Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 260/7880/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: К/990/11059/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 260/7880/24
		 
		адміністративне провадження № К/990/11059/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., 
		розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 (суддя Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 (колегія суддів у складі головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.) у справі №260/7880/24 за позовом Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати», про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії,
		I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		1. У листопаді 2024 року Акціонерне товариство «Sotra Holding AG» (Швейцарська конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просило:
		визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Берегівської міської Ради Закарпатської області Пир`євої В.М. про відмову в державній реєстрації прав від 23.04.2024 №   72763097, прийняте щодо заяви Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» від 31.08.2023 № 56859918 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3;
		зобов`язати Виконавчий комітет Берегівської міської Ради Закарпатської області (в особі відповідного державного реєстратора) провести повторний розгляд заяви Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» від 31.08.2023 № 56859918 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3.
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовна заява Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» (Швейцарська Конфедерація) підписана головою Ради директорів Петер Котт, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви надано копію витягу з Торгового реєстру від 21.07.2023 з проставленим апостилем та нотаріально засвідчений переклад на українську мову копії Торгового реєстру з проставленим апостилем. 
		3. Документи надані до суду окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), які роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не видно відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша.
		4. Із перекладу копії витягу з Торгового реєстру від 21.07.2023 видно, що Петер Котт зазначений там як член ради директорів Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG», водночас позовна заява підписана ним як головою Ради Директорів.
		5. Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 29.11.2024 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
		6. В ході підготовки справи до судового розгляду судом були виявлені недоліки, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а саме - позовна заява не підписана особою, яка має право підпису.
		IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 16.12.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025, позовну заяву Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, залишив без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		8. Залишаючи позов без розгляду, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовну заяву від імені Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» підписано особою, право підпису якої належним чином не підтверджено. При зверненні з цим позовом до суду представник позивача не дотримав вимог щодо проставлення апостилю на копії витягу з Торгового реєстру від 21.07.2023 та нотаріально засвідченому перекладі на українську мову копії Торгового реєстру. Документи надані окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не вбачається відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
		9. Підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції скаржник визначає положення частин другої, четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які передбачають, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		10. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на неправильне застосування положень статей 55, 57 КАС України, безпідставне застосування до спірних правовідносин положення частини дев`ятої статті 59 КАС України.
		11. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій та ненадання оцінки судом апеляційної інстанції його доводам про те, що ним було надано до суду окремо підшиті документи та докази повноважень керівника позивача (витяги з торгівельного реєстру кантону Аппенцель-Ауссерроден, Швейцарія, з апостилями та українськими перекладами), витяг 2023 року з нотаріальним перекладом, посвідченим українським нотаріусом в м. Ужгороді), витяг 2024 року з перекладом, зробленим у Швейцарії сертифікованою судово-перекладацькою фірмою. 
		12. Позивач доводить, що судом апеляційної інстанції не досліджено і не надано оцінку його доводам, що наведені документи були подані ним до суду прошиті і в клеєвий спосіб скріплені основні аркуші витягів з реєстру. Переклад швейцарським перекладачем зшитий разом з оригіналом документа і забезпечена неможливість розкріплення документа (шляхом використання спеціальної сертифікованої наліпки). Український нотаріус зазначив кількість прошитих сторінок, тоді як швейцарський перекладач і орган видачі витягів з реєстру такі дані не зазначають у відповідності до традицій складання документів у Швейцарській конфедерації. Скаржник зауважує про неврахування судами, що Гаазька конвенція від 05.10.1961, яка регулює порядок проставлення апостилю, не містить вимог щодо зазначення кількості сторінок.
		13. Скаржник зауважує, що суди не надали оцінку його доводам стосовно надання ним до суду першої інстанції витягів (з апостилями і посвідченими перекладами) з торгівельного реєстру за 2023-2024 роки, зшитих таким чином (з проклеюванням спеціальними стікерами), що розкріплення аркушів неможливе без шкоди для документа, які були розкріплені судом першої інстанції. 
