Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/2431/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 26.05.2025. Зареєстровано: 26.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 27.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/352/109/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091250000274

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/2431/24
		Провадження № 1-кп/352/109/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 травня 2025 рокум. Івано-Франківськ
		 
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі: 
		головуючого                                                          ОСОБА_1 , 
		за участі:
		секретаря судового засідання                                 ОСОБА_2         
		прокурорів                                                         ОСОБА_3 
		                                                                ОСОБА_4 
		ОСОБА_5 
		представників потерпілого                                          ОСОБА_6 
		ОСОБА_7 
		ОСОБА_8 
		обвинувачених                                                 ОСОБА_9 
		                                                                ОСОБА_10 
		захисників                                                         ОСОБА_11 
		                                                                ОСОБА_12 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 липня 2024 року за № 12024091250000274
		за обвинуваченням:
		- ОСОБА_9 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Угринів Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не одружений, осіб на утриманні не має, освіта професійно-технічна, не судимий, 
		- ОСОБА_10 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Угринів Івано-Франківської області, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не одружений, осіб на утриманні не має, освіта професійно-технічна, не судимий, ІПН НОМЕР_1 ;
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі- КК України)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		I. Історія провадження
		16 вересня 2024 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, розгляд якого у підготовчому судовому засіданні призначено на 20 вересня 2024 року.
		Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 жовтня 2024 року призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України.
		 
		ІІ.  Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним 
		ОСОБА_9 та ОСОБА_10 21 липня 2024 року під час перебування в денну пору доби на вулиці Вільна в селі Угринів Івано-Франківської області, побачили вириту траншею та виритий в ній кабель, після чого у них виник умисел на таємне викрадення зазначеного чужого майна.
		Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою змовою 22 липня 2024 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, прийшли на вулицю Вільна в селі Угринів Івано-Франківської області, де ТОВ «Західенерготехнології» проводились ремонтні роботи з укладення силового електричного кабелю.
		Перебуваючи на місці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, маючи спільний умисел на викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, підняли з узбіччя дороги відрізок кабелю марки «АПвЕгаПУ-15 1х240/95» довжиною 3,2 метри та перенесли його по вулиці Вільна в бік вулиці Вільшана, де залишили на узбіччі дороги.
		Після цього, продовжуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спустились до траншеї, в якій ТОВ «Західніенерготехнології» проводились ремонтні роботи з укладення силового електричного кабелю, після чого із застосуванням фізичної сили за допомогою заздалегідь підготовленої господарської сокири, перерубали відрізок кабелю «АПвЕгаПУ-15 1х240/95» загальною довжиною 9,7 метри та витягнули його з траншеї.
		В подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , скориставшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрали зазначені два відрізки кабелі загальною довжиною 12,9 метри та покинули із цими відрізками місце вчинення кримінального правопорушення, привласнили їх та розпорядились ними на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ТОВ «Західніенерготехнології» матеріальну шкоду на загальну суму 18581 гривень 29 копійок.
		 
		       Таким чином,  ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.
		 
		ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_10  визнав вину в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. Зазначив, що влітку 2024 року він вдень зустрівся із іншим обвинуваченим на вулиці Вільній в селі Угринів, побачили, що лежать кабелі та домовились їх викрасти. Вночі повернулись до того місця, взяли кабелі, а також зрубали відрізок кабелю, який лежав в траншеї та перенесли їх в інше місце. Кабель відрубали сокирою, яку взяли у знайомого. Крадіжку планували зробити, щоб здати та заробити гроші. 
		На наступний день до нього додому приїхали працівники поліції, він підтвердив вчинення крадіжки та показав поліцейським місце, де залишився кабель. Він відшкодував 39 тисяч гривень. Відшкодовував як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, розкаюється у вчиненому злочині.
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_9  визнав вину в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, а також показання ОСОБА_10 . Він також частково відшкодував суму в розмірі 40000 гривень.
		Сторонами обвинувачення та захисту під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, висловлено позицію щодо недоцільності дослідження доказів в частині кримінального провадження щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті. 
		Обвинувачені, Адвокати, Прокурор та Представник потерпілого, кожен окремо, пояснили, що правильно розуміють зміст обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		У Суду немає сумнівів в добровільності їх позиції, в зв`язку із чим Судом в порядку частини третьої статті 349 КПК України постановлено ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів вчинення кримінального правопорушення щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та постановлено обмежитись допитом обвинувачених, а також дослідженням доказів щодо речових доказів, судових витрат та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
		В частині цивільного позову, в зв`язку із різницею між сумою збитків, зазначених в обвинувальному акті та цивільному позові, Суд постановив проводити дослідження доказів в повному обсязі, 
		Ураховуючи викладене, Суд, допитавши обвинувачених та дослідивши надані докази та документи, що характеризують особи обвинувачених, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
		 
