Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/3421/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 23.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 26.05.2025.
Дата набрання законної сили: 19.05.2025
Номер судового провадження: 51-3894км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018050510002340

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 травня 2025 року
		м. Київ
		Справа № 243/3421/19
		Провадження № 51-3894 км 24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                           ОСОБА_1 ,
		суддів                                                                        ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                                ОСОБА_5 ,
		засудженої (відеоконференція)                        ОСОБА_6 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 на вирок Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050510002340 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки                              м. Слов`янська Донецької області, громадянки України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 259 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 259 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. 
		На підставі положень ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушеньшляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
		На підставі положень ст. 75 КК України  ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. 
		Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона 26 жовтня 2018 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, знаходилася у невстановленому в ході досудового розслідування місці, й, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, з метою викликати занепокоєння, паніку та розгубленість серед місцевих жителів; усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи, що вказане повідомлення є неправдивим і не відповідає дійсності; розуміючи, що своїми протиправними діями у виді завідомо неправдивого повідомлення може спричинити наслідки у вигляді порушення громадської безпеки та порядку, порушення звичного режиму функціонування організацій, установ та підприємств міста; припускаючи можливість залучення органами влади значної кількості сил і засобів для перевірки фактів, викладених нею в СМС-повідомленні про підготовку вибуху, і запобіганню можливої загрози життю, здоров`ю людей, пошкодженню майна, настанню інших тяжких наслідків та бажаючи настання таких наслідків, направилася в зону дії покриття базової станції оператора стільникового зв`язку ПрАТ « Київстар » LAC -60138 CID - 2112, що розташована по                                            пров. Малогородському, 3, АZ=210 у м. Слов`янську Донецької області , радіус дії якої розповсюджується на територію м. Слов`янська у південно-західному напрямку від вул. Комяхова до пл. Привокзальної, де приблизно о 17:06 за допомогою мобільного телефону «NOMI» ІМЕЙ НОМЕР_1 , ІМЕЙ НОМЕР_2 , в якому знаходилася сім-картка оператора « Київстар » № НОМЕР_3 , відправила на мобільний телефон № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає по АДРЕСА_1 , смс-повідомлення з текстом: «Сегодня в вашем доме по ул. Киевской и в глазном отделениии произойдет взрыв», тобто повідомила завідомо неправдиві відомості про замінування офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ № 1 м. Слов`янська та домоволодіння АДРЕСА_3 , в якому мешкає                  ОСОБА_8 .
		Завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_6 про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, призвело до тимчасової зупинки роботи офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ № 1 м. Слов`янська , який знаходиться за вищевказаною адресою, а також до виникнення у ОСОБА_8 знервованості, поганого самопочуття та душевного хвилювання за свою родину та за працівників лікарні, пацієнтів. Під час обстеження місцевості та приміщення лікарні вибухонебезпечних предметів, вибухових речовин не було встановлено.
		Крім цього, 27 жовтня 2018 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_6 знаходилася у невстановленому в ході досудового розслідування місці, й, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, направилася в зону дії покриття базової станції оператора стільникового зв`язку ТОВ « Лайфселл » з LAC-20537 CID -50557, що розташована по вул. Ленінградській, 23 AZ =240 у м. Слов`янську Донецької області , радіус дії якої розповсюджується на територію                 м. Слов`янська у південно-західному напрямку від вул. Престижної до                                    вул. Райдужної, де приблизно о 15:55 за допомогою мобільного телефону «NOMI», імей НОМЕР_1 , імей НОМЕР_2 , в якому знаходилася сім-карта оператора « Лайфселл » № НОМЕР_5 , відправила на мобільний телефон № НОМЕР_6 , який належить сестрі ОСОБА_8 . ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає по АДРЕСА_5 , смс-повідомлення з текстом: «Считаю необходимым сообщить вам, что сегодня в доме вашей сестры, а также в глазном отделении могут произойти взрывы», тобто повторно повідомила завідомо неправдиві відомості про замінування офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ № 1 м. Слов`янська та домоволодіння               АДРЕСА_3 , в якому мешкає                  ОСОБА_8 .
		Завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_6 про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, призвело до тимчасової зупинки роботи офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ 1 м. Слов`янська , яке знаходиться за вищевказаною адресою, а також до виникнення у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 знервованості, поганого самопочуття та душевного хвилювання за своїх рідних, за працівників лікарні і пацієнтів. Під час обстеження місцевості та приміщення лікарні вибухонебезпечних предметів, вибухових речовини не було встановлено.
		Крім цього, 30 жовтня та 04 листопада 2018 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_6 знаходилася у невстановленому в ході досудового розслідування місці, й, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на повторне завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, направилася в зону покриття базової станції оператора стільникового зв`язку ТОВ « Лайфселл » з LAC-20537 CID-26027, що розташована по вул. Свободи, 36 , AZ=290 та по вул. Свободи, 36-б, AZ =190 у м. Слов`янську Донецької області , радіус дії якої розповсюджується на територію                м. Слов`янська у західному напрямку від вул. Райдужної до вул. Центральної та у південному напрямку від вул. Свободи до вул. Кримської, де приблизно о 18:07 та о 19:45 відповідно за допомогою мобільного телефону «NOMI»,                                                          імей НОМЕР_1 , імей НОМЕР_2 , в якому знаходилася сім-карта оператора « Лайфселл » № НОМЕР_5 , відправила на робочий мобільний телефон № НОМЕР_7 офтальмологічного відділення КЛПУ МЛ № 1 м. Слов`янська , розташованого по пров. Медичному, 2 у м. Слов`янську Донецької області смс-повідомлення з текстом «В здании больницы в г. Славянск по пер. Медицинскому № 2 , а также в доме АДРЕСА_3 заложены взрывные устройства возможны взрывы», тобто повторно повідомила завідомо неправдиві відомості про замінування офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ № 1 м. Слов`янська та домоволодіння АДРЕСА_3 , в якому мешкає ОСОБА_8 .
