Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 457/192/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Надіслано судом: 20.05.2025. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.
Дата набрання законної сили: 19.05.2025
Номер судового провадження: А/857/13718/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 457/192/25 пров. № А/857/13718/25
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді: Глушка І.В.,
		суддів: Затолочного В.С., Судової-Хомюк Н.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 28 березня 2025 року, ухвалене суддею Грицьків В.Т. у м. Трускавець Львівськї області у справі №457/192/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		29 січня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову т.в.о. начальника ОСОБА_2 від 22.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-3 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 гривень.
		Заперечучи у своїх діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, позивач наголошує на тому, що організація та забезпечення проведення мобілізації людських ресурсів є комплексом заходів - оповіщення військовозобов`язаних, їх розшук і не можливість оповістити через не встановлення їх місця перебування виконуються не одноособово керівником органу місцевого самоврядування. Зазначає, що, виходячи із змісту розпорядження від 03.12.2024 № М-25дск начальника Дрогобицької районної військової адміністрації, направлення запитів на розшук та доставлення осіб, які не прибули до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також виконання заходів розшуку покладається на Дрогобицьке районне відділення поліції ГУ НП у Львівській області.
		Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 28 березня 2025 року позов задоволено.
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
		В апеляційній скарзі вказує, що саме позивач є суб`єктом адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності 22.01.2025 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що не позивач як голова Трускавецької міської ради відповідальний за організацію та забезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території територіальної громади згідно чинних правових норм з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, які покладають обов`язок і персональну відповідальність безпосередньо на позивача, а начальник відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, що визначено у локальному нормативному документі, а саме в Положенні про відділ, яке затверджене рішенням Трускавецької міської ради від 30.03.2023 №2900. Згідно доводів скаржника, вина позивача полягає у формі протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме неприйняття рішення чи нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Скаржник зауважує, що відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів є одним із складових, які становлять зміст мобілізаційної підготовки. Відтак, без належного ведення військового обліку військовозобов`язаних і резервістів та безумовного дотримання і виконання його правил, суб`єктами яких є і виконавчі органи місцевого самоврядування, якісне проведення мобілізаційних заходів, з метою комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, для відсічі збройної агресії російської федерації, повномасштабна фаза якої триває з лютого 2022 року, є неможливим.
		Відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженийпостановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року чітко визначено алгоритм дій виконавчих органів сільских, селищних, міських рад, який очолює і несе особисту відповідальність за виконання покладених обов`язків голова відповідної ради, позивач у розглядуваному випадку. Позивач під час особливого періоду і проведення загальної мобілізації, обмежившись формальним оповіщенням військовозобов`язаних за місцем проживання шляхом залишення повісток у поштових скриньках, дверях помешкань та брамах і своєчасним наданням даних про таке «оповіщення» відповідачу, не забезпечивши жодного контролю покладеного на нього, за прибуттям військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ніби-то виконав покладений на нього обов`язок. Обраний позивачем порядок сповіщення військовозобов`язаних не передбачений ані п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560 від 16.05.225, на який покликався позивач, ані будь-яким іншими нормами чинного законодавства України. Спосіб оповіщення  вручення під особистий підпис реалізовано лише у поодиноких випадках.
		Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4ст.304 КАС Українине перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
		Так, судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.11.2024 видано розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації № М58/0/5-24дск «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів та території Львівської області».
		На виконання вказаного розпорядження 03.12.2024 Дрогобицькою районною військовою адміністрацією прийнято розпорядження від №М-25ДСК «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», яким вказано головам міських та селищних рад Дрогобицького району, серед іншого, розгортати дільниці (штаби) оповіщення, пунктів збору військовозобов"язаних у взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_3 (п.2.1); організовувати своєчасне оповіщення і прибуття резервістів та військовозобов"язаних шляхом їх перевезення від дільниць оповіщення до пунктів збору ІНФОРМАЦІЯ_2 (п.2.2).
		Також вказаним розпорядженням вказано ІНФОРМАЦІЯ_4 забезпечити, серед іншого, участь в оповіщенні війсковозобов"язаних у складі груп оповіщення, визначених розпорядженням начальника Дрогобицької районної військової адміністрації (п.3.1); представникам ІНФОРМАЦІЯ_2 брати участь в оповіщенні військовозобов"язаних, в тому числі у складі груп оповіщення, визначених начальником районної державної адміністрації за участі представників Дрогобицького районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області (п.3.3).
		В подальшому, відповідачем видано розпорядження, адресовані позивачу, про здійснення оповіщення військовозобов`язаних №13205 від 03.12.2024; №13371 від 09.12.2024; №13439 від 10.12.2024; №13646 від 16.12.2024; №13824 від 23.12.2024. Загальна кількість осіб, яка підлягала оповіщенню - 141 особа.
