Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/685/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Забруднення або псування земель.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/629/27/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021221110000462

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Кримінальне провадження №629/685/24
		Номер провадження 1-кп/629/27/25 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 травня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області, громадянина України, із вищою освітою, директора ПП «РУСТАМ-К», одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України,-
		в с т а н о в и в :
		Відповідно до Контракту від 16.05.2017 року, укладеного між Інститутом сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_4 (далі - контракт) останнього призначено на посаду керівника Державного підприємства «Дослідне господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Комсомолець»). Додатковою угодою від 14.05.2021 року термін дії контракту продовжено до 16.05.2022 року.
		Відповідно до Статуту ДП ДГ «Комсомолець» - господарство є державним сільськогосподарським статутним суб?єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.
		Відповідно до п. 2.3 Статуту, основними напрямками діяльності Господарства є, зокрема:
		- виробництво оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби і птиці;
		- розведення великої рогатої худоби.
		Відповідно до п.1 розділу 1 Контракту керівник зобов?язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високо прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна.
		Пунктом 4 розділу 1 Контракту передбачено, що керівник діє на засадах єдиноначальності.
		Згідно із п. 6 розділу 2 Контракту керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та Контрактом.
		Відповідно до п.п. 11.2, на період дії Контракту керівник зобов?язаний забезпечити високоефективне використання земельних ресурсів, основних фондів, іншого державного майна, що знаходиться в розпорядженні підприємства.
		Таким чином, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду керівника ДП ДГ «Комсомолець», одноособово здійснював повне управління підприємством, його матеріальними активами, організовував роботу підлеглих працівників підприємства.
		Відповідно до ст.ст.91, 96, 211 Земельного кодексу України власники земельних ділянок зобов?язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні 
		 
		властивості землі, своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.
		Згідно із ст.35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов?язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо, дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов?язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості грунтів, своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку: забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур?янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
		Приписи ст.45 Закону України «Про охорону земель» передбачають, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
		Згідно ст.51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об?єктів, вдосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об?єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, дотримання нормативів шкідливих речовин на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров?я людей. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров?я людей.
		Крім того, відповідно до ст.52 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов?язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим, щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.
		Водночас, ст.46 Закону України «Про охорону земель» визначено, що громадяни, діяльність яких пов?язана з накопиченням відходів, зобов?язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об?єкти, що використовуються для їх збирання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров?я людини. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про відходи».
		Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею XР-20-00-000255, зареєстрованого в книзі реєстрації 27.03.1996 за №49 ДП ДГ «Комсомолець» у постійне користування передано 8093,6 га земель державної форми власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Комсомольської сільської ради Лозівського району (на даний час Миролюбівський старостинський округ).
		Вказаним актом у постійне користування ДП ДГ «Комсомолець» у тому числі передано і земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка межує із земельною ділянкою із кадастровим номером 6323982000:02:000:0073.
		На даний час, вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6323982000:02:000:0114, власником якої є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та правокористувачем на праві постійного користування є ДП ДГ «Комсомолець».
		Так, починаючи приблизно із 2018 року, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, але не пізніше 28.10.2021, ОСОБА_4 , будучи особою, відповідальною за поточну діяльність зазначеного підприємства, допустив зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях, чим допустив порушення норм ЗК України, Закону України «Про відходи», Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Закону України «Про охорону земель» та Закону України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», що виразилося у наступному.
		Відповідно до п, 6 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорії II, є гній, немінералізоване гуано і вміст травного тракту.
		Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» побічні продукти тваринного походження, що належать до категорії II, повинні бути використані, оброблені або перероблені одним або кількома з таких способів, зокрема, перероблені на органічні добрива для внесення в грунт та покращувачі ґрунту з попереднім обробленням шляхом стерилізації під тиском або без такого оброблення - щодо гною, вмісту травного тракту, відокремленого від травного тракту, немінералізованого гуано.
		Разом із тим, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора ДП ДГ «Комсомолець», достовірно для себе розуміючи, що ним не отримано жодних дозволів на забруднення, засмічення чи скид побічних продуктів тваринного походження, що належать до II категорії - гній (навоз), в порушення вказаних норм та вимог до зберігання та видалення гною, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, із умислом, направленим на засмічення та забруднення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, керуючи діяльністю ДП ДГ «Комсомолець» із розведення великої рогатої худоби на товарно-молочній фермі ДП ДГ «Комсомолець» надав вказівку головному інженеру ДП ДГ «Комсомолець» на постійне (систематичне) вивезення гною (навоз) від життєдіяльності великої рогатої худоби із товарно-молочної ферми на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка межує із земельною ділянкою із кадастровим номером 6323982000:02:000:0073 та на даний час має кадастровий номер 6323982000:02:000:0114, власником якої є держава в особі Головного управління Держегокадастру у Харківській області та правокористувачем на праві постійного користування є ДП ДГ «Комсомолець», тим самим вчиняючи систематичне забруднення та засмічення вказаної земельної ділянки шкідливими речовинами та роблячи її не придатною для використання за цільовим призначенням.
		Так, 28.10.2021 року на вказаній земельній ділянці за участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Харківській області проведено огляд, в ході якого відібрано проби грунту.
		За результатами дослідження проб ґрунту Держекоінспекцією у Харківській області встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин по амонію у 2,2 рази, по нітратам у 2,5 рази, по фосфору у 2,6 рази.
		В результаті накопичення гною в несанкціонованому місці, а саме: на земельній ділянці сільськогосподарського призначення державної форми власності, яка межує із земельною ділянкою із кадастровим номером 6323982000:02:000:0073 та на даний час має кадастровий номер 6323982000:02:000:0114 відбулися біохімічні та фізико-хімічні процеси з виділенням шкідливих газів та фільтрату, що призвело до забруднення атмосферного повітря, грунту і грунтових вод, а також засмічення вказаної земельної ділянки та завдало шкоди державі на загальну суму 1 669 248 грн (засмічення на суму 1564920 грн, забруднення на суму 104 328 грн), що відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 22.11.2023 року №24441 створило небезпеку для довкілля.
		Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе не визнав, пояснив, що з 16.05.2022 працював на посаді директора ДП ДГ Комсомолець. В його посадові обовязки входило здійснювати 
		 
