Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 732/569/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.

Номер судового провадження: 2/732/252/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 732/569/25 
		Провадження 2/732/252/25 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 травня 2025 року         м. Городня
		 
		Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої  судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання  Пінчук С. М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) до Городнянської міської ради Чернігівської області (вул.Троїцька, 13, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 04061731) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,
		третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. (вул.Троїцька, 10, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100),
		 
		УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  три місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивачки ОСОБА_2 . За декілька місяців до своєї смерті матір приїхала до позивачки у м. Гомель (рб), де отримала травму і там померла. Строк, визначений для подання заяви про прийняття спадщини, позивачка пропустила через свою юридичну необізнаність та незнання законодавства України, оскільки помилково вважала, що вона як дочка спадкодавця, необмежена строками для прийняття спадщини. У 2025 році позивачка через свого представника звернулася до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, але отримала роз`яснення, що вона пропустила встановлений законодавством шестимісячний строк, питання про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини вирішується в судовому порядку.
		Ухвалою судді від 16 квітня 2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. У поданому до суду позові заявлене письмове клопотання позивачки з проханням розглянути справу без її участі на підставі наявних доказів та задовольнити, заявлені нею вимоги (а. с. 2-5).
		Відповідач  Городнянська міська рада Чернігівської області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте уповноважений представник в судове засідання не з`явився.
		08.05.2025 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги відповідач визнає та не заперечує проти їх задоволення (а. с. 44-48, 54-58).
		Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, подала до суду письмову заяву від 24.04.2025 з проханням розглянути справу за її відсутності (а.с. 43).
		Згідно із ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі  ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Подані сторонами заяви судом задоволені.
		Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Дослідивши письмові докази та вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позиції сторін та третьої особи по суті заявлених позивачкою позовних вимог, суд доходить таких висновків.
		Дослідженням копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (переклад з російської мови на українську мову, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Максак І. М. 03.04.2025) установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років у м. Гомель (Білорусь) (а. с. 12).
		Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
		Отже, часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 є день її смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, її батьками вказані: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (а. с. 10).
		Прізвище ОСОБА_3 після укладення шлюбу  « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (переклад з російської мови на українську мову, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Максак І. М. 03.04.2025) (а. с. 16-18).
		Отже, позивачка є рідною дочкою померлої ОСОБА_2 та, відповідно, спадкоємцем за законом першої черги спадкування.
		Відповідно до інформації, зазначеної у довідці керуючої справами Городнянської міської ради Ірини Підлісної № 03/17-04/40 про зареєстрованих у житловому приміщенні від 02.04.2025, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала з 07.04.1987 по 14.09.2012 за адресою: АДРЕСА_3 , одна. Інших осіб, в тому числі неповнолітніх та малолітніх дітей, зареєстровано не було (а. с. 14).
		За даними інформаційної довідки № 808856755 від 18.04.2025 зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) спадкова справа до майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася (а. с. 42).
		Таким чином, доказами справи підтверджено, що спадщина ОСОБА_2 у шестимісячний строк, установлений ст. 1270 ЦК України, ніким прийнята не була.
		З досліджених судом матеріалів справи слідує, що позивачка, як спадкоємець за законом, не звернулася вчасно, в строк, установлений законом, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_2 через юридичну необізнаність.
		За змістом ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1217, 1218 ЦК України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
		Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частини 1, 3 ст.1272 ЦК України).
		За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Норми ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
		Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 20.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
		При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
		Суд, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
		При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
		Відповідно до листа № 24-753/0/4/13 від 16.05.2013 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України, тощо.
		Таким чином, якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку та необізнаність, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові в справі № 155/1584/18 від 02.06.2021.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 по справі № 686/5757/23 прийшла до висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
		У зв`язку з вище викладеним, суд вважає, що не можуть бути визнані об`єктивними поважними такі причини пропуску строку неподання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивачки, незнання того, що вона обмежена строками та прийняття спадщини пов`язується з необхідністю подання нею відповідної заяви нотаріусу.
		Ці причини не є непереборними та такими, що викликали істотні труднощі для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.
		Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі №381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22.
		Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанови Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі № 650/48/20, від 27 квітня 2023 року у справі № 750/13008/21, від 14 лютого 2024 року у справі № 754/3327/22).
		Слід зазначити, що з моменту смерті спадкодавця, яка померла у 2012 році, вже минув значний проміжок часу, позивачка протягом тривалого часу не виявляла намірів прийняти спадщину померлої матері, до 2025 року не зверталася до нотаріальних органів з метою оформлення своїх спадкових прав. Доказів із зазначенням об`єктивних поважних причин (окрім юридичної необізнаності), що перешкоджали позивачці своєчасно прийняти спадщину, шляхом звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори, суду не надано.
		Враховуючи, що спадкова справа до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалася, позивачкою не додано доказів звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини після смерті матері і не надано обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, при цьому суд, надавши належну правову оцінку зазначеним позивачкою у позовній заяві причинам пропуску зазначеного строку (юридична необізнаність позивачки, незнання законів України, незнання того, що вона обмежена строками та необхідністю звернення до нотаріуса), дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
		Згідно із статтями 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
		Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
		Натомість, у справі, яка розглядається, судом не встановлено обставин, які б підтверджували наявність у позивачки об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкодили їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
		Враховуючи наведене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивачки в порядку ст. 141 ЦПК України сплачених судових витрат.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 16, 1216-1218, 1270, 1272 ЦК України, статтями 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору  приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А., відмовити повністю.
		Судові витрати залишити за позивачкою.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складений і підписаний 20.05.2025.
		 
		Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
		Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).
		Відповідач: Городнянська міська рада Чернігівської області (адреса: 15100, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Городня, вул. Троїцька, 13 , код ЄДРПОУ 04061731).
		Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Неволько В. А. (адреса: вул. Троїцька, 10, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100).
		 
		Суддя    А. О. Бойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...