		Організація оборонної та мобілізаційної роботи у Трускавецькій міській раді покладена на відділ з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, що визначено у Положенні про відділ та яке затверджено рішенням Трускавецької міської ради від 30.03.2023 № 2900.
		Відповідно до затвердженого Положення про відділ з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення, начальник відділу, який призначається на посаду та звільняється з посади розпорядженням міського голови, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань.
		Для виконання згаданих вище розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем прийнято розпорядження міського голови «Про проведення оповіщення військовозобов`язаних» від 04.12.2024 № 500-р, від 10.12.2024 № 510-р, від 11.12.2024 № 514-р, від 19.12.2024 № 527-р, від 23.12.2024 № 533-р, за якими відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Трускавецької міської ради і старостам населених пунктів необхідно було здійснити оповіщення відповідних військовозобов`язаних.
		На виконання п. 2 згаданих вище розпоряджень, начальник відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Трускавецької міської ради, готував інформації у строки, вказані в розпорядженнях на ім"я т.в.о. начальника Дрогобицького РТЦК та СО за підписом міського голови про результати виконання розпоряджень.
		22.01.2025 головним спеціалістом командування ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення відносно міського голови ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи посадовою особою та являючись керівником виконавчого органу Трускавецької міської ради, під час дії в Україні особливого періоду, не організував і не забезпечив проведення мобілізації людських ресурсів на території населених пунктів Трускавецької територіальної громади в грудні 2024 року у кількості 36 осіб, що визначена у розпорядженні начальника Дрогобицької районної військової адміністрації №М-25дск від 03.12.2024 року «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», чим допустив порушення абзацу 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абзацу 8 частини 1 статті 15 Закону України «Про оборону України».
		Підставою складання даного протоколу була резолюція т.в.о. начальника  ІНФОРМАЦІЯ_2 на рапорті заступника начальника - начальника мобілізаційного відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 про невиконання, зокрема, головою виконавчого комітету Трускавецької міської ради зобов"язання за грудень 2024 року провести на території Трускавецької територіальної громади заплановану мобілізацію військовозобов"язаних.
		22.01.2025 т.в.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_4 , за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача прийнято постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою накладено на позивача штраф у сумі 34000 грн. Позивача ознайомлено із постановою.
		ОСОБА_1 , вважаючи постанову від 22.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП протиправною, звернувся до суду з вимогами про її скасування.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виснував, що обраний позивачем спосіб оповіщення військовозобов`язаних під особистий підпис є правильним та такий передбачений Порядком №560. Кім того, суд вказав на те, що до компетенції органу місцевого самоврядування не відноситься повноваження щодо розшуку військовозобов`язаних за їх відсутності в місці реєстрації місця проживання. Суд першої інстанції виснував, що відповідач не надав суду жодних належних, достатніх та достовірних доказів вчинення саме позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто не довів законність постанови про накладання адміністративного стягнення, а отже факт вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення не підтверджено належними та допустимими доказами. Також вказав, що розпорядженням Дрогобицької військової адміністрації 24.09.2024 Розпорядження №99 "Про створення груп оповіщення" обов"язок оповіщення військовозобов"язаних Дрогобицького району покладено також і на представників ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		За правилами частини 1 статті 210-1 вказаного Кодексу порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно із частиною 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 2101, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
		Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно зст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Щодо доводів ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті2101КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
		Відповідно до абзацу восьмого частини 1 статті 15 Закону України"Про оборону України"(далі -Закон №1932-XII) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період.
		В розумінні 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»(далі- Закон №3543-XII) мобілізація- це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; особливий період- період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
		За правилами частини 1статті 18 Закону №3543-XIIвиконавчі органи сільських, селищних, міських рад, зокрема:
		планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
		здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятоюстатті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;
		забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов`язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
		сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
		забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
		Абзацом частини 1статті 21 Закону №3543-XIIвстановлено, що підприємства, установи і організації зобов`язані забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов`язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п`ятоюстатті 22 цього Закону, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини 2статті 22 Закону №3543-XIIпризов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		За приписами частини 1статті 26 Закону №3543-XIIвідповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
		Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом (частина 2статті 26 Закону №3543-XII).
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентовано приписамиЗакону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі- Закон №280/97-ВР).
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.36 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження як, зокрема, сприяння організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України, організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; забезпечення доведення до підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення наказу військового комісара про оголошення мобілізації; організація та участь у здійсненні заходів, пов`язаних з мобілізаційною підготовкою, підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, на відповідній території.
		Повноваження селищного голови передбачені у статті 42 вказаного Закону №280/97-ВР.
		Колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає, що сільський, селищний, міський голова забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету (ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
		Згідно ч.6 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, при здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
		Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
		Відповідно до абз.2 п.11постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", голови (начальники) районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного начальника обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (військової адміністрації) про проведення заходів мобілізації: видають за пропозиціями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розпорядження про проведення заходів мобілізації та невідкладно доводять його до виконавців.
		Зі змісту наведеного положення вбачається, що після отримання розпорядження відповідного уповноваженого органу обов`язок з його реалізації покладається на позивача, який обіймаючи посаду міського голови Трускавецької міської ради, відповідальний за невиконання вищевказаних розпоряджень.
		Колегія суддів звертає увагу, що створення відповідного відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення виконавчого комітету трускавецької міської ради не звільняє позивача як голову цієї ради від виконання покладених на нього чинним законодавством обов`язків.
		На підставі аналізу наведених правових норм суд апеляційної інстанції погоджується із доводами відповідача про те, що саме міський голова, який водночас очолює виконавчий комітет відповідної ради та виконавчий апарат ради, організовує роботу ради та її виконавчого комітету, є головною посадовою особою територіальної громади та несе персоналу відповідальність за здійснення наданих повноважень, а отже є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті210-1КУпАП.
		Щодо наявної у діях позивача об`єктивної сторони вказаного правопорушення, апеляційний суд зазначає таке.
		В силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17, відповідно до яких як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року (далі - Порядок №1487).
		У відповідності до пункту 32 вказаного Порядку №1487 у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
		відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
		здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання) шляхом вручення повісток (додаток 11) або під їх особистий підпис у картках первинного обліку (додаток 3) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення для проходження базової військової служби, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечення їх своєчасного прибуття;
		у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами вимог законодавства;
		забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов`язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
		Матеріали справи не містять доказів того, що виконавчий орган Трускавецької міської раи, який очолює позивач, отримавши відповідне розпорядження начальника Дрогобицької районної військової адміністрації № М-25ДСК від 03 грудня 2024 року «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів на території району», виданого на виконання розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації №М58/0/5-24ДСК «Про проведення заходів мобілізації людських та транспортних ресурсів та території Львівської області», вжив вичерпних заходів у відповідності до приписів пункту 32 Порядку №1487 для реального його виконання у встановлений строк та забезпечення контролю за прибуттям військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Обраний спосіб сповіщення зазначених у розпорядженні резервістів та військовозобов`язаних за адресою місця проживання або за адресою декларованого /зареєтрованого місця проживання шляхом вручення повісток під особистий підпис реалізовано лише у поодиноких випадках. Залишення повісток у поштових скриньках, дверях помешкань та брамах і своєчасним наданням даних про таке «оповіщення» відповідачу, не забезпечивши жодного контролю покладеного на нього за прибутям військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є належним виконанням позивачем покладеного на нього обов`язку забезпечення проведення мобілізації людських ресурсів. Доказів надіслання сповіщень рекомендованим поштовим відправленям з описом вкладення, як це передбачено п.30-2 Порядку №560 позивачем не надано.
		Виходячи із сукупності владних повноважень, якими наділений міський голова відповідно до наведених вище норм Закону №280/97-ВР, та передбачену у цьому нормативному акті персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з огляду на фактичне незабезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території об"єднаної Трускавецької територіальної громади у кількості 36 осіб у грудні 2024 року.
		Відповідно дост.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. 
		З огляду на наведене правове регулювання та встановлені у ході розгляду справи фактичні обставини суд апеляційної інстанції вважає, оспорювана постанова від 22 січня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн за справою про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відповідає вимогам закону, а отже підстав для визнання її протиправною та скасування немає.
		Також колегія суддів враховує, що відповідно до матеріалів адміністративної справи відповідачем були роз`яснені позивачу його права та обов`язки згідно вимогКУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складений 22.01.2025 в присутності позивача, копію протоколу та спірної постанови вручено позивачу, що засвідчено особистим підписом позивача.
		Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що оскаржувана постанова за справою про адміністративне правопорушення складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, розмір штрафу відповідає санкції ч.3 ст. 210-3 КУпАП.
		Доказів упередженості відповідача щодо позивача перед судом не доведено. Підстав для сумніву щодо об`єктивності відповідача щодо позивача не вказано.
		Згідно ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		В силу частини 1статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
		Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтеюст. 286 КАС України.
		Так, відповідно до ч. 3 цієї статті за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
		За приписами частини першоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню.
		Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимогст. 139 КАС України.
		Враховуючи положення статей286та311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
		Керуючись статтями139,242,272,286,308,311,315,317,321,322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити, а рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 28 березня 2025 року у справі № 457/192/25 - скасувати.
		Постанову т.в.о. начальника ОСОБА_2 від 22.01.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-3 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 гривень, залишити без змін, а позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - без задоволення.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя І. В. Глушко судді В. С. Затолочний   Н. М. Судова-Хомюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...