Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/4217/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/991/4251/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62024240010000369

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/4217/25
		Провадження 1-кс/991/4251/25
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 
		 
		У Х В А Л А
		 
		15 травня 2025 року                                                                         Київ
		 
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Скалат Підволочиського району Тернопільської області, у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01 липня 2024 року та
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.До Вищого антикорупційного суду 12 травня 2025 року надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою підозрюваної  ОСОБА_6  у кримінальному провадженні № 62024240010000369 від 01 липня 2024 року.
		2.Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро, НАБ України, Бюро) перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240010000369 від 01.07.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368 КК України.
		3.З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що орган досудового розслідування вважає встановленим таке.
		Досудовим розслідуванням кримінального провадження за № 62024240010000369 від 01.07.2024 установлено, що відповідно до розпорядження Голови Хмельницької обласної ради від 02.11.2020 № 186/2020-о, укладено контракт на новий строк - з 03.11.2020 до 02.11.2025 включно, з головним лікарем КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» ОСОБА_6 .
		Крім того, ОСОБА_6 , з 07.12.2020 набула повноважень депутата Хмельницької обласної ради VIII скликання та надалі, відповідно до рішення цієї ради від 24.12.2020 № 1-2/2020, зарахована до складу постійної комісії Хмельницької обласної ради з питань охорони здоров`я та соціальної політики, освіти, науки, культури, релігії, молоді та спорту.
		Відповідно до статей 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 20 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, яку ратифіковано Верховною радою України із заявами Законом № 251-V (251-16) від 18.10.2006 за умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати. 
		Таким чином, ОСОБА_6 , обіймаючи у період часу з 03.11.2020 по теперішній час посаду головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», а також набувши з 07.12.2020 повноважень депутата Хмельницької обласної ради, є особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розумінні п. 1 Примітки до ст. 368-5 КК України, є особою на яку поширюються обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
		Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутати місцевих рад є суб`єктами відповідальними за корупційні правопорушення.
		Відповідно до положень Примітки до ст. 368-5 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
		Під набуттям активів слід розуміти набуття їх особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
		Під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
		При визначенні різниці між вартістю набутих активів та законними доходами не враховуються активи, які є предметом провадження у справах про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави, а також активи, стягнуті в дохід держави в рамках такого провадження.
		Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Хмельницькому Хмельницького міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області 02.11.1985 за № 1633 зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до частини 3 статті 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно із частинами 1 та 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" і "г" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
		Згідно із частиною 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» у деклараціях, серед іншого, зазначаються відомості про персональні дані особи, що їх декларує, об`єкти нерухомості, цінне рухоме майно, отримані доходи, наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку; банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб`єкта декларування або членів його сім`ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім`я суб`єкта декларування або членів його сім`ї) або зберігаються кошти, інше майно тощо.
		Таким чином, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_6 , будучи депутатом Хмельницької обласної ради, належала до суб`єктів, на яких поширюється дія вказаного Закону, в тому числі в частині обов`язку щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію за минулий рік за формою, що визначається НАЗК.
		Так, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», а також будучи депутатом Хмельницької обласної ради знала та розуміла, що на неї покладено обов`язки додержуватися Конституції та законів України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самій і стримувати інших від негідних вчинків.
		На переконання сторони обвинувачення, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_6 , усупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення умисно, обіймаючи посаду головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», а також будучи з 07.12.2020 обраною депутатом Хмельницької обласної ради VIII скликання, у період з 03.11.2020 по 24.11.2023 набула активів вартістю 137 091 055 гривень, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами та які значно перевищують її законні доходи, за наступних обставин.
		24.09.2024, о 12 годині 47 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснивши вихід у мережу Інтернет та заповнивши на офіційному вебсайті НАЗК за URL-адресою https://nazk.gov.ua затверджену НАЗК форму декларації, із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік. 
		Перед підписанням декларації ОСОБА_6 ознайомилася з попередженням про відповідальність за внесення до неї завідомо недостовірних відомостей, а також підтвердила їх повноту та достовірність шляхом проставлення відповідної відмітки.
		Перелік інформації, яка зазначається у декларації, визначений ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». При цьому під час заповнення декларації суб`єкти декларування, в тому числі і ОСОБА_6 , ознайомлюються із методичними настановами щодо заповнення декларації. Таким чином, ОСОБА_6 була обізнана із правилами заповнення декларації перед початком внесення інформації до розділів декларації за 2023 рік.
		Так, у ході заповнення вищевказаної декларації, ОСОБА_6 внесла до її відповідних розділів інформацію про членів сім`ї декларування, об`єкти нерухомості, доходи, у тому числі подарунки, грошові активи, банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб`єкта декларування.
		У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_6 зазначила наступні доходи:
		-        436 623 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»;
		-        421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»;
		-        152 477 гривень від КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»;
		-        34 372 гривень від КНП «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради»;
		-        219 гривень від АТ КБ «Приватбанк».
		Загальна сума задекларованих доходів 1 045 216 гривень.
		Крім того, у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вищевказаної декларації, ОСОБА_6 зазначила доходи ОСОБА_9 , а саме:
		-        1 789 884 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»;
		-        421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»;
		-        105 000 гривень від здійснення підприємницької діяльності;
		-        52 200 гривень від здачі майна в оренду;
		-        12 900 гривень від ТОВ «СКМ ВЕСТ ГРУП»;
		-        9 000 гривень від ПП «ЄВРОСИР»
		Загальна сума задекларованих доходів 2 390 509 гривень.
		У розділі 12 «Грошові активи» вищевказаної декларації, ОСОБА_6 зазначила:
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 581 980 гривень;
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 95 999 гривень;
		-        готівкові кошти 90 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 3 418 200 гривень);
		-        готівкові кошти 70 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 2 658 600 гривень);
		-        готівкові кошти 15 200 000 гривень;
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 27 737 Євро (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 1 053 451 гривень);
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 15 508 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 588 994 гривень);
		-        кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 4 859 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 184 545 гривень).
		Загальна сума грошових активів, відповідно до розділу 12 «Грошові активи» декларації, ОСОБА_6 за 2023 рік, згідно офіційного курсу НБУ станом на 31.12.2023, становить 23 781 769 гривень.
		Водночас, будь-які інші грошові активи ОСОБА_6 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, не вказала. 
		В той же час, досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_6 за період з 1 кв. 2024 року по 2 кв. 2024 року (загальний період 6 міс.) отримала дохід на суму 1 045 216 гривень.
		Крім того, встановлено отримання доходів ОСОБА_9 за період з 1 кв. 2024 року по 2 кв. 2024 року (загальний період 6 міс.) на суму 2 390 509 гривень.
		Незважаючи на вищевикладене, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2024, на переконання слідства, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на набуття нею активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
		Так, за версією детективів, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 03.10.2024 та невстановлений на даний час у ході досудового розслідування спосіб ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, набула активів: грошових коштів у сумі 139 455 774 гривень, які зберігала за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем роботи, у службовому кабінеті КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», що за адресою: місто Хмельницький, вулиця Пілотська, буд. 1, а також грошових активів у розмірі 590 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБ України станом на 31.12.2023 становить 22 409 616 гривень).
		03.10.2024 старшим слідчим-криміналістом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Хмельницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_11 у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 62024240010000369 за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 3 174 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 131 008 437 гривень), 135 290 євро (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 6 184 742 гривень), 1 197 000 гривень, а також бухгалтерський документ (довідку) щодо зарахування на рахунок №  НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я ОСОБА_6 у банку Республіки Польща «Pekao (Bank Polska Kasa Opieki)», коштів у розмірі 590 000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на час здійснення операції 26.10.2022 становить 21 575 474 гривень).
		Крім того, 03.10.2024 старшим слідчим в ОВС четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, ОСОБА_12 , у ході проведення обшуку у кримінальному провадженні № 62024240010000369 у службовому кабінеті ОСОБА_6 приміщення КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», що за адресою: місто Хмельницький, вулиця Пілотська, буд. 1, виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 93 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 4 251 467 гривень), 2 000 євро (згідно курсу НБУ на дату проведення обшуку становить 91 429 гривень).
		Таким чином, у ході проведення указаних вище слідчих дій 03.10.2024 виявлено активів на загальну суму 164 308 549 гривень.
		При цьому, різниця між вартістю набутих активів ОСОБА_6 та її законними доходами склала як мінімум 137 091 055 гривні, що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи ОСОБА_6 .
		4.Крім цього, обґрунтування необхідності продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою, детектив у клопотанні зазначає таке.
		07.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 03.12.2024 включно, визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застав у розмірі 165 126 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що еквівалентно 500 001 528 грн.) та зобов`язавши ОСОБА_6 виконувати обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
		21.11.2024 ухвалою Апеляційної палати ВАКС скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 07.10.2024, постановлено нову ухвалу, якою задоволено клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляду тримання під вартою до 03.12.2024 включно. Крім того підозрюваній ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 000 000 грн. та зобов`язано виконувати обов`язки, покладені на підозрювану, у випадку внесення застави, до 03.12.2024.
		Ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.11.2024 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений на строк 60 днів, тобто до 26.01.2025 (включно). Крім того підозрюваній ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 280 000 000 грн. та її зобов`язано виконувати обов`язки, покладені на підозрювану, у випадку внесення застави.
		Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 09.12.2024 апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28.11.2024 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		Ухвалою слідчого судді ВАКС від 23.01.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений на строк 60 днів, тобто до 23.03.2025 (включно). Крім того, підозрюваній ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 280 000 000 грн та її зобов`язано виконувати обов`язки, покладені на підозрювану, у випадку внесення застави.
		Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 11.02.2025 апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 23.01.2025 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
		Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.03.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений на строк 60 днів, тобто до 18.05.2025 (включно). Крім того підозрюваній ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 230 000 000 грн та її зобов`язано виконувати обов`язки, покладені на підозрювану, у випадку внесення застави.
		Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 31.03.2025 апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 20.03.2025 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано оскаржувану ухвалу в частині визначення підозрюваній альтернативної застави та визначено її розмірі 130 000 000 грн, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.05.2025 залишено без змін.
		Додатково наголошує на тому, що на даний час ризики, зазначені у статті 177 КПК України, які були підставою обрання та продовження строку застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та виправдовують його продовження.
		5.З огляду на це детектив просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 із альтернативою внесення застави у розмірі 130 000 000 млн грн. У випадку внесення застави просить покласти на підозрювану такі обов`язки:
		-прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; 
		-не відлучатися із м. Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; 
		-утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»; 
		-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 
		здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		6.Учасники судового розгляду клопотання надали такі пояснення.
		6.1.Прокурор САП ОСОБА_13 підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваній ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 130 000 000 млн грн, що потреба у його застосуванні продовжує існувати. Додав, що 12 травня 2025 року слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу.
