Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/3010/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 26.05.2025. Зареєстровано: 27.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.
Дата набрання законної сили: 19.05.2025
Номер судового провадження: 11-сс/807/326/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024082060001474

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        Дата документу 19.05.2025 Справа № 335/3010/25
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		Єдиний унікальний № 335/3010/25                 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1 
		Провадження № 11-сс/807/326/25                 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2 
		Категорія ст. 183 КПК України
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   19 травня 2025 року                         м . Запоріжжя
		Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		при секретарі ОСОБА_5 , 
		за участю прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		захисника - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
		захисника  адвоката ОСОБА_9 
		розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Старший слідчий в особливо важливих справах СУ ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_11 за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 звернулась до суду з клопотанням про застосування у відношенні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
		За матеріалами провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, за наступних обставин.
		ОСОБА_7 , через сприяння та координацію злочинної діяльності в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, встановив та у подальшому поширив злочинний вплив за наступних обставин.
		 
		Так, ОСОБА_7 , обвинувачений у низці умисних злочинів проти життя та здоров`я особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, авторитету органів державної влади, 13 червня 2024 року затриманий УСР в Запорізькій області ДСР НПУ як особа, що перебувала у розшуку від органу досудового розслідування за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 186, ч. 5 ст. 186, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187 КК України, у зв`язку із чим ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 14 червня 2024 року, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», де він утримувався по 19 лютого 2025 року.
		 
		Перебуваючи тривалий проміжок часу в слідчому ізоляторі - ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» ОСОБА_7 , будучи заарештованим за вчинення умисних тяжких злочинів, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, перешкоджаючи процесам позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правосвідомої поведінки, не підкоряючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, використовуючи свої особисті якості та можливості, маючи повагу та авторитет серед засуджених і заарештованих осіб, позиціонує себе, як особа в статусі суб`єкта злочинного впливу.
		 
		ОСОБА_7 , в період часу з 14 червня 2024 року до лютого 2025 року, завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, сприяв, спонукав, координував та здійснював інший вплив на злочинну діяльність, організовував та безпосередньо здійснював розподіл коштів, майна та інших активів, спрямованих на забезпечення такої діяльності, тобто умисно встановив та поширив злочинний вплив в установі виконання покарань, а саме в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36.
		 
		При цьому ОСОБА_7 , користуючись своїм особливим положенням в злочинному світі, одноособово, для реалізації своїх намірів систематично залучав своїх знайомих, із числа осіб, які на його думку повністю підходили б на ролі активних членів злодійського товариства, а саме неодноразово судимих осіб за вчинення злочинів та за своїми власними переконаннями дотримуються так званих «злодійських понять» - традиційних негласних правил поведінки злочинців, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, а також кримінальних правопорушників, які перебуваючи на свободі відносять себе до кола представників кримінального світу і підпорядковуються так званій «злодійській ієрархії».
		 
		Протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою злочинну діяльність у противагу загальновизнаним етичним правилам існування у правовому суспільстві, за протекторату загальновизнаних у кримінальному співтоваристві суб`єктів підвищеного злочинного впливу, при невстановлених досудовим слідством обставинах, був визнаний кримінальним авторитетом, тим самим отримав статус суб`єкта злочинної ієрархії та повноваження із нагляду за дотриманням загальноприйнятих у кримінальних колах неформальних правил поведінки визначених злодійськими традиціями в межах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
		 
		Так, згідно з вимогами статті 9 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені зобов`язані, в тому числі:
		 
		- виконувати встановлені законодавством обов`язки громадян України;
		 
		- неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб;
		 
		- виконувати встановлені законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань;
		 
		- ввічливо ставитися до персоналу, інших осіб, які відвідують установи виконання покарань, а також до інших засуджених.
		 
		Конституцією України від 28.06.1996 №254к/96-ВР визначені основоположні права, свободи та обов`язки людини та громадянина.
		 
