Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/53671/21-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.

Номер судового провадження: 2-1582/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/53671/21-ц 
		пр. 2-1582/25
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 травня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Соколова О.М.,
		при секретарі судового засідання Колесник А.Є.,
		цивільна справа № 757/53671/21-ц
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача банківських послуг та усунення перешкод у користування банківським рахунком, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - відповідач, Банк) про захист прав споживача банківських послуг та усунення перешкод у користування банківським рахунком.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в Банку йому було відкрито банківський рахунок та видані картки, наданий доступ до Приват24.
		30 листопада 2020 року позивачу надійшло повідомлення від АТ КБ "Приватбанк" про відмову від підтримання ділових відносин відмову від обслуговування шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
		У повідомленні також було зазначено, що Банк керуючись ч.1 ст.15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020, 3 урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, 09.11.2020 прийняв Рішення про відмову від підтримання ділових відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору в зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику. ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/ подання недостовірної/ подання інформації з метою введення в оману Банк.
		Позивач вважає, що Банк діє з порушенням норм чинного законодавства, тому просить суд: зобов`язати АТ КБ "Приватбанк" зняти (скасувати) встановлені для ОСОБА_1 обмеження права на розпорядження відкритими на його ім`я поточними рахунками шляхом відновлення доступу до системи дистанційного керування банківськими рахунками "Приват24", надання коду доступу до неї та відновлення доступу та керування банківськими рахунками, відкритими в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_1 ; зобов`язати АТ КБ "Приватбанк" відновити фінансові операції за всіма відкритими в АТ КБ "Приватбанк" на ім`я ОСОБА_1 рахунками та обслуговування за іншими продуктами АТ КБ "Приватбанк" в тому числі обслуговування в системі дистанційного керування банківськими рахунками "Приват 24".
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі № 757/53671/21-ц та призначено підготовче судове засідання.
		28 квітня 2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого остання, зазначила, що відповідач не погоджується із позовними вимогами, заперечує проти їх задоволення в повному обсязі. Вказала, що з урахуванням положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідачем проведено аналіз фінансових операцій та діяльності клієнта: ОСОБА_2 . За результатами перевірки встановлено, що характер фінансових операцій клієнта ОСОБА_2 носить ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражає на ризик застосування до Банку відповідних заходів впливу. Зокрема, із виписки по рахунку позивача вбачається, що в період з 01.01.2020 по 01.10.2020 року на рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 311 474 грн. При здійсненні перевірки відсутні відомості, що перераховані кошти мають очевидну економічну чи законну мету. На запит Банку до ОСОБА_2 щодо мети перерахування коштів, в т.ч. на рахунок позивача відповідь не надходила. Враховуючи вказані обставини Банком на адресу позивача надіслано повідомлення про про відмову від підтримання ділових відносин відмову від обслуговування шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 09.11.2020, яким в тому числі повідомлено про можливість перерахування коштів на рахунок, відкритий в іншому банку. На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
		02 серпня 2022 року засобами електронного зв`язку на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь відзив на позовну заяву.
		17 серпня 2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення.
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 грудня 2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі № 757/53671/21-ц та призначено справу до судового розгляду по суті.
		20 липня 2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшли пояснення.
		19 червня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшли пояснення.
		Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, в матеріалах справи міститься розписка, з якої вбачається, що представник позивача повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У відповіді на відзив, представник позивача просив розглянути позовну заяву за наявними в матеріалах справи доказами.
		Від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання, в якому останній просив провести судове засідання без фіксації судового засідання, проти задоволення заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
		Частиною 1 статті 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в Банку йому було відкрито банківський рахунок та видані картки, наданий доступ до Приват24.
		З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2020 року позивачу надійшло повідомлення від АТ КБ "Приватбанк" про відмову від підтримання ділових відносин відмову від обслуговування шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
		У повідомленні також було зазначено, що Банк керуючись ч.1 ст.15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020, 3 урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, 09.11.2020 прийняв Рішення про відмову від підтримання ділових відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору в зв`язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику. ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/ подання недостовірної/ подання інформації з метою введення в оману Банк.
		Так, Банк у своїй діяльності керується вимогами чинного законодавства України, у тому числі Цивільним кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", іншими законами України, у тому числі, які регулюють питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (законодавство з питань фінансового моніторингу), нормативно-правовими актами Національного банку України та умовами укладених договорів.
		Відповідно до п.1 ч.2 ст. 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" Банк є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.
