Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 170/343/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службова недбалість.
Надіслано судом: 26.05.2025. Зареєстровано: 27.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/170/12/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62021140020000025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КРИМІНАЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО          Справа№ 170/343/21
		                               Провадження № 1-кп/170/12/25
		 
		 
		Шацький районний суд Волинської області
		В И Р О К
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		26 травня 2025 року сел. Шацьк
		 
		Шацький районний суд Волинської області у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		за участю:
		секретаря судових засідань  ОСОБА_2 , 
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду та врежимі відеоконференціїкримінальнепровадження,внесене доЄРДР 22.04.2021 за № 62021140020000025 про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Голядин, Шацького району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищоюосвітою,одруженого,не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		   Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам за наступних обставин. 
		ОСОБА_4 ,перебуваючи відповіднодо наказуДержавного агентствалісових ресурсівУкраїни №199-квід 19.06.2017на посадітимчасово виконуючогообов`язки директораШацького національногоприродного парку,будучи працівникомправоохоронного органута являючисьслужбовою особою,яка постійнообіймає надержавному підприємствіпосаду,пов`язануз виконанняморганізаційно-розпорядчихта адміністративно-господарськихобов`язківв установі,що входитьдо складуслужби державноїохорони природно-заповідногофонду України,що полягалиу здійсненнікерівництва підприємствомупродовж червня-листопада2017року,перебуваючи уприміщенні Шацькогонаціонального природногопарку,що розташованеза адресою:вул.Жовтнева,буд.1,с.Світязь,Шацького району,Волинської область,будучи зобов`язанимкеруватись передбаченимиактами законодавства,Статутом чиПоложенням «ПроШацький національнийприродний парк»,забезпечувати ефективневикористання ізбереження закріпленогоза підприємствомдержавного майна,проводити ефективнізаходи,пов`язаніз веденнямлісового господарствавідповідно довстановлених правилі лімітівта станунасаджень,а такожбудучи наділенимвідповідними повноваженнямизі здійсненняохорони природно-заповідногофонду України,їх належнимчином невиконав черезнесумлінне ставленнядо них,зокрема,в порушеннявимог статей9-1,30Закону України«Про природно-заповіднийфонд України»,діючи іззлочинною самовпевненістю,тобто,передбачаючи можливістьзавдання шкодидержавним інтересамвнаслідок своїхпротиправних дій,видав лісорубніквитки,а саме:серії 02ЛКБ №559654від 10.10.2017, серії 02ЛКБ №559651від 18.10.2017, серії 02ЛКБ №559652від 10.10.2017, серії 02ЛКБ №438890від 02.10.2017, серії 02 ЛКБ № 438889 від 02.10.2017 на проведення вибіркових санітарних рубок на території Шацького національного природного парку, що є об`єктом природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим, державним інтересам, згідно з висновком експерта Волинського науково-дослідного експертного криміналістичного центру № 9 від 12.04.2019 завдано збитків на суму 9505243 гривні 50 копійок, що більше як у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів, навколишнього природного середовища.
		Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, норм КПК України, основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		       Ухвалення судом вироку іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового розгляду з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємозв`язаною для прийняття законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення.
		      При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену Конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі I Конвенції та розділі VIII Конституції України.
		   Провівши судовий розгляд, з`ясувавши обставини, встановлені під час кримінального провадження та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що обставини, викладені в обвинувальному акті стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в повній мірі не підтверджуються наданими стороною обвинувачення та дослідженими під час судового розгляду доказами, а в інкримінованому обвинуваченому діянні не доведена протиправність діяння з огляду на правову невизначенність Закону, що регулював вказані правовідносини у 2017 році, а отже, і шкода, у вигляді наслідків, як обов`язкова ознака кримінального правопорушення. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив суду, що він свою винуватістьу вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнає. Обвинувачений надав суду покази,що він дійсно у 2017 році, працюючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора Шацького національного природного парку, підписував зазначені в обвинувальному акті лісорубні квитки, які виписував інженерШацького НПП ОСОБА_6 ,на проведення вибіркових санітарних рубок,які були проведені на території трьох лісництв Шацького національного природного парку, що є об`єктом природно-заповідного фонду без отримання лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів. Санітарні рубки було проведеноз метоюполіпшення якісногоскладу лісів,що відноситьсядо діяльностінаціонального паркуз відтвореннялісів.Дані рубки проводилися на підставі лісопатологічних обстежень, до яких були залучені інженери  лісопатологи з м. Херсона та м. Рівне, які спільно з працівниками парку проводили обстеження лісових насаджень на території Шацького національного природного парку. На підставі цих обстежень робилися відводи, визначалися дерева, які необхідно вирубати. Під час таких санітарних рубок було заготовлено деревину, приблизно 90 відсотків якої була дров`яна деревина, яка використовувалася для опалення приміщень Шацького НППта реалізовувалася длянаселення тапідприємств району.І лишевідсотків 10з цієїзаготовленої деревинибула діловадеревина,яка використовуваласядля потребШацького НПП(використовуваласядля будівництварекреаційних пунктів,господарських будівельтощо).Всі ці рубки є фінансово невигідними, оскільки затрати парку на їх проведення завжди перевищують отримані прибутки. Але вказані рубки проводяться Шацьким НПП, так як вони є необхідними для формування продуктивних лісових насаджень. Лісорубні квитки на проведенні санітарних рубок готували спеціалісти Шацького національного природного парку, що мають досвід та працювали не один десяток років в парку, на основі листів керівництва Державного агентства лісових ресурсів України, в яких було чітко прописано, що отримувати ліміти для проведення санітарних рубок і рубок догляду за насадженнями не потрібно. Наскільки йому відомо отримувати ліміти на проведення будь-яких рубок на території Шацького НППпотрібно булоз квітня2018року,але тодівін вжене працювавв ШацькомуНПП.Тому жодноїпротиправності уйого діях,порушень вимогзакону,про щовказано вобвинувальному акті,немає,у зв`язкуз чимобвинувачений просив його виправдати. 
		Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він, працюючи тимчасово виконуючим обов`язки директора Шацького національного природного парку, зокрема протягом жовтня 2017 року, будучи службовою особою, без отримання лімітів підписав п`ять лісорубних квитків: серії 02 ЛКБ № 559654 від 10.10.2017, серії 02 ЛКБ № 559651 від 18.10.2017, серії 02 ЛКБ № 559652 від 10.10.2017, серії 02 ЛКБ № 438890 від 02.10.2017, серії 02 ЛКБ № 438889 від 02.10.2017 на проведення вибіркових санітарних рубок на території трьох лісництв Шацького національного природного парку, що є об`єктом природно-заповідного фонду. Тобто вказані фактичні обставини обвинувачення ОСОБА_4 визнає.
		Окрім того, ці обставини учасниками судового провадження не оспорюються і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 199-к від 19.06.2017 ОСОБА_4 призначено на посаду тимчасово виконуючим обов`язки директора Шацького національного природного парку на термін з 19.06.2017 на період до призначення керівника в установленому законом порядку.
		Відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 455-к від 17.11.2017 ОСОБА_4 звільнено від тимчасового виконання обов`язків директора Шацького національного природного парку з 17.11.2017.
		Згідно до Положення «Про Шацький національний природний парк», затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.02.2002 № 54 (у редакції наказу Мінприроди № 285 від 25.05.2012) директор Шацького національного природного парку вирішує питання діяльності парку відповідно до його завдань; в межах своєї компетенції видає розпорядження та накази, які є обов`язковими для виконання (дотримання) усіма суб`єктами господарювання, що знаходяться на території Шацького національного природного парку та в межах його охоронних зон; розпоряджається коштами та майном відповідно до законодавства, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством, тобто був уповноваженою особою видавати лісорубні квитки. 
		Судом встановлено, що юридичною адресою та фактичним місцем розташування адміністративного приміщення Шацького національного природного парку є адреса: вул. Жовтнева, буд. 61 у с. Світязь, Ковельського (колишнього Шацького) району, Волинської області. Поряд з цим в обвинувальному акті вказано, що місцем вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є приміщення Шацького національного природного парку, що розташоване за адресою: вул. Жовтнева, буд. 1, с. Світязь, Волинської області, що не відповідає встановленим судом обставинам.
		Відповідно до Положення «Про Шацький національний природний парк», затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.02.2002 № 54 (у редакції наказу Мінприроди № 285 від 25.05.2012) Шацький національний природний парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється, як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України". Директор Шацького національного природного парку вирішує питання діяльності Шацького національного природного парку відповідно до його завдань; в межах своєї компетенції видає розпорядження та накази, які є обов`язковими для виконання (дотримання) усіма суб`єктами господарювання, що знаходяться на території Шацького національного природного парку та в межах його охоронних зон; розпоряджається коштами та майном відповідно до законодавства, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством, у тому числі, уповноважений видавати лісорубні квитки.
		Таким чином, згідно з наділеними повноваженнями ОСОБА_4 , обіймаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Шацького національного парку, був службовою особою, а також згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та ст. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976, був працівником правоохоронного органу. 
		Також в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_4 , обіймаючи посаду тимчасово виконуючого обов`язки директора Шацького національного природного парку, був зобов`язаний керуватися передбаченими актами законодавства, Статутом чи Положенням «Про Шацький національний природний парк». Судом було безпосередньо досліджено надане стороною обвинувачення Положення «Про Шацький національний природний парк» та усі надані сторонами докази. Проте будь-які відомості про існування Статуту Шацького національного природного парку, яким, на думку сторони обвинувачення, був зобов`язаний керуватися у своїй роботі ОСОБА_4 , суду не надано та відомості про такий документ у досліджених судом доказах відсутні.
		Факт підписання і видачі тимчасово виконуючим обов`язки директора Шацького національного природного парку ОСОБА_4 , вказаних в обвинувальному акті лісорубних квитків, підтверджується дослідженими судом п`ятьма лісорубними квитками: серії 02 ЛКБ № 559654 від 10.10.2017, серії 02 ЛКБ № 559651 від 18.10.2017, серії 02 ЛКБ № 559652 від 10.10.2017, серії 02 ЛКБ № 438890 від 02.10.2017, серії 02 ЛКБ № 438889 від 02.10.2017.
		Вказані лісорубні квитки виписано та видано на підставі дослідженого судом Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів по Шацькому НПП на 2017 рік, погодженому ДСЛП «Херсонлісозахист», Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; Переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів по Шацькому НПП на III-IV квартал 2017 року, погодженому ДСЛП «Рівнелісозахист», Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Лісорубні квитки видані Світязькому, Мельниківському та Пульмівському лісництвам Шацького національного природного парку, для проведення заходів формування і оздоровлення лісів (вибіркових санітарних рубок), із зазначенням номера кварталу, номера виділу, площі ділянки, маси і виду деревини, строку проведення рубок тощо.
		Дослідженими судом обліково-реєстраційними відомостями, товарно-транспортними накладними підтверджується факт здійснення рубок дерев у кварталах та виділах, що зазначені у вказаних лісорубних квитках, а також відвантаження споживачам одержаної внаслідок здійснення рубок деревини (дров, лісопродукції тощо).
		Допитані всудовому засіданнісвідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які у 2017 році працювали у ОСОБА_22 , Мельниківському та Пульмівському лісництвах Шацького національного природного парку, кожен зокрема, в загальних рисах підтвердили обставини здійснення, на підставі виданих ОСОБА_4 у жовтні 2017 року лісорубних квитків, вибіркових санітарних рубок дерев, а також заготівлю в результаті вказаних рубок деревини та її реалізацію. Що стосується отримання лімітів та оформлення дозвільних документів на проведення зазначених рубок, то їм нічого про це невідомо, оскільки це не входило до їх обов`язків. Вказані рубки вони проводили з метою покращення якісного складу лісу, відповідно до встановлених вимог, оформлених документів, на підставі проведених попередньо обстежень лісу та відводів. Рубці підлягали, як правило, сухостійні, повалені, пошкоджені, хворі дерева.