		Згідно з статтею 21 усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
		 
		Відповідно до статті 23 кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
		 
		Згідно статті 24 громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
		 
		Відповідно до статті 68 кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		 
		У статті 10 Закон України «Про попереднє ув`язнення» від 30.06.1993 № 3352-ХП визначено обов`язки осіб, взятих під варту, які зобов`язані:
		 
		- додержуватися порядку, встановленого в місцях попереднього ув`язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації;
		 
		- бути ввічливими до працівників місця попереднього ув`язнення, а також поміж собою; не вступати в суперечки з представниками адміністрації, не принижувати їх гідність, не протидіяти виконанню ними своїх обов`язків.
		 
		Нехтуючи передбаченими Законом України «Про попереднє ув`язнення» та Кримінально-виконавчим кодексом України обов`язками ув`язнених та засуджених, з метою здобуття і укріплення авторитету серед осіб негативної кримінальної спрямованості, які пов`язані «злодійськими» традиціями, способом життя та утримувалися в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_7 неодноразово порушував режим утримання, як під час поточного арешту так і під час попередніх тримань під вартою, за що піддавався заходам стягнення адміністрацією установи.
		 
		Внаслідок даних порушень, в тому числі порушень розпорядку дня, зберігання заборонених предметів, порушень меж локалізації, невиконання законних вимог адміністрації установ виконання покарань, ОСОБА_7 також здобув повагу і авторитет серед засуджених та заарештованих.
		 
		Одночасно з цим, як кримінальний авторитет, ОСОБА_7 зобов`язався дотримуватися чітко визначених правил особистісної поведінки щодо взаємовідносин з іншими учасниками кримінального світу та поширення свого злочинного впливу, серед яких:
		 
		- повне неприйняття зовнішніх загальноприйнятих норм і правил поведінки;
		 
		- заборона будь-якої співпраці під час розслідування злочинів і спілкування із співробітниками правоохоронних органів (за виключенням власних слідчих дій та судових засідань), безумовне заперечення своєї вини у вчиненні злочинів, відмова в отриманні будь-якої допомоги від офіційних представників держави;
		 
		- заборона заняття будь-якою загальнокорисною працею, заміщення у виправних закладах будь-яких адміністративно-господарських посад;
		 
		- підтримування в місцях позбавлення волі «злодійських порядків» та виконання «суддівських» (арбітражних) функцій під час вирішення спорів між засудженими.
		 
		Перебравши на себе функцію кримінального авторитета в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», займаючи відповідну ланку у кримінальній ієрархії, а також завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, ОСОБА_7 отримав змогу контролювати надходження, витрати та розподіл грошових коштів, у тому числі отриманих злочинним шляхом від постачання до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» заборонених в обігу речей, засобів та речовин, призначених для забезпечення існування та функціонування ланок злодійського співтовариства, що існувало в межах цієї установи та було пов`язано спільними кримінальними зв`язками.
		 
		Для цього, ОСОБА_7 , будучи з 14 червня 2024 року ув`язненим в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, маючи попередньо здобутий серед засуджених осіб авторитет, як особи, яка веде визначений «злодійськими» традиціями спосіб життя, з метою запровадження, підтримання та розширення сфер злочинного впливу як в даній установі, так і за її межами, в тому числі з використанням засобів мобільного зв`язку, як особа у статусі кримінального авторитета і уповноважений наглядати за дотриманням неписаних загальноприйнятих в злодійських колах правил поведінки та вирішення спорів і конфліктів, що виникають в злочинному середовищі осіб, які утримуються під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з метою матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності на території даної установи, організовував накопичення, утримання та подальший розподіл грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них), продуктів харчування та заборонених психоактивних препаратів та продуктів (наркотичних засобів, психотропних речовин та алкогольних напоїв) серед засуджених.
		 