		керівництво підприємством. Вказав, що зважаючи на те, що підприємство досить велике, директор не в змозі вникнути в усі нюанси технологічного процесу, тому на кожному напрямі діяльності підприємства є відповідальні особи, які в разі виникнення проблеми ставлять до відома директора. Коли він прийняв господарство 16.05.2017 року, ані головний інженер, ані попередній директор, ані керівник товарно-молочної ферми не попереджали його, що на підприємстві є проблема з вивезенням гною. Оскільки підприємство працює з 01 квітня 1992 року та весь цей час займається розведенням великої рогатої худоби, то логічно, що на підприємстві утворилася велика купа гною і він кудись вивозився. Обвинувачений пояснив, що оскільки його ніхто не повідомляв про наявність даної проблеми, він про неї не знав, а тому не вивчав дане питання щодо вивезення гною. Зазначив, що вказівок на вивезення він нікому особисто не надавав, вивезення було налагоджено ще до того, як він вступив на посаду, та продовжувало вивозитись на те саме місце, що і раніше. Про наявність такої проблеми стало відомо йому, коли пред`явили підозру і на той час він вже не виконував обовязки директора підприємства. Щодо цивільного позову зазначив, що шкода була завдана юридичною особою, а саме ДП ДГ Комсомолець, а тому позов повинен бути пред`явлений до юридичної особи, а у разі його задоволення підприємство має право звернутись з регресними позовами до директорів, розрахувавши збитки за період керівництва кожного з них. Враховуючи вказане, ОСОБА_4 вказав, що цивільний позов він не визнає. 
		Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий, суддя та суд встановлюють наявність чи відсутність фактів, обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		У відповідності до ч. 1 ст. 86 КПК України, докази визнаються допустимими, якщо вони отримані в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 86-89 КПК України, доказ визнається недопустимим, якщо він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами у порядку невстановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у разі істотного порушення прав і свобод людини. 
		За ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Вина ОСОБА_4 повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме показами представника потерпілого та свідків, зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України, та іншими доказами, а саме: 
		-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021221110000462 від 10.09.2021 року про внесення відомостей за ч.1 ст.239 КК України за заявою ОСОБА_6 (а.с.114, Том 1);
		-протоколом огляду місця події від 14.09.2021 року з фототаблицею, а саме огляду земельної ділянки, розташованої поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 6323982000:02:000:0073(а.с.115-119, Том 1); 
		-відповіддю Лозівської міської ради Харківської області від 17.05.2022 року за №769/02-13-07, в якій зазначено, що згідно інформації з Публічної кадастрової карти, земельна ділянка яка схематично вказана на додатку до листа та розташована поруч з ділянкою з кадастровим номером 6323982000:02:000:0073 є сформованою та має кадастровий номер - 6323982000:02:000:0114. Згідно даних Публічної кадастрової карта ділянка має площу - 55,2485 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності - державна, відомості щодо користувача земельної ділянки в реєстрі речових прав відсутні. (а.с.127, Том 1);
		- копією контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2017 року, укладеного між директором ДП Дослідне господарство Інституту сільського господарства 
		 
		Північного Сходу Національної академії аграрних наук України ОСОБА_7 та громадянином України ОСОБА_4 про призначення останнього на посаду керівника ДП Дослідне господарство Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України на термін з 17.05.2017 року по 16.05.2018 року, з додатком та додатковими угодами(а.с.128-138, Том 1);
		-постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 03.10.2023 року про визнання речовими доказами кримінальному провадженні №12021221110000462 від 10.09.2021 року завірені копії наступних документів, а саме: наказу №130-к від 19.05.2022 на 1-му арк.; контракту з керівником підприємства з ОСОБА_4 від 16.05.2017 року, додатку №1 до нього, загалом на 8-ми арк.; додаткових угод від 28.07.2017, 10.08.2017, 14.05.2021 до контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2017 року, загалом на 3-х арк.; наказу № 19-36 від 31.08.2023 про звільнення ОСОБА_8 на 1-му арк.; посадової інструкції завідувача молочно-товарної ферми ДП ДГ «Комсомолець» ІСГПС НААН України на 3-х арк.; посадової інструкції головного інженера ДП ДГ «Комсомолець» ІСГПС НААН України на 5-ти арк., які були виявлені та вилучені в ході обшуку в приміщенні ДП ДГ «Комсомолець» 03.10.2023, місцем зберігання вказаних речових доказів визначено матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року(а.с.139-140, Том 1);
		-протоколом огляду місця події від 08.11.2023 року з фототаблицею та диском, а саме огляду відкритої ділянки місцевості, яка являє собою земельну ділянку з кадастровим номером 6323982000:02:000:0114, розташованої біля с.Миролюбівка на території Лозівської міської територіальної громади Харківської області (а.с.141-147, Том 1); 
		-схемою розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6323982000:02:000:0114 на території Лозівської міської територіальної громади Харківської області(а.с.148-149, Том 1);
		-копією відповіді ДП ДГ КОМСОМОЛЕЦЬ від 10.11.2023 року за вих.№243 з копією статуту підприємства, згідно з якою за наявною у ДП "ДГ "Комсомолець" ІСПІС НААН України інформацією до 28.10.2021 року підприємство не отримувало дозволів від контролюючих органів про можливість скиду забруднюючих речовин, зокрема гною від великої рогатої худоби, на земельну ділянку з кадастровим номером 6323982000:02:000:0114(а.с.150-167, Том 1);
		-копією розрахунку шкоди Державної екологічної інспекції у Харківській області з додатками (а.с.180-190, Том 1);
		-копією відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11.11.2021 року за №11-20-10-8514/0/19-21, відповідно до якої технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала засмічення, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6323982000:02:000:0073, в Управлінні не обліковується, тому надати грошову оцінку земельної ділянки не є можливим, однак вказано, що нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Харківській області з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2018 -2020 роки -1,0 станом на 01.01.2021 року становить 32237, 00 грн(а.с.191-192, Том 1);
		-висновком експерта Полтавського відділення ННЦ Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса №2691/3538 від 28.11.2022 року з актами, згідно з яким розрахунок розміру матеріальної шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельної ділянки, яка розташована поза межами населеного пункту с. Комсомолець Лозівського району Миролюбівського старостинського округу, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6323982000:02:000:0073, площею 180 м х 90 м, (180 м - довжина, 90 м - ширина), станом на 28.10.2021 підтверджуються арифметично на загальну суму 104 328,00 грн. /Сто чотири тисячі триста двадцять вісім грн. 00 коп./. Розрахунок розміру матеріальної шкоди, заподіяної державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленого засміченням земельної ділянки, яка розташована поза межами населеного пункту с. Комсомолець Лозівського району Миролюбівського старостинського округу, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6323982000:02:000:0073, станом на 28.10.2021, підтверджуються арифметично в сумі 1 564 920,00 грн. /Один мільйон п?ятсот шістдесят чотири тисячі дев?ятсот двадцять грн. 00 коп./(а.с.193-204, Том 1);
		-копією відповіді Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.04.2023 року за №10-20-14-1769/0/19-23 з додатком, відповідно до якої земельна ділянка, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6323982000:02:000:0073, відноситься до 
		 
