Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/6650/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння, боєприпасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до ЗУ військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Надіслано судом: 23.05.2025. Зареєстровано: 23.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/638/1553/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000001137

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/6650/25
		Провадження № 1-кп/638/1553/25
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       23 травня 2025 року                                                                м. Харків
		Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №22024220000001137 від 04.11.2024 відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, Харківської області, одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не має інвалідності, не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, раніше не судимий,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,
		 
		встановив:
		Зверненням Верховної Ради України до Організації Об?єднаних Націй, Європейського Парламенту, парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації (далі - РФ) державою-агресором, затвердженим постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, РФ визнано державою-агресором.
		22 лютого 2022 року Президент РФ, реалізуючи план розв?язання та ведення агресивної війни та військового конфлікту на території України, діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об?єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року о 05:00 годині, за наказом Президента РФ, РФ незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ, Федеральну службу військ національної гвардії РФ, та інші військові та незаконні збройні формування. 
		Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагськими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв?язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та РФ (далі - РФ) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв?язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено по теперішній час.
		Встановлено громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є негативно налаштованим проти посадових осіб органів державної влади України, у зв?язку із здійсненням ними їх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України, які для забезпечення національної безпеки та оборони України здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії Російської Федерації.
		Так, громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території Харківської області, за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не пізніше 03 листопада 2024, більш точний час не встановлено, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 (2016)», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім карткою мобільного зв?язку із номером телефону НОМЕР_3 , із встановленим додатком «Telegram» із аккаунтом з найменуванням «kin», з унікальним ідентифікатором Telegram ID «НОМЕР_9», налагодив постійний зв?язок із невстановленим представником держави-агресора на ім?я « ОСОБА_6 », більш точні дані особи не встановлені, який використовує аккаунт у вказаному месенджері з найменуванням « ОСОБА_6 », що прив`язаний до н.т. НОМЕР_4 :
		У подальшому, у ході особистого спілкування у додатку «Telegram» із вищевказаною особою, у ОСОБА_5 , не пізніше 22 год 06 хв 03 листопада 2024, за місцем його реєстрації та фактичного проживання, виник злочинний умисел, направлений на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, при умові не розміщення вказаної інформації у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, в умовах воєнного стану.
		З метою реалізації вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно та свідомо, ОСОБА_5 , шляхом власного спостереження під час пересування м. Харковом, здійснив дії, направлені на здобуття інформації щодо знаходження та руху підрозділів сил оборони України, які задіяні в наданні відсічі збройній агресії РФ, та її подальше відправлення за допомогою додатку «Telegram» невстановленому представнику держави-агресора на ім?я « ОСОБА_6 ».
		Так, 05.12.2024 о 20 год 08 хв ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території Харківської області, за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 (2016)», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім карткою мобільного зв?язку із номером телефону НОМЕР_3 із встановленим додатком «Telegram» із акаунтом з найменуванням « ОСОБА_7 », з унікальним ідентифікатором Telegram ID «НОМЕР_9», здійснив відправлення невстановленому представнику держави-агресора на аккаунт месенджеру з найменуванням « ОСОБА_6 », що прив`язаний до н.т. НОМЕР_4 , повідомлення наступного змісту: «Я так понял; там всегда кто-то есть. А вот когда их там много, думаю ночью. Еще по этой же стороне, есть кафе. Оно уже давно не работает. Но там кто-то живет. Сегодня не видел там военных, но судя по вещам которые там лежат, они там бывают», а також здійснив відправлення скріншоту з умовним позначенням на місцевості у картографічному сервісі «Google Maps».
		Згідно з отриманими від військової частини НОМЕР_5 відомостями, у вказані дати на зазначеній місцевості, яка була вказана на відправленому скріншоті від 05.12.2024, та безпосередній близькості дійсно періодично дислокувалися та здійснювали переміщення озброєння та військової техніки сили оборони України, що були задіянні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії РФ на території Харківської області.
		При цьому, зазначена поширена ОСОБА_5 інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		Надалі, 05.12.2024 у період з 20 год 11 хв по 20 год. 14 хв ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію вищезазначеного кримінально-протиправного наміру, діючи умисно та свідомо, перебуваючи на території Харківської області, за місцем реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 (2016)», imeil: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім карткою мобільного зв?язку із номером телефону НОМЕР_3 із встановленим додатком «Telegram» із акаунтом з найменуванням « ОСОБА_7 », з унікальним ідентифікатором Telegram ID «НОМЕР_9», здійснив відправлення невстановленому представнику держави-агресора на аккаунт месенджеру з найменуванням « ОСОБА_6 », що прив`язаний до н.т. НОМЕР_4 повідомлення наступного змісту: «И если вверх по карте, то с права в лесу и вояки. Получается от кафе, и до того места где они окапались ну метров сто не больше», а також здійснив відправлення скріншоту з умовним позначенням на місцевості у картографічному сервісі «Google Maps».