		Завідомо неправдиве повідомлення ОСОБА_6 про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей та іншими тяжкими наслідками, призвело до тимчасової зупинки роботи офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ № 1 м. Слов`янська , який знаходиться за вищевказаною адресою, виїзду на місце події підрозділів Слов`янського відділу поліції ГУНП В Донецькій області . Згідно з оглядом місця події під час обстеження місцевості та приміщень лікарні вибухонебезпечних речовин не було виявлено.
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_10  було залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без зміни. 
		Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_6 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо засудженої скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		Вважає, що розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції було проведено з порушенням вимог КПК України, оскільки під час проведення деяких  судових засідань у залі судового засідання (в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області) були присутні лише обвинувачена та потерпіла, а суддя, прокурор та секретар судового засідання були поза межами приміщення суду, й судові засіданні проводилися в режимі відеоконференції (дистанційно). 
		На обґрунтування своїх вимог посилається на позицію, яка наведена в ухвалі Верховного Суду від 03.01.2023 у справі № 220/529/22, де вказано, що, виходячи із системного аналізу норм кримінального процесуального законодавства, у кримінальній юрисдикції правосуддя не може здійснюватися поза приміщенням суду з огляду на дію принципу безпосередності. За вимогами кримінального процесуального закону суд здійснює правосуддя безпосередньо у залі судового засідання, і тільки у випадках, передбачених ч. 1 ст. 336 КПК України, саме учасники кримінального провадження (крім секретаря судового засідання та судового розпорядника), котрі перебувають поза межами приміщення суду, який здійснює це судове провадження, можуть брати участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції.
		Також указує, що обвинуваченою ОСОБА_6 було заявлено клопотання в суді першої інстанції про призупинення розгляду кримінального провадження в дистанційному режимі, й обвинувачена просила здійснювати продовження щодо розгляду справи в залі судових засідань, оскільки на її думку, це впливало на повноту та неупередженість судового розгляду, однак ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22.03.2023 в задоволенні клопотання було безпідставно відмовлено.
		Вважає, що перебуванням судді під час розгляду справи не в залі судового засідання, а дистанційно, фактично позбавило обвинувачену ОСОБА_6 можливості реалізувати свої процесуальні права;обвинувачена була позбавлена можливості належним чином досліджувати докази в залі суду, звертати увагу суду на їх неналежність, мати до них доступ як учасник провадження.
		Окрім того, вказує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, а саме не зазначене місце та час вчинення кримінального правопорушення, а встановлені в судовому засіданні фактичні обставини протирічать пред`явленому обвинуваченню та висновкам суду, викладеним у судовому рішенні.
		Також указує, що досліджені у судовому засіданні докази сторони обвинувачення не є достовірними й належними, й спростовуються доказами зі сторони захисту. Вважає, що не доведена причетність засудженої ОСОБА_6 до цього кримінального правопорушення й не встановлена її вина.
		Також стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою неповноту судового розгляду, допущену судом першої інстанції; формально розглянув подану на вирок апеляційну скаргу, належним чином не перевірив доводи апеляційних скарг обвинуваченої та її захисника щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, не дослідив всі докази, тому вбачає, що ухвала Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		У запереченні прокурор просить касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Захисник, яка була присутня в судовому засіданні 26 березня 2025 року, та засуджена, яка була присутня в усіх судових засіданнях у суді касаційної інстанції,  підтримали подану касаційну скаргу.
		Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
		Іншим учасникам судового провадження були надіслані повідомлення про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення касаційного розгляду не надходило.
		Мотиви Суду
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
		Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення в цілому. 
		Тому доводи касаційної скарги захисника, які зводяться саме до незгоди з оцінкою конкретних доказів щодо доведеності ними конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватості особи взагалі, не відносяться до предмету перевірки касаційного суду.
		Що стосується доводів касаційної скарги захисника про те, що розгляд цього кримінального провадження в суді першої інстанції було проведеного з порушенням вимог КПК України, оскільки під час проведення деяких судових засідань у залі судового засідання в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області були присутні лише обвинувачена та потерпіла, а суддя, прокурор та секретар судового засідання були поза межами приміщення суду, й судові засіданні проводилися в режимі відеоконференції (дистанційно), необхідно вказати таке.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з положеннями ч. 3 ст. 318 КПК України судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У разі необхідності окремі процесуальні дії можуть вчинятися поза межами приміщення суду.
		Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Частина 2 статті 336 КПК України із змінами, внесеними згідно із Законом № 2201-IX від 14.04.2022, передбачає, що суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
		Відповідно до пунктів 2, 4-1 частини 1 статті 336 КПК України із змінами,  внесеними згідно із Законом  № 3604-IX від 23.02.2024, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, необхідності забезпечення безпеки осіб; введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. 
		З журналів судових засідань та аудіозаписів судових засідань вбачається, що судові засідання у Слов`янському міськрайонному суді Донецької області під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 проводилися суддею у відкритих судових засіданнях в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та дистанційно у режимі відеоконференцзв`язку через підсистему «Електронний суд».
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 вересня 2019 року вказане кримінальне провадження було призначено до підготовчого судового засідання на 23 вересня 2019 року (т. 1 а.п. 14).
		Згідно з довідкою секретаря підготовче судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відпустці та наступне засідання призначене на 04 листопада 2019 року (т. 1 а.п. 17).
