Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 503/2686/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 20.05.2025. Зареєстровано: 20.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.
Дата набрання законної сили: 08.07.2025
Номер судового провадження: 2/503/304/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 503/2686/24 
		Провадження № 2/503/304/25 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       19 травня 2025 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:
		головуючого-судді Вороненка Д.В.,
		за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області та  ОСОБА_3 , про визначення місця проживання дитини,
		 
		встановив:
		Позивач подала до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на ті обставини, що від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 мають спільну дитину - дочку  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з січня 2024 року відповідачОСОБА_2 вчиняв домашнє насильство у відношенні неї в присутності їх дитини, що викликало її звернення до правоохоронних органів за наслідком якого стосовно відповідачаОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис строком на 10 діб. Однак, як зазначає позивач, в подальшому відповідач ОСОБА_2 продовжив вчиняти дії, які перешкоджали спільному проживанню та натомість декілька разів висловлював на її адресу погрози відібрати/забрати у неї дитину, що ускладнило виконання їх усних домовленостей з цього приводу. Внаслідок згаданого, на час пред`явлення позову, сторони вже проживали окремо. При цьому, малолітня дитина фактично проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , яка є також і місцем її зареєстрованого у встановлено законом порядку місцем проживання. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача відповідний позов шляхом подання до суду позовної заяви, в якій просить визначити місце проживання малолітньої дитини - дочки  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом нею за місцем її реєстрації та проживання.
		13.12.2024 року ухвалою суду (а.с.22-24) позовну заяву було залишено без руху із визначенням способу і строку для усунення недоліків.
		29.01.2025 року ухвалою суду (а.с.41-43) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у даній справі розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Водночас із цим суд також вирішив питання про залучення до участі у справі самої малолітньої дитини в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; а також витребував від органу опіки та піклування письмовий висновок щодо розв`язання спору у даній справі щодо визначення місця проживання дитини.
		У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_2 та треті особи не скористалися своїми процесуальними правами учасника справи, відповідно, відзив на позовну заяву (відзив) та письмові пояснення не подали.
		29.09.2025 року ухвалою суду (а.с.74-75) у даній справі закрито підготовче провадження та призначено її розгляд по суті.
		В судове засідання позивач  ОСОБА_1 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-5, 13 ст. 128 ЦПК України та Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, на номер її телефону, зазначений ним у заяві на отримання електронних повісток від 23.12.2024 року (а.с.32) про що свідчить довідка від 30.04.2025 року про доставку повідомлення у додаток «Viber» (а.с.81). При цьому, 19.05.2025 року позивач подала до суду заяву про розгляд даної справи за її відсутності, в якій також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
		Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлений належним чином у порядку, передбаченому ч.11 ст. 128 ЦПК України, через розміщення 30.04.2025 року оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.79).
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - органу опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання третя особа була своєчасно повідомлена належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-6, 8 п.2 ст. 128 ЦПК України, шляхом доставлення 30.04.2025 року судової повістки до електронного кабінету цієї особи, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу (а.с.82). При цьому, у змісті свого супровідного листа від 12.05.2025 року за № 19-01-17/156, яким на адресу суду було надіслано висновок щодо розв`язання спору у даній справі, третя особа також заявила клопотання про розгляд справи без присутності представника органу опіки та піклування з врахуванням при ухваленні рішення наданого ним висновку.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була своєчасно повідомлена належним чином у порядку встановленому ч.2, 4-6, 8 п.1 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення № 0691004546400 про вручення їй 06.05.2025 року рекомендованого поштового відправлення № 0610249922938 із судовою повісткою.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Водночас із цим п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України передбачає, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		Зі згоди позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
		Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
		Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.
		Сторони з 25.02.2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції 18.03.2016 року (а.с.5), актовий запис № 93 від 25.02.2010 року у Першому Малиновському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. 
		Від згаданого вище шлюбу сторони мають спільну малолітню дитину - дочку  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міського управління юстиції від 28.03.2016 року (а.с.6), актовий запис № 3145 від 28.03.2016 року.
		З 16.03.2021 року позивач  ОСОБА_1 разом із малолітньою дочкою  ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де для дитини створенні всі необхідні умови для проживання, про що в сукупності свідчить копія витягу № 929 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданий виконавчим комітетом Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 11.09.2024 року (а.с.7), акт обстеження матеріально-побутових умов проживання складений 08.10.2024 року (а.с.9), яка зареєстрована виконавчим комітетом Кодимської міської ради Подільського району Одеської області 08.10.2024 року за № 249, та копія довідки старости с. Загнітків (а.с.8) , яка зареєстрована виконавчим комітетом Кодимської міської ради Подільського району Одеської області 11.09.2024 року за № 928.