		Свідок ОСОБА_6 суду надав покази, що в 2017 році він працював на посаді провідного інженера лісового господарства Шацького національного природного парку і до його обов`язків входило, в тому числі, і оформлення лісових та лісорубних квитків. Лісорубні квитки готував він, а підписував директор. У 2017 році на підставі матеріалів відведення та виданих лісорубних квитків у Світязькому, Мельниківському та Пульмівському лісництвам Шацького національного природного парку проводилися рубки догляду та вибіркові санітарні рубки, з метою покращення якісного складу лісу, на підставі санітарно-оздоровчих заходів, матеріалів лісокористування, погодження з науково-технічною радою парку та інших необхідних погоджень. В результаті таких рубок заготовлялася деревина, більша частина якої була реалізована на дрова. Ділової деревини було мало. Лімітів на проведення цих рубок не отримували, тому що це не було спеціальне використання лісових ресурсів, для якого необхідно було отримувати ліміти, а був догляд за лісом. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 надав покази, що у першій половині 2017 року він працював на посаді директора ДСЛП «Рівнелісозахист», працівники якого приймали участь у лісопатологічних обстеженнях лісових насаджень у Шацькому національному природному парку. Такі обстеження проводилися з метою покращення санітарного стану лісів. За результатами обстежень складалися акти, згідно яких рекомендувалося проводити рубки для покращення санітарного стану насаджень. Чи потрібні були ліміти на проведення санітарних рубок у 2017 році він не знає. 
		Свідок ОСОБА_24  надав покази, що у 2017 року він працював на посаді завідувача сектору охорони і захисту лісу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства. У 2017 року він брав участь у лісопатологічних обстеженнях лісових насаджень у Шацькому національному природному парку. Такі обстеження проводилися для виявлення пошкоджених та хворих насаджень, після чого давалася рекомендація по проведенню певних видів рубок. Ці рубки проводяться з метою покращення санітарного стану лісу. Під час рубок лісу проводиться заготівля деревини та її реалізація. Лісорубний квиток є єдиним дозвільним документом для проведення рубок. Зміни до закону щодо отримання лімітів на проведення рубок вступили в законну силу у 2018 році. 
		Показання вказаних свідків об`єктивно узгоджуються між собою та узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 .
		Свідок ОСОБА_25 надала покази, що вона працює на посаді начальника відділу управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації. Свідок зазначила, що вона вважає, що проведення у 2017 році санітарних рубок на території та об`єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належало до спеціального використання природних ресурсів та лісогосподарських заходів, пов`язаних із заготівлею деревини, для проведення яких необхідно було встановлювати ліміти та видавати дозволи на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема Шацького НПП. Проведення рубок без встановлення лімітів та дозволів не відповідає вимогам природоохоронного законодавства. Свідок повідомила суду, що вона є екологом за фахом і в 2017 році вказані питання не входили до її компетенції, оскільки вона не очолювала цей відділ.
		Показання свідка ОСОБА_25 в частині щодо застосування у 2017 році норм права, що стосуються порядку отримання лімітів на проведення санітарних рубок у Шацькому національному природному парку суд до уваги не бере, оскільки свідок є екологом за фахом, і її висловлювання щодо застосування норм права, на думку суду, є її суб`єктивною думкою і не можуть бути достовірним джерелом доказів.
		Лісовим кодексом України та іншими актами законодавства комплексно врегульовано питання охорони, відтворення та раціонального використання лісових природних ресурсів, з урахуванням при цьому інтересів збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
		Згідно ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.
		Відповідно до ст. 65 Лісового Кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватись в порядку загального і спеціального використання.
		Згідно ст. 67 Лісового Кодексу України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: заготівля деревини; заготівля другорядних лісових матеріалів; побічні лісові користування; використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Ст. 68 Лісового кодексу України визначає порядок виділення лісових ділянок для спеціального використання лісових ресурсів.
		Аналогічні положення містить і Закон України «Про рослинний світ», у ст. 8 якого вказано, що використання природних рослинних ресурсів здійснюється в порядку загального або спеціального використання. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 Лісового кодексу України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи, зокрема, санітарні рубки. 
		Отже, санітарні рубки є спеціальним заходом поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей, які мають здійснювати, зокрема, постійні користувачі лісових ресурсів.
		Згідно ст. 100 Лісового кодексу України порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», цього Кодексу та інших актів законодавства.
		Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
		Згідно ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
		Відповідно до ст. 19 Лісового Кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та використовувати земельні ділянки лісового фонду способами, які забезпечували б збереження оздоровчих та захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, використання і відтворення; забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
		За змістом п. 5 ч. 2ст. 105 Лісового кодексу Українивідповідальність запорушення лісовогозаконодавства несутьособи,винні упорушенні вимогщодо веденнялісового господарства,встановлених законодавствому сферіохорони,захисту,використання тавідтворення лісів.
		Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. 
		Закон України «Про природно-заповідний фонд України» визначає правові основиорганізації, охорони, ефективного використання природно-заповідногофонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів, і є спеціальним з питань регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
		Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано у провину порушення вимог ст. 9-1 та ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
		Ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (редакція закону станом на жовтень 2017 року) мала назву «Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду».
		Судом встановлено, що вказаною редакцією ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", що була чинною на час інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення,було врегульовано порядок здійснення спеціального використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, визначено порядок встановлення відповідних лімітів та надання дозволів, необхідних для здійснення спеціального використання природних ресурсів на таких територіях, процедуру анулювання виданих дозволів, підстави для цього та інші питання.
		Згідно ч.ч. 3-4 ст. 9-1 Закону України«Про природно-заповіднийфонд України» спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється в межахліміту навикористання природнихресурсів умежах територійта об`єктівприродно-заповідногофонду,затвердженого центральниморганом виконавчоївлади вгалузі охоронинавколишнього природногосередовища,а такожна підставідозволів.Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та територіальними органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (у редакції закону станом на 2017 рік).