		04 листопада 2019 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у залі судового засідання за клопотанням прокурора суддею ухвалено доставити приводом обвинувачену ОСОБА_6 до залу судового засідання на 08 листопада 2019 року (т. 1 а.п. 30).
		08 листопада 2019 року у залі судового засідання в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області суддя розглянула клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід прокурора та судді, й розгляд справи було відкладено на 27 листопада 2019 року  (т. 1 а.п. 41-43).
		27 листопада 2019 року у залі судового засідання у зв`язку із неявкою обвинуваченої ОСОБА_6 розгляд справи було відкладено (т. 1 а.п. 56,57). 
		05 грудня 2019 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у залі судового засідання під час підготовчого судового засідання за клопотанням обвинуваченої були долучені письмові докази, розглянуто клопотання обвинуваченої про відвід прокурору, клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області на 13 грудня 2019 року, про що постановлено відповідні ухвали (т. 1 а.п.74-78, 79, 82). 
		13 грудня 2019 року суддею у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області було розглянуто клопотання прокурора про зміну обвинуваченій запобіжного заходу та залишено його без розгляду; обвинуваченій було відмовлено у здійсненні кримінального провадження у закритому судовому засіданні; прокурором був оголошений обвинувальний акт; з`ясовано, чи зрозуміло обвинуваченій суть обвинувачення й чи вона бажає надавати суду пояснення; встановлено обсяг і порядок дослідження доказів, а саме: допитати потерпілу, свідків, дослідити письмові докази та допитати обвинувачену (т. 1 а.п. 96-99, 102-104).
		10 січня 2020 року суддею у відкритому судовому засіданні у залі суду в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області був здійснений допит потерпілої ОСОБА_8 , залишено без розгляду клопотання потерпілої про притягнення обвинуваченої ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності й про зміну запобіжного заходу, про що постановлена відповідна ухвала (т. 1 а.п. 136-138, 141).
		Наступний розгляд кримінального провадження відбувався 20 січня 2020 року у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, під час якого було допитано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (т. 1         а.п. 144-148).
		17 лютого 2020 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду був допитаний свідок                   ОСОБА_12 (т. 1 а.п. 159-161).
		20 березня 2020 року у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд справи було відкладено (т. 1 а.п. 174).
		24 квітня 2020 року у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд справи було відкладено (т. 1 а.п. 177).
		06 травня 2020 року засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у нарадчій кімнаті по іншій справі (т. 1 а.п. 180).
		06 липня 2020 року у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд справи було відкладено (т. 1 а.п. 210-211).
		29 липня 2020 року у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області суддя розглянула клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід прокурора (т. 1 а.п. 229-230).
		12 серпня 2020 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду суддею було розглянуто клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, про що постановлена відповідна ухвала (т. 2 а.п. 1-3).
		У наступному судовому засіданні, яке відбулося 19 жовтня 2020 року у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області було розглянуто клопотання прокурора та ухвалено рішення доставити приводом обвинувачену ОСОБА_6 до залу судового засідання на 02 листопада 2020 року                (т. 2 а.п. 55-57).
		02, 06, 30 листопада  2020 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритих судових засіданнях в залі суду був змінений  обсяг та порядок дослідження доказів й суддя перейшла до дослідження письмових доказів (т. 3 а.п. 54-56, 63-65, 73-75).  
		27 січня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду були досліджені дані диску, який долучений до справи в якості речового доказу (т. 3 а.п. 87-88). 
		12 лютого, 11 березня та 23 березня 2021 року у відкритих судових засіданнях в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в залі суду досліджувалися флешкарти до протоколу обшуку, вирішувалися інші процесуальні питання (т. 3 а.п. 90-91, 94-95, 120-122).
		09 квітня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду були допитані свідки             ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , було розглянуто клопотання прокурора стосовно запобіжного заходу обвинуваченій у виді особистого зобов`язання, про що суддею постановлена відповідна ухвала  (т. 3 а.п. 142-145, 148-149).
		В наступному судовому засіданні, яке відбулося 13 травня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду, було розглянуто та відмовлено обвинуваченій ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів (т. 3                      а.п. 183-186).
		01 червня 2021 року у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд справи був відкладений (т. 3 а.п. 194-195).
		Наступний розгляд кримінального провадження відбувався 04 червня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду, під час якого були допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , й було задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання (т. 3  а.п. 206-208, 211-212).
		11 червня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду були допитані свідки                     ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_8 (т. 3 а.п. 224-227).
		18 червня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду були допитані свідки                  ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , за клопотанням прокурора суддею було ухвалено доставити приводом свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,                  ОСОБА_26 й було відмовлено у задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_27 (т. 3 а.п. 240-243, 247).  
		07 вересня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду досліджувався протокол обшуку  (т. 4 а.п. 19-20).
		08 грудня 2021 року в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у відкритому судовому засіданні в залі суду за клопотанням прокурора суддею ухвалено доставити приводом свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 й ОСОБА_26 (т. 4 а.п. 140-143).  
		24 грудня 2021 року у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області були допитані свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_28 (т. 4 а.п. 148-150).
		02 лютого 2022 року у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області розгляд справи був відкладений (т. 4 а. п. 158-159).
		11 лютого 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному й судовий розгляд було відкладено на 10.03.2022 (т. 4 а.п. 162).
		Надалі згідно з наявними телефонограми секретаря судового засідання від 06.10.2022 судове засідання у справі було призначено на 18.10.2022, однак не відбулося через технічні причини й було відкладено на 20 січня 2023 року (т. 4           а.п. 164, 166, 167). 
		20 січня 2023 року розгляд кримінального провадження проводився суддею дистанційно, судове засідання було відкладено (т. 4 а.п. 169-171).
