Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/2880/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: К/990/37474/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 280/2880/24
		провадження № К/990/37474/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.
		розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка Миколи Петровича на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Татаринова Д. В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Семененка Я. В., суддів: Бишевської Н. А., Добродняк І. Ю.
		І. Суть спору
		1. У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:
		1.1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 у прийнятті рішення про зняття ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон (Аргентинська Республіка);
		1.2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про зняття ОСОБА_1 з військового обліку у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон (Аргентинська Республіка).;
		2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що 31 жовтня 2023 року Головним управлінням Державної міграційної служби України у Запорізькій області прийнято рішення щодо оформлення позивачу документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання, яким фактично надано дозвіл на виїзд до Аргентинської Республіки на постійне проживання.
		Позивач зазначає, що його представником 27 лютого 2024 року надіслано до Запорізького районного ТЦК заяву з проханням зняти позивача з військового обліку та проставити відмітку про це у військовому документі.
		Однак, відповідачем відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
		Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалити рішення щодо зняття з військово обліку на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		4. ОСОБА_1 є громадянином України, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 15 листопада 1999 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 від 22 листопада 1998 року, копія якого міститься в матеріалах справи.
		5. 31 жовтня 2023 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області ухвалено рішення про задоволення клопотання позивача про оформлення виїзду на постійне місце проживання до Аргентинської Республіки.
		6. З метою зняття з реєстрації місця проживання позивач, у встановленому законом порядку, 27 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, у якій просив зняти його з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та проставити відмітку про це в військово-обліковому документі.
		7. Однак, листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 березня 2024 року № 10/2230 представника позивача повідомлено про те, що на час дії воєнного стану на території України впроваджено обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, а тому, до закінчення дії військового стану зняття з військового обліку неможливе. 
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
		8. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року, в задоволенні позову відмовлено.
		9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з приписів частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки у період воєнного стану та оголошеної мобілізації, що має місце у спірному випадку, військовозобов`язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного ТЦК. 
		Враховуючи, що дозволу ТЦК позивач не мав, а положення законодавства, яким врегульовано правовідносини у сфері виконання військового обов`язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне місце проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне місце проживання, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для зняття позивача з військового обліку.
		Разом з цим суд першої інстанції звернув увагу на зміни в мобілізаційному законодавстві та, насамперед, норми статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в частині виключення можливості зняття з військового обліку для військовозобов`язаних, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
		10. Зазначена позиція підтримана Третім апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
		IV. Касаційне оскарження 
		11. Представник ОСОБА_1 - адвокат Стариченко Микола Петрович подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункт 2 частини п`ятої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ в редакції від 21 березня 2024 року у подібних правовідносинах, з урахуванням обставин, установлених у цій справі. 
		12. Верховний Суд ухвалою від 07 листопада 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка М. П. на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		14. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		15. В силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
		16. Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
		17. Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		18. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
		19. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
		20. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).
		21. Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		За приписами частини другої цієї ж статті Закону проходження військової служби громадянами України здійснюється у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
		22. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. 
		Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
		23. Так, пунктами 305, 306 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009), передбачено, що в особливий період військовослужбовці проходять військову службу в порядку, передбаченому цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, що визначають порядок проходження військової служби в особливий період.
		Доукомплектування особовим складом Держприкордонслужби в особливий період здійснюється шляхом прийому громадян на військову службу за контрактом, а також призову резервістів та військовозобов`язаних, які не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу здійснюється у терміни, визначені мобілізаційними планами Державної прикордонної служби України, та в порядку, визначеному законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
		24. Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
		25. Згідно з частиною третьою статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
		26. Частиною сьомою статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
		27. За змістом частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
		28. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які, зокрема, вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
		29. Частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-XII у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
		30. Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції на час виникнення спірних відносин, громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третьої цієї статті. 
		VI. Позиція Верховного Суду
		31. З аналізу наведених норм права висновується, що для зняття військовозобов`язаного з військового обліку має існувати хоча б одна з підстав визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. 
		32. У справі, що розглядається, 31 жовтня 2023 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області ухвалено рішення про задоволення клопотання ОСОБА_1 про оформлення виїзду на постійне місце проживання до Аргентинської Республіки.
		З метою зняття з реєстрації місця проживання на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII позивач, у встановленому законом порядку, 27 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, у якій просив зняти його з військового обліку у зв`язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон та проставити відмітку про це у військово-обліковому документі.
		Отже, підставою для звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про зняття його з військового обліку слугувало отримання ним позитивного рішення від Головного Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання до Аргентинської Республіки, про що позивач особисто зазначив у заяві.
		33. Проте, у відповідь на вказану заяву Запорізький районний ТЦК листом від 09 березня 2024 року № 10/2230 повідомив про те, що на час дії воєнного стану на території України впроваджено обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків віком від 18 до 60 років, а тому, до закінчення дії військового стану зняття з військового обліку неможливе.
		34. Приписи статті 37 Закону № 2232-XII визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
		Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-XII взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
		За приписами частини третьої статті 37 цього ж Закону призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.
		У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
		35. Як уже зазначалося, частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-XII у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
		36. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 відповідно до   частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який чинний на час звернення позивача із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до   Закону України   «Про військовий обов`язок і військову службу».
		Відповідно до пункту 52 Порядку № 1487 закордонні дипломатичні установи України: інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу; сприяють поверненню військовозобов`язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період); повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку; ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за   списком   (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п`яти років.
		За пунктом 57 Порядку № 1487 дипломатичні та консульські представництва України: повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників і військовозобов`язаних відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування їх на військовому обліку; ведуть військовий облік призовників і військовозобов`язаних, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 14). Список зберігається в консульський установі протягом п`яти років.
		Згідно з пунктом 53 Порядку № 1487 зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
		Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.
		Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
		37. Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.
		38. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
		39. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
		40. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, а також військовозобов`язаним, який перебуває на військовому обліку в Запорізькому районному ТЦК.
		Водночас позивач отримав рішення органу міграційної служби щодо оформлення виїзду на постійне місце проживання до Аргентинської Республіки.
		41. Натомість, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України.
		Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Отже, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в тому числі передбачені статтею 33 Конституції України щодо свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		42. Наведене свідчить, що у період воєнного стану та оголошеної мобілізації, що мало місце у спірному випадку, військовозобов`язаним забороняється змінювати місце проживання, виїзд з місця проживання, без дозволу керівника відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		При цьому варто зауважити, що положення законодавства, яким врегульовано правовідносин у сфері виконання військового обов`язку та мобілізації, не визначають такої окремої та безумовної підстави для зняття з військового обліку як оформлення документів на постійне проживання чи у випадку виїзду військовозобов`язаного на постійне проживання за кордон.
		43. Крім того рішення Головного Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області відносно позивача щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання і відповідно вибуття на строк більше трьох місяців за межі України не є підставою для зняття його з військового обліку, адже пункт 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII не містить таку підставу для зняття з військового обліку військовозобов`язаних - «які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України», а містить підставу «які вибули на строк більше трьох місяців за межі України». 
		Тобто, право на зняття з обліку військовозобов`язаних мають особи, які вже вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
		44. Натомість, зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 09 березня 2024 року № 10/2230 висновується, що ОСОБА_1 під час дії воєнного стану в`їхав на територію України, використовуючи діючий закордонний паспорт громадянина України. Підставою для зняття з обліку військовозобов`язаних за пунктом 2 частини п`ятої статті 37 Закону № 2232-XII можуть скористатися військовозобов`язані, які фактично перебувають за межами України більше трьох місяців, звернувшись до Консульської установити за місцем перебування та, надавши відповідні докази свого перебування за межами України більше трьох місяців. Додатково відповідач повідомив, що ОСОБА_1 було роз`яснено підстави отримання відстрочки згідно зі статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" для отримання відстрочки від призиву та можливості виїзду за кордон. Водночас на момент звернення у ОСОБА_1 таких підстав не було.
		45. Варто зазначити, що з огляду на введення в Україні воєнного стану, гарантоване частиною першою статті 33 Конституції України конституційне право на свободу пересування зазнало тимчасових обмежень в силу дії особливого правового режиму воєнного стану в країні, що цілком узгоджується з вимогами статті 64 Основного Закону.
		46. Верховний Суд у постанові від 09 березня 2023 року у справі № 600/2520/22-а зазначав, що обмеження певних категорій громадян у праві виїзду за кордон під час воєнного стану певною мірою є втручанням у приватне життя особи в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак таке втручання прямо передбачено законом і переслідує абсолютно легітимну мету.
		47. Зі змісту статей 17, 65 Конституції України висновується, що захист держави, забезпечення її безпеки є найважливішими функціями всього Українського народу. Військова служба - це конституційний обов`язок громадян України, який полягає у забезпеченні оборони України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. До військовослужбовців належать особи, які проходять таку службу, зокрема у Збройних Силах України. Військовій службі передує необхідність виконання конституційного військового обов`язку, що передбачає проходження громадянами України військової служби (добровільно чи за призовом).
		48. З огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави. 
		49. Отже, закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус (абзаци дев`ятий, десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (II)/2019).
		50. Тобто, громадяни наділені не тільки правами, а й обов`язками, які закріплені на рівні Конституції України. Одним із таких обов`язків згідно зі статтею 65 Конституції України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
		51. Офіційне оголошення воєнного стану Указом Президента України зумовило офіційне проголошення державою заходів, спрямованих на фактичну, явну, поточну, неминучу небезпеку існування держави і захисту українського народу, шляхом швидкого прийняття рішень у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні уповноваженими на те органами влади.
		52. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
		53. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
		54. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		55. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		VII. Судові витрати
		56. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		1.          Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Стариченка Миколи Петровича залишити без задоволення.
		2.          Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 280/2880/24 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		Судді                                                                                                    В. Е. Мацедонська
		                                                                                                                        О. Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...