Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/544/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: 61-3405ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 750/544/20
		провадження № 61-3405св25
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
		учасники справи:
		позивач - Чернігівська міська рада,
		відповідач -  ОСОБА_1 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Супруна О. П. від 30 січня 2024 рокута постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів: 
		Шитченко Н. В., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., від 18 лютого 2025 року, і ухвалив таку постанову.
		Короткий зміст заявлених позовних вимог та судових рішень
		1.           У січні 2020 року Чернігівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.
		2.           Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельна ділянка за адресою: 
		АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7410100000:02:026:5294, перебуває у власності відповідача (3/4 частки) та ОСОБА_2 (1/4 частки) з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До цієї ділянки відповідач капітальним парканом пригородив земельну ділянку кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 площею 0,0491 га, яка ним орендувалася на підставі договору від 05 липня 2006 року, укладеного між сторонами. Строк дії договору оренди цієї ділянки закінчився 05 липня 2016 року та продовжений не був, але її до цього часу не повернуто Чернігівській міській раді. До складу пригородженої земельної ділянки, яку використовує ОСОБА_1 , входять землі запасу Чернігівської міської ради, на яких без дозвільних документів розташовані малі архітектурі форми (дерев`яні альтанки), які відповідач здає в оренду з метою отримання прибутку. За результатами розгляду звернення Чернігівської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області встановлено, що ОСОБА_1 самовільно зайняв земельну ділянку площею              0,0018 га, що межує з земельними ділянками, кадастровий номер: 7410100000:02:026:5294 і 7410100000:02:026:6157 (ця ділянка огороджена парканом та на ній встановлено два дерев`яні будиночки розміром 3х3 м).
		3.           З урахуванням зазначеного Чернігівська міська рада просила зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:5294), та земельною ділянкою (кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та двох дерев`яних будиночків (альтанок) розміром 3х3 м; зобов`язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованого на ній дерев`яного будиночку (альтанки) розміром 8х10 м.
		4.           Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:5294), та земельною ділянкою (кадастровий номер 7410100000:02:026:6157), шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та дерев`яної споруди (альтанки), розміром 3х3 м. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8х10 м. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 4 204, 00 грн у відшкодування судового збору.
		5.           Задовольняючи частково позов Чернігівської міської ради, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 05 липня 
		2006 року, укладений сторонами на підставі пункту 273 рішення Чернігівської міської ради від 15 травня 2006 року (3 сесія 4 скликання), є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га, яку ОСОБА_1 , починаючи з 06 липня 2016 року, використовує без відповідного рішення Чернігівської міської ради та договору оренди, підлягає звільненню шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8x10 м. Районний суд вважав, що належить звільнити і земельну ділянку площею 
		0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га. Вказав, що демонтажу підлягає паркан та одна споруда (альтанка), розміром 3х3 м, оскільки належними доказами підтверджено, що на цій земельній ділянці залишилася одна споруда.
		6.           Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року скасовано. Відмовлено у задоволенні позову Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки.
		7.           Постановою Верховного Суду від 26 липня 2023 року касаційну скаргу Чернігівської міської ради задоволено, постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року скасовано, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року залишено в силі.
		Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
		8.           19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року.
		9.           Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 750/6665/20 визнано укладеною додаткову угоду про поновлення укладеного між ним та Чернігівською міською радою договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, а отже у нього наявне чинне право оренди земельної ділянки площею 0,0491 га (кадастровий номер 7410100000:02:026:6157), і підстави для її звільнення відсутні.
		10.        Вказував, що вимоги про звільнення земельної ділянки площею 0,0018 га шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та двох дерев`яних будиночків не підлягають задоволенню через те, що ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, здійснивши 19 листопада 2019 року перевірку, встановило порушення земельного законодавства внаслідок розташування на цій ділянці зазначених будиночків, проте на час звернення позивача до суду вони на цій ділянці були відсутні і доказів протилежного матеріали справи не містять. Вимога щодо демонтажу паркану є похідною й незрозумілою, оскільки її не конкретизовано.
		11.        З урахуванням зазначеного,  ОСОБА_1 просив задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Чернігівської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками в повному обсязі.
		 
		Основний зміст та мотиви судових рішень
		12.        Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено частково. 
		13.        Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року змінено та відмовлено у задоволенні позову в частині зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки) розміром 8х10 метрів. 
		14.        Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року в частині стягнення судового збору змінено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 2 102,00 грн відшкодування судового збору. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено, а рішення в іншій частині залишено без змін.
