Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/597/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Необережне знищення або пошкодження військового майна.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Номер судового провадження: 51-5230км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42021110350000030

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 362/597/22
		провадження № 51-5230 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                              ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання     ОСОБА_4 ,
		прокурора                                   ОСОБА_5 ,  
		засудженого                                ОСОБА_6 ,
		захисника                                    ОСОБА_7 ,
		представників цивільного 
		позивача:                                    ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого                           ОСОБА_6 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021110350000030, за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Коломия Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 412 КК України.   
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2024 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 412 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік . 
		 
		Задоволено цивільний позов військової частини НОМЕР_1 та стягнуто з ОСОБА_6 заподіяну майнову шкоду в розмірі 9'591'817, 27 грн (дев`ять мільйонів п`ятсот дев`яносто одна тисяча вісімсот сімнадцять).
		 
		Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
		За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду,                       ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за необережне пошкодження військової техніки, що спричинило інші тяжкі наслідки, за наступних обставин. 
		 
		ОСОБА_6 , будучи начальником обслуги обслуговування літаків, двигунів і засобів аварійного покидання літака інженерно-авіаційної служби ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , під час тимчасового виконання обов`язків заступника командира ескадрильї - начальника інженерно-авіаційної служби 2 ескадрильї, у порушення вимог статей 11, 13, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 1, 4 глави 4 розділу XIX Правил виконання польотів державної авіації України, пунктів 1, 2 глави 3 розділу VI Правил аеродромно-технічного забезпечення польотів повітряних суден державної авіації України, пункту 1; розділу 3 Інструкції щодо організації руху автомобільного, спеціального транспорту та пішоходів на аеродромі військової частини НОМЕР_1 , пункту 8.5.4 Інструкції з виконання польотів в районі аеродрому «ІНФОРМАЦІЯ_3», 10 березня           2021 року близько 20:36 год, через особисту недисциплінованість і несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки Volkswagen, моделі Touran, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Литовська реєстрація), в`їхав на аеродром військової частини НОМЕР_1 , розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де, рухаючись по магістральній руліжній доріжці аеродрому в напрямку стоянки ІНФОРМАЦІЯ_2, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачати, неумисно здійснив зіткнення з буксируваним багатоцільовим винищувачем МІГ-29МУ1 бортовий номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4, чим спричинив інші тяжкі наслідки, що виразилися у нанесенні державі в особі військової частини НОМЕР_1 майнової шкоди у розмірі                              1 524 375,48 грн та підриві боєздатності підрозділу Збройних Сил України.
		 
