Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 713/1073/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 22.05.2025. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 23.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/713/111/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025262060000061

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 713/1073/25 
		Провадження №1-кп/713/111/25 
		Вирок
		Іменем України
		 
		22.05.2025 м. Вижниця
		Вижницький районний суд Чернівецької області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,               
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 04.02.2025р. за №12025262060000061 за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, на час інкримінованого кримінального правопорушення перебуваючого на посаді солдата - навідника розвідувального взводу 2 гірсько-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , з повною загальною середньою освітою, депутатом рад не являється, раніше не судимий,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2  ст.332 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, під час дії на території України воєнного стану в період з кінця січня по 04 лютого 2025 року, діючи в групі з невстановленими особами, підшукав осіб, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 ,  з метою їх подальшого переправлення через державний кордон України, з якими завчасно обумовили порядок незаконного переправлення через державний кордон України, за що вказані особи повинні були надати невстановленим особам грошову винагороду в сумі 9 000 доларів США, з кожної особи яку мали незаконно переправити через державний кордон України.
		В подальшому, невстановлені особи з якими ОСОБА_4 перебував у попередній злочинній змові, діючи згідно розробленого плану, здійснили інструктаж ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо порядку переходу через державний кордон України, надавши при цьому їм відповідні поради, вказівки та порядок передачі заздалегідь обумовленої грошової винагороди, яку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мали надати відразу після переправлення їх через державний кордон України, а ОСОБА_6 03.02.2025 близько 12.00 год., перебуваючи в м. Чернівці по вул. Головній, 124-Б, неподалік приміщення готелю «Преміум», передав грошові кошти в сумі 9000 доларів США невстановленій особі.
		04.02.2025 у денний час доби невстановлені особи, з якими ОСОБА_4 перебував у попередній злочинній змові, діючи відповідно до попередньо розробленого плану та відведеного кожному учаснику ролі, на транспортних засобах доставили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до с. Банилів-Підгірний Чернівецького району Чернівецької області, де їх очікував ОСОБА_4 , який відповідно до відведено йому ролі повинен був здійснити переведення зазначених осіб через гірську місцевість лісовим масивом до державного кодону України.
		У свою чергу, ОСОБА_4 перебуваючи неподалік лісового масиву в адміністративних межах с. Банилів-Підгірний Чернівецького району, зустрівши ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , здійснив інструктаж вказаних осіб щодо порядку переходу через державний кордон України, надавши при цьому їм відповідні поради та вказівки, а також провів особистий огляд ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та огляд їх особистих речей на наявність технічних пристроїв, що можуть зафіксувати його злочинну діяльність та переконавшись у тому що його незаконній дії ніхто не документує, вчинив дії направлені на переправлення вказаних осіб через державний кордон України, а саме здійснив їх переведення через гірську місцевість лісовим масивом до державного кордону України з Республікою Румунія, в напрямку 726 прикордонного знаку. Але цього ж дня, тобто 04.02.2025 близько 21:00 год. в лісовому масиві в адміністративних межах с. Долішній Шепіт Вижницького району Чернівецької області, працівниками державної прикордонної служби України, при спробі незаконного перетину державного кордону України були затримані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим були припинені зазначені незаконні дії невстановлених слідством осіб та ОСОБА_4 , направлені на переправлення вказаних осіб через державний кордон України.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні, свою винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, кається, шкодує про вчинене, просить його суворо не карати. 
		 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4   в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники судового провадження прокурор,  обвинувачений та потерпілий не оспорюють фактичні обставини провадження і правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		 
		Таким чином, суд вважає, що доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою групою осіб, вчинене щодо кількох осіб, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.332 КК України.
		 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності зі  статтею 65 КК України суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, їх тяжкість, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Зокрема, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.332 КК України за ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він неодружений, на утримання дітей не має, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, по місцю проходження служби характеризується посередньо, по місцю попереднього ув`язнення характеризується позитивно, згідно довідок ЛКК хвороб, які б перешкоджали проходженню військової служби - не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		Обставиною, з переліку передбачених ст..67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він свою винуватість визнав, шкодує про вчинене, готовий понести покарання. Крім того, суд також визнає пом`якшуючою покарання обставиною активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. 
		Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		За таких обставин, суд, ураховуючи вказані характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його суспільну небезпеку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та  наявність обставини, що пом`якшує це покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому основного покарання за ч.2 ст.332 КК України пов`язаного з ізоляцією від суспільства в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.332 КК України ближче до найнижчої межі цього виду покарання.
		З приводу призначення додаткового покарання, суд зазначає наступне.
		Відповідно до постанови Об`єднаної Палати Верховного Суду від 04.09.2023 року у справі №404/2081/22, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду чи займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення.
		Так, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.332 КК України, з метою переправлення через державний кордон осіб призовного віку, коли держава потребує захисту від збройної агресії рф, чим він грубо знехтував, бажаючи незаконно збагатитись.
		Тому, з врахуванням викладеного, суд знаходить, що обвинуваченому слід призначити додаткове покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.332 КК України ближче до в межах ближче до найвищої межі додаткового покарання.
		Крім того, вироком від 01.04.2025 Сторожинецького районного суду ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України за те, що він 23.06.2023 вчинив дезертирство. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, та визнано відбувати покарання з 10 лютого 2025 року.
		Вказане означає, що злочин, передбачений ч.2 ст.332 КК України, він вчинив до постановлення вироку Сторожинецького районного суду. 
		Відповідно до ч.4 ст.70 КК України За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити остаточне покарання на підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, в строк відбування покарання повністю зарахувавши покарання, відбуте за вироком Сторожинецького районного суду від 01.04.2025. 
		Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_4 був затриманий 05.02.2025 та в межах даного кримінального провадження до нього було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, та він був звільнений з-під варти 10.02.2025, тому суд, на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання зараховує йому строк  його попереднього ув`язнення.
		При цьому суд також враховує і положення п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у відповідності до яких, у справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, що, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Суд нагадує, що коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція.
		Суд знаходить, що обрані судом вид та міра покарання є необхідними і достатніми для виправлення обвинуваченого і недопущення в подальшому вчинення  злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Питання про речові докази та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст..100 та ст..124 КПК України.
		На підставі ст. ст. 368, 370, 374, 376, 615 КПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із перевезенням пасажирів і вантажів строком на 3(три) роки.
		На підставі ч.1, ч.4 ст.70 КК України, з врахуванням покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком Сторожинецького районного суду від 01.04.2025 за ч.4 ст.408 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років (справа №723/1126/25) за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 місяців з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із перевезенням пасажирів і вантажів строком на 3(три) роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 10 лютого 2025 року, повністю зарахувавши йому в строк відбування покарання за даним вироком покарання, відбуте за вироком Сторожинецького районного суду від 01.04.2025.
		На підставі ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 в строк відбування покарання зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 05.02.2025 по 10.02.2025 згідно ували слідчого судді Вижницького районного суду від 06.02.2025 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати по залученню експертів Чернівецького НДЕКЦ МВС України в сумі 19021,60 грн
		Речові докази:
		скасувати арешт накладений ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.02.2025 на мобільний телефон марки «Redmi 8 Note Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , із сім карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_4 , який зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області - та повернути його власнику ОСОБА_8 . 
		- скасувати арешт накладений ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.02.2025  на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A53 5G», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , із сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_7 , який зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області - та повернути його власнику ОСОБА_7 .
		- скасувати арешт накладений ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.02.2025 на мобільний телефон марки «POCO F3», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , із сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_10 , який зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області - та повернути його власнику ОСОБА_6 . 
		- скасувати арешт накладений ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 10.02.2025 на мобільний телефон марки «iPhone 14 Pro» ІМЕІ: НОМЕР_11 , ІМЕІ 2: НОМЕР_12 , із сім картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_13 , який зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області - та повернути його власнику ОСОБА_4 .
		- Мобільний телефон марки «Samsung», та мобільний телефон «NOKIA», які зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області - повернути їх власнику ОСОБА_9 (том 2 а.с. 326-327).
		Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити учасникам судового провадження.
		 
		Суддя       ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...