		категорії земель - землі сільськогосподарського призначення (землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами). Форма власності земельної ділянки - державна. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії XP-20-00-000255, зареєстрованого в Книзі реєстрації 27.03.1996 року за №49, вказана земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Державного підприємства «Дослідне господарство «Комсомолець» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України»(а.с.205-208, Том 1);
		- висновком експерта ННЦ Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса №24441 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 22.11.2023 року з актами, згідно з яким при зберіганні відходів тваринництва (гною) на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні ДП ДГ Комсомолець ІСГПС НААН, зокрема у не облаштованому відповідно встановлених вимог нормативних актів та технічних документів місці, було створено небезпеку для довкілля(а.с.209-220, Том 1);
		-протоколом огляду місцевості від 05.04.2023 року з диском, а саме огляду відкритої ділянки місцевості у вигляді земельної ділянки, яка розташована біля автомобільної дороги сполученням Лозова-Панютине-Царедарівка- Миролюбівка-Орілька та господарських споруд у виді ферми, які перебувають у володінні ДП ДГ Комсомолець, дана земельна ділянка розташована за координатами 48.9645356, 36.1415980 (а.с.221-224, Том 1); 
		-зберігальною розпискою в.о. директора ДП ДГ Комсомолець ОСОБА_9 про отримання від слідчого на відповідальне зберігання трактору колісного МТЗ 80 з причепом(а.с.225, Том 1);
		-витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06.04.2023 року стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6323982000:02:000:0114(а.с.226-227, Том 1);
		-протоколом обшуку від 09.06.2023 року з диском та вилученими документами, а саме обшуку в будівлі ДП ДГ Комсомолець ІСГ ПС НААН України, яка розташована за адресою: вул.Жовтнева (на даний час вул.Дружби), буд.19-а, с.Миролюбівка, Лозівський район, Харківська область (а.с.229-239, Том 1); 
		-копією постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 09.06.2023 року, якою визнано речовими доказами оригінали та копії документів, які були виявлені та вилучені в ході обшуку в приміщенні ДП ДГ «Комсомолець» 09.06.2023, а саме: копію договору №0504 від 05.04.2023 на 2-х арк.; копію акту приймання-передачі документів від 05.04.2023 на 1-му арк., подорожні листи тракториста ДП ДГ «Комсомолець» ОСОБА_10 за період з 01.04.2023 по 31.05.2023 в кількості 55-ти штук, в яких містяться відомості щодо підвозу кормів і відвозу гною з МТФ ДП ДГ «Комсомолець» вказаним трактористом, місце зберігання речових доказів визначено матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року(а.с.240, Том 1);
		-дорожніми листами трактора, виданими ДП ДГ Комсомолець за період з 01.04.2023 року по 31.05.2023 року(а.с.1-55, Том 2);
		У судовому засіданні 24.07.2024 року було допитано свідка обвинувачення ОСОБА_11 , яка пояснила, що обвинувануваченого знає, близькою людиною чи родичем її він не є. Свідок вказала, що до 2015 року три роки працювала на фермі робітником в ДП ДГ Комсомолець, а з 2015 року по вересень 2023 рік працювала там на посаді завідувача ферми. Свідок пояснила, що ОСОБА_4 був директором ДП ДГ Комсомолець з 2017 по 2023 рік. На момент її призначення на посаду завідувача директором був ОСОБА_12 . Зазначила, що відходи підприємства ще до призначення ОСОБА_4 директором, десь з 1995 року завжди вивозились трактором через дорогу на відведену територію. Влітку відходи не вивозились, взимку вивозились кожного дня. ОСОБА_11 додала, що в її обов`язки входили організаційні питання включно з вивозом відходів. Вказівок вивозити відходи на ту конкретну ділянку їй не надавались, в тому числі і ОСОБА_4 , коли він став директором. Підприємство просто продовжувало вивозити відходи, куди і раніше. Свідок пояснила, що до ОСОБА_4 не зверталась та не повідомляла про відсутність дозвільних документів щодо вивезення відходів на ту ділянку. Зазначила, що раніше на тій ділянці були ферми, потім там виявили туберкульоз та ферми було вивезено. Землі забросили, там нічого немає, гола земля.    
		 
