Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 715/2858/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 23.05.2025. Зареєстровано: 23.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/715/50/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024260000000062

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 715/2858/24 
		Провадження № 1-кп/715/50/25 
		 
		 
		В ИР ОК  
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		23.05.2025         селище Глибока
		 Глибоцький районний суд Чернівецької області 
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_3 
		захисник ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12024260000000062 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільча Вовчанського району Харківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, неодруженого, тимчасово непрацюючого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого, у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,- 
		 В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, термін дії якого неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені у окреме провадження, організували спробу незаконного переправлення 34 осіб через державний кордон України до Румунії поза встановленими пунктами пропуску, за наступних обставин.
		З метою реалізації умислу, направленого на незаконне переправлення 34 осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 , з кінця листопада 2023 року по 08.03.2024, вступив у попередню злочинну змову з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені у окреме провадження, які діяли з єдиною метою - організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з прямим умислом, здійснювали пошук осіб, які бажають незаконно перетнути державний кордон України, надавали транспортні та інші засоби для доставки осіб до ділянки державного кордону України, а також здійснювали безпосереднє доставлення до кордону цих осіб, та проводили їх інструктаж щодо порядку подальших дій при незаконному переправленні через державний кордон України.
		З цією ж метою, ОСОБА_5 за попередньою змовою із іншими невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені у окреме провадження, розробили план незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України до республіки Румунії поза межами діючих пунктів пропуску, зокрема підшукали 34 громадян України, яким достеменно було відомо про вищевказані тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, та які бажали незаконно перетнути державний кордон України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканця АДРЕСА_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканця АДРЕСА_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканця АДРЕСА_8 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця м. Глухів, Сумської області, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 мешканця АДРЕСА_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , мешканця АДРЕСА_10 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , мешканця АДРЕСА_11 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_12 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , мешканця АДРЕСА_13 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , мешканця АДРЕСА_14 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , мешканця АДРЕСА_15 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , мешканця АДРЕСА_16 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , мешканця АДРЕСА_17 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , мешканця АДРЕСА_18 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , мешканця АДРЕСА_19 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , мешканця АДРЕСА_20 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , мешканця АДРЕСА_21 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , мешканця АДРЕСА_22 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , мешканця АДРЕСА_23 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , мешканця АДРЕСА_24 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , мешканця АДРЕСА_25 , ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , мешканця АДРЕСА_26 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , мешканця АДРЕСА_27 , ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , мешканця АДРЕСА_28 , ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , мешканця АДРЕСА_29 , ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , АДРЕСА_30 , ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , мешканця АДРЕСА_31 , ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , мешканця АДРЕСА_32 , ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , мешканця АДРЕСА_12 , ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , мешканця АДРЕСА_33 та ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , мешканця АДРЕСА_34 , з якими невстановлені особи, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, обумовили суму грошових коштів за незаконний перетин державного кордону України поза пунктами пропуску, а також порядок їх передачі, про що не повідомляли обвинуваченого ОСОБА_5 .
		Надалі, 08.03.2024 року вказані вище 34 особи, які бажали незаконно перетнути державний кордон України до Румунії виконуючи вказівки невстановлених осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_5 , прибули до обумовленого місця їх збору, а саме до провулку Складського, 5 біля готелю «Форсаж 5», у м. Чернівці та відповідно до тих же вказівок самостійно відчиняли багажне відділення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz» модель «Sprinter», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 , який їх там очікував та сідали до його багажного відділення, яке не було облаштовано місцями для сидіння пасажирів.
		Після чого, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали стосовно яких виділені у окреме провадження, діючи відповідно до розробленого плану та відведеної йому ролі, використовуючи автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель «Sprinter», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 дочекавшись, коли всі 34 особи, які бажали незаконно перетнути державний кордон України до Румунії сядуть до вказаного транспортного засобу, вирушив в бік державного кордону України, а саме в напрямку с. Стерче Чернівецького району Чернівецької області, на території контрольованого прикордонного району, де були зупинені службовими особами ДПС України.