		IV.Мотиви призначення покарання
		Суду надані наступні документи, що характеризують особу та впливають на вирішення питань щодо призначення покарання
		щодо ОСОБА_9 
		-інформація щодо відсутності судимостей;
		-характеристика секретаря сільської ради, згідно із якою скарг і нарікань на ОСОБА_9 не надходило; 
		-інформація генерального директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я», згідно із якою ОСОБА_9 до цього закладу не звертався, амбулаторну допомогу не отримував;
		-інформація начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із якою ОСОБА_9 перебуває на обліку.
		 
		щодо ОСОБА_10 
		-інформація щодо відсутності судимостей;
		-характеристика секретаря сільської ради, згідно із якою ОСОБА_10 толерантний у спілкуванні, підтримує добрі стосунки із сусідами, скарг і нарікань не надходило.
		-інформація генерального директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я», згідно із якою ОСОБА_10 до цього закладу не звертався, амбулаторну допомогу не отримував;
		-інформація начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно із якою ОСОБА_10 перебуває на обліку.
		 
		Згідно із досудовими доповідями орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення від відбування з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання обов`язків, передбачених частиною третьою статті 76 КК України.
		 
		В судових дебатах:
		Прокурор просив призначити кожному зі обвинувачених покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та звільнити від відбуття покарання на підставі статті 75 КК України із випробування з випробувальним терміном 1 рік. 
		Представник Потерпілого просив задовольнити позов повністю із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог,  стосовно призначення покарання згоден із  прокурором. 
		Захисник ОСОБА_12   просив призначити покарання в мінімальному розмірі та звільнити від відбування із застосуванням статті 75 КК України. Зазначав про наявність обставин, що пом`якшують покарання, а саме визнання вини, щире каяття та часткове відшкодування шкоди
		Захисник ОСОБА_11 просила призначити покарання із застосуванням статей 69 та 75 КК України та звільнити від відбування покарання. Звертала увага на відшкодування шкоди, визнання вини та позову
		Обвинувачені, кожен окремо, зазначили, що згодні із адвокатами, просили призначити покарання із застосуванням статті 75 КК України, а також вказали про визнання позову.
		 
