Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/23005/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано судом: 22.05.2025. Зареєстровано: 23.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: К/990/40336/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/23005/21
		 
		адміністративне провадження № К/990/40336/24 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
		судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
		суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року (прийняте у складі головуючого судді Потоцької Н.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року (ухвалену у складі головуючого судді Градовського Ю.М., суддів: Димерлія О.О., Осіпова Ю.В.), у справі №420/23005/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна іграшок», про стягнення штрафу та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Країна іграшок» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, -
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У листопаді 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області             (далі - ГУ Держпродспоживслужба в Одеській області, позивач за первісним позовом) звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Країна Іграшок» (далі - ТОВ «Країна іграшок», відповідач за первісним позовом), у якому просило стягнути з          ТОВ «Країна іграшок» до Державного бюджету України штраф у розмірі 102 000 гривень.
		На обґрунтування позовних вимог ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області зазначило, що ним прийнята постанова від 11 серпня 2021 року № 46 про накладення штрафу за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України від 02 грудня 2010 року №     2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI), а саме - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Цією постановою на відповідача за первісним позовом покладений обов`язок сплати у п`ятнадцятиденний строк штрафу у розмірі 6 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 102 000                      (сто дві тисячі гривень) 00 копійок. Відповідно до рекомендованого повідомлення                               № 6500142525407 від 12 серпня 2021 року вказана постанова була отримана ТОВ «Країна іграшок» 19 серпня 2021 року, проте станом на дату подання первісного позову штрафні санкції не сплачені.
		У лютому 2022 року ТОВ «Країна іграшок» (далі - позивач за зустрічним позовом) подало до суду зустрічний позов до ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач за зустрічним позовом), в якому просило:
		- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 11 серпня 2021 року № 46;
		- визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 11 серпня 2021 року № 293;
		- визнати протиправним та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 11 серпня 2021 року № 294.
		На обґрунтування вимог зустрічного позову зазначено, що, за висновком акта перевірки, невідповідність продукції іграшка «Лялька» арт. 23600/2, ш/к 886144236136, дата виготовлення: травень 2019, виробник: Китай, полягала в тому, що «попередження щодо вікового призначення, нанесені на пакування іграшки, не відповідають вимогам законів про порядок застосування мов (попереджувальній інформації щодо вікового призначення передує слово «WARNING»)».
		ТОВ «Країна іграшок» не погодилася з таким твердженням, оскільки іграшка «Лялька» арт. 23600/2 ввезена на територію України, що підтверджується митною декларацією                                № UA500020/2019/009036 від 23 серпня 2019 року, та перед введенням продукції в обіг на території України ТОВ «Країна іграшок» склала декларацію про відповідність № UA.TR.D.02233-19 від 09 вересня 2019 року. У вказаній декларації зазначається, шо іграшка «Лялька» арт. 23600/2, код УКТЗЕД 9503, відповідає вимогам Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 151                  (далі - Технічний регламент № 151).
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 23 січня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року, задовольнив зустрічний позов ТОВ «Країна іграшок», а в задоволенні первісного позову                   ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні первісного позову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та задовольняючи зустрічний адміністративний позов ТОВ «Країна іграшок», суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що висновки                          ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області щодо порушення ТОВ «Країна іграшок» вимог Технічного регламенту № 151 є безпідставними та необґрунтованими, що зазначення попередження на пакуванні іноземною мовою та його подальше зазначення українською мовою на етикетці, прикріпленій до упаковки - відповідає вимогам Технічного регламенту № 151, а також порядку застосування мов, а тому висновки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у цих спірних відносинах є неправомірними.
		II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3. У жовтні 2024 року ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області подало касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить:
		- скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі            № 420/23005/21;
		- ухвалити нову постанову про задоволення первісного позову ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та відмовити у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Країна іграшок».
		Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу.
		4. Як на підставу касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, щодо застосування статті 44 Закону              № 2735-VI.
		Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI, унаслідок чого дійшли необґрунтованого висновку про те, що мала місце формальна невідповідність виробу вимогам законодавства, яка виключає необхідність застосування штрафної санкції до суб`єкта господарювання.
