Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 597/1544/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 22.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/597/45/2025
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024210000000372

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"21" травня 2025 р.                         Справа № 597/1544/24 
		місто Заліщики
		Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання         ОСОБА_2 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 року за №12024210000000372, відносно 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чуньків Заставнівського району Чернівецької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, адвокатом, нотаріусом та депутатом не являється, раніше не судимого,
		 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,
		 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_4 ;
		обвинуваченого ОСОБА_3 ;
		захисника ОСОБА_5 ;
		представника потерпілої ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),
		встановив:
		 
		20.08.2024 о 21 год. 55 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. С. Бандери в м. Заліщики Чортківського району в напрямку м. Чортків зі швидкістю близько 50 км/год. Під час руху ОСОБА_3 , в порушення вимог ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (№ 3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі  ЗУ «Про дорожній рух») й пунктів 1.10 (в частині визначення поняття «дорожні умови», «дорожня обстановка», «небезпека для руху»), 2.3 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР або Правила дорожнього руху), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не урахував дорожні умови і не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і своїми діями, не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
		Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_3 , маючи об?єктивну можливість завчасно виявити небезпеку для руху, а саме пішохода ОСОБА_7 , який в цей час стояв нерухомо в межах проїзної частини дороги вул. С. Бандери, поза межами пішохідного переходу, на смузі руху автомобіля «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_3 не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду, а продовжив рух у вказаному напрямку, чим порушив вимоги п. 12.3 ПДР. 
		Унаслідок порушення вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_3 не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 передньою лівою частиною автомобіля, хоча, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.
		У результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння та основи черепа, крововиливами в м?які тканини тім?яно-потиличної ділянки голови, саднами тім?яно-потиличної ділянки голови та обличчя; закритої тупої травми грудей з розривом дуги аорти; закритого уламкового перелому обох кісток лівої гомілки; садна: передньої поверхні грудної клітки зліва, задньої поверхні грудної клітки зліва, лівої поперекової ділянки, правої кисті, правого колінного суглобу, лівої гомілки, від чого 20.08.2024 настала його смерть у КНП «Заліщицька центральна міська лікарня».
		Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.3 ПДР перебуває в прямому причинному зв?язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілого ОСОБА_7 .
		Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, які виразились у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.286 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні щиро розкаявся у скоєному, просив його суворо не карати та не позбавляти права керування транспортним засобом, погодившись з обставинами зазначеними в обвинувальному акті. Суду дав пояснення, що 20.08.2024 близько 21 год. 55 хв. він, керуючи технічно справним автомобілем «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. С. Бандери в м. Заліщики. В цей час пішохід ОСОБА_7 стояв нерухомо в межах проїзної частини дороги вул. С. Бандери, поза межами пішохідного переходу, на смузі руху автомобіля «Opel Insignia» р.н. НОМЕР_2 . Унаслідок порушення Правил дорожнього руху, він не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7 .
		Обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286КК України та не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує про визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого йому обвинувачення.
		Суд при вирішенні питання відповідальності обвинуваченого звертає увагу на роз`яснення, наведені у п.п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якими передбачено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного, і вирішувати питання стосовно доцільності застосування до винного додаткового покарання.
		Прокурор в судовому засіданні просить суд призначити обвинуваченому міру покарання в межах санкції частини 2 статті 286 КК України, ближче до мінімального, у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покласти обов`язки, передбачені п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
		Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні просять призначити мінімальну міру покарання, передбачену санкцією частини 2 статті 286 КК України без призначення додаткового покарання, застосувавши ст.75 КК України звільнивши ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 рік. 
		Представник потерпілої в судовому засіданні підтримав запропоновану стороною захисту міру покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, думку потерпілої, яка просила суворо не карати обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди. 
		Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 згідност.67 КК України, судом не встановлено.
		Підстав для застосування ст.69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
		Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами. Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.
		Разом з тим, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення останнього можливе без відбування покарання.
		Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеному ст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілій, думку потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченому, із врахуванням його характеризуючих даних, ступеня тяжкості вчиненого злочину.
		Також, суд бере до уваги те, що злочин вчинений ОСОБА_3 хоча і є тяжким, втім вчинений з необережності.
		Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Долю речових доказів вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
		Захід забезпечення арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.08.2024 у кримінальному провадженні №12024210000000372 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучений під час огляду місця події 21.08.2024 автомобіль марки «Opel Insignia» д.р.н. НОМЕР_3 , 2014 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , скасувати після набрання вироком законної сили.
		Керуючись статтями 368, 371, 374, 615 КПК України, Заліщицький районний суд Тернопільської області,  
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.
		Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_3 в період дії іспитового строку наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи від 23.08.2024 року в сумі 3786,40 грн., транспортно-трасологічної експертизи від 10.09.2024 року в сумі 4543,68 грн. та автотехнічної експертизи від 13.09.2024 року в сумі 3029,12 грн., всього 11359,20 грн.
		Арешт автомобіля марки «Opel Insignia» д.р.н. НОМЕР_3 , 2014 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію т.з. серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , що був накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.08.2024 у кримінальному провадженні №12024210000000372, скасувати.
		Речові докази: металеву частину газової запальнички, яка поміщена в сейф-пакет №WAR1186228; полімерні матеріали чорного кольору, які поміщені в сейф-пакет №WAR1186229  знищити; автомобіль марки «Opel Insignia» д.р.н. НОМЕР_3 , 2014 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію т.з. серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , який був вилучений в ході огляду місця події та переданий для зберігання на спецмайданчик для утримання транспортних засобів ВП №4 (м. Заліщики) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, після набрання вироком законної сили, повернути його власнику.
		Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Заліщицький районний суд Тернопільської області.
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		   Суддя                                                ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...