Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/12100/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: К/990/27993/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №160/12100/24
		адміністративне провадження № К/990/27993/24  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛЕВ» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		 
		за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (постановлену суддею Луніна О.С.) та Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Ясенової Т.І., суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.) 
		    
		УСТАНОВИВ: 
		І. Рух справи
		09 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛЕВ» до Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року № 161-р/л про виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса; Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, 49044); реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року з Єдиного державного реєстру місць зберігання;
		- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса; Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) поновити у Єдиному державному реєстрі місць зберігання інформацію щодо місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса; Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, 49044); реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року.
		13.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛЕВ» про забезпечення позову, в якій заявник просить:
		- зупинити дію Розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року №161-р/л про виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, 49044): реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року з Єдиного державного реєстру місць зберігання до набрання рішенням законної сили;
		- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, юридична адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) поновити місце зберігання спирту етилового ректифікованого в Єдиному державному реєстрі місць зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, буд. 37, 49044): реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року;
		- заборонити Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ - 43005393, юридична адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та іншим державним органам виключити місце зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, буд. 37, 49044): реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року з Єдиного державного реєстру місць зберігання.
		Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що ТОВ «МЕДЛЕВ» на сьогоднішній день обмежено у здійснені підприємницької діяльності у зв`язку з Розпорядженням, яким виключено місце зберігання з Єдиного державного реєстру місць зберігання, які зареєстровані за ТОВ «МЕДЛЕВ» згідно довідки серії АП № 147304 від 11.08.2018 року за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171 (місткість 3243,24 дал) спирту етилового ректифікованого. Так, виключення зареєстрованого за позивачем місця зберігання з Єдиного державного реєстру місць зберігання призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, що матиме невідворотні наслідки, в тому числі, у вигляді простою та збитків, несплати податків до бюджету та звільнення працівників підприємства. По суті, позивач не зможе використовувати ліцензію, у зв`язку з відсутністю зареєстрованого місця зберігання в Єдиному державному реєстрі місць зберігання. Зазначає, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Розпорядження відповідач по суті позбавив позивача права займатися господарською діяльністю за такими видами діяльності: Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (основний), 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 86.21 Загальна медична практика, у зв`язку з відсутністю місць де може зберігатися сировина, з метою подальшого виготовлення продукції та в майбутньому для продажу. Внаслідок чого, позивач не зможе виконувати взяті на себе зобов`язання. Основним видом діяльності ТОВ «МЕДЛЕВ» є: 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів. Також, підприємство займається такими видами діяльності як: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами, 86.21 Загальна медична практика, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, 73.11 Рекламні агентства, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Для здійснення вказаних видів господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДЛЕВ» має відповідну ліцензію б/н від 26.03.2018 року за видом господарської діяльності виробництва лікарських засобів, виданої Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Так, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ «МЕДЛЕВ», оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Розпорядження позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з відсутністю місця зберігання в Єдиному державному реєстрі місць зберігання.
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, заяву ТОВ «МЕДЛЕВ» про забезпечення позову було задоволено.
		Зупинено дію Розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року №161-р/л про виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, 49044): реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 з Єдиного державного реєстру місць зберігання до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/12100/24.
		Заборонено Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ - 43005393, юридична адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053) та її структурним підрозділам вчиняти певні дії щодо виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, буд. 37, 49044): реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 з Єдиного державного реєстру місць зберігання та/або видалити записи про виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» з Єдиного державного реєстру місць зберігання на підставі Розпорядження Державної податкової служби України №161-рл від 26.04.2024 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/12100/24.
		У задоволені іншої частини заяви відмовлено.
		Рішення суду першої та апеляційної інстанції вмотивоване тим, що враховуючи оскаржуване розпорядження та невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ «МЕДЛЕВ», оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність з виробництва та торгівлі алкогольними напоями, у зв`язку з відсутністю зареєстрованих місць зберігання в Єдиному державному реєстрі місць зберігання.
		Суд першої інстанції також зауважив, що вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи судом.
		ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду зазначеної заяви не встановили ознаки очевидної протиправності розпорядження ДПС України від 26.04.2024 № 161-р/л, обмежилися лише висновками, що виключення місця зберігання призведе до припинення діяльності заявника, можливого розриву господарських відносин та вивільнення працівників.
		При цьому, суди не оцінили доводи заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову, зупиняючи дію оскаржуваного розпорядження, не врахували, що забезпечення позову у такий спосіб фактично вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті, що з позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постанові від 28.03.2018 № 800/521/17 та постанов Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (постанови від 05.06.2024 № 460зп-23/160, від 06.12.2022 № 140/8745/21, від 18.02.2021 № 420/7063/20, від 11.08.2021 № 380/11600/20 суперечить меті застосування статті 150 КАС України
		Також скаржник зазначає, що вжиття заходів податкового контролю відповідно до вимог чинного законодавства не ставиться у залежність від можливості здійснення відповідним суб`єктом, у даному випадку Позивачем, його господарської діяльності, яка відповідності до ст.42 Господарського кодексу України здійснюється на власний ризик, який включає в себе як позитивні, так і негативні, так і негативні наслідки.
		Крім того, зазначаючи про те, що виключення спиртосховища Позивача з Єдиного державного реєстру місць зберігання призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою ту обставину, що згідно заяви про забезпечення позову поміж ліцензійної діяльності з виробництва фармацевтичних виробів ТОВ «МЕДЛЕВ» також здійснює інші види діяльності (неспеціалізована оптова торгівля, рекламні агенства, надання інших інформаційних послуг, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, консультації з питань комерційної діяльності ті керування, дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки), чим у цілому виключає невідворотність наслідків для господарської діяльності даного товариства як про це хибно стверджує суд.
		IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта (пункт 1).
		Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
		Ухвалою про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
		Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні.
		Уживаючи заходи забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
		Так само суд має вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
		Так, вирішуючи подану позивачем заяву про забезпечення позову суд першої інстанції, з висновком якого повною мірою погодився й апеляційний суд, виходив з того, що спірне рішення податкового органу суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача.
		На переконання судів попередніх інстанцій, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до невідворотних витрат та встановлення штучних перепон у веденні господарської діяльності.
		Надаючи правову оцінку таким мотивам судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів виходить з такого.
		Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування Розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року №161-р/л про виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» з Єдиного державного реєстру місць зберігання та зобов`язання відповідача поновити у Єдиному державного реєстру місць зберігання інформацію місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» реєстраційний номер довідки 04010101751, за адресою місця зберігання: Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року.
		Основним видом діяльності ТОВ «МЕДЛЕВ» є Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (код КВЕД 21.20). Також підприємство займається такими видами діяльності як Оптова торгівля фармацевтичними товарами (код КВЕД 46.46), Загальна медична практика (код КВЕД 86.21), Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73), Рекламні агенства (код КВЕД 73.11), Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 63.99), Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), Консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22), Дослідження кон`юктури ринку виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20).
		Для здійснення вказаних видів господарської діяльності ТОВ «МЕДЛЕВ» має відповідну ліцензію б/н від 26.03.2018 року, за видом господарської діяльності виробництва лікарських засобів, виданою Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, строк дії ліцензії з 26.03.2018 року, видана на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів за адресою: 49000, м.Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 171, (корп Б-1, К-1).
		У заяві про забезпечення позову, заявник посилається на те, що з моменту прийняття оскаржуваного Розпорядження він позбавлений права здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з відсутністю місця зберігання в Єдиному державному реєстрі місць зберігання.
		Порядок врегулювання виробництва і обігу спирту етилового врегульовано нормами Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", (далі- Закон №481)
		Статтею 1 Закону № 481/95-ВР регламентовано визначення основних понять і термінів які наведене у цьому Законі, зокрема:
		- місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
		- єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
		Відповідно до ст.15 Закону №481, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
		Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється податковим органом, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.
		Із змісту наведених правових норм права слідує, що зберігання спирту етилового здійснюється виключно в місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру.
		Cуди попередніх інстанцій зазначали про існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ "МЕДЛЕВ", оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з відсутністю зареєстрованих місць зберігання в Єдиному державному реєстрі місць зберігання, що також може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв`язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності.
		Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
		Колегія суддів уважає, що заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено і не підтверджено, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.
