Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 733/921/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Номер судового провадження: 51-4581км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023275420000277

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		 
		 
		15 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 733/921/23
		провадження № 51-4581км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: 
		головуючої                                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання                 ОСОБА_4 ,  
		захисника                                                    ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
		засудженого                                                ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		прокурора                                                     ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року в кримінальному провадженні № 12023275420000277 за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Васищева, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року за ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК) на 8 років позбавлення волі без конфіскації майна, який ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2024 року змінено, пом`якшено ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 289 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
		у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК.
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. За вироком Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року ОСОБА_6  засуджено зач. 4 ст. 358 КК на 2 роки обмеження волі.
		2. На підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року, з урахуванням ухвали Харківського апеляційного суду від 18 січня 2024 року, та із застосуванням положень ст. 72 КК, за сукупністю вироків, призначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 2 місяці.
		3. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року зазначений вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без змін.
		5. Згідно з вироком ОСОБА_6 засуджено за те, що він 12 червня 2023 року близько 12:02, перебуваючи у м. Ічні по вул. Воскресінській, 26 Прилуцького району Чернігівської області, будучи учасником дорожнього руху як водій автомобіля марки «ВАЗ 217030», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час складання щодо нього постанови та протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надав для перевірки працівникам поліції раніше придбане в квітні місяці 2023 року у невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблене для нього посвідчення водія серії НОМЕР_2 із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке за способом виготовлення та елементами захисту не відповідає зразку бланку посвідчення, що перебуває в офіційному обігу, і таким чином використав його.
		 
		 
		 
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала  
		7.       У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 змінити в частині призначеного йому покарання, обрати йому за ч. 4 ст. 358 КК покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а попередній вирок щодо нього виконувати самостійно. Просить врахувати, що ОСОБА_6 повністю визнав свою винуватість і щиро покаявся у вчиненому ним кримінальному проступку, є ветераном війни, учасником бойових дій, під час яких отримав мінно-вибухову травму, внаслідок чого має незадовільний стан здоров`я та потребує оперативного втручання, на його утриманні перебуває багатодітна сім`я і мама. Зважаючи на дані про особу засудженого та конкретні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає обране йому покарання відповідно до найвищої межі санкції ч. 4 ст. 358 КК, за якою його засуджено, явно несправедливим унаслідок надмірної суворості та стверджує, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства. При цьому також посилається на висновок щодо правозастосування положень ч. 4 ст. 70 КК, висловлений об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17. 
		 
		Позиції інших учасників судового провадження
		8.       У засіданні суду касаційної інстанції засуджений і захисник підтримали касаційну скаргу.
		9.       Прокурор проти задоволення касаційної скарги заперечила. 
		 
		Мотиви Суду
		10.   Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі кримінального провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 30 травня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року щодо нього на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду з огляду на таке.   
		11.   Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
		12.   Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
		13.   Згідно з ч. 6 ст. 13 зазначеного Закону висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		14.     Положенням ч. 2 ст. 434-1 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) визначено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.
		15.   Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 358 КК у касаційній скарзі не заперечуються. 
		16.   У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить призначити ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а попередній вирок щодо нього, за яким його звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК, виконувати самостійно. При цьому посилається на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17, який стосується правил призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч. 4 ст. 70 КК, що застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку.
		17.   Як убачається з матеріалів кримінального провадження, попереднім вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років без конфіскації майна. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2024 року цей вирок суду було змінено, пом`якшено ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 289 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. 
		18.   Після ухвалення місцевим судом попереднього вироку, яким ОСОБА_6 засуджено до покарання, яке належить відбувати реально, але до постановлення апеляційним судом ухвали, якою ОСОБА_6 пом`якшено покарання та звільнено від його відбування з випробуванням, 12 червня 2023 року він вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК, за який його засуджено вироком у цьому кримінальному провадженні.
		19.   Колегія суддів вважає, що,призначивши ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні остаточне покарання на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		20.   Згідно з ч. 1 ст. 71 КК, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. 
		21.   Відповідно ж до ч. 4 ст. 70 КК за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
		22.   Згідно з висновком щодо застосування норм права, сформованим об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17, при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили. Об`єднана палата виходила з того, що законодавець чітко визначив момент у часі, що розмежовує ці два правила - це постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили. Суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку, а не після набрання ним законної сили. Відповідно, якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів).
		23.   Колегія суддів не поділяє такий підхід. Згідно з ч. 1 ст. 17 КПК особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Саме з набранням судовим рішенням законної сили кримінальний процесуальний закон пов`язує набуття ним властивості загальнообов`язкового та необхідність звернення його до виконання, а також інші правові наслідки, у тому числі й врахування його під час призначення покарання за новим вироком. 
		24.   Текстуальний аналіз змісту положень ч. 4 ст. 70 КК та ст. 71 КК не дозволяє зробити однозначного висновку про те, що розуміє законодавець під постановленням вироку - його ухвалення чи набрання ним законної сили. Водночас ухвалення вироку судом першої інстанції не надає йому автоматично властивості остаточності, адже процесуальний закон передбачає можливість його перегляду судами вищих інстанцій в апеляційному та касаційному порядках, а також за нововиявленими або виключними обставинами, і за результатами такого перегляду вирок може бути змінений чи скасований, що матиме відповідні наслідки для визначення судимості особи, обчислення строків її погашення, вирішення питання про обрання виду й міри покарання у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за інші кримінальні правопорушення, у тому числі й для призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень чи вироків та звільнення від його відбування. На переконання колегії суддів, можливість призначення остаточного покарання як за сукупністю злочинів, так і за сукупністю вироків залежить саме від набрання попереднім обвинувальним вироком законної сили.
		25.   До того ж, слід враховувати, що ст. 70 КК є більш сприятливою у порівнянні зі ст. 71 КК, оскільки за ст. 70 КК суд може визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. В той час, як за нормами ст. 71 КК, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком. Це набуває особливого значення у ситуації, коли ухвалою апеляційного суду попередній вирок щодо особи, засудженої до покарання, яке належить відбувати реально, змінено та звільнено її від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК. Адже до набрання обвинувальним вироком законної сили особа не може вважатися такою, що піддана кримінальному покаранню, відповідно не може йти мова про невідбуте покарання. А призначення в такому випадку остаточного покарання за правилами ст. 71 КК у разі вчинення особою нового кримінального правопорушення (у цьому кримінальному провадженні - кримінального проступку) після постановлення попереднього вироку, але до набрання ним законної сили, фактично знівелює судове рішення про застосування до засудженої особи інституту звільнення від покарання в умовах, коли вона була позбавлена можливості довести своє виправлення шляхом утримання від вчинення нових кримінальних правопорушень та виконання покладених на неї обов`язків протягом визначеного судом іспитового строку.
		26.   З огляду на вищенаведене колегія суддів убачає підстави для відступу від позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 червня 2020 року у справі № 766/39/17 (провадження № 51-8867кмо18).
		27.   Таким чином, з метою формування єдиної правозастосовної практики, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на підставі ч. 2 ст. 434-1 КПК необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, ч. 2 ст. 434-1, ч. 4 ст. 434-2 КПК, колегія суддів 
		постановила:
		Передати кримінальне провадження за касаційною скаргоюзахисника ОСОБА_5 на вирок Ічнянського районного суду Чернігівської області від 
		30 травня 2024 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2024 року щодо  ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
		Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                                      ОСОБА_2                                   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...