		На обґрунтування своєї позиції щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій щодо формальної невідповідності технічним регламентам скаржник посилається на положення частини третьої статті 29 Закону № 2735-VI, в якій, зокрема, зазначено, що перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
		Крім того, представник ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області вказує, що оскільки під час проведення перевірки були виявлені не тільки формальні невідповідності (визначені пунктами 44-47, 48 та 49 Технічного регламенту № 151), але й інші порушення, відповідно, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про формальність виявленої невідповідності.
		Також скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій поставили під сумнів протокол випробувань виробу № 9784/20-і, який у судовому порядку не визнавався нечинним, однак, врахували протокол випробувань № 174771 від 13 жовтня 2021 року, складений                                ДП «Дніпростандартметрологія», який проводився з порушенням законодавства, замість того, щоб призначити судову експертизу. Скаржник вважає, що таким чином суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме - положення статті 102 КАС України.
		Позиція інших учасників справи
		5. 02 грудня 2024 року від ТОВ «Країна іграшок» надійшов відзив на касаційну скаргу                          ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому зазначається, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про те, що виявлені порушення мають ознаки формальної невідповідності продукції технічним регламентам, а тому до суб`єкта господарювання, що допустив такі порушення, не застосовуються штрафні санкції у силу вимог частини другої статті 44 Закону № 2735-VI.
		Також представник ТОВ «Країна іграшок» зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно врахували суперечність та непослідовність висновків, викладених у акті перевірки від 06 серпня 2021 року № 1712 та у протоколі випробувань № 9784/20 від                          30 листопада 2020 року, а також суперечності у самому протоколі випробувань, що може свідчити про недостовірність, наведених результатів перевірки.
		З огляду на зазначене, представник ТОВ «Країна іграшок» просить залишити касаційну скаргу             ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6. Суди попередніх інстанцій на підставі зібраних у справі доказів установили, що                                ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на підставі наказу від 01 липня 2021 року                 № 1629, направлення на проведення перевірки від 01 липня 2021 року № 1453 у період з 03 серпня 2021 року по 06 серпня 2021 року провело позапланову перевірку характеристик продукції ТОВ «Країна іграшок». За результатами вказаної перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 06 серпня 2021 року № 1712 (далі - акт перевірки), у висновках якого встановлені порушення вимог:
		- пунктів 11, 20, 37, 38, 45 Технічного регламенту № 151;
		- пунктів 11, 33 Модулів оцінки відповідності, які використовуються для розроблення процедур оцінки відповідності, та правил використання модулів оцінки відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 95 (далі - Модулі оцінки);
		- пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1184 «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення» (далі - Форма № 1184).
		На підставі встановлених порушень ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області пройняло рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів від 11 серпня 2021 року № 293, від 11 серпня 2021 року № 294, від 11 серпня 2021 року № 295.
		У зв`язку із встановленими під час перевірки порушеннями ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області склало протокол № 22 від 09 серпня 2021 року про виявлені порушення вимог законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а також прийняло постанову про накладення штрафу на товариство від 11 серпня 2021 року № 46, в яких, зокрема, зазначило: «ТОВ «Країна іграшок» порушило вимоги пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції (додаток 2 акта           № 1712 від  06 серпня 2021 року - іграшка «Лялька», арт: 23600/2, ш/к: 886144236136, д/в: травень 2019 року, виробник: Китай), яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону) повторно протягом періоду від одного до трьох років вчинення такого самого порушення                                       (постанова: від 09 липня 2020 року № 124). За виявлене порушення передбачається відповідальність у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
		На підставі вказаного, до ТОВ «Країна іграшок» застосовані штрафні санкції у розмірі 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 102 000 гривень.
		За висновком ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, невідповідність продукції іграшка «Лялька» арт. 23600/2, ш/к 886144236136, дата виготовлення: травень 2019 року, виробник Китай полягала в тому, що «попередження щодо вікового призначення, нанесені на пакування іграшки, не відповідають вимогам законів про порядок застосування мов (попереджувальній інформації щодо вікового призначення передує слово «WARNING»)».
		Разом з цим, суди встановили, що ТОВ «Країна іграшок» ввезла на територію України іграшку «Лялька» арт. 23600/2, що підтверджується митною декларацією №     UA500020/2019/009036 від 23 серпня 2019 року, та перед введенням продукції в обіг на території України ТОВ «Країна іграшок» склало декларацію про відповідність №     UA.TR.D.02233-19 від 09 вересня 2019 року.
