Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/15258/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 20.05.2025. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/184/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024230000000346

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/15258/24
		н/п 1-кп/766/184/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19.05.2025
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі: 
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		сторін кримінального провадження:
		?прокурора  ОСОБА_3 ,
		?обвинуваченого  ОСОБА_4 (не з`явився, належним чином повідомлений),
		?захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		під час розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024230000000346 від 15.08.2024 року за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, росіянина, уродженця м. Озери, Московської області російської федерації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною шостою ст. 111-1, частиною третьою ст. 436-2 Кримінального кодексу України (надалі  КК України),
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті ухвалив вирок про таке:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
		1.1. Суд встановив, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 , не пізніше ніж з 08.07.2022 року, 
		перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, у складі незаконного уряду Херсонської області, створеного окупаційною адміністрацією, 
		будучи призначеним на посаду, яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області, а саме, так званого, «министра образования», також, виконуючи функції так званого, «министра образования и науки в Херсонской области» у незаконному органі влади «министерства образования и науки Херсонской области»,
		створюючи систему освітніх закладів і інтегруючи їх до освітньої системи держави-агресора, 
		впроваджуючи в цих закладах освіти навчальний процес на основі освітнього стандарту російської федерації, 
		діючи умисно, з прямим умислом, спрямованим на підтримку держави-агресора, утвердження окупаційної влади рф на території Херсонської області та на шкоду інтересам держави України, з ідеологічних мотивів,
		маючи відповідний попередній досвід зі здійснення пропаганди російської культури, менталітету та ідеології, а також інтеграції освітніх закладів України до освітньої системи держави-агресора  рф на тимчасово окупованій території України, а саме  у місті Севастополі, який він здобув у період з 2015 року по 2018 рік на посаді так званого «директора Департамента образования г. Севастополя»,
		шляхом пропаганди у вказаних закладах освіти та через засоби масової інформації російської культури, історії, менталітету та ідеології, 
		здійснював інформаційну діяльність, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, що складається із п`яти вчинених тотожних злочинних діянь, які є реалізацією єдиного злочинного наміру обвинуваченого.
		1.1.1. Так, при реалізації свого вищезазначеного злочинного умислу, не пізніше 11.10.2022 на окупованій території Херсонської області (більш точне місце та час встановити не вдалося) у присутності широкого кола працівників навчальних закладів та представників засобів масової інформації, тобто під час конференції з педагогами Херсонської області зібраних окупаційною адміністрацією, поширив інформацію про прийняття ним рішення щодо організації канікулярних заходів в рамках інтеграції освітнього процесу на тимчасово окупованій частині території Херсонської області із освітніми процесами російської федерації, а саме: анонсував організацію виїздів учнів Херсонської області України на територію тимчасово окупованого півострова Крим та Краснодарського краю російської федерації, переконував у позитивному впливі на дітей цих заходів тим самим створюючи умови для їх депортації на територію держави-агресора, тим самим впроваджував виконання стратегії держави-агресора та її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України щодо перевиховання українських дітей в дусі нащадків так званого «руського миру».
		1.1.2. Крім того, ОСОБА_4 будучи спікером вказаного заходу, висловлював подяку керівництву російської федерації за допомогу у незаконному створенні навчальних закладів на тимчасово окупованій території Херсонської області, заперечуючи, при цьому, статус Херсонської області, як тимчасово окупованої частини території України.
		1.1.3. Далі ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел, не пізніше 01.11.2022 на окупованій території Херсонської області (більш точне місце та час встановити не вдалося), взяв участь як респондент та звернувся до вчителів, батьків та дітей тимчасово окупованої території лівобережжя Херсонської області у присутності представників засобів масової інформації, які здійснювали відеозапис його публічного виступу, з закликом приїжджати, розміщатися та продовжувати освітній процес на тимчасово окупованій території Генічеського та Скадовського районів Херсонської області і на території російської федерації, переконуючи, що утворені окупаційною владою навчальні заклади на базі захоплених українських комунальних закладів освіти, очікують та готові їх прийняти, звинувачуючи українську владу у (мовою оригіналу) «бесчеловечных актах», організованих так званими (мовою оригіналу) «укронацистами» на території Херсонської області, виконуючи рішення держави-агресора, її окупаційної адміністрації щодо евакуаційних заходів відносно населення, яке опинилось в окупації.
		Вказаний відеозапис з виступом ОСОБА_4 01.11.2022 розміщено на сайті телеканалу «Таврия ТВ» під назвою «Обращение министра образования Херсонской области ОСОБА_6 » за посиланням: https://tavriatv.ru%e2%9d%97%ef%b8%8fobrashhenie-ministra-obrazovaniya-hersonskoj-oblasti-rodikova-mihaila.
		1.1.4. Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи свою злочинну діяльність, реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи на тимчасово окупованій частині території Херсонської області у м. Генічеськ, не пізніше 22.11.2022 (більш точний час встановити не вдалося) виступив на зборах зі сцени неустановлених одного із закладів культури з промовою про наміри розвитку освітнього процесу за стандартами російської федерації, а саме: щодо початку роботи закладів освіти, основних умов та принципів навчального процесу та матеріального і господарського забезпечення на тимчасово окупованій частині території Херсонської області.
		Вказаний відеозапис з виступом ОСОБА_4 22.11.2022 розміщено на загальнодоступному телеграм-каналі, створеному окупаційними органами влади, а саме «Администрация Херсонской области» під назвою «Пушкин наш и все!: в Геническе состоялась презентация журнала «Родина» за посиланням: https://t.me/VGA_Kherson/4920. 
		1.1.5. Надалі, ОСОБА_4 , продовжуючи злочинну діяльність, не пізніше 24.01.2023 (більш точний час встановити не вдалось), з метою здійснення цілеспрямованої системної інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, до складу якої він входив як особа, яка очолює так зване «міністерство освіти та науки Херсонської області», надав інтерв`ю журналістам пропагандистського російського засобу масової інформації телеканалу «Таврия ТВ  Херсон» щодо організації освітнього процесу на тимчасово окупованій частині території України російською федерацією під час здійснення збройної агресії рф проти України, а саме на території Херсонської області, де закликав учасників освітнього процесу Херсонської області повернутись до освітнього процесу.