		Відповідно до частини другої статті 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		       У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		       При призначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинувачених, які раніше не судимі, ніде офіційно не працюють, відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність обставин, що пом`якшують покарання 
		       Суд визнає в якості обставини, що пом`якшують покарання кожного з обвинувачених щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
		       Так, щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		       Вказані висновки узгоджуються із послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 15 листопада 2021 року у справі 199/6365/19.
		       На наявність щирого каяття обвинувачених вказує не тільки визнання вини в судовому засіданні, але й їх послідовна позиція щодо каяття, починаючи з моменту виявлення злочину, коли ОСОБА_13 показав працівникам поліції місце, в якому зберігався викрадений кабель, а також відшкодування заподіяної шкоди та відсутність відомостей щодо вчинення ними інших правопорушень після повідомлення їм про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в цьому провадженні. 
		       Активне сприяння розкриттю правопорушення підтверджується наданням саме обвинуваченими доказів, про які не було відомо стороні обвинувачення: а саме місця зберігання викраденого кабелю та сокири.
		       Обставини, що обтяжують покарання обвинувачених, в обвинувальному акті не зазначені та Судом під час розгляду справи не встановлені.
		       Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		       При обранні конкретного виду покарання суд враховує, що санкцією частини четвертої статті 185 КК України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі.
		       Відповідно до санкції частини четвертої статті 185 КК України крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років позбавлення волі.
		       Враховуючи особи кожного з обвинувачених, які раніше не судимі, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також відшкодування завданої шкоди, Суд вважає за можливим призначити покарання кожному з обвинувачених в мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті, а саме 5 років позбавлення волі.
		       Суд відхиляє доводи Адвоката про можливість застосування вимог статті 69 КК України з огляду на наступне.
		       Відповідно до частини першої статті 69 Кримінального кодексу України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. 
		В постанові від 27 березня 2025 року у справі № 953/3196/25 Верховний Суд звертає увагу, що під час застосування ст. 69 КК України необхідно  не лише встановити наявність двох і більше пом`якшуючих обставин, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Приписи ст. 69 КК України про призначення винуватій особі більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, є спеціальними і застосовуються у виняткових випадках.
		Тобто для застосування судом положень ст. 69 КК України повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження.
		У будь-якому разі встановлені обставини, що пом`якшують покарання, мають настільки істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що призначення винуватому навіть мінімального покарання в межах санкції статті було б явно недоцільним і несправедливим.
		       В цій конкретній справі стороною захисту не наведено та Судом не встановлено наявність саме виключних обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в зв`язку із чим Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові у справі № 953/3196/25 та вважає, що в цій конкретній справі відсутні підстави для застосування статті 69 КК України.
		 
		щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням
		Відповідно до статті 75 КК України якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких відповідно до статті 12 КК України. В той же час Суд враховує особу кожного з обвинувачених, які визнали вину в повному обсязі, одиничність епізоду кримінального правопорушення, поведінку обвинувачених після вчинення кримінального правопорушення, а саме вжиття ними заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди та відсутність інформації щодо вчинення ними будь-яких інших правопорушень. Також Суд бере до уваги висновки досудової доповіді органу пробації, згідно із якими виправлення обвинувачених можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.
		В зв`язку із викладеним, Суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинувачених без відбування покарання, в зв`язку із чим вони мають бути звільнені від відбування покарання з випробуванням.
		Відповідно до частини четвертої статті   75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		При визначенні тривалості іспитового строку Суд бере до увагу також поведінку обвинувачених під час судового розгляду, зокрема, те що, ОСОБА_10 кожного разу виконував належним чином свої процесуальні обов`язки, в той час як ОСОБА_9 неодноразово не з`являвся до Суду, в зв`язку із чим в подальшому стосовно нього постановлялись ухвали про привід.
		Неналежна поведінка під час судового розгляду свідчить про те, що ОСОБА_9 необхідно встановити іспитовий строк у розмірі, відмінному від мінімально встановленого законом.
		В зв`язку із викладеним, Суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_10 іспитовий строк тривалістю 1 рік, а ОСОБА_9 тривалістю 1 рік 6 місяців.
		Відповідно до статті 76 КК України Суд вважає необхідним покласти на кожного з обвинувачених як безальтернативні обов`язки у відповідності до частини першої статті 76 КК України, так і передбачений пунктом 3 частини другої цієї статті обов`язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
		 
		V.Щодо речових доказів 
		В ході досудового розслідування стороною обвинувачення долучено в якості речових доказів:
		-4 сліди пальців рук, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області;
		-4 слідів пальців рук та дактилокарти на ім`я ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області;
		-3 відрізки кабелю загальною довжиною 12,9 метри, які передані на зберігання ТОВ «Західніенерготехнології»;
		-Сокира, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
		Згідно із ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 08 серпня 2024 року у справі № 352/2112/24 накладено арешт на сокиру, яка належить ОСОБА_14 .
		 
		Відповідно до частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:
		-гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 
		-документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		       В зв`язку із викладеним, сліди пальців рук та дактилокарти підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження № 12024091250000274; а відрізки кабелю підлягають поверненню власникові ТОВ «Західніенерготехнології».
		       В ході судового розгляду не встановлено, що власник сокири ОСОБА_14 знав про незаконне використання сокири, в зв`язку із чим сокира підлягає поверненню власникові.
		 
