Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/15296/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.
Дата набрання законної сили: 14.05.2025
Номер судового провадження: 61-7514ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  
		 
		14 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 753/15296/20
		провадження № 61-7514св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж»,
		відповідачі:  ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Поштовий», ОСОБА_2 ,
		треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маматова Вікторія Валеріївна,  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус Роман Володимирович, Покровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, 
		особа, яка подала апеляційну скаргу та касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє Литвиненко Сергій Сергійович, на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження у складі колегії суддів Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І. та касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу судового засідання Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва у складі колегії суддів Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог 
		 
		У вересні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» (далі - ОСББ «Престиж») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Поштовий» (далі - ТОВ «Торговий дім «Поштовий»,) ОСОБА_2 , треті особи:приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Маматова Вікторія Валеріївна,  приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус Роман Володимирович, Покровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсними свідоцтв про право власності, застосування наслідків нікчемних правочинів шляхом скасування записів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, визнання права власності.
		 
		Позов мотивовано тим, що 01 жовтня 1998 року на виконання Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21 травня 1998 року № 1110 «Про розподіл загальної площі в жилих будинках на 1998 рік» ОСББ «Престиж» передано Приватним акціонерним товариством «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд») за актом приймання-передавання                       № 1/577 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 129,0 кв. м для службового використання (потреб). Факт приймання вказаної квартири від ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» за актом приймання-передавання № 1/577 від 01 жовтня 1998 року свідчить про набуття права власності на цю квартиру.
		 
		Позивач зазначав, що на момент вчинення правочину в Україні діяв Цивільний кодекс Української PCP від 18 липня 1963 року (далі - ЦК Української РСР), відповідно до положень статті 128 якого момент набуття права на річ наступав з моменту передачі речі, а не з моменту державної реєстрації.
		 
		Водночас за правилом статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, позивач зазначає, що системне тлумачення норм статті 128 ЦК Української РСР, статті 58 Конституції України свідчать про те, що ОСББ «Престиж», починаючи з 01 жовтня 1998 року є власником квартири АДРЕСА_1 .
		 
		Позивачу стало відомо, що спірна квартира була безпідставно поділена на дві квартири - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 і незаконно переоформлена на ОСОБА_1 , яка у свою чергу переоформила її на ТОВ «Торговий дім «Поштовий», а надалі  квартира  АДРЕСА_2 відчужена на користь ОСОБА_2 , а квартира АДРЕСА_2 - передана в іпотеку.
		 
		Так, 16 серпня 2017 року державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області Осиповичем І. В. прийнято рішення індексний номер 36646294 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 стало свідоцтво про право власності на квартиру серії                            НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
		 
		07 вересня 2017 року державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Замфіром О. М. прийнято рішення індексний номер 36959713 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 . Підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 стало свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 07 лютого 2000 року, видане Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації.
		 
		Згідно з технічними характеристиками спірна квартира є дворівневою та розташована на 1-2 поверхах будинку, яку під час первинної реєстрації права власності за ОСОБА_1 було розділено на дві частини: квартира АДРЕСА_2 за технічними характеристиками є однорівнева, загальною площею 73,6 кв. м; квартира АДРЕСА_2 за технічними характеристиками є однорівнева, загальною площею 73,6 кв.  м.
		 
		Відповідно до листа Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «ЖИТЛО-СЕРВІС» Департаменту будівництва та житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 18 грудня 2017 року за вих. № 110/906-1994; № 110/906-1995; № 110/906-2011 вбачається, що Головним управлінням житлового забезпечення за період з 01 жовтня 1996 року до  31 грудня 2012 року свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_1 не оформлялися та не видавалися.
		 
		Позивач зазначав, що оскільки Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської Державної адміністрації не видавалися свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року та серії НОМЕР_2 від 07 лютого 2000 року на вказані квартири, тому право власності на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 перейшло до ОСОБА_1 неправомірно, тобто ОСОБА_1 набула право власності на спірні квартири без належної правової підстави.
		 