		Згідно з отриманими від ІНФОРМАЦІЯ_2 відомостями, у вказані дати на зазначеній місцевості, за зазначеними координатами, які були вказані на відправленому скріншоті від 05.12.2024, та безпосередній близькості дійсно періодично дислокувалися та здійснювали переміщення озброєння та військової техніки сили оборони України, що були задіянні при виконанні завдань з відсічі збройної агресії РФ на території Харківської області.
		При цьому, зазначена поширена ОСОБА_5 інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 114-2 КК України, а саме: поширення інформації про розташування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, із можливістю їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
		10 квітня 2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, додержуючись наступних умов.
		Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, сприяв встановленню обставин, що мають значення для даного кримінального провадження. Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 114-2 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
		У судовому засіданні сторони кримінального провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.
		Суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості, з огляду на таке.
		Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
		Відповідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		У судовому засіданні, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом з`ясовано у обвинуваченого питання, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, та обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим, зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, крім того розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.
		Суд заслухав доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з`ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_5 під час кримінального провадження не подавав.
		Суд перевірив угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, і встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 114-2 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_5 визнає себе винним, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
		Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_5 на себе за угодою про визнання винуватості зобов`язання є можливими для виконання.
		З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.
		При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
		При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, уродженцем м. Харкова, Харківської області, одруженим, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не має інвалідності, не перебуває на обліку у нарколога чи психіатра, раніше не судимий. Впродовж останніх 5 років за медичною допомогою до КНП ХОР «ОПНД № 3» не звертався, на диспансерному(профілактичному) обліку не перебуває. За місцем мешкання характеризується задовільно.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття та активе сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого  ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		Суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_5 узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України дане покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Процесуальні витрати по справі - відсутні.
		Вирішуючи питання щодо речового доказу, а саме мобільного телефону марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 (2016)», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім карткою мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_3 , суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само в інших передбачених цією нормою закону випадках, а спеціальна конфіскація застосовується на підставі, зокрема обвинувального вироку суду.
		Згідно зі ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, зокрема у випадку якщо вони були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання, а спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Таким чином, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, використання при цьому мобільного телефону для зв`язку з представником держави-агресора, суд вважає, що визначений предмет, який на стадії досудового розслідування визнаний речовим доказом, підлягає спеціальній конфіскації в дохід держави в порядку ст.ст.96-1, 96-2 КК України.
		Долю інших речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , до набранням вироком законної сили та направлення його для подальшого відбуття покарання, суд вважає за доцільне залишити без змін - тримання під вартою.
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 376, 473-475 КПК України, суд-
		 
		ухвалив:
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 квітня 2025 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		Запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу, тобто з 05 березня 2025 року.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту обрання запобіжного заходу - з 05 березня 2025 року по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 березня 2025 року, на майно ОСОБА_5 , яке було вилучено у ході обшуку 04.03.2025 за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 
		мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 (2016)», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім карткою мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_3 ; мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A32», imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , із сім карткою мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_8 , шляхом заборони права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
		Речовий доказмобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy J7 (2016)», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , із сім карткою мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_3 , на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України - конфіскувати у власність держави.
		Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung», моделі «Galaxy A32», imei1: НОМЕР_6 , imei2: НОМЕР_7 , із сім карткою мобільного зв`язку із номером телефону НОМЕР_8 - повернути власнику.
		Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим, про визнання винуватості може бути оскаржений:
		обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладання угоди;
		прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
		Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...