		Із вказаної декларації суди попередніх інстанцій встановили, шо іграшка «Лялька» арт. 23600/2. код УКТЗЕД 9503 відповідає вимогам Технічного регламенту № 151.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		7. Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		8.Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
		9. Одним із доводів касаційної скарги є неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI, а також відсутність правового висновку Верховного Суду щодо порядку застосування цієї норми в аспекті спірних правовідносин. 
		10. Неправильність застосування цієї норми скаржник вбачає у помилковому тлумаченні поняття «формальна невідповідність виробу вимогам технічного регламенту», а саме - без урахування положень частини третьої статті 29 Закону № 2735-VI та пункту 89 Технічного регламенту № 151 та, як наслідок, у необґрунтованому висновку про те, що ТОВ «Країна іграшок» у цій справі допустило формальну невідповідність технічним регламентам, а тому до нього не можуть застосовуватися адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у порядку, визначеному пунктом 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI.
		11. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі введення в обіг продукції, що не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), - у розмірі від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на суб`єкта господарювання вже накладено штраф, - у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		12. Зі змісту наведеної норми вбачається, що штрафна санкція не застосовується до суб`єкта господарювання, зокрема, у випадку, визначеному частиною третьою статті 29 цього           Закону № 2735-VI.
		13. Згідно з положеннями частини третьої статті 29 Закону № 2735-VI орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
		знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті;
		не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом;
		не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом;
		декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог;
		органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;
		вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.
		Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
		14. Уточнення переліку формальної невідповідності щодо іграшок міститься у пункті 89 Технічного регламенту № 151, відповідно до якого орган державного ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів до усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність:
		знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням вимог, визначених у пунктах 44-47 або 48 і 49 цього Технічного регламенту;
		не нанесено знаку відповідності технічним регламентам;
		не складено декларації про відповідність;
		декларацію про відповідність складено з порушенням вимог;
		технічна документація є недоступною або неповною.
		15. Зі змісту наведених норм права вбачається, що формальною невідповідністю іграшки вимогам Технічного регламенту вважається така невідповідність, яка не пов`язана з технічними характеристиками чи безпекою продукції, а включає певні недоліки, пов`язані з оформленням документації або маркуванням продукції, зокрема, такими як недоліки знаку відповідності технічним регламентам, нанесення його з порушенням установлених правил; інші порушення, які технічні регламенти визначають як формальну невідповідність.
		16. Тобто формальна невідповідність прямо визначена як така у технічному регламенті, потребує усунення, але не вимагає негайного вилучення продукції, має здебільшого процедурний характер, оскільки порушення пов`язані саме з адміністративною або технічною процедурою, а не з самими характеристиками якості та безпечності продукції.
		17. Суди попередніх інстанцій встановили на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що в акті перевірки від 06 серпня 2021 року № 1712 визначені порушення таких вимог:
		- пункту 11 Технічного регламенту № 151, відповідно до якого виробники забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов;
		- пункту 20 Технічного регламенту № 151, за змістом якого імпортери забезпечують супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності, які виконуються згідно з вимогами закону про порядок застосування мов;
		- пункту 37 Технічного регламенту № 151, згідно з яким виробник повинен наносити чітко видимі, розбірливі, зрозумілі та точні попередження на іграшку, прикріплений до неї ярлик (етикетку) або пакування та у разі потреби зазначати попередження в інструкціях з експлуатації, які супроводжують іграшку. Маленькі іграшки, які продаються без упаковки, повинні мати відповідні попередження, прикріплені до них.
		Попередженням повинні передувати слова "Увага" або "Попередження".
		Попередження, які впливають на рішення щодо придбання іграшки, зокрема ті, що визначають мінімальний та максимальний вік користувачів, та інші попередження, наведені в     додатку 5, повинні зазначатися на споживчій упаковці або бути чітко видимі в інший спосіб для споживача перед купівлею, в тому числі у разі, коли купівля здійснюється шляхом електронної торгівлі);
		- пункту 38 Технічного регламенту № 151, в якому визначено, що наведені у попередньому пункті попередження та інструкції щодо безпеки повинні бути складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов;
		- пункту 45 Технічного регламенту № 151, відповідно до якого знак відповідності технічним регламентам наноситься згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленим законом;
		- пункту 11 Модулів оцінки, за яким виробник наносить визначене в технічному регламенті маркування відповідності на кожний окремий виріб, що відповідає застосовним вимогам такого технічного регламенту;
		-пункту 33 Модулів оцінки, згідно з яким виробник наносить визначене в технічному регламенті маркування відповідності на кожний окремий виріб, що відповідає типові, описаному в сертифікаті експертизи типу, та застосовним вимогам такого технічного регламенту;
		- пункту 3 Форми № 1184, за змістом якого знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва, у форматі UA.TR.YYY або YYY, де:
		UA - умовне позначення України латинськими літерами;
		TR - умовне позначення, яке означає, що орган з оцінки відповідності призначено на виконання робіт з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів;
		YYY - ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.
		Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься таким органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.
		18. З наведених в акті перевірки від 06 серпня 2021 року № 1712 порушень суди попередніх інстанцій встановили, що ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області визначило два види порушень - порушення щодо порядку нанесення інформації щодо безпечності іграшки та порушення щодо нанесення маркування на іграшці.
		19. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів також встановили, що порушення ТОВ «Країна іграшок» щодо нанесення маркування на іграшці полягало у тому, що знак відповідності технічним регламентам, що наноситься на продукцію, не повинен супроводжуватися ідентифікаційним номером органу з оцінки відповідності, якщо такий орган не був залучений на етапі контролю виробництва, а на продукцію нанесено знак відповідності з номером органу « 087», внаслідок чого, за висновком контролюючого органу, знак відповідності неналежно нанесено.
		20. З огляду на характер виявленого правопорушення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що таке порушення є формальною невідповідністю, а тому до ТОВ «Країна іграшок» не мало бути застосовано штрафні санкції.
		21. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки нанесення знаку відповідності на продукцію з порушеннями, зокрема щодо нанесення ідентифікаційного номеру органу з оцінки відповідності, який не був залучений на етапі контролю виробництва, є формальною невідповідністю відповідно до частини третьої статті 29 Закону № 2735-VI та пункту 89 Технічного регламенту № 151, а саме - знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням вимог, визначених у пункті 45 Технічного регламенту № 151.
		22. На підставі вказаного та з урахуванням положень пункту 2 частини другої статті 44 Закону          № 2735-VI, у разі формальної невідповідності продукції вимогам законодавства не передбачено застосування до суб`єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, а цьому має передувати невідкладна вимога зі сторони ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області щодо вжиття ТОВ «Країна іграшок» протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності.
		23. Разом з тим, як встановили суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів, відповідна вимога від ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не складалася, а тому застосування до ТОВ «Країна іграшок» адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення, яке є формальною невідповідністю, якщо цьому не передувала вимога від контролюючого органу щодо усунення такої невідповідності, суперечить приписам частини третьої статті 29 та  пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI.
		24. Стосовно другого виваленого під час перевірки порушення, яке виразилося у тому, що попередження щодо вікового призначення, нанесені на пакування іграшки, не відповідають вимогам законів про порядок застосування мов (попереджувальній інформації щодо вікового призначення передує слово «WARNING»), колегія суддів зазначає таке.
		25. Суди попередніх інстанцій встановили на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме - митною декларацією № UA500020/2019/009036 від 23 серпня 2019 року, що                         ТОВ «Країна іграшок» ввезено на територію України іграшку «Лялька» арт.23600/2 та перед введенням продукції в обіг на території України ТОВ «Країна іграшок» склало декларацію про відповідність № UA.TR.D.02233-19 від 09 вересня 2019 року.
		26. Зі змісту вказаної декларації про відповідність суди попередніх інстанцій встановили, що іграшка «Лялька» арт. 23600/2, код УКТЗЕД 9503 відповідає вимогам Технічного регламенту       № 151.
		27. Суди встановили на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що для встановлення такої відповідності ТОВ «Країна іграшок» звернулося до Випробувального та науково-дослідного центру харчової та промислової продукції ДП «Дніпростандартметрологія» - акредитованого центру з оцінки відповідності, атестат № 10083 від 07 грудня 2012 року, який за результатами проведеного дослідження склав протокол випробувань № 174771 від 13 жовтня 2021 року.
