Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 534/882/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників.
Надіслано судом: 22.05.2025. Зареєстровано: 23.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/534/102/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024170000000261

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                     Справа№534/882/25
		Провадження №1-кп/534/102/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		22 травня 2025 року                         м. Горішні Плавні
		 
		Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
		у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Горішні Плавні у режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження №22024170000000261 від 12.11.2024 відносно: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ленінськ-Кузнецький Кемеровської області Російської Федерації, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонерки, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024170000000261 від 12.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 436-2 КК України.
		Разом з обвинувальним актом до Комсомольського міського суду надійшла угода, укладена між прокурором та ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості від 27 березня 2025 року, якою досягнуто наступне.
		Обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов`язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання нею Закону та усіх положень складеної угоди.
		Сторонами в угоді визначено, що у випадку укладення та затвердження даної угоди, обвинувачена та прокурор вправі оскаржити вирок з наступних підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди для обвинуваченої, її захисника та менш суворого  для сторони обвинувачення; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення наслідків укладення угоди.
		Також згідно тексту угоди про визнання винуватості, обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора і обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку.
		Обвинуваченій ОСОБА_4 додатково роз`яснено судом її право на судовий розгляд, наслідки укладення та затвердження угоди. 
		По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 беззастережно та у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України у обсязі, пред`явленого їй обвинувачення.
		Сторонами узгоджено,що призатвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначенепокарання за ч. 2 ст. 436-2 КК України  у виді 3 років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч. 3 ст. 436-2 КК України  у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно сторонами погоджено покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		На підставі ст. 75 КК України погоджено звільнення ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком, встановленим судом та покладенням на неї обов`язків відповідно до ст. 76 КК України. 
		Відповідно до положень ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та примусово безоплатно вилучити у власність держави ноутбук ASUS MB VER. A501A, № D4N0CX214416156, що був використаний як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень.
		Сторонами в угоді враховано наявність двох пом`якшуючих покарання обставин та особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.
		Дослідивши дану угоду, заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, суд дійшов наступних висновків.
		Так, 28.06.1996 Верховною Радою України прийнято Основний Закон України  Конституцію України.
		Згідно Конституції України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних Сил Російської Федерації (далі  ЗС РФ) на територію України.
		Так, 24.02.2022 військовослужбовці ЗС РФ шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частини території України, чим змінили межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		Збройна агресія РФ продовжується по теперішній час та призводить до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
		У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
		У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024 та від 14.01.2025 №26/2025 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався. Дія воєнного стану в Україні триває до теперішнього часу.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянка України ОСОБА_4 , з метою обміну інформацією з невизначеним колом осіб за допомогою електронно-обчислювальної техніки у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 2012 року, в загальнодоступній та соціально-орієнтованій інтернет-мережі «Однокласники» за електронною адресою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під мережевим псевдонімом « ОСОБА_7 », яка має електронне посилання: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		У подальшому 12.08.2023 ОСОБА_4 , займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора (РФ) у проведенні агресивної війни проти України, маючи злочинний умисел, спрямований на поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройноїагресії РосійськоїФедерації протиУкраїни,розпочатої у2014році, а також глорифікація представників збройних формувань Російської Федерації, реалізуючи та бажаючи довести його до кінця, і досягнути злочинної мети, а також доведення цих матеріалів до відома користувачів загальнодоступної та соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Одноклассники», усвідомлюючи, що вона відвідується необмеженим колом осіб, перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний ноутбук ASUS MB VER. A501A, № D4N0CX214416156, на виконання свого злочинного умислу, здійснила поширення на власній електронній сторінці під мережевим псевдонімом « ОСОБА_7 », яка має електронне посилання « ІНФОРМАЦІЯ_4 »,публікації наступногозмісту:На мемориальномкомплексе Саур-Могиланашли памятнуютаблицу овечной дружбеДонбасса иРоссии,которую здесьустановили ещев 2008году.Когда-тобыло так.А потом ОСОБА_8 решилвсе разрушить.Ноне вышло,що розміщена запосиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до висновку експерта № 1375 від 20.03.2025 за результатами судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертом Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у даній публікації наявні висловлювання, з лінгвістичними ознаками заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		Зміст даної публікацій доведений до відома та доступний до вільного перегляду невизначеному колу осіб  користувачів загальнодоступної та соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Одноклассники», які відвідували електронну сторінку « ОСОБА_7 », а також шляхом автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» вищеназваного аккаунту.
