Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 946/2825/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 26.05.2025. Зареєстровано: 27.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/946/360/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025162150000087

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний № 946/2825/25 
		Провадження № 1-кп/946/360/25 
		 
		У К Р А Ї Н А
		ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________________________________________
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		26 травня 2025 року                             м. Ізмаїл
		 
		Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області 
		у складі: головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 ,
		потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у місті Ізмаїлі Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025162150000087 від 21.01.2025, за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїла Одеської області, громадянина України, з середньоюспеціальною освітою, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		20.01.2025 о 23 год. 10 хв. в м. Ізмаїлі Одеської області водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Придунайська з боку вул. Севастопольська в напрямку вул. Українська, та в порушення вимог Правил дорожнього руху, а саме:
		- п. 1.5, згідно з яким дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		- п. 2.3 (б), згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		- п. 12.4, згідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год;
		- п. 12.1, згідно з яким при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, водій ОСОБА_4 , внаслідок злочинної самовпевненості, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, де біля будинку № 197 по вул. Придунайській, не був уважним, не урахував дорожню обстановку, та, рухаючись в населеному пункті з перевищенням швидкості руху, яка складала близько 120 км/год, не вибрав належну швидкість руху, що забезпечує безпеку дорожнього руху, в результаті чого на вищевказаній ділянці вулиці, не впорався з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини дороги вліво по ходу свого руху на узбіччя, де здійснив зіткнення із бетонним стовпом ліній електропередач, парканом будинку, та допустив перекидання транспортного засобу. 
		В результаті дорожньо-транспортної події пасажиру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: саден на обличчі, крововиливу в м`які тканини голови потиличної ділянки, нерівномірно вираженого крововиливу під м`які мозкові оболонки головного мозку, закритої травми тулуба: синця на тулубі на передній поверхні грудної клітки справа поміж середньо-ключичною та передньою пахвовою лініями, в проекції 1-3-го ребер крововиливів під плевру легень, розриву легень, печінки та нирок, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя, від яких останній помер на місці події.
		Також, в результаті дорожньо-транспортної події пасажиру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя.
		Допущені водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.1, 12.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та у своїй сукупності призвели до настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_8 та спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
		Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження, та якщо вони спричинили смерть потерпілого. 
		   
		II. Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		«Стаття 286.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
		1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
		…
		2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
		караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого».
		 
		III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. 
		В ходісудового розгляду ОСОБА_4 детально розповівпро обставинивчиненого нимкримінального правопорушення,та щиророзкаявся вйого вчиненні.Обвинувачений підтвердиввикладені вобвинувальному актіобставини кримінальногоправопорушення,та пояснив,що 20січня 2025року,ввечері,відвозивши друзівдодому,та поспішаючидо комендантськоїгодини,на вул.Придунайській перевищившвидкість близько 120км/год,та невпорався зкеруванням,і здійснивДТП.В машинізнаходились йогодрузі: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та загиблий ОСОБА_8 .Просить вибаченняу потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ,вину визнаєу повномуобсязі,у вчиненомущиро розкаюється.Крім того, ОСОБА_4 зазначив,що відшкодувавматеріальну шкодупотерпілим оплатив лікуваннята похорони.Також обвинувачений ОСОБА_4 в судовомузасіданні підтвердив,що вінраніше неодноразовопритягався доадміністративної відповідальностіза вчиненняправопорушень усфері безпекидорожнього руху. 
		Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що пам`ятає лише те, як вони звільнилися та сідали в машину, а як їхали  вже не пам`ятає. Між тим, зазначив, що ДТП сталася 20.01.2025, час ДТП він не пам`ятає, їхали вони на автомобілі «Mercedes», він сидів за переднім правим сидінням. ОСОБА_6 також зазначив, що перебуває у дружніх стосунках із обвинуваченим ОСОБА_4 , жодних претензій до нього не має, оскільки він разом із своїми батьками повністю відшкодували витрати, які він поніс, а також моральну шкоду. Просив суд пом`якшити міру покарання обвинуваченому, та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
		Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що її син, ОСОБА_8 , з друзями був у тенісному клубі. Після цього, як завжди, його друзі привозили його додому. Дуже часто привозив його ОСОБА_4 . Потерпіла зазначила, що її син загинув внаслідок ДТП, яка сталася через те, що ОСОБА_4 не зміг впоратися з керуванням. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, оскільки його батьки відшкодували їй всі затрати матеріального та морального характеру, і вони разом з обвинуваченим надають їй фізичну допомогу та моральну підтримку протягом всього часу після ДТП. ОСОБА_7 просила суд при визначенні міри покарання ОСОБА_4 звільнити його від відбування покарання з випробуванням. 
		Враховуючи, що всі учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд, на підставі ч. 3ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України(далі КПК України), за згодою учасників кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.На виконання вимог ч. 3ст. 349 КПК України, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, і погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України  порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження, та якщо вони спричинили смерть потерпілого. 
		 