		15.        Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щооскільки у постанові Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі 
		№ 750/6665/20 спір щодо земельної ділянки площею 0,0018 га не вирішувався, рішення Деснянського районного суду від 19 січня 2022 року у цій справі належить переглянути виключно у частині вимог про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки) розміром 8х10 м та ухвалити рішення про відмову у задоволенні цих вимог, оскільки постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, а відтак у відповідача наявне право оренди на земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157. 
		16.        Постановою Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року залишено без змін.
		17.        Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставини, встановлені рішенням суду від 18 листопада 2023 року у справі № 750/6665/20, яким визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 строком на 10 років на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, щодо земельної ділянки площею 0,0491 га з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої за адресою:            АДРЕСА_1 , є нововиявленими у розумінні вимог статті 423 ЦПК України. 
		18.        Разом з тим, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою від 19 листопада 2019 року 
		№ 527-ДК/632/АП/09/01/-19 Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про порушення земельного законодавства через розташування двох будиночків на землі розміром 3х3 м на площі 0,0018 га та посилання заявника на відсутність цих будиночків на час подання позовної заяви Чернігівською міською радою у цій справі були предметом розгляду судами, цим доводам надана відповідна правова оцінка, належних доказів (вироку суду) на підтвердження фальшивості акта перевірки від 19 листопада 2019 року № 527-ДК/632/АП/09/01/-19 відповідачем не надано.
		19.        Акт від 30 листопада 2023 року, складений сусідами ОСОБА_1 , не містить нововиявлених обставин, оскільки з наявних у справі доказів випливає, що викладені в ньому факти неодноразово перевірялися судами при розгляді справ між останнім і Чернігівською міською радою. 
		20.        Постановою Верховного Суду від 13 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Чернігівського апеляційного суду                         від 12 серпня 2024 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		21.        Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. Постанова Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року ухвалена колегію суддів у складі: Євстафіїва О. К., Скрипки А. А., Шарапової О. Л., які брали участь у вирішенні справи, оскільки ухвалювали постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, яка була в подальшому скасована Верховним Судом. Як наслідок існували обставини, що унеможливлювали участь суддів у цій справі та ухваленні постанови Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року. 
		22.        Постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року залишено без змін.
		23.        Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обставини, встановлені постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 750/6665/20 щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 стали відомими після набрання рішенням суду у цій справі (750/544/20) законної сили і являються такими, що унеможливлюють задоволення позову в частині вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0491 га кадастровий номер 7410100000:02:026:6157 шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки) розміром 8х10 м. Водночас предметом судового розгляду у справі № 750/6665/20 земельна ділянка площею 0,0018 га не була і спір щодо неї постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року не вирішувався.
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		24.        16 березня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року у частині відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення Деснянського районного суду                                м. Чернігова від 19 січня 2022 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. 
		25.        Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 13 лютого 2024 року у справі № 910/2592/19, від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19, 
		у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 441/123/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані 
		у справі докази, не надали їм належної правової оцінки та встановили обставини на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		26.        Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зібрані у справі докази, а встановлені ними обставини, що мають суттєве значення, визначені на підставі недопустимих доказів, а також з справу розглянуто з неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 15, 16, 396 ЦК України, 152 ЗК України).
		27.        Крім того заявник зауважує, що у цій справі його було зобов`язано знести неіснуючі споруди, а в судовому рішенні не було зазначені поворотні точки споруд (альтанок, паркану), внаслідок чого рішення суду є незрозумілим і неможливим для виконання. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		28.        Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 750/544/20, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
		29.        Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну
		30.        У поданому відзиві на касаційну скаргу Чернігівська міська рада, посилається на те, що доводів касаційної скарги не спростовують правильних судових рішень судів попередніх інстанцій. Факт самовільного захоплення земельної ділянки площею 0,0018 га та факт наявності на ній паркану та дерев`яної споруди (альтанки) розміром 3х3 є такими, що встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили. Зазначає, що відповідно до положень частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи. Переглядаючи рішення за нововиявленими обставинами, суд міг виходити виключно з обставин, встановлених постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 750/6665/20.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		31.        Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року у справі № 750/544/20 позов Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками задоволено частково. 
		32.        Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою за адресою: 
		АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:02:026:5294), та земельною ділянкою (кадастровий номер 7410100000:02:026:6157), шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та дерев`яної споруди (альтанки), розміром 3х3 м. 
		33.        Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8х10 м. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівської міської ради 4 204,00 грн у відшкодування судового збору.