		У судовому засіданні 21 лютого 2023 року, яке суддя проводила дистанційно,  розгляд кримінального провадження було відкладено (т. 4 а.п. 176-182).
		06 березня 2023 року в судовому засіданні, яке суддя проводила дистанційно, вирішувалося питання щодо приводу свідка ОСОБА_24 , й суддя, задовольнивши клопотання прокурора, постановила доставити приводом вказаного свідка у судове засідання на 22 березня 2023 року (т. 4 а.п. 192-201).
		У судовому засіданні 22 березня 2023 року, яке суддя проводила дистанційно, було ухвалено рішення щодо приводу свідка ОСОБА_24 й обвинуваченої ОСОБА_6 у судове засідання на 07 квітня 2023 року, про що була постановлена відповідна ухвала (т. 4 а.п. 212-221).
		Під час судового засідання 07 квітня 2023 року, яке суддя проводила дистанційно, було з`ясовано неможливість виконання приводу свідка ОСОБА_24 , оскільки він відсутній за місцем проживання. В цьому ж судовому засіданні обвинувачена надала через секретаря судового засідання для реєстрації в канцелярії заяву про відвід судді через упередженість, й судове засідання було відкладено для прийняття рішення з цього питання (т. 4 а.п. 237-244).
		19 травня та 15 червня 2023 року у судових засіданнях, які проводилися суддею   дистанційно, було розглянуто клопотання прокурора про доставлення приводом обвинуваченої ОСОБА_6 у судове засідання на 15 червня 2023 року й 16 серпня 2023 року відповідно (т. 5 а.п. 1-12, 35-46).
		16 серпня 2023 року розгляд кримінального провадження, яке проводилося суддею дистанційно, було відкладено (т. 5 а.п. 53-57).
		У судовому засіданні 08 вересня 2023 року, яке суддя проводила дистанційно, здійснювалося дослідження письмових доказів. Обвинувачена ОСОБА_6 висловлювала свою думку під час їх дослідження, надавала пояснення(т.5 а.п.62-79).
		У судовому засіданні, яке було проведено суддею дистанційно 28 вересня 2023 року, розгляд кримінального провадження було відкладено (т. 5 а.п. 85-90).
		В подальшому, починаючи із 16 жовтня 2023 року й до постановлення вироку, суддя судові засідання проводила у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області. Це безпосередньо слідує зі змісту відеозаписів судових засідань, які були проведені місцевим судом, починаючи з указаної дати.
		Зокрема, 16 жовтня 2023 року судове засідання було відкладено у зв`язку з відсутністю захисника; в судовому засіданні 27 жовтня, 08 листопада та 20 листопада 2023 року ОСОБА_6 була допитана як обвинувачена, вирішувалися інші процесуальні питання; 28 листопада 2023 року були проведенні судові дебати й обвинувачена виступила з останнім словом; 04 грудня 2023 року був проголошений вирок.
		Таким чином, у указаного вище вбачається, що лише деякі судові засідання в цьому провадженні були проведені шляхом перебування судді в таких засіданнях дистанційно. При цьому значна кількість таких засідань була відкладена з різних причин, а в тих засіданнях, де здійснювалося дослідження доказів, процес їх дослідження в цілому відповідав засадам законності та справедливості.
		Стороною захисту не заперечується, що такі докази досліджувалися судом безпосередньо, їх основний зміст оголошувався в судовому засіданні, сторони провадження не були позбавлені можливості висловлювати свої думки щодо їх змісту. При цьому у змісті вироку місцевого суду з достатньою деталізацією описаний зміст окремих досліджених судом доказів, яким судом надана відповідна оцінка.
		Окрім того, в ході дослідження окремих доказів під час тих кількох судових засідань, які суддею були проведені дистанційно, коли обвинувачена ОСОБА_6 вказувала на неякісний звук під час відеоконференції, суддя на прохання обвинуваченої повторювала та знову оголошувала докази, які були в матеріалах кримінального провадження. При цьому інші учасники судового провадження не висловлювали зауважень щодо неякісного зв`язку. 
		З огляду на це, Верховний Суд вважає, що місцевий суд в аспекті перебування судді в окремих судових засіданнях не безпосередньо в залі суду, а дистанційно, при тому, що інші окремі учасники судового розгляду перебували в залі суду, формально порушив положення ст. 318 КПК України. 
		Однак за обставин цього конкретного провадження ці порушення не можуть вважатися істотними й безальтернативно призводити до необхідності скасування оскарженого вироку місцевого суду, оскільки за обставин цього конкретного провадження таке порушення не призвело до несправедливості судового розгляду в цілому чи істотного порушення прав учасників процесу зокрема.    
		Посилання в касаційній скарзі на позицію, яка наведена в ухвалі Верховного Суду від 03.01.2023 у справі № 220/529/22, не вбачається повністю релевантним спірним у цьому провадженні правовідносинам, оскільки в указаному провадженні питання щодо можливості або неможливості судді брати участь в судовому засіданні дистанційно розглядалося в контексті його визначення у якості порушення окремих положень КПК України, тоді як в цьому провадженні мова йде про істотність такого порушення в аспекті його впливу на законність і справедливість проведеного судового розгляду та дотримання передбачених законом прав учасників провадження як можливої підстави для скасування ухваленого вироку місцевого суду. 
		Не вбачаються обґрунтованими й доводи скарги сторони захисту про безпідставність відмови в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_6 про призупинення розгляду кримінального провадження в дистанційному режимі та необхідності здійснення розгляду справи в залі судових засідань, оскільки клопотання було розглянуто відповідно до вимог КПК України, й суд вмотивовано відмовив в його задоволенні. 
