Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/63/20 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Номер судового провадження: 51-1495км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090010001529

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 344/63/20
		провадження № 51-1495км22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча                               ОСОБА_1 ,
		судді                                        ОСОБА_2 , 
		                                                         ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання   ОСОБА_4 ,
		 
		учасники  судового провадження:
		прокурор                                         ОСОБА_5 ,         
		захисник                                          ОСОБА_6  (у режимі відеоконференції),
		засуджений                                   ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 22 травня 2024 року в  кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза № 12019090010001529, стосовно 
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в 
		АДРЕСА_1 , засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ,посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд), яку змінив до початку судового розгляду, про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
		На обґрунтування своїх доводів зазначає, що місцевим судом не встановлено належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. 
		При цьому захисник надає власну оцінку доказам та фактичним обставинам у даному кримінальному провадженні щодо обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення.
		Також уважає, що засуджений був позбавлений можливості підготуватися до захисту, оскільки з 2019 року перебуває під вартою, що ставить його в нерівне становище зі стороною обвинувачення та потерпілим.
		 
		Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження 
		За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 
		08 грудня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з  конфіскацією всього належного йому майна.
		Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 березня 2022 року апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_8 та  ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок - без зміни. 
		Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задоволено частково, ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 березня 2022 року скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційні скарги прокурора та  ОСОБА_7 задоволено частково, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 задоволено,а вирокІвано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 грудня 2021 рокускасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
		За вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 
		21 грудня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з  конфіскацією майна.
		Вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів та процесуальних витрат.
		Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 22 травня 2024 року апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого  ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2023 року - без зміни. 
		Як установили суди,  ОСОБА_7 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив новий умисний злочин проти власності - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в особливо великих розмірах, поєднану з проникненням у житло, за таких обставин.
		Так, в період з 20:00 28 квітня 2019 року по 20:00 30 квітня 2019 року, шляхом віджимання металевих грат та розбиття вікна, незаконно проник до приміщення квартири АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав грошові кошти та майно потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 1 075 153, 6 грн, чим спричинив останній матеріальну шкоду на вказану суму.
		 