		VI.Щодо процесуальних витрат        
		Під час проведення досудового розслідування проводились експертизи, витрати на проведення яких складає 1514,56 гривень, 3029,12 гривень; 6058,24 гривні, 6058,24 гривні.
		У відповідності до частини першої статті 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		В зв`язку із викладеним, витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи підлягають солідарному стягненню з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 
		 
		VII. щодо цивільного позову
		ТОВ «Західніенерготехнології» (далі - Позивач) пред`явлено до ОСОБА_9 (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_10 ( далі - Відповідач-2) позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		 
		Стислий виклад позиції сторін
		Позивач вказує, що внаслідок крадіжки кабелю, йому спричинено матеріальну шкоду в сумі 116698 гривень 80 копійок, а також моральну шкоду в сумі 20000 гривень
		Розмір матеріальної шкоди визначений в зв`язку із необхідністю повторно закупляти пошкоджений кабель, додатково встановлювати з`єднувальну муфту з метою його відновлення, на закупівлю якої підуть значні кошти і час, а також це призведе до оплати відповідних додаткових робіт та заробітної плати працівникам підприємства. Крім того, вказує, що дії Відповідачів призвели до затримки виконання робіт, що спричинило репутаційні втрати перед ПАТ «Прикарпаттяобленерго», а тому просить стягнути також моральну шкоду.
		Враховуючи часткове відшкодування шкоди, із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 23 квітня 2025 року, Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів:
		-матеріальну шкоду в сумі 28698 гривень 80 копійок;
		-моральну шкоду в сумі 20000 гривень
		Відповідач-1 відзив на позов не надав, в судовому засіданні визнав позов повністю 
		Відповідач-2 відзив на позов не надав, в судовому засіданні визнав позов повністю
		 
		Докази, досліджені Судом
		1.Договір № 2024/413, укладений 15 лютого 2024 року між Позивачем та ПАТ «Прикарпаттяобленерго».
		Згідно із договором Позивач забезпечує виконання робіт з реконструкції КЛ-10 кВ «ПС 110/10 кВ Радіозавод-ТП-1016 в місті Івано-Франківськ» кількістю 2,76 кілометри
		2.Календарний графік виконання робіт за вказаним договором, згідно із яким роботи за договором повинні бути виконані в строк до жовтня 2024 року, в тому числі протягом червня, липня, серпня, вересня 2024 року виконані роботи з розбирання покриття, розробки траншеї, прокладення кабелю (по 600 метрів щомісяця, а у вересні - 400 метрів), закопування траншеї, відновлення покриття, монтажу муфт.
		3.Лист-заява від 23 липня 2024 року, скерована директором Позивача до Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківської області.
		Згідно із текстом заяви, 22 липня 2024 року працівниками підприємства виявлено крадіжку близько 12 метрів кабелю, а також пошкодження кабелю протяжністю 20 метрів.
		4.Локальний кошторис з розрахунком договірної ціни на об`єкті реконструкції КЛ-10 кВ вартістю 116698, 80 гривень.
		В кошторисі зазначені витрати щодо демонтажу кабелю до 35кВ кількістю 32 метри; кабелю силового АПвЕгаПУ-15 1х240/95 кількістю 3,2 метр; прокладення кабелю до 35 кВ кількістю 44 метри; кабелю силового АПвЕгаПУ-15 1х240/95 кількістю 4,4 ; 12 та 20 метрів, а також монтажу муфти.
		Вартість визначена, в тому числі, із урахуванням заробітної плати, прибутку, адміністративних витрат та податку на додану вартість
		5.Видаткова накладна від 10 липня 2024 року про придбання кабелю АПвЕгаПУ-15 1х240/95 в кількості 6111 метрів вартістю 5532339,29 гривень
		6.Видаткова накладна від 18 вересня 2024 року про придбання кабелю АПвЕгаПУ-15 1х240/95 в кількості 7580 метрів вартістю 10452668,40 гривень
		7.Розписка директора Позивача від 23 жовтня 2024 року про отримання від ОСОБА_10 коштів в сумі 24000 гривень у якості відшкодування частини завданої матеріальної шкоди
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом
		Позивачем в селі Угринів Івано-Франківської області протягом 2024 року здійснювались роботи з реконструкції КЛ-10 кВ «ПС 110/10 Радіозавод-ТП-1016», під час якої здійснювались, серед іншого, роботи щодо розкопки траншей та прокладення кабелю, що підтверджується договором та календарним графіком.
		22 липня 2025 року Відповідачі 1 та 2 здійснили таємну крадіжку двох кабелів марки «АПвЕгаПУ-15 1х240/95» загальною довжиною 12, 9 метрів, що визнається сторонами.
		23 липня 2024 року керівник Відповідача звернувся до поліції із заявою про виявлену крадіжку зазначених кабелів, а також пошкодження кабелю довжиною близько 20 метрів.
		Вартість робіт щодо реконструкції КЛ -10кВ згідно із локальним кошторисом, наданим Поивачем, становить 116698,80 гривень.
		10 липня 2024 року та 18 вересня 2024 року Позивач придбав кабель в кількості 6111 та 7580 метрів що підтверджується видатковими накладними.
		23 жовтня 2024 року ОСОБА_10 сплатив Позивачеві 24000 гривень у якості відшкодування матеріальної шкоди, що підтверджується розпискою.
		 