		6.2.Захисники ОСОБА_14 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Адвокат ОСОБА_14 просила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю. У випадку задоволення клопотання, адвокат ОСОБА_5 просив зменшити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.
		Доводи захисту, усні та викладені у письмовій формі, стосувались: 1) необґрунтованості підозри; 2) недопустимості доказів; 3) відсутності ризиків кримінального провадження; 4) незадовільного стану здоров`я підозрюваної; 5) необґрунтованості неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів; 6) непомірності застави.
		6.3.Підозрювана ОСОБА_6 підтримала своїх захисників. Зазначила, що потребує лікування, а в умовах слідчого ізолятора це не можливо у необхідній мірі. Додала, що лікарськими засобами забезпечена, адже їй їх передають. Зазначила, що рахунків закордоном не має. Просила застосувати відносно неї запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, адже для всебічного досудового розслідування її перебування в СІЗО не потрібне.
		7.Дослідивши обставини, що викладені в клопотанні та доданих до нього матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.
		8.05.10.2024 у кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (том 2, а.с. 50-62), тобто у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
		8.1.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.03.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 продовжений на строк 60 днів, тобто до 18.05.2025 (включно). Крім того підозрюваній ОСОБА_6 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 230 000 000 грн. та її зобов`язано виконувати обов`язки, покладені на підозрювану, у випадку внесення застави. Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 31.03.2025 апеляційну скаргу сторони захисту на ухвалу слідчого судді ВАКС від 20.03.2025 про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 задоволено частково, скасовано оскаржувану ухвалу в частині визначення підозрюваній альтернативної застави та визначено її розмірі 130 000 000 грн, в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.05.2025 залишено без змін.
		9.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України). Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК України).
		9.1.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		9.2.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
		9.3.Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК України).
		9.4.Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. 4, 5 ст. 199 КПК України).
		9.5.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
		9.6.Відповідно до частин 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
		9.7.Отже, з огляду на вищезазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та обґрунтованість такої підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, їх обґрунтованість та доведеність наявності обставин, які свідчать про те, що заявлені стороною обвинувачення та наведені в ухвалах слідчих суддів про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризики наразі не зменшилися та продовжують існувати; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 4) права підозрюваної на внесення застави та необхідність покладення на підозрюваної обов`язків.
		10.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 32). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (Murrаy v.United Kingdom, п. 55). Також слідчий суддя враховує, що наявність загального ризику, що випливає з організованого характеру злочинної діяльності, може бути прийнято як основа для тримання під вартою на початкових стадіях провадження (Koroleva v. Russia, п. 95).
		10.1.В цьому кримінальному провадженні йдеться про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а саме - незаконне збагачення, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
		10.2.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини незаконного, на переконання сторони обвинувачення, збагачення вже колишнього депутата Хмельницької обласної ради та вже колишнього головного лікаря Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи ОСОБА_6 . Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
		10.3.Для визначення причетності ОСОБА_6 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема:
		1)протокол пленарного засідання першої сесії Хмельницької обласної ради восьмого скликання від 07.12.2020, яким підтверджується, що ОСОБА_6 була депутатом Хмельницької обласної ради (том 2, а.с. 75-91);
		2)розпорядження Хмельницької обласної ради від 02.11.2020 № 186/2020-о «Про укладення контракту з ОСОБА_6 », відповідно до якого із ОСОБА_6 - головним лікарем комунального закладу охорони здоров`я «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» укладено контракт на новий строк - з 03.11.2020 по 02.11.2025, а також копією відповідного контракту (том 2, а.с. 100-107);
		3) виправлена декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої ОСОБА_6 24.09.2024, відповідно до якої (1) у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», ОСОБА_6 зазначила такі доходи: 436 623 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»; 421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»; 152 477 гривень від КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи»; 34 372 гривень від КНП «Хмельницька обласна лікарня Хмельницької обласної ради»; 219 гривень від АТ КБ «Приватбанк», а загалом 1 045 216 гривень, а також доходи чоловіка - ОСОБА_9 , а саме 1 789 884 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут»; 421 525 гривень від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ»; 105 000 гривень від здійснення підприємницької діяльності; 52 200 гривень від здачі майна в оренду; 12 900 гривень від ТОВ «СКМ ВЕСТ ГРУП»; 9 000 гривень від ПП «ЄВРОСИР» - загалом у сумі 2 390 509 гривень; (2) у розділі 12 «Грошові активи» декларації, ОСОБА_6 зазначила: кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 581 980 гривень, 95 999 гривень, 27 737 Євро (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 1 053 451 гривень), 15 508 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 588 994 гривень), 4 859 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 184 545 гривень); готівкові кошти 90 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 3 418 200 гривень); готівкові кошти 70 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 2 658 600 гривень); готівкові кошти 15 200 000 гривень (том 2, а.с. 108-161);
		4)відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо доходів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за 1-й та 2-й квартали 2024 року, відповідно до яких за цей період ОСОБА_6 отримала дохід у розмірі 1 045 216 гривень, а її чоловік ОСОБА_9 - у розмірі 2 390 509 гривень (том 2, а.с. 162-202);
		5)протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: кошти у розмірі 3 174 000 доларів США, 135 290 євро та 1 197 000 гривень, наручний годинник марки «ROLEX SA-GENEVE SUISSE 39139.71 - OYSTER M», сережки марки «Dior joaillerie», розписку ОСОБА_15 (особа, яка здійснює будівництво об`єктів нерухомості на території м. Хмельницького) від 04.09.2024 щодо продажу об`єкту нерухомості вартістю 430 000 доларів США, квитанцій про зарахування коштів на банківський рахунок на ім`я ОСОБА_6 у банку Республіка Польща на суму 590 000 доларів США, а також на ім`я ОСОБА_16 (чоловік ОСОБА_6 ) у банку Республіка Польща на суму 250 000 доларів США, 995 293 доларів США та 11 372 євро (том 3, а.с. 1-12);
		Відповідно до постанов слідчого від 04.10.2024 про виправлення описки в протоколі обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 допущено помилку у підсумковому розмірі вилучених коштів - насправді вилучено більшу суму коштів, адже при їх передачі до банківської установи виявлено залишок коштів у сумі 3 300 доларів США, 200 євро та 362 500 гривень, тому правильною сумою вилучених коштів слід вважати - 3 179 100 доларів США, 140 260 євро, 1 275 000 грн. Тож загальна сума виявлених при обшуку житла ОСОБА_6 активів у готівці та коштів на закордонному банківському рахунку в гривневому еквіваленті становить 160 477 233 грн (131 214 815 + 6 411 943,82 + 1 275 000 + 21 575 474) (з ухвали АП ВАКС від 09 грудня 2024 року - том 4, а.с. 241-258);
		6)протокол обшуку за місцем роботи ОСОБА_6 , а саме у КЗ ОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», в ході проведення якого виявлено та вилучено: грошові коши в сумі 93 000 доларів США та 2000 євро (том 2, а.с. 238-251);
		7)протокол огляду відомостей про майновий стан ОСОБА_6 та ОСОБА_9 від 04 лютого 2025 року (том 5, а.с. 72-92);
		8)іншими доказами у їх сукупності.
		10.4.Досліджені відомості переконують слідчого суддю в тому, що підозрювана могла вчинити кримінальне правопорушення, отже на даному етапі підозра є обґрунтованою. На переконання слідчого судді, суперечності стосовно законності походження коштів, виявлених та вилучених під час обшуків за місцем проживання та роботи ОСОБА_6 , повинні бути усунені під час подальших процесуальних (у тому числі слідчих) дій у кримінальному провадженні, зокрема допитів, отримання документів у порядку МПД і т.д.
		10.5.Аналізуючи доводи сторони захисту про те, що сторона обвинувачення не довела із високим рівнем обґрунтованості наявність в діяннях ОСОБА_6 інкримінованого складу кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» є багаторівневою категорією. Під час кримінального провадження «обґрунтована підозра» повинна збільшуватись за рівнем «обґрунтованості» припущення про вчинення кримінального правопорушення конкретною особою. Сторона обвинувачення на даному етапі кримінального провадження наводить достатній обсяг доказів, які свідчать про високий ступінь обґрунтованості підозри ОСОБА_6 .
		У цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вбачає високий рівень обґрунтованості підозри, що обумовлюється: (1) значним перевищенням мінімального вартісного «порогу», необхідного для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 368-5 КК у розмірі 6 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на 03.10.2024 становить 9 841 000 грн. У цьому випадку інкримінована стороною обвинувачення сума незаконного збагачення у розмірі 137 млн грн, яка доведена на рівні обґрунтованої підозри, в 13 раз перевищує мінімальний «поріг», передбачений ст. 368-5 КК, та понад на 90 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи; (2) інкримінована слідством сума незаконного збагачення в 137 млн грн в понад 3,5 рази перевищує сукупний офіційний дохід ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_9 , який вони отримали протягом 1998-2024 років (37 713 368 грн з врахуванням утриманих податків) навіть без вирахування витрат на забезпечення життєдіяльності. Враховуючи зазначене, такий високий рівень обґрунтованості підозри виправдовує більш серйозне втручання в права особи при вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенні розміру альтернативної застави.
		10.6.Сторона захисту покликалась, що підозра є необґрунтованою внаслідок такого:
		(1) ОСОБА_6 та ОСОБА_9 є засновниками ТОВ «СОЛАР ІНВЕСТ» із часткою у статутному капіталі 25% у кожного, а сукупний дохід цього товариства за 2019-2023 роки склав 87 104 400 грн. Також ТОВ «СОЛАР ІНВЕСТ» є засновником ТОВ «ХК «ЕНЕРГІЯ ПОДІЛЛЯ», сукупний дохід якого у 2020 - 2023 роках склав 84 042 600 грн. Отже, ОСОБА_6 є бенефіціарним власником товариств, які здійснювали виробництво та продаж електроенергії, що дало можливість отримати доходи не лише за основним місцем роботи, але і від підприємницької діяльності, що підтверджує джерело походження грошових коштів, відшуканих під час проведення обшуку у житлі ОСОБА_6 , як таких, що одержані ОСОБА_9 від бізнес-діяльності;
		(2)також, ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» планувало інвестиції у проекти з будівництва балансуючих потужностей. Так, 12.08.2024 між ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» та НЕК «УКРЕНЕРГО» укладено договір № 1260-18015 від 12.08.2024 про надання допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності у майбутньому, за яким ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» до 01.10.2025 зобов?язане проінвестувати будівництво відповідних потужностей для надання послуг НЕК «УКРЕНЕРГО»;
		(3)у протоколі обшуку від 03.10.2024 було ОСОБА_6 залишила зауваження такого змісту: «Грошові кошти, які були виявлені в квартирі, де проводився обшук, належать моєму чоловіку ОСОБА_9 , який їх отримав під час ведення бізнес діяльності», а ОСОБА_9 зазначив: «Вказую про те, що зазначені в протоколі обшуку кошти перебували в моєму розпорядженні. Більша частина зазначених коштів були передані мені в якості інвестицій у спільні бізнес-проекти»;
		(4)сторона обвинувачення не врахувала, що значна частина вилучених грошових коштів, належали особисто ОСОБА_9 , та були зняті ним з його банківських рахунків в 2013 - 2017 роках загалом у сумі 1 416 569,43 доларів;
		(5)згідно з договором купівлі-продажу від 05.07.2022 ОСОБА_6 відчужила магазин площею 103,3 кв. м у м. Хмельницький за 18 млн грн, що еквівалентно 615 280 доларам США.