		Крім цього, враховуючи, що декілька останніх судових засідань місцевого суду у цьому провадженні, починаючи з 16 жовтня 2023 року, проводилися в залі судового засідання в присутності всіх учасників, не існувало об`єктивних перешкод для повторного дослідження тих доказів, які досліджувалися під час дистанційного розгляду цього провадження суддею, за необхідності цього.  
		Також не вбачаються обґрунтованими й доводи касаційної скарги про те, що обвинувальний акт у провадженні не відповідає вимогам закону, а саме в ньому не зазначено місце та час вчинення кримінального правопорушення, а встановлені в судовому засіданні фактичні обставини протирічать пред`явленому обвинуваченню й висновкам суду, викладеним у судовому рішенні.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, у зміненому обвинувальному акті від 12.08.2021 щодо ОСОБА_6 наведено фактичні дані, які у своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також вказано час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Також зі змісту вироку вбачається, що судом зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з дотриманням вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, й воно відповідає сформульованому обвинуваченню, яке зазначено в зміненому обвинувальному акті (т. 4 а.п. 1-10). 
		При цьому суд, обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінальних правопорушень за викладених у вироку обставин, послався на окремі докази, зокрема на: 
		- показання потерпілої ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні пояснила, що 26 жовтня 2018 року вона перебувала за місцем роботи в офтальмологічному відділенні. О 17:06 на її номер телефону НОМЕР_4 надійшло смс-повідомлення з текстом: «Сегодня». Після цього о 17:31 надійшло друге смс-повідомлення з текстом: «Сегодня в вашем доме по ул. Киевской, а также в глазном отделении произойдет взрыв». Ці смс-повідомлення надійшли з номеру НОМЕР_3 . Вона одразу зателефонувала чоловіку, запитала, що відбувається дома. Чоловік їй повідомив, що ОСОБА_6 неодноразово вибігала та дивилася на їхній будинок.             О 18:10 було ще смс-повідомлення з текстом: «Сегодня в вашем доме и по                      ул. Киевской» и в глазном отделении произойдет взрыв». Ці смс-повідомлення були з номеру НОМЕР_3 . Після отримання повідомлень вона дуже нервувала, викликала поліцію, повідомила чергового лікаря. Приїхали співробітники поліції та намагалися зателефонувати на цей номер, однак трубку не взяли. Вона також намагалася передзвонити, але їй також не відповіли.
		27.10.2018 року вона прийшла додому після чергування. Їй зателефонувала сестра ОСОБА_9 та сказала, що їй прийшло смс-повідомлення на її номер НОМЕР_6 з погрозами аналогічного змісту: «В доме ваше сестры по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет взрыв». Після цього її сестра викликала поліцію. Вона повідомила керівництво лікарні про це смс-повідомлення, оскільки в ньому були погрози лікувальному закладу. Також 30.10.2018 року вона була на роботі. У лікувальному закладі є службовий мобільний телефон. Після 18:00 на службовий мобільний телефон, який був у неї на посту, прийшло повідомлення з текстом: «Сегодня по адресу АДРЕСА_3 и в глазном отделении произойдет взрыв». Номер службового телефону вона не пам`ятає, з якого номеру було смс-повідомлення також не пам`ятає. Робота у відділені була паралізована. На виклик приїхала поліція, перевірили приміщення на наявність вибухівки. Також перевірили її будинок.
		04.11.2018 року вона була дома. Їй відомо, що на робочому місці на посту знаходилася медична сестра ОСОБА_29 , й на службовий мобільний телефон надійшло смс-повідомлення, в якому було вказано, що у неї ( ОСОБА_8 ) дома відбудеться вибух. Їй зателефонували з роботи та попередили. Для себе вона одразу вирішила, що ці повідомлення надсилалися ОСОБА_6 , оскільки саме з нею тривалий час склалися неприязні відносини. Інших «ворогів» у неї немає. Після отримання цих повідомлень вона та її сестра перебували у стресовому стані. Крім того була паралізована робота відділення. Викладену в смс-повідомленнях погрозу вона сприйняла як реальну;
		- показання свідка ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є сестрою потерпілої ОСОБА_8 27.10.2018 року вона знаходилася дома за адресою: АДРЕСА_5 . На її мобільний телефон прийшло смс-повідомлення наступного змісту: «Считаю необходимым сообщить, что сегодня в доме вашей сестры, а также в глазном отделении могут произойти взрывы». Це повідомлення було отримано о 15:55 год на її номер НОМЕР_6 з номера НОМЕР_5 . Вона одразу зрозуміла, що це повідомлення надіслала ОСОБА_6 , оскільки у них з ОСОБА_8 неприязні стосунки, зателефонувала сестрі. До цієї події сестра їй розповідала, що їй надходять смс-повідомлення з погрозами та казала, що підозрює в цьому ОСОБА_6 , оскільки більше нікому. Їй відомо, що сестра сприймала ці погрози як реальні, хвилювалася, нервувала. Також їй відомо, що між її сестрою ОСОБА_8 та обвинуваченою ОСОБА_6 тривалий час існують неприязні стосунки;
		- показання свідків ОСОБА_12 ,  ОСОБА_15 , ОСОБА_30 , які в судовому засіданні пояснили, що вони працюють в КНП « Міська лікарня № 1 ». На робочий мобільний телефон офтальмологічного відділення НОМЕР_7 з номера НОМЕР_5 надходили смс-повідомлення загрозливого змісту;
		- показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які також є працівниками офтальмологічного відділення, та в судовому засіданні надали аналогічні пояснення про те, що прийшло смс-повідомлення про замінування приміщення лікарні та будинку по вул. Київській , де проживає ОСОБА_8 . Повідомлення прийшло на робочий телефон НОМЕР_7 . Ця інформація не підтвердилася. Повідомлення з таким змістом приходили двічі;
		- показання свідка ОСОБА_31 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона є родичкою потерпілої ОСОБА_8 , оскільки її чоловік - брат ОСОБА_8 . Однак після смерті чоловіка вони з ОСОБА_8 майже не спілкуються. На її номер мобільного телефону приходило смс-повідомлення про замінування її домоволодіння АДРЕСА_9 . Вона не сприйняла серйозно це повідомлення, вирішила, що це чийсь злий жарт. Про те, що ОСОБА_6 писала ОСОБА_8 якісь повідомлення з погрозами, їй відомо зі слів мешканців селища;
		- показання свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком потерпілої ОСОБА_8 . 26.10.2018 року ОСОБА_8 прийшло смс-повідомлення на роботу, вона йому зателефонувала, повідомила, що замінована лікарня та будинок. Після цього приїхала поліція, перевірили будинок та подвір`я, нічого не знайшли. Також йому відомо, що друге смс-повідомлення прийшло сестрі ОСОБА_8 .  Їй у повідомленні також було вказано, що вибухне будинок. Наступного разу його дружина ОСОБА_8 була дома, їй зателефонували з роботи, розповіли про смс з повідомленням про замінування.