		В подальшому, 08.03.2024 о 10 год. 33 хв. на спецлінію «102» ГУНП в Чернівецькій області надійшло повідомлення від працівника ГОРВ НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України про те, що групою НОМЕР_3 прикордонного загону в напрямку 843 прикордонного знаку, на відстані приблизно 3000 метрів від державного кордону України, а саме в межах села Стерче Чернівецького району Чернівецької області зупинено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в салоні якого перебували 34 особи чоловічої статі, які бажали незаконно перетнути державний кордон України та Румунії.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав частково, надав показання суду, що з урахуванням складних життєвих обставин, зокрема: окупацією, знищенням його житла, поганим станом здоров`я бабусі, шукав можливості виїхати за межі України, для чого приїхав до міста Чернівці та шукав шляхи виїзду за кордон. В соціальній мережі «Телеграм» знайшов чоловіка, який організовував незаконне переправлення через державний кордон України, однак такі послуги були платні. Так як коштів у нього не було, той чоловік йому повідомив, що можна виїхати за кордон, але потрібно бути водієм осіб, які мають намір незаконно перетнути кордон, це і буде плата за переправлення, на що він погодився та з цією метою придбав транспортний засіб марки «Мерседес Спринтер». Вдень переправлення йому скинули локацію, де він поставив транспортний засіб та очікував, деякий час у авто сідали люди, після чого він повідомив тому чоловіку скільки людей та у подальшому рушив у бік Державного кордону України, надалі їх затримали працівники прикордонної служби України. Він визнає у повному обсязі всі обставини, що зазначені у обвинувальному акті, водночас не визнає корисливий мотив, так як грошові кошти за незаконне переправлення не отримував та отримувати не мав, умовою здійснення ним перевезення вказаних осіб було переправлення його разом з ними через Державний кордон України. 
		Заслухавши пояснення обвинуваченого, показання свідків, дослідивши докази по справі суд приходить до наступних висновків.
		Встановлено, що 30.01.2024 року зареєстровано кримінальне провадження № 12024260000000062 про те, що ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, організував незаконне переправлення 34 осіб через державний кордон України до Румунії, поза встановлених пунктів пропуску (витяг з ЄРДР т. 1 а.с. 1-10).
		Органами досудового розслідування на підставі вказаного повідомлення 30.01.2024 року розпочато досудове розслідування за ч. 3 ст. 332 КК України. (т. 1 а.с. 12).
		Із постанови про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання від 08 березня 2024 року, транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» модель «Sprinter» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову  НОМЕР_2  визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні (т.1 а.с. 194-195).
		Згідно протоколу обшуку від 08.03.2024  (т.1, арк. 120-124) (під час обшуку вилучено мобільний телефон, у якому наявна переписка з абонентом НОМЕР_4  « НОМЕР_5 », якому ОСОБА_40 писав 08.03.2024  вже 30); 
		Як вбачається з протоколу огляду речей від 09.03.2024  (т.1 арк. 126-133)  огляд мобільного телефона ОСОБА_41 , який вилучено під час обшуку (звернути увагу на арк. 130 у якому наявна переписка з абонентом НОМЕР_4  « НОМЕР_5 », який о 09:23 питає « ОСОБА_42 » та якому ОСОБА_40 відписав 08.03.2024  вже 30»;
		Також вина обвинуваченого підтверджується іншими доказами:
		- протоколом огляду транспортного засобу з додатком у виді відеозапису  (т.1, арк. 168-172) (вилучено мобільні телефони, трекер та сумку);
		- інформацією про в`їзд авто в Україну (номер кузова)  Том 1, арк. 205;
		- витягом про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 на вказаному транспортному засобі  (т.1 арк. 206);
		- відповіддю на доручення слідчого  (т.2 арк. 42-44) (встановлено хто звідки приїхав де ночував і т.д.);