		При цьому, приймаючи участь у публічному заході ОСОБА_4 маніпулював інформацією для населення, яке перебувало в умовах тимчасової окупації, перекручуючи визнані міжнародною спільнотою умови та правила здобуття освіти в умовах окупації, шляхом вживання словосполучення (мовою оригіналу) «новом регионе российской федерации», тим самим висловлюючи належність Херсонської області до іноземної держави, висловлював згоду, солідарність з презентацією тимчасової окупації частини території України новим регіоном російської федерації у російському медіапросторі, поширюючи вказаний наратив.
		Вказане інтерв`ю з виступом ОСОБА_4 24.01.2023 розміщено на сайті телеканалу «Таврия ТВ» та на загальнодоступному телеграм-каналі «Таврия. Новости Херсонской области» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Отже, шляхом виступів на конференціях та зборах у період з 01.11.2022 по 24.01.2023, проведених на тимчасово окупованій території Херсонської області із залученням засобів масової інформації ОСОБА_4 здійснював протиправну інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора і окупаційної адміністрації, за відсутності ознак державної зради, що супроводжувалась його активною участю у таких заходах.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною шостою ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність), формою об`єктивної сторони якого є здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, за відсутністю ознак державної зради та активна участь у таких заходах.
		1.2. Суд також встановив, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на одночасне виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, перебуваючи на тимчасово окупованій частині території України Херсонської області, не пізніше 11.10.2022 у присутності представників засобів масової інформації, які здійснювали відеозапис його публічного виступу, з метою його розповсюдження для широкого кола осіб, визнав правомірним тимчасову окупацію частина території України, а саме Херсонської області, у складі рф (мовою оригіналу) «…Милые мои, хорошие, мы сами тут с вами в составе российской федерации…».
		Також, в ході даного виступу ОСОБА_4 висловив подяку на адресу влади рф та підтримав державу-агресора, її окупаційну адміністрацію, щодо діяльності незаконно створених навчальних закладів на тимчасово окупованих територіях Херсонської області, при цьому заперечував статус Херсонської області як тимчасово окупованої частини території України.
		Вказаний відеозапис з виступом ОСОБА_4 11.10.2022 з невстановленими досудовим розслідуванням особами розміщено на загальнодоступному телеграм-каналі створеному окупаційними органами влади, а саме «Администрация Херсонской области» під назвою «Образовательные смены в российских здравницах: херсонские дети и учителя быстрее освоят программу РФ» за посиланням: https://t.me/VGA_Kherson/3997.
		Отже, висловлювання ОСОБА_4 у вищевказаному відеозаписі містять ознаки виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України (Херсонської області) російською федерацією.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою ст. 436-2 КК України, формою об`єктивної сторони якого є виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, що вчинені з використанням засобів масової інформації.
		1.3. Суд також встановив, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, спрямований на одночасне виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, перебуваючи на посаді так званого «міністра освіти та науки Херсонської області» не пізніше 01.11.2022 на тимчасово окупованій території Херсонської області (більш точний час та місце не встановлено), демонструючи свою підтримку діям держави-агресора, повторно надав інтерв`ю журналістам засобу масової інформації телеканалу «Таврия ТВ  Херсон», в ході якого виправдовував та популяризував здобутки в галузі освіти, як результати діяльності держави-агресора, її окупаційної адміністрації, на тимчасово окупованій частині території України, щодо організації освітнього процесу, стверджуючи, що на тимчасово окупованій частині території України, а саме у Генічеському та Скадовському районах Херсонської області, та на території рф, школи та дитячі садки очікують та готові прийняти дітей, та закликав вчителів, батьків та дітей з тимчасово окупованої частини території України приїжджати та продовжувати освіту в умовах окупації, а саме на території Генічеського та Скадовського районів Херсонської області, та на території рф (мовою оригіналу) «...Уважаемые учителя, родители, дети, мы вас ждем в Геническом, Скадовском районе. Мы ждем вас на всей левобережной территории, за исключением Каховского, Новокаховского, Голопристанского и Алешкинского муниципальных образований. Мы вас ждем, школы готовы принять детей, с седьмого числа начинается вторая четверть, детские садики все работают.
		Пожалуйста приезжайте, пожалуйста размещайтесь и продолжайте обучение. На территории российской федерации - аналогичная картина. Вас ждут в школах, вас ждут в детских садиках, то есть, если вы выехали в Анапу, Новороссийск, Симферополь, в любой город рядом школа всегда есть…».
		Вказаний відеозапис з промовою ОСОБА_4 01.11.2022 розміщено на сайті телеканалу «Таврия ТВ» під назвою «Обращение министра образования Херсонской области ОСОБА_6 » за посиланням https://tavriatv.ru%e2%9d%97%ef%b8%8fobrashhenie-ministra-obrazovaniya-hersonskoj-oblasti-rodikova-mihaila. 
		Отже, висловлювання ОСОБА_4 у вищевказаному відеозаписі містять ознаки виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України (Херсонської області) російською федерацією.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою ст. 436-2 КК України, формою об`єктивної сторони якого є виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, що вчинені повторно, з використанням засобів масової інформації.
		1.4. Суд також встановив, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, направлений на виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, перебуваючи на тимчасово окупованій частині території Херсонської області у м. Генічеськ, не пізніше 22.11.2022 (більш точний час встановити не вдалося) з метою демонстрації з позитивної сторони діяльності держави-агресора, її окупаційної адміністрації, на тимчасово окупованій частині території Херсонської області, для сфери освіти, повторно виступив на загал зі сцени із промовою вживаючи словосполучення (мовою оригіналу) «… запустить школы, обсудить как мы будем обучать ребят, говорили о том, как мы будем организовывать питание…», чим заперечив тимчасову окупацію частини території України російською федерацією та маніпулював фактами, ототожнюючи тимчасову окупацію, з бажанням забезпечити правом на здобуття освіти.
		Вказаний відеозапис з виступом ОСОБА_4 22.11.2022 розміщено на загальнодоступному телеграм-каналі створеному окупаційними органами влади, а саме «Администрация Херсонской области» під назвою «Пушкин наш и все!: в Геническе состоялась презентация журнала «Родина» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
		Отже, висловлювання ОСОБА_4 у вищевказаному відеозаписі містять ознаки виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України (Херсонської області) російською федерацією.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою ст. 436-2 КК України, формою об`єктивної сторони якого є виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, що вчинені повторно, з використанням засобів масової інформації.