		14. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку його доводам щодо розкріплення судом першої інстанції наданих ним витягів, які були прошиті і скріплені належним чином. Зауважує, що суди не дослідили і не надали оцінку його посиланням на те, що кількість прошитих сторінок вказана українським нотаріусом, а суб`єктами владних повноважень і перекладачем у Швейцарії не зазначається, оскільки швейцарське законодавством та міжнародні угоди, зокрема, Гаазька конвенція від 05.10.1961, таких вимог до прошитого документа не висуває. 
		15. Також, скаржник покликається на те, що судами не надано оцінку доказам на підтвердження повноваження керівника позивача в порядку самопредставництва, зокрема, рішенню зборів акціонерів позивача про призначення керівника товариства (з українським перекладом, що посвідчено українським нотаріусом, з прошиваннями і вказівкою номерів сторінок).
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, виходить з такого.
		17. Частиною четвертою статті 328 КАС України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		18. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		19. Положення статті 2, частини четвертої статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		20. Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.
		21. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		22. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
		23. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		24. Відповідно до частин першої, другої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		Частиною сьомою цієї норми визначено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.
		25. Згідно із частинами першою, другою статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		26. Частиною десятою статті 44 КАС України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
		27. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. 
		Згідно із частиною третьою цієї норми юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
		28. За правилами частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
		29. При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України, пунктом 1 частини першої якої передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
		30. Згідно з частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
		Частиною шостою цієї норми передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
		31. Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
		32. За правилами частин першої, другої статті 60 КАС представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
		33. Згідно із частиною шостою статті 160 КАС якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.   
		34. Наведені правові норми встановлюють, що позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження.
		35. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту №2261 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 15.10.2019, який 18.12.2019 ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі зберіглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15.12.2017, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
		Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у Єдиному державному реєстрі даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
		36. Таким чином, частина третя статті 55 КАС України у редакції Закону № 390-ІХ передбачає за правилами самопредставництва можливість участі юридичної особи у справі через її працівника. Він має бути уповноваженим діяти від імені цієї особи або за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом). При цьому, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті (як установчому документі) чи трудовому договорі (контракті) було визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) в порядку самопредставництва.
		37. За правилами частини дев`ятої статті 59 КАС України довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		38. Згідно з положеннями статті 13 Закону України від 23.06.2005 №2709-ІV «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
		39. 05.10.1961 в Гаазі вчинена Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (далі - Конвенція), до якої приєдналися більше ніж 90 країн (Австрія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Данія, Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Португалія, Південна Корея, США, Франція, Швейцарія, Швеція та інші).
		Україна приєдналась до цієї Конвенції на підставі Закону України від 10.01.2002 №2933-ІІІ. Набрання чинності для України цього міжнародного договору відбулось 22.12.2003.
		Статтею 1 Конвенції визначено, що вона поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: а) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; в) адміністративні документи; с) нотаріальні акти; б) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів. 
		Стаття 3 цієї ж Конвенції закріплює, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. 
		За вимогами частини 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. 
		У статті 5 Конвенції передбачено, що заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступає особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення. 
		40. З матеріалів цієї справи встановлено, що позовну заяву від імені Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» підписано головою Ради директорів Петером Коттом, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви надано копію витягу з Торгового реєстру від 21.07.2023 з проставленим апостилем та нотаріально засвідчений переклад на українську мову копії Торгового реєстру від 21.07.2023 з проставленим апостилем, в якому Петер Котт зазначений як член Ради директорів Акціонерного товариства «Sotra Holding AG».
		41. Суди в оскаржуваних рішеннях зазначили, що ці документи надані окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), які роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не видно відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша.
		Висновок судів попередніх інстанцій про не доведення підписантом позовної заяви права на її підпис від імені Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» обгрунтований наявністю формальних недоліків у поданих на підтвердження повноважень документів та тим, що позовна заява підписана Петером Коттом як головою Ради директорів цього Товариства, тоді як документів, які б підтверджували саме такий його статус, до суду першої інстанції не були надані.