		Тобто, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання негативних суспільно-небезпечних наслідків, з метою швидкого розповсюдження та донесення до необмеженого кола осіб інформації антиукраїнської спрямованості, 12.08.2023, здійснила поширення у загальнодоступній та соціально-орієнтованій інтернет-мережі «Одноклассники» матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2024 році.
		Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується упоширенні матеріалів,у якихміститься запереченнязбройної агресіїРосійської Федераціїпроти України,розпочатої у2014році, а також глорифікація представників збройних формувань Російської Федерації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
		У подальшому, діючи повторно, 04.11.2023 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 використовуючи власний ноутбук ОСОБА_9 , № D4N0CX214416156, на виконання свого злочинного умислу, здійснила поширення на власній електронній сторінці сайту «Одноклассники» під мережевим псевдонімом « ОСОБА_7 », яка має електронне посилання « ІНФОРМАЦІЯ_4 », публікації такого змісту: Сегодня в Алчевске открыли памятники металлургам, которые отдали жизни за мир на Луганской земле. С началом специальной военной операции многие сотрудники Алчевского металлургического комбината оставили свои рабочие места и встали на защиту русского Донбасса. К сожалению, некоторые из них не вернулись домой. Имена этих героев теперь увековечены на девяти стелах, установленных на территории их родного комбината. Символично, что памятники героям нашего времени воздвигнуты рядом с монументами воинам-металлургам, погибшим на фронтах Великой Отечественной войны. Их внуки в сражениях доказали, что достойны своих предков, что наш народ победить невозможно. Я благодарю руководителей Алчевского меткомбината и Южного горно-металлургического комплекса, по инициативе которых возведен мемориал. Отдельное спасибо  десяткам металлургов, которые трудились на его строительстве, чтобы увековечить память погибших коллег. Вы сделали большое и нужное дело. Вечная память героям-металлургам! Мы помним имя каждого павшего защитника Донбасса, и эти имена для нас святы», що розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Відповідно до висновку експерта № 1375 від 20.03.2025 за результатами судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи мовлення, проведеної експертом Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф.. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, у даній публікації наявні висловлювання, з лінгвістичними ознаками заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
		Зміст даної публікацій доведений до відома та доступний до вільного перегляду невизначеному колу осіб  користувачів загальнодоступної та соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Одноклассники», які відвідували електронну сторінку « ОСОБА_7 », а також шляхом автоматичного сповіщення усіх користувачів вказаної соціальної мережі, котрі додані до розділу «Друзі» вищеназваного аккаунту.
		Тобто, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання негативних суспільно-небезпечних наслідків, з метою швидкого розповсюдження та донесення до необмеженого кола осіб інформації антиукраїнської спрямованості, 12.08.2023 здійснила поширення у загальнодоступній та соціально-орієнтованій інтернет-мережі «Одноклассники» матеріалів, у яких міститься заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2024 році.
		Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується упоширенні матеріалів,у якихміститься запереченнязбройної агресіїРосійської Федераціїпроти України,розпочатої у2014році, а також глорифікація представників збройних формувань Російської Федерації, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
		Отже, ОСОБА_4 обвинувачується упоширенні матеріалів,у якихміститься запереченнязбройної агресіїРосійської Федераціїпроти України,розпочатої у2014році, а також глорифікація представників збройних формувань Російської Федерації,вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.
		Між прокуроромвідділу наглядуза додержаннямзаконів регіональниморганом безпекиПолтавської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,який здійснювавпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні №2202417000000026від 12.11.2024 та ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 27 березня 2025 року укладено угоду про визнання винуватості.