		13 жовтня 2017 року ОСОБА_1 передала квартиру АДРЕСА_2 за актом приймання-передавання нерухомого манна від 13 жовтня 2017 року створеному нею                         ТОВ «Торговий дім «Поштовий» як внесок до статутного капіталу, а квартиру АДРЕСА_2 передала за актом приймання-передавання нерухомого майна від 25 жовтня 2017 року також як внесок до статутного капіталу тому ж ТОВ «Торговий дім «Поштовий».
		 
		13 вересня 2018 року квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 73,6 кв. м передано в іпотеку за іпотечним договором, серія та номер: 6355, виданий 13 вересня 2018 року видавник: Реус Р. В., приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу.
		 
		20 вересня 2019 року квартиру АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу відчужено на користь ОСОБА_2 та змінено площу спірного об`єкта нерухомості з 73,6 кв. м.                          на 131,8 кв. м.
		 
		29 грудня 2017 року Дарницьким УП ГУ НП у м. Києві відкрито кримінальне провадження № 12017100020013558 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. У матеріалах кримінального провадження № 12017100020013558 наявні докази того, що документи, які стали підставою для державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1328599480000) за ТОВ «Торговий дім «Поштовий», є підробленими, тобто такими, що не можуть створювати правових наслідків. Також у рамках цього кримінального провадження проведено ряд слідчих дій, у результаті чого  встановлено обставини, що свідчать про підроблення документів, на підставі яких зареєстровано право власності ТОВ «Торговий дім «Поштовий» на квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
		 
		Виходячи з наведеного, позивач просив суд:
		- визнати недійсним свідоцтво Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про право власності серії НОМЕР_1                    від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_1   на ім`я ОСОБА_1 ; 
		- визнати недійсним свідоцтво Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації про право власності серії НОМЕР_2                      від 07 лютого 2000 року на квартиру та АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 ; 
		- визнати за ОСББ «Престиж» право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 131,8 кв. м; 
		- скасувати запис про право власності номер 21902554 державного реєстратора Осиповича І. В., Київської філії Комунального підприємства «Новозаводське», Новозаводської сільської ради Пулинського району Житомирської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер: 1328599480000 - квартиру АДРЕСА_1 площею 73,6 кв. м; 
		- скасувати запис про право власності номер 22217075 державного реєстратора Замфіра О. М. Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1345560580000 - квартиру АДРЕСА_1 площею 73,6 кв. м; 
		- скасувати запис про право власності номер 22925733 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової В. В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за                     ТОВ «Торговий дім «Поштовий» на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер: 1328599480000 - квартиру АДРЕСА_1 площею 73,6 кв. м; 
		- скасувати запис про право власності номер 23274524 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Маматової В. В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Поштовий» на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер: 1345560580000 - квартиру АДРЕСА_1 площею 73,6 кв. м; 
		- скасувати запис про право власності номер 33314243 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Голій Л. І. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1328599480000 - нежитлове приміщення АДРЕСА_1 ; 
		- скасувати запис про іпотеку номер 27910645 приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р. В у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іпотеки за іпотекодержателем:                     ОСОБА_5 , майновий поручитель: ТОВ «Торговий дім «Поштовий», боржник: ОСОБА_6 , на об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер: 1345560580000 - квартиру   АДРЕСА_1 ; 
		- скасувати запис про обтяження номер 27910580 приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р. В. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію обтяжень за іпотекодержателем: ОСОБА_5 , майновий поручитель ТОВ «Торговий дім «Поштовий», боржник: ОСОБА_6 , на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер: 1345560580000 - квартиру АДРЕСА_1 .
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		 
		Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року позов задоволено частково.
		 
		Визнано недійсним свідоцтво Головного управління забезпечення Київської міської державної адміністрації про право власності серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . 
		 
		Визнано недійсним свідоцтво Головного управління забезпечення Київської міської державної адміністрації про право власності серії НОМЕР_2 від 07 лютого 2000 року 
		на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я 
		ОСОБА_1 . 
		 