		Крім цього, суд послався на показання свідка  ОСОБА_11 , який в судовому засіданні пояснив, що восени 2018 року, точну дату не пам`ятає, він був запрошений співробітниками поліції в якості понятого. Спочатку жінка (обвинувачена) їх не пускала на подвір`я. Потім вони все ж таки зайшли, прочитали ухвалу. В будинок обвинувачена їх також спочатку не пускала. Потім вони зайшли в будинок. Під час обшуку було виявлено та вилучено декілька телефонів та декілька сім-карток. Один з телефонів обвинувачена надала добровільно, другий телефон знайшли співробітники поліції. Один телефон знайшли в прихожій кімнаті серед паперу на підвіконні, інший - в кімнаті на серванті. Він оглядав телефон, який обвинувачена дала сама, у ньому жодних смс не було. Повідомлення загрозливого змісту йому давали прочитати в іншому телефоні, знайденому в домі обвинуваченої. Під час обшук в будинку були присутні приблизно п`ять співробітників поліції. Детально обставини обшуку він не пам`ятає;
		- показання свідка  ОСОБА_18 , який в судовому засіданні пояснив, що його запросили бути понятим. При проведенні обшуку був присутній він, інший понятий та декілька співробітників поліції (три або чотири). Вони зайшли в будинок, де в залі в серванті або в коробці (точно не пам`ятає) знайшли телефон. Телефон був кнопковий, у ньому у відправлених смс-повідомленнях було повідомлення з текстом про замінування, вибух (точного змісту не пам`ятає). У його присутності телефон вилучили, поклали в пакет;
		- дані протоколу огляду місця події від 03.11.2018 року з фототаблицею до нього, згідно з яким було оглянуто приміщення КЛПЗ МЛ № 1 , розташоване по                              пров. Медичному № 2 у м. Слов`янську , табув оглянутий службовий мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору. В ході огляду смс-повідомлень вказаного телефону встановлено наявність смс-повідмлення наступного змісту: «В здании больницы в гор. Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства, возможны взрывы». Відправник НОМЕР_8 . Передано 30.10.2018 року о 18:07:35. При натисканні коду НОМЕР_20 висвітився номер НОМЕР_9 . Крім того було оглянуто приміщення лікарні, жодних вибухових пристроїв не виявлено.
		- дані протоколу огляду місця події від 30.10.2018 року,згідно з яким була оглянута територія КЛПЗ « Міська лікарня № 1 », розташована за адресою: м. Слов`янськ, пров. Медичний, 2 А . В ході проведення огляду ОСОБА_32 у присутності двох понятих був наданий мобільний телефон «Нокіа» чорного кольору. Вказаний мобільний телефон знаходився на дерев`яному столі на другому поверсі. При натисканні на мобільному телефоні комбінації цифр НОМЕР_21 на екрані з`являється НОМЕР_10 . При включенні телефону та переходу в меню «Повідомлення», «Прийняті» виявлено, що з мобільного телефону НОМЕР_8 надійшло смс-повідомлення такого змісту: «В здании больницы в гор. Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства, возможны взрывы». В телефоні наявні сім-картка мобільного оператора « Водафон » з номером НОМЕР_9 ;
		- дані протоколу огляду місця події від 04.11.2018 року з фототаблицею до нього, згідно з яким було оглянуто мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору. Проведеним оглядом встановлено, що в приміщенні офтальмологічного відділення міської лікарні № 1 у м. Слов`янську по пров. Медичному, 2 в приміщенні холу знаходиться ОСОБА_17 , яка надала для огляду мобільний телефон «Нокіа» в корпусі чорного кольору, При натисканні лівої верхньої кнопки, тобто меню, на екрані з`являється напис «Сообщения». При натисканні лівої верхньої кнопки на екрані у лівому куті з`являється надпис «Выбор», далі при натисканні вказаної кнопки на екрані з`являється надпис «Принятые», далі при натисканні лівої кнопки, яка знаходиться зверху у лівому куті, знаходиться напис «Выбор», при натисканні кнопки «Выбор» на екрані з`являється напис «Принятые» та зображення цифр, а саме НОМЕР_8 . Далі при натисканні лівої верхньої кнопки на екрані висвічується напис «Читать», далі йде текст повідомлення, а саме: «В здании больницы в гор. Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства, возможны взрывы». Відправник НОМЕР_11 , передано 4 листопада 2018 року о 19:45:27. Номер телефону «Нокіа» НОМЕР_9 ; 
		- дані протоколів тимчасового доступу до речей і документів від 06.12.2018, 12.12.2018, 06.12.2018, згідно з якими слідчим СВ Слов`янського ВП у приміщені ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у АДРЕСА_10 , у приміщені ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » у АДРЕСА_11 , у приміщені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у АДРЕСА_12 , у приміщені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 » у АДРЕСА_12 , на підставі ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду № 243/11109/18 здійснено вилучення інформації щодо з`єднань абонентів операторів зв`язку, яка поміщена до диску СD-R, який був досліджений у судовому засіданні; 