		10.6.1.Отож, позиція сторони захисту зводиться до того, що вилучені під час обшуків у житлі ОСОБА_6 кошти, є коштами, одержаними від діяльності ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ», для реалізації інвестиційних проектів, продажу належного ОСОБА_6 майна, заощадженнями її чоловіка.
		Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
		Отже, висновується, що дохід товариства від реалізації продукції (робіт, послуг) є його майном, яким воно самостійно розпоряджається, а учасник товариства має право одержувати дивіденди від його прибутку.
		За таких обставин, безпосереднім одержувачем дивідендів від прибутку ТОВ «ХК «ЕНЕРГІЯ ПОДІЛЛЯ» є ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ», як його засновник, а ОСОБА_6 та ОСОБА_9 одержують дивіденди, розраховані із доходу, одержаного останнім, у тому числі як засновником ТОВ «ХК «ЕНЕРГІЯ ПОДІЛЛЯ».
		Так, у 2023 році ОСОБА_6 задекларувала дивіденди, одержані від ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» у сумі 305 475 грн. Таку ж суму дивідендів одержав її чоловік ОСОБА_9 (том 2, а.с. 153).
		Згідно з даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у 2024 році ОСОБА_9 та ОСОБА_6 були нараховані дивіденди (ознака доходу 109) у сумі 421 525 грн кожному (том 2, а.с. 188, 201).
		Отже, сума сплачених ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» дивідендів на користь ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (сукупно у 2023 році - 610 тис. грн, у 2024 році - 843 тис. грн) була неспівмірною з обсягом виявлених під час обшуку коштів та не пояснювала законність їх походження.
		10.6.2.Поряд з цим, станом на кінець 2023 року ОСОБА_6 у розділі 12 «Грошові активи», зазначила: кошти, розміщені на банківських рахунках ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 581 980 гривень, 95 999 гривень, 27 737 Євро (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 1 053 451 гривень), 15 508 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 588 994 гривень), 4 859 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 184 545 гривень); готівкові кошти 90 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 3 418 200 гривень); готівкові кошти 70 000 доларів США (згідно курсу НБУ на дату подання декларації становить 2 658 600 гривень); готівкові кошти 15 200 000 гривень (том 2, а.с. 108-161).
		Зазначене ставить під сумнів версію захисту, що частина коштів (18 000 000), віднайдених у ОСОБА_6 , одержані від продажу магазину.
		10.6.3.Щодо тези про те, що частина вилучених коштів була знята чоловіком ОСОБА_6 з банківських рахунків протягом 2013-2017 років у загальній сумі 1 416 569,43 доларів США слідчий суддя зазначає таке. Наведена сума навіть арифметично не охоплює розмір вилученої у житлі ОСОБА_6 готівки.
		10.6.4.Сторона захисту зазначила, що ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ТОВ «Хмельницькенергозбут» укладено договори про купівлю-продаж електричної енергії та сукупна сума доходів за 2024 рік становить 2,97 млн грн. Щодо слідчий суддя зазначає, що: 1) прибуток від ТОВ «Хмельницькенергозбут» за 6 місяців 2024 року враховані органом досудового розслідування як законні доходи ОСОБА_6 (436 623 грн) та її чоловіка (1 789 884 грн) на підставі витягів із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів та нарахованих податків (том 2 а.с. 228-237); (2) різниця між наведеним стороною захисту сукупним доходом за договорами купівлі-продажу електричної енергії та врахованим слідством становить 741 947 грн, що не охоплює розмір вилучених у житлі ОСОБА_6 коштів.
		10.6.5.Отже, слід зазначити, що суми наведені стороною захисту неспівмірні із виявленими під час обшуку їх житла активами.
		10.7.Водночас, належних доказів того, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 правомірно одержали у своє розпорядження кошти, що є активами ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ», у тому числі одержані цим товариством для реалізації інвестиційних проектів, слідчому судді не надані.
		10.8.Також сторона захисту звертала увагу, що у декларації ОСОБА_6 за 2023 рік не відображені доходи, отримані у 2024 році (пенсія, доходи від надання майна в оренду, заробітна плата, дохід від зайняття підприємницькою діяльністю тощо). З цього приводу слідчий суддя зважає, що декларування особою наявності у неї готівкових коштів не пояснює та не надає законності їх походженню, у зв`язку із чим зазначене захисником не впливає на обґрунтованість підозри з огляду на вищевикладене.
		10.9.Захист у контексті необґрунтованості підозри звертав увагу, що сторона обвинувачення стверджує, що незаконне збагачення фактично було здійснено ОСОБА_6 , зловживаючи повноваженнями головного лікаря КЗ О3 «Хмельницький обласний центр медико соціальної експертизи», у зв`язку із чим розпочато досудове розслідування за ст. 368 КК України. Однак, така позиція сторони обвинувачення, на переконання захисту, не заслуговує на увагу та не відповідає дійсності, оскільки займана ОСОБА_6 посада головного лікаря К3О3 «Хмельницький обласний центр медико соціальної експертизи» не передбачала можливості одноособового встановлення груп інвалідності особам чи пов?язаних із цим питань.
		Слідчий суддя критично оцінює такі покликання, адже за ст. 368 КК України відповідальність настає не тільки у випадку використанням особою наданої їй влади, але й службового становища.
		Щодо доводу захисту про перешкоду можливого притягнення особи до відповідальності за ст. 368 КК України у зв`язку із можливістю ухвалення рішення виключно колегіальним органом слідчий суддя зазначає таке: 1) на цьому етапі слідчий суддя не розглядає питання ймовірного вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК (відомості про що внесені до ЄРДР 20.11.2024); 2) право ухвалення рішення виключно колегіальним органом не спростовує можливість одержання особою, яка займає керівну посаду у такому органі, неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданої їй влади чи службового становища. Хоч колегіальний орган рішення приймає рішення в цілому, але кожен його член окремо може справити на таке спільне рішення вирішальний влив через активну особисту участь на засіданні (ініціювати питання, переконати в його правильності інших осіб). Члени колегіального органу, які отримують неправомірну вигоду за прийняття рішень, вчинення дій, що входять до компетенції такого органу, є суб`єктами відповідних корупційних правопорушень. Дії особи, яка є членом колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК України і у тих випадках, якщо вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування (постанова ККС ВС від 23 квітня 2024 року в справі № 726/776/17).
		10.10.Окрім цього захисник покликалась, що під час збору доказів у кримінальному провадженні відбулось порушення підсудності, зокрема, обшуки житла та службового кабінету ОСОБА_6 проведені на підставі ухвал слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області, у той час, як досудове розслідування на той час здійснювалось слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому (з дислокацією у м. Хмельницькому).
		Також захисник стверджувала про порушення підслідності кримінального провадження, зокрема за слідчими Державного бюро розслідувань така визначена не вірно, адже обґрунтована тим, що ОСОБА_17 , перебуваючи на посаді начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області має статус працівника правоохоронного органу, про що йдеться в ухвалах слідчого судді про дозвіл на обшук. Однак, згідно з науково-правовим висновком Національного юридичного університету ім. Я. Мудрого (доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність, доцента ОСОБА_18 ) від 21.02.2025, з огляду на відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області статусу правоохоронного органу, а у його працівників - правоохоронних функцій, начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не може вважатися працівником правоохоронного органу для цілей кримінально-правової кваліфікації, визнання потерпілим від кримінальних правопорушень, а також дотримання правил підслідності; здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень відносно начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за загальним правилом не відноситься до компетенції слідчих органів Державного бюро розслідувань, крім випадків, передбачених п. 3 ч. 4 та ч. 7-9 ст. 216 КПК України.
		Порушені стороною захисту питання щодо порушення підслідності кримінальних правопорушень та підсудності кримінальних правопорушень під час надання слідчим суддею дозволу на обшук зводиться до необхідності надання оцінки допустимості зібраних під час досудового розслідування доказів, до того ж, у контексті того, наскільки суттєвим виявилось порушення основоположних прав і свобод особи унаслідок цього, що можна здійснити за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, що є повноваженням суду, а не слідчого судді.
		10.11.Водночас, решта заперечень сторони захисту щодо обґрунтованості підозри, у тому числі щодо набуття активів до криміналізації незаконного збагачення, доходів одержаних від реалізації електроенергії у 2024 році, на переконання слідчого судді, вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
		10.12.Окремо слідчий суддя зазначає щодо аргументу захисника щодо нібито застосовуваних стороною обвинувачення стандартів доказування, зокрема, що сторона обвинувачення використовує презумпцію неправомірності набуття активів та, так званий, стандарт «баланс вірогідностей», які діють у справах цивільної конфіскації, і ніяким чином не можуть застосовуватися у кримінальному провадженні за ст. 368-5 КК України, у якому прокурор має «поза розумним сумнівом» довести незаконність набуття особою активів. Відповідні стандарти застосовуються при оцінці доказів судом відповідно при вирішенні питання цивільної конфіскації або ж винуватості особи за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а не сторонами. Натомість, наразі сторона обвинувачення на рівні стандарту «обґрунтованості підозри» довела вмотивованість притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
		10.13.Принагідно слідчий суддя зазначає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
		11.Щодо ризиків кримінального провадження, то детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_6 може здійснити спроби: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; 3) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
		11.1.Слід зазначити, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2025 року зазначені ризики було визнано обґрунтованими.
		11.2.Слідчий суддя зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж можуть створити загрозу суспільству. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про те, що наведені в попередній ухвалі про продовження тримання під вартою підозрюваного, продовжують існувати або ж з`явилися нові ризики.
		11.3.Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		Цей ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваній злочин, передбачений ст. 368-5 КК України, який карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості. Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України, до особи може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрювана може втекти чи переховуватись.
		Тому слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що ця обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
		Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме 1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); 2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
		Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.
		Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваній буде призначено покарання більш м?яке, ніж передбачено законом. Поряд з цим, захисник звертав увагу, що норми ст. 84 КК України, згідно з якою особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування.