		Зі змісту ст. 7 вищевказаного Закону вбачається, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу. способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
		Згідно п.3 ч.2 ст.8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків;
		Під час виконання обов`язків суб`єкта первинного фінансового моніторингу, Банк зобов`язаний керуватись вимогами законодавства з питань фінансового моніторингу.
		Згідно положень ч.ч.2,3 ст.11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб`єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин.
		Належна перевірка здійснюється зокрема в разі: наявності підозри: здійснення переказів (у тому числі міжнародних) без відкриття рахунка на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, одиницях вартості, але є меншою за суму, передбачену ч.1 ст. 20 цього Закону; проведення фінансової операції з віртуальними активами на суму, що дорівнює чи перевищує 30 тисяч гривень; виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта; проведення разової фінансової операці без встановлення ділових відносин з клієнтами, якщо сума фінансової операції дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону. Залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов`язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою ст.20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
		Положення статті 12 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" визначають посилені заходи належної перевірки клієнта.
		Так, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин з метою визначення, чи є такі фінансові операції або дії клієнта підозрілими.
		З урахуванням вказаних положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", відповідачем проведено аналіз фінансових операцій та діяльності клієнта: ОСОБА_2 .
		Відповідно до матеріалів справи, за результатами перевірки встановлено, що характер фінансових операцій клієнта ОСОБА_2 носить ознаки здійснення ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу та наражає на ризик застосування до Банку відповідних заходів впливу. При аналізі операцій клієнта ОСОБА_2 виявлено транзитний характер операцій по особистій карті. Загалом операції групи мали ознаки схемності та не мали явного економічного змісту і логічних пояснень. У відповідності до положень ст. 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність", по даній справі відповідач має право надати інформацію яка стосується лише позивача.
		Зокрема, із виписки по рахунку позивача вбачається, що в період з 01.01.2020 по 01.10.2020 року на рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 311 474 грн.
		При здійсненні перевірки відсутні відомості, що перераховані кошти мають очевидну економічну чи законну мету. На запит Банку до ОСОБА_2 щодо мети перерахування коштів, в т.ч. на рахунок позивача відповідь не надходила. 
		Враховуючи вказані обставини Банком на адресу позивача надіслано повідомлення про про відмову від підтримання ділових відносин відмову від обслуговування шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 09.11.2020, яким в тому числі повідомлено про можливість перерахування коштів на рахунок, відкритий в іншому банку.
		Відповідно до п. 1.1.3.1.4 Умов та правил надання АТ КБ «Приватбанк» банківських послуг Банк зобов`язаний: здійснювати кожен із заходів належної перевірки Клієнта у випадках, встановлених законодавством у сфері запобігання та протидії; відмовитися від підтримання ділових відносин/відмовити Клієнту у обслуговуванні, у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції на підставах, передбачених законодавством та внутрішніми документами Банку з питань запобігання та протидії.
		Згідно ст. 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
		Положення ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів, пов`язаних з фінансовим моніторингом, пріоритетним с застосування норм спеціального закону, до чого власне і відсилає пункт 3 частини 2 ст. 1075 ЦК України.
		Норми зазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин. Відтак банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
		Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі № 910/11471/17 зазначає на праві Банку відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
		Верховним Судом у постанові від 21.11.2022 року 757/35987/20-ц зроблений висновок, що відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидію.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона и не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого принцип підходу змагальності втрачає сенс.
		Отже, Верховним Судом у вказаних постановах зроблені висновки щодо повноважень Банку в рамках Закону України «Про банки і банківську діяльність та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» за результатами аналізу проведених операцій встановлювати клієнту неприйнятно високий ризик, як наслідок, приймати рішення про відмову від підтримання ділових відносин/ відмову від обслуговування шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку.
		До того ж, позивачем не надано жодних доказів щодо економічної чи законної мети перерахуванням ОСОБА_2 коштів в сумі 311 474,00 грн. на рахунок позивача в період з 01.01.2020 року по 01.10.2020 року.
		Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
		Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
		Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку, що позов є безпідставним.
		Відтак, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що у задоволенні позову відмовлено і відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування будь-яких судових витрат, а отже у цій справі відсутні судові витрати, які підлягають розподілу.
		Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
		 
		                                               ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача банківських послуг та усунення перешкод у користування банківським рахунком - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлений 08.05.2025 року
		Суддя                                                                                                                    О.М.Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...