		Стягнено з ОСОБА_1 , ТОВ «Торговий дім «Поштовий», ОСОБА_2 на користь ОСББ «Престиж» судовий збір в розмірі 4 204,00 грн. 
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Частково задовольняючи позовні вимоги, суд керувався тим, що ОСББ «Престиж» використовувало квартиру АДРЕСА_1 , для утримання багатоквартирного будинку за вказаною адресою та прибудинкової території. Оскільки реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 , ТОВ «Торговий дім «Поштовий», ОСОБА_2 є підставою для позбавлення ОСББ «Престиж» права володіння квартирами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 , то відповідно вчинені реєстраційні дії порушують інтереси позивача.
		 
		Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 07 лютого 2000 року 
		на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я 
		ОСОБА_1 не відповідають вимогам закону, на неї не оформлялися (не видавалися)                    та не підписувалися Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, матеріалами справи доведено, що документи, які стали підставою для державної реєстрації права власності на вказані квартири, за                              ОСОБА_1 є підробленими, тобто такими, що не можуть створювати правових наслідків, а викладені в них обставини не відповідають дійсності, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_2 від 07 лютого 2000 року 
		на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я 
		ОСОБА_1 підлягають визнанню недійсними, а позов у цій частині підлягає задоволенню.       
		 
		Щодо скасування записів про право власності суд вказав, що починаючи з 16 січня 2020 року, такий  спосіб захисту як скасування запису про державну реєстрацію не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав, тому у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		 
		Щодо вимоги про визнання за ОСББ «Престиж» права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 131,8 кв. м, суд першої інстанції, відмовляючи у позові в цій частині, зазначив, що власник майна з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Отже, оскільки майно було декілька разів відчужено до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача, належним способом захисту є витребування майна у останнього власника. У цій справі таких вимог позивач не заявив, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
		 
		Додатковим рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 вересня                  2021 року заяви представника ОСББ «Престиж» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах якого діє ОСОБА_10., про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнено солідарно з ОСОБА_1 ТОВ «Торговий дім «Поштовий», ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8 7500,00 грн. Стягнено з ОСББ «Престиж» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу  в розмірі 61 525,00 грн. В задоволенні решти вимог заяв відмовлено.
		 
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		 
		Не погоджуючись із рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року, ОСОБА_3 04 вересня 2023 року, в інтересах якого діє                      ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.  
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року поновлено ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, зупинено дію оскаржуваного рішення суду.
		 
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , закрито.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 із серпня                  2023 року є новим власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , рішення суду першої інстанції ухвалене 15 вересня                      2021 року, тобто майже за два роки до переходу права власності до особи, яка подала апеляційну скаргу, та стосується визнання недійсними свідоцтв про право власності серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_2 та серії НОМЕР_2               від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданих на ім`я ОСОБА_1 . За таких обставин апеляційний суд відхилив клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про залучення                  ОСОБА_3 до участі в цій справі як третьої особи, оскільки на момент постановлення рішення судом першої інстанції його права не порушувалися.
		Ухвалою судового засідання Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , про залучення                    ОСОБА_3 до участі у справі як правонаступника попереднього власника.
		 
		Ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що вказане клопотання не ґрунтується на нормах правонаступництва, передбачених ЦПК України.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		22 травня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , через систему «Електронний Суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження у цій справі, яка зареєстрована за вхідним № 17686/0/220-24  
		від 23 травня 2024 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду                         від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду  до суду апеляційної інстанції.
		 
		Також 22 травня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якого діє 
		ОСОБА_4 , через систему «Електронний Суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу судового засідання Київського апеляційного суду                     від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва у цій справі, яка зареєстрована за вхідним № 17691/0/220-24 від 23 травня 2024 року, у якій представник заявника, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду                      від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва у цій справі та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити та замінити відповідача ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_3 
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційні скарги
		 
		У касаційній скарзі на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження заявник посилається на те, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове права на майно якої оспорюється та щодо якого здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.   
		 