		- протоколом огляду речей  мобільних телефонів  (т.2 арк. 46-69); (зокрема на арк. 48-51, де міститься огляд телефону ОСОБА_43 , а саме арк. 50, де він пише абоненту «От Хвичи, номер НОМЕР_6 » 07.03.2024  «Я на месте», а пізніше скидає фото паспорта);
		- протоколом огляду речей  мобільних телефонів  (т.2 арк. 57-69); (зокрема огляд телефона ОСОБА_16 - арк. 60  де наявна переписка з абонентом ОСОБА_44 (також особа, яка мала намір перетнути державний кордон, номер телефону НОМЕР_7 ), який каже, що «нам післязавтра треба бути в Чернівцях», пише список речей, які необхідно взяти «зарядка, підштаники, світер, мишка», а також ОСОБА_16 скидає брату Леша статтю, що чергове тіло потопельника виловили з Тиси арк. 62, на якому наявна переписка особи, яка мала намір перетнути державний кордон Україн - Рихло (номер телефону НОМЕР_8 ) з невстановленими особами, де зазначено що в готелі венеція є багато пацанів, Рихло пише  «є ще два пацика», «якщо ці пройдуть буде ще 3 пацика», що свідчить про намір людей перетнути державний кордон;
		- протоколом огляду речей  мобільних телефонів  (т.2 арк. 86-118); (зокрема на арк. 96 наявна переписка ОСОБА_16 з братом  де він пише брату «нам післязавтра треба бути в Чернівцях», пише список речей, які необхідно взяти «зарядка, підштаники, світер, мишка», пише купити у аптеці мазь «Рятівник», та скидає фото мазі, на арк. 98 ОСОБА_45 пише невстановленій особі Ivan2, з номером телефону НОМЕР_6 - 08.03.2024 « ОСОБА_46 режим же включать». арк. 110-111  міститься переписка ОСОБА_33 з абонентом НОМЕР_9 , який записаний в телефоні як «Перевізник» (який також був у телефоні ОСОБА_47 ) та якому ОСОБА_48 пише 08.03.2024 о 09:12 скидає фото автобуса, таким чином повідомив, що вони виїхали та на питання абонента «скільки Вас там?» відповідає «32». Також на цій сторінці наявна переписка з абонентом ОСОБА_49 , в якій обговорюють незаконне переправлення та можливості. Також міститься переписка з абонентом « ОСОБА_50 » (особа, яка мала намір перетнути державний кордон) де вони обговорюють цього «Перевізника» кажуть що він з ОСОБА_51 , а також переписку з абонентами « ОСОБА_52 » та « ОСОБА_53 »;
		- протоколом огляду речей  мобільних телефонів  Том 2 арк. 119-158; (зокрема на арк. 124-128  міститься огляд телефону ОСОБА_25  на арк. 126 міститься переписка з абонентом ОСОБА_54  де абонент дає вказівку зв`язатися із іншим абонентом НОМЕР_10 і разом сідати, при цьому вказує, що обговорювати кошти кому і як давали заборонено, також на арк. 127 міститься переписка з абонентом ОСОБА_54  вказаний абонент інструктує свідка ОСОБА_25 щодо місця де його очікує зелений бус та скидає йому фото де він знаходиться та інструктує куди сідати і що робити);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_55 та додаток до нього  відеозапис  (т.2 арк. 169-172);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_15 та додаток до нього  відеозапис  (т.2 арк. 231-233);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_14 та додаток до нього  відеозапис  (т.2 арк. 252-255);
		- відеозаписом до протоколу проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_56  (т.3 арк. 12);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_56  (т.3 арк. 16-18);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_28  та додаток до нього відеозапис (т.3 арк. 48-51);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_57  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 58-61);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_58  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 74-77);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_12  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 114-117);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_13  та додаток до нього відеозапис (т.3 арк. 126-129);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_21  та додаток до нього відеозапис  (т. 3 арк. 189-192);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_59  та додаток до нього відеозапис  (т. 3 арк. 197-201);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_16  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 208-211);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_60  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 215-218);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_61  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 230-233);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.03.2024 зі свідком ОСОБА_8  та додаток до нього відеозапис  (т.3 арк. 242-245);