		1.5. Суд встановив, що громадянин російської федерації ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, направлений на виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, перебуваючи на території Херсонської області, не пізніше 24.01.2023 (більш точне місце та час не встановлено), повторно надав коментар журналістам засобу масової інформації телеканалу «Таврия ТВ  Херсон», в ході якого як так званий «міністр освіти і науки Херсонської області» демонстрував свою оцінку діям держави-агресора, її окупаційної адміністрації, на тимчасово окупованій частині території України, а саме Херсонської області, як процесу з позитивними для сфери освіти результатами, в якому зокрема, шляхом вживання словосполучення (мовою оригіналу),«… За его доступностью строго следят и в Херсонской области новом регионе российской федерации…», не визнає належність Херсонської області до складу України, номінує її частиною рф, висловив згоду, спільність поглядів, тобто солідарність, з презентацією тимчасової окупації частини території України новим регіоном рф у російському медіадискурсі. Таким чином, підтримує вказаний наратив та виправдовує тимчасову окупацію частини території України рф.
		Вказаний відеозапис з інтерв`ю ОСОБА_4 розміщено 24.01.2023 на загальнодоступному телеграм-каналі «Таврия. Новости Херсонской области» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Отже, висловлювання ОСОБА_4 у вищевказаному відеозаписі містять ознаки виправдовування та заперечення тимчасової окупації частини території України (Херсонської області) російською федерацією.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною третьою ст. 436-2 КК України, формою об`єктивної сторони якого є виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, що вчинені повторно, з використанням засобів масової інформації.
		 
		ІІ. Позиції сторін кримінального провадження
		2.1. Прокурор вважав пред`явлене обвинувачення доведеним. Встановлено, що громадянин рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді т.зв. «міністра освіти та науки Херсонської області», у період з 01.11.2022 по 24.01.2023, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, здійснював інформаційну діяльність у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямовану на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, при відсутності ознак державної зради, шляхом надання інтерв`ю журналістам пропагандистких російських засобів масової інформації щодо організації освітнього процесу на тимчасово окупованій частині території України російською федерацією під час здійснення збройної агресії рф проти України, а саме на території Херсонської області, де закликав учасників освітнього процесу Херсонської області повернутись до освітнього процесу.
		2.2. Вина обвинуваченого ОСОБА_4 також доведена, а його дії кваліфіковані вірно, а саме за ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 463-2 КК України, тобто у здійснені інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, при відсутності ознак державної зради та активною участю у таких заходах, та виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, з використанням засобів масової інформації, у тому числі вчинених повторно.
		2.3. Зміст та форма кримінального провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_4 відповідають загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ч.1 та ч. 2 ст. 7 КПК України,
		Відповідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні у відповідності до частини другої статті 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження).
		Відповідно до положень ч. 5 ст.374КПК України стороною обвинувачення вжито всіх можливих заходів, передбачених законом, щодо дотримання прав на захист та доступ до правосуддя, як підозрюваного, так і в подальшому обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Тобто, під час спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження дотримано усіх вимог КПК України.
		2.4. Прокурор просив Суд визнати винуватим ОСОБА_4 у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень, та призначити покарання: 
		за ч. 6 ст. 111-1 КК України у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 років, з конфіскацією всього належного на праві власності майна на користь держави.
		за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 8 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного на праві власності майна на користь держави.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 років, з конфіскацією всього належного на праві власності майна на користь держави.
		2.5. Також прокурор просив Суд продовжити запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, оскільки ризики передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченим від суду та п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування.
		2.6. Строк відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання - з дня його фактичного затримання.
		2.7. В порядку ст. 100 КПК України вирішити питання щодо наступних речових доказів: копія паспорту РФ на ім`я ОСОБА_4 ; копія «Указу» від 08.07.2022 №181-р «О назначении состава правительства Херсонской области»; копія «Постановления» від 29.08.2022 №15-пп «О создании Министерства образования и науки Херсонской области; копія «Положения о Министерстве образования и науки Херсонской области» від 29.08.2022 №15-пп; копія «Штатного расписания Министерства образования и науки Херсонской области».
		2.8. Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади ОСОБА_4 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
		2.9. Захисник просив Суд ухвалити законне і обґрунтоване рішення. 
		2.10. Обвинувачений у судове засідання не з`явився. Відповідно до ухвали Суду від 13.11.2024 року відносно нього здійснювалось спеціальне судове провадження. Повістки про виклик обвинуваченого, процесуальні документи та інформацію про них було надіслано та опубліковано відповідно до вимог ст. 323 КПК України, а саме: шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газеті «Урядовий кур`єр», на сайті Офісу Генерального прокурора, та офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області. 
		 
		ІІІ. Встановлені Судом фактичні обставини та докази на їх підтвердження
		3.1. Суд, встановлюючи вищеназвані обставини кримінального правопорушення, у судовому засіданні дослідив наданні стороною обвинувачення докази, які підтверджують обставини та винуватість обвинуваченого, а саме:
		3.1.1. протокол огляду від 07 серпня 2023 року ресурсу мережі Інтернет за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_5 , де розміщується відеоролик із заголовком «Обращение министра образования Херсонской области ОСОБА_6 » від 01.11.2022. У ході перегляду відеосюжету виявлено особу, яка ззовні схожа на громадянина рф  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та звертається до мешканців Херсонської області із закликами до евакуації;
		3.1.2. протокол огляду від 28 грудня 2023 року ресурсів мережі Інтернет у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 розміщена публікація (пост) ІНФОРМАЦІЯ_7 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; 