		При цьому, в період з 16.03.2021 року до 16.11.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 також був зареєстрований і відповідач ОСОБА_2 , що в сукупності підтверджують відомості про реєстрацію на сторінці 12 в розділі «Місце проживання» у паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 , яким було документовано ОСОБА_2 . Тарутинським РС ГУ ДМС України в Одеській області 18.11.2015 року (а.с.14), та витяг з реєстру Кодимської територіальної громади сформований 23.12.2024 року за № 2024/015191642 (а.с.31), а також зміст відповідей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 20.12.2024 року № 03-17/4362 (а.с.33), відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 25.12.2024 року (а.с.35) і Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України від 10.01.2025 року №6.2-354/6-25 (а.с.39).
		08.09.2024 року стосовно відповідачаОСОБА_2 як кривдника, який вчинив домашнє насильство стосовно постраждалої особи - дружини  ОСОБА_1 , було винесено терміновий заборонний припис Серії АА № 421978 (а.с.10) строком на 10 діб з 20 год. 00 хв. 08.09.2024 року до 20 год. 00 хв. 18.09.2024 року.
		При цьому, з відомостей наявних у публічному доступі на офіційному веб-сайті судової влади України та у Єдиному держаному реєстрі судових рішень вбачається те, що 23.09.2024 року постановою Кодимського районного суду Одеської області, яка набрала законної сили 04.10.2024 року, за результатом розгляду справи про адміністративне правопорушення № 503/2044/24 відповідачаОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 08.09.2024 року у відношенні дружини  ОСОБА_1 в присутності їх малолітньої дочки  ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП.
		Окрім того позивач  ОСОБА_1 в порядку окремого провадження подала до Кодимського районного суду Одеської області заяву від 11.09.2024 року про видачу обмежувального припису (а.с.11-13), в якій просила суд видати останній щодо ОСОБА_2 на строк 6 місяців із застосуванням до нього відповідних заборон стосовно неї та малолітньої  ОСОБА_3 .
		Водночас, за відомостями наявними у публічному доступі на офіційному веб-сайті судової влади України та у Єдиному держаному реєстрі судових рішень, 11.10.2024 року Кодимським районним судом Одеської області за результатом розгляду цивільної справи № 503/2057/24 було ухвалено рішення, яке набрало законної сили 11.11.2024 року та яким було задоволено заяву  ОСОБА_1 , видано стосовно ОСОБА_2 обмежувальний припис із покладенням на нього відповідних обмежень щодо  ОСОБА_1 та малолітньої  ОСОБА_3 
		26.02.2025 року Кодимським районним судом Одеської області за результатом розгляду цивільної справи № 503/2685/24 було ухвалено рішення, яке набрало законної сили 14.04.2025 року та яким шлюб між  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, про що свідчать відомості наявні у публічному доступі на офіційному веб-сайті судової влади України та у Єдиному держаному реєстрі судових рішень.
		14.05.2025 року орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області , на виконання ухвали суду від 29.01.2025 року (а.с.41-43) в частині надання суду висновку щодо розв`язання спору у даній справі, надано до суду відповідний висновок, який був затверджений рішенням виконавчого комітету Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 17.03.2025 року № 1218, згідно якого орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її матір`ю - ОСОБА_1 . При цьому, у змісті висновку відзначено, що сім`я фактично перестала функціонувати з лютого 2023 року, а батько малолітньої дитини неодноразово погрожував забрати малолітню дитину від матері і виїхати в невідомому напрямку. Малолітня дитина на теперішній час проживає разом з матір`ю  ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де для дитини створенні всі необхідні умови для проживання, навчанні і відпочинку. Малолітня дитина -  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заслухана начальником служби у справах дітей Кодимської міської ради Подільського району Одеської області в присутності завідувача відділення соціальної роботи комунальної установи «Центр надання соціальних послуг»Кодимської міської ради Подільського району Одеської області, в присутності інспектора сектору ювенальної превенції Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області, на співбесіді дитина пояснила, що вона спілкується з батьком в телефонному режимі, батько дарує їй подарунки, цікавиться її життям, але вона бажає, щоб місце її проживання було визначено з матір`ю ОСОБА_1 . Батько малолітньої дитини - ОСОБА_2 в повідомленнях у застосунку «Вайбер» повідомив начальнику служби у справах дітей Кодимської міської ради, що навіть якщо Він проти того, щоб визначили місце проживання дитини з мамою, але в супереч його заперечень все рівно буде прийняте рішення відповідне рішення, і Він як батько дитини не може вплинути на таке рішення, бо так бажає мама дитини та його донька на цей час, але коли дитини підросте і досягне відповідного віку, вона сама буде визначати своє місце проживання. Наданий час батько малолітньої дитини - ОСОБА_2 знаходиться за межами України. Прийнятий органом опіки та піклування обґрунтований також бажаннями самої дитини та врахуванням рекомендацій комісії з питань захисту прав дитини від 20.02.2025 року. 
		Суд відзначає, що з висловленого ОСОБА_2 ставлення до предмету спору у даній справі, яке наведене у висновку органу опіки та піклування, вбачаються лише обґрунтування його суб`єктивних оціночних суджень про майбутнє судове рішення, яке буде прийнято за результатом розгляду даної справи, побудовані на його хибному твердженні про те, що його діяння ні на що не впливають, що на думку суду є проявом абстрагування від участі у вирішенні справи. Водночас конкретної позиції відповідача щодо наявності/відсутності у нього спору з позивачем про місце проживання їх малолітньої дитини із них не вбачається.
		Відповідачем ОСОБА_2 не було подано зустрічного позову про місця проживання дитини - дочки  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.
		Однак, у змісті своєї позовної заяви позивачем  ОСОБА_1 зазначено, що відповідач ОСОБА_2 декілька разів висловлював на її адресу погрози «відібрати/забрати» у неї дитину, що ускладнило виконання їх усних домовленостей з цього приводу. В свою чергу протягом судового розгляду даної справи відповідачОСОБА_2 не висловив суду у жодній формі своїх заперечень щодо вище наведених обставин та не надав ніяких доказів на їх спростування, що дає суду підстави вважати, що між сторонами у даній справі все ж існує спір про місце проживання їх спільної малолітньої дитини. 
		 
