Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/9829/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 26.05.2025. Зареєстровано: 26.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/523/3071/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22025160000000309

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №523/9829/25
		Провадження №1-кс/523/3071/25
		УХВАЛА
		   ІМЕНЕМУКРАЇНИ  
		23 травня 2025 року 
		Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
		 
		слідчого судді          ОСОБА_1 
		секретаря          ОСОБА_2 
		за участю прокурора          ОСОБА_3 
		слідчого                      ОСОБА_4 
		    захисника                  ОСОБА_5 
		підозрюваного          ОСОБА_6 
		    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22025160000000309 від 22.05.2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого середню-технічну освіту, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		 
		 
		   Слідчий СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 , розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025160000000309 від 22.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, звернувся до Пересипського районного суду м.Одеси з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6 .
		   Відповідно до даного клопотання, 22.05.2025, приблизно об 09 год. 00 хв., громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який керував транспортним засобом марки «TOYOTA» моделі «Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дальницьке шосе в м. Одесі неподалік перехрестя з вул. Просілковою, який усвідомлював, що Російська Федерація здійснює широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад проти України, у зв`язку з чим в Україні у встановленому законом порядку введено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію, виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, умисно заблокував рух службового автомобіля марки RENAULT EXPRESS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому рухались співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та співробітник Національної поліції України ОСОБА_10 , в ході виконання своїх службових обов`язків з проведення мобілізаційних заходів, зокрема заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, в умовах воєнного стану, пошкодив вказаний службовий автомобіль, погрожував співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 і Національної поліції України побиттям, висловлював на їхню адресу образи, вчинив спробу перешкоджання прибуттю військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого в службовому автомобілі марки RENAULT EXPRESS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , супроводжували співробітники ІНФОРМАЦІЯ_3 і Національної поліції України, до РТЦК для СП для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, уточнення свої персональних даних і даних військово-облікових документів.
		На виконання свого злочинного умислу, у цей же період часу, 22.05.2025, приблизно об 09 год. 00 хв., ОСОБА_6 , діючи умисно, маючи умисел на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді зниження обороноздатності України в умовах воєнного стану і збройної агресії Російської Федерації проти України, загрози її національній безпеці, перебуваючи за кермом транспортного засобу марки «TOYOTA» моделі «Prius», державний номерний знак НОМЕР_1 , переслідуючи протиправну мету перешкоджання прибуттю військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до Одеського збірного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 з метою уникнення останнього від виконання визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" обов`язку з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, знаходячись на відкритій місцевості у м. Одесі поблизу вул. Дальницьке шосе в м. Одесі неподалік перехрестя з вул. Просілковою, в ході проведення співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 мобілізаційних заходів в умовах воєнного стану, зокрема заходів з оповіщення людських мобілізаційних ресурсів, у складі створеної групи для проведення оповіщення військовозобов`язаних, перешкоджав законним діям співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 та Національної поліції України щодо прибуття військовозобов`язаного громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до Одеського збірного пункту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, уточнення свої персональних даних і даних військово-облікових документів, перешкоджав руху та пошкодив службовий автомобіль марки RENAULT EXPRESS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , погрожував співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_3 і Національної поліції України побиттям, висловлював на їхню адресу образи надання та погрожував життю та здоров`ю предметом, що за зовнішніми ознаками схожий на бейсбольну биту.
		22.05.2025 року, о 23 год. 16 хв., ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114 1 КК України.
		23.05.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. 
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема:
		- -    повідомленням ГВ ЗНД Управління СБ України в Одеській області про вчинення кримінального правопорушення № 65/5/Т/8-1938 від 22.05.2025 (рапорт уповноваженої особи 65/5/Т/8-1937 від 22.05.2025), в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення;
		-    протоколами допитів свідків  співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , старшого дільничного офіцера поліції ВП № 1 ОРУП № 1 ГУ НП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_10 , які здійснювали мобілізаційні заходи і були очевидцями подій  про детальні обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення;
		-    протоколом огляду вилученої мобільної техніки у ОСОБА_6 
		-    іншими матеріалами досудового розслідування у сукупності.
		Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, зазначивши при цьому, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим, просив задовольнити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою. Крім того, надали суду копію паспорта підозрюваного та епікриз №1696/1/1696 від КНП ООМЦПЗ ООР, відповідно до якого ОСОБА_6 був поставлений діагноз: розлад адаптації, змішана тривожна-депресивна реакція; рекомендовано спостереження психіатра.