		- дані протоколу обшуку за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6   за адресою: АДРЕСА_1 , де в ході обшуку 28.12.2018 року було виявлено коробку з зображенням мобільного телефону «Номі» і 184, імей НОМЕР_12 , імей 2 НОМЕР_13 , мобільний телефон «Номі» чорного кольору, імей 1, імей 2 співпадають з номерами на коробці, а також сім-картка « Лайф », корпус від сім-картки НОМЕР_8 , корпус від сім-картки НОМЕР_14 , а також сім-картка « Київстар »;
		- дані протоколів огляду місця події від 03.11.2018 року, 04.11.2018, згідно з якими у приміщенні офтальмологічного відділення КЛПЗ МЛ № 1 оглянуто службовий мобільний телефон «Нокіа» та виявлено смс-повідомлення наступного змісту: «В здании больницы в гор. Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства, возможны взрывы»; повідомлення відправлено з номеру НОМЕР_8 30.10.2018 року о 18:07:35. Також повідомлення аналогічного змісту було виявлено у службовому мобільному телефоні офтальмологічного відділення, яке відправлено з номеру НОМЕР_8 4 листопада 2018 року о 19:45:27;
		- дані протоколу огляду від 09.01.2019 року з фототаблицею до нього, згідно з яким оглянуто мобільний телефон, який добровільно надала ОСОБА_8 , та виявлено смс-повідомлення 26.10.2018 року з номеру НОМЕР_3 у кількості трьох штук: «Сегодня» - відправлено о 17:06; «Сегодня в Вашем доме по ул. Киевской а также в глазном отделении про» - відправлено о 17:31 год.; «Сегодня в Вашем доме по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет врзыв эм» - відправлено о 18:10;
		- дані протоколу огляду від 14.01.2019 року, відповідно до якого був оглянутий мобільний телефон «Ergo», модель А 185, який належить ОСОБА_33 , та виявлено повідомлення з номеру НОМЕР_5 від 27.10.2018 року о 15:55 наступного змісту: «Считаю необходимым сообщить вам, что сегодня в доме вашей сестры, а также в глазном отделении могут произойти взрывы эм»;
		- дані протоколу огляду від 17 січня 2019 року, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон «Nоmі і184», який вилучений 28.12.2018 року за адресою:                            АДРЕСА_1 , та на якому розписалися учасники слідчої дії у провадженні ЄРДР № 12018050510002340. Після включення телефону було оглянуто відправлені смс-повідомлення, згідно з якими 26.10.2018 року о 18:09 на номер НОМЕР_4 було відправлено смс-повідомлення: «Сегодня в Вашем доме по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет врзыв эм». Також виявлено смс-повідомлення від 26.10.2018 року о 17:27 на номер НОМЕР_4 з текстом: «Сегодня в вашем доме по ул. Киевской м в глазном отделении про (…). Також виявлено смс-повідомлення від 01.01.2017 року о 00:17 год на номер НОМЕР_15 з текстом: «В здании больницы в гор Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства возможны взрывы». Також виявлено смс-повідомлення від 01.01.2017 року о 00:12 год на номер НОМЕР_16 з текстом: «В здании больницы в гор Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства возможны взрывы». Також виявлені смс-повідомлення від 01.01.2017 року о 00:08 на номер НОМЕР_7 з текстом: «В здании больницы в гор Славянске по переулку Медицинскому номер два, а также в доме номер тридцать четыре по ул. Киевской заложены взрывные устройства возможны взрывы». 
		Також були оглянуті вихідні смс-повідомлення, згідно з якими на номер НОМЕР_4 було надіслано смс-повідомлення: «Сегодня в вашем доме по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет взрыв эм». Також виявлено смс-повідомлення, надіслане на номер НОМЕР_17 , з текстом: «Сегодня в вашем доме по                            ул. Киевской и в глазном отделении произойдет взрыв эм». Також виявлено смс-повідомлення, надіслане на номер НОМЕР_18 , з текстом: «Сегодня в вашем доме по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет взрыв эм». Також виявлено смс-повідомлення, надіслане на номер НОМЕР_17 , з текстом: «Завтра в доме вашей родственницы по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет взрыв эм». Також виявлено смс-повідомлення, надіслане на номер НОМЕР_17 , з текстом: «Завтра в доме вашей родственницы по ул. Киевской и в глазном отделении произойдет взрыв эм».
		Оцінивши указані вище та інші докази, покладені в основу вироку, з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 259 КК України.
		Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу обвинуваченої щодо неправильного встановлення місцевим судом фактичних обставин кримінального правопорушення, неправильної оцінки доказів, щодо недоведеності винуватості особи у вчиненні інкримінованих їй злочинів, апеляційний суд погодився з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути провадження та дати правильну оцінку вчиненому.
		Апеляційний суд, перевіривши вирок в частині доводів щодо недоведеності винуватості  ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.259 КК України, обґрунтовано вказав, що мобільний телефон «Номі і 184», імей НОМЕР_12 , імей 2 НОМЕР_13 , сім-картки НОМЕР_8 , НОМЕР_14 , з яких саме були здійснені відправлення повідомлень з погрозами вибуху, були виявлені за місцем проживання обвинуваченої під час проведення обшуку, що підтвердили свідки  ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , які були понятими під час проведення обшуку. Обвинувачена проживає одна, інших осіб, які могли мати доступ до її житла, немає. 