		Відповідно до ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища. Для забезпечення державного управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду можуть створюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органів на місцях, а на території Автономної Республіки Крим  органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (у редакції закону станом на 2017 рік).
		Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 27 від 24.01.2008 затверджено «Інструкцію про застосування порядку встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення» (далі Інструкція).    
		Згідно п. 2.2. Інструкції (у редакції станом на 2017 рік) матеріали щодо встановлення лімітів у наступному році, передбачені пунктом 2.1 цієї Інструкції, у двох примірниках подаються заявникам на погодження до відповідних установ (наукових кураторів територій та об`єктів природно-заповідного фонду, науково-дослідних інститутів) та Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції, Державних управлінь охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі (далі територіальні органи Мінприроди). 
		П. 2.3. Інструкції передбачав, що після погодження з установами, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, заявники подають матеріали до Мінприроди в строк до 15 вересня поточного року. Державна служба заповідної справи, структурні підрозділи Мінприроди розглядають матеріали та готують свої пропозиції щодо прийняття відповідного рішення.                        Відповідно до п. 2.4. Інструкції у разі невідповідності поданих обґрунтовуючи документів щодо встановлення лімітів вимогам пункту 2.1 цієї Інструкції, відсутності погодження відповідно до пункту 2.2 цієї Інструкції чи наданні в них недостовірної інформації Державна служба заповідної справи повертає з обґрунтуванням матеріали заявникам. Після доопрацювання протягом місяця зазначені матеріали розглядаються повторно. 
		13.03.2013 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього середовища», згідно якої усі територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища (Державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях) як юридичні особи публічного права ліквідовуються з 17 травня 2013 року. 
		Зміни до ст. 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно яких відповідні підрозділи обласних державних адміністрацій були включені до переліку уповноважених органів державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, були внесені лише 19.04.2018 (Закон № 2362-VIII від 22.03.2018).    Зміни до«Інструкції прозастосування порядкувстановлення лімітівна використанняприродних ресурсіву межахтериторій таоб`єктів природно-заповідногофонду загальнодержавногозначення», якими виключалась необхідність погодження проектів лімітів із Державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в областях (ліквідованими з 17.05.2013) були внесені лише 15.09.2020 згідно із Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 06.08.2020 № 15. 
		Таким чином, дієвий правовий механізм погодження лімітів на спеціальне використання природних ресурсів на територія та об`єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, починаючи з березня 2013 року і як мінімум по квітень 2018 року був відсутній, оскільки згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції до 19.04.2018) обласні державні адміністрації не були віднесені до спеціально уповноважених органів державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, а згідно Інструкції, матеріали на отримання лімітів передаються до Мінприроди тільки після погодження з його територіальним управлінням, яке припинило своє існування ще 2013 року. В разі надходження матеріалів без такого погодження, Мінприроди зобов`язане повернути їх заявнику з огляду на пряму вказівку п. 2.4 Інструкції. 
		Саме на цій підставі Міністерство екології та природних ресурсів листом № 550/09/03-13 від 23.09.2013 повернуло без розгляду матеріали Шацького НПП на погодження лімітів на використання природних ресурсів та запропонувало повернутись до питання встановлення лімітів після законодавчого врегулювання даного питання.
		Крім того, у листі № 550/09/03-13 від 23.09.2013 зазначено, що «таким чином, питання передачі повноважень, визначених законом України «Про природно-заповідний фонд України» від територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям законодавчо не врегульовано. І, відповідно, не врегульовано питання погодження лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, видачі дозволів тощо».    
		ЗаконУкраїни "Про природно-заповідний фонд України"(в редакції станом на 2017 рік) не містив спеціальних положень щодо порядку проведення рубок формування та оздоровлення лісів.    Главою 4 зазначеного Законуне встановлено заборони щодо проведення рубок формування та оздоровлення лісів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду.                Проведення рубок під час здійснення заходів з поліпшення якісного складу лісів врегульовано Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724 та Інструкцією з проведення рубок формування та оздоровлення лісів.
		Крім того Положенням про спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459, визначено, що видача дозволів на спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (п. 1 Положення). Порядком спеціального використання лісових ресурсів передбачено можливість здійснення спеціального використання лісових ресурсів лише шляхом заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування, другорядних лісових матеріалів, побічних лісових користувань та використання корисних властивостей лісів (п. 1), передбачено погодження відповідних питань при здійсненні спеціального використання лісових ресурсів з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, до складу яких включено колишні територіальні органи Мінприроди (пункти 2, 10, 12, 24, 40, 41, 49, 51, 65 Порядку). В свою чергу, порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів передбачено, що спеціальним дозволом на використання лісових ресурсів є лісорубний або лісовий квиток (п. 1).    
		Порядок та умови здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, що встановлені з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, визначено також Санітарними правилами в лісах України, затвердженимипостановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555. 11.11.2016 набула чинності нова редакція Санітарних правил в лісах України, в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756.    
		П. 2 Санітарних правил в лісах України (в редакції станом на 2017 рік) передбачено, що заходи з поліпшення санітарного стану лісів здійснюються власниками лісів, постійними лісокористувачами з метою оздоровлення насаджень у максимально стислі строки за умови недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище. Зазначені заходи є частиною комплексу профілактичних заходів, що здійснюються з метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.        
		Згідно з п. 5 вказаних Правил заходи з поліпшення санітарного стану лісів плануються і здійснюються на основі матеріалів лісовпорядкування, а також санітарних та лісопатологічних обстежень, а в межах природно-заповідного фонду - відповідно до вимог проектів організації територій та об`єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них з урахуванням специфіки, ступеня та періоду пошкодження насаджень, біології деревних порід, шкідників та збудників хвороб лісу.    