		У судовому засіданні 23.04.2024 року було допитано свідка ОСОБА_13 , який пояснив, що обвинувачений йому відомий, родичем його не є. Зазначив, що в ДП ДГ Комсомолець працював деякий час до 2016 року, а десь з 2016 року почав працювати трактористом. Свідок вказав, що товарно-молочна ферма станом на 2021 рік працювала, він залучався до вивозу навозу та кожного дня вивозив його по 2-3 рази на день. Зазначив, що кожного разу йому виписувались наряди за розпорядженням головного інженера. Вивіз здійснювався на спеціально відведене місце, а саме територію колишнього літнього табору для худоби, що знаходиться через трасу від підприємства. Пояснив, що на даній території був табір для худоби з загонами, який було закрито, після чого туди почали вивозити гній. Впродовж всіх років його роботи навоз возили в одне й те саме місце, так робили ще до того як ОСОБА_4 став директором. 
		У судовому засіданні 23.04.2024 року було допитано свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що працює на підприємстві з серпня 1994 року, на даний час працює головним інженером, відповідає за технічну справність техніки і видає розпорядження про видачу техніки на той чи інший об`єкт в господарстві. Видача техніки оформлюється дорожніми листами, в яких зазначається, куди відправляється трактор на роботу, на який обєкт. Вказав, що на товарно-молочну ферму трактор відправлявся для виконання виробничих процесів: роздачі кормів, завозу соломи та вивезення гною. Навоз вивозився на літній колишній табір худоби, він туди вивозиться десь останні років 12. Коли саме з`явився літній табір не памятає. Цільове призначення даної земельної ділянки не знає. Земельна ділянка знаходиться навпроти ферм ДП ДГ Комсомолець через дорогу. Свідок вказав, що про обробку навозу перед вивозом йому невідомо, пристроїв для цього у підприємства немає. Зазначив, що питання місця для вивозу навозу узгоджувалося з керівництвом, зоотехнік разом з директором завжди вирішував питання, куди вивозити навоз. Станом на 2021 рік керівником був ОСОБА_4 , однак навоз вивозили на дану територію ще до того, як ОСОБА_4 став директором. Свідок додав, що дана земельна ділянка належала ДП ДГ Комсомолець, однак чи є підприємство власником цієї ділянки чи орендує йому невідомо. Пояснив, що на даний час гній продовжують вивозити на територію колишнього літнього табору для худоби
		У судовому засіданні 23.04.2024 року було допитано свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що у звязку з тим, що не вистачало місця на ріллі, зараз територія вивезення гною займає і літній табір. Свідок вказав, що є в.о. директора з 2022 року, до цього з травня 2017 року був директором ОСОБА_4 . ОСОБА_9 вказав, що навоз вивозився на дану територію весь час. Наполягав, що цільове призначення земельної ділянки - для утримання великої рогатої худоби і частково зберігання відходів життєдіяльності великої рогатої худоби. Додав, що для сільськогосподарського призначення дана земля використовувався вже не може. Зазначив, що чи є ДП ДГ Комсомолець власником, чи за ним оформлено право постійного користуванн даної земельної ділянки, як і інших земель якими користується підприємство точно сказати не може. Завідувач узгоджує з керівництвом питання вивозу навозу та виписує наряд. Свідок додав, що на даний час ця земельна ділянка має кадастровий номер. Земельні ділянки, на які вивозиться навоз знаходяться поруч. ОСОБА_9 пояснив, що підприємство знаходиться в фонді державного майна, земля є власністю держави. Підприємство займається сільськогосподарською діяльністю. Всі землі призначені для ведення сільськогосподарської діяльності діяльність. Пояснив, що в зимовий період можуть утримувати худобу в залежності від наявності приміщень для неї, на момент створення господарства були визначені рекомендовані норми щодо кількості худоби, підприємство на даний час продовжує діяти в межах цих рекомендацій. Повідомив, що гній стерилізується в приміщеннях. Вказав, що йому невідомо чи місцеві органи визначали місця для зберігання таких відходів та додав, що припинення вивозу гною можливе тільки шляхом ліквідації підприємства. Також, свідок вказав, що існують стандарти і ГОСТи щодо утримання великої рогатої худоби, в яких зазначено про утилізацію, знезараження, знешкодження відходів та подальше внесення добрив, однак це дуже дорого. У інших підприємств аналогічні проблеми. ОСОБА_9 пояснив, що прямих заборон використання цих двох ділянок під вивезення навозу не було, з ними він не ознайомлювався. Після початку розслідування жодних арештів на ці земельні ділянки не накладалось, жодних заборон продовжувати здійснювати вивезення гною на ці території не було, у звязку з чим підприємство продовжує вивозити навоз на вказану територію. Однак, зазначив, що частину навозу звідти підприємство по можливості вивозить на поля в якості 
		 
		добрива, таким чином намагається розчистити ділянку та вирішити дане питання. 
		У судовому засіданні 26.09.2024 року було допитано представника потерпілого ОСОБА_15 , який повідомив, що обставини знає тільки з матеріалів справи, оскільки під час досудового розслідування участі не приймав. Пояснив, що відбір грунтів здійснюється спеціалістом, на час здійснення відбору він не працював в інспекції. Представник потерпілого вказав, що погоджується з визначеним розміром шкоди та підтримує цивільний позов. Зазначив, що йому невідомо щодо вивозу ДП ДГ Комсомолець на засмічену ділянку гною до призначення ОСОБА_4 на посаду директора, під час його роботи директором та по сьогоднішній день. Додав, що про розміщення раніше на вказаній ділянці літнього табору для худоби його нічого невідомо, на місці вчинення правопорушення він не був та на той час не працював в інспекції. 
		У судовому засіданні 31.10.2024 року було допитано спеціаліста, сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_16 , який є фізичною особою -підприємцем. Спеціаліст зазначив, що приймав участь 08.11.2023 року в огляді місця події, де слідчий пропонував йому зробити кадастрову зйомку місця події, де було складання гною, визначити місцезнаходження цієї ділянки та її площу. ОСОБА_16 вказав, що на місці події були присутні обвинувачений та слідчий, який розяснив, що треба засняти ділянку, де був розміщений гній. Спеціаліст пояснив, що коли приїхав на місце події побачив земельну ділянку сильно порослу буряном, на якій зберігався гній. Зазначив, що викладене в протоколі огляду відповідає дійсності. ОСОБА_16 вказав, що виконував роботи за допомогою GNSS приймача STONEX S700A, обладнання пройшло повірку на дату проведення огляду. Пояснив, що земельна ділянка була неправильної форми, нашарування гнію мав неправильні геометричні форми. Пояснив, що за допомогою рулетки він не зміг би визначити місце розташування ділянки та вирахувати площу. Рулетка зараз не використовується в геодезії. Спеціаліст зазначив, що похибка обладнання становила в даному випадку 20 см, а можливий допуск похибки 50 см. Зазначив стосовно площе земельної ділянки, що допустити помилку майже на 30 % в площі він не міг. Спеціаліст додав, що ним було відзнято 12 поворотних точок на даній земельній ділянці. Для визначення поворотних точок він йшов по межі, де зберігався гній, і якщо лінія повертала, то це була поворотна точка, яку він фіксував. Пояснив, що межі визначав самостійно. Також, ним була здійснена кадастрова зйомка, за результатами якої складено план з копіюванням земельної ділянки з позначеннями. В роботі він використовував дані ДЗК. ОСОБА_16 вказав, що мета встановити площу засміченої ділянки з липня 2017 по травень 2022 року йому не ставилась, площа засміченої ділянки була визначена станом на день проведення огляду. Додатково повідомив, що в електронному кабінеті висвічується загалом ділянка 55 га, на якій 28 угідь. Підтвердив, що під час слідчої дії слідчим здійснювалась фото і відеозйомка, під час якої фіксувалась земельна ділянка та процес огляду. Чи була відеозйомка безперервною та скільки слідчих було присутньо не пам`ятає. Зазначив, що протокол огляду місця події ним підписано було на місці події. 
		У судовому засіданні 10.09.2024 року експерт Полтавського відділення ННЦ ІСЕ ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса ОСОБА_17 пояснив, що обвинувачений йому не відомий, родичем не є. Повідомив, що 07.09.2022 року до експертної установи надійшла постанова слідчого СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про призначення судово-економічної експертизи. На розгляд експерта була поставлено 2 питання щодо підтвердження розрахунку забруднення земельної ділянки та розрахунку засмічення земельної ділянки. Експерт вказав, що так як він дійшов висновку, що питання слідчого не відповідають науково-дослідним рекомендаціям, він керуючись інструкцією, виклав питання у правильній редакції. 09.09.2022 року у звязку з нехваткою матеріалів для проведення експертизи направив до відділу поліції клопотання про надання додаткових матеріалів. 24.10.2022 року було задоволено його клопотання та направлено йому додаткові матеріали, які він просив надати. За результатами експертизи, його висновком розрахунки було підтверджено. Експерт зазначив, що матеріали даного кримінального провадження для проведення експертизи йому надавалися, і зазначив перелік, викладений у висновку. Чи були матеріали оригіналами, чи належним чином засвідченими копіями експерт не пам`ятає. 28.11.2022 року після складення висновку експерта, матеріали, на підставі яких здійснювалась експертиза, разом з висновком експерта повернулись до слідчого. Чи проставлялись штампи на даних документах не пам`ятає, вказав, що повинен був проставити їх, 
		 