		Однак, наявні у підозрюваної захворювання (із заперечень захисника ОСОБА_5 ) не відносяться до Переліку хворіб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженому спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства юстиції України від 15.08.2014 № 1348/5/572. До того ж, у будь-якому разі питання звільнення від покарання чи його подальшого відбування вирішується судом та такі покликання захисника є нерелевантними до обставин застосування запобіжного заходу, який на відміну від відбування покарання є тимчасовим заходом, спрямованим забезпечити дієвість кримінального провадження, зокрема, виконання підозрюваною обов`язків та запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України.
		Крім цього, слідчий суддя врахував, що в умовах тримання під вартою в слідчому ізоляторі ОСОБА_6 забезпечена ліками, адже їй передають їх, що підтвердила сама підозрювана.
		Отже, доводи захисника в цій частині є неспроможними.
		З огляду на викладене, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваної бути засудженою на тривалий строк у сукупності з такими обставинами.
		11.3.2.        Стороною захисту надано документи, згідно з якими повноваження підозрюваної, як депутата Хмельницької обласної припинені. Отже, підозрювана навіть в умовах правового режиму воєнного стану може безперешкодно покинути України, адже на неї не поширюються обмеження щодо виїзду закордон під час воєнного стану.
		Також, слідчий суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_6 з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
		11.3.3.        До того ж, майновий стан підозрюваної та її близьких осіб, на переконання слідчого судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя підозрюваної в умовах переховування.
		Так, згідно з даними виправленої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_6 за 2023 рік, їй на праві власності належить:
		- гараж загальною площею 19,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 , набутий 11.06.2013 вартістю 16 800 грн;
		- 11 земельних ділянок у різних територіальних громадах Хмельницької області;
		- об`єкт незавершеного будівництва - садовий будинок загальною площею 50 кв. м за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Вільховець, кадастровий номер земельної ділянки 6823386500:07:001:0094;
		- об`єкт незавершеного будівництва - садовий будинок загальною площею 205 кв. м за адресою: Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, с. Вільховець, кадастровий номер земельної ділянки 6823386500:07:001:0088 (том 2, а.с. 113-127).
		Її чоловіку ОСОБА_9 на праві власності належить:
		- квартира, загальною площею 92 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , набута 09.08.2002 вартістю 102 905 грн;
		- гараж загальною площею 21 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 , набутий 14.05.2014 за 131 836 грн; 
		- приміщення складів загальною площею 1 341,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 , набуті 08.09.2015 за 1 188 366 грн; 
		- квартира загальною площею 124,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_5 , набута 31.12.2018 за 107 752 грн; 
		- квартира загальною площею 105,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_6 , набута 16.09.2022;
		- гараж загальною площею 19,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_7 , набутий 16.09.2022;
		- 29 земельних ділянок та 16 житлових будинків з невеликою площею розташованих у різних територіальних громадах Хмельницької області; - об`єкт незавершеного будівництва 
		- житловий будинок загальною площею 590 кв. м за адресою: АДРЕСА_8 (на праві спільної сумісної власності із сином - ОСОБА_17 );
		- автомобіль PORCHE CAYENNE, 2019 р.в., набутий 09.07.2020 за 2 575 000 грн (том 2, а.с. 113-127).
		Окрім того, згідно з декларацією ОСОБА_6 та ОСОБА_9 мають частки у статутному капіталі ТОВ «СОЛАР-ІНВЕСТ» у розмірі 25% у кожного, вартістю у грошовому вираженні складає 1 250 000 грн кожна (том 2, а.с. 148, 149).
		Також, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є кінцевими бенефіцарними власниками ТОВ «ЛЕНДКАПІТАЛ» (том 2, а.с. 149, 150).
		Згідно з даними декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_6 за 2023 рік її грошові активи, як готівкові, так і розміщені на банківських рахунках на кінець 2023 року склали 15 295 999 грн, 70 000 доларів США та 4 849 євро, а її чоловіка ОСОБА_9 - 581 980 грн, 105 508 доларів США та 27 737 євро (том 2, а.с. 154, 155).
		Відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо доходів ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за 1-й та 2-й квартали 2024 року за цей період ОСОБА_6 отримала дохід у розмірі 1 045 216 гривень, а її чоловік ОСОБА_9 - у розмірі 2 390 509 гривень (том 2, а.с. 162-202).
		У контексті співрозмірності активів підозрюваної та її чоловіка офіційно відображеним доходам слідчий суддя бере до уваги дані проведеного детективом огляду відомостей щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , які містяться в базах даних державних органів, до яких Бюро надано доступ, зокрема, ДРАЦС, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особи, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, ДРРП, ДРОРМ, РРП, інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України (МВС України) в період 1998 -2024 роки, за результатами якого детектив виявив, що різниця між розміром доходів ОСОБА_6 та її чоловіка ОСОБА_9 за період з 1 кв. 1998 року по 3 кв. 2024 року, щодо яких наявні відомості, та видатками, щодо яких наявні відомості, становить 1 011 914,01 доларів США в еквіваленті (том 5, а.с. 72-92).
		Водночас, під час проведення 03.10.2024 обшуку у житлі ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено, зокрема, кошти у розмірі 3 179 100 доларів США, 140 260 євро, 1 275 000 грн / том 3, а.с. 1-12, том 4 а.с. 241 - 258).
		Під час проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_6 виявлено та вилучено кошти в сумі 93 000 доларів США та 2 000 євро (том 2, а.с. 240-251) Також під час обшуку у житлі ОСОБА_6 відшукано наручний годинник марки «ROLEX SAGENEVE SUISSE 39139.71 - OYSTER M» та сережки марки «Dior joaillerie», а у службовому кабінеті - вироби з жовтого металу по типу браслет та дві сережки.
		Також, слідчий суддя зважає, що під час обшуку приміщень за адресою: АДРЕСА_4 , що на праві власності належать ОСОБА_9 вилучено 57 000 доларів США, 3 995 фунтів та 3 728 500 грн (том 3 а.с. 28-44). Наведені обставини свідчать про те, що підозрювана має статки, які значно перевищують її офіційно відображені доходи.
		Слід зазначити, що згідно з даними протоколу огляду відеозапису обшуку у житлі ОСОБА_6 від 21.10.2024 у пакуваннях разом із коштами знаходились рукописні записи з даними осіб (том 3 а.с. 79-89).
		31.10.2024 детектив оглянув такі записи та з відповідного протоколу слідує, що у них зафіксовані анкетні дані фізичних осіб, відомості щодо наявних у них групи інвалідності та захворювань тощо (том 3, а.с. 45-78 ).
		З огляду на те, що за місцем проживання ОСОБА_6 та у її службовому кабінеті виявлено значні суми готівкових коштів, у тому числі у іноземній валюті, а у житлі також медичну документацію інших осіб (направлення на медико-соціальну експертизу, виписні епікризи, історії хвороби), рукописні записи із даними осіб у пакуваннях разом із коштами, ураховуючи ознаки надання за рішенням Хмельницької МСЕК під головуванням ОСОБА_6 безстроково другої групи інвалідності декотрим громадянам усупереч вимогам діючих нормативно-правових актів, детектив розпочав кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки, за таких обставин, одним із джерел надходження коштів та інших активів, виявлених у ОСОБА_6 могла бути неправомірна вигода, одержувана на постійній основі за попередньою змовою з невстановленими особами з числа членів Хмельницької МСЕК та територіальних МСЕК Хмельницької області або лікарсько-консультаційних комісій лікувальних закладів Хмельницької області за надання позитивного рішення про встановлення групи інвалідності (том 4 а.с. 31, 32 ).
		30.12.2024 детектив за участі спеціаліста - голови Центральної медико-соціальної експертної комісії ОСОБА_19 провів огляд медико-експертних справ, вилучених під час обшуку приміщення КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», за результатами якого встановлено, що рішення про встановлення групи інвалідності низці осіб не підтвердились (том 4, а.с. 8-11).
		Отже, оскільки грошові активи ОСОБА_6 можуть мати злочинне походження, установити їх точний розмір, місце зберігання наразі неможливо та це є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Також слідчий суддя бере до уваги, що під час огляду мобільного телефону ОСОБА_6 детективи виявили дані щодо вказують на наявність у ОСОБА_6 криптоактивів ( том 5, а.с. 94).
		Окрім того, частина ресурсів підозрюваної та її близьких осіб можуть бути приховані та акумульовані за кордоном.
		Оцінюючи майновий стан підозрюваної, суд також ураховує активи близьких осіб підозрюваної, а саме сина ОСОБА_17 та невістки ОСОБА_20 , зокрема, відкриті дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, поданої ОСОБА_17 за 2023 рік, а також виправленої декларації, поданої ним при звільненні за період 01.01.2024 - 09.10.2024.
		Так, слідчий суддя бере до уваги, що згідно з даними з податкової служби ОСОБА_17 та його дружина протягом 2005-2024 років отримали сукупний дохід понад 41,41 млн грн, а саме: (1) ОСОБА_17 - 36 227 310 грн, (2) ОСОБА_20 - 5 187 374 грн (том 2 а.с. 203-229). Водночас, у декларації за 2023 рік останній задекларував грошові активи, належні йому та його дружині у розмірі 5 888 477 грн, 445 330 доларів США та 230 979 євро, а у 2024 у розмірі 21 003 396 грн, 836 945 доларів США, з яких 325 000 доларів США перебувають у володінні ОСОБА_20 без права користування, та 94 771 євро.
		Згідно з названими деклараціями, у сукупності даними відповідних реєстрів, йому на праві власності належить квартира у м. Хмельницький загальною площею 67,3 кв.м, набута 12.11.2012 вартістю 393 705 грн; 22 земельні ділянки у різних територіальних громадах Хмельницької області та одна у м. Хмельницький; будівля диско-клубу молодіжно-розважального комплексу, набута 03.11.2020, вартістю 1 332 500 грн; 5 житлових будинків у Хмельницькій області невеликою площею (том 4 а.с. 118-189). Також він задекларував об`єкт незавершеного будівництва - житловий будинок у м. Хмельницький загальною площею 590 кв.м.
		Окрім того, згідно з декларацією за 2023 рік, станом на 31.12.2023 ОСОБА_17 належали 4 автомобілі: «Volkswagen Touareg», 2013 року випуску, набутий 05.11.2013; «Audi Q 7», 2016 року випуску, набутий 28.03.2018 за 1 100 000 грн; «BMW X 7», 2022 року випуску, набутий 08.11.2022 за 2 200 000 грн; «Audi Q 8», 2021 року випуску, придбаний 04.08.2022 за 2 165 000 грн.
		Водночас, у декларації, поданій при звільненні, ОСОБА_21 автомобіль «Audi Q 8», 2021 року випуску вже не декларував.
		Поряд з цим, за його дружиною - ОСОБА_20 згідно з даними декларації у сукупності даними відповідних реєстрів, за 2023 рік було зареєстровано право власності на 4 земельних ділянки та 4 садових будинки невеликої площі у Хмельницькій області, окрім того, гараж у м. Хмельницький (том 4, а.с. 190-208).
