Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 444/77/24 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти довкілля.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.
Дата набрання законної сили: 15.05.2025
Номер судового провадження: 51-3003км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141310000316

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П
		ОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		15 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 444/77/24
		провадження № 51-3003км24
		 
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду  (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючої                                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		захисника                                                   ОСОБА_6  (у режимі відеоконференції),
		засудженої                                                 ОСОБА_7  (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 березня 2024 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141310000316, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки і жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої там же, раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		 
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		1. Жовківський районний суд Львівської області вироком від 15 січня 
		2024 року затвердив угоду про визнання винуватості від 04 січня 2024 року, укладену між прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області 
		ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 , засудивши останню за ч. 1 ст. 239 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, у дохід держави.
		2. Також на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд постановив конфіскувати автомобіль (мікроавтобус) чорного кольору марки «Ford Transit Custom» (д. н. НОМЕР_1 ) у дохід держави.
		3. Адвокат ОСОБА_8 , не погодившись із цим вироком, подав апеляційну скаргу (прохальну частину), в якій зазначав, що рішення суду стосовно долі речових доказів є необґрунтованим, незаконним і явно несправедливим. Захисник просив змінити вирок у частині конфіскації автомобіля в дохід держави та повернути автомобіль «Ford Transit Custom» (д. н. НОМЕР_1 ) обвинуваченій ОСОБА_7 . Водночас скаржник повідомив суду, що обґрунтування своєї позиції надасть у доповненні до апеляційної скарги. 
		4. Суддя Львівського апеляційного суду ухвалою від 08 березня 2024 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 та повернув скаргу заявнику. На обґрунтування цього рішення суддя зазначив, що захисник оскаржує судове рішення виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржене згідно з положеннями ст. 394 КПК.
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		5. Захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу судді Львівського апеляційного суду від 08 березня 2024 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що сторона захисту мала обґрунтовані очікування щодо надання апеляційним судом часу для доповнення апеляційної скарги, проте суд проявив упереджене ставлення і просто відмовив у відкритті апеляційного провадження. Наголошує, що суддя апеляційного суду повинен був розглянути справу по суті, перевіривши умови угоди та зміст вироку на предмет відповідності вимогам закону, чи не порушуються права третіх осіб, адже конфіскований транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя, яку набуто під час шлюбу, при цьому суд першої інстанції усупереч вимогам ст. 474 КПК перед затвердженням угоди не з`ясував в обвинуваченої, чи цілком вона розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї в разі прийняття такого рішення, не роз`яснив обвинуваченій наслідків укладення угоди, зокрема у вигляді спеціальної конфіскації, а крім того, не перевірив угоди на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Адвокат зауважує, що в угоді про визнання винуватості не йшлося про застосування конфіскації автомобіля як одного із заходів кримінально-правового характеру, що полягає в передбачених законом обмеженнях прав і свобод особи. Таким чином, на думку захисника, суддя апеляційного суду, не перевіривши виконання місцевим судом перед ухваленням рішення про затвердження угоди приписів, установлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК, допустив істотне порушення кримінального процесуального закону і безпідставно позбавив ОСОБА_7 права на доступ до правосуддя. 
		 
		Позиції учасників судового провадження
		 
		6. У судовому засіданні засуджена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		 
		7. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга підлягає задоволенню, просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. 
		 
		8. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено                        про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
		 
		Мотиви Суду
		9. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		10. За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення              та особі засудженого.
		11. Порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотними і з огляду на положення                 ст. 438 КПК є підставою для його скасування (ст. 412 КПК).
		12. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості                та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		13. У касаційній скарзі ставиться під сумнів правильність рішення апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою захисника в зв`язку з недотриманням судом апеляційної інстанції вимог ст. 370 КПК і порушенням права обвинуваченої на апеляційне оскарження незаконного вироку. 
		14. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції. У певних випадках дослідження апеляційним судом обставин справи може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У будь-якому разі судове рішення має відстоювати права людини.
		15. Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства                           (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року            № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
		16. Статтями 7, 24 КПК гарантується забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, яке включає право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь                     у судовому розгляді.
		17. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Жовківський районний суд Львівської області вироком від 15 січня 2024 року затвердив угоду про визнання винуватості від 04 січня 2024 року, укладену між прокурором Червоноградської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_9 та обвинуваченою ОСОБА_7 , засудивши останню за ч. 1 ст. 239 КК до покарання у виді штрафу і конфіскувавши автомобіль обвинуваченої в дохід держави.
		18. Захисник подав апеляційну скаргу на цей вирок, указавши на його незаконність у частині конфіскації майна, про що не було зазначено в угоді про визнання винуватості.
		19. Апеляційний суд на етапі прийняття до провадження апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 повернув її скаржникові на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки, як він вважав, вирок оскаржено виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положенням ст. 394 цього Кодексу.           
		20. Верховний Суд не може визнати це рішення суду апеляційної інстанції законним і обґрунтованим, з огляду на таке.
		21. Отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач за правилами ст. 398 КПК має перевірити її на відповідність приписам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановити ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Тобто суд має вирішити питання, чи відповідає зміст скарги вимогам закону, а також, виходячи з аналізу ст. 399 КПК, чи подано її належним суб`єктом, у межах наданих йому законом прав та на судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, у строки, з підстав і з додержанням правил підсудності, установлених кримінальним процесуальним законом.
		22. Частиною 4 ст. 399 КПК установлено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
		23. За змістом ч. 4 ст. 394 КПК обвинувачений, його захисник, законний представник можуть оскаржити вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, установлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.
		24. Зазначеними частинами ст. 474 КПК передбачено виконання  судом під час судового провадження на підставі угоди таких обов`язків: з`ясувати в обвинуваченого, чи він розуміє обсяг своїх прав у межах такого судового провадження (ч. 4); установити, чи укладення угоди між обвинуваченим і прокурором є добровільним (ч. 6), та перевірити угоду на відповідність вимогам КПК (ч. 7).
		25. Згідно з положеннями ст. 472 КПК в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
		26. Із зазначеного випливає, що тягар доведення необхідності застосування спеціальної конфіскації покладається на сторону обвинувачення, яка має обґрунтувати свої доводи і вказати в угоді про визнання винуватості, що саме підлягає спеціальній конфіскації, а обвинувачений, підписуючи цю угоду, - погодитися із застосуванням такого заходу кримінально-правового характеру. 
		27. В угоді про визнання винуватості, укладеній між прокурором і ОСОБА_7 , жодним словом не згадувалося про умови спеціальної конфіскації, але суд першої інстанції, незважаючи на це, застосував до обвинуваченої такий вид примусу.
		28. Хоча в апеляційній скарзі вказувалося на порушення місцевим судом вимог, установлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК, що згідно з правилами ч. 4 ст. 394 цього Кодексу може бути підставою для апеляційного оскарження постановленого за угодою про визнання винуватості судового рішення обвинуваченим, його захисником, законним представником, апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження, зауваживши, що судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржене в апеляційному порядку. Таким чином, суд апеляційної інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону та право сторони захисту на апеляційне оскарження судового рішення.
		29. З урахуванням викладеного Суд уважає, що касаційна скарга захисника                 ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду належить постановити рішення відповідно до вимог процесуального закону. 
		Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
		 
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 08 березня 2024 року про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 15 січня 2024 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
		 
		Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                  ОСОБА_2                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...