		Суди відзначили, що відповідно до перекладу наданої копії витягу з Торгового реєстру від 21.07.2023 вбачається, що Петер Котт зазначений як член Ради директорів  Акціонерного товариства «Sotra Holding AG», а не як її голова. 
		42. Заперечуючи такі висновки судів, позивач під час розгляду справи судами попередніх інстанцій покликався на те, що аркуші (не сторінки) цілого документа пронумеровані нотаріусом при посвідченні справжності підпису перекладача, а сам переклад був прошитий нотаріусом разом з оригіналом - і наявна у суду копія чітко візуально показує послідовність сторінок цього документа. Стверджував, що підписант є єдиним членом Ради директорів, вказаним у торговому реєстрі, відповідно не має і не могло бути нікого іншого, хто міг би виконувати функції Голови Ради, а отже ставити під сумнів статус підписанта суд не повинен був. Інша особа, також з правом одноосібного підпису від імені Товариства - Рене Гайсслер - є лише підписантом, але не членом Ради директорів, що чітко видно з витягу, де напроти його імені така посада не значиться. Наявність окремого статусу підписанта, без формального посади, не є унікальним досвідом законодавства Швейцарії - український Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань так само передбачає можливість зазначення не лише керівника, але і підписанта, тобто особи, яка має право на вчинення юридичних дій від імені Товариства і при цьому не є його формальним керівником. Тому скаржник вважав, що оскільки  Петер Котт є єдиним членом Ради директорів (що у акціонерному товаристві з незначною кількістю акціонерів допускається згідно швейцарського законодавства) то одночасно є і головою Ради директорів. Крім того у витязі з реєстру зазначено його право одноосібного підпису документів від імені Товариства.  
		43. Подібні за змістом аргументи заявляються й у касаційній скарзі, поданій у цій справі на вищезгадані судові рішення судів попередніх інстанцій. 
		44. Однак, суди ухвалюючи рішення не надали оцінки таким аргументам позивача (скаржника), не спростували їх і в порушення норм процесуального права не відобразили з цього приводу жодних мотивів у оскаржуваних судових рішеннях.  
		45. Колегія суддів приймає до уваги, що позивач неодноразово звертав увагу суддів на те, що документи, надані до суду, були належним чином прошиті і засвідчені, проте під час сканування судом прошивку було пошкоджено, і ці доводи позивача суд апеляційної інстанції не перевірив і не надав цим доводам оцінку.
		46. Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію про те, що під час застосування процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		47. Виходячи зі змісту вказаних вище положень Конвенції, норм Закону України «Про міжнародне приватне право» та частини дев`ятої статті 59 КАС України, ці документи могли бути взяті до уваги судами попередніх інстанцій як такі, що засвідчували дійсний правовий і фактичний статус Петера Котта як особи, яка має право підписувати позовну заяву, а саме - як члена Ради директорів Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» (Швейцарська Конфедерація) з правом одноосібного підпису усіх без виключення документів від імені вказаного Товариства.
		48. Тож за таких обставин у суду першої інстанції не виникло підстав беззаперечно стверджувати про відсутність у Петера Котта повноважень на підписання позову від імені Акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG» (Швейцарська Конфедерація). Очевидність такого висновку не ґрунтується на фактичних обставинах справи та наявних у ній матеріалах і є передчасним.
		49. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		50. У пункті 36 рішення «Беллет проти Франції» (Bellet v. France № 23805/94) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France № 29731 /96).
		51. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам статті 242 КАС України, прийняті з порушенням норм процесуального права, що призвело до передчасного залишення без розгляду позовної заяви Акціонерного товариства «Sotra Holding AG».
		52. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України, підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		53. З огляду на вищевикладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 - скасуванню, а справа №260/7880/24 - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		54. Оскільки колегія суддів направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.
		Керуючись статтями 3, 44, 55, 57, 242, 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» задовольнити.
		Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі у справі №260/7880/24 скасувати.
		Справу №260/7880/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                А.А. Єзеров
		 
		Суддя                                                                                                    В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                    О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...