкою правої тім`яної долі та незначними крововиливами під тверду мозкову оболонку над правою півкулею мозку, забоєм головного мозку тяжкого ступеня, саднами мяких тканин голови, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя є психотравмуючою для ОСОБА_7 . ОСОБА_7 спричинені страждання (моральна шкода). За умов визнання судом заподіяння під експертному ОСОБА_7 моральної шкоди, орієнтовний розмір її грошової компенсації, у разі встановленя правової кваліфікації дій заподіювача шкоди, буде становити один із запропонованих варіантів: 0 мінімальних заробітних плат, або 162 мінімальних заробітних плат, або 324 мінімальних заробітних плат, або 486 мінімальних заробітних плат, або 648 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється рівним розміру мінімальної заробітної плати в Україні, чинному на момент винесення рішення суду;
		- висновок експерта за результатами проведення судово медичної експертизи № 02-01/582 від 19.06.2024, відповідно до якого у зразку крові ОСОБА_7 виявлено етиловий алкоголь (етанол) у концентрації 0,81 проміле. Відповідно до положень метдичного посібника «Клініко-діагностичні та експертні критерії гострої алкогольної інтоксикації» /Харків, 2008 р./вказана концентрація алкоголю в крові зумовлює легкий ступінь алкогольного сп`яння;
		- копії фотознімків в кількості 5 шт. з зображенням паркувального майданчіка, місцевості, розташованої за адресою:м. Черкаси, на тротуарі вул. Байди Вишневецького, біля буд. 36/1, де пішоход ОСОБА_10 раптово вийшов на проїздну частину дороги, де відбулася пригода, внслідок якої потерпілий ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження.
		Крія того, в судовому засіданні були досладжені докази, надані стороною захисту, а саме: висновок експерта № КСЕ-19/124-23/5162 від 26.09.2023 за результатами проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи, відповідно до якого мінімальна швидкість руху велосипеда Optima з електродвигуном, згідно наданого відеозапису ІР камера 9_20220429103959_20220429104703_505854, становила близько 32…34 км/год.(33+-1 прибл. 32…34). Час який минув з моменту виходу пішохода ОСОБА_10 на проїзну частину вул. Б. Вишневецького до місця наїзду, згідно відеозапису ІР камера 9_20220429103959_20220429104703_505854, склав близько 5,1 с. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, велосипедист ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Для оцінки дій пішоходів спеціальних знань у галузі авто технічних досліджень (спеціальних технічних знань) не потрібно, тому слідчий, прокурор або суд у змозі самостійно оцінити дії пішохода ОСОБА_10 , у відповідності до вимог розділу 4 Правил дорожнього руху України «Обов`язки і права пішоходів». У момент виникнення небезпеки для руху велосипедисту ОСОБА_7 він мав технічну можливість зупинитися до місця наїзду шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. Оскільки у момент виникнення небезпеки для руху велосипедисту ОСОБА_7 він мав технічну можливість зупинитися до місця наїзду шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди, тому в його діях вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		На підставі досліджених доказів суд дійшов наступних висновків.
		Вирішуючи питання правової кваліфікації діяння обвинуваченого, суд виходить з того, що відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 
		Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		За ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до вимог ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Разом з тим, у відповідності до вимог ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо (опосередковано) підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачені ст. 91 КПК України, і такими є, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно ст.93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Статтею 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		В судовому засіданні захисником обвинуваченого  адвокатом ОСОБА_9 було зааявлено клопотання про визнання неналежним та недопустимим доказом висновок судової автотехнічної експертизи № 420/23-23 від 30.03.2023 року. В обґрунтування клопотання захисник постлався на те, що слідчим у клопотанні про призначення судової автотехнічної експертизи не вірно вказано час існування небезпеки для велосипедииста (2 сек.), так як даний час взято із показів свідка ОСОБА_12 і це на думку захисту, є виключно суб`єктивною думкою. Натомість, час має братися саме із дослідженого відеозапису події.
		Однак суд не погоджується з доводами сторони захисту, оскільки вони суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам, адже при перегляді відеозапису камери зовнішнього спостереження Черкаської міської ради, чітко не прослідковується саме момент виходу пішохода ОСОБА_10 на проїзну частину, а лише видно, що останій стоїть за автомобілями, які припарковані поряд Черкаської міської ради на парковці. Тому з відеозапису не можна об`єктивно встановити, який час минув з моменту вихода пішохода, до моменту наїзду на нього. 
