Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/1149/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.

Номер судового провадження: 2/204/2134/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		 
		Справа № 204/1149/18
		Провадження № 2/204/2134/25
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		21 травня 2025 року     м. Дніпро
		Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого  судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  
		ВСТАНОВИВ:
		Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором у сумі 54673,26 грн та судових витрат у справі. На підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 03 липня 2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 21600 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала. Таким чином, станом на 31 грудня 2017 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 54673,26 грн.
		Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.
		Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 рокупозовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 липня 2008 року, яка виникла станом на 31 грудня 2017 року та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4755 грн. 11 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 43727 грн. 30 коп., заборгованості за штрафами у розмірі 2841 грн. 58 коп., а всього 51323 (п`ятдесят одна тисяча триста двадцять три) гривні 99 копійок;стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1654 (одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) грн. 06 (шість) коп.; у задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відмовлено (а.с.36-37).
		Представником відповідачаТовстим К.А.у даній цивільній справі подана заява про перегляд заочного рішення.
		Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2025 року скасовано заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року у цивільній справі №204/1149/18та призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 
		26 березня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача Товстий К.А. зазначає, що надані разом із позовною заявою докази не відповідають встановленим ст. 78 ЦПК України вимогам щодо допустимості та не можуть бути взяті судом до уваги. Витяг з умов та правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», який не підписаний відповідачем, не може вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача штрафів, що передбачені умовами та правилами надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, а тому вимоги позивача є незаконними. Позивач не подав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених у справі вимог, зокрема не долучив обґрунтованого розрахунку заборгованості, який узгоджується з матеріалами справи. Враховуючи викладене, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. 
		Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі фактичні обставини.
		03 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 500 грн шляхом підписання заяви з базовою процентною ставкою за кредитом у розмірі 1,9% на місяць на залишок заборгованості та щомісячною комісією у розмірі 1% (а.с.8).
		У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді.
		Також до позовної заяви долучено витяг з умов та правил надання банківських послуг, на якому відсутній підпис сторін договору, та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», підписану відповідачем 03 липня 2008 року (а.с.9, 10-15).
		Однак, зазначені умови договору відповідач належним чином не виконала у зв`язку з чим відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на 31 грудня 2017 року має заборгованість перед банком у розмірі 54673,26 грн, яка складається з:
		- заборгованість за кредитом -4755,11 грн;
		- заборгованість по процентам за користування кредитом- 43727,30 грн;
		- заборгованість за комісією- 3349,27 грн;
		- заборгованість по судовим штрафам - 2841,58 грн (а.с.4-7).
		Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне. 
		За вимогами статей527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
		Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі аборечі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) устрокта в порядку, що встановлені договором.
		Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитнимдоговоромбанкабо іншафінансова установа(кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатитипроценти. 
		Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
		Разом з цим вирішуючи позовні вимоги про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд керується наступним.
		За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
		Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
		У заяві позичальника від 03 липня 2008 року відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. 
		Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за штрафами.
		Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 03 липня 2008 року, посилався на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», як невід`ємні частини спірного договору.
		Судом враховуються висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, відповідно до яких потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
		Надана позивачем довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 03 липня 2008 року судом не може бути взята до уваги, оскільки враховуючи норми статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції станом на дату підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг) також є лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з даною довідкою, її підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в такій довідці не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
		Також матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що доданий банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
		Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
		Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (03 липня 2008 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19 лютого 2018 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятливий для задоволення позову.
		За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
		Частиною 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщений на сайті: www.privatbank.ua,який міститься в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, а тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 03 липня 2008 року шляхом підписання заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
		Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за штрафами слід відмовити. 
		Вирішуючи позовні вимоги про стягнення комісії у розмірі 3349,27 грн суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2023 року № 204/224/21. 
		10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».
		Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними. 
		Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
		Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
		Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
		На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
		Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
		Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
		Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
		Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
		Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
		Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
		Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
		З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
		Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
		Визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
		Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
		Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 3349,27 грн.
		Отже, враховуючи вищевикладене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 48482,41 грн, з яких заборгованість за кредитому розмірі 4755,11 грн та заборгованість по процентам за користування кредитому розмірі 43727,30 грн.
		В іншій частині в задоволенні позовних вимог з вищезазначених підстав слід відмовити.
		Твердження представника відповідача про те, що копії доданих до позовної заяви документів в порушення ДСТУ 4163-2003 не засвідчені належним чином суд до уваги не приймає з огляду на таке.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №233/4365/18 у п.65 викладено наступний правовий висновок: «Велика Палата Верховного Суду також відхиляє як необґрунтований аргумент третьої особи щодо неналежного (з порушенням пункту 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 7 квітня 2003 року №55 ДСТУ 4163-2003) засвідчення ДП «Сетам» і державним виконавцем документів, доданих до відзиву на позовну заяву та апеляційної скарги. Вимоги до процесуальних документів і додатків до них визначає процесуальний закон, а не Національний стандарт України, затверджений Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики. Правила проставлення відмітки про засвідчення копії документа, визначені у пункті 5.27 ДСТУ 4163-2003, не поширюються на засвідчення копій документів, які учасники справи подають до суду».
		Згідно зіст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1562,48 грн (1762*48482,41/54673,26).
		Керуючись ст.ст.12,13,81,89,141,264 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03 липня 2008 року, яка виникла станом на 31 грудня 2017 року та складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4755 грн 11 коп., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 43727 грн 30 коп., а всього 48482 (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 41 (сорок одна) копійка.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1562 (одна тисяча п`ятсот шістдесят дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок. 
		У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний код 14360570.
		Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . 
		 
		 
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...