		До санітарно-оздоровчих заходів віднесено: вибіркові санітарні рубки, суцільні санітарні рубки, ліквідацію захаращеності, запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу, захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.                        Також встановлено, що вибіркові санітарні рубки призначаються постійними лісокористувачами на основі матеріалів лісовпорядкування, санітарного та лісопатологічного обстеження, а на територіях природно-заповідного фонду, зокрема, національного парку - за погодженням з органами Мінприроди, які здійснюють державний контроль за дотриманням вказаних Правил.                                                    Таким чином цілі санітарно-оздоровчих заходів докорінно відрізняються від цілей спеціального використання природних, зокрема, й лісових ресурсів.    
		Правилами поліпшення якісного складу лісів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 724, передбачено, що вони визначають основні вимоги до здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення стійкості і продуктивності деревостанів, збереження біорізноманітності лісів, їх оздоровлення і посилення захисних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших функцій шляхом проведення рубок формування і оздоровлення лісів, до яких належать такі рубки: догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, пов`язані з реконструкцією, ландшафтні.    
		Підставою для рубок формування і оздоровлення лісів є матеріали лісовпорядкування та обстежень, що проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами. Рубки догляду проводяться шляхом періодичного вирубування дерев, подальше збереження яких у складі насаджень недоцільне. Рубки догляду можуть бути таких видів: освітлення, прочищення, проріджування, прохідна рубка.                                            Вимоги щодо порядку проведення санітарних рубок за цими Правилами узгоджуються з вимогами Санітарних правил в лісах України.    
		Санітарні рубки (які здійснено на підставі виданих ОСОБА_4 лісорубних квитків) законодавчо віднесені до рубок формування та оздоровлення лісів.                        Таким чином передбачені вказаними нормативними актами заходи з поліпшення якісного складу лісів за своїм змістом, цільовою спрямованістю докорінно відрізняються від спеціального використання природних, зокрема, і лісових ресурсів.    
		Наданий суду стороною захисту висновок науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України № 126/77-с від 27.08.2013 щодо правовогорегулювання зпитань виконаннязаходів,пов`язанихз веденнямлісового господарствав межахтериторій таоб`єктівприродно-заповідногофонду,з якоговбачається,що проведеніз санітарно-оздоровчоюметою рубкине можутьбути віднесенідо видівспеціального використаннялісових ресурсіві дляпроведення цихрубок спеціальнимзаконодавством невимагаються встановленнядодаткових лімітівта видачадодаткових дозволів,суд доуваги небере зогляду нанаступне.
		Сторона обвинувачення ставить під сумнів вказаний висновок з тих підстав, що у ньому висвітлені обставини, що стосуються конкретного підприємства ДП «Цуманське лісове господарство», а не обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Науковці у вказаному висновку зробили застереження про те, що цей висновок призначений виключно для використання замовником цієї наукової експертизи, тобто «ДП "Цуманське лісове господарство», з метою забезпечення його ділових або інших власних інтересів. 
		Відповідно до положень ст.ст. 84, 242, 243 КПК України та Закону України «Про судову експертизу» вказаний висновок не є висновком експерта, як джерелом доказів у кримінальному провадженні в розумінні положень вказаних норм.
		Суд не бере до уваги вказаний висновок і як документ, як належне джерело доказів, оскільки висловлені в ньому аргументи та доводи стосуються іншої судової справи, а не обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, що ставить під сумнів його правильність, об`єктивність, раціональність доводів експерта та аргументованість його висновків і пропозицій саме стосовно обставин, на підтвердження яких його надано суду стороною захисту. 
		Особливо слід звернути увагу на позицію Міністерства екології та природних ресурсів України, яке у відповідь на один і той самий лист Державного агентства лісових ресурсів України від 12.08.2015 № 02-01/5936-15 щодо встановлення лімітів, протягом 20 днів надано дві протилежних за змістом відповіді. Так листом від 16.10.2015 за № 5/1-8/12845-15 заступник міністра ОСОБА_26 , з посиланням на норми чинного законодавства роз`яснив, що при проведенні рубок формування та оздоровлення лісів ліміти на заготівлю деревини, у тому числі на територіях природно-заповідного фонду, не розглядаються і не встановлюються. Даний лист був направлений Державним агентством лісових ресурсів України до Шацького НПП для відома та керівництва в роботі за супровідним листом від 16.11.2015 № 02-01/7953-15. Листом від 06.11.2015 за № 5/1-9/13678-15 в.о. міністра ОСОБА_26 , з посиланням на ті самі норми чинного законодавства зазначив, що заготівля деревини під час проведення санітарних рубок в межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення, яка передбачає її подальшу реалізацію, є спіальним використанням природних ресурсів, яке відповідно до ст. 9-1 Закону України «Про проридно-заповідний фонд України» здійснюється в межах ліміту, а також на підставі дозволів. Даний лист Шацьким НПП не отримувався та до відома ОСОБА_4 не доводився, а був одержаний стороною обвинувачення від Міністерства екології та природних ресурсів України через два роки після подій на запит начальника слідчого управління ГУ НП у Волинській області за супровідним листом № 4.1-8/4088-19 від 13.05.2019. 
		   Враховуючи, що саме на останній лист Міністерства екології та природних ресурсів України сторона обвинувачення посилається, як на доказ протиправності поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 складно знайти більш переконливі аргументи на користь відсутності ясності, чіткості та недвозначності правових норм, що регулювали спірні правовідносини до квітня 2018 року (час внесення змін до ст. 9-1 Закону України «Про проридно-заповідний фонд України»).
		Також, не лише виконавча, а навіть законодавча гілка Державної влади в особі Верховної Ради України була переконана, що Закон України «Про природно-заповідний фонд України» в редакції станом на 2017 рік насправді не містить положень, які зобов`язують лісокористувачів рубки формування і оздоровлення лісів проводити згідно з лімітом на використання природних ресурсів. Саме враховуючи цю обставину, з метою поширення законодавчої вимоги щодо обов`язковості отримання лімітів також і на види рубок, які не пов`язані з використанням природних ресурсів (в т.ч. рубки формування і оздоровлення лісів та інші види рубок), законом№ 2362-VIII від 22.03.2018 ст. 9-1Закону України «По природно-заповідний фонд» (яка, власне і регулює питання лімітів та дозволів) була доповнена новою частиною п`ятнадцятою наступного змісту: «Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів».    