		Натомість свідок ОСОБА_12 , який був очевидцем події та віповідно бачив момент виходу пішохода ОСОБА_10 на проїзну частину дороги з подальшим наїздом на нього велосипедиста ОСОБА_7 і зазначив під час проведення слідчого експерименту за його участі, що час який минув з моменту виходу пішохода до моменту наїзду складає близько 2 сек., тобто один невеликий крок. Зазначені покази свідок підтвердив і під час допиту в судовому засіданні.
		З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для визнання неналежним та недопустимим доказом - висновок судової авто технічної екпертизи № 420/23-23 від 30.03.2023 року, оскільки вихідні дані, які були покладені в основу розрахунків під час проведення експертизи узгоджуються з сукупністю всіх досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.
		Під час судового розгляду стороною захисту долучено висновок експерта № КСЕ-19/124-23/5162 від 26.09.2023 за результатами проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи. Дана екпертиза була проведена за клопотанням захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_9 , який в розпорядження експерта надав вихідні дані, що суперечать вихідним даним, встановеним органом досудового розслідування, а саме те, що ОСОБА_10 виходить на проїзну частину вул.Б.Вишнивецького на 10:45:50-10:45:51 секунді, тоді як згідно даних встановлених органом досудового розслідування на підставі показів свідка ОСОБА_12 , проведного слідчого експерименту, час виходу на проїзну частину дороги вул. Б.Вишнивецького - 10:45:54. А час який зазначає експерту сторона захисту  це вихід пішохода на праковку, але ніяк не на проїздну частину. Виходячі з зазначених стороною захисту даних та наданого на дослідження відеозапису, експерт під час проведення експертизи вирахував, що час, за який пішоход ОСОБА_10 подолав відстань від початку виходу до моменту наїзду становить 5,1 сек
		Крім того, допитаний в судовому зассіданні експерт ОСОБА_13 , зазначив, що дійсно за клопотанням адвоката ОСОБА_9 проводив комплексну фототехнічну та автотехнічну експертизу. Вихідні дані, в тому числі і дані щодо моменту вихода ОСОБА_10 на проїзну частину ( час виходу) йому було зазначено саме захисником. Інформації відносно того, що на місці події є паркова і що ОСОБА_10 з бордюрного каменю виходить самена паркову, а не на проїзну частину, під час проведення експертизи йому не було відомо.
		Також під час допиту експерт не міг чітко зазначити, які саме були надані йому захисником ОСОБА_9 в розпорядження письмові докази. Крім того, у висновку експерта зазначено про матеріали адміністративної справи, які взагалі не були предметом дослідження в судовому засідаанні. 
		Тому, з урахуванням зазначеного, суд вважає неналежним доказом висновок експерта № КСЕ-19/124-23/5162 від 26.09.2023 за результатами проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи, оскільки він суперечить встановленим в ходісудового розглядуобставинам на підставі показань потерпілого, свідка та інших зібраних доказів, досліджених в судовому засіданні, які є належними, допустимими та достатніми. 
		Аналізуючи досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що у прямому причинному зв`язку із даною подією знаходяться дії саме обвинуваченого ОСОБА_10 , який порушив вимоги п.п 4.7, 4.10, 4.14 а) Правил дорожнього руху України і його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 291 КК України доведена повністю згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).
		Невизнання обвинуваченим ОСОБА_10 своєї вини суд вважає способом захисту та способом ухилення від покарання, або пом`якшення його, так як його вина підтверджується дослідженими вище доказами, які у своїй сукупності є логічними, послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи. 
		Дії ОСОБА_10 суд кваліфікує за ст.291 КК України, тобто порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а саме вимог п.п 4.7, 4.10, 4.14 а) Правил дорожнього руху України, що спричинило інші тяжкі наслідки.
		При призначенні покарання суд не вбачає обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 .
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 відповідно до ст.65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів. Відомості про особу обвинуваченого, який має міцні соціальні зв`язки, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.
		Таким чином, виходячи із загальних принципів призначення покарання, враховуючи в сукупності наведені обставини, характер вчиненого кримінального правопорушення, їх наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, думку потерпілої сторони, суд вважає, що ОСОБА_10 слід призначити покаранняу виді обмеження волі в межах санкції ст.291 КК України,і таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винного.
		Обставин,які бсуттєво знижувалиступінь тяжкостівчиненого злочинута являлисьпередумовою длязастосування ст.ст.69,69-1,75КК України,судом невстановлено.
