Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/3539/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Номер судового провадження: 51-3831км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		15 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 991/3539/24
		провадження № 51-3831 км 24 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючої                                                             ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                           ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                                ОСОБА_5 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_6 на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року.
		Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 23 травня 2024 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою,  ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.
		Суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвалою від 19 липня 2024 року на підставі статей 7, 9, 11, 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув згадану апеляційну скаргу, мотивуючи своє рішення тим, що використання ОСОБА_6 у тексті цієї скарги неприпустимих та образливих висловлювань і порівнянь, зокрема на адресу слідчого судді, свідчить про зловживання ним правом на подання відповідної скарги.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У своїй касаційній скарзі  ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_6 , з підстав, детально наведених у касаційній скарзі, посилається на те, що суддя суду апеляційної інстанції: 
		- постановив завідомо неправосудне рішення, позаяк, здійснюючи відправлення правосуддя одноособово, посадова особа судової влади зобов`язана неухильно діяти лише на підставі, у межах повноважень і в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;
		- порушив норми ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Європейської конвенції з прав людини) (далі - Конвенція), а саме не допустив перевірки ухвали суду першої інстанції;
		-при ухваленні рішення про повернення апеляційної скарги порушив статті 1, 6 Конвенції в аспекті дотримання гарантії права на справедливий судовий розгляд та перегляд судового рішення.
		Зазначає, що апелював із запозиченням висловів українських класиків ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), використовуючи фрази з фільмів «Гараж», «Товариш ОСОБА_10», прислів`я та повсякденну сучасну українську мову, що, на його думку, не може бути підставою позбавлення його доступу до суду. 
		З урахуванням викладеного, на думку ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції фактично обмежив його в доступі до правосуддя.
		Окремо  ОСОБА_6 наводить доводи щодо незаконності прийняття рішення слідчим суддею, неправомірних дій з боку органу досудового розслідування, висловлює незгоду з рішеннями, прийнятими уповноваженими особами в ході досудового розслідування, надає оцінку діям, проведеним у межах цієї стадії, зазначає про систематичне ухвалення суддями неправосудних судових рішень.
		Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу  ОСОБА_6 не надходило.
		Позиції інших учасників судового провадження 
		У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала частково касаційну скаргу ОСОБА_6 , зазначивши про те, що в ухвалі суду апеляційної інстанції не наведено підстав, які підтверджують наявність в апеляційній скарзі ОСОБА_6 нецензурної лайки, при цьому вказала, що не містить такого і текст апеляційної скарги. Вважала, що фрази, зазначені в апеляційній скарзі, є звичайними словами, які використовуються в побуті, не є образливими, у зв`язку з чим, на її думку, суддя суду апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст. 399 КПК, не навів обґрунтувань свого рішення про повернення апеляційної скарги. 
		Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Водночас на підставі ч. 2 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року не є предметом касаційного розгляду, оскільки її не було переглянуто в апеляційному порядку, а вирішення питання про ефективність проведення досудового розслідування та перевірка інших фактів, викладених у касаційній скарзі, з огляду на положення статей 436, 438 КПК не є компетенцією суду касаційної інстанції, тому відсутні обґрунтовані підстави для розгляду касаційної скарги в цій частині.
		Як вказано в оскаржуваному судовому рішенні,  ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року, у якій висловив образливі твердження на адресу слідчого судді та суду, а тому суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов висновку про необхідність її повернення, оскільки обґрунтування цієї скарги з використанням образливих висловлювань виходило за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що суддя констатував як зловживання правом на подання заяви, скарги, і свідчило про очевидну неповагу до честі, гідності прокурорів і суддів, та, на думку судді суду апеляційної інстанції, суперечило основним засадам, принципам та завданню кримінального процесуального судочинства.
		Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
		Конвенція, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, є одним з видів міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
		Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		У підпункті «а» п. 3 ст. 35 Конвенції визначено, що ЄСПЛ оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він уважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням права на подання заяви.
		Відповідно до п. 4 цієї статті Конвенції ЄСПЛ відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
		У розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і в спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їх представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, ЄСПЛ, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, ЄСПЛ указав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
		У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду (справи № 199/6713/14-ц і 9901/324/19), а саме того, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
		Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначено ст. 396 КПК. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
		Таким чином, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду й інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не повинні допускатися використання образливих та лайливих слів, символів, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В іншому випадку це може свідчити про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами. 
		Водночас, КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
		При цьому, як убачається із ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовлювати необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.
		Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. 
		Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з огляду на зазначені вище положення, повинен надати оцінку змісту скарги, дотримуючись таких засад кримінального провадження, як повага до людської гідності та доступ до правосуддя. 
		Як убачається зі змісту доводів касаційної скарги та цитат, зазначених в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції, наводячи свої аргументи, ОСОБА_6 апелював із запозиченням у класиків української літератури відповідних фраз, використовував українські прислів`я, вислови з фільмів, повсякденну сучасну мову, беручи в лапки такі фрази. 
		Проте, приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції, з огляду на зміст апеляційної скарги та рішення Великої Палати Верховного Суду, не обґрунтував належним чином наявності у скарзі таких висловів, які б становили нецензурну лексику, образливі та лайливі слова. 
		Отже, зазначене рішення не можна вважати таким, що постановлене з дотриманням загальних засад щодо доступу до правосуддя, що з урахуванням ч. 1 ст. 412 КПК, свідчить про наявність істотного порушення і відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438, п. 2 ч. 1 ст. 436 цього Кодексу є підставою для скасування цього рішення суду апеляційної інстанції та призначення нового розгляду в цьому суді. 
		За таких обставин, з огляду на те, що доводи щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді не є предметом касаційного розгляду, а вирішення питання про ефективність проведення досудового розслідування та перевірка інших фактів, викладених у касаційній скарзі, не є компетенцією суду касаційної інстанції, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню. Під час нового розгляду необхідно усунути зазначене порушення та постановити законне й обґрунтоване рішення. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_6 задовольнити частково. 
		Ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 липня 2024 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 травня 2024 року, якою відмовлено в задоволенні його скарги на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                ОСОБА_2                               ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...