		3.1.3. протокол огляду від 28 грудня 2023 року ресурсів мережі Інтернет у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщена публікація (пост) ІНФОРМАЦІЯ_9 під назвою «"Пушкин наш и все!": в Геническе состоялась презентация журнала "Родина"»; 
		3.1.4. протокол огляду від 28 грудня 2023 року ресурсів мережі Інтернет у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщена публікація (пост) ІНФОРМАЦІЯ_10 , в якій зазначений наступний текст: «Комплекты школьных учебников из Херсона переместили на левый берег Днепра. Министр образования Херсонской области ОСОБА_7 заявил: «Эти учебники были зарезервированы для тех ребят, которые дополнительно пошли бы в школу. Учебники находились на территории Херсона. Книги  это всегда ценность. Мы все вывезли, они сейчас находятся в Геническе», в яких приймає участь громадянин рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надає інтерв`ю проросійським ЗМІ;
		3.1.5. протокол огляду від 29 грудня 2023 року ресурсів мережі Інтернет у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщена публікація (пост) ІНФОРМАЦІЯ_11 під назвою «Культурно-образовательные смены в субъектах РФ»; 
		3.1.6. протокол огляду від 29 грудня 2023 року ресурсів мережі Інтернет у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 розміщена публікація (пост) ІНФОРМАЦІЯ_11 під назвою «Образовательные смены в российских здравницах: херсонские дети и учителя быстрее освоят программу РФ»; 
		3.1.7. протокол огляду від 29 грудня 2023 року ресурсів мережі Інтернет у Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 розміщена публікація (пост) ІНФОРМАЦІЯ_13 , в якій зазначений наявний наступний текст: «С 1 сентября образовательный процесс в Херсонской области полностью переходит на российские стандарты. Как сообщил министр образования Херсонской области ОСОБА_7 », в яких приймає участь громадянин рф ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надає інтерв`ю проросійським ЗМІ;
		3.1.8. протокол огляду від 02.01.2024 в період часу 10.57-11.35 відкритих ресурсів мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12 , на якому опубліковано інформацію від 01.09.2022 про те, що діти Херсонської області пішли до школи 1-го вересня, ОСОБА_4 зазначив (мовою оригіналу) «Мы в первой четверти посмотрим, каких предметов в школе не хватает. Мы их выведем на вторую и третью четверть. Если учителей не будет хватать  будем просить их из россии»;
		3.1.9. протокол огляду від 02.01.2024 в період часу 10.05-10.46 відкритих ресурсів мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якому опубліковано інформацію від 13.09.2022 про те, що ОСОБА_4 оголосив, що 12 вересня в школі №30 почалась видача одноразових виплат батькам учнів в розмірі 10 тисяч рублів;
		3.1.10. протокол огляду від 01.01.2024 в період часу 17.44-18.10 відкритих ресурсів мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_14 , на якому опубліковано інформацію від 24.08.2022 про те, що в м. Берислав відбулася виїзна нарада «министра образования и науки Херсонской области» ОСОБА_4 , на якій обговорювалось питання про «запуск» нового навчального року 2022-2023, що підтверджує діяльність обвинуваченого на посаді так званого «министра образования и науки в Херсонской области»;
		3.1.11. протокол огляду від 01.01.2024 в період часу 15.54-17.17 відкритих ресурсів мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якому опубліковано інформацію про представлення так званим «главою ВГА Херсонской области» ОСОБА_8 як особу, яка очолила так зване «министерство образования и науки Херсонской области»;
		3.1.12. протокологляду від14.05.2024в періодчасу 11.02-12.25відкритих ресурсівмережі Інтернетза посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_15 , на якому опубліковано біографію обвинуваченого, що підтверджує набуття ним досвіду зі здійснення пропаганди російської культури, менталітету та ідеології, а також інтеграції освітніх закладів України до освітньої системи держави-агресора на тимчасово окупованій території України, а саме  у місті Севастополі, у період з 2015 року по 2018 рік на посаді так званого «директора Департамента образования г. Севастополя»;
		3.1.13. протокол огляду від 02.01.2024 в період часу 15.44-17.48 відкритих ресурсів мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_16 , на якому опубліковано наказ так званого «министерства образования и науки Херсонсокй области» №318 від 21.09.2022 р. «об установлении каникул в государственных бюджетных образовательных учреждениях общего и среднего профессионального образования Херсонской области с 22 по 28 сентября 2022 года», що підтверджує діяльність обвинуваченого на посаді так званого «министра образования и науки в Херсонской області»;
		3.1.14. протокол допиту свідка ОСОБА_9 (директор ЗОШ № 53 ХМР), який під час допиту у судовому засіданні повідомив, що він прийшов до Херсонської міської ради, ОСОБА_10 запропонував йому роботу, він казав, що росія тут назавжди і обіцяв гарну зарплатню, але свідок відмовився. Але в серпні місяці йому почала телефонувати ОСОБА_11 , і почала агітувати працювати у школі, бо в вересні треба школи відкривати. Свідок відмовився і їй це пояснював. ОСОБА_4 свідок пояснив, що хоче жити у селі, бо у нього там теща, придумав що вона хворіє. Свідок сказав, що це його остаточне рішення. Потім свідок поїхав до села, але школа ще працювала. Приїхав 5-го вересня, а 8-го о 17:00 чи 17:30 зателефонував сторож, що біля школи багато народу і вимагають щоб її відкрили. Свідок приїхав, у нього забрали ключі і сказали робітникам, що якщо когось побачать тут, то їх покарають.
		3.1.15. висновоксудової лінгвістичної(семантико-текстуальної)експертизи від15.04.2024№ 6/24,в ходіякої дослідженопротокол оглядувід 28.12.2023року (пункт3.1.2.,цього вироку, Telegram-каналу «Таврия. Новости Херсонской области») та зроблено висновок, що у словосполученнях, висловлених обвинуваченим,(мовоюоригіналу)«…За егодоступностью строгоследят ив Херсонскойобласти новомрегионе российскойфедерации…»,«… запуститьшколы,обсудить какмы будемобучать ребят,говорили отом,как мыбудем организовыватьпитание…» містяться, як ознаки заперечення тимчасової окупації території України російською федерацією, так і ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України російською федерацією;
		3.1.16. висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 15.04.2024 № 7/24, в ході якої досліджено протокол огляду від 07.08.2023 року (пункт 3.1.1., цього вироку, відеоролик із заголовком «!Обращение министра образования Херсонской области Родикова Михаила» від 01.11.2022) та зроблено висновок, що у словосполученнях, висловлених обвинуваченим, (мовою оригіналу) «...Уважаемые учителя, родители, дети, мы вас ждем в Геническом, Скадовском районе. Мы ждем вас на всей левобережной территории, за исключением Каховского, Новокахов-ского, Голопристанского и Алешкинского муниципальных образований. Мы вас ждем, школы готовы принять детей, с седьмого числа начинается вторая четверть, детские садики все работают.