		Версію обвинуваченої стосовно того, що зазначені смс-повідомлення могли відправити з її телефону особи, які представилися співробітниками СБУ, або хтось з сім`ї ОСОБА_34 , судом обґрунтовано не було взято до уваги та визнано способом захисту, оскільки ця версія нічим об`єктивно не підтверджується.
		Окрім цього апеляційним судом також було належним чином перевірено і спростовано доводи про те, що потерпіла ОСОБА_8 , яка є сусідкою обвинуваченої ОСОБА_6 , з якою у останньої протягом тривалого часу існують неприязні стосунки, у зв`язку з чим ОСОБА_8 також мала мотив відправити смс-повідомлення для того, щоб «підставити» ОСОБА_6 , й при цьому                        ОСОБА_8 та її чоловік завжди знали, коли вона виходить з дому й могли проникнути до неї в будинок, є необґрунтованими та нічим не підтверджені.
		Також апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу на те, що, оскільки під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_6 неодноразово змінювала свої покази, пояснюючи суду, що відправляти зазначені смс-повідомлення за власною ініціативою могли два незнайомих чоловіка у формі працівників СБУ, або за замовленням працівників Слов`янської окружної прокуратури, або ж                   ОСОБА_8 , яка є її сусідкою, то за результатами судового розгляду суд обґрунтовано відкинув їх, вважаючи недостовірними, не логічними, не послідовними й такими, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності.
		Крім того, під час обшуку у обвинуваченої ОСОБА_6 було також вилучено картки поповнення рахунку на 40 грн оператора « Лайф », на якому є рукописний текст, а саме: «уже пополнила 27.10.2018», що, на думку суду, свідчить про те, що обвинувачена ОСОБА_6 особисто користувалася номером оператора « Лайф » саме у дні, коли були відправлені смс-повідомлення з погрозами вибуху. 
		Апеляційний суд також обґрунтовано вказав, що згідно з листом Служби безпеки України від 23.07.2019, адресованому на ім`я захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_10 , ОСОБА_35 був звільнений з військової служби у Службі безпеки України 31.03.2018, ОСОБА_36 звільнений 12.08.2015, тобто ще до події кримінального правопорушення. Ця обставина була предметом розгляду в суді першої інстанції та спростовує версію обвинуваченої стосовно того, що зазначені смс-повідомлення могли відправити з її телефону співробітники ОСОБА_37 та ОСОБА_38 .
		Апеляційним судом належним чином перевірено і спростовано твердження про те, що суд дійшов неправильного висновку, що рукописний текст на вилученій картці поповнення рахунку на 40 грн оператора « Лайф » свідчить про те, що обвинувачена ОСОБА_6 особисто користувалася номером оператора « Лайф » саме у дні, коли були відправлені смс-повідомлення з погрозами вибуху, оскільки жодних написів на картці поповнення рахунку вона не робила й взагалі користувалася мобільним телефоном «Самсунг» з сім-карткою « Водафон » НОМЕР_19 , тому вважає, що її телефон було викрадено.
		Апеляційним судом зазначено, що при ухваленні вироку суд врахував, що обвинувачена проживає одна, інших осіб, які могли мати доступ до її житла, немає, мобільний телефон «Номі і 184», імей НОМЕР_12 , імей 2 НОМЕР_13 , сім-картки НОМЕР_8 , НОМЕР_14 , з яких саме були здійснені відправлення повідомлень з погрозами вибуху, були виявлені за місцем проживання обвинуваченої під час проведення обшуку, а факт направлення зазначених смс в тому числі і з використанням сім-картки з номером НОМЕР_8 з телефону, вилученого за місцем мешкання обвинуваченої, підтверджується даними, отриманими від мобільного оператора. 
		Апеляційний суд також належним чином перевірив твердження про те, що обвинуваченамає алібі, а саме, що 26.10.2018 року в момент скоєння злочину вона перебувала за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно з геолокацією за 26.10.2018 її мобільний телефон «Самсунг» з сім-карткою НОМЕР_19 працював у зоні покриття базової станції оператора « Водафон », радіус дії якої охоплює вул. Київську, де вона проживає, також є необґрунтованими. 
		На це апеляційний суд вказав, що було встановлено, що 26.10.2018 ОСОБА_6 перебувала в зоні дії покриття базової станції оператора стільникового зв`язку             ПрАТ « Київстар » LAC - 60138 CID - 2112, що розташована по пров. Малогородському, 3, АZ=210 у м. Слов`янську Донецької області , радіус дії якої розповсюджується на територію  м. Слов`янська у південно-західному напрямку від вул. Комяхова до пл. Привокзальної. Відстань від місцезнаходження вказаної базової станції до місця мешкання обвинуваченої ОСОБА_6 є незначною і остання мала можливість відправити вказані повідомлення та повернутися до місця свого мешкання.
		Також не вбачається й порушень апеляційним судом положень ст. 23, ч. 3 ст. 404 КПК України щодо безпосередності дослідження обставин провадження, оскільки повторне дослідження обставин провадження є правом, а не обов`язком апеляційного суду, яке здійснюється за умови переконання суду в тому, що таке дослідження в суді першої інстанції було здійснено неповно або з порушеннями. При цьому іншої оцінки окремим доказам, порівняно з оцінкою цих доказів місцевим судом, суд апеляційної інстанції не надавав. 
		Дніпровський апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційних скарг обвинуваченої  ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_10 й обґрунтовано залишив їх без задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
		Тому, керуючись положеннями статей 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок  Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 грудня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7  - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                            ОСОБА_2                                                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...