		28. Зі змісту зазначеного протоколу суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що попередження та інструкції щодо стислого означення конкретної безпеки, нанесені на етикетку, прикріплену до пакування зразка № 23482, наведені відповідно до вимог закону про порядок застосування мов, а зазначення попередження на пакуванні зі словом «WARNING» та його подальше дублювання українською мовою на етикетці, прикріпленій до пакування, відповідає вимогам Технічного регламенту та порядку застосування мов.
		29. Суди попередніх інстанцій також встановили, що під час проведення дослідження ДП «Дніпростандартметрологія» встановило наступне: «На етикетку, прикріплену на пакування, нанесене чітко видиме, розбірливе, зрозуміле та точне попередження. Попереджувальній інформації щодо конкретної небезпеки передує слово «ПОПЕРЕДЖЕННЯ». Попередження, що визначає мінімальний вік користувачів («Не призначено для дітей віком до 3 років» та « 3+»), нанесене на етикетку, прикріплену до пакування іграшки, та на пакування іграшки, чітко видиме».
		30. На підставі вказаного акредитованою установою висновку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що зазначення попередження на пакуванні іноземною мовою та його подальше дублювання українською мовою на етикетці, прикріпленій до упаковки - відповідає вимогам пункту 38 Технічного регламенту № 151, а також порядку застосування мов.
		31. Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, оскільки інформаційне повідомлення згідно з вимогами пунктів 11, 20, 37 та 38 Технічного регламенту      № 151 має відповідати таким характеристикам: бути чітко видимими, розбірливим, зрозумілим та містити точні попередження про вікові обмеження, має бути прикріплене до іграшки у вигляді ярлику (етикетку) або на пакуванні та у разі потреби зазначати попередження в інструкціях з експлуатації, які супроводжують іграшку. Саме відповідність попередження таким ознакам дозволяє досягти своєї мети - забезпечення безпечної експлуатації іграшки відповідно до вікових обмежень. 
		32. Під час перевірки відповідності інформаційного попередження вимогам пунктів 11, 20, 37 та 38 Технічного регламенту № 151 суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги додаткові докази, зокрема протокол випробування іншої іграшки, а саме - протокол випробувань                    № 4213/21-і від 24 червня 2021 року, в якому зазначено, зокрема, що попереджувальна інформація, якій передує слово «WARNING», та прикріплення до іграшки етикетки українською мовою, відповідає вимогам ДСТУ EN 71-1:2018 Безпечність іграшок. Частина 1. Механічні та фізичні властивості (EN 71-1:2014+А1:2018, IDT).
		33. Оскільки за висновком ДП «Дніпростандартметрологія» та з урахуванням інших доказів, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій, інформаційне повідомлення у формі зазначення попередження на пакуванні зі словом «WARNING» та його подальше дублювання українською мовою на етикетці, прикріпленій до пакування іграшки, дає можливість чітко встановити вікові обмеження щодо експлуатації іграшки, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що інформаційне попередження, нанесене на іграшці «Лялька» арт. 23600/2, відповідає вимогам пунктів 11, 20, 37 та 38 Технічного регламенту № 151.
		34. Щодо доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій положень статті 102 КАС України, що виразилося у непризначені судової експертизи для підтвердження висновку         ДП «Дніпростандартметрологія» та спростування результатів перевірки, зафіксованих в акті перевірки № 1712 від 06 серпня 2021 року, Суд зазначає таке. 
		35. Частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		36. За змістом статей 73-76 КАС України докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Зокрема, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Допустимими є докази, одержані з дотриманням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		37. За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		38. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		39. Отже, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Тобто саме на суди покладається обов`язок щодо встановлення усіх обставин справи на підставі всебічного дослідження належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, здійснення їх оцінки та, за необхідності, перевірки.
		40. Вищенаведені висновки викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від                              12 жовтня 2022 року у справі № 640/22708/21 та від 13 квітня 2023 року у справі                                  № 757/30991/18-а.
		41. Стаття 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
		У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
		При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
		Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
		Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
		Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
		42. На підставі частини першої статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.
		43. Відповідно до підпунктів 1.2.4 пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (далі -Інструкція № 53/5), основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів.
		44. Розділом IV «Товарознавча експертиза» Інструкції № 53/5 визначено, що до числа об`єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина. Об`єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари.
		Основними завданнями товарознавчої експертизи є:
		визначення вартості товарної продукції;
		визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері;
		визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності;
		визначення змін показників якості товарної продукції;
		установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;
		визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.