		Поряд з цим, ОСОБА_7 , перебуваючи у статусі кримінального авторитета, здійснював наступні функції:
		 
		- встановлення та поширення у суспільстві злочинного впливу, як в місцях позбавлення волі, так і поза ними, а саме: сприяння, координування та здійснення впливу на злочинну діяльність;
		 
		- контроль за дотриманням представниками криміналітету, засуджених уперше та осіб які тримаються в установі за підозрою у вчиненні злочинів, загальноприйнятих в їх колах правил поведінки (так званих «понять»);
		 
		- виконання ролі арбітра, тобто вирішення конфліктів та спірних ситуацій, які виникають між представниками криміналітету, ґрунтуючись на зазначених вище «злодійських поняттях» з обов`язковим подальшим виконанням рішення ОСОБА_7 сторонами конфлікту, у тому числі санкцій у вигляді «штрафів» матеріального характеру або фізичного покарання із застосуванням насильства відносно винних, а також організація та участь в азартній грі «лото»,
		 
		Крім того, ОСОБА_7 , будучи ув`язненим в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», з метою встановлення та поширення свого злочинного впливу на заарештованих та засуджених, які утримуються та відбувають покарання в даній установі, встановив загально-визначені в слідчому ізоляторі правила поведінки серед засуджених та вимагав безумовного їх дотримання вказаними особами.
		 
		При цьому, будь-який спротив дотриманню встановлених злодійських правил поведінки, в ході нагляду з боку ОСОБА_7 придушувався як ним особисто, так і опосередковано через наближених до нього та визначених ним засудженими та заарештованими шляхом застосування фізичного та психічного насильства.
		 
		Крім цього, з метою поширення свого злочинного впливу на ув`язнених та засуджених, які утримуються в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», а також контролю за дотриманням встановлених ним правил поведінки, ОСОБА_7 координував свої дії з неформально визначеними старшими за окремими напрямками/дільницями/корпусами/гуртожитками установи, так званими «смотрящими».
		 
		Крім того, для контролю за діяльністю, розпорядком, матеріально-побутовими умовами проживання ув`язнених та засуджених, які утримуються в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», ОСОБА_7 використовував облік таких осіб, який здійснювався координовано із «смотрящими», з метою визначення кількості, персонального переліку, упорядкування ув`язнених в камерних приміщеннях в залежності із їх статусом, видом злочинів та інших характеристик, визначених «злодійськими поняттями».
		 
		Під час протиправної діяльності з встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, ОСОБА_7 , утримуючись в державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36, використовуючи термінали мобільного зв`язку з невстановленими абонентськими номерами, за допомогою яких здійснював телефонні розмови та листування в месенджерах з арештованими, засудженими та іншими особами, під час яких підтверджував свій статус суб`єкту підвищеного злочинного впливу; вимагав від заарештованих всіляко протидіяти адміністрації установи шляхом порушення правил режиму з метою схилення адміністрації щодо послаблення режиму та усунення перешкод надходження до установи заборонених предметів; вимагав від заарештованих дотримуватись «злодійських» традицій, тобто відповідних правил поведінки; організовував постачання та розповсюдження серед засуджених наркотичних засобів та психотропних речовин в межах установи; проводив співбесіди із особами, які прибувають до установи, і отримуючи їх пояснення, визначав їх подальший статус, вимагав від них дотримання «злодійських» традицій для поширення злочинного впливу в установі та за її межами, з метою матеріального забезпечення та координації злочинної діяльності на території даної установи, організовував накопичення, утримання та подальший розподіл грошових коштів, майна чи інших активів (доходів від них), продуктів харчування
		 