		Правовий статус відповідачів ТОВ «Торговий дім «Поштовий», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначений саме таким, оскільки останні у процесі розгляду справи в суді першої інстанції були власниками квартири АДРЕСА_1 . Надалі квартира була відчужена ОСОБА_3 . Наявність рішення суду першої інстанції та обставини подальшої зміни власників квартири доводять необхідність обрання ефективного способу захисту порушеного прав у вигляді поєднання вимоги про визнання недійсним правочину з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року стало наслідком ще одного спору, який розглядається цим судом у справі № 753/11052/22 за позовом ОСББ «Престиж» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Л. І., ТОВ «Торговий дім «Поштовий»)  про застосування наслідків недійсного правочину шляхом витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 . 
		 
		Оскільки заявник у справі № 753/11052/22 може захистити свої права, виключно спростувавши преюдиційні висновки, викладені у рішенні Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року та у рішенні Господарського суду міста Києва               від 31 березня 2023 року у справі № 910/11493/22 (за позовом ОСББ «Престиж» до                   ТОВ «Торговий дім «Поштовий», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамотова В. В., ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності), заявник як останній дійсний власник спірного приміщення правомірно скористався своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Але суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та помилково закрив апеляційне провадження, що призвело до порушення прав та законних інтересів заявника. 
		 
		У касаційній скарзі на ухвалу судового засідання Київського апеляційного суду                       від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва заявник зазначає, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач, третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
		На момент подання апеляційної скарги власником спірної квартири є ОСОБА_3 , який як кінцевий власник є правонаступником ОСОБА_2 щодо права власності на спірну квартиру, а тому з метою захисту прав та інтересів під час апеляційного засідання апеляційного суду звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про процесуальне правонаступництво у порядку статті 55 ЦПК України. Отже, апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні такої заяви.         
		 
		Доводи відзиву на касаційну скаргу
		 
		У відзиві на касаційну скаргу представник ОСББ «Престиж» Ковальчук А. С. просить касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження та касаційну скаргу на ухвалу судового засідання Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		 
		Інші учасники справи не скористалися правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
		 
		Провадження у суді касаційної інстанції
		 
		31 липня 2024 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрито касаційне провадження у справі за поданими касаційними скаргами. 
		 
		У серпні 2024 року справа надійшла на адресу Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого визначення складу колегії суддів від 14 травня 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), Петров Є. В., Пророк В. В.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом, щодо оскарження рішення суду першої інстанції
		 
		Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_3 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 68921988 від 17 серпня 2023 року є власником нежитлового приміщення № 257 за адресою: АДРЕСА_3 , а тому рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня                      2021 року стосується його інтересів.
		 
		На підтвердження цього ОСОБА_3 надав суду апеляційної інстанції витяг з Державного реєстру речових прав, згідно з яким за ОСОБА_3   за договором дарування від 17 серпня 2023 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 257, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3                     (т. 3, а. с. 16).
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до пункту першого частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до положень статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Щодо оскарження ухвали судового засідання Київського апеляційного суду                          від 20 травня 2024 року
		 
		Під час судового засідання апеляційного суду 20 травня 2024 року у цій справі представник заявника звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про здійснення процесуального правонаступництва у цій справі. Ухвалою судового засідання від 20 травня 2024 року Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні вказаної заяви. Заявник оскаржив ухвалу судового засідання Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги на зазначену ухвалу апеляційного суду. 
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Тобто ухвала судового засідання апеляційного суду не належить до переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути предметом оскарження у касаційному порядку.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19), зазначила, якщо касаційна скарга прийнята до проваджена суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити. Вказаний правовий висновок підлягає застосуванню до процесуальних правовідносин, які, з огляду на викладене, виникли під час розгляду касаційної скарги на ухвалу судового засідання Київського апеляційного суду                           від 20 травня 2024 року.
		 
		Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення апеляційного суду, яке не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України касаційне провадження в частині оскарження ухвали судового засідання Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року підлягає закриттю.
		 
		Щодо оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного оскарження
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		 
		За статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. 
		 
		Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України). При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
		 
		Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
		 
		Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Частиною першою статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		 
		Отже, законодавець визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
		 
		При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
		 
		Аналогічних за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі                від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15, а також Верховний Суд у постановах від 20 травня 2024 року у справі № 0827/11217/2012 та від 30 квітня 2025 року у справі № 938/143/20.
		 
		Верховний Суд зазначає, що вирішення питання про те, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, є першочерговим завданням для апеляційного суду, і тільки в разі встановлення факту, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Водночас у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
		 
		Верховний Суд у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц сформулював правові висновки, відповідно до яких рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
		 
		З огляду на викладене право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
		 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
		 
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
		 
		У разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 750/13149/21, провадження                       № 61-6054сво23).
		 
		Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року, ОСОБА_3 зазначав, що відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 68921988 від 17 серпня                     2023 року є власником нежитлового приміщення № 257 за адресою: АДРЕСА_3 , а тому рішення Дарницького районного суду міста Києва              від 15 вересня 2021 року стосується його прав та інтересів.
		 
		На підтвердження цього ОСОБА_3 надав суду апеляційної інстанції витяг з Державного реєстру речових прав, згідно з яким за ОСОБА_3   за договором дарування від 17 серпня 2023 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 257, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3                     (т. 3, а. с. 16).
		 
		Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що оскільки ОСОБА_3 є новим власником спірного нерухомого майна                               із 17 серпня 2023 року згідно із договором дарування, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 серпня 2023 року, а  рішення судом першої інстанції ухвалено              15 вересня 2021 року, тобто майже за два роки до переходу права власності на спірне майно до ОСОБА_3 і стосується визнання недійсними свідоцтв про право власності серії НОМЕР_1 від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_2 та серії                              НОМЕР_2 від 07 лютого 2000 року на квартиру АДРЕСА_1 , виданих на ім`я ОСОБА_1 , то клопотання представника ОСОБА_3 про його залучення до участі в цій справі як третьої особи не підлягає задоволенню, оскільки на момент постановлення рішення судом першої інстанції його права не порушувалися.
		 
		Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати, що ухваленим у справі рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року порушені права та інтереси ОСОБА_3 .
		 
		З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що наявність рішення суду першої інстанції та обставини подальшої зміни власників квартири доводять необхідність обрання ефективного способу захисту порушеного прав у вигляді поєднання вимоги про визнання недійсним правочину з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
		 
		За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, які є у вільному доступі відомо, що у провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває на розгляді справа № 753/11052/22 за позовом ОСББ «Престиж» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Л. І., ТОВ «Торговий дім «Поштовий»)  про застосування наслідків недійсного правочину шляхом витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння. Предметом спору у цій справі нежитлове квартира АДРЕСА_1 , власником якого натепер є ОСОБА_3 .
		 
		Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26 вересня 2024 року у цій справі у задоволенні позову ОСББ «Престиж» до  ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Миргородська Н. Г. про витребування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСББ «Престиж» та стягнення судових витрат відмовлено. Вказане рішення суду не набрало законної сили, оскільки оскаржене в апеляційному порядку.
		 
		Крім того, у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/11493/22 за позовом ОСББ «Престиж» до ТОВ «Торговий дім «Поштовий», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамотова В. В., ОСОБА_7 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за апеляційною скаргою ОСОБА_3 . У цій справі ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07 травня 2024 року зупинено апеляційне провадження до набрання законної сили рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі            № 753/15296/20. 
		 
		Отже, з урахуванням того, рішенням Дарницького районного суду міста Києва                           від 15 вересня 2021 року питання про права та обов`язки ОСОБА_3 судом не вирішувалося, заявник не позбавлений права захистити своє право або інтерес як власника спірного нерухомого майна в межах вирішення інших справ, зокрема                            № 753/11052/22 та № 910/11493/22. Таким чином, апеляційний суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.
		Інші наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі                                   № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», заява                             № 4904/04, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про здійснення процесуального правонаступництва закрити.   
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 ,  на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року про закриття апеляційного провадження залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 травня 2024 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді В. В. Сердюк    Є. В. Петров   В. В. Пророк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...