		У декларації, поданій при звільненні ОСОБА_17 також зазначив, що його дружина у 2024 році набула у власність 2 нежитлових приміщення у м. Хмельницький загальною площею 39,4 кв.м та 72,3 кв.м, дві земельних ділянки, одна з яких загальною площею 1 000 кв. м у м. Хмельницький.
		Окрім того, відповідно до даних декларації за 2023 рік ОСОБА_17 станом на 31.12.2023 мав корпоративні права у ТОВ «Техногума» із часткою у статутному капіталі у розмірі 50 % вартістю 1 250 000 грн; у ПП «Євросир» із часткою у статутному капіталі у розмірі 100 %, вартістю 505 000 грн; у ТОВ «Вест Естейт» із часткою у статутному капіталі у розмірі 100 %, вартістю 2 399 222 грн, у ТОВ «Естейт Плюс» із часткою у статутному капіталі у розмірі 50 % вартістю 7 500 00 грн, у ТОВ «СоларІнвест» із часткою у статутному капіталі у розмірі 50 % вартістю 2 500 000 грн.
		Поряд з цим, ОСОБА_20 також має корпоративні права у ТОВ «СКМ Вест Груп», набуті 18.02.2022 із часткою у статутному капіталі у розмірі 50 % вартістю 50 грн.
		Також слідчий суддя бере до уваги, що згідно з відкритими даними Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 15.10.2024 ОСОБА_17 подав два повідомлення про суттєві зміни в майновому стану щодо отримання доходу від відчуження цінних паперів та корпоративних прав у розмірі 9 899 222 грн, зокрема 07.10.2024 у розмірі 7 500 000 грн та 08.10.2024 у розмірі 2 399 222 грн.
		Слід зазначити, що зазначене відбулось уже після проведення обшуків 03.10.2024 у межах цього кримінального провадження та повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
		Отож, у декларації, поданій при звільненні, ОСОБА_17 права у ТОВ «Вест Естейт» та ТОВ «Естейт Плюс» уже не декларував. Поряд з цим, він зазначив, що з 09.05.2023 він володіє часткою у статутному капіталі компанії «Novis Food Limited Liability Company», що зареєстрована у Республіці Польща, загалом у розмірі 90% вартістю 47 684 грн.
		У декларації при звільненні ОСОБА_17 також зазначив, що з 06.03.2024 він має цінні папери - облігації внутрішньої державної позики у кількості 3 340 цінних паперів, номінальною вартістю одного цінного папера 1 000 грн.
		Також, оцінюючи майновий стан підозрюваної та її близьких осіб, окрім вже зазначеного, слідчий суддя ураховує віднайдені під час проведення обшуків документи щодо набуття численних об`єктів нерухомого майна, розпорядження ними та майновими правами, зокрема, віднайдені у службовому кабінеті ОСОБА_6 документи щодо проектування будівництва п`яти будинків у м. Хмельницький (том 2, а.с. 238-250); відшуканий у приміщеннях ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_4 , договір купівлі-продажу майнових прав № 1/ФР1-3 від 16.07.2021 та дублікат квитанції від 22.05.2023 із зазначенням «ПІБ» ОСОБА_17 на суму 628 656 грн (том 3, а.с. 28-44); виявлені за місцем проживання ОСОБА_6 договір пайової участі у будівництві № 101п від 24.07.2023, прибутковий касовий ордер на нежитлове приміщення № 165, прибутковий касовий ордер на квартиру АДРЕСА_9 , технічний паспорт № ТІ 01:5291-2329-6451-0924, додаток поетапного внеску № 1 від 14.02.2022 (том 3, а.с. 1-12) та інші (том 2, а.с. 238-252, том 3, а.с. 1-12, 28-44).
		Також до клопотання долучено договір купівлі-продажу від 05.07.2022 щодо продажу ОСОБА_6 будинку за адресою: АДРЕСА_9 за 18 000 000 грн, що еквівалентно 615 280 доларів США (том 3 а.с. 25-27).
		Поряд з цим, у матеріалах клопотання наявні документи щодо проведення ОСОБА_6 численних операцій зі зняття готівки з банківського рахунку шляхом проведення 69 банківських операцій щодо зняття коштів у сумі 100 000 грн кожна та купівлі-продажу валютних цінностей у липні - серпні 2022 року на 462 000 доларів США (том 3, а.с. 90 - 99, 109-123, 127-131).
		Окрім того, під час обшуку житла ОСОБА_6 відшукано розписку ОСОБА_17 від 02.07.2023 щодо одержання позики від ОСОБА_9 у розмірі 100 000 доларів США, які він зобов`язався повернути до 01.07.2024 та розписку ОСОБА_15 від 04.09.2024 щодо одержання ним від ОСОБА_9 коштів у розмірі 430 000 доларів США від продажу об`єкта нерухомості (том 3, а.с. 23, 24).
		Під час обшуку приміщень за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 31, слідчі виявили три розписки щодо надання позик ОСОБА_20 , зокрема, дві розписки щодо позики у розмірі по 50 000 доларів США, та ще одну у розмірі 80 000 доларів США (том 3, а.с. 37).
		Окрім того, до клопотання долучено відомості, які вказують, що ОСОБА_6 могла здійснювати витрати на проживання у Республіці Туреччина липні, серпні 2024 року у сумі від 639 732 грн до 1 133 547 грн (том 5, а.с. 205-217).
		Зазначені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що підозрювана та члени її сім`ї володіють значними фінансовими активами.
		Окрім того, до клопотання долучено відомості, що підозрювана та її близькі особи можуть мати у своєму розпорядженні активи, акумульовані за кордоном.
		Так, під час обшуку приміщення за адресою: м. Хмельницький, просп. Миру, 101/3-6 слідчі виявили документи щодо переміщення підозрюваною 23.04.2022 при виїзді з території України та в`їзді на територію Європейського Союзу у пункті пропуску «Зосін» коштів у сумі 51 000 доларів США та 7 000 євро (том 3, а.с. 94, 95).
		Встановлено, що цього ж дня, чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_9 при в`їзді до Європейського Союзу задекларував готівкові кошти у сумі 207 000 доларів США (том 3, а.с. 179-181).
		Також наявні відомості щодо декларування ним 29.05.2022 у цьому ж пункті пропуску коштів у сумі 300 000 доларів та 19 000 євро (том 3. а.с. 176-178) для переміщення до кінцевого пункту призначення - Австрійської Республіки (том 3, а.с. 157).
		Окрім того, під час обшуку слідчі виявили декларацію про готівкові кошти ОСОБА_6 від 25.10.2022, у якій вона при в`їзді до Європейського Союзу зазначила наявні кошти у сумі 600 000 доларів США, а також виписку іноземного банку «BANK PEKAO» щодо підтвердження надходження 26.10.2022 коштів у сумі 590 000 доларів США на рахунок підозрюваної №  НОМЕР_1 та документ цієї ж банківської установи щодо внесення нею 27.10.2022 коштів у сумі 10 000 доларів США на цей же банківський рахунок (том 3, а.с. 14, 18, 95, 105, 124).
		Звідси слідує, що перемістивши 25.10.2022 кошти у сумі 600 000 доларів США через державний кордон Республіки Польща, ОСОБА_6 26.10.2022 та 27.10.2022 розмістила їх на рахунку у банківській установі Республіки Польща.
		Поряд з цим, під час обшуку приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 31, слідчі виявили документи щодо переміщення невісткою ОСОБА_6 - ОСОБА_20 03.07.2023 коштів через державний кордон України при в`їзді на територію Європейського Союзу у пункті пропуску «Зосін» 200 000 доларів США (том 3, а.с. 129, 141-143), а також щодо внесення нею 04.07.2024 коштів на рахунок, відкритий у банківській установі Республіки Польща «BANK PEKAO», у сумі 200 600 доларів США (том 3, а.с. 128, 134).
		Водночас, наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_20 переміщували кошти через державний кордон поза митним контролем митних органів України. Так, під час огляду автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_6 при перетині державного кордону України декларувала валютні цінності лише один раз - 23.04.2022 у сумі 51 000 доларів США та 7 000 євро. Інші відомості щодо декларування ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_20 коштів при перетині державного кордону України у 2021 - 2024 роках відсутні (том 3, а.с. 191-194). Отже, дійсний розмір коштів, переміщених цими особами поза митним контролем митних органів України може бути більшим, ніж наразі виявлено стороною обвинувачення. З цього приводу, слід взяти до уваги відомості щодо відкритих ОСОБА_6 та її близькими особами рахунків у іноземних банківських установах.
		Окрім вже зазначеного, під час обшуку житла ОСОБА_6 слідчі відшукали дві банківські картки банківських установ Республіки Польща на ім`я ОСОБА_6 (том 3, а.с. 13-15, 21).
		Також у ОСОБА_6 був рахунок у банківській установі Швейцарської Конфедерації із розміщеними на ньому коштами у сумі 599 000 доларів США, проте такий станом на 06.12.2024 закрито (том 4, а.с. 12-21).
		Також, наявні відомості, що ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_20 мають банківські рахунки у банківських установах Республіки Австрія (том 3, а.с. 155-175).
		Слідчий суддя бере до уваги, що під час обшуку приміщень за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 31, слідчі виявили папку-швидкозшивач із написом «австрія банки» з документами на 264 арк., серед яких, містились, серед іншого: 1) розписки німецькою мовою про купівлю валюти у період з 18.05.2022 по 07.07.2022 загалом на суму 93 900 доларів США; 2) квитанції «про внесення коштів до власного акаунту» у банківських установах загалом у сумі 161 700 євро, 72 200 доларів США та 20 000 грн; 3) квитанції про вивід коштів у період 06.03.2022-04.04.2022 на загальну суму 37 600 євро; 4) квитанцію про внесення коштів на рахунок ОСОБА_20 у банку «Oberbank» на суму 195 000 доларів США; 5) квитанції «Валютний депозит» у банку «Oberbank» на суму 540 000 доларів США; 6) пояснення про походження коштів у сумі 700 000 доларів США від ОСОБА_22 , записані 16.09.2022 (том 3, а.с. 155-161).
		Під час застосування до підозрюваної запобіжного заходу суд апеляційної інстанції також досліджував документи щодо зарахування на банківський рахунок ОСОБА_9 , відкритий у банківській установі Республіки Польща 250 000 доларів США, а також документ щодо наявності на банківських (депозитних) рахунках ОСОБА_9 у банківській установі Республіки Польща 995 293,69 доларів США, 11 372,62 євро та 3 400 польських злотих (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 у справі № 757/45632/24-к).