		Позиції учасників судового провадження 
		Захисник і засуджений просили скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 . Прокурор заперечила доводам касаційної скарги захисника, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення. Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Як передбачено ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, визначені статтями 
		412-414 КПК України.
		Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Як убачається з матеріалів провадження, суди першої та апеляційної інстанцій, постановляючи судові рішення стосовно ОСОБА_7 , дотрималися зазначених вимог кримінального процесуального закону.
		Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження, за результатом всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність винуватості засудженого за пред`явленим обвинуваченням. Керуючись законом, суд оцінив кожний доказ 
		із точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності і взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, а саме: показання потерпілої ОСОБА_9 , свідків 
		ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 30 квітня 2019 року, протокол огляду місця події від 30 квітня 2019 року з фототаблицями, протоколи пред`явлення речей для впізнання від 23 грудня 2019 року, висновок експерта №СЕ-19/109/28-448ТВ/19 від 15 липня 2019 року з додатком, висновок експерта №СЕ-19/109/14-379Д/19 від 02 липня 2019 року, висновок експерта 
		№СЕ-19/109/12-357ТР/19 від 25 червня 2019 року, протокол відбирання біологічних зразків від 25 вересня 2019 року, висновок експерта № СЕ-19/109/
		22-117МГ/19 від 14 листопада 2019 року з додатком та ілюстративними таблицями, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 13 червня 2019 року, довідку аналізу технічної інформації № 726/108/18/01-2019 від 
		19 червня 2019 року, протокол обшуку від 27 травня 2019 року, протокол огляду предметів від 27 травня 2019 року, протоколи пред`явлення речей для впізнання від 27 травня 2019 року, протокол обшуку від 27 травня 2019 року, протокол огляду предметів від 27 травня 2023 року.
		Крім того, у судовому засіданні було продемонстровано відеозаписи слідчих дій та оглянуто речові докази.
		При цьому місцевий суд критично оцінив показання  ОСОБА_7 про його непричетність до кримінального правопорушення.
		Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд першої інстанції установив сукупність усіх передбачених законом ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, та, ухвалюючи вирок, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 вчинив інкриміноване йому суспільно небезпечне діяння.
		Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено; суд правильно вирішив питання про належність і допустимість цих доказів, з дотриманням вимог статей 85-87, 89, 94, 95 КПК України.
		Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційними скаргами прокурора,засудженого  ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , на виконання положень статей 404, 405, 407, 412-414 КПК України перевірив і проаналізував зазначені в них вимоги, дав на них вичерпну відповідь, навівши в ухвалі достатні підстави, з яких визнав їх необґрунтованими.
		За результатами апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції, зваживши на конкретні обставини справи, погодився з оцінкою доказів, досліджених судом першої інстанції, з видом та розміром призначеного ОСОБА_7 покарання, належним чином умотивувавши свої висновки.
		У касаційній скарзі захисник, крім іншого, вказує на неповноту судового розгляду та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		З урахуванням викладеного доводи у скарзі щодо переоцінки фактичних обставин кримінального провадження та стосовно оцінки доказів не є предметом дослідження і перевірки касаційним судом.
		Доводи касаційної скарги захисника про відсутністьдоказів вчинення 
		ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України спростовуються належними та допустимими доказами, одержаними відповідно до вимог кримінального процесуального закону, дослідженими судом першої інстанції, які поза розумним сумнівом підтверджують винуватість засудженого у вчиненні ним цього кримінального правопорушення.
		Зокрема, суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження встановив, що на місці події - у квартирі потерпілої виявлений слід пальця руки, який належить ОСОБА_7 , що підтверджує факт його перебування на місці злочину. 
		Крім цього, під час обшуків з житла матері засудженого було вилучено вилки та ложки, які належали ОСОБА_9 , а за місцем проживання ОСОБА_7 в 
		с. Рошнів Тисменицького району Івано-Франківської області - ламіновану картку з надписом «SAF» та фотографією потерпілої, якою остання користувалася, перебуваючи в Італії. Вилучені під час обшуків речі були впізнані свідком ОСОБА_10 , яка є донькою потерпілої ОСОБА_9 . 
		Також відповідно до довідки аналізу технічної інформації №726/108/18/01-2019 від 19 червня 2019 року, встановлено, що абонентський номер НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , 29 квітня 2019 року о 02:16 фіксувався в зоні дій базової станції, що охоплює місце вчинення злочину по вул. Миколайчука, 8.
		Що стосується посилання сторони захисту на те, що в ході проведення чотирьох обшуків не вилучалися домкрат і цвяхотяг, які пред`явив у судовому засіданні прокурор, то такі доводи були перевірені судом апеляційної інстанції та визнані неспроможними, оскільки обґрунтовуючи доведеність винуватості у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 злочину, місцевий суд не посилався на зазначені речі і використання їх при вчиненні злочину останньому не інкримінувалося.
		Також не заслуговують на увагу твердження про фальсифікацію доказів, а саме: відбитку пальця засудженого і вилученої картки з надписом «SAF», яка, на думку адвоката ніякої цінності не має, оскільки захисник не зазначив, у чому саме він убачає порушення та у чому виразилася фальсифікація.
		Необґрунтованими є і посилання захисника в касаційній скарзі на те, що засуджений був позбавлений можливості підготуватися до захисту, оскільки з 2019 року перебуває під вартою, що ставить його в нерівне становище зі стороною обвинувачення та потерпілим.
		За правилами ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на стадії досудового розслідування щодо  ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а його захист здійснювали адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Засуджений не був позбавлений можливості надавати пояснення, збирати і подавати докази, в тому числі через захисників, брати особисту участь у кримінальному провадженні, а тому право засудженого на захист було дотримано.
		Інших доводів, що були б підставами для скасування судових рішень, захисник у поданій касаційній скарзі не навів.
		Вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають приписам статей 370, 419 КПК України. 
		Будь-яких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити судам повно й усебічно розглянути кримінальне провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, за матеріалами справи не встановлено.
		Отже, підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд 
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  в інтересах засудженого  ОСОБА_7  залишити без задоволення.
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 22 травня 2024 року стосовно ОСОБА_7  залишити без зміни.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...