		Враховуючи викладене, необхідно констатувати, що станом на період вчинення інкримінованих ОСОБА_4 діянь, обвинувачений діяв відповідно до того тлумачення чинного законодавства, яке було йому доведене згаданими листами центрального органу виконавчої влади, якому він безпосередньо підпорядковується та яке знайшло своє підтвердження у висновках вчених-правознавців та законодавчій практиці Верховної Ради України.                
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.                Притягнення особи до кримінальної відповідальності за невиконання законодавчого припису, точний зміст якого протягом тривалого часу залишався незрозумілим не лише для неї, а також для вищого законодавчого органу держави, центральних органів виконавчої влади, які забезпечують державну політику у відповідній галузі господарства та експертів в галузі права (висновок науково-правової експертиза Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 27.08.2013), є очевидним порушенням правової визначеності як складової принципу верховенства права, оскільки за таких обставин особа позбавлена можливості передбачати наслідки своєї поведінки та оцінювати її на предмет правомірності.
		На підставі положень ст.ст. 4, 5 КК України, беручи до уваги те, що Закон України № 2362-VIII від 22.03.2018 не маєзворотної сили,а рубкиформування іоздоровлення лісівбуло здійсненодо набранняним чинності,положення ч. 15 ст. 9-1 цього закону зворотної дії в часі не має і застосований до правовідносин у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 бути не може.                                                    Таким чином на час здійснення Шацьким національним природним парком, на підставі зазначених в обвинувальному акті лісорубних квитків, санітарних рубок у 2017 році був неоднозначно законодавчо встановлений обов`язок лісокористувача проводити зазначені рубки згідно з лімітами на спеціальне використання природних ресурсів на підставі дозволів, що свідчить про правову не визначеність.
		Принцип правової визначеності є невід`ємною частиною принципу верховенства права (п.1 ч.1 ст. 7, ст. 8 КПК України). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.                                                        Венеціанська Комісія у своїй доповіді від 4 квітня 2011 року «Верховенство права» вказала, що правова визначеність є елементом верховенства права та є істотно важливою для питання довіри до судової системи. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону легко доступним, закон має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особи мала можливість скерувати свою поведінку.                                        Конституційний Суд України у рішенні від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 вказав, що із конституційнихпринципів рівностіі справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить досваволі (абзац2 п.п. 5.4 п. 5 мотивувальної частини).    
		Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати положення, або дати людині чітку вказівку щодо обставин та умов, за яких державні органи мають право вжити заходів, що вплинуть на права особи (рішення у справах «Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін.).
		У практиці ЄСПЛ також застосовуються вироблені багаторічною практикою підходи, відповідно до яких якість закону означає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване застосування відповідного законодавства; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та правильності, що допускає можливість різного тлумачення такого законодавства, порушує критерій «якості закону»; втручання у право особи може бути виправданим, якщо воно не тільки «встановлено законом» та здійснено «згідно із законом», але й передбачається «якісним» законом.                                                        Окрім того ЄСПЛ вказує, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить значною мірою на судових органах, які застосовують і тлумачать Закон («Вєрєнцов проти України», «Кантоні проти Франції» на ін.).
		   Положення ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» станом на 2017 рік не містили норми, яка б вказувала на необхідність проведення санітарних рубок на підставі лімітів (така норма з`явилась у Законі лише в квітні 2018 року).    
		За таких обставин слід прийти до висновку, що чинне станом на 2017 рік законодавство не визначало чітко та недвозначно необхідність проведення рубок формування та оздоровлення лісів на підставі лімітів (жодної прямої вказівки на це Закон не містив). 
		Відповідно до чинного станом на 2017 рік Положення «Про Шацький національний природний парк», затвердженого Наказом Міністерства екології і природних ресурсів України від 06.02.2002 № 54 Шацький НПП підпорядковується Державному агентству з лісових ресурсів України. Директор парку призначається на посаду та звільняється з посади Держлісагенством.        Відповідно до п.1 «Положення про Державне агентство лісових ресурсів України», затвердженого Постановою КМУ від 8 жовтня 2014 року № 521б ( в редакції станом на 2017 рік), Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.                                        Таким чином, саме на Державне агентство з лісових ресурсів України покладені функції реалізації державної політики у сфері ведення лісового господарства. Відповідно до Лісового кодексу України, ведення лісового господарства включає в себе діяльність з 1) охорони та захисту лісів; 2) використання лісів; 3) відтворення лісів.        
		Виконуючи покладені на нього законом функції, Агентство неодноразово (12.08.2015 лист за № 02-01/5936-15, 16.11.2015 лист за № 02-01/7953-15) інформувало Дирекцію Шацького НПП про відсутність законодавчої вимоги щодо отримання лімітів на проведення рубок під час проведення заходів з поліпшення якісного стану лісів.        
		З огляду на викладене, директор Шацького НПП ОСОБА_4 не мав чіткої і недвозначної вказівки закону щодо одержання ліміту на спеціальне використання лісових ресурсів при підготовці заходів з поліпшення якісного стану лісів, що передбачали рубки формування та оздоровлення лісів.                                                
		Сторона обвинувачення свій висновок про факт заподіяння шкоди вказаними рубками ґрунтує виключно на розрахунках розміру шкоди, проведених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».            
		У дослідженому судом акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Шацького національного природного парку від 28.12.2018 № 070-22/01 зазначено, що протягом 2016-2017 років на території Мельниківського, Пульмівського та Світязького лісництв Шацького національного природного парку здійснювалися рубки дерев (прохідні, вибіркові санітарні, проріджувальні) без оформлення належним чином ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у 2016, 2017 роках, у тому числі, на підставі вказаних в обвинувальному акті лісорубних квитків. Вказане порушення допущене колишнім т.в.о. директорв Шацького НПП ОСОБА_4 , і розмір шкоди, заподіяної порушенням вимог природоохоронного законодавства становить 9316374 гривні. 
