Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 404/1303/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 22.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.
Дата набрання законної сили: 24.06.2025
Номер судового провадження: 2/404/435/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 404/1303/25 
		Номер провадження 2/404/435/25 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		22 травня 2025 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького
		в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
		 за участю секретаря Солук О.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», про розірвання трудового договору,-
		 В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про розірвання трудового договору укладеного між ОСОБА_1 та Відокремленим підрозділом «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у зв`язку зі звільнення за власним бажанням на підставі частини першої третьої статті 38 Кодексу законів про працю України, починаючи з 01.03.2022 року. В обгрунтування позову зазначено, з 23 січня 2007 року працевлаштований в Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» працював на посаді підземного електрослюсара 4 го розряду. Зазначає, що є пенсіонером, тобто будучи пенсіонером працював на вказаному підприємстві. У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими на території міста Лисичанськ, Луганської області, зазначає, що був вимушений переїхати з постійного місця проживання до міста Кропивницького. В подальшому зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із проханням перерахувати розмірі пенсії в зв`язку з тим, що з квітня 2022 року не працює, та отримав усну відповідь, що без звільнення із останнього місця роботи це неможливо. Вказує, що неодноразово намагався зв`язатись з керівництвом Відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», щоб вони прийняли його заяву, та звільнили за власним бажанням телефонними засобами та електронного зв`язку. Але ніякої відповіді не отримав, телефони не відповідають, на електронну пошту відповіді не приходять. Вказує, що намагався направити заяву про звільнення засобами поштового відправлення, однак пошта повідомила, що у зв`язку із тим, що у місті Лисичанськ ведеться активні бойові дії, та вказане місто окуповане, Акціонерне товариство «Укрпошта» не має змоги направити туди листи. Вказує, що наразі заробітна плата йому не виплачується, та не здійснюється сплата внесків до Пенсійного фонду, перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем порушує його право на соціальний захист, а відтак останній вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.
		Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с.26).
		Через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення (вх. № 19393 від 13.05.2025 року), в яких останній повідомив, що направляв неодноразово зави про до відповідача про звільнення за власним бажанням починаючи з 01 березня 2022 року, через електронну пошту, проте відповіді не отримав. Оскільки підприємство розташоване на окупованій території, Акціонерне товариство «Укрпошта» не має можливості направити листи на адресу підприємства (а.с.35-36).
		Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 20981 від 22.05.2025 року) про розгляд справи за його відсутності, та підтримання позовних вимог (а.с. 38).
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання, повідомлений належним чином (а.с. 28, 34) про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв, відзиву на позов не подавав. 
		Згідно пункту 19 перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".
		Частиною першою статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
		Відповідачу направлялась судова повістка на офіційну електронну адресу, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку пункту 19 перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.
		Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
		23 січня 2007 року ОСОБА_1 працевлаштований в Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» на посаду підземного електрослюсара 4 го розряду, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , та відомостями про трудову діяльність застрахованих осіб (а.с. 8-13; а.с.16-19).
		Відповідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37).
		Указом Президента України від 24.02.2022 року 14264/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває і на даний час. 
		Відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокованні) станом на 10.12.2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75, до таких території відносить зокрема Лисичанська міська територіальна громада Луганської області.
		Згідно довідки від 13.09.2022 року № 3525-5002117450 про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 з 13 вересня 2022 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).
		Позивач 21 січня 2025 року направив на офіційну електронну адресу Відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заяву про звільнення за власним бажанням з 01 березня 2022 року в порядку статті 38 Кодексу законів про працю України (а.с.36; 23).
		Відповідно до листа Акціонерного товариства «Укрпошта» указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року» Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення». З 27 листопада 2014 року Укрпошта призупинила приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою (а.с.20-21). 
		Проте, як вбачається із відомостей про трудову діяльність застрахованих осіб позивач до цього часу офіційно працевлаштований у Відокремленому підрозділі «Шахта імені Д.Ф. Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (а.с. 16-19).