		В результаті вказаних дій, ОСОБА_7 , на кримінальне прізвисько « ОСОБА_12 », який у невстановлений період часу, але не пізніше ніж з 14 червня 2024 року до лютого 2025 року, перебуваючи у злочинному статусі кримінального авторитета в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», у вказаний період часу, діючи умисно, з мотивів встановлення та поширення злочинного впливу, обравши вчинення кримінального правопорушення проти громадської безпеки як спосіб досягнення авторитету серед засуджених, задля задоволення власних потреб, підтримуючи злодійські традиції, не бажаючи ставати на шлях виправлення, не підкоряючись вимогам чинного законодавства України, що визначають порядок утримання та відбуття покарань ув`язненими в місцях позбавлення волі, правилам поведінки в місцях позбавлення волі, а також загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, завдяки авторитету, іншим особистим якостям та можливостям, стійкому однозначному позиціонуванню себе як представника кримінальної еліти ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», шляхом відкритих особистих висловлювань, які за змістом вказували на те, що він є особою, яка має високий статус в злочинній ієрархії у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» порівняно з іншими особами, які тримаються в цій установі і є представниками злочинного світу; координації та контролем їх діяльності; контролем надходження коштів до «общака» (фонду взаємодопомоги в злочинному середовищі) та їх подальшому розподілу; участі у забезпеченні ув`язнених цигарками, алкогольними напоями, іншими забороненими режимом установи предметами (як то термінали мобільного зв`язку); незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин, з метою їх подальшого збуту серед ув`язнених як засобу заохочення за належне дотримання неформальних злодійських правил поведінки; контролю за дотриманням представниками кримінального середовища ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» правил та етикету злочинного світу; організації та участі в колективних розмовах з іншими особами, які мають певний статус в злочинному середовищі і здатні вирішувати наявні в ньому проблемні питання, які виражались у формі категоричного спонукання (настанов, розпоряджень і вказівок), адресованих іншим учасникам взаємовідносин в середовищі заарештованих та ув`язнених осіб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», і таким чином сприяв, спонукав, координував та здійснював інший вплив на злочинну діяльність, організовував та безпосередньо здійснював розподіл майна та інших активів, спрямованих на забезпечення такої діяльності, тобто умисно встановив та поширив злочинний вплив в установі виконання покарань, а саме ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, 36.
		 
		Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу, тобто в діях особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності, за відсутності ознак, зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, тобто особою, яка не перебуває у статусі суб`єкта підвищеного впливу, у тому числі у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», вчинені у слідчому ізоляторі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.
		 