		Наведені обставини у сукупності дають достатньо підстав для висновку, що за кордоном у ОСОБА_6 та її близьких осіб можуть бути зосереджені значні майнові ресурси, що безумовно є сприятливою обставиною для переховування від органу досудового розслідування та/або суду та облаштуванню її побуту в іншій державі. Водночас, сторона захисту покликалась, що активи підозрюваної та її близьких наразі арештовані.
		Слідчий суддя, оцінюючи майновий стан підозрюваної та її близьких осіб бере до уваги не лише можливість розпоряджатися таким майном, а спроможність набути його у власність. Зокрема, склад активів підозрюваної та її близьких осіб, їх кількість (дороговартісні автомобілі та годинник, прикраси, значний обсяг нерухомого майна) характеризують спосіб їх життя та можливість акумулювання значних майнових ресурсів. Так само сукупна кількість розміщення коштів у банку за кордоном, загальна сума наданих ними коштів за розписками, чеки на значні суми, договори щодо майнових прав/об`єктів будівництва та власне здійснення будівництва, свідчать про значний обсяг фінансових можливостей та масштаб операції підозрюваної та її сім`ї. До того ж, арешт майна, окрім грошових активів, не позбавляє можливості отримувати пасивний дохід від нього, користуючись визначеними цивільним законодавством правомочностями власника. Зокрема, згідно з відомостями, зазначеними у декларації ОСОБА_6 за 2023 рік, у 2023 році вона одержала 436 623 гривень від ТОВ «Хмельницькенергозбут», а її чоловік - 1 789 884 гривень, а в 2024 році - 2 968 454,61 грн. Окрім того, за даними досліджених декларацій ОСОБА_17 та ОСОБА_6 джерелами доходу ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_17 та ОСОБА_20 є дивіденди. Також наявні підстави вважати, що ОСОБА_6 могла набути зв`язки у митних органах за допомогою яких вона та її близькі особи вірогідно уникнули митного оформлення валютних цінностей під час перетину державного кордону, які може використати у майбутньому і для переховування та нелегального перетину кордону. З цього приводу слідчий суддя бере до уваги виявлене у мобільному телефоні ОСОБА_6 листування щодо працевлаштування її співрозмовниці на одну із керівних посад Тернопільської митниці (том 5 а.с. 102, 104-106, 177-180).
		Також слідчий суддя враховує попереднє місце роботи членів сім`ї підозрюваної, а саме: 1) її чоловік - ОСОБА_9 у період з 1998 року по 2020 рік працював в органах державної влади Хмельницької області (управління забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, фінансів та соціально-економічного розвитку території Кам`янець-подільської районної державної адміністрації Хмельницької області; державна фінансова інспекція в Хмельницькій області; Західний офіс Держаудитслужби); 2) її син - у 2021-2024 роках обіймав посаду начальника Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області) (том 2, а.с. 190-202, 211-229).
		Окрім того, у мобільному телефоні ОСОБА_6 відображаються, серед іншого, чати з обліковими записами, які свідчать про її зв`язки з працівниками ДБР, працівниками митниці тощо (том 5, а.с. 93-217).
		Зазначені обставини у сукупності підтверджують наявність у ОСОБА_6 широкого кола зв`язків серед посадових осіб державних органів, які вона може використати з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
		До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
		Так, під час обшуку приміщень за адресою: м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 31, слідчі вилучили також папку-швидкозшивач із написом «австрія прописка страховка навчання», серед яких були посвідки на проживання у Австрійській Республіці на ім`я, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_20 , строк дії яких закінчився у березні 2024 року, а також документи щодо медичного страхування ОСОБА_6 та ОСОБА_9 (том 3, а.с. 155-161, 183-188). З огляду на наведене, хоч термін дії посвідки підозрюваної на проживання у Республіці Австрія закінчився, однак, маючи відповідний досвід, вона вочевидь обізнана із тонкощами одержання дозволу на тимчасове проживання у іншій державі та може використати такі знання для переховування від кримінального переслідування.
		Відсутність/здача ОСОБА_6 документів які дають право для виїзду за кордон нівелює ризик переховування останньої від слідства від суду. Суд бере до уваги, що в зв`язу з повномасштабним вторгнення РФ громадяни України отримали можливість покинути її територію на підставі паспорта громадянина України як біженці, особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
		З огляду на викладене, на переконання слідчого судді, продовжує існувати ризик переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду
		11.4.Доведеним є ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 .
		Слід зазначити, що відносно недавно - 05.10.2024 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, у зв`язку із чим їй достеменно стало відомо про обставини, які є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні, а також вона ознайомилась із доказами, якими її підозра обґрунтована, зокрема, що долучені до цього клопотання. Отже, вона може безперешкодно знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак ще не були виявлені органом досудового розслідування.
		До того ж, виявлені обставини переміщення підозрюваною валютних цінностей поза митним контролем митних органів України та подальше їх розміщення у іноземній банківській установі, переконують суд у схильності підозрюваної до спотворення дійсних обставин.
		Також, у контексті такої схильності, слідчий суддя бере до уваги факти набуття підозрюваною права для виїзду з України під час дії правового режиму воєнного стану, в умовах встановлених обмежень для депутатів місцевих рад під приводом лікування, а у дійсності, вірогідно для відпочинку.
		Так, згідно з п. 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила перетинання державного кордону), для жінок це можливо у зв`язку з відрядженням або ж під час їх виїзду за межі України з метою відвідування дітей віком до 18 років, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України.
		Оскільки підозрювана не має дітей віком до 18 років, відповідно до наведеної норми вона, як депутат місцевої ради, могла виїжджати за кордон лише на підставі рішень про службові відрядження.
		Водночас, згідно з п. 2-16 Правил перетинання державного кордону у разі введення в Україні воєнного стану пропуск через державний кордон осіб, визначених пунктом 2-14 цих Правил, для лікування за кордоном здійснюється за наявності документів, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, та листа Міністра охорони здоров`я про погоджений з іноземною стороною перелік осіб, яких заклади охорони здоров`я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.
		Під час огляду мобільного телефону ОСОБА_6 детективи виявили її листування в месенджері щодо надання дозволу на виїзд за кордон для лікування у медичному закладі Турецької Республіки у період з 25.07.2024 по 25.08.2024, у якому міститься заява ОСОБА_6 на ім?я Міністра охорони здоров?я ОСОБА_23 щодо надання їй дозволу на перетин кордону з метою лікування в медичному закладі Турецької Республіки «Acibadem Altunizade» та підтвердження останнього, що відповідний дозвіл підписано, а також сам дозвіл (том 5, а.с. 107-133).
		Також виявлено листування із особою на ім?я ОСОБА_24 щодо одержання запрошення на діагностику та лікування у медичному закладі «Acibadem Altunizade», що у м. Стамбул в Турецькій Республіці у період з 25.07.2024 по 25.08.2024. У ньому ОСОБА_6 , серед іншого, просила зустрітись, зазначивши щодо мети такої зустрічі: «Дати гроші і обговорити, як можна мені залишити якийсь слід у клініці, бо якщо буде запит з України, то треба щоб відповіли, що я лікувалась. Було б добре, якби клініка взагалі не відповідала» (том 5, а.с. 134-172).
		Водночас, наявні дані щодо обміну ОСОБА_6 повідомленнями із абонентом « ОСОБА_25 » щодо турів до Турецької Республіки у періоди 01.08.2024-15.08.2024 вартістю 833 656 грн, 11.08.2024- 25.08.2024 вартістю 1 133 547 грн, 14.08.2024-28.08.2024 вартістю 639 732 грн, 18.07 - 01.08 вартістю 747 956 грн, зокрема, у м. Фетхіє (том 5, а.с. 206, 210, 211, 213), а також апартаментів у готелях, та з приводу документів для бронювання, зокрема, ОСОБА_6 надіслала фотографії своїх документів, а також чоловіка ОСОБА_9 (том 5, а.с. 205-217).
		Окрім того, на запит « ОСОБА_25 » щодо надання персональних даних для бронювання підозрювана надіслала як свої дані, так і свого чоловіка (том 5, а.с. 214-217).
		До того ж, скріншоти даних щодо турів, які ОСОБА_6 одержувала від «ОСОБА_25», виявлені і в мобільному телефоні ОСОБА_9 (том 5, а.с. 232-236).
		З цього приводу слідчий суддя зважає, що перетин кордону підозрюваною на підставі п. 2-16 Правил перетинання державного кордону дозволяється лише у супроводі одного з членів сім`ї першого ступеня споріднення.
		Також згідно з виявленим листуванням ОСОБА_6 повідомляла співрозмовникам 31.07.2024, 08.08.2024, що перебуває у м. Фетхіє, що в Турецькій Республіці (том 5, а.с. 168, 182).
		Слід зазначити, що згідно з відкритими даними відстань між м. Фетхіє та м. Стамбул складає понад 700 км.
		Наведені обставини у сукупності переконують слідчого суддю в тому, що ОСОБА_6 одержала дозвіл на лікування за кордоном не з метою, для якої його надано, а для відпочинку.
		Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_6 схильна спотворювати дійсні обставини, приховувати свій спосіб життя, а також відомості про свої дійсні доходи та видатки, джерела існування та майно.
		З огляду на зазначене, продовжує існувати ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		11.5.Ризик незаконного впливу на свідків, спеціалістів, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
		З цього питання, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрювану, як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваній та не мають безпосереднього зв`язку із її особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях). Натомість, підозрювана, будучи обізнаною про них та можливих свідків ймовірного вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що їй загрожує, може впливати на зміст їх показань.
		Окрім того, детективами виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема, у зв`язку із виявленням під час обшуку у ОСОБА_6 пакувань із коштами разом із рукописними записами із анкетними даними осіб, наявної у них групи інвалідності, захворювань тощо, що вказує на ймовірне одержання ОСОБА_6 неправомірної вигоди від цих осіб за встановлення групи інвалідності.
		З огляду на зміст відповідних рукописних записів та їх кількість органу досудового розслідування необхідний певний час для належної ідентифікації цих осіб. Проте, обвинувачена може володіти більшим обсягом такої інформації, у тому числі може бути безпосередньо знайомою з такими особами, тому до встановлення цих осіб стороною обвинувачення має змогу незаконного вплинути на них з метою надання ними неправдивих показань та, як наслідок, власного невикриття. Стороною обвинувачення перевіряються обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у тому числі за попередньою змовою з іншими особами, а тому підозрювана задля уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на учасників досліджених листувань та розмов.
