Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/9445/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Пособництво державі-агресору.
Надіслано судом: 27.05.2025. Зареєстровано: 27.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/766/713/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023000000000841

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №766/9445/24
		н/п 1-кп/766/713/25
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26.05.2025 року м. Херсон
		 
		Херсонський міський суд Херсонської області в складі: 
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора (в режимі відеоконференції): ОСОБА_3 
		прокурора: ОСОБА_4 
		захисника (в режимі відеоконференції): ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в порядкуспеціального судовогопровадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17.08.2023 під №22023000000000841 за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Херсона, громадянина України, останнє відоме місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		-у вчиненнікримінального правопорушення(злочину), 
		передбаченого ст. 111-2 КК України, -
		 
		в с т а н о в и в:
		I. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що держава-агресор рф окупувала серед іншого частину Херсонської області та сформувала окупаційну адміністрацію для управління вказаними територіями, перебуваючи на вказаній тимчасово окупованій території Херсонської області, у період з червня 2022 року по липень 2022 року (більш точний час досудовим розслідування не встановлено), діючи умисно, незаконно, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, з метою завдання шкоди Україні, надавав допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора з реалізації та підтримки рішення, а саме: указу так званого «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області» №50-р «Про створення державного унітарного підприємства «Херсонська залізниця», за невстановлених обставин був добровільно, призначений у зазначеному псевдо підприємстві на посаду так званого «керівника станції «Херсон», яка знаходиться за адресою: вул. Паровозна, 19, м. Херсон, до функціональних повноважень якого входила організація залізно-дорожніх перевезень через станцію «Херсон» особового складу збройних сил рф в «Херсонській залізниці».
		При цьому ОСОБА_6 в період з червня 2022 року по листопад 2022 року та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах добровільно допомагав забезпечувати функціонування залізничного транспорту на окупованій території для його використання на користь останніх. 
		ОСОБА_6 , будучи колишнім керівником станції «Херсон-порт» об`єднаної дирекції Херсонської області, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, діючи умисно, добровільно, на шкоду національним інтересам України, пропагував ідеї «руського миру» у середовищі співробітників залізничного транспорту на території Херсонської області, підбурюючи останніх до надання підтримки, сприяння та співпраці із представниками окупаційної адміністрації рф, тобто з державою-агресором. 
		 
		ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаній посаді продовжив дії, під час проведення зборів працівників станції «Херсон» у псевдо підприємстві «Державне унітарне підприємство «Херсонська залізниця», закликав присутніх осіб до зайняття посад у підприємстві, прийняття громадянства та паспортів рф, обіцяв високу заробітну плату у російських рублях, при цьому особисто здійснюючи виплату заробітної плати працівникам у підпорядкованому йому підрозділі готівкою у російських рублях. 
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ст.111-2КК України як умисні дії, спрямовані на допомогу (пособництво) окупаційній адміністрації державі-агресора, вчинених громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій окупаційної адміністрації держави-агресора. . 
		 
		ІI. Застосовані судом правові процедури 
		Спеціальне судове провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia)
		З урахуванням того, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, суд вважає за необхідне мотивувати окремо.
		Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2КК України, надійшов до Херсонського міського суду Херсонської області для розгляду по суті.
		Ухвалою суду від 18.06.2024 було призначено підготовче судове засідання.
		Судом від призначення обвинувального акту до підготовчого судового засідання та до ухвалення рішення про проведення спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого, було проведено судові засідання: 24.07.2024, 23.09.2024, 02.10.2024,.
		Про всі зазначені вище судові засідання обвинувачений повідомлявся про судовий розгляд кримінального провадження стосовно нього.
		Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.
		До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження доказів.
		При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним уст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.
		Так, змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК Українипередбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
		Згідно положень ч. 2 ст. 297-1 КПК Українивбачається, що серед переліку злочинів, щодо яких може здійснюватися спеціальне досудове розслідування, наявне посилання на ст. 111-2 КК України, за якою пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 .
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 135 КПК Україниособа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком; здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
		У відповідності до положень ч. 8ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної ВР України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою  сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
		На виконання зазначених положень процесуального закону, повідомлення про виклик обвинуваченого ОСОБА_6 до призначених судових засідань здійснювались шляхом направлення повісток на останню відому адресу проживання в м. