Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/11687/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано судом: 21.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/335/426/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024082060001361

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/11687/24  1-кп/335/426/2025 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
		 
		головуючого суддіОСОБА_1 за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурора ОСОБА_3 захисникаОСОБА_4 обвинуваченоїОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024082060001361 від 11.10.2024 за обвинуваченням 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , незаміжньої, непрацевлаштованої, здобула середню освіту, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше засудженої: 03.02.2025 Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		11.10.2024 приблизно о 10 годині 50 хвилин, ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку № 182-А по проспекту Соборному у м. Запоріжжя, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, підійшла до потерпілої ОСОБА_6 та запропонувала розміняти грошові кошти, на що остання погодилась. 
		В подальшому ОСОБА_5 , маючи при собі 3 (три) сувенірні купюри номіналом 1000 гривень з надписом «сувенір» з метою подальшого незаконного заволодіння коштами шляхом обману, передала потерпілій ОСОБА_6 , вищевказані сувенірні купюри, а остання в свою чергу передала ОСОБА_5 , 6 (шість) купюр номіналом 500 гривень загальна сума 3000 гривень та 1 (одну) купюру номіналом 200 гривень. 
		Після чого, здійснивши обмін, ОСОБА_5 , пройшла у бік двору будинку № 182-А по пр. Соборному у м. Запоріжжя та в подальшому розпорядилась грошовими коштами на власний розсуд. Зазначеними протиправними діями, шляхом обману, що виразилися у незаконному заволодінні грошовими коштами, в сумі 3200 гривень, ОСОБА_5 спричинила потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винною у вчинені інкримінованого їй кримінального правопорушення, суду надала наступні показання. 
		11.10.2024, приблизно о 10 год 00 хв, перебуваючи біля відділення АТ «А-Банк», розташованого навпроти універмагу «Україна» по проспекту Соборному в м. Запоріжжі, маючи умисел на заволодіння чужими коштами, вона звернулася до раніш незнайомої їй жінки похилого віку з проханням розміняти крупні купюри на купюри меншого номіналу. Коли потерпіла погодилася розміняти їй кошти, обвинувачена передала останній три сувенірні банкноти, зовні схожі на банкноти номіналом 1000,00 грн., в обмін на які потерпіла надала їй справжні банкноти: 6 банкнот номіналом 500,00 грн. та одну банкноту номіналом 200,00 грн. Коли потерпіла зайшла у відділення банку з метою перевірити надані обвинуваченою кошти, розуміючи, що невдовзі її викриють у вчиненому, обвинувачена залишила місце події. Сувенірні банкноти вона придбала напередодні у кіоску з метою вчинення шахрайства. Гроші їй були потрібні для купівлі продуктів та ліків дитині.
		У вчиненому розкаюється, просила її суворо не карати. Завдану правопорушенням шкоду вона не відшкодувала, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі. Цивільний позов визнала повністю та повідомила, що має намір повернути кошти потерпілій частинами. 
		Окрім показань обвинуваченої, вина останньої у вчинені інкримінованого їй правопорушення, підтверджується й іншими наданими суду доказами.
		Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що вранці 11.10.2024 вона отримала пенсію у відділені АТ «А-Банк», розташованому навпроти універмагу «Україна» по проспекту Соборному в м. Запоріжжі. На виході з банківського відділення до неї підійшла обвинувачена, яка назвалася ОСОБА_7 , пояснила що вони знайомі, оскілки вона навчалася разом з донькою потерпілої в школі. Після цього, обвинувачена поросила потерпілу розміняти їй з банкноти номіналом 1000,00 грн. кожна на більш дрібні, на що потерпіла відповіла згодою. Обвинувачена передала потерпілій три банкноти, а потерпіла передала обвинуваченій 6 купюр по 500,00 грн. та одну купюру номіналом 200,00 грн. Те, що вона дала на 200,00 грн. більше вона встановила згодом коли перераховувала свої кошти. Через вади зору потерпіла не могла на місці перевірити справжність та номінал наданих купюр, на що обвинувачена запропонувала їй перевірити гроші в касі банку, а вона почекає потерпілу на вході до відділення. У відділені банку потерпілій одразу сказали, що надані їй обвинуваченою банкноти є сувенірними. Вийшовши на вулицю вона побачила, що обвинувачена зникла. Зрозумівши, що її ошукали, потерпіла звернулася до поліції з повідомленням про злочин та надала слідчому несправжні банкноти.
		Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що працює у відділені АТ «А-Банк», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 182-А. Потерпіла є постійним клієнтом банку, щомісяця отримує у зазначеному відділені пенсію. Восени 2024 року, точної дати свідок не пам`ятає, потерпіла отримала пенсію у відділені та вийшла з приміщення на вулицю. Невдовзі потерпіла повернулася у приміщення та звернулася до свідка з проханням перевірити справжність та суму коштів, які вона обміняла колишній однокласниці її доньки. Коли потерпіла надала їй кошти, свідок одразу повідомила їй, що купюри є несправжніми, а надруковані на принтері. Після цього потерпіла вийшла з відділення, сподіваючись знайти жінку, яка обміняла їй справжні кошти на підроблені.
		Із заяви потерпілої на ім`я слідчого вбачається, що 11.10.2024 потерпла надала слідчому для долучення до матеріалів кримінального провадження 3 сувенірні купюри номіналом 1000,00 грн. кожна.
		Оглядом долучених до матеріалів сувенірних банкнот, судом встановлено, що вони зовні схожі на справжні банкноти номіналом 1000,00 грн., проте не містять на собі елементів захисту. В правих верхніх кутах лицьової сторони банкнот міститься напис «це не гроші», а по центру нижніх частин зворотних сторін банкнот надруковано слово «сувенір».
		З протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.10.2024 вбачається, що потерпіла вказала на фотознімок, на якому зображена обвинувачена, повідомила за якими саме ознаками вона її впізнає. 
		Інші докази сторонами та потерпілою суду не надавалися.
		Оцінюючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що вищезазначені докази відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 85, 86 КПК України, і поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
		При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченої, яка непрацевлаштована, незаміжня, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
		Врахувавши ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, відсутність обставин, що обтяжують або пом`якшують покарання, суд доходить висновку, що необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень є покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 1 місяць. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення до Ленінським районним судом м. Запоріжжя вироку від 03.02.2025, яким їй призначене покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік. Тому покарання останній необхідно призначити у відповідності до приписів ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вищезазначеним вироком, більш суворим, призначеним даним вироком. 
		У строк покарання обвинуваченій підлягає зарахуванню строк перебування її під цілодобовим домашнім арештом з 15 жовтня 2024 року по 12 грудня 2025 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за чотири дні пробаційного нагляду.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд виходить з наступного.
		Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальних відносин, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовано, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Положеннями частин 1 та 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
		Обвинувачена цивільний позов визнала. 
		Судом встановлено, що визнання обвинуваченим позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
		З огляду на викладене, цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Запобіжний захід обвинуваченій не обирати.
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покаранняу виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 1 місяць.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2025 року у справі 334/840/25, більш суворим, призначених даним вироком,  ОСОБА_5  призначити остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
		Зарахувати  ОСОБА_5  у строк покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 15 жовтня 2024 року по 12 грудня 2025 року з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за чотири дні пробаційного нагляду.
		Покласти на засуджену обов`язки: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.
		 
		Цивільний позов потерпілої  задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 завдану кримінальним правопорушенням майнову шкоду у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок.
		 
		Речові докази - три аркуші паперу, ззовні схожі на грошові купюри номіналом 1000,00 гривень з надписом «Сувенір» та «Це не гроші»  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції  Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...