		- копіями протоколів у справі про адміністративне правопорушення за ст. 2041 КУпАП стосовно ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_62 , ОСОБА_21 , ОСОБА_28 , ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_63 , ОСОБА_13 , ОСОБА_64 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_68 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_29 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_71 , ОСОБА_27 , ОСОБА_11 , ОСОБА_20 , та за ч. 2 ст. 18510 КУпАП стосовно ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7  (т.4 арк. 1-37);
		- відповідю на доручення слідчого щодо проведення огляду носія  (т.4 арк. 92);
		- протоколом огляду та перегляду відеозапису від 29.04.2024  (т.4 арк. 93-271 зокрема: на арк. 101  відео з заправки «Амік», де видно як в 07:58 08.03.2024 заходить ОСОБА_5 , також інші особи чоловічої статі з рюкзаками; на арк. 114  відеозапис з зовнішніх камер заправки Амік  на яких зафіксовано, що о 07:38 08.03.2024 з вулиці Головної на провулок Складський повертає Мерседес Спринтер зеленого кольору; на арк. 145  відеозапис з зовнішніх камер заправки Амік  на яких зафіксовано, що о 09:33 08.03.2024 з провулку Складського на вулицю Головну повертає Мерседес Спринтер зеленого кольору; на арк. 176  відеозапис з зовнішніх камер будинку № 3а, провулок Складський в м. Чернівці - де видно, як з боку вулиці Головної на провулок Складський заїжджає 08.03.2024 о 07:38 Мерседес Спринтер зеленого кольору та паркується перед мікроавтобусом чорного кольору Мерседес Спринтер; на арк. 177-181  відеозапис з зовнішніх камер будинку № 3а, провулок Складський в м. Чернівці - де видно, як з невеликою періодичністю до мікроавтобуса приходять і сідають люди; на арк. 182  відеозапис з зовнішніх камер будинку № 3а, провулок Складський в м. Чернівці  на яких зафіксовано, що о 09:32 08.03.2024 з провулку Складського в бік вулиці Головної виїхав Мерседес Спринтер зеленого кольору; на арк. 237 відеозапис з зовнішніх камер будинку № 1, провулок Складський в м. Чернівці, магазин «Торба» - де видно, як з боку вулиці Головної на провулок Складський заїжджає 08.03.2024 о 07:38 Мерседес Спринтер зеленого кольору, у подальшому з нього виходить особа чоловічої статі та іде у невідомому напрямку; на арк. 254 - відеозапис з зовнішніх камер будинку № 1, провулок Складський в м. Чернівці, магазин «Торба» - де видно, як з боку вулиці Головної до транспортного засобу підійшли та сіли три особи чоловічої статі з рюкзаками; також на арк. 255-261 видно як з певною періодичністю в напрямку автомобіля прямують особи чоловічої статі з рюкзаками;
		- протоколом за результатами проведення візуального спостереження за особою ОСОБА_5 від 22.03.2024 з додатками  (т.5 арк. 70-78) (носій на арк. 78);
		- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з електронних комунікаційних мереж з додатком  носієм інформації  арк. 83-92 (носій на арк. 92).
		Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_72 надав суду показання, що в березні 2024 року з метою незаконного перетину державного кордону України прибув до міста Чернівці, де разом із братом та іншою особою в готелі очікували вказівок. Вказав, що грошові кошти за незаконне переправлення передавав у м. Харків у пункті обміну валют, на виконання вказівок невстановленої особи, суму не пам`ятає, вказав, що передав ті кошти, які було обумовлено попередньо. Вказав, що у нього в телефоні зберіглася переписка з особами, які організовували його незаконне переправлення, телефон зберігається у слідчого. 
		Допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_16 надав суду показання, що в березні 2024 року з метою незаконного перетину державного кордону України він з братом ОСОБА_60 прибули до міста Чернівці, де разом із іншою особою другом брата Вадимом в готелі очікували вказівок. Вказав, що грошові кошти за незаконне переправлення передавав його брат у м. Харків у пункті обміну валют, здається на крипто гаманець, більше деталей він не пам`ятає. Вечором 07.03.2024 їм повідомили, що потрібно прибути до Торгового Центру, де їх буде очікувати Мерседес Спринтер зеленого кольору. В зазначений час вони прибули в зазначене місце та сіли в бус зеленого кольору, де вже були люди, після чого приблизно через годину поїхали в сторону державного кордону, через деякий час їх зупинили працівники прикордонної служби.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_73 надав суду показання, що разом із своїм другом ОСОБА_60 та його братом ОСОБА_16 прибули до м. Чернівців з метою незаконного перетину державного кордону України, переписок з особами які організували їх незаконне переправлення він особисто не вів, цим займався ОСОБА_74 . Кошти віддавав у пункті обміну валют у Харкові, на чий рахунок було переказано кошти він не знає. Вечором 07.03.2024 їм повідомили, що потрібно прибути до Торгового Центру, де їх буде очікувати транспортний засіб «Мерседес Спринтер» зеленого кольору. В зазначений час вони прибули в зазначене місце та сіли в бус зеленого кольору, де вже були люди, після чого приблизно через годину поїхали в сторону державного кордону, через деякий час їх зупинили працівники прикордонної служби.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надав показання суду, що його знайомий надав контакти осіб, які здійснюють незаконне переправлення осіб через державний кордон України, в розмові із вказаними особами вони вказали, що вартість незаконного переправлення складає здається 6000 доларів США, повідомили куди занести гроші, надали 8 цифр на які скинути гроші, що він і зробив, це було у місті Львові. Через деякий час за вказівкою невстановленої особи він прибув до м. Чернівці, заселився в готель, з ним там також була інша людина, якій скидали координати куди прибути. 08.03.2024 вони прибули на таксі до торгівельного центру в місті Чернівці, де за вказівкою невстановленої особи вони сіли до мікроавтобуса зеленого кольору, в мікроавтобусі нікого поки не було, через деякий час, десь години через півтори коли десь було біля 30 людей вони поїхали в сторону державного кордону, і хвилин через 30 вони були затримані працівниками прикордонної служби.
		Отже, дослідивши всі вищенаведені докази по справі, суд приходить до висновку, що в діях обвинуваченого ОСОБА_5 є склад злочину, передбачений ч. 2 чт. 332 КК України, а саме, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчиненого щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб. 
		Суд також враховує те, що матеріалами проведених НСРД, проведених відповідно до вимог передбачених ст.ст. 263, 260, 271 КПК України, якими також підтверджено причетність ОСОБА_5 до організації з невстановленими особами незаконного перетину через кордон України поза пунктом пропуску 34 осіб.
		Жодних належних і допустимих доказів, які б доводили винуватість ОСОБА_5 у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за кваліфікуючою ознакою: вчинено з корисливих мотивів, суду не надано. Тому його дії слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 332 КК України на ч.2 ст. 332 КК України.
		Аналізуючи досліджені докази, суд прийшов до висновку, що вони не є достатніми та переконливими доказами, для визнання винуватості ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого йому правопорушення поза розумним сумнівом.
		Так, стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.
		Обов`язок доказування, у тому числі винуватості особи, покладається на сторону обвинувачення.
		Проте, надані суду докази не підтверджують, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України. Зі змісту ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
		Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		Відповідно до ч.3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати, підбурювати особу на вчинення цього злочину, з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який би вона не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті у такий спосіб речі та документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про визнання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при визначені його громадських прав має право на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом.
		З наданих стороною обвинувачення доказів, суд не вбачає належних та достатніх доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_5 злочинної діяльності з корисливих мотивів.
		Пред`явлене обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.332 КК України не містить допустимої інформації щодо вчинення злочину з корисливих мотивів, тобто таких фактів органом досудового розслідування не доведено.