		Захисник та підозрюваний заперечували проти клопотання, вважали, що ризики прокурором не доведені, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, підозрюваний пояснив, що вважає себе правим, оскільки, на його переконання, військового стану в Україні немає, та дії працівників поліції та ТЦК є незаконними, тому не відчуває себе винуватим, не збирається переховуватись.
		Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню на підставі наступного. 
		При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує ризики передбачені ст.177 КПК України, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі), той факт, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. 
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Фокс Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 (п. 32 справи), а також рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи), що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. 
		При цьому, КПК України, не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
		Переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Зазначений ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років.
		Так, ОСОБА_6 на даній стадії досудового розслідування інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
		Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		У зв`язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні території Херсонської, Запорозької, Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або за наявності паспорту громадянина України для виїзду за кордон, взагалі виїхати до іншої країни. 
		Одночасно з цим, з огляду на військову агресію російської федерації проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску, а тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, не виключають такої можливості.
		Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
		Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України та обґрунтовується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені.
		Застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, може надати можливість підозрюваному вчинити зазначені дії з такими речами у кримінальному провадженні, з огляду на викладені обставини. 
		Ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акта до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Тобто ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань свідками, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
		Враховуючи викладені обставини вчинення кримінального правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу підозрюваним на таких осіб.
		Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_6 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Стосовно вказаного ризику (як підстави застосування запобіжного заходу, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК), слід зауважити, що застосування запобіжного заходу, який оптимально відповідає конкретним обставинам кримінального провадження, багато у чому визначається характером (властивостями вчиненого злочину), одним з важливіших серед яких є тяжкість пред`явленого обвинувачення. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від неї (тяжкості) залежить покарання, яке обвинувачений зобов`язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. 
		Вказане свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		В даному кримінальному проваджені наявні свідки, які на даний момент не допитані в судовому засіданні. Враховуючи обставини, за яких було вчинено дане кримінальне правопорушення, ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні, тобто перешкоджати їх з`явленню до органів досудового слідства, суду, примушування їх до відмови від давання показань, а також давання завідомо неправдивих показань, a тому, у разі обрання відносно ОСОБА_6 , менш суворого запобіжного заходу, останній матиме змогу незаконно впливати на свідків у вказаному провадженні, тобто перешкоджати встановленню істини, з`явленню їх до органів досудового слідства, суду, примушування їх до відмови від давання показань. 
		Взявши до уваги вище викладене, можна дійти висновку, що у разі обрання відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, це не забезпечить виконання ним як підозрюваним, а в майбутньому, вірогідно, й обвинуваченим, покладених на нього ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов`язків, та він матиме змогу вчиняти інші злочини. 
		Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід врахувати такі обставини:
		Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		Кожен з вищезазначених ризиків, знаходить своє підтвердження у зібраних матеріалах, які додані до клопотання та обґрунтовують доводи органів досудового розслідування та прокуратури.
		Наявність же ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити одну чи кілька із наведених дій як другу складову підстави обрання запобіжного заходу, означає наявність даних, які свідчать про обґрунтовану ймовірність вчинення ним таких дій.
		Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
		Вказані дані, у своїй сукупності, свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
		Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 437 - 442-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
		Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437 - 442-1 КК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 376 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		   Клопотання слідчого СВ Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою у відношенні ОСОБА_6  задовольнити.
		   Застосувати у відношенні  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком до 20.07.2025 року включно.
		Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 20.07.2025 року.
		Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
		 
		 
		 
		   Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...