		45. Пунктом 1.3 Розділу IV «Товарознавча експертиза» Інструкції № 53/5 визначено такий орієнтовний перелік вирішуваних питань:
		Яка вартість об`єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?
		Яка вартість об`єктів дослідження при перетині митного кордону України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку)?
		Яке найменування та призначення товарів?
		Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару?
		Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?
		Які дефекти має конкретний товар? Чи є ці дефекти істотними? Чи можлива реалізація (експлуатація) товару за наявності виявлених дефектів?
		Які умови приймання, зберігання та відпуску товару?
		Чи відповідає маркування та пакування товару вимогам нормативно-технічної документації або зразкам?
		Яким підприємством і коли виготовлено товар (за умови наявності маркувальної інформації або відповідних супровідних документів)?
		Яким характеристикам відповідає товар згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності?
		Який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику майна внаслідок пошкодження цього майна (при пожежі, залитті тощо)?
		Яка ринкова вартість зерна (зернобобових культур) станом на дату укладення контракту (на поточну дату) з урахуванням його якісних показників?
		46. Зі змісту наведених норм законодавства вбачається, що судова експертиза товарознавчого характеру дає можливість, зокрема встановити відповідність маркування продукції встановленим вимогам. 
		47. Разом з тим, Суд враховує, що жодна із сторін не зверталася до судів попередніх інстанцій з клопотанням про проведення експертизи з обґрунтуванням необхідності її проведення, а наявні у матеріалах справи докази, а саме - протокол випробувань № 174771 від 13 жовтня 2021 року, складений ДП «Дніпростандартметрологія, протоколи випробувань щодо інших іграшок з подібним способом нанесення інформаційного попереджувального повідомленням (зокрема, протокол випробувань № 4213/21-і від 24 червня 2021 року), давали можливість судам встановити, що попередження та інструкції щодо безпеки, нанесені на етикетку зразка № 23482, відповідають вимогам законодавства про застосування державної мови; попередження зі словом «WARNING» на упаковці та його дублювання українською мовою на етикетці відповідають вимогам Технічного регламенту № 151 та порядку застосування мов.
		48. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що наявні в матеріалах справи документи й докази були достатніми для всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та вирішення спору, що спростовує твердження скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, статті 102 КАС України. 
		49. Отже, Суд доходить висновку, що суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права - статті 102 КАС України або неправильного застосування норм матеріального права та правильно, зокрема пункту 2 частини другої статті 44 Закону № 2735-VI, унаслідок чого правильно вирішили спір, що виник у ці справі. 
		50. Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У них також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
		51. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		52. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не мають бути скасовані, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права та правильно застосували норми матеріального права, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		53. Щодо клопотання представника ТОВ «Країна іграшок» про залишення без розгляду касаційної скарги ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 330 КАС України, Верховний Суд зазначає таке:
		54. Після відкриття провадження судом було встановлено, що скаржником не додано документа про сплату судового збору.
		55. Сплата судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до положень статті 330 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка звертається до суду з касаційною скаргою.
		56. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від                                 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
		57. Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		58. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - листопад 2021 року та зустрічним позовом - лютий 2022 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		59. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становив 2270,00 гривень.
		60. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становив 2481,00 гривню.
		61. Згідно статті 4 Закону України №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єкту владних повноважень необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що загалом складало 2270,00 гривень.
		62. В свою чергу за подання зустрічного адміністративного позову немайнового характеру юридичній особі необхідно було сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру, що загалом складало 7443,00 гривні.
		63. З огляду на викладене, з урахуванням меж касаційного перегляду, наявності у даній справі однієї вимоги майнового характеру та трьох вимог немайнового характеру, а також зустрічного позову, який було задоволено оскаржуваними судовими рішеннями, і відмови у первісному позові ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання касаційної скарги, але не був сплачений, становить:                                                      (2270,00 грн + 7443,00 грн) x 200% = 19 426,00 гривень.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 420/23005/21 залишити без змін.
		Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області                                  (вул. 7-ма Пересипська, буд 6, м. Одеса, 65042, код ЄДРПОУ: 36436442) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу - *;101) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 19426 грн (дев`ятнадцять тисяч чотириста двадцять шість грн) 00 копійок.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                                 В. М.          Бевзенко
		Судді:                                                                                                      С. М.          Чиркін
		                                                                                                    В. М.          Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...