		Висновки Суду
		щодо наявності матеріальної шкоди 
		       Позовні вимоги обгрунтовані спричиненням шкоди внаслідок: 
		-крадіжки кабелю довжиною 12,9 метрів, який є предметом злочину;
		-пошкодження кабелю довжиною близько 20 метрів;
		-відшкодування втрат, понесених для ремонту внаслідок вчиненого злочину.
		 
		Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		       Факт спричинення матеріальної шкоди внаслідок крадіжки кабелю визнається сторонами та підтверджується показаннями Відповідачів, наданими в судовому засіданні.
		       Розмір матеріальної шкоди внаслідок цих дій складає 18581 гривня 29 копійок, що визнано сторонами та Судом не досліджувалось в порядку частини статті третьої 349 КПК України.
		       На підтвердження спричинення збитків внаслідок пошкодження кабелю Позивачем надано як доказ заяву до поліції, згідно із якою «виявлено пошкодження кабелю протяжністю 20 метрів»
		       Пошкодження цього кабелю не було предметом розгляду в кримінальному переслідуванні, в зв`язку із чим Судом визначено дослідження доказів в цій частині в повному обсязі.
		       Окрім вищевказаної заяви, Позивачем не надано будь-яких доказів пошкодження кабелю в кількості 20 метрів, зокрема протоколів огляду, фотографій, показань свідків та т.і., які б підтвердили факт пошкодження кабелю.
		       Виключно заява сама по собі не може бути доказом такого пошкодження, оскільки в ній містяться виключно позиція керівника Позивача щодо спричинення шкоди та, окрім цієї заяви, будь-якими доказами не підтверджується факт пошкодження кабелю.
		       В зв`язку із викладеним, в цій частині позовні вимоги підлягають відмові.
		       На підтвердження шкоди, заподіяної внаслідок втрат, понесених для ремонту, Позивачем надано локальний кошторис, який не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт виконання робіт.
		       Фактичне виконання робіт може бути підтверджено, серед іншого, актом приймання-передачі виконаних робіт. Однак відповідний акт не наданий Суду.
		       В той же час надані Суду локальний кошторис, а також видаткові накладні, відрізняють в кількісному вимірі від довжини викраденого кабелю, що також свідчить про їх недостатність в якості доказі понесених Позивачем витрат.
		       Так, видаткові накладні підтверджують факт придбання 6111 та7580 метрів кабелю, в той час як предметом злочину є 12,9 метри кабелю.
		       В локальному кошторисі містяться відомості щодо будівельно-монтажних робіт стосовно прокладення кабелю довжиною 76 метрів. Окрім того, вказаний локальний кошторис містить підпис виключно представника Позивача та на ньому відсутні підписи представника підприємства-замовника.
		Також вказаний локальний кошторис не містить дати його складення.
		В зв`язку із викладеним, за відсутності акту приймання-передачі виконаних робіт, відсутності на локальному кошторисі дати складення та підпису представника підприємства-замовника, а також значній різниці в кількості придбаного Позивачем кабелю та довжині кабелю, що є предметом злочину, Суд вважає, що в частині позовних про відшкодування втрат, понесених для ремонту внаслідок вчиненого злочину, також позов підлягає відмові.
		Таким чином, Позивач вважає, що йому спричинена матеріальна шкода в загальній сумі 116698, 80 гривень.
		Із зазначеної суми Відповідачами відшкодовано Позивачеві 80000 гривень, в зв`язку із чим, із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, Позивач просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 38698, 80 гривень.
		Судом встановлено, що Відповідачами внаслідок вчинення кримінального правопорушення спричинено Позивачеві матеріальну шкоду в сумі 18581,29 гривень.
		Таким чином, сума, сплачена Відповідачами на користь Позивача у якості відшкодування завданої матеріальної шкоди перевищує суму спричиненого збитку, що, окрім визнання сторонами, підтверджується розпискою керівника Позивача про отримання коштів в сумі 24000 гривень.
		В зв`язку із викладеним, Суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову в частині матеріальної шкоди.
		 