		Окрім того, вирішуючи щодо наявності цього ризику слідчий суддя бере до уваги широке коло зв`язків підозрюваної у органах державної та місцевої влади. ОСОБА_6 значний час була депутатом Хмельницької обласної ради, перебувала на посаді головного лікаря КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи», що може свідчити про наявність у неї можливості використовувати свій авторитет та політичні зв`язки на регіональному рівні. Чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_9 має значний досвід роботи в органах державної влади Хмельницької області, зокрема, в управлінні забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування, фінансів та соціально-економічного розвитку території Кам`янець-подільської районної державної адміністрації Хмельницької області; Державній фінансовій інспекції в Хмельницькій області; Західному офісі Держаудитслужби. Їх син ОСОБА_17 у 2021-2024 роках обіймав посаду начальника Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області. ОСОБА_6 має знайомства, за допомогою яких вплинула на прийняття Міністром охорони здоров`я рішення про надання дозволу на виїзд за межі України під час воєнного стану (том 5, а.с. 100-128). ОСОБА_6 намагалась вплинути на процес переведення під час реорганізації начальника управління митних платежів Тернопільської митниці на рівнозначну посаду в Тернопільській митниці (том 5, а.с. 102, 104-106, 177-180).
		З огляду та виявлене листування, ОСОБА_6 також має зв`язки у ДБР, із керівником ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 5, а.с. 182-191, 193).
		Отже, використовуючи власний вплив та авторитет, набуті зв`язки у органах державної влади, у тому числі у правоохоронних, ОСОБА_6 може незаконно впливати як на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни або відмови від надання показань, так і на експертів та спеціалістів.
		Окрім того, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваної, який надає можливість незаконного впливати на зазначених учасників кримінального провадження шляхом підкупу.
		Разом з цим, слідчий суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту про відсутність доказів впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні з боку підозрюваної. Адже це не спростовує встановленого ризику та ймовірність його реалізації у майбутньому. До того ж, підозрювана була затримана із повідомленням їй про підозру, що очевидно перешкоджало вжиттю заходів щодо впливу на свідків, експертів чи спеціалістів. Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки продовжує існувати ризик впливу на свідків, експертів та спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні.
		11.6.Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		На переконання сторони обвинувачення, до виявлення ними іншого майна, яке може бути предметом незаконного збагачення ОСОБА_6 та його арешту з метою подальшої спеціальної конфіскації, наявний ризик того, що ОСОБА_6 , не будучи забезпеченою жодним із запобіжних заходів вчинить активні дії щодо їх приховування, перешкоджаючи таким чином кримінальному провадженню.
		З цього приводу слідчий суддя бере до уваги, що підозра ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, заснована на фактичних даних, виявлених під час проведення у її житлі та службовому кабінеті обшуків, тому обставини набуття ОСОБА_6 активів, які є предметом її ймовірного незаконного збагачення нині лише встановлюються органом досудового розслідування.
		Зокрема, встановлено, що активи підозрюваної можуть бути акумульовані і за кордоном.
		Тому, будучи достеменно обізнаною щодо наявності у неї активів, які досі не виявлені стороною обвинувачення, підозрювана може вживати заходів для унеможливлення цього, перешкоджаючи тим самим кримінальному провадженню. Слідчий суддя бере до уваги, що під час здійснення міжнародного співробітництва між підрозділами фінансової розвідки України та Швейцарської Конфедерації стороною обвинувачення встановлено та ідентифіковано банківський рахунок підозрюваної у банківській установі Швейцарської Конфедерації, на якому було розміщено кошти у сумі 599 000 доларів США та сторона обвинувачення планувала звернутись із запитом про міжнародну правову допомогу щодо їх арешту (том 4, а.с. 12, 13). Проте станом на 06.12.2024 відповідного рахунку уже не існувало (том 4, а.с. 21).
		Зазначені обставини вказують на те, що навіть перебуваючи під вартою ОСОБА_6 могла вжити заходи, спрямовані на приховування розміщених у іноземній банківській установі коштів. Отож, не будучи забезпеченою жодним запобіжним заходом, підозрювана маючи можливість розпоряджатися коштами на таких рахунках, будучи обізнаною, що розміщені на них кошти можуть бути предметом її незаконного збагачення, може вдатись до їх приховування від сторони обвинувачення.
		Зазначене є особливо актуальним, з огляду на те, що сторона обвинувачення таких можливостей доступу до рахунків, відкритих у іноземних банківських установах, як їх безпосередній власник, не має та перевірка наявності на них коштів, їх арешт потребує проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Слідчий суддя, вирішуючи щодо існування ризику перешкоджання підозрюваною кримінальному провадженню, також бере до уваги порушення нею умов перебування під вартою. Так, під час проведення 23.12.2024 працівниками Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де утримується підозрювана, вибіркового обшуку в особистих речах підозрюваної виявлено та вилучено мобільний телефон, що є порушенням режиму тримання (том 4, а.с. 26-30). Аналогічне порушення було виявлено працівниками Державної установи «Київський слідчий ізолятор» 11.03.2025. Поряд з цим, цього разу під час вилучення підозрювана намагалась видалити інформацію з мобільного телефону.
		З огляду на зазначене, слідчий суддя переконаний, що продовжує існувати ризик перешкоджання підозрюваної кримінальному провадженню іншим чином.
		11.7.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, в якому підозрюється.
		Сторона обвинувачення вважає, що оскільки ОСОБА_6 вчиняла дії, спрямовані на отримання нею незаконних доходів, то може вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити вчинення цього злочину. З цього приводу слідчий суддя бере до уваги, що нині ні період, ні джерело набуття ОСОБА_6 відшуканих у неї активів не встановлені стороною обвинувачення. Поряд з цим, під час досудового розслідування перевіряється версія щодо одержання підозрюваною неправомірної вигоди за надання позитивного рішення про встановлення фізичним особам групи інвалідності. Долучені до цього клопотання документи, про що вже зазначалось у цій ухвалі, вказують на те, що ОСОБА_6 могла вчинити таке кримінальне правопорушення. Ліквідація КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та дещо зменшує ризик вчинення підозрюваною кримінального правопорушення за наведених обставин у майбутньому, проте не спростовує того, що ОСОБА_6 може бути схильною до вчинення такого роду протиправних діянь та може вдатись до цих дій, використовуючи лише набуті зв`язки та знання.
		Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини вчинення ОСОБА_6 й інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 209 КК України, пов`язані із шахрайством під час реалізації електроенергії, легалізацією відповідного доходу, а також легалізацією коштів, одержаних від вигоди, пов`язаної із вчиненням заборонених дій, шляхом ввезення їх на територію Республіки Польща, розміщення на банківських рахунках та перерахування на рахунки у інших державах (том 1, а.с. 28-33).
		За таких обставин, вказаний ризик доведено стороною обвинувачення.
		11.8.Отже, ризики 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється продовжують існувати.
		12.На виконання положень п. 2 ч. 3 ст. 199 КПК України також враховано те, що органу досудового розслідування слід провести ряд процесуальних (у тому числі слідчих) дій.
		Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.03.2025 строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 05.10.2025 включно (том 6, а.с. 89-114).
		Завершити досудове розслідування до закінчення строку застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.05.2025 неможливо внаслідок виняткової складності провадження, необхідності проведення низки слідчих (розшукових) дій (допитів свідків, тимчасових доступів до речей та документів, оглядів документів, банківських рахунків, проведення судових експертиз, проведення процесуальних дій на території інших держав на підставі запитів про проведення міжнародної правової допомоги) та процесуальних дій, спрямованих на збір додаткових доказів вчинення кримінального правопорушення, перелік яких зазначений в ухвалі про продовження строку досудового розслідування, з метою встановлення об`єктивної істини, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, в тому числі з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення.
		Для виконання завдання кримінального провадження стороні обвинувачення належить вжити ще велику кількість передбачених законом заходів, та як наслідок визначитись із вірною кваліфікацією діянь ОСОБА_6 .
		Слідчий суддя також зважає на ту обставину, що ухвалою слідчої судді ВАКС від 24.03.2025 строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до 12 місяців, тобто до 05.10.2025 включно.
		За викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення строку тримання підозрюваної під вартою, встановленого у попередній ухвалі слідчого судді про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою.
		13.Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження, які продовжують існувати до цього часу, дає слідчому судді процесуальну можливість продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою із визначенням альтернативи у вигляді застави. Вирішуючи питання про строк продовження цього запобіжного заходу, вбачається обґрунтованим визначення його на 60 днів, тобто до 13 липня 2025 року включно.
		Прохання детектива продовжити на два місяці строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 є необґрунтованим з огляду на те, що строк дії ухвали про тримання під вартою обраховується днями (ч. 1 ст. 197 КПК України).
		14.Оцінюючи можливість застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж домашній арешт не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді будь-якого іншого, більш м`якого, запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам. Забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо шляхом продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
		При вирішенні питання щодо наявності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження тримання під вартою, суд врахував 1) завдання кримінального провадження, 2) мету застосування запобіжного заходу, 4) співвідношенні ефективності запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою з одного боку та застави, домашнього арешту чи особистого зобов`язання з іншого.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
		Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
		У цьому кримінальному провадженні суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу підозрюваної (при застосування тримання під вартою) та в право на володіння майном (при визначення розміру застави як альтернативи триманню під вартою) та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, що належна поведінка підозрюваної, запобігання спробам вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, можуть бути забезпечені виключно шляхом застосування до неї запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із альтернативою застави.
		Водночас, встановлений законом обов`язок суду визначити розмір застави в ухвалі про продовження тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що й тримання під вартою.
		Законодавцем визначено, що застава, при умові внесення в певному розмірі, за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою. Інші запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт, в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження на тому ж рівні що й тримання під вартою.
		З цих підстав у цьому провадженні до підозрюваної не можуть бути застосовані запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту, особистого зобов`язання чи застави, як самостійних запобіжних заходів.
		Цілодобовий домашній арешт та тримання під вартою є ізоляційними запобіжними заходами, проте рівень ізоляції особи за ними суттєво відрізняється з огляду на умови, пов`язані з позбавленням (обмеженням) волі підозрюваної. У цьому контексті цілодобовий домашній арешт є «несуворою» формою ізоляції підозрюваної та не запобігає можливості вільного спілкування підозрюваної як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких є обов`язок утриматись від спілкування. Домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаному ризику.
		Крім цього, виходячи з системного аналізу норм, що містяться в статтях 178, 181, 183 КПК, суд дійшов висновку, що встановлення ізоляції підозрюваної може бути здійснено шляхом застосування домашнього арешту, а не тримання під вартою, за злочин, який передбачає 1) позбавлення волі, але не передбачає можливість тримання під вартою, чи 2) за умови, що наявність пом`якшуючих (позитивних) обставин в розумінні ст. 178КПК чи/та характеристик злочину, не дозволяють застосувати до особи тримання під вартою. Разом з тим, такі обставини відсутні у цьому провадженні.
		Враховуючи викладені ризики та той факт, що підозрювана, з огляду на матеріальне становище її та родини, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
		Зважаючи на встановлення судом ризику незаконного впливу на свідків та переховування від суду, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не зменшить до прийнятного рівня зазначеного ризику, оскільки не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою та потенційними спробами впливати на свідків чи уникати правосуддя.