		Відповідно до вимог частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Так, положеннями частин першої та другої статті 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.
		Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		Згідно статті 2 Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Згідно частини першої статті 3 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Статтею 21 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або Уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно частини четвертої статті 22 Кодексу законів про працю України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
		Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено статтею 38 Кодексу законів про працю України.
		Розірвання трудового договору за статтею 38 Кодексу законів про працю України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку.
		При цьому частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
		Правове значення для припинення трудового договору має письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку.
		Для припинення трудового договору за цією підставою не має значення чи була погоджена ця ініціатива з роботодавцем та чи згідний він з такою вимогою робітника. Трудові відносини припиняються незалежно від того, чи видано роботодавцем наказ про звільнення працівника, чи не вчинено такої дії. Відсутність такого наказу не зобов`язує працівника надалі виконувати покладені на нього трудові обов`язки та не продовжує дії трудового договору.
		Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
		У законодавстві України про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у статті 36 та інших статтях Кодексу законів про працю України й залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи: припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку); розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 Кодексу законів про працю України); розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 Кодексу законів про працю України); розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3, 7 статті 36, статті 45 Кодексу законів про працю України, та ін.).
		Отже, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.
		Стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Так, у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).
		За будь-яких умов припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору; 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).
		Законом України від 21.04.2022 року №2220-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану», що набрав чинності 07.05.2022 року, передбачено спрощену процедуру набуття статусу безробітного, зокрема для осіб які перебувають на тимчасово окупованій території, які перебувають на території, на якій ведуться бойові дії, для внутрішньо переміщених осіб. На виконання вказаного Закону розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про зайнятість населення» доповнено пункт 5.2. Відповідно вказаного пункту для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.
		Позивач у позові просить суд розірвати трудовий договір з відповідачем починаючи з 01 березня 2022 року, однак, заява про розірвання такого договору датована позивачем 21 січня 2025 року.
		При цьому, частину четвертою статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» доповнено абзацем 2, згідно якого «Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв`язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім`я роботодавця про припинення трудового договору». Після абзацу другого доповнити п`ятьма новими абзацами такого змісту: «Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви. Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це: роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними); територіальний орган Пенсійного фонду України; територіальний орган Державної податкової служби».
		Оскільки Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», у якому працював позивач, зареєстроване на тимчасово окупованій території України, у зв`язку з чим, позивач не може припинити трудові відносини у порядку статті 38 Кодексу законів про працю України, також відсутня можливість подати поштовим відправленням заяву про припинення трудових відносин за адресою реєстрації юридичної особи, беручи до уваги, відсутність запису в трудовій книжці про звільнення та відсутність наказу про звільнення, що перешкоджає позивачу у подальшому оформити свій соціальний статус, враховуючи частину четверту статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», щодо дати припинення трудового договору, суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: розірвати укладений між ОСОБА_1 та Відокремленим підрозділом «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у зв`язку зі звільнення за власним бажанням на підставі частини першої третьої статті 38 Кодексу законів про працю України, починаючи з 22 січня 2025 року.
		Відповідно до частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2 ,3 21, 22, 38 Кодексу законів про працю України, статтями 10, 11, 76-81, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
		 В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», про розірвання трудового договору, задовольнити частково.
		Розірвати трудовий договір укладений між ОСОБА_1 та Відокремленим підрозділом «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» у відповідності до вимоги частини третьої статті 38 Кодексу законів про працю України, починаючи з 22 січня 2025 року.
		Стягнути з Відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		 
		Відомості про учасників справи:
		Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ; 
		Відповідач: Відокремлений підрозділ «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» Акціонерного товариства «Лисичанськвугілля», код ЄДРПОУ 26349183; місцезнаходження: 93120, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Первомайська, будинок № 217.
		Повний текст рішення суду складено 22.05.2025 року.
		 
		Суддя Фортечного районного 
		суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА 
		 
		Суддя Фортечного районного суду 
		міста Кропивницького     Л. Д. Кулінка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...