		але точно сказати не може. Так, експерт роз`яснив, що в даному випадку завданням експертизи було підтвердити арифметично розрахунки надані спеціалістами Державної екологічної служби, а саме 2-х розрахунків по засміченню і забрудненню земельної ділянки. Розмір збитків ним не здійснювався, перевірялась лише правильність розрахунків. ОСОБА_17 вказав, що експерти самостійно не розраховують розмір збитків, а правильність вихідних даних перевіряється шляхом підставлення всіх значень в формулу з Методики, коефіцієнти застосовувались ті, які були в розрахунках. Пояснив, що істотно впливає на розрахунок площа земельної ділянки та показники хімічного складу контрольної проби грунту Збитки, спричинені ОСОБА_4 в період його роботи в ДП ДГ Комсомолець з липня 2017 року по час проведення огляду місця події, не досліджувались.
		У судовому засіданні 04.03.2025 року було допитано в якості спеціаліста ОСОБА_18 , який пояснив, що на даний час працює начальником відділення соціально-психологічної служби в ДУ Темнівська виправна колонія №100. Додав, що особисто обвинувачений йому невідомий, родичем не є. ОСОБА_18 зазначив, що по даній справі був залучений в якості спеціаліста по факту забруднення та засмічення земельної ділянки у с.Комсомолець Миролюбівського округу на підставі листа Лозівського РВП, у звязку з чим приймав участь у слідчій дії. Станом на 18.10.2021 рік він був державним інспектором відділу з охорони навколишнього середовища екологічного нагляду земельних ресурсів. В його посадові обовязки входило проведення перевірок, відбір проб. Геодезичні та картографічні роботи ним не проводились, проводились тільки заміри ширини та довжини ділянки. Спеціаліст пояснив, що фахівцем в області землевпорядних робіт не є, таких робіт не проводив. Зазначив, що Державна екологічна інспекція не є експертною установою, це контролюючий орган. Пояснив, що він, в.о.начальника слідчого відділу та ще один поліцейський поїхали на огляд місця події, коли саме це було не пам`ятає. Додав, що при проведенні огляду приїхав трактор та вивалив перегній на земельну ділянку, яку вони оглядали. ОСОБА_18 вказав, що на той час забруднена земельна ділянка не мала кадастрового номеру, але межувала з іншою земельною ділянкою, яка мала кадастровий номер. Під час огляду місця події було встановлено, що на цій земельній ділянці лежить коровячий гній. Спеціаліст пояснив, що за допомогою рулетки ним було виміряно площу забруднення, що зафіксовано актом, а також відібрано проби на 5 чи 6 місцях, точно не пам`ятає, а також взято контрольну пробу на сусідній земельній ділянці, яка була чиста від навозу, для порівняння. Повідомив, що рулетка була повірена станом на дату проведення огляду та щодо зазначення дати повірки в протоколі міг помилитись. Періодичність повірки рулетки йому невідома. Факт проведення вимірювання не повіреною рулеткою пояснити не зміг. Вказав, що рулетка механічна, метрів 30. Діяв відповідно до посадових обов`язків, заміри виконано коректно.Додав, що робив заміри не конкретної земельної ділянки, а ділянки, на якій лежав гній. При відбиранні проб керувався Методикою відбору проб, відповідно до якої береться точкова проба на глибині 20 чи 30 см лопатою в 5 точках приблизно по півкілограма- кілограм та кладеться в пакет, опечатується, пишеться бірка, коли відібрано пробу, та потім пакети передаються в лабораторію для дослідження. Відстань між пробами він визначив самостійно приблизно на відстані 30-50 м одна від одної та взяв контрольну проба на сусідній ділянці там, де немає гною. Межі забрудненої ділянки встановлювались візуально, тобто там, де лежав гній. Забруднення було заввишки 1 м відповідає дійсності, оскільки зазначається середній показник. Місця у вигляді калюж були, біля них пробу відбирав. Забруднена ділянка мала форму схожу на прямокутник. Там шар гною, ніякої рослинності, навіть буряну немає, присутній сморід.В Методиці не зазначається, де саме потрібно взяти проби на конкретній ділянці. Пояснив, що лопатою відгорнув метр навозу і потім відібрав проби. Між відборами проб лопату він протирав вологою серветкою без хімічних речовини, пакети для проб були взяті в лабораторії. Дані проби були зареєстровані в журналі відбору проб в лабораторії. Транспортування проб здійснювалось на автівці, холодильні камери не використовувалися. Спеціаліст пояснив, що після передачі в лабораторію проб, він жодного відношення вже до них не має. Після дослідження лабораторія віддає йому висновок про наявність чи відсутність забруднення. На підставі висновку спеціаліст потім робить розрахунок шкоди. ОСОБА_18 зазначив, що значення шкоди також здійснюється відповідно до Методики розрахунку шкоди, додав, що є методика по забрудненню, а є по засміченню. Пояснив, що відбір проб грунтів може здійснювати державний інспектор та працівники лабораторії. Зазначення про 
		 