		1 листопада 2024 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082060001474 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.
		9 квітня 2025 року о 16 год. 47 хв. ОСОБА_7 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
		9 квітня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.
		Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя зазначив про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною і постановленою внаслідок істотного порушення судом кримінального процесуального закону, який підлягав застосуванню. 
		В доповненнях до апеляційної скарги вказує, що в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя послався на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі ЄУН 308/9015/21, проте, у вказаній ухвалі не ставиться під сумнів правильність кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 255-1 КК України. 
		Звертає увагу на те, що вказаною ухвалою лише скасовано вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2023 року з призначенням нового розгляду кримінального провадженні у суді першої інстанції та наразі відсутнє жодне судове рішення щодо результату судового розгляду провадження у суді першої інстанції. 
		Вважає, що посилання слідчого судді на ухвалу апеляційного суду не відповідає вимогам Закону України «Про судоустрій та статус суддів». 
		Крім того, в оскаржуваній ухвалі зазначено про неможливість врахування матеріалів негласних слідчий (розшукових) дій та наведено відповідні підстави, проте, слідчий суддя фактично надав оцінку зібраним у провадженні доказам, що є неприпустимим на даній стадії кримінального провадження, оскільки така оцінка надається лише під час судового розгляду кримінального провадження. 
		Вказує, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, що слідчий не долучив до клопотання матеріали на підтвердження законності проведених у провадженні НСРД, хоча, суд мав можливість оголосити у судовому засіданні перерву та надати можливість слідчому долучити відповідні документи. 
		Зазначає, що у ході досудового розслідування установлено, що ОСОБА_7 , перебуваючи у статусі кримінального авторитета, виконував, зокрема, роль арбітра, тобто вирішував конфлікт та спірні ситуацій, які виникають між представниками криміналітету, ґрунтуючись на «злодійських поняттях» з обов`язковим подальшим виконанням рішення ОСОБА_7 сторонами конфлікту, у томі числі санкцій у вигляді штрафів матеріального характеру або фізичного покарання із застосуванням насильства відносно винних, а також організація та участь в азартній грі «лото», що підтверджується витягами висловлювань ОСОБА_7 , які зафіксовані в протоколі за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та в протоколі огляду карти пам`яті, долучених до матеріалів клопотання.
		Також вказує, що в оскаржуваній ухвалі зазначено, що в повідомленні про підозру має бути зазначено конкретні певні дії та їх наслідки, які настали внаслідок встановлення та поширення злочинного впливу, що не узгоджується з диспозицією ст. 255-1 КК України. 
		Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. 
		У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав подану апеляційну скаргу та вказав, що досудове розслідування наразі триває. 
		Захисник - адвокат ОСОБА_13 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що досудове розслідування на даний час зупинено через хворобу підозрюваного, ухвала слідчого судді є обґрунтованою, оскільки як надавалось в письмових поясненнях стороною захисту, злочинний вплив, злочинна діяльність, а також забезпечення злочинної діяльності передбачають наявність іншого злочину, передбаченого ст. 255 КК України. Зазначив, що вирішення конфліктних ситуацій та азартна гра в лото, що інкримінується підозрюваному не є злочинним впливом, жодних потерпілих немає та жодних доказів причетності підозрюваного до злочину, крім нібито слів ОСОБА_7 , в яких як вважає орган досудового розслідування міститься злочинний вплив. Вказав, що жодного ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України органом досудового розслідування не доведено, підозрюваний наразі перебуває на запобіжному заходу у вигляді застави, застосованому в іншому кримінальному провадженні, проте, жодних порушень з боку ОСОБА_7 немає. 
		Захисник - адвокат ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_7 підозри, що узгоджується з наведеною у суді місцевого суду судовою практикою. Зазначив, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання не долучались результати проведення НСРД. 
		Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав думку своїх захисників. 
		Заслухавши доповідь судді, підозрюваного, його захисників та прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання слідчого та застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , з огляду на наступне. 
		Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Так, із наданих суду матеріалів убачається, що дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 255-1 КК України - умисне встановлення та поширення в суспільстві злочинного впливу, тобто в дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям сприяє, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності, за відсутності ознак, зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, тобто особою, яка не перебуває у статусі суб`єкта підвищеного впливу, у тому числі у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», вчинене у слідчому ізоляторі.