		Суд вважає, що надані стороною обвинувачення докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ґрунтуються на припущеннях, зібраними без урахування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право особи на справедливий суд, що передбачає обов`язок правоохоронних органів діяти з додержанням прав і основоположних свобод людини, не зважаючи на важливість мети, яка при цьому переслідується.
		Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора, які як сторона обвинувачення, здійснюють збирання доказів, у тому числі і шляхом проведення слідчих дій ( ч.2 ст. 93 КПК України).
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 60 Рішення у справі «Коробов проти України», яке набуло статусу остаточного, відповідно до якої Європейський суд з прав людини в черговий раз звертає увагу на те, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту», вимоги норм ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, суд приходить до переконання про недотримання стороною обвинувачення стандарту підтвердження доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення в частині наявності такої кваліфікуючої ознаки вчинення злочину, вчинення з корисливих мотивів.
		За таких обставин, суд вважає, що органами досудового слідства не доведена винуватість обвинуваченого ОСОБА_75 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в частині кваліфікуючої ознаки: вчинення злочину з корисливих мотивів, у зв`язку з чим його слід перекваліфікувати на ч.2 ст. 332 КК України. 
		Як підсумок, щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 332 КК України, суд зазначає наступне.
		Так, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочині за ч.2 ст.332 КК України, повністю підтверджується дослідженими вищевказаними доказами. 
		Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
		Суд враховує, що у Постанові від 10.07.2018 року (справа №148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.
		У Постанові від 14.06.2018 року (справа №760/115405/16-к) ВС зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольовою владною діяльністю суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
		Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.
		Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
		Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Крім того, ВС у Постанові від 09.10.2018 року (справа №756/4830/17-к) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Дискреційні повноваження суду, як вже було зазначено вище, визнаються і Європейським судом з прав людини.
		Верховний суд зауважив, що ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (стаття 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.
		Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
		Санкцією частини 2 статті 332 КК України визначено, що за дії, які передбачені в диспозиції вказаної статті, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
		Відповідно до частини 1 статті 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
		Згідно ч.2 цієї ж статті на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Приписи статті 69 КК України про призначення винній особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виключних випадках. Підставами для застосування цієї статті є встановлення не лише наявності кількох пом`якшуючих обставин, а й того факту, що їх наявність істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Відповідно до висновку Верховного суду від 27.04.2021 року у справі №712/4384/20 однією з обов`язкових умов для застосування до винної особи положень ст.69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання. Суди зобов`язані встановити не лише наявність, а й обґрунтувати, яким чином такі пом`якшуючі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Тобто для застосування судом положень статті 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. Проте у будь-якому разі встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
		Такий висновок зробив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в Постанові від 27.04.2021 (справа № 712/4384/20, провадження №51-548км21).
		Вирішуючи питання про розмір і вид покарання, яке слід призначити обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належить до тяжких злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; особу винного, який раніше не судимий, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчиненого злочину тяжких наслідків не настало, неодружений, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, має позитивну характеристику за місцем проживання, його молодий вік, що на його утримання перебуває непрацездатна хвора бабуся-пенсіонерка, роль обвинуваченого у вчиненні злочину групою осіб, а також що його незаконними діями був викликаний значний суспільний резонанс у державі.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст.66 КК України є щире розкаяння, активне сприяння у розкритті злочину, повне визнання вини, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та інших обставин (внаслідок ракетного обстрілу частково знищено житло).
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що призначення обвинуваченому мінімального покарання в межах санкції ч.2 ст.332 КК України є недоцільним, у зв`язку з чим при призначенні покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 69 КК України і призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним і пропорційним.
		Таким чином, призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання із застосуванням положення ст. 69 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і повністю відповідає вимогам статей 65 - 67 КК України.
		Вказані обставини, в тому числі ступінь фактичної тяжкості вчиненого злочину та обставини його скоєння, його роль у вчиненому злочині, поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, із врахуванням даних про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, психічними розладами не страждає, має позитивну характеристику за місцем проживання, його молодий вік, у сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого.