		Нормативно-правове застосування: 
		Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України, сім`я та дитинство охороняються державою.
		За змістом положень частин 7, 8 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
		У відповідності до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 
		Відповідно до ч.2 ст. 8 і 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини. 
		Також, згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
		Згідно ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
		Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
		При цьому, відповідно до ч.1-2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
		 
		Висновки суду 
		Ураховуючи встановлені обставини суд вважає, що наразі існують підстави вважати, що за умов наявності спору між сторонами про місце проживання дитини, то для забезпечення як найкращих інтересів дитини, зокрема з врахуванням думки висловленої самою дитиною, то місце проживання останньої необхідно визначити з її матір`ю.
		У зв`язку з чим суд вважає позов обґрунтованим в частині визначення місця проживання дитини саме з матір`ю, а тому в цій частині його необхідно задовольнити.
		Окремо суд наголошує на тому, що у відповідності до положень ч.3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
		Натомість суд відзначає, що з огляду на зміст ст. 161 СК України вирішення судом позову про місце проживання дитини забезпечує вирішення спору про те з ким із батьків в подальшому буде проживати дитини, а не де саме буде відбуватися це проживання (за якою адресою), оскільки з плином часу як умови проживання у конкретному житлі так життєві потреби щодо місця проживання і реєстрації матері з дитиною можуть змінюватись в силу індивідуальних об`єктивних життєвих обставин.
		Тому заявлена позивачем позовна вимога в частині конкретизації визначення місця проживання дитини «за місцем її реєстрації та проживання» є безпідставною, а відтак задоволенню не підлягає, що в свою чергу жодним чином не впливає на саму повноту задоволення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю. 
		 
		- щодо розподілу судових витрат:
		Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
		1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Приймаючи до уваги, що позов про визначення місця проживання дитини задоволено повністю, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2  на користь позивача ОСОБА_1  підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,2 грн, сплаченого останньою за подання до суду позовної заявипро визначення місця проживання дитини, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки ТВБВ № 10015/0395 філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 23.12.2024 року № 12 (а.с.28).
		Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. 160-161 СК України, суд
		 
		ухвалив:
		Позов ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 , до ОСОБА_2 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Кодимської міської ради Подільського району Одеської області ; місцезнаходження: Одеська область, Подільський район, м. Кодима, пл. Перемоги, 1-1,  ОСОБА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про визначення місця проживання дитини задовольнити.
		Визначити місце проживання малолітньої дитини -  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її матір`ю - ОСОБА_4 .
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                         Д.В. Вороненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...