		Так, застосування домашнього арешту у жодній мірі не зможе нівелювати існування ризику впливу на свідків через специфіку його виконання, можливість зустрічей, комунікацій підозрюваної як із самими свідками, так і з іншими особами для опосередкованого впливу на них з метою схиляння до зміни змісту чи обсягу раніше наданих показань, перекручення або спотворення фактичних обставин справи.
		Слід зазначити, що через військову агресію РФ та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.
		У свою чергу, відсутність дієвого контролю за виконанням інших більш м?яких запобіжних заходів - застави, особистої поруки чи особистого зобов?язання, а також відсутність інших превентивних чинників, які б могли повністю унеможливити настання встановлених ризиків при застосуванні вказаних запобіжних заходів, вказує про неможливість забезпечити досягнення мети при застосуванні саме таких запобіжних заходів. У випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваної процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.
		Слідчий суддя також ураховує відомості про стан здоров`я підозрюваної.
		Сторона захисту з цього приводу акцентувала увагу на тому, що захворювання підозрюваної несумісні із перебуванням ОСОБА_6 в установі попереднього тримання, оскільки це може призвести до їх загострення.
		Зокрема, надано відповідь Київської медичної частини від 02.01.2025 № 8 КММЧ/КИ-25 на адвокатський запит, згідно з якою ОСОБА_6 зверталась за медичною допомогою до медичного персоналу Київської медичної частини, у зв`язку із чим була обстежена лабораторно та консультована лікарями-фахівцями. Із відповіді висновується, що підозрюваній призначене відповідне лікування, також рекомендовано консультації та певні медичні обстеження за власний кошт.
		Разом з цим, зазначається, що Київська медична частина відноситься до лікарняного закладу, який надає виключно первинну медичну допомогу, а надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги не передбачене.
		Слідчий суддя зважає, що згідно з Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5, у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров`я ув`язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров`я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством. Окрім того, лікарські засоби ув`язнені та засуджені приймають відповідно до медичних призначень під контролем медичного працівника. За потреби цілодобового невідкладного прийому лікарських засобів їх видають на руки хворому (не більше добової норми) за призначенням лікуючого лікаря.
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув`язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
		Окрім того, ОСОБА_6 має право звертатися за лікарськими консультаціями та лікуванням до закладів охорони здоров`я, що мають ліцензію Міністерства охорони здоров`я України, які надають платні медичні послуги та не віднесені до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації. Оплату таких послуг і придбання необхідних лікарських засобів або їх аналогів, медичних виробів, технічних та інших засобів реабілітації здійснюють ув`язнені та засуджені або їхні родичі за рахунок власних коштів.
		Консультування та амбулаторне лікування в таких випадках здійснюються в медичних частинах під наглядом медичних працівників. У разі потреби у лікуванні в умовах стаціонару ув`язнений або засуджений має право отримувати медичну допомогу і лікування, в тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих коштів чи коштів рідних та близьких, у зазначених закладах охорони здоров`я. Підставою для надання такої медичної допомоги є медичний висновок. Установлено, що адміністрація СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону ув`язнених та засуджених під час лікування у закладах охорони здоров`я.
		Отже, навіть за потреби у лікарських консультаціях, стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я поза межами слідчого ізолятора, таке може забезпечуватись ОСОБА_6 і в умовах застосованого наразі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Водночас, захисник зазначав, що адміністрація СІЗО не вживає жодних заходів для належного надання медичної допомоги ОСОБА_6 .
		Поряд з цим, належних доказів відмови адміністрації СІЗО у наданні ОСОБА_6 медичної допомоги слідчому судді не надано. Принагідно слідчий суддя зазначає, що ініціатива доставлення ОСОБА_6 для обстеження та лікування в обраний медичний заклад, очевидно, має виходити від підозрюваної та її представників шляхом активної комунікації з керівництвом установи попереднього ув`язнення.
		Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про попереднє ув`язнення» підозрювана має право звертатися до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув`язнення та установах виконання покарань щодо встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах з метою поновлення порушених прав та у разі незгоди з рішенням Комісії оскаржувати його в судовому порядку.
		Беручи до уваги наведене, встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами.
		Захисник зазначав про неналежні умови утримання у Державній установі «Київський слідчий ізолятор», випадки заподіяння шкоди життю та здоров`ю ув`язнених, пропозиції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо припинення діяльності цього слідчого ізолятора з огляду на комплексність та системність виявлених неприпустимих порушень основоположних прав людини у його діяльності. Слідчий суддя зазначає, що, зокрема, назване звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини має рекомендаційний характер, та адресоване компетентним органам для вжиття заходів реагування. Поряд з цим до компетенції слідчого судді не належить визначення установи попереднього ув`язнення, у якій слід утримувати підозрювану унаслідок застосування до неї запобіжного заходу. Підозрювана користується правовою допомогою захисників, які можуть забезпечити звернення в установленому порядку із клопотанням про переведення до іншої установи утримання. Натомість, індивідуальних скарг ОСОБА_6 щодо недодержання її прав під час тримання під вартою слідчій судді під час розгляду цього клопотання не надходило.
		15.Щодо розміру застави.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідчий суддя зобов`язаний врахувати: 1)  обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваної, інші дані про її особу; 3) встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України; 4) можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків; 5) те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваної. 
		Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
		Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
		Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідчий суддя переконаний, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне. Застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваної.
		Так, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину.
		При визначенні розміру застави слідчий суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення та розмір ймовірно одержаного доходу від предикатного злочину, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваної та її близьких осіб, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі.
		Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
		Сторона захисту звертала увагу, що частина активів ОСОБА_6 та її близьких осіб наразі арештовані, що не дає змоги їх реалізувати для внесення застави.
		Наразі відомості про дійсний майновий стан підозрюваної та її близьких осіб, неповні, а з огляду на встановлені обставини, слідчий суддя констатує, що фінансове становище родини ОСОБА_6 значно перевищує офіційно відображене.
		У той же час, як зазначалось, обов`язок доказування непомірності розміру застави Європейський суд з прав людини покладає саме на підозрюваного.
		З огляду на викладене, слідчий суддя переконаний, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Водночас, з огляду на те, що тривалий час застава у попередньо визначеному розмірі повністю не внесена, такий може бути неспівмірний із можливостями підозрюваної. Тому, зважаючи на майновий стан підозрюваної у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про її особу, встановленими ризиками, перебуванням під вартою протягом семи місяців, переконують слідчого суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 37 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 112 036 000 грн.
		Тривалість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає понад 7 місяців, альтернативним запобіжним заходом є можливість внесення застави. Протягом дії основного запобіжного заходу, який діяв із 07 жовтня 2024 року, розмір застави вже було зменшено (з 500 001 528 грн до 130 000 000 грн) останній раз ухвалою АП ВАКС від 31 березня 2025 року, тобто більше місяця тому, проте застава не була внесена. На переконання слідчого судді, встановлене свідчить про необхідність перегляду розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.
		У рішенні «Макаренко проти України» ЄСПЛ зазначає, що заявник тримався під вартою один рік та дванадцять днів. Обираючи та продовжуючи такий запобіжний захід, українські суди здебільшого ґрунтувались на таких міркуваннях: серйозність висунутих проти нього обвинувачень та існування небезпеки його переховування від слідства або перешкоджання слідству шляхом, зокрема, фальсифікації доказів або тиску на свідків.
		Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Так, зокрема у рішенні «Гафа проти Мальти» Європейського суду з прав людини зазначає що в цій справі заявникові було надане звільнення під заставу, зокрема, після виконання фінансових вимог 22 серпня 2012 року. Він подав чотири заяви з проханням про зменшення суми внеску, які були відхилені до його п`ятої заяви - майже через рік - коли рішенням від 02 серпня 2013 року національний суд задовольнив його клопотання стосовно того, щоб його мати була поручителем.
		Суд зазначає, що тривалість утримання під вартою, про яке йде мова, після надання звільнення під заставу, може викликати питання відповідно до Конвенції. Дійсно, той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже дванадцяти місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
		Крім того, Суд зазначив, що, незважаючи на те, що тривале утримання під вартою після надання дозволу про звільнення під заставу було обумовлено оскарженими фінансовими умовами внаслідок його неплатоспроможності, на жодному етапі, протягом періоду майже в один рік, під час якого заявник подав декілька клопотань, суди не вважали за потрібне зменшити розмір застави та тим самим надати йому дійсну можливість отримати користь від звільнення під заставу. Під час розгляду справи національними судами не було подано жодних доречних або достатніх підстав, пов`язаних з майновим становищем заявника.
		Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі є 37 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 112 036 000 грн. Саме такий розмір застави, на думку суду, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором для неї, зможе запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним.
		З огляду на викладене, клопотання детектива слідчий суддя задовольняє частково.
		16.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
		З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слід зобов`язати підозрювану ОСОБА_6 виконувати такі обов`язки 1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді, суду; 2) не відлучатися із міста Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» з питань, що стосуються обставин цього кримінального провадження № 62024240010000369; 4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.
		Крім того, слідчий суддя зазначає, що забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу (п. 23 Положення про паспорт громадянина України, затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року зі змінами). На підстав викладеного слідчий суддя вважає за необхідне уточнити обов`язок щодо здачі на зберігання документів для виїзду закордон, зазначивши «окрім паспорта громадянина України».
		16.1.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені у повідомленні про підозру, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
		17.За таких обставин, слідчому судді достатньо підстав для продовження строку застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави та покладенням (у випадку її внесення) додаткових обов`язків. Стороною обвинувачення доведено, що обставини, зазначені у ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою, адже заявлені ризики не зменшились, а також існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
		18.Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
		19.Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ЄСПЛ (п. 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»). Розглядаючи клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
		 
		Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 181, 183, 197, 199, 309, 376КПК України, слідчий суддя
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Клопотання детектива про продовження строку тримання підозрюваної ОСОБА_6 під вартою задовольнити частково.
		2.Продовжити підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 липня 2025 року включно.
		3.Визначити підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 37 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 112 036 000 (сто дванадцять мільйонів тридцять шість тисяч) гривень. У разі внесення застави, у визначеному в ухвалі слідчого судді розмірі, вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом UA678201720355279004000096000.
		4.У випадку внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі обов`язки:
		-        прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;
		-не відлучатися із міста Хмельницького без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		-утримуватися від спілкування із працівниками КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» та особами, які зверталися для проведення медико-соціальної експертизи у КЗОЗ «Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи» з питань, що стосуються обставин кримінального провадження № 62024240010000369;
		-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		-здати до уповноваженого органу свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.
		5.Роз`яснити підозрюваній та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
		6.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		7.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		8.Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя          ОСОБА_26

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...