		щодо наявності моральної шкоди
		Відповідно до статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Таким чином, Позивач має надати докази спричинення йому моральної шкоди, спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		       Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Вимога про стягнення моральної шкоди обгрунтовуться репутаційними втратами та підривом довіри до його діяльності, які зазнані внаслідок втрати матеріали, необхідністю його повторної закупівлі, повторним прокладенням та, як наслідок, затримкою виконання робіт, як результат порушення зобов`язань за договором із ПАТ «Прикарпаттяобленерго».
		Згідно із договором та графіком виконання робіт, наданих Позивачем, виконання робіт визначається графіком та має бути виконано не пізніше 31 жовтня 2024 року.
		Позивачем не надано доказів, що ним несвоєчасно виконано роботи, а також доказів звернень до нього з боку ПАТ «Прикарпаттяобленерго» з питань порушення зобов`язань за договором. 
		Таким чином, Позивачем не доведено, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення ним не виконано своїх зобов`язань перед ПАТ «Прикарпаттяобленерго», що, в свою чергу, призвело до приниження ділової репутації юридичної особи.
		В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що Позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди, в зв`язку із чим підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 128, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, Суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі частин другої -четвертої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один ) рік 6 (шість) місяців.
		На підставі частин першої та третьої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
		Визнати  ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі частин другої -четвертої статті 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання у виді 5 років позбавлення волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один ) рік.
		На підставі частин першої та третьої статті 76 КК України покласти на ОСОБА_10 такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
		Іспитовий строк ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обчислювати з моменту проголошення вироку.
		Відмовити в задоволенні цивільного позову.
		Речові докази:
		-сліди пальців рук та дактилокарти на ім`я ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12024091250000274;
		-3 відрізки кабелю загальною довжиною 12,9 метри, які передані на зберігання ТОВ «Західніенерготехнології» - повернути власникові товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «Західніенерготехнології» (код ЄДРПОУ 40688209);
		-сокиру, яка зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути власникові ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає в АДРЕСА_1 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 08 серпня 2024 року у справі № 352/2112/24 на сокиру, яка зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 1 ( місто Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
		       Стягнути солідарно з обвинувачених  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз:
		-№ СЕ-19/109-24/10908-ТВ від 20 серпня 2024 року в розмірі 1514 ( одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 56 (п`ятдесят шість) копійок;
		-№ СЕ-19/109-24/11379-Д від 12 серпня 2024 року в розмірі 3029 ( три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок;
		-№ СЕ-19/109-24/12633-Д від 30 серпня 2024 року в розмірі 6058( шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки;
		-№ 890/24-28 від 08 серпня 2024 року в розмірі 6058( шість тисяч п`ятдесят вісім) гривень 24 (двадцять чотири) копійки;
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...