		При вирішенні цивільного позову суд виходить з того, що відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною першою статті 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		Потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_10 матеріальної шкоду у розмірі 56574,29 грн. та 500000 грн. в рахунок завданої моральної шкоди.
		В ході судового розгляду даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_7 було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з ОСОБА_10 на його користь суму у розмірі 68076, 37 грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди та суму у розмірі 4600800 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		Обвинуваченим ОСОБА_10 було подано до суду відзив на позову заяву та заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до яких останній позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 129 Кримінального процесуального кодексу України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Потерпілим ОСОБА_7 на підтвердження суми відшкодування матеріальної шкоди надано чеки та квитанції з придбання медикаментів, проведення оглядів, медичних досліджень, які необхідні були для проведення оперативного втручання, лікування та подальшої реабілітації потерпілого. 
		Як вже було встановлено вище, дії відповідача ОСОБА_10 були неправомірними, винними, і між ними та шкодою, заподіяною потерпілому ОСОБА_7 є безпосередній причинний зв`язок. 
		У відповідності до положень ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які мають свідчення про обставини, що мають значення для справи, для вирішення спору. 
		Письмові докази подаються в оригіналі, або належним чином завіреній копії. Подані потерпілим ОСОБА_7 в обґрунтування завданої матеріальної шкоди письмові докази є належеними, допустимими та підтверджують понесені матеріальні витрати на лікування, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).
		Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
		Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Слід звернути увагу, що моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.
		При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
		Потерпілий ОСОБА_7 внаслідок отриманої травми в результаті ДТП, без сумніву зазнав сильного фізичного болю, страждань та через нанесені йому травми переніс складні операції, проходив лікування, що зумовило надалі потребу у реабілітації. Зазначені обставин підстведжуються висновком експерта за результатами проведення судово психологічної експертизи № СЕ-19/124-23/14043-ПС від 01.02.2024. Отримані позивачем ушкодження позначились на стані його здоров`я та укладі життя, враховуючи, що після даної ДТП, з огляду на стан здоров`я він позбавлений нормально рухатися та пересуватися без сторонньої допомоги, втратив можливість працювати, повноцінно жити. 
		В наслідок тяжкої травми, отриманої в результаті ДТП позивачу ОСОБА_7 встановлену 2 групу інвалідності, що підтверджується довідкою серії 12 ААГ № 059887 обласної МСЕК № 2 м.Черкаси та згідно висновку ЛКК при КНП «п`ятий Черкаський міський центр ПМСД» він потребує постійного стороннього догляду. 
		Всі наведені обставини потягнули душевні страждання, переживання та негативні емоції і безумовно призвели до порушення ритму життя позивача.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що понесені моральні страждання потерпілим ОСОБА_7 перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_10 , який порушив вимоги ПДР, в результаті чого 29.04.2022 року сталася дорожньо-транспорта пригода.
		При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами п. 6.4 «Методичнихрекомендацій» (лист Міністерстваюстиціївід 13.05.2004 року № 35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
		Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вважає суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 800000 гривень такою, що відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин, при яких було спричинено моральну шкоду ОСОБА_7 і яка на думку суду, буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку потерпілий отримав внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. 
		Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		Процесуальні витрати за проведення експертизи, згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
		Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		 
		Керуючись статтями 100, 124, 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.291 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили - не обирати. 
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_10 , іпн. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_7 , іпн. НОМЕР_2 суму у розмірі 68076,37 грн. (шістдесят вісім тисяч сімдесят шість гривень 37 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та суму у розмірі 800000 (вісімсот тисяч гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		В іншій частині позову відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_10 , іпн. НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи № 420/23-23 від 30.03.2023 в розмірі 5735,52 грн. (п`ять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 52 коп.)
		Стягнути з ОСОБА_10 , іпн. НОМЕР_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення психологічної експертизи № СЕ-19/124-23/14043-ПС в розмірі 15902,88 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дві гривні 88 коп.).
		Речові докази:
		- велосипед «Optima» з електродвигуном, який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 - повернути ОСОБА_7 ; 
		- диск лазерної системи зчитування з відео файлами камери зовнішнього спостереження Черкаської міської ради, за адресою : м. Черкаси, вул. Байди Вишнивецького, 36 що долучені до матеріалів кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вр учається обвинуваченому та прокурору. 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...