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень визнала повністю та беззастережно, пояснила, що розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, кваліфікацію та покарання, яке буде застосовано до неї у разі затвердження угоди судом.
		Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 підтвердила, що визнання винуватості з її боку є беззастережним, добровільним та без будь-якого примусу.
		Обвинувачена у судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості в поданій суду редакції.
		Добровільність позиції ОСОБА_4 у суду сумніву не викликала.
		Прокурор та захисник обвинуваченої проти затвердження угоди не заперечували.
		Обставинами, які пом`якшують покарання є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
		При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою кримінальних правопорушень, які відносяться за ч.2 ст.436-2 КК України до нетяжких та за ч.3 ст.436-2 КК України - до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, а також її вік та сімейний стан, відсутність неповнолітніх дітей на утриманні, наявність пом`якшуючих обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, стан здоров`я, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, характеристику за місцем проживання, ставлення обвинуваченої до вчинених нею кримінальних правопорушень, повного визнання обвинуваченою вини, її процесуальну поведінку під час судового розгляду справи.
		Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. 
		Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст.436-2 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до нетяжких злочинів за ч.2 ст.436-2 КК України та до тяжких злочинів за ч.3 ст.436-2 КК України.
		Суд кваліфікує діяння обвинуваченої ОСОБА_4 за першим епізодом від 12.08.2023 як поширення матеріалів, у яких міститься заперечення збройноїагресії РосійськоїФедерації протиУкраїни,розпочатої у2014році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, за другим епізодом від 04.11.2023 - як поширення матеріалів, у яких міститься глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
		Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченою взятих на себе зобов`язань за угодою.
		Обставин, які перешкоджають затвердженню угоди, не встановлено.
		Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
		Враховуючи вищевикладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди від 27.03.2025 про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченою ОСОБА_4 та призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
		У відповідності до ч.2 ст.75КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		У таких випадках, суд ухвалює звільнити засуджену від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років. 
		Отже, вирішуючи питання щодо тривалості строку випробування, суд, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої, її похилий вік, відсутність судимостей, позитивну характеристику за місцем проживання, вважає достатнім визначити ОСОБА_4 однорічний іспитовий строк з покладанням на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		Майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо, зокрема, майно було використано як знаряддя вчинення кримінального правопорушення. 
		Таким чином, враховуючи положення п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд застосовує спеціальну конфіскацію до майна, за допомогою якого було кримінальні правопорушення, а саме: ноутбук ASUS MB VER. A501A, № D4N0CX214416156.
		Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.03.2025 було накладено арешт на ноутбук ASUS MB VER. A501A, № D4N0CX214416156.
		Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		У зв`язку з тим, що майно підлягає спеціальній конфіскації, арешт, накладений на ноутбук, не підлягає скасуванню.
		У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування, а саме витрати за проведення судової лінгвістичної експертизи № 1375 від 20.03.2025 у розмірі 16 115 грн 04 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченої. 
		Запобіжний захід до обвинуваченої ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не обирався, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 373, 468-470, 472-476 КПК України, ст.ст. ч.1 ст. 70, 75, 76, ч. 2 ст 436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 березня 2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 з одного боку та обвинуваченою ОСОБА_4 з іншого боку, за участі захисника ОСОБА_5 .
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України та призначити їй покарання:
		- за ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки без конфіскації майна;
		- за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання зі встановленням іспитового строку тривалістю один рік.
		На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:
		- періодично з`являтись до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової лінгвістичної експертизи № 1375 від 20.03.2025 в сумі 16 115 (шістнадцять тисяч сто п`ятнадцять) гривень 04 (чотири) копійки.
		На підставі ст. 96-1, 96-2КК України застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речовий доказ ноутбук ASUS MB VER. A501A, № D4N0CX214416156, що знаходиться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СВ УСБУ в Полтавській області. 
		Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до відповідальності, встановленої законом.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		Вирок суду на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
		обвинуваченою, її захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення їй наслідків укладення угоди;
		прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертоюстатті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченій, захиснику обвинуваченої роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...