Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 453/1546/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано судом: 23.05.2025. Зареєстровано: 23.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.
Дата набрання законної сили: 22.05.2025
Номер судового провадження: 22-ц/811/3386/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 453/1546/24                Головуючий у 1 інстанції: Курницька В.Я. 
		Провадження № 22-ц/811/3386/24             Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		        22 травня 2025 року м. Львів 
		Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого  судді Бойко С.М.,
		суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., 
		секретаря  Марко О.Р., 
		з участю: представника Сколівського ВДВС 
		                 Радевича В.Ф., 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сколівського районного судуЛьвівської областівід 10жовтня 2024року усправі зазаявою Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівськоїобласті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником,
		встановив:
		У вересні 2024 року Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі  Сколівський ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ) подав до суду заяву про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, в якій просив замінити боржника ОСОБА_2 його правонаступником  ОСОБА_1 .
		Заява обгрунтована тим, що на виконанні в Сколівському ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого напису №2282, виданого 27.09.2007 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю. про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» (далі  ПАТ «Промінвестбанк») боргу в сумі 1305648 грн. 45 коп., шляхом звернення стягнення на: земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Тухля Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624587800:01:029:0045, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0193, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд; земельну ділянку, площею 0,0760 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0307, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Сколівський район, с. Волосянка, що належать на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем ТОВ «Промтек», що є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, зареєстрованого 19.10.2001 року за №12291050002000094, рахунок № НОМЕР_1 , у філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Новомосковськ Дніпропетровської області (АСВП 52478505). 
		Виконавче провадження №52478505 відкрите постановою державного виконавця від 04.10.2016 року, яку скеровано сторонам для відома. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_2 помер. Єдиним спадкоємцем після його смерті є ОСОБА_1 , яка і є правонаступником боржника ОСОБА_2 .
		Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 10 жовтня 2024 року заяву Сколівського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником  задоволено.
		Замінено сторону виконавчого провадження по виконавчому напису №2282 приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю. від 27.09.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» боргу у сумі 1305648 грн. 45 коп., шляхом звернення стягнення на: земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Тухля Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624587800:01:029:0045, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку, площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0193, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських споруд; земельну ділянку, площею 0,0760 га, кадастровий номер 4624580800:01:014:0307, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: Сколівський район, с. Волосянка, що належать на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем ТОВ «Промтек»,що є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, зареєстрованого 19.10.2001 року за №12291050002000094, рахунок № НОМЕР_1 , у філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Новомосковськ Дніпропетровської області (АСВП 52478505), а саме: боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на його правонаступника  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
		Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , просила її скасувати та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Сколівському ВДВС було відомо про смерть ОСОБА_2 ще з липня 2022 року, та додатково проінформовано про цей факт у травні 2023 року. Однак, в порушення норми статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», Сколівський ВДВС не виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, а після спливу більше двох років звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
		Вважає, що суд першої інстанції вказані обставини залишив поза увагою, що призвело до постановлення незаконної ухвали.
		Апелянт наголошує, що не була повідомлена про дату та час судового засідання з розгляду заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження, тому не могла скористатись законним правом надати пояснення та докази суду першої інстанції.
		В судове засідання апеляційного суду 13.05.2025 року інші учасники справи, окрім представника Сколівського ВДВС, не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, представник ОСОБА_1  адвокат Шахов Д.А. подав заяву про розгляд справи у їхній відсутності, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто у відсутності осіб, які не з`явилися.
		Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 22 травня 2025 року о 12:40.
		Заслухавши пояснення представника Сколівського ВДВС в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
		Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 367 ЦПК України).
		Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщ о справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
		Згідно з положеннями частини третьої статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.  Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
		Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення  завчасно (частина п`ята статті 128 ЦПК України).
		Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
		Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства  відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі №522/18010/18 (провадження №61-13667сво21)).
		З матеріалів справи встановлено, що після подання Сколівським ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ заяви про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, судом не виготовлялись та не надсилались правонаступнику боржника, як заінтересованій особі, судові повістки. Відтак, правонаступника боржника не було належним чином повідомлено про розгляд заяви судом першої інстанції 10 жовтня 2024 року.
		Оскільки доводи апеляційної скарги щодо обов`язкових підстав для скасування оскаржуваної ухвали підтвердились, така підлягає скасуванню.
		За вимогами статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
		Оскільки лише в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити висновок, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 в справі №183/4196/21 (провадження №14-36цс22) вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року в справі №280/456/20 (провадження №К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року в справі №822/1659/18 (провадження №К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
		Отже, заява Сколівського ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та за місцем його виконання.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі  рішення)  сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання (див. висновки Верховного Суду у постановах від 25 червня 2019 року в справі №910/10031/13, від 11 березня 2021 року в справі №910/2954/17).
		Згідно з частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
		Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
		Згідно з частинами першою, другою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
		Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
		Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні  це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
		Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає у поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками  незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
		За приписами статті 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
		Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку з цим, для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи  правонаступника.
		Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
		Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки ці інститути регулюються окремими статтями ЦПК України  55 та 442, відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого, ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
		Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі №910/2615/18 (провадження №12-75гс21)).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі №2-7763/10 (провадження №14-197цс21) викладено такий висновок про застосування статті 442 ЦПК України:
		«На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку, норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
		Водночас, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до законодавства».
		Враховуючи наведене, смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2024 року в справі №759/14126/14-ц).
		При вирішенні питання заміни учасника справи правонаступником та заміни сторони виконавчого провадження у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам насамперед необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника (див. пункт 101 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20)).
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
		Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника (пункт 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження») слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва (див. пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року в справі №523/2357/20 (провадження №14-11цс22)).
		Пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.
		Тобто, у разі смерті фізичної особи  сторони виконавчого провадження, виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року в справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20), від 11 жовтня 2023 року в справі №523/2357/20 (провадження №14-11цс22)).
		Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року в справі №2-2697/11 (провадження №61-28147сво18) дійшов висновку про те, що обов`язок спадкодавця щодо сплати заборгованості, присудженої судом (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців, а тому вимоги про заміну сторони виконавчого провадження  боржника його правонаступником підлягають задоволенню на підставі статті 378 ЦПК України 2004 року та частини п`ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції чинній на час розгляду подання.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека  вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавець, це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання свого зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.
		Відповідно доположень частинипершої третьої статті23Закону України«Про іпотеку»,у разіпереходу прававласності (правагосподарського відання,спеціального майновогоправа)на предметіпотеки відіпотекодавця доіншої особи,у томучислі впорядку спадкуваннячи правонаступництва,іпотека єдійсною длянабувача відповідногонерухомого майнанавіть увипадку,якщо довідома набувачане доведенаінформація прообтяження майнаіпотекою.  Особа,до якоїперейшло правовласності (правогосподарського відання,спеціальне майновеправо)на предметіпотеки,набуває статусіпотекодавця імає всійого правата несевсі йогообов`язки заіпотечним договоромв обсязіта наумовах,що існувалидо набуттятакою особоюправа власностіна предметіпотеки.  Якщо право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи  іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
		Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
		Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до статті 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
		Тобто, спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем в межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя (постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі №2-1625/1997).
		У статтях 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої  п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
		Згідно зі статтями 1233  1235 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
		Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша статті 1281 ЦК України).
		Частиною другою цієї статті Кодексу визначено, що кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
		Частиною першою статті 1282 ЦК України визначено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
		Проте, положення статей 1281, 1282 ЦК України не підлягають застосуванню за обставин даної справи, адже смерть майнового поручителя ( ОСОБА_2 ) не впливає на обсяг та порядок виконання боржником ( ОСОБА_1 ) основного зобов`язання.
		У практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду сформовано підхід, згідно з яким, у разі смерті іпотекодавця (майнового поручителя), який не був боржником за основним зобов`язанням, положення статі 1281 ЦК України не підлягають застосуванню до правовідносин його спадкоємців з кредитором незалежно від настання строку вимоги за основним зобов`язанням на момент відкриття спадщини, оскільки такі спадкоємці не є боржниками в розумінні статті 1281 ЦК України. У разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця, який як спадкоємець набуває статусу іпотекодавця, смерть майнового поручителя не впливає на порядок виконання основного зобов`язання, забезпеченою іпотекою, тому у таких правовідносинах не підлягають врахуванню і положення статті 1282 ЦК України (див. постанови Верховного Суду від 09 червня 2021 року в справі №283/1988/16-ц та від 01 червня 2022 року в справі №457/623/19).
		Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
		Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
		Частиною п`ятою статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
		Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України у редакції, чинній до 03 лютого 2019 року, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
		У частині третій статті 1296 ЦК України зазначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
		Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину). Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора (див. постанову Верховного Суду від 21 липня 2022 року в справі №537/4780/18).
		Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №645/3265/13-ц, від 08 серпня 2018 року в справі №686/10026/16-ц, від 14 січня 2019 року в справі №311/917/15-ц, від 14 травня 2021 року в справі №205/6803/19.
		Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах  до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
		У постанові Верховного Суду від 14 травня 2024 року в справі №350/1578/22 вказано, що за змістом частини першої статті 1297ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Отже, відсутність у спадкоємця, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину, не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
		Також неотримання спадкоємцем,який прийнявспадщину,свідоцтва проправо наспадщину самепо собіне можеперешкоджати виконаннюрішення суду,яке набралозаконної сили (див. постанови Верховного Суду, від 22 серпня 2018 року в справі №623/2000/15-к, від 19 лютого 2020 року в справі №752/1334/14-ц, від 03 червня 2020 року в справі №2-1799/11).
		Таким чином, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття.
		Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2023 року в справі № 141/843/20.
		Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат», на майно, що переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах  посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину. Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.
		Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК України).
		Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
		Наведене дає підстави для висновку, що у разі не оскарження спадкоємцем, який прийняв спадщину постанови нотаріуса про відмову йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, зокрема, з підстав накладення арешту на спадкове майно, така поведінка не свідчить про відмову від прийняття спадщини і не звільняє такого спадкоємця бути правонаступником спадкодавця та погашати борги останнього перед його кредиторами, заявленими відповідно до вимог законодавства.
		Тобто, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
		При цьому необхідно враховувати, що спадкування  це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття або якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
		Враховуючи існування вольового критерію, у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що кожен спадкоємець діє добросовісно, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим під час прийняття юридично значущих рішень та обрання варіанта власної поведінки. Дотримання наведених норм забезпечуватиме стабільність цивільного обороту.
		Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Сколівському ВДВС у Стрийському районі Львівської області ЗМУ МЮ перебуває виконавчий документ, а саме: виконавчий напис нотаріуса №2282, виданий 27.09.2007 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю., про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Промінвестбанк» боргу в сумі 1305648 грн. 45 коп., шляхом звернення стягнення на: земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Тухля Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624587800:01:029:0045, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0193, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку, площею 0,0760 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0307, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що належать на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем ТОВ «Промтек», що є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, зареєстрованого 19.10.2001 року за №12291050002000094, рахунок № НОМЕР_1 , у філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.
		Зазначені земельні ділянки на підставі договору іпотеки №1-121-2005, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю. 07.11.2005 року за р.№5314, передані в іпотеку Акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку, в особі філії «Відділення Промінвестбанку» в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 09305540.
		Виконавче провадження за вказаним виконавчим документом (ВП №52478505) відкрите постановою державного виконавця названого вище відділу ДВС від 04.10.2016 року, яке є не закінченим на час розгляду даної справи, що додатково підтверджено письмовими поясненнями начальника відділу Сколівського ВДВС від 12.05.2025 року. 
		З копій матеріалів спадкової справи, направленої на вимогу апеляційного суду приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шевченко Г.В., встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Після його смерті відкрилась спадщина, яка прийнята спадкоємцем за заповітом  ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ). Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає. В заяві про прийняття спадщини ОСОБА_1 вказала, що приймає усю спадщину.
		26.10.2024 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Г.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом спадкоємцю ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видану свідоцтво, складається із земельної ділянки, кадастровий номер: 1223281500:02:321:0337.
		24.10.2024 року приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Г.В. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину до зняття арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4624580800:01:014:0193; 4624580800:01:029:0045; 4624580800:01:014:0307. 
		Відомості про оскарження цієї постанови нотаріуса відсутні. 
		Дії (бездіяльність) державного виконавця щодо не закінчення виконавчого провадження у зв`язку із смертю боржника, його правонаступником у судовому порядку не оскаржувалися.
		Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а оскільки єдиним правонаступником (спадкоємцем) боржника (спадкодавця) є ОСОБА_1 , саме на неї необхідно замінити боржника ОСОБА_2 у відкритому виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.
		Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року в справі №501/4298/21.
		При цьому, необхідно зазначити, що дата отримання державним виконавцем відомостей про смерть боржника, жодним чином не впливає на право державного виконавця протягом усього часу проведення виконавчих дій в межах відкритого виконавчого провадження звернутися до суду із заявою про заміну такого боржника його правонаступником, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
		Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного вирішення питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
		Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, або змінити рішення.
		За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно частини другої статті 376 ЦПК України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		За приписами пункту третього частини третьої статті 376 ЦПК України, таке порушення норм процесуального права, як розгляд справи (питання) судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. 
		Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду, оскаржуване судове рішення необхідно скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви Сколівського ВДВС про заміну сторони у даному виконавчому провадженні.
		Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, ч.3 п.3, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Сколівського районного судуЛьвівської областівід 10жовтня 2024року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким заяву Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівськоїобласті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником  задовольнити.
		Замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №2282, виданого 27 вересня 2007 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Маймор С.Ю., про стягнення з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Промінвестбанк» боргу в сумі 1305648 гривень 45 копійок, шляхом звернення стягнення на: земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: с. Тухля Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624587800:01:029:0045, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку площею 0,0600 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0193, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; земельну ділянку, площею 0,0760 га, яка розташована за адресою: с. Волосянка Сколівського району Львівської області, кадастровий номер 4624580800:01:014:0307, з цільовим призначенням  для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд,  що належать на праві власності ОСОБА_2 , який є майновим поручителем ТОВ «Промтек», що є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, зареєстрованого 19.10.2001 року за №12291050002000094, рахунок № НОМЕР_1 у філії Відділення Промінвестбанку в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, а саме: боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на його правонаступника  ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
		Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний тексту постанови складений 22 травня 2025 року.
		 
		Головуючий                      С.М. Бойко
		 
		Судді:                          С.М. Копняк
		 
		                А.В. Ніткевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...