		Як уже зазначалось вище, в ухвалі про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
		Проте оскаржувані судові рішення у цій справі не містять жодного обґрунтованого мотиву, з якого суди дійшли висновку, що невжиття заходів у вигляді зупинення розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року №161-р/л про виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» з Єдиного державного реєстру місць зберігання може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як і не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, складність вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
		При вирішенні питання про забезпечення позову суди обмежилися лише висновками, що виключення місця зберігання ТОВ «МЕДЛЕВ» з Єдиного державного реєстру місць зберігання призведе до припинення діяльності позивача, при цьому суди не надали належної оцінки доводам заявника. Судами не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача розпорядженням Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року №161-р/л.
		Як уже зазначалось вище, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Також колегія суддів звертає увагу на те, що у товариства основними видами діяльності є виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (код КВЕД 21.20), оптова торгівля фармацевтичними товарами (код КВЕД 46.46), Загальна медична практика (код КВЕД 86.21), Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.73), Рекламні агенства (код КВЕД 73.11), Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у. (код КВЕД 63.99), Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), Консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22), Дослідження кон`юктури ринку виявлення громадської думки (код КВЕД 73.20).
		Суд зазначає, що в цій справі позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів 
		57. Колегія суддів уважає, що висновки судів попередніх інстанцій що, невжиття заходів забезпечення позову у цій справі може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ "МЕДЛЕВ", (оскільки у зв`язку з прийняттям оскаржуваного розпорядження позивач позбавлений права здійснювати господарську діяльність, до ухвалення судом рішення по суті спору може бути розірвані господарські зв`язки, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності) є не обгрунтованими, оскільки не підтверджено що оскаржуване розпорядження впливає на господарську діяльність товариства в цілому. 
		Крім того, сама заява товариства не містить належного обґрунтування того, що невжиття заходів шляхом зупинення оскаржуваного Розпорядження він позбавлений права здійснювати господарську діяльність, у зв`язку з відсутністю місця зберігання в Єдиному державному реєстрі місць зберігання.
		Указана заява містить лише формальні посилання щодо ускладнення (унеможливлення) поновлення оспорюваних прав та інтересів ТОВ "МЕДЛЕВ".
		З урахуванням указаного, колегія суддів дійшла висновку, що за результатами розгляду заяви Товариства про забезпечення позову, встановлено, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.
		Водночас колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій вжили ще один захід забезпечення позову - заборонити вчиняти відповідачу та його структурним підрозділам певні дії щодо виключення місця зберігання, а у разі реалізації оскаржуваного Розпорядження, видалення записів про виключення місця зберігання позивача з Єдиного державного реєстру місць зберігання.
		Ані у заяві про вжиття заходів забезпечення позову, ані в ухвалі першої та апеляційного суду про її задоволення, відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності вжиття такого заходу забезпечення позову, який за своїм змістом є тотожним позовній вимозі, заявленій в позові.
		Це свідчить про порушення заявником вимог пункту 4 частини першої статті 152 КАС України, а судом апеляційної інстанції - вимог частини шостої статті 154 КАС України.
		Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
		Крім того, необхідно звернути увагу й на те, що суд першої інстанції ухвалою від 15 травня 2024 зупинив дію Розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року №161-р/л «Про виключення з реєстру» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/12100/24.
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 01 липня 2024 року визнав протиправним та скасував розпорядження Державної податкової служби України від 26 квітня 2024 року № 161-р/л про виключення місця зберігання ТОВ«МЕДЛЕВ» (ЄДРПОУ 25384987, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 37, 49044): реєстраційний номер довідки 04010101751, адреса місця зберігання Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 171, площа (місткість) 3243,24 дал, дата реєстрації 11.12.2018 року з Єдиного державного реєстру місць зберігання..
		Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 15 жовтня 2024 року залишив апеляційні скарги Державної податкової служби України без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі №160/12100/24 - без змін.
		Отже, з набранням 15 жовтня 2024 року законної сили судовим рішенням по суті позовних вимог у справі №160/12100/24 заходи забезпечення позову вичерпали свою дію, адже діяли вони лише до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Враховуючи викладене, судові рішення в частині задоволення заяви про забезпечення позову ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, а тому судові рішення у цій частині у справі підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної податкової служби України - задовольнити.
		Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року та Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №160/12100/24-скасувати 
		Ухвалити нове рішення.
		У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДЛЕВ» про забезпечення позову - відмовити у повному обсязі
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                                О.О. Шишов
		Судді                                                                                                                            І.В. Дашутін
		                                                                                                                                     М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...