		У висновку судово-економічної експертизи № 9 від 12.04.2019 вказано, що розмір матеріального збитку внаслідок проведення незаконних рубок дерев без оформлення належним чином ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у 2016-2017 роках, допущеного т.в.о. директора Шацького НПП ОСОБА_4 , що встановлений актом ревізії № 070-22/01від 28.12.2018, підтверджується документально частково, на суму 9505243,50 гривень. 
		З цього приводу слід зазначити, що кримінальне провадження № 12018030000000370, хоча й було внесене до ЄДРДР 26.07.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України (незаконна порубка лісу), однак в подальшому було перекваліфіковане на ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість), з якого матеріали відносно ОСОБА_4 були виділені у кримінальне провадження № 62021140020000025 і з такою кваліфікацією надійшло до суду з обвинувальним актом. З моменту такої перекваліфікації дії обвинуваченого не кваліфікуються як незаконна порубка лісу.    
		   Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділений лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом  лісорубний квиток, або лісовий квиток. Рубки, які є предметом даного кримінального провадження, проведені на підставі відповідних лісорубних квитків.                                            Висновок про заподіяння шкоди даним рубками ґрунтується на розрахунках відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 541 від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд».     В той же час, в даному провадженні незаконна порубка лісу обвинуваченому або будь-кому іншому не інкримінована, оскільки вказані рубки відбувались на підставі лісорубних квитків, які відповідно до положень ч.1 ст. 69 Лісового кодексу України є спеціальним дозволом на проведення рубок.    
		При цьому сума заподіяної рубками «шкоди» обрахована виходячи з незаконної порубки по усіх п`яти лісорубних квитках (без розмежування по епізодно). Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння є необережним злочином, воно не може кваліфікуватись як продовжуваний злочин, тому, що, хоча і складається з кількох тотожних діянь, однак за визначенням не може охоплюватись єдиним умислом.                                            Підставою для санітарних рубок є матеріали лісовпорядкування та обстежень, які проводяться власниками лісів і постійними лісокористувачами.            
		Для проведення рубок формування і оздоровлення лісів власником лісів або постійним лісокористувачем видається лісорубний квиток в установленому порядку.                    Відповідно до ст. 1 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2007 № 761, спеціальним дозволом на використання лісових ресурсів є лісорубний квиток.
		Рубки формування і оздоровлення лісів, зокрема вибіркові санітарні рубки, здійснені згідно лісорубного квитка, виданого на підставі матеріалів лісовпорядкування та обстежень, проведених власниками лісів і постійними лісокористувачами в межах завдань на відповідний рік очевидно є заходами з покращення якісного стану лісів, та за визначенням не спричиняють шкоди лісу, а саме шкода є необхідним єлементом злочину з матеріальним складом. 
		Такси, затверджені Постановою КМУ від 24.07.2013 р. № 541, застосовуються лише для визначення розміру реальної шкоди, заподіяної лісу. При цьому заподіяння шкоди рубками не є презумпцією, а підлягає доказуванню наряду із іншими обставинами. Будь-яких даних, які б свідчили, що заходи з покращення якісного стану лісів, проведені Шацьким НПП на підставі матеріалів лісовпорядкування та погоджені із установами лісозахисту, лісопатологами, органами Державної екологічної інспекції та Держлісагентства, насправді призвели до зворотних наслідків (заподіяння шкоди довкіллю), матеріали справи не містять.                            Натомість,науково-експертнимдослідженням наслідківрубок,які були проведеніпротягом 2015-2017років натериторії ШацькогоНПП (згідноекспертного висновкуІнституту екологіїКарпат НАНУкраїни)встановлено,що санітарнірубки проведеніу відповідностіз «Санітарнимиправилами влісах України»з дотриманнямзмін доних №724від 12.05.2007.Рубки проведені здодержанням відповіднихтехнологій,що забезпечилозбереження наявногопідросту ітих дерев,які непідлягали вирубуванню,і булинеобхідним таважливим заходомпідвищення рівняприродної лісовоїрослинності тазбереження біологічногорізноманіття влісових екосистемах.        
		   У дослідженому судом висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи № 19694/19-48 від 12.09.2019, вказано, що у 2016-2017 роках вибіркові санітарні рубки, прохідні рубки, проріджувальні рубки на території Пульмівського, Мельниківського, Світязького лісництва Шацького національного природного парку було здійснено без встановлення відповідних щорічних лімітів, тобто за відсутності чітких обсягів використання природних ресурсів у межах яких повинні виписуватись лісорубні квитки як дозволи на спеціальне використання природних ресурсів, у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, без врахування особливостей режиму території природно-заповідного фонду України, що є обов`язковою вимогою для підготовки та подачі проектів лімітів до Мінприроди України; вказані рубки проведено всупереч вимогам нормативно-правових актів та чинного законодавства, а саме ст. 100 Лісового кодексу України, ст. 9-1, 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", охоронного зобов`язання № 365 Шацького НПП, п.п.1.1-1.4, 2.6 Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.    
		Також, у даному провадженні було проведено додаткову судову інженерно-екологічну експертизу № 401-405/21-22 від 16.03.2021 на вирішення якої було поставлено питання: чи належить до спеціального використання природних ресурсів проведена на підставі вищезазначених лісорубних квитків рубка?; чи належить рубка, проведена на підставі лісорубних квитків до лісогосподарських заходів, повязаних із заготівлею деревини?; чи потрібно було у 2017 році для проведення рубок формування та оздоровлення лісів отримувати ліміти?; чи відповідає вимогам природоохоронного законодавства проведена на підставі вищевказаних лісорубних квитків на території Шацького національного природного парку без встановлених лімітів та дозволів? 
