Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/549/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 21.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.05.2025.
Дата набрання законної сили: 20.06.2025
Номер судового провадження: 1-кп/348/209/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42024092780000368

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 348/549/25
		Провадження № 1-кп/348/209/25
		 
		20 травня 2025 року м. Надвірна
		Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
		в складі головуючого-судді: ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 
		прокурора: ОСОБА_3 
		представника потерпілого: ОСОБА_4 
		обвинуваченого: ОСОБА_5 
		захисника: ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт від 28.02.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024092780000368 відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , розлученого, із професійно-технічною освітою, на час вчинення злочину- такелажника такелажного відділення такелажного взводу такелажної роти військової частини НОМЕР_1 , військове звання старший сержант, на даний час звільнений з військової служби, громадянина України,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,-
		УСТАНОВИВ:
		Обвинувачений ОСОБА_5 здійснив самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, щодо земельних ділянок в зонах особливого режиму використання земель.
		Кримінальне правопорушення ним вчинено при наступних обставинах.
		Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , старший сержант ОСОБА_5 , будучи жителем військового містечка № НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 , у порушення ст.ст. 77, 115, 125, 126 ЗУ України, достовірно знаючи про цільове призначення земель військового містечка № 1 та військової частини НОМЕР_1 - у вигляді земель оборони із особливим режимом їх використання, діючи умисно та керуючись корисливими мотивами, без будь якого на те дозволу, в період часу з серпня по листопад 2021 року неподалік від свого місця проживання, а саме квартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , здійснив самовільне будівництво споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці шляхом здійснення будівництва (спорудження) капітальної споруди - гаража площею 57,59 кв.м. (шириною 7,69 м., довжиною 7,49 м.) в особистих цілях (розміщення власного автотранспорту), чим здійснив обмеження до самовільно зайнятої земельної ділянки інших осіб, у тому числі військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та службових осіб Будинкоуправління № 2 Івано-Франківської КЕЧ району, у розпорядженні яких знаходиться вказана земельна ділянка, тобто позбавив останніх права користування нею у вказаній площі.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушеня визнав повністю при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Суду пояснив, що є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , та проживає у військовому містечку № 1 с-ща Делятин ( АДРЕСА_1 . Йому відомо про цільове призначення земель військового містечка № НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_1  земелі оборони із особливим режимом їх використання. Однак він, не маючи будь-якого на те дозволу, в період часу з серпня по листопад 2021 року неподалік від свого місця проживання, а саме квартирного будинку, самовільно здійснив будівництво капітальної споруди  гаража площею 57,59 кв.м. (шириною 7,69 м., довжиною 7,49 м.) в особистих цілях для розміщення власного автотранспорту, чим здійснив обмеження до самовільно зайнятої ним земельної ділянки інших осіб.
		У вчиненному щиро розкаявся та запевнив суд, що подібного більше не повторить. Просить його суворо не карати.
		Представник потерпілого Івано-Франківської КЕЧ району в судовому засіданні просив суд обвинуваченого суворо не карати.
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що він вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз`яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
		Суд, заслухавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 197-1 КК України, які виразились у здійсненні самовільного будівництва споруди на самовільно зайнятій земельній ділянці, вчиненому щодо земельних ділянок в зонах особливого режиму використання земель, кваліфіковані вірно.
		Відповідно до вимог статей 50, 65КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не перебуває на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, розлучений.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		Враховуючи наведене,суд дійшоввисновку пропризначення,обвинуваченому ОСОБА_5 покарання вмежаж санкції ч. 4 ст. 197-1 КК України у виді позбавлення волі.
		Разом з тим враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5  впершепритягується докримінальної відповідальності,має постійнемісце проживання,працює потимчасових заробітках,критично ставитьсядо вчиненого,та беручидо увагинаявність обставин,що пом`якшуютьпокарання,суд дійшоввисновку проможливість виправленняобвинуваченого безвідбування покаранняз випробуванням. У зв`язку з чим суд прийняв рішення про звільнення обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України зі встановленням іспитового строку.
		З огляду на обставини вчинення кримінального провадження, з врахування тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення іспитовийстрок необхідновизначити одинрік з покладенням обов`язків, передбачені пунктами 1-2 частини першої статті 76 КК України.
		Підстав для застосування ст. 69 КК України, як покликається сторона обвинувачення судом не встановлено.
		На думку суду призначене покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і що цілком відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також справедливим щодо досягнення мети покарання.
		На підставі вище викладеного, ст.ст. 50, 65 КК України, керуючись ст.ст. 100, 126-129, 349, 370, 373-376, КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5  визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.197-1КК України,та призначитийому покаранняу виді1 (одного) року позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ст.76КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5  наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з часу отримання копії вироку.
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...