		Отже, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке належить відбувати реально, оскільки його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, на думку суду є неможливими і такий вид покарання є виправданим в аспекті визначеної законом мети покарання, і не тільки щодо виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , а й щодо превенції вчинення злочинів.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 371, 374 КПК України, суд,-
		 У Х В А Л И В :
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із наданням логістичних послуг і перевезенням громадян у прикордонних районах та прикордонних зонах України строком на 3 (три) роки.
		Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою і строк покарання йому рахувати з часу його затримання, а саме з 08 березня 2024 року.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення судових експертів у розмірі 18513 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тринадцять) гривень, 80 (вісімдесят) копійок.
		Речові докази: 
		- мобільний телефон Sigma, ІМЕІ телефона: ІМЕІ1: НОМЕР_11 , ІМЕІ2: НОМЕР_12  повернути власнику;
		- мобільний телефон Tecno Spark 6 Go, ІМЕІ телефона: ІМЕІ1: НОМЕР_13 , ІМЕІ2: НОМЕР_14  повернути власнику;
		- транспортний засіб марки «Mercedes Benz» модель «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Самсунг А14», який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі редмі 9», ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі редмі» ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки ОРРО ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Моторола 54, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Самсунг, ОСОБА_20 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Ірhone 13 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Ірhone 7 ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Росо, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Самсунг С10, ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «кубут» ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_22  повернути власнику; 
		- мобільний телефон марки Самсунг ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_22  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Іphone 14 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі Мі 8» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі редмі 11 про», ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Ірhone 13 ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_23 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Іphone 10 ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_25 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі Мі 21» ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_26 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Самсунг 10+ ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Ірhone 11 ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_29 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Хуавей П20» ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_27 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі редмі», ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_31  повернути власнику; ?
		- мобільний телефон марки Ірhone 10 ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Ірhone 15 ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_24 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Iphone 11 ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Іphone X ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Iphone 11 ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_32 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Iphone 12 ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_33 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Гугл» ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_20 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Iphone 11 ОСОБА_76 , ІНФОРМАЦІЯ_30 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Самсунг ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_28 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Іphone 13 ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «редмі», ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Ксіомі», ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Моторола» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки Іphone ХS ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,  повернути власнику;
		- пристрій типу «Трекер» з сім-картою  конфіскувати в доход держави;
		- мобільний телефон марки «Самсунг» із сім-картою мобільного оператора з номером НОМЕР_15 , який належить ОСОБА_5  повернути власнику;
		- мобільний телефон марки «Хуавей» який належить ОСОБА_5  повернути власнику;
		Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2024 року у справі №727/2525/24 провадження №1-кс/727/794/24 на транспортний засіб марки «Mercedes Benz» модель «Sprinter», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 .
		Скасувавши арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2024 року у справі №727/2525/24 провадження №1-кс/727/795/24 на пристрій типу «Трекер» з сім-картою; -мобільний телефон марки «Самсунг» із сім-картою мобільного оператора з номером НОМЕР_15 , який належить підозрюваному ОСОБА_5 ; - мобільний телефон марки «Хуавей».
