Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/5391/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: 61-15428ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                  
		 
		14 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 159/5391/24
		 
		провадження № 61-15428св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д. 
		суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», 
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 2024 року у складі судді Бойчука П. Ю. та постанову Волинського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Шевчук Л. Я.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.    Описова частина 
		 
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У серпні 2024 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі -                                АТ «Українська залізниця») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь вартість неоприбуткованого дизельного пального у сумі 1 810 409,75 грн.
		 
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня 
		2024 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду 
		від 23 жовтня 2024 року, у відкритті провадження у справі за позовною заявою 
		АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов`язків, відмовлено. Роз`яснено сторонам, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. 
		 
		Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що предметом спору є відшкодування майнової шкоди, завданої товариству неналежним та недобросовісним виконанням трудових обов`язків відповідачем під час здійснення ним своїх повноважень як посадової особи - керівника (начальника) виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ковель» регіонального підрозділу філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця». Тому вказані правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення відповідача із займаної посади, та підлягають розгляду господарським судом.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2024 року до Верховного Суду,                                       АТ «Укрзалізниця» посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для прийняття до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували фактичні обставини справи, безпідставно кваліфікували спір як господарський та відмовили у відкритті провадження у справі, посилаючись на те, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		Посилається на положення Закону України «Про акціонерні товариства» та вважає, що ОСОБА_1 не є посадовою особою в розумінні цього закону, тому спір не є господарським.
		Вказує на відсутність відповідних правових висновків Верховного Суду щодо вирішення спорів у подібних правовідносинах.
		 
		Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції. 
		 
		04 лютого 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року справу призначено до розгляду.
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга АТ «Укрзалізниця», від імені якої діє регіональна філія «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Згідно із частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		 
		Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є відшкодування збитків, завданих господарському товариству відповідачем під час здійснення ним своїх повноважень, як посадової особи - керівника депо виробничого структурного підрозділу «Локомотивне депо Ковель» регіональної філії «Львівська залізниця»              АТ «Укрзалізниця». 
		 
		У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. 
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. 
		 
		Поняття «суд, встановлений законом» містить таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. 
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. 
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. 
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. 
		 
		У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. 
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). 
		 
		У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. 
		 
		Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		 
		Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. 
		 
		Так, у пункті 12 частини першої цієї статті передбачено, що господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах. 
		 
		Згідно із частиною першою статті 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства. Особливості управління господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, визначаються законами України. 
		 
		Відповідно до частини другої статті 89 ГК України (у редакції, чинній на час виконання відповідачем посадових обов`язків керівника локомотивного депо) посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків; іншими винними діями посадової особи. 
		 
		З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства. 
		 
		Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду                        від 11 грудня 2019 року у справі № 638/15118/19 (провадження № 14-329цс19). 
		 
		АТ «Укрзалізниця» має організаційно-правову форму приватного акціонерного товариства. 
		 
		Згідно з частиною першою статті 80 ГК України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. 
		 
		Відповідно до частини другої статті 152 ЦК України особливості діяльності акціонерних товариств встановлюються Законом України «Про акціонерні товариства». 
		 
		Згідно з пунктом 23 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради або ради директорів, виконавчого органу, керівник підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор), керівник відділу бюджету або іншого підрозділу, до компетенції якого належить питання бюджетування акціонерного товариства, корпоративний секретар акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу акціонерного товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом акціонерного товариства. 
		 
		Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі, суд першої інстанції належно не встановив, чи був  ОСОБА_1 членом наглядової ради чи правління                 АТ «Укрзалізниця», враховуючи, що він працював на посаді керівника (начальника) виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ковель»Регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», яка не є самостійною юридичною особою, та чи є він посадовою особою у розумінні Закону України «Про акціонерні товариства», чи належить до кола суб`єктів, на яких поширюється дія пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України. 
		 
		При цьому, Верховний Суд враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 562/2758/24 (провадження               № 61-1580св25), від 07 травня 2025 року у справі № 569/14960/24(провадження               № 61-76св25), у яких розглядалося питання юрисдикції аналогічних спорів. 
		 
		Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги що суд першої інстанції, відмовивши у відкритті провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, зробив передчасні висновки, належно не перевіривши, чи підлягає ця справа за своїм суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин розгляду за правилами цивільного судочинства.
		 
		Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
		 
		Оскільки, суд касаційної інстанції не уповноважений ухвалювати судове рішення про відкриття провадження у справі замість суду першої інстанції та розгляду справи по суті, то касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 406 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.
		 
		Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 27 серпня                    2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,     є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Д. Д. Луспеник   І. Ю. Гулейков   Б. І. Гулько    Г. В. Коломієць    Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...