		34.        Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, укладений сторонами на підставі пункту 273 рішення Чернігівської міської ради від 15 травня 2006 року (3 сесія 4 скликання), є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га, яку ОСОБА_1 , починаючи з 06 липня 2016 року, використовує без відповідного рішення Чернігівської міської ради та договору оренди, підлягає звільненню шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки), розміром 8x10 м. Також належить звільнити і земельну ділянку площею 0,0018 га, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, площею 0,0491 га. Суд зазначив, що демонтажу підлягає паркан та одна споруда (альтанка), розміром 3х3 м, а не дві, оскільки, як вбачається з акта виявлення тимчасових об`єктів від 11 січня 2022 року та наданих позивачем фотокарток, на цій земельній ділянці залишилася одна споруда.
		35.        Постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 750/6665/20 скасовано рішення Деснянського районного суду 
		м. Чернігова від 27 листопада 2020 року. 
		36.        Позовні вимоги ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки задоволено частково. Визнано укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 05 липня 2006 року, укладеного між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 , зареєстрованого 05 липня                  2006 року в книзі реєстрації договорів оренди Чернігівської міської ради за                № 1467п, строком на 10 років, на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, щодо земельної ділянки площею 0,0491 га з кадастровим номером 7410100000:02:026:6157, наданої для городництва, розташованої за адресою:                        АДРЕСА_1 .
		37.        Визначено, що додаткова угода про поновлення терміну дії договору оренди землі від 05 липня 2006 року (зареєстрованого 05 липня 2006 року в книзі реєстрації договорів оренди Чернігівської міської ради за № 1467п), має наступний зміст.
		38.        Чернігівська міська рада (юридична адреса: м. Чернігів, вул. Магістратська, буд. 7, код ЄДРПОУ 34339125) в особі Ломако О. А., у подальшому «Орендодавець» з одного боку, та громадянин ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: 
		АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у подальшому «Орендар», з другого боку, керуючись статтею 792 Цивільного кодексу України, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:
		1. Поновити термін дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 05 липня 2006 року № 1467п на 10 (десять) років.
		2. Всі інші умови вищевказаного договору залишаються без змін.
		3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація 05 липня 2006 року № 1467п).
		39.        19 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2022 року за нововиявленими обставинами.
		Позиція Верховного Суду
		40.        Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		41.        Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		42.        Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		43.        Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		44.        У частині першій статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		45.        Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
		46.        Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		47.        Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 
		2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. 
		48.        При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).
		49.        Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення 
		(див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
		50.        Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21), пункт 34.1.1).
		51.        Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 01 березня 
		2024 року у справі № 334/6285/23 (провадження № 61-18435св23), від 17 березня 2025 року у справі № 463/155/20 (провадження № 61-10687св24) та інших.
		52.        Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).
		53.        Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункти 27, 28).
		54.        У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц (провадження № 14-43цс22) зазначено, що «нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку».
		55.        Європейський суд з прав людини зазначав, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (справа «Пономарьов проти України», рішення від 03 квітня 2008 року).
		56.        За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		57.        Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		58.        Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 
		2022 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що вимоги заявника про перегляд рішення суду в частині звільнення земельної ділянки площею 0,0018 га шляхом демонтажу паркану, який її огороджує, та двох дерев`яних будиночків розмірами 3х3 м у зв`язку з нововиявленими обставинами до задоволення не підлягають, оскільки предметом судового розгляду у справі № 750/6665/20 земельна ділянка площею 0,0018 га не виступала і спір щодо неї постановою Чернігівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року не вирішувався. 
		59.        Обставини, встановлені постановою Чернігівського апеляційного суду                   від 14 листопада 2023 року у справі № 750/6665/20 про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки 
		від 05 липня 2006 року між Чернігівською міською радою та ОСОБА_1 , наявність права оренди земельної ділянки, стали відомими після набрання рішенням суду у цій справі законної сили і являються такими, що унеможливлюють задоволення позову лише в частині вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,0491 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:6157, шляхом демонтажу розташованої на ній дерев`яної споруди (альтанки) розміром 8х10 м, однак не мають значення для вирішення питання щодо прав на земельну ділянку площею 0,0018 га.
		60.        Надаючи оцінку поданій заяві, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що обставини, на які заявник посилався як на нововиявлені в частині вирішення спору щодо прав на земельну ділянку площею 0,0018 га, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 423 ЦПК України, зводяться до наміру заявника перегляду рішення, яке набрало законної сили, переоцінки доказів.
		61.        Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів касаційної скарги по суті спору та їх відображення в оскаржених рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.
		62.        Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції. Суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
		63.        Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявник послався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
		64.        Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		65.        З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 402, 403, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2.           Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного судувід 18 лютого 2025 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                     О. В. Білоконь
		 
		                                                                                              О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...