		Із аналізу примітки до ст. 255 КК України слідує, що визначення злочинного впливу характеризується двома ознаками, зокрема, - дії особи, що підлягають у сприянні, спонуканні, координації або здійсненні іншого впливу на злочинну діяльність, організації або безпосередньому здійсненні розподілу коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності та ці дії особа здійснює завдяки своєму авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив. 
		В обґрунтування клопотання, слідчий надав матеріали кримінального провадження.
		Виходячи із наданих матеріалів, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, оскільки аналіз таких доказів об`єктивно зв`язуює підозрюваного з інкримінованим йому злочином.
		Так, в апеляційній скарзі, прокурор обґрунтовано звернув увагу на відомості, отримані в ході проведення НСРД. 
		Зокрема, протоколом огляду, предметом якого є відомості, отримані в ході проведення НСРД під назвою «2025-01-28» зафіксовано розмову між ОСОБА_14 та іншими особами, наступного змісту (мовою оригіналу): 
		- Аветісян М: «Петушара ...(нецензурна лайка)..., ну шо ты пантуешься, ты кто есть? Если ты реально петух. Ну как я тебя спрашиваю не петух? Ты не че не затянул сюда, шоб проигрывать. Ты видишь сколько мы денег передаем на тюрьму?».
		Протоколом огляду, предметом якого є відомості, отримані в ході проведення НСРД під назвою «2025-01-29» зафіксовано розмову між ОСОБА_14 та іншими особами, наступного змісту (мовою оригіналу): 
		- ОСОБА_15 : «Иди там на шарах стой. Ты будешь всегда на шарах теперь, сабака (нецензурна лайка). Ты че, я тут, прохожу, иди отсюда. Становись там. Мне Айфон отдать на общак, это прикол какой-то, ты наругай, я не буду помогать больше, замутил, не Саяну в хату я не забрал «лопух», Русику не забрал «лопух», себе не забрал, зато им два забрал. Ну если этот на коду не будет работать пусть пиханут какой-то нормальный, скажи на «общее», а этот пусть забирают себе, та какой там новый, новых там не было. Я ж тоже там, я не могу влазить в ваши эти... так, а что я участвовал, та причем твоя ситуация?, если я тянул тебе лично сам, кого (нецензурне висловлювання)? Да он ехал сюда, он просто матерость хочет включить, шо я не вижу? Такого тут не будет. Он скидывал трешку или две пятьсот, чтобы купили этот- Редми 2, или шо там... та не, на «общее» пойдет только чтоб код подошел, новый не новый... если на «общее» должен быть новый. Та не надо ни чего разворачивать, но ты присеки эту ерунду, чтоб Боец не врубал себе, что он матерый, а мы лохи. Так не делается, я только узнал, что тебя дурят, я то только от Панданяна узнал. А почему не курсанул мне? Тебя курсовал? Ну да, надо присечь. Просто получается они за «общее» не переживают, только за свою задницу только переживают. Ну правильно получается? Так и делаем короче, давай, давай. «Малек! Руфат не знает сколько писать, говорит сколько билетов на черное? Пять? Ага, да пишу ему, давай. Кабан ты за 10 билетов отвечаешь, полторушку? А я 20 возьму, 30 напишем щас. Или можем по двушке, это - 4500, по двушке короче. Фу..., ты прочитал? Я написал. 5 билетов 18я - бродяги, 30 билетов Кабан и Миха - бедолаги, 19 Кабан и Миха бедолаги, мы еще 200 долларов пиханули, еще 500, 19 билетов Кабан и Миха, 19 с половиной и пол билета - Самвел, так шевелится хатой, есть у него только 75 гривен у него пока есть, больше не нашевелил, а нам 30. У нас две хаты больше чем на всех постах. Ни че, давай брат»
		Протоколом огляду, предметом якого є відомості, отримані в ході проведення НСРД під назвою «2025-02-07» зафіксовано розмову між ОСОБА_14 та іншими особами, наступного змісту (мовою оригіналу): 
		- ОСОБА_15 : «Привет, Димас. Димас нам надо срочно «чая» на тюрягу. Ну надо чтобы ты выдал, у тебя есть? Возьми обязательно надо, Димас. Кого? Мусора мутят да? Ну давай заедь, возьми, Серому дай, сейчас, есть у тебя? Ну давай собери 50 надо, ну давай не выключай барыгу, Дима, та какую 10-ку, где ты и где 10-ка. Щас дай 10-ку, мне не рассказывай какая история, я говорю ты делаешь. Я с тюряги тебе звоню, зачем ты торгуешься со мной. Ты даешь, бо мы дружим. Нет, минимум 20-ка тогда. Говорю минимум 20-ка Димас, нет, это надо до понедельника, ну давай не ругаться, Дима, до вторника давай 25. 20-ку, хорошо, давай. Ну красавчик, ты с нами дружишь, че не покупать, давай Серому наберешь во вторник он заедет. Давай».
		Крім того, до клопотання слідчим додані протоколи допитів свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