		Скасувавши арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 березня 2024 року у справі №727/2524/24 провадження №1-кс/727/793/24 на:
		1.Мобільний телефон марки «Моторола», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_16 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прож. АДРЕСА_3 ;
		2.Мобільний телефон марки «Ксіомі Мі 8», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_17 та Мобільний телефон марки «Редмі 14 Про», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_18 , який належить, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. АДРЕСА_4 ;
		3.Мобільний телефон марки «Самсунг А14», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_19 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_5 ;
		4.Мобільний телефон марки «Ксяомі Редмі 9», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_20 , який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож. АДРЕСА_6 ;
		5.Мобільний телефон марки «Айфон 14», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_21 , який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , прож. АДРЕСА_7 ;
		6.Мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_22 , який належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , прож. АДРЕСА_8 ;
		7.Мобільний телефон марки «Поко», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_23 , який належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , прож. м. Глухів, Сумської області;
		8.Мобільний телефон марки «Моторола 54», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_24 , № НОМЕР_25 , який належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , прож. АДРЕСА_10 ;
		9.Мобільний телефон марки «Редмі 12С», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_26 , НОМЕР_27 , мобільний телефон марки «Айфон 11», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_28 та мобільний телефон марки «айфон ХR», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_29 , який належить який належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , прож. АДРЕСА_11 ;
		10.Мобільний телефон марки «Айфон Х», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_30 та мобільний телефон марки «Айфон ХС», який належить ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож. АДРЕСА_12 ;
		11.Мобільний телефон марки «Айфон 13», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_31 , Мобільний телефон марки «Айфон 7», який належить ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , прож. АДРЕСА_13 ;
		12.Мобільний телефон марки «Редмі», який належить ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , прож. АДРЕСА_14 ;
		13.Мобільний телефон марки «ОПО», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_32 , який належить ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , прож. АДРЕСА_15 ;
		14.Мобільний телефон марки «Самсунг», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_33 , який належить ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , прож. АДРЕСА_16 ;
		15.Мобільний телефон марки «Самсунг С10+», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , прож. АДРЕСА_17 ;
		16.Мобільний телефон марки «Самсунг С10+», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_34 , який належить ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , прож. АДРЕСА_18 ;
		17.Мобільний телефон марки «Айфон 13», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_35 , який належить ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , прож. АДРЕСА_19 ;
		18.Мобільний телефон марки «Гугл», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_36 , який належить ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , прож. АДРЕСА_20 ;
		19.Мобільний телефон марки «Айфон 14 Про», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_37 , який належить ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , прож. АДРЕСА_21 ;
		20.Мобільний телефон марки «Кубот» та «Самсунг», який належить ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , прож. АДРЕСА_22 ;
		21.Мобільний телефон марки «Айфон 13», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_38 , який належить ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , прож. АДРЕСА_23 ;
		22.Мобільний телефон марки «Айфон 15», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_39 , який належить ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , прож. АДРЕСА_24 ;
		23.Мобільний телефон марки «Айфон 10», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_40 , який належить ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , прож. АДРЕСА_25 ;
		24.Мобільний телефон марки «Ксяомі М21», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_41 , який належить ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , прож. АДРЕСА_26 ;
		25.Мобільний телефон марки «Хуавей П20», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_42 , який належить ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , прож. АДРЕСА_27 ;
		26.Мобільний телефон марки «Самсунг», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_43 , який належить ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , прож. АДРЕСА_28 ;
		27.Мобільний телефон марки «Айфон 11», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_44 , який належить ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , прож. АДРЕСА_29 ;
		28.Мобільний телефон марки «Айфон 11», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_45 , який належить ОСОБА_82 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , АДРЕСА_30 ;
		29.Мобільний телефон марки «Редмі Про 9», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_46 , який належить ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , прож. АДРЕСА_31 ;
		30.Мобільний телефон марки «Айфон 11», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_47 , який належить ОСОБА_84 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , прож. АДРЕСА_32 ;
		31.Мобільний телефон марки «Айфон 11», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_85 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , прож. АДРЕСА_12 ;
		32.Мобільний телефон марки «Айфон 12», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_48 , який належить ОСОБА_86 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , прож. АДРЕСА_33 ;
		33.Мобільний телефон марки «Айфон 10», із сім картою мобільного оператора із № НОМЕР_49 , який належить ОСОБА_87 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , прож. АДРЕСА_34 .
		Скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2024 року у справі №727/5857/24 провадження №1-кс/727/1622/24 на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz Vito 109 CDI», білого кольору д.н.з. НОМЕР_50 , номер кузова НОМЕР_51 , реєстраційний номер НОМЕР_52 .
		На вирок суду може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суд через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 30-ти діб з дня його проголошення всіма учасниками процесу. 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...