		IV. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		До обставин, які відповідно дост. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
		Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст.91, ч. 1 ст.92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК Українисуд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися під час судового розгляду, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
		 
		V. Мотиви призначення покарання.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, керуючисьст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України, що згідно з ч. 5 ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
		Згідно з медичною довідкою ОСОБА_4 під наглядом лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що ОСОБА_4 не належить до осіб з інвалідністю.
		Відповідно доч.1ст.368КПК України,ухвалюючи вирок,суд приймаєдо відомадосудову доповідьз інформацієюпро соціально-психологічнухарактеристику обвинуваченого.Так,з досудовоїдоповіді,складеної відносно ОСОБА_4 вбачається,що ризикивчинення нимповторного кримінальногоправопорушення танебезпеки длясуспільства,у томучислі дляокремих осіб,оцінюються яксередні. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства. 
		З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, причини та наслідки вчинення кримінального правопорушення, а також відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутність життєвого досвіду з огляду на молодий вік обвинуваченого, того факту, що ОСОБА_4 в період з травня 2022 року по січень 2025 року неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, а саме  за ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, з урахуванням думок потерпілих, виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Суд також вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з визначенням йому іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України, із покладанням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України. 
		Суд переконаний у тому, що визначена міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, і таке покарання призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять в нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
		Також, враховуючи дані досудової доповіді, обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне додатково покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		 
		VI. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 був затриманий у даному кримінальному провадженні 23.01.2025. Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.01.2025 відносно ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був продовжений ухвалою суду від 17.03.2025 на строк 38 днів, в межах строку досудового розслідування, із визначенням розміру застави у сумі 242240 грн. 19.03.2025 ОСОБА_4 був звільнений з-під варти на підставі внесення застави у сумі 242240 грн. 
		Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України, у разі засудження до позбавлення волі, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання з розрахунку день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. 
		Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ч. 4 ст.174, ст. 100 КПК України. 
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 28001,28 грн, а саме: для проведення судової експертизи від 25.02.2025 № СЕ-19/116-25/2939-ІТ у сумі 4775,40 грн, судової експертизи від 26.02.2025 № СЕ-19/116-25/2946-ІТ у сумі 7959 грн, та судової експертизи від 12.03.2025 № 627-34-25 у сумі 15266,88 грн. 
		 
		Керуючись ст.369-371,373-375, ч. 15 ст.615 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		1.  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення воліна строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		2. На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки. 
		3. На підставі ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки:
		?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		?не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		?виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		4. Роз`яснити  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
		5. Згідно з ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України, іспитовий строк  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме  з 26.05.2025.
		6. Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України, строк додаткового покарання  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у видіпозбавлення правакерувати транспортнимизасобами,обчислювати змоменту набраннявироком законноїсили.
		7.Запобіжний захід ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили не обирати.
		8. Заставу в сумі 242240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), внесену згідно з квитанцією АТ «Перший Український Міжнародний Банк» № 49289617 від 19.03.2025,повернути застоводавцю ОСОБА_10 .
		9. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 23.01.2025 по 19.03.2025, виходячи з розрахунку день за день.
		10. З набранням вироком законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчих суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.01.2025 та 27.01.2025 арешти, та: 
		- вилучений 21.01.2025 в ході огляду місця ДТП біля будинку № 197 по вул.Придунайська в м. Ізмаїлі Одеської області автомобіль марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,  повернути власнику, поновивши право його користування та розпорядження;
		- оптичний диск DVD-R з відеозаписом за 20.01.2025, на якому зафіксована подія ДТП з відеореєстратора «Xiaomi», який перебував в салоні автомобіля «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_2 під час руху,  залишитив матеріалахкримінального провадженняпротягом усьогочасу їхзберігання.  
		11. Стягнути з  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьдержави документальнопідтверджені витратина залученняексперта дляпроведення судовихекспертиз всумі 28001,28грн (двадцятьвісім тисячодна гривня28коп.).
		12. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		13. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
		14. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
		15. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
		Одеської області ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...