		Пожалуйста приезжайте,пожалуйста размещайтесьи продолжайтеобучение.На территориироссийской федерации-аналогичная картина.Вас ждутв школах,вас ждутв детскихсадиках,то есть,если вывыехали вАнапу,Новороссийск,Симферополь,в любойгород,рядом школавсегда есть…» містяться, як ознаки заперечення тимчасової окупації території України російською федерацією, так і ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України російською федерацією; 
		3.1.17. висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 15.04.2024 № 8/24, в ході якої досліджено протокол огляду від 29.12.2023 року (пункт 3.1.6., цього вироку, Telegram-канал «Администрация Херсонской области» за посиланням та зроблено висновок, що у словосполученнях, висловлених обвинуваченим, (мовою оригіналу) «…Милые мои, хорошие, мы сами тут с вами в составе российской федерации…» містяться, як ознаки заперечення тимчасової окупації території України російською федерацією, так і ознаки виправдовування тимчасової окупації частини території України російською федерацією;
		3.1.18. копію «Указу» від 08.07.2022 №181-р «О назначении состава правительства Херсонской области» («виписка №02/098 от 08.08.2022»);
		3.1.19. копію «Постановления» від 29.08.2022 №15-пп «О создании Министерства образования и науки Херсонской области;
		3.1.20. копію «Положения о Министерстве образования и науки Херсонской области» від 29.08.2022 №15-пп, утверждено постановление Совета министров - Правительства Военно-гражданской администрации Херсонской области;
		3.1.21. копію «Штатного расписания Министерства образования и науки Херсонской области, Приложение 1 к Распоряжению Совета министров - Правительства Военно-гражданской администрации Херсонской области от 08.09.2022 №16-рп», підписане ОСОБА_4 , як «министром образования и науки в Херсонской области».
		3.1.22. копію паспорту РФ на ім`я ОСОБА_4 ;
		3.1.23. інші матеріали кримінального провадження.
		 
		ІV. Оцінка Суду
		4.1. За змістом приписів частини першої ст. 368 КПК України Суд ухвалюючи вирок, перш за все повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; а згодом вирішити інші питання, що передбачені цією статтею. 
		Відповідно до частини першої ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		За змістом з приписів частини першої ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Згідно з приписами частини першої ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		4.2. Відповідно до ст. 17 КПК України для доведення винуватості особи у вчиненні злочину встановлено стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність встановлених обставин повинна виключати будь-яке інше розуміння (пояснення) події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений, і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього злочину. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред`явленого їй обвинувачення.
		4.3. Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за доцільне дати оцінку інкримінованим обвинуваченому складам кримінальних правопорушень для надання остаточного висновку щодо винуватості особи.
		4.4. Отже обвинуваченому інкримінується діяння, формою об`єктивної сторони якого є здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, за відсутністю ознак державної зради та активна участь у таких заходах (колабораційна діяльність).
		4.4.1. Щодо «держави-агресора», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд зазначає таке.
		Відповідно до приписів абзацу одинадцятого частини першої ст. 3 Закону України «Про кінематографію» держава-агресор  це держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.
		Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» російську федерацію визнано державою-агресором з таким формулюванням: «У зв`язку з цим, беручи до уваги Статут ООН та Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором та закликає міжнародних партнерів України…»
		Про факт збройної агресії російської федерації проти України свідчать такі нормативно-правові акти, прийняті з 2014 року:
		- Указ Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», яким констатовано, що «Суспільно-політична ситуація на Кримському півострові загострилася, мають місце неприхована агресія, захоплення російською стороною частини території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Незаконно створеними збройними формуваннями проросійського спрямування за підтримки військових підрозділів збройних сил Російської Федерації захоплюються та блокуються будівлі органів державної влади, органів влади в Автономній Республіці Крим, аеропорти, суходільні та морські транспортні комунікації, органи військового управління, військові частини та установи Збройних Сил України, що дислоковані на Кримському півострові»;
		- Заява Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подоланні її наслідків», схвалена Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2015 року N 337-VIII. У зазначеній Заяві Верховною Радою констатовано, що «збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року, коли були зафіксовані перші випадки порушення Збройними Силами Російської Федерації всупереч міжнародно-правовим зобов`язанням Російської Федерації порядку перетину державного кордону України в районі Керченської протоки та використання нею своїх військових формувань, дислокованих у Криму відповідно до Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, для блокування українських військових частин»;
		- Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції Закону України №2217-IX від 21.04.2022), в преамбулі якого поряд з іншим зазначено: 
		«беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, якою визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і якою від Російської Федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів,
		враховуючи проміжне рішення Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України,
		відзначаючи, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України,
		беручи до уваги, що Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України…»
		- постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України у зв`язку з визнанням Російською Федерацією незалежності незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей України» від 22 лютого 2022 року №2093-ІХ, у якій зазначено, що 21 лютого 2022 року Президент Російської Федерації визнав незалежність незаконних самопроголошених утворень на тимчасово окупованих частинах території України та наказав ввести війська Російської Федерації на територію України. Цим рішенням Російська Федерація здійснила акт чергової агресії та вкотре грубо порушила державний суверенітет і територіальну цілісність України в рамках міжнародно визнаних кордонів, а також низку міжнародно-правових актів багатостороннього і двостороннього характеру;
		- Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Зазначений Указ в якості підстави введення воєнного стану в Україні зазначає військову агресію Російської Федерації проти України;
		- постанова Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав щодо невизнання незалежності незаконних утворень на тимчасово окупованих територіях окремих районів Донецької та Луганської областей» від 15 березня 2022 року № 2039-IX, в якій зазначено, що застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії і цей факт визнається міжнародною спільнотою;
		- Укази Президента України від 14 березня 2022 № 133/2022, від 17 травня 2022 № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022 та інші «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Зазначені Укази в якості підстави продовження строку воєнного стану в Україні зазначають триваючу широкомасштабну збройну агресію російської федерації проти України. 
		Отже, на рівні держави встановлено та закріплено положення про те, що збройна агресія російської федерації проти України є продовжуваним діянням, яке розпочалось 20 лютого 2014 року та продовжується по теперішній час.
		Відтак, Суд вважає, що російська федерація, як держава-агресор, є об`єктивною ознакою складу злочину, передбаченого частиною шостою ст. 111-1 КК України. 
		4.4.2 Щодо «окупаційної адміністрації», як об`єктивної ознаки складу злочину, Суд вважає за доцільне зазначити таке.
		Відповідно допункту 6частини першоїст.1-1Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»(вредакції ЗаконуУкраїни №2217-IXвід 21.04.2022) окупаційна адміністрація Російської Федерації  сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг;
		Приписи пункту 7 частини першої ст. 1-1 того ж Закону визначають, що тимчасово окупована Російської Федерації територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
		Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022, на час вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення за частиною шостою ст. 111-1 КК України, території Генічеського, Скадовського, Каховського, Бериславського та Херсонського районів Херсонської області включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
		Отже, з огляду на наведене, Суд вважає, що створення та існування на тимчасово окупованій території Херсонської області так званого «министерства образования и науки Херсонской области» у складі так званої «Военно-гражданской администрации Херсонской области» цілком відповідає визначенню поняття «окупаційна адміністрація російської адміністрації», що наведена в вищезазначеному Закону.