		У дослідженомусудомвисновку експертаза результатамипроведення додатковоїсудової інженерно-екологічноїекспертизи зазначено,що рубки,проведені напідставі лісорубнихквитків серії02ЛКБ №559654від 10.10.2017, серії 02ЛКБ №559651від 18.10.2017, серії 02ЛКБ №559652від 10.10.2017, серії 02ЛКБ №438890від 02.10.2017, серії 02 ЛКБ № 438889 від 02.10.2017 належать до спеціального використання природних ресурсів та лісогосподарських заходів, пов`язаних із заготівлею деревини. У 2017 році для проведення рубок формування та оздоровлення лісів, у тому числі вибіркових санітарних рубок, необхідно було встановлювати ліміти на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема Шацького НПП. Проведення рубок на підставі вказаних лісорубних квитків на території Шацького НПП без встановлення лімітів та дозволів не відповідає вимогам природоохоронного законодавства, зокрема, ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України, Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
		Проте, в порушення Інструкції щодо проведення судової інженерно-екологічної експертизи предметом вирішення даної експертизи має бути в тому числі шкода спричинена незаконною вирубкою лісу і розмір такої шкоди має бути встановлений в комплексі з врахуванням коефіцієнту користі від проведених заходів  рубок формування та оздоровлення лісів, шкоди в разі їх не проведення, і шкоди завданої в наслідок незаконних рубок. В матеріалах провадження наявний науковий висновок спеціалістів щодо доцільності та результатів санітарно-оздоровчих і лісовідновних заходів, проведених на території Шацького НПП у 2017 році.
		Так, згідно з Інструкцією про проведення інженерно  екологічної експертизи, інженерно-екологічна експертиза  це процес дослідження явищ, процесів та матеріальних об`єктів, пов`язаних з впливом техногенних факторів на стан екосистем, з метою встановлення фактичних даних , що мають значення для справи (виявлення обставин виникнення негативного впливу на навколишнє природнє середовище, оцінки наслідків, що настали та визначення розміру відшкодування збитків, завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства), встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями /бездіяльністю спеціально уповноважених осіб і наслідками, що настали. 
		Отже, в період 2017 року, як уже було встановлено був відсутній спеціальний суб`єкт владних повноважень, який би видавав і погоджував ліміти, а відтак, не проведення заходів формування та оздоровлення лісів могло б спричинити більше шкоди чим шкода, внаслідок проведення цих заходів без отримання лімітів. У зв`язку з чим, дана шкода мала би бути встановлена в ході проведення інженерно-екологічної експертизи.    
		У даному кримінальному провадженні було призначено і проведено окремо судово-економічну експертизу (висновок експерта № 9 від 12.04.2019), яка була проведена на підставі акту ревізіі № 070-22/01 від 28.12.2018 і в ухвалі про призначення експертизи від 14.02.2019 року вказано, що дані рубки проведено незаконно без оформлення належним чином ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у 2016-2017 роках, тому, експерт провела лише економічний розрахунок вартості зрубаних дерев, помноживши на розмір шкоди за незаконну рубку дерев, передбачений Додатком 1 до Постанови КМУ від 24.07.2013 року № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природо-заповідний фонд». 
		Органом досудового розслідування не визначено розміру «шкоди» за кожним окремим епізодом інкримінованої ОСОБА_4 протиправної діяльності та проведено безпідставне її «складання» як в продовжуваних злочинах.                    
		ОСОБА_4 інкримінується п`ять епізодів протиправної діяльності (видача в різний час п`яти різних лісорубних квитків на проведення вибіркових санітарних рубок в різних кварталах і виділах трьох різних лісництв Шацького НПП).                                    При цьому сума заподіяної рубками т.зв. «шкоди» обрахована шляхом додавання по усіх п`яти лісорубних квитках (без розмежування поепізодно), що допускається виключно при обвинуваченні особи у вчиненні продовжуваного злочину. Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння є неумисним, воно не може кваліфікуватись як продовжуваний злочин (ч. 2 ст. 32 КК України), оскільки, хоча й складається з кількох тотожних діянь, очевидно не може охоплюватись єдиним умислом (умисел в неумисних злочинах відсутній за визначенням). При повторності злочинів (ч.1 ст. 32 КК України) обвинувач зобов`язаний сформулювати обвинувачення окремо по кожному зі злочинів такої повторності та визначити розмір шкоди за кожним з інкримінованих епізодів, чого зроблено не було. Складання розміру шкоди за такими обвинуваченнями є неприпустимим.
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, перевіривши та оцінивши докази з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність наданих суду і безпосередньо досліджених судом доказів  з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення по суті кримінального провадження, суд дійшов до переконання, що органом досудового розслідування не здобуто і не надано суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження вказаного в обвинуваченні щодо ОСОБА_4 неналежного виконання ним як службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.                                    Згідно з вимогами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.            
		Відповідно до вимог ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.                                                    Згідно ст.ст. 8, 9, 17 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.                                    Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.    П. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Європейський суд з прав людини також вказує, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
		   Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.            Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.                            Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.                                            Відповідно до ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу, відповідно до вимог ч.2 якої жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення усіх питань, зазначених у ст. 374 КПК України.        
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок. Положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.                Таким чином суд, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності, взаємозв`язку та переконливості, перевіривши та оцінивши усі доводи учасників судового провадження, дійшов висновку, що обвинувачення ОСОБА_4 є недоведеним, так як воно не обґрунтовано достатніми, належними та допустимими і достовірними доказами, які б підтверджували винуватість особи поза розумним сумнівом.    
		На підставі викладеного, з урахуванням доказів, наданих суду стороною обвинувачення та стороною захисту, що досліджені та перевірені в судовому засіданні в повному обсязі, враховуючи те, що можливості збирання доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 вичерпані, суд дійшов переконання про недоведеність наявності в діях обвинуваченого складу вказаного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 слід визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдати, у зв`язку з тим, що не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, в якому він обвинувачується.                
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні у розмірі 20626 гривень 90 копійок слід віднести на рахунок держави.    
		   Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		 
		                        у х в а л и в:
		 
		       ОСОБА_4  визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та виправдати його, у зв`язку з тим, що не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, у розмірі 20626 (двадцять тисяч шістсот двадцять шість) гривень 90 копійок слід віднести на рахунок держави.
		       На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Шацький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.                                                    Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.            Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.    
		 
		Суддя             /підпис/ ОСОБА_1 
		Згідно з оригіналом                                                 Суддя Шацького районного суду Волинської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...