		Так, із протоколу допиту свідка ОСОБА_16 слідує, що під час його перебування в Запорізькому слідчому ізоляторі йому стало відомо, що в цій установі утримується ОСОБА_15 , який мав вплив та безпосередній авторитет, за своїми власними переконаннями та набутому авторитету серед осіб кримінального світу, продовжує підтримування злодійських традицій, пов`язаних з ігноруванням вимог режиму установи, усіляко протидії встановленим загальним правилам для утриманців ізолятору. ОСОБА_15 мав вплив на загальну масу осіб, які утримуються у слідчому ізоляторі та підтримував дружні стосунки з особами, які підтримують злодійські традиції та є «смотрящим за постами». ОСОБА_15 поряд з іншими ув`язненими, які мають статус «смотрящих» прийняв рішення про призначення наближених йому осіб, які входять до угрупування, де «Міша» є лідером. ОСОБА_15 організував доставку заборонених предметів та наркотичних речовин, мобільних телефонів, продуктів харчування, тютюнових виробів, з подальшим їх розподілом серед ув`язнених, які утримуються в установі для підвищення свого авторитету та впливу на них, приймав участь та підбурював інших ув`язнених грати в так зване «лото» (азартна гра) з метою поповнення так званого «общака» та підтримки злодійських традицій, при прибутті до установи нових ув`язнених, ОСОБА_15 особисто спілкувався з ними по мобільному зв`язку, дізнавався у низ обставини затримання, їх статус з метою спонукання їх до поповнення «общаку» та можливості отримання «чаю» для передачі в установу, у разі не виконання вказаного, прийняття рішення відбувалось за допомогою мобільного зв`язку на «конференції» за результатами якої приймалося рішення про покарання особи, в подальшому на особу здійснювався психологічний та фізичний вплив. 
		Викладені в протоколі допиту свідка ОСОБА_17 письмові пояснення є аналогічними, які надані свідком ОСОБА_16 .
		На переконання колегії суддів, наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України. 
		Перевіряючи клопотання на предмет наявності ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає, що і в цій частині доводи слідчого є обґрунтованими.
		Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. 
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводиться відповідними доказами. 
		Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України.
		Відповідно до ст. 12 КК України вказане кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, у зв`язку із чим, ураховуючи суворість можливого покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним, існує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду. 
		Оцінюючи ризик впливу на свідків, суд бере до уваги встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
		На переконання колегії суддів, існує ризик незаконного впливу на свідка ОСОБА_16 , котрий вказує на ОСОБА_7 , як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, адже обумовлюється тим, що зазначений свідок перебував в умовах слідчого ізолятору, де як встановлено органом досудового розслідування, будучі у злочинному статусі кримінального авторитета, ОСОБА_7 було встановлено та поширено злочинний вплив, а тому підозрюваний, маючи можливий авторитет, здобутий ним серед ув`язнених, може вдатись до спроб особисто або через сторонніх осіб незаконно впливати на свідка шляхом як психологічного, так і фізичного тиску, з метою зміни ним показань або відмови від їх надання. 
		Крім того, колегія суддів вважає доводи слідчого в частині наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також обґрунтованими, про що вказує серед іншого репутація підозрюваного та дані про його особу, який як встановлено органом досудового розслідування приблизно з 14 червня 2024 року до лютого 2025 року, задля задоволення власних потреб, вчиняв кримінально карні дії, які йому інкримінуються органом слідства, що свідчить про систематичність вчинення ним дій, які направлені на його збагачення. 
		Серед іншого, із матеріалів провадження випливає, що відносно ОСОБА_7 наразі розглядаються і інші кримінальні провадження за обвинуваченням за ст. 257, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14, ст. 348 КК України. 
		Наведене та вказані обставини у клопотанні слідчого свідчать про те, що під час перебування ОСОБА_7 у слідчому ізоляторі, де він знаходився у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного в іншому кримінальному провадженні, обґрунтовано підозрюється у продовженні і надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення, що безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Таким чином, на переконання апеляційного суду, вказані ризики є достатньо високими, запобігти яким зможе тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Також, при вирішенні питання щодо застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, колегія суддів виходить з положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких, щодо злочину, передбаченого ст. 255-2553 КК України, суд має право не визначати розмір застави.
		За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою відносно ОСОБА_7 застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. 
		На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_7  задовольнити. 
		Застосувати до  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні №12024082060001474 від 1 листопада 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 7 червня 2025 року включно без визначення розміру застави. 
		Строк дії ухвали встановити до 7 червня 2025 року.
		Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення.
		 
		 
		Судді:
		ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...