		Відтак, за переконанням Суду, «окупаційна адміністрація російської федерації», є об`єктивною ознакою складу злочину, передбаченого частиною шостою ст. 111-1 КК України.
		4.4.3. Зазвичай під терміном «інформаційна діяльність» розуміється процес створення, збирання, одержання, зберігання, використання та поширення інформації.
		Отже, оскільки обвинуваченого було призначено на посаду так званого «министра образования и науки в Херсонской области» так званим «Главой Военно-гражданской администрации Херсонской области», з метою здійснення пропаганди російської культури, менталітету та ідеології, а також інтеграції освітніх закладів України до освітньої системи держави-агресора  рф на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з тим, що обвинувачений мав попередній досвід такої діяльності, обіймаючи посаду так званого «директора Департамента образования г. Севастополя» з 2015 по 2018 роки, то Суд вважає доведеним обставини, пов`язані зі співпрацею обвинуваченого з окупаційної адміністрацією держави-агресора.
		Крім того публічні висловлювання обвинуваченого: «новом регионе российской федерации», його участь у публічних заходах: «Пушкин наш и все!:…», оголошення про початок видачі одноразових виплат батькам учнів в розмірі 10 тисяч рублів тощо свідчить про здійснення ним інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором, її окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора її окупаційної адміністрації та активну участь у відповідних заходах
		4.4.4. Суд також вважає за доцільне звернути увагу на безпосередній об`єкт посягання цього злочину за частиною шостою ст. 111-1 КК України, яким є суспільні відносини, що забезпечують захист національної безпеки.
		Відповідно до пункту 9 частини першої ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
		Відповідно до Декларації «Про державний суверенітет України» від 16 липня 1990 року №55-XII державний суверенітет України є верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Також врозділі VДекларації проголошено,що УкраїнськаРСР здійснюєверховенство навсій своїйтериторії. ТериторіяУкраїнської РСРв існуючихкордонах єнедоторканою іне можебути змінената використанабез їїзгоди. Українська РСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій Республіки та порядок утворення національно-адміністративних одиниць.
		У Постанові Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Діючого головування в Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі та парламентів держав - учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі щодо міжнародного спостереження Організації з безпеки та співробітництва в Європі на виборах Президента Російської Федерації 2018 року» 17 травня 2018 року№2436-VIII вказано: «Територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів підтверджена резолюціями Генеральної Асамблеї ООН "Територіальна цілісність України" A/Res/68/262 від 27 березня 2014 року, "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)" A/Res/71/205 від 19 грудня 2016 року та "Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)" A/Res/72/190 від 19 грудня 2017 року.»
		Отже, на підставі наведеного Суд вважає, що висловлювання обвинуваченого: «новом регионе российской федерации» про тимчасово окуповану територію Херсонської області, при цьому, обіймаючи посаду так званого «министра образования и науки в Херсонской области» у складі окупаційної адміністрації, є посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України, а тому є посяганням на основи національної безпеки України.
		4.4.5. Обов`язковою суб`єктивною ознакою злочинів протиоснов національноїбезпеки України,в томучислі ідіяння,передбаченого частиноюшостою ст.111-1КК України є прямий умисел.
		Прямий умисел це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, за якого особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
		Усвідомлення суб`єктом суспільно небезпечного характеру свого діяння означає, що він усвідомлює всі фактичні обставини вчиненого діяння, які відповідають ознакам складу інкримінованого злочину, та одночасно розуміє, що вчинене ним діяння є соціально-осуджуваним, шкідливим для суспільства. 
		Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
		Мотивом вчинення злочину є внутрішнє спонукання, рушійна сила кримінально караного вчинку людини, що визначає його зміст і допомагає більш глибоко розкрити психічне ставлення особи до вчиненого. Мотив дозволяє визначити, чому особа вчиняє злочин. Мету становить конкретно сформульоване уявлення про бажаний наслідок свого діяння та спрямованість на його досягнення в обраний спосіб.
		Отже, проаналізувавши зібрані у цьому кримінальному провадженні докази, вислухавши показання свідка, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення за частиною шостою ст. 111-1 КК України, Суд дійшов висновку про наявність у обвинуваченого прямого умислу, спрямованого на підтримку держави-агресора, та мети завдати шкоди Україні, які виникли у обвинуваченого не пізніше 08.07.2022 року, з моменту його призначення на посаду так званого «министра образования и науки в Херсонской області», тим самим придавши його злочинній діяльності правомірного, законного вигляду.
		4.5. Крім того, обвинуваченому інкримінується діяння, формою об`єктивної сторони якого є виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, що вчинені повторно, з використанням засобів масової інформації).
		4.5.1. За науково-юридичним аналізом термінів, використаних у диспозиції ст. 436-2 КК України (автори ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ) в контексті названої статті під виправдовуванням збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України слід розуміти наведення аргументів (псевдоісторичного, соціального, демографічного, національно-культурного чи іншого характеру) чи публічне висловлення своєї особистої думки, направлені на формування у адресата помилкового переконання в тому, що збройна агресія рф проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація частини територій України мають своє логічне пояснення та відповідні підстави, з яких країна-агресор діє вимушено (виправдано). З іншого боку виправдання може полягати в ствердженні, що збройна агресія рф та подальша окупація окремих територій України була викликана неправомірними чи злочинними діями окремих державних, політичних чи громадських діячів, партій, рухів чи організацій, з огляду на що вона є виправданою.
		Заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та тимчасової окупації частини території України передбачає висловлювання незгоди з вказаними вище офіційно встановленими фактами, їх спростування та/або наведення аргументів чи публічне висловлювання своєї особистої думки, направлені на переконання адресата у тому, що збройна агресія російської федерації проти України, розпочата у 2014 році, та тимчасова окупація частини території України не мали місця та фактично не відбувались. Враховуючи, що вказані вище факти встановлені міжнародною спільнотою та визначені законодавчо, будь-які псевдологічні інсинуації з цього приводу, висловлені чи виражені іншим адресатом, не можуть вважатися формою реалізації свободи слова, а в умовах воєнного стану мають розглядатися як дії, вчинювані в інтересах держави-агресора.
		4.5.2. Безпосереднім об`єктом посягання злочину за ст. 436-2 КК України є міжнародний правопорядок, що ґрунтується на принципах міжнародного права, зокрема, незастосування сили, недоторканості кордонів, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи суверенних держав.