		те, що проби відбирались сектором інструментально- лабораторного контролю не відповідає дійсності. Спеціаліст вказав, що лист Держгеокадастру щодо вартості земельної ділянки отримано на підставі зробленого ним запиту. Порівняв проби грунту ріллі з земельною ділянкою для господарських споруд. Додав про те, що не знав, що сусідня ділянка була ріллєю, чи могла б вплинути дана інформація на результати дослідження точно сказати не може. Жодних інструкцій слідчою йому не надавалось, оскільки кожен виконував свою роботу. Завдання відбирати проби грунту засмічення якого відбувалось з липня 2017 року по час проведення огляду місця події не надавалось, конкретний період впродовж якого відбувалось засмічення встановити неможливо. ОСОБА_18 повідомив, що у слідчої була відеокамера та фотоапарат, вона здійснювала фото та відеофіксацію, відеозйомка була безперервна на протязі всієї слідчої дії. Чи знімався процес відбору проб не пам`ятає. Протокол за результатами даної слідчої дії складався та був ним підписаний на місці події. Чи складалася карта схема земельної ділянки та карта схема відбору проб точно не пам`ятає. Карта схема є додатком до акту, а відсутня вона в матеріалах справи, бо могла залишитись в лабораторії, як і оригінал акту. Пояснив, що оригінал акту з додатком слідчому ним не передавався, чи передавались оригінали листів з розрахунками до РВП невідомо. Спеціаліст вказав, що на даний час вся кореспонденція направляється електронною поштою. 
		Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий, суддя та суд встановлюють наявність чи відсутність фактів, обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		У відповідності до ч. 1 ст. 86 КПК України, докази визнаються допустимими, якщо вони отримані в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 86-89 КПК України, доказ визнається недопустимим, якщо він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами у порядку невстановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у разі істотного порушення прав і свобод людини. 
		За ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
		Сторона захисту під час судового розгляду зверталась до суду з заявою про визнання певних доказів неналежними та недопустимими, а саме просив визнати неналежними та недопустимими: протокол огляду місця події від 28.10.2021 року, лист Державної екологічної інспекції у Харківській області №842-02-08 від 21.02.2022 року, розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої забрудненням земельних ресурсів, розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами, акт відбору проб грунтів від 28.10.2021 року, протокол вимірювань показників складу та властивостей грунтів №75-2021/213-214 від 20.01.2022 року, лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11-20-10-8514/0/19-21 від 11.11.2021 року, висновок експерта Полтавського відділення ННЦ ІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса судової економічної експертизи від 28.11.2022 року.
		В обґрунтування неналежності та недопустимості протоколу огляду місця події від 28.10.2021 року захисник вказав на те, що з даного протоколу огляду неможливо встановити місцезнаходження забрудненої земельної ділянки, не вказано чим проводились виміри розміру забрудненої частини ділянки, розміри зазначені в протоколі відрізняються від зазначених слідчою в протоколі огляду від 14.09.2021 року. Крім того, в протоколі огляду місця події від 28.10.2021 року не відображено місця взяття проб грунту, спосіб відібрання, пакування та передачі. Також, в протоколі відсутні відомості щодо додатків, а саме фототаблиці та диску. Захисник додатково вказав на те, що після огляду слідчий направив запит до Державної екологічної інспекції у Харківській області № 2135/119-86/24-2022 від 09.02.2022 р. в якому зазначив, що в ході огляду місця події, який проводився за участю спеціаліста - ОСОБА_18 , площа забруднення земельної ділянки складає 11м*82м (11 м - ширина, 82 м-довжина) і саме на цю площу забруднення слідчий 
		 
		просив надати розрахунок щодо збитків по засміченню та забрудненню земельної ділянки. 
		Також, в клопотанні захисник посилався на неналежність і недопустимість доказів, а саме: листа Державної екологічної інспекції у Харківській області №842-02-08 від 21.02.2022 року, розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої забрудненням земельних ресурсів, розрахунку шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленої засміченням земельних ресурсів відходами, акту відбору проб грунтів від 28.10.2021 року, протоколу вимірювань показників складу та властивостей грунтів №75-2021/213-214 від 20.01.2022 року, листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11-20-10-8514/0/19-21 від 11.11.2021 року, оскільки прокурором долучено, всупереч вимогам ч.3 ст.99 КПК України, не оригінали документів, а їх копії.
		Щодо неналежності та недопустимості листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11-20-10-8514/0/19-21 від 11.11.2021 року, захисник додатково зазначив, що він отриманий в позапроцесуальний спосіб, а саме даний доказ отриманий не суб?єктом зазначеним у ст. 93 КПК України, а на запит Державної екологічної інспекції у Харківській області № 4959-02-04 від 04.11.2021 року, а тому він не може бути визнаний допустимим доказом, тим більше, що це ще й є копію.
		В обґрунтування неналежності та недопустимості висновку експерта Полтавського відділення ННЦ ІСЕ ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса судової економічної експертизи від 28.11.2022 року захисник посилався на те, що вказана експертиза призначена без належного обґрунтування необхідності її проведення, коли вже тривала аналогічна експертиза, яка на той час проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, та така експертиза мала б бути або додатковою або повторною. Крім того, вказав, що всі вихідні дані для даної експертизи були взяті із джерел доказів, які є недопустимими, а саме: дана експертиза проведена на підставі копій документів. Експертиза проведена на підставі недопустимих доказів є також недопустимим доказом за принципом «Плодів отруйного дерева».
		Додатково захисник зазначив про те, що в даному випадку була призначена судова економічна експертиза, яка не визначала розмір шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, а лише арифметично підтвердила розрахунки шкоди здійсненої Державною екологічною інспекцією в Харківській області. 
		Так, щодо неналежності та недопустимості копій документів, суд виходить з такого.
		Відповідно до ч.ч.1-2 ст.99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати: 1) матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані); 2) матеріали, отримані внаслідок здійснення під час кримінального провадження заходів, передбачених чинними міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;3) складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії; 4) висновки ревізій та акти перевірок; 5) довідки, висновки та інші документи спеціалістів. Матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		Частинами 3-4 вище вказаної статті визначено, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, 
		 
		прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
		В ч.ч. 5-7 ст.99 КПК України також визначено, що для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо: 1) оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає; 2) оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур; 3) оригінал документа знаходиться у володінні однієї зі сторін кримінального провадження, а вона не надає його на запит іншої сторони. Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду - зобов`язані надати документи у повному обсязі. Сторона зобов`язана надати іншій стороні можливість оглянути або скопіювати оригінали документів, зміст яких доводився у передбаченому цією статтею порядку.
		Таким чином, з вище викладеного випливає, що за загальним правилом, для встановлення певних фактів мають подаватися оригінали документів. Однак, вказане не свідчить про те, що копії документів не можуть бути належними і допустимими доказами в кримінальному провадженні.
		Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Тобто, вище викладене свідчить про те, що кримінальний процесуальний кодекс України прямо не забороняє використання копій документів як доказів, але й не визначає вичерпного переліку випадків, коли вони є допустимими. Питання про допустимість копії документа вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи.
		Судова практика вказує на те, що копії документів можуть бути визнані допустимими доказами, якщо: оригінал документа втрачено, знищено або його неможливо отримати; копія документа належним чином засвідчена. Засвідчення копії може здійснюватися органом, який видав документ, нотаріусом або іншим уповноваженим на це суб`єктом. У деяких випадках, передбачених законом, копія може бути засвідчена особою, яка її подає до суду; сторона, яка подає копію документа, надає обгрунтовані пояснення щодо неможливості надання оригіналу; інша сторона не оспорює відповідність копії оригіналу; суд не має сумнівів щодо достовірності копії.
		Таким чином, копії документів можуть бути належними і допустимими доказами в кримінальному провадженні, але їх доказова сила оцінюється судом у сукупності з іншими доказами та обставинами справи. Суд враховує причини подання копії замість оригіналу, спосіб її засвідчення, можливість ознайомлення з оригіналом іншими учасниками процесу та інші фактори, що мають значення для встановлення істини у справі.
		У своїй постанові у справі № 318/2921/18 від 01.12.2020 ВС зазначив, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
		Порушень КПК України, які б вплинули на правильність висновків суду на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів під час судового розгляду не встановлено, при цьому стороною захисту не наведено жодних доводів, які б давали підстави для висновків, що такі порушення вплинули на забезпечення прав та основоположних свобод обвинуваченого під час кримінального провадження або ж поставило під сумнів достовірність зібраних доказів.
		За таких обставин, суд вважає помилковими доводи сторони захисту щодо недопустимості вищевказаних доказів за обставин, наведених у відповідному письмовому клопотанні.
		В частині 2 ст.87 КПК України вказано, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з 
		 
		порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.
		Крім того, в ч.ч.3-4 вище вказаної статті зазначено, що недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, окрім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
		Однією із засад кримінального провадження, закріпленої у п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК, є змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до положень частин 13 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, встановленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав. Натомість суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. На підставі статей 3, 56 КПК потерпіла є стороною кримінального провадження і має право подавати докази не тільки суду, але й і слідчому. Крім того, за правилами ч. 2 ст. 84 вказаного Кодексу показання потерпілої є процесуальним джерелом доказу.
		Так, досліджуючи питання належності і допустимості доказів, беручи до уваги викладене в клопотання захисником, судом не встановлено істотних порушень прав людини і основоположних свобод. Також, слід вказати, що крім зазначення про недопустимість доказів, наданих прокурором у вигляді копій, сторона захисту не оспорювала зміст наданих документів, а лише вказувала, що сторонами повинні надаватися оригінали документів, а не їх копії. 
		Щодо викладеного в клопотанні слід врахувати, що долучені копії документів надійшли в межах досудового розслідування в електронному вигляді, підписані ЕЦП, на запит від Державної екологічної інспекції у Харківській області.
		Враховуючи вище викладене, суд не має обґрунтованих сумнівів щодо належності, достовірності та відповідності оригіналу долучених прокурором роздруківок документів, отриманих на запит у порядку КПК, та вважає, що вони можуть бути визнані доказами у кримінальному провадженні, так як дотримано вимоги КПК щодо збирання та подання доказів. Однак, доказова сила даних доказів може бути меншою, ніж у оригіналів документів, і суд оцінюватиме їх у сукупності з іншими доказами у справі. 
		Щодо твердження захисника про неналежність та недопустимість протоколу огляду місця події від 28.10.2021 року, суд погоджується з висновками адвоката про те, що з даного протоколу огляду неможливо встановити місцезнаходження забрудненої земельної ділянки, не вказано чим проводились виміри розміру забрудненої частини ділянки, розміри зазначені в протоколі відрізняються від зазначених слідчою в протоколі огляду від 14.09.2021 року, в протоколі не відображено місця взяття проб грунту, спосіб відібрання, пакування та передачі. Також, суд погоджується і з тим, що в протоколі відсутні відомості щодо додатків, а саме фототаблиці та диску, та викладене в ньому суперечить викладеному після огляду слідчим в запиті до Державної екологічної інспекції у Харківській області № 2135/119-86/24-2022 від 09.02.2022 р. в якому 
		 
		зазначено, що в ході огляду місця події, який проводився за участю спеціаліста - ОСОБА_18 , площа забруднення земельної ділянки складає 11м*82м (11 м - ширина, 82 м-довжина) і саме на цю площу забруднення слідчий просив надати розрахунок щодо збитків по засміченню та забрудненню земельної ділянки. 
		Спираючись на судову практику, зокрема, постанови ККС ВС: від 13 лютого 2020 року у справі №755/6685/17, від 23.03.2021 у справі №939/700/20, від 04.06.2020 у справі №744/499/19, від 21 січня 2021 року у справі №756/8425/17, через наведені захисником істотні порушення КПК України, протокол огляду місця події, на якому вирішальною мірою ґрунтується обвинувачення, повинен бути визнаний недопустимим доказом.
		Щодо позапроцесуального отримання листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11-20-10-8514/0/19-21 від 11.11.2021 року, суд вважає за необхідне зазначити.
		Частиною 1 ст.93 КПК України визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст.93 КПК України, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
		Таким чином, потерпілий міг самостійно збирати докази шляхом витребування відомостей, що свідчить про законність отримання листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №11-20-10-8514/0/19-21 від 11.11.2021 року.
		Посилання захисника на те, що судово економічна експертиза була призначена, коли вже тривала аналогічна експертиза не знаходять свого підтвердження, оскільки на вирішення експертів могли бути надані різні питання та різні документи. 
		Щодо твердження захисника про незаконність проведення експертизи на підставі неналежних та недопустимих доказів, суд дійшов наступного висновку.
		У рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року Європейський суд вказав, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до їх несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини «плід отруйного дерева» - юридична метафора, введена Верховним Судом США для опису доказів, отриманих за допомогою незаконно здобутих відомостей (рішення у справі «Гефген проти Німеччини», 30.06.2008, заява № 22978/05, п. 168). Мається на увазі, що якщо джерело доказів («дерево») є недопустимим, то всі докази (відомості), отримані за його допомогою («плоди»), будуть такими ж (справа «Яременко проти України» (№2)», заява №66338/09, п.66).
		Беручи до уваги, що законом не встановлено заборони щодо проведення експертиз на підставі копій документів, крім того, судом копії даних документів не визнано неналежними та недопустимими, що свідчить про відсутність підстав застосування юридичної метафори плід отруєного дерева та визнання висновку експерта недопустимим та неналежним.
		Таким чином, заява захисника про неналежність та недопустимість доказів підлягає задоволенню частково, а саме в частині визнання недопустимим та неналежним доказом протоколу огляду місця події від 28.10.2021 року, в іншій частині заяви слід відмовити.
		Оцінюючи, згідно вимог ст. 94 КПК України, всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши потерпілого, свідків, експерта та спеціалістів, запропонованих стороною обвинувачення, дослідивши подані докази, висновок експертизи, перевіривши доводи учасників процесу, з`ясувавши у них, чи всі докази на підтвердження своїх доводів були ними надані, суд прийшов до 
		 
		висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України.
		Згідно зі ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Беручи до уваги докази в їх сукупності, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 239 КК України як забруднення земель відходами, шкідливими для довкілля, що створило небезпеку для довкілля.
		Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченого та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає. Клопотання сторони захисту та обвинуваченого про зміну кваліфікації дії обвинуваченого не підлягає задоволенню, оскільки суперечить усім доказам по справі, окрім показань обвинуваченого, що розцінюється судом як бажання уникнути відповідальність за скоєне кримінальне правопорушення.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , із вищою освітою, директор ПП «РУСТАМ-К», одружений, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем роботи та мешкання зарекомендував себе позитивно. 
		Відповідно до ст. 66 КК України обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлені.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлені.
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, беручи до уваги відсутність пом`якшуючих обставин та наявність обтяжуючої обставини покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст. 239 КК України, і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства та покарання у вигляді штрафу, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України у суду немає.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74 Кримінального кодексу України, особа, яка вчинила злочин може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		Так, судом установлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин передбачений ч. 1 ст.239 КК України, до 28.10.2021 року. 
		Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв нетяжкий злочин.
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
		Судом встановлено, що відповідно до ч.2 та ч.3 ст.49 КК України у даному кримінальному провадженні перебіг давності не переривався та не зупинявся. 
		 
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 варто звільнити від покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України, оскільки строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину на момент ухвалення вироку спливли.
		ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування та в ході судового розгляду запобіжні заходи не обиралися.
		До вступу вироку в законну силу обвинуваченому запобіжний захід не обирати.
		Прокурором Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області було заявлено цивільний позов у справі.
		Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.
		Як вказав ККС ВС в постанові від 19.12.2023 року у справі №378/1005/20, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті та може бути переданий для розгляду в порядку цивільного судочинства.
		На підставі вищевказаного, пред`явлений цивільний позов прокурора Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області суд залишає без розгляду, оскільки кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України. 
		При цьому суд роз`яснює, що у відповідності до ч.7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		Викривачі у справі відсутні.
		Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи в межах кримінального провадження відсутні.
		У справі є судові витрати, а саме витрати за проведення судової економічної експертизи №2691/3538 від 28.11.2022 в розмірі 21 897,32 гривень та за проведення судової інженерно-екологічної експертизи №24441 від 22.11.2023 в розмірі 14 388,8 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		У справі наявні речові докази, а саме: завірені копії наступних документів, а саме: наказу №130-к від 19.05.2022 на 1-му арк.; контракту з керівником підприємства з ОСОБА_4 від 16.05.2017 року, додатку №1 до нього, загалом на 8-ми арк.; додаткових угод від 28.07.2017, 10.08.2017, 14.05.2021 до контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2017 року, загалом на 3-х арк.; наказу № 19-36 від 31.08.2023 про звільнення ОСОБА_8 на 1-му арк.; посадової інструкції завідувача молочно-товарної ферми ДП ДГ «Комсомолець» ІСГПС НААН України на 3-х арк.; посадової інструкції головного інженера ДП ДГ «Комсомолець» ІСГПС НААН України на 5-ти арк., які були виявлені та вилучені в ході обшуку в приміщенні ДП ДГ «Комсомолець» 03.10.2023, місцем зберігання вказаних речових доказів визначено матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року; -копію договору №0504 від 05.04.2023 на 2-х арк.; копію акту приймання-передачі документів від 05.04.2023 на 1-му арк., подорожні листи тракториста ДП ДГ «Комсомолець» ОСОБА_10 за період з 01.04.2023 по 31.05.2023 в кількості 55-ти штук, в яких містяться відомості щодо підвозу кормів і відвозу гною з МТФ ДП ДГ «Комсомолець» вказаним трактористом матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд, - 
		у х в а л и в:
		Визнати ОСОБА_4 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000, 00 грн.
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
		На підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК України ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 239 
		 
		КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
		Кримінальне провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України - закрити.
		Стягнути з ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати за проведення судової економічної експертизи №2691/3538 від 28.11.2022 в розмірі 21 897,32 гривень та за проведення судової інженерно-екологічної експертизи №24441 від 22.11.2023 в розмірі 14 388,8 гривень, які необхідно перерахувати на рахунок UA048999980313050115000020649, отримувач ГУК Харків обл/МТГХарків/24060300, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код отримувача 37874947, код доходів 24060300, інші надходження.
		Цивільний позов прокурора Лозівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області- залишити без розгляду.
		Роз`яснити прокурору, що у відповідності до ч.7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов, якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		Викривачі у справі відсутні.
		Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи в межах кримінального провадження відсутні.
		Речові докази у справі, а саме: 
		-завірені копії наступних документів, а саме: наказу №130-к від 19.05.2022 на 1-му арк.; контракту з керівником підприємства з ОСОБА_4 від 16.05.2017 року, додатку №1 до нього, загалом на 8-ми арк.; додаткових угод від 28.07.2017, 10.08.2017, 14.05.2021 до контракту з керівником підприємства, що є у державній власності від 16.05.2017 року, загалом на 3-х арк.; наказу № 19-36 від 31.08.2023 про звільнення ОСОБА_8 на 1-му арк.; посадової інструкції завідувача молочно-товарної ферми ДП ДГ «Комсомолець» ІСГПС НААН України на 3-х арк.; посадової інструкції головного інженера ДП ДГ «Комсомолець» ІСГПС НААН України на 5-ти арк., які були виявлені та вилучені в ході обшуку в приміщенні ДП ДГ «Комсомолець» 03.10.2023, місцем зберігання вказаних речових доказів визначено матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року; -копію договору №0504 від 05.04.2023 на 2-х арк.; копію акту приймання-передачі документів від 05.04.2023 на 1-му арк., подорожні листи тракториста ДП ДГ «Комсомолець» ОСОБА_10 за період з 01.04.2023 по 31.05.2023 в кількості 55-ти штук, в яких містяться відомості щодо підвозу кормів і відвозу гною з МТФ ДП ДГ «Комсомолець» вказаним трактористом матеріали кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року - залишити в матеріалах кримінального провадження №12021221110000462 від 10.09.2021 року.
		Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
		Згідно ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...