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати вирок та ухвалу судів щодо нього і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що суди в цій справі постановили занадто суворі рішення відносно нього. Не погоджується з оцінкою деяких доказів, зазначає, що висновок експерта              №09/21 від 16 вересня 2021 року в частині суми завданої шкоди є неналежним доказом, оскільки експертом встановлена сума завданої шкоди на підставі орієнтовної калькуляції відновлювального ремонту, яка створена на підставі акту №221, який в матеріалах справи відсутній. Наголошує на надмірно великій сумі стягнутої в рахунок відшкодування майнової шкоди. Оспорює визнання обставиною, яка обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння та вважає, що у справі немає належних доказів на підтвердження цього. Не погоджується з ухвалою апеляційного суду, якою оскаржуваний вирок залишений без змін та вважає, що апеляційний суд, всупереч вимогам                      ст. 419 КПК України, не перевірив належним чином всіх доводів його апеляційної скарги. 
		Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_6 та його захисник               ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу сторони захисту та просили її задовольнити.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 під час касаційного розгляду вважав, що підстав для задоволення касаційних вимог засудженого немає, а тому просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.  
		Представники цивільного позивача під час касаційного розгляду також висловили позицію щодо відсутності підстав для задоволення касаційних вимог ОСОБА_6 , а тому просили судові рішення щодо нього залишити без зміни.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, тому, воно безумовно, повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України.
		У статті 419 КПК України наведено чітку вимогу про те, що в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Перевіркою матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що зміст доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 аналогічний змісту та доводам його апеляційної скарги, яка була предметом апеляційного розгляду та за результатом якої постановлено ухвалу, що повністю відповідає наведеним вимогам кримінального процесуального закону. 
		Так, суд першої інстанції за наслідком розгляду даного провадження дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і правильності кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 412 КК України. При цьому, перевірив всі версії та твердження сторони захисту, зокрема, про відсутність причинно - наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_6 та наслідками, що настали, про вчинення описаного у вироку діяння у стані крайньої необхідності і обґрунтовано визнав їх неспроможними.  
		Суд першої інстанції у вироку навів переконливі мотиви, з яких підстав він не прийняв до уваги показання засудженого щодо його версії розвитку подій, з огляду на те, що вони спростовуються письмовими доказами, зокрема висновками експертів, які узгоджуються між собою і суперечать показанням засудженого та, враховуючи обставини вчинення ним кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 412 КК України. При цьому,  судом обґрунтовано визнано безпідставними доводи сторони захисту про недопустимість, на їх думку, доказу - висновку експерта №09/21 від 16 вересня 2021 року та надано умотивовані відповіді щодо таких тверджень.
		Не погодившись з вироком суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про його скасування і закриття кримінального провадження, оскільки вважав що його дії свідчать про крайню необхідність та стверджував про відсутність складу умисного злочину, за який його засуджено. Крім того, засуджений наводив доводи щодо істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, зокрема, щодо недопустимості деяких доказів, в тому числі висновку експерта № 09-21 від 16 вересня 2021 року, оспорював фактичні обставини кримінального провадження, не погоджувався з оцінкою доказів та стверджував про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між його діями та наслідками, що настали.  
		Перевіривши вирок в порядку апеляційної процедури, апеляційний суд, у відповідності з вимогами ст. 419 КПК України, обґрунтовано залишив його без зміни, визнавши безпідставними посилання ОСОБА_6 про вчинення діяння у стані крайньої необхідності, оскільки обставин, які б свідчили про це, судом в ході розгляду справи встановлено не було. 
		Апеляційний суд також дав належну оцінку доводам засудженого про відсутність, на його думку, у матеріалах справи належних доказів на підтвердження наявності у нього стану алкогольного сп`яніння і обґрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки зазначене не відповідає дійсності та спростовується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: результатами лабораторного дослідження Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» № 221, № 222, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11 березня 2021 року, даними роздруківки результату тестування. Дані щодо перебування ОСОБА_6 у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є беззаперечними та отримані шляхом здійснення дослідження біологічного середовища останнього, а тому обґрунтовано визнані судом надуманими.
		За результатом апеляційного розгляду суд не встановив порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції. 
		Проаналізувавши всі наявні докази в цій справі з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 412 КК України. 
		Постановлена за результатами апеляційного розгляду ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу засудженого, вказаний суд дав належну оцінку всім посиланням сторони захисту на наявність, на їх думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, і ретельно перевіривши їх зміст та матеріали кримінального провадження, обґрунтовано не знайшов підстав для їх задоволення. З наведеними в ухвалі апеляційного суду мотивами визнання доводів сторони захисту безпідставними погоджується і колегія суддів, а нових доводів, які б свідчили, що цю справу розглянуто з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону у касаційній скарзі засудженого не наведено. 
		Покарання, призначене ОСОБА_6 судом першої інстанції, залишене без змін судом апеляційної інстанції, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним у ст. 65 КК України та є справедливим, необхідним й достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.
		Що стосується вирішення цивільного позову, то колегія суддів вважає, що рішення суду про цивільний позов прийнято з дотриманням положень статей 128, 129 КПК України та ст. 1198 ЦК України. 
		Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Частиною 5 ст. 128 КПК України визначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим  Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Згідно зі ст. 1198 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		Військова частина НОМЕР_1 заявила цивільний позов про стягнення з ОСОБА_6 заподіяної майнової шкоди в сумі 2'659'858,00 грн та під час судового розгляду, уточнила позовні вимоги шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог до 9'591'817,27 грн, обґрунтувавши таке збільшення позовних вимог вартістю відновлювальних робіт літака і пошкодженого двигуна та надавши відповідні докази на підтвердження цих розрахунків. Посилання ОСОБА_6 на надмірно велику суму стягнутої в рахунок відшкодування майнової шкоди є безпідставними та перевіркою матеріалів справи свого підтвердження не знайшли, оскільки сума майнової шкоди підтверджена наданими військовою частиною НОМЕР_1 розрахунками, а будь-яких інших розрахунків чи доказів, які б їх спростовували, суду надано не було. 
		Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу не допущено, а тому підстав, передбачених                              ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення касаційних вимог засудженого немає.   
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня                     2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.       
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                    ОСОБА_2                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...