		4.5.3. Зміст понять «держава-агресор», «територіальна цілісність», «суверенітет», «тимчасово окупована територія» було розглянуто у підпунктах 4.4.1., 4.4.2., 4.4.4. розділу IV цього вироку.
		4.5.4. Суд, вважає, що наведені в пунктах 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. розділу І цього вироку висловлювання обвинуваченого, які визнанні за результатом проведених експертиз (пункти 3.1.15., 3.1.16, 3.1.17 розділу ІІІ цього вироку) такими, що виправдовують, заперечують тимчасову окупацію частини території України російською федерацією, є обставинами, які відповідають відповідній формі об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 436-2 КК України.
		Повторність діянь та використання засобів масової інформації утворюють кваліфікований склад злочину, передбаченого частиною третьою ст. 436-2 КК України.
		4.5.5. Суб`єктивна сторонакримінальних правопорушеньпроти миру,безпеки людствата міжнародногоправопорядку характеризуєтьсяпрямим умислом,зміст якого Суд виклав у підпункті 4.4.5. розділу IV цього вироку.
		Слід окремо зазначити, що на переконання Суду, одночасне виправдовування і заперечення тимчасової окупації території України, що виражена в одному і тому ж висловлюванні обвинуваченого, є наміром переконати як внутрішню аудиторії держави-агресора, суспільство в Україні так і представників інших держав в тому, що російська федерація на законних підставах звільняє ці території і ці території по праву належать їй відповідно до вигаданих псевдоісторичних фактів. 
		Це діяння є частиною інформаційної війни російської федерації проти України, нав`язування світовій спільності свого правопорядку, порушуючи загальновизнаний, а тому це діяння вчинено обвинуваченим з прямим умислом.
		 
		Висновки Суду
		4.6. Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв`язку, Суд доходить висновку про їхню допустимість, належність, достовірність та достатність для визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною шостою ст. 111-1 КК України, - колабораційна діяльність, формою об`єктивної сторони якого є здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованої на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації, за відсутністю ознак державної зради та активна участь у таких заходах, а також кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 436-2 КК України, формою об`єктивної сторони якого є виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України російською федерацією, що вчинені повторно, з використанням засобів масової інформації.
		 
		V. Призначення покарання
		5.1. Санкцієючастини шостоїст.111-1КК Українипередбачено покаранняу видіпозбавлення воліна строквід десятидо дванадцятироків з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
		Санкцією частини третьої ст. 436-2 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
		5.2. Під час судового розгляду обставини, які пом`якшують покарання відповідно ст. 66 КК України не встановлено.
		Відповідно до обвинувального акта обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		5.3. Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, Суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також бере до уваги, та враховує:
		- ступень тяжкості правопорушення  згідно із статтею 12 КК інкриміновані діяння відноситься до тяжкого та особливо тяжкого злочинів;
		- особу обвинуваченого: його вік, громадянство, посаду, яку обіймає та функції, які виконує за посадою. 
		5.4. Суд також бере до уваги суспільну небезпечність вчинених діянь, яка полягає у тому, що злочин за частиною шостою ст. 111-1 КК України спрямований на підрив елементів національної безпеки, які у свою чергу виступають по суті засадами української державності і посягання на них ставить під загрозу існування української держави як суверенного учасника міжнародно-правових відносин.
		Суспільна небезпечність злочину за ст. 436 -2 КК України полягає в тому, що діяння осіб, які утворюють вказані форми об`єктивної сторони злочину, є частиною інформаційної війни російської федерації проти України, спрямованої на нівелювання зовнішніх підстав для відбиття збройної агресії держави-агресора, а також недопущення ґуртування суспільства навколо національної стратегії єднання задля відсічі загрозам національної державності, територіальної цілісності і недоторканості
		5.5. Також Суд враховує загальну мету покарання, як заходу примусу, що застосовується від імені держави, яка полягає в тому, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (ст. 50 КК). Оптимальним орієнтиром ефективності застосування покарання є визначення його в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання  виправлення засудженого.
		5.6. Суд вважає, що кримінально-правовий зміст принципу справедливості полягає в тому, що покарання чи інша міра кримінально-правового впливу, застосована до особи правопорушника, повинні відповідати тяжкості злочину, доведеним обставинам вчинення злочину і особливостям особистості правопорушника.
		5.7. Суд вважає, що підстави застосування положень статей 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.
		5.8. У зв`язку із викладеним, Суд дійшов висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання:
		за ч. 6 ст. 111-1 КК України у виді 12 (дванадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 (п`ятнадцять) років, з конфіскацією всього належного на праві власності майна на користь держави.
		за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного на праві власності майна на користь держави.
		На підставі частини першої ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 12 (дванадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги на строк 15 років, з конфіскацією всього належного на праві власності майна на користь держави.
		5.9. Суд, керуючись ст. 65 КК України вважає, що призначення такого покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
		Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань до обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення Суд не знаходить.
		 
		VІ. Запобіжні заходи
		6.1. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		6.2. Оскільки розгляд кримінального провадження здійснювався за процедурою спеціального судового провадження, а також у зв`язку з тим, що ризики передбачені пунктом 1 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик переховування обвинуваченим від суду та пунктом 5 частини першої ст. 177 КК України, а саме: ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення не припинили існування, Суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили залишити в силі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.09.2024 року (справа №490/7302/24, н/п 1-кс/490/3145/2024) стосовно обвинуваченого, до його затримання на виконання вироку. 
		 
		VІІ. Вирішення питань, пов`язаних з арештом
		7.1. Згідно з частиною четвертою статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		7.2. Доказів того, що на майно було накладено арешт, матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		VІІІ. Вирішення питань, пов`язаних з процесуальними витратами
		8.1. Відповідно до вимог пункту 13 частини першої статті 368 та частини четвертої статті 374 КПК України при ухваленні вироку суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. На підставі частини 2 статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		8.2. Відповідно до обвинувального акта процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадження складаються із витрат на проведення:
		- судово-лінгвістичної експертизи №6/24 від 15.04.2024 (ЗЕС Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБУ в Одеській області), вартість якої становить 3786,4 грн.;
		- судово-лінгвістичної експертизи №7/24 від 15.04.2024 (ЗЕС Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБУ в Одеській області), вартість якої становить 3786,4 грн.;
		- судово-лінгвістичної експертизи №8/24 від 15.04.2024 (ЗЕС Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз УСБУ в Одеській області), вартість якої становить 3786,4 грн.
		Загальний розмір витрат на залучення експертів становить 11359,2 грн, які підлягають стягненню на користь держави.
		 
		ІХ. Вирішення питань щодо долі речових доказів
		9.1. Згідно з частиною дев`ятою статті 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Враховуючи положення статті 100 КПК України та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби Безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації України, Суд вирішує залишити в матеріалах кримінального провадження документи, надані сторонами.
		9.2. Інформації щодо наявності речових доказів матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		Х. Вирішення цивільного позову 
		10.3. Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.
		 
		ХІ. Відомості про вжиті заходи стороною обвинувачення щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		11.1. Відповідно до частини третьої ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до частини другої ст. 7 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia).
		11.2. За міжнародними стандартами, відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» розгляд може бути проведений у відсутності обвинуваченого: 
		- за умови своєчасного повідомлення особи про проведення розгляду і надання йому достатнього часу для підготовки захисту; 
		- наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення; 
		- за умови проведення розгляду в загальному порядку і наданні захисту права втручатися в цей процес; 
		- за умови забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду, і обчислення термінів на оскарження з моменту вручення такого рішення; 
		- за умови надання особі права на оскарження судового рішення; 
		- за умови забезпечення права особи на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо його відсутність була викликана наявністю поважних причин, про які він не міг повідомити уповноважені органи
		11.3. Відповідно до частини п`ятої ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		11.4. За таких підстав Суд вважає, що кримінальне процесуальне законодавство покладає на суд обов`язок щодо здійснення судового контролю за діями сторони обвинувачення в частині дотримання нею прав обвинуваченого на захист, доступу до правосуддя тощо під час проведення спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження.
		11.5. Відтак, Суду необхідно з`ясувати, чи можливо стверджувати, що ОСОБА_4 знав про кримінальне переслідування, спеціальне досудове розслідування (після надання слідчим суддею дозволу на його здійснення), що здійснювалось відносно нього, і теперішнє судове провадження настільки, щоб мати можливість прийняти рішення або відмовитися від свого права постати перед судом, або ухилитися від правосуддя.
		11.6. В згаданому контексті Суд звертає увагу перш за все на дотримання стороною обвинувачення порядку офіційного сповіщення обвинуваченого про заходи, які до нього здійснюються.
		За змістом приписів частини восьмої ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з вимогами цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
		11.7. Виходячи із загальних положень КПК Суд вважає, що на стадії досудового розслідування є достатнім для дотримання права обвинуваченого на доступ до правосуддя повідомлення його в порядку частини восьмої ст. 135 КПК про: 
		початок відносно нього спеціального досудового розслідування, 
		підозру, 
		виклик на допит як підозрюваного, 
		завершення відносно нього досудового розслідування, 
		відкриття матеріалів кримінального провадження, 
		складення відносно нього обвинувального акта і направлення його до суду.
		11.8. Як вбачається з досліджених матеріалів, шляхом розміщення оголошення в засобі масовоїінформації загальнодержавноїсфери розповсюдження газеті«Урядовий кур`єр»на офіційномувеб-сайтіОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_4 було повідомлено про:
		підозру, складену 06.08.2024 року, у кримінальному провадженні №22022230000000301 від 09.08.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною шостою ст. 111-1, частиною третьою ст. 436-2 КК України («Урядовий кур`єр» №158 (7818) від 06.08.2024); 
		виклик для вручення повідомлення про підозру, для допиту, як підозрюваного, та проведення інших слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №22022230000000301 від 09.08.2022 року на 12, 13, 14 серпня 2024 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 17 год. 00 хв. у найближчий територіально розташований підрозділ Служби безпеки України («Урядовий кур`єр» №167 (7827) від 17.08.2024);
		здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22024230000000346 від 15.08.2024 року відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.09.2024 року (справа №490/7302/24, н/п 1-кс/490/3146/2024) («Урядовий кур`єр» №180 (7840) від 05.09.2024);
		завершення спеціального досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження №22024230000000346 від 15.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №180 (7840) від 05.09.2024);
		виклик для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та вручення обвинувального акта з додатками у кримінальному провадженні №22024230000000346 від 15.08.2024 року на 10.09.2024 о 10 год 00 хв. до найближчого територіально розташованого органу Служби безпеки України («Урядовий кур`єр» №180 (7840) від 05.09.2024).
		Крім того, під час судового провадження ОСОБА_4 було повідомлено про:
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 02.10.2024 о 11 год 00 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000346 від 15.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №193 (7853) від 24.09.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 24.10.2024 о 11 год 15 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000346 від 15.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №211 (7871) від 17.10.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 13.11.2024 о 14 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000346 від 15.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №224 від 05.11.2024);
		виклик у судове засідання до Херсонського міського суду Херсонської області на 11.12.2024 о 14 год 30 хв з розгляду кримінального провадження №22024230000000346 від 15.08.2024 року («Урядовий кур`єр» №247 (7907) від 06.12.2024);
		Проте, будучи викликаним належним чином, як до органів досудового розслідування, так і до Херсонського міського суду Херсонської області в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 у призначений час та місце без поважних причин не з`явився і про причини своєї неявки не повідомив.
		11.9. Наведені обставини, на переконання Суду, свідчать про відмову обвинуваченого від права на доступ до правосуддя, а саме бути присутнім на судових засіданнях (предстати перед судом), від права на захист, а саме обирати на власний розсуд спосіб захисту.
		 
		З цих підстав,
		керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
		У Х В А Л И В :
		1.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною шостою ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		2.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою ст. 436-2 КК України і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.
		3.  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  на підставі частини першої ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
		4. Стягнути з  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  накористь державипроцесуальні витратив сумі11359,20грн (одинадцятьтисяч тристап`ятдесят дев`ятьгривень 41коп.)за проведення судових експертиз та залучення експертів.
		5. Відповідно до ст. 100 КПК України документи, що надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.
		6. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до затримання ОСОБА_4 на виконання цього вироку.
		7. Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_4 обчислювати з дня його фактичного затримання на виконання цього вироку.
		8. Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати будь які посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, правоохоронних органах, органах державного управління, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги, обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_4 основного покарання у виді позбавлення волі.
		9. Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальнім кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		10. Прокурор, обвинувачений, захисник, мають право на апеляційне оскарження цього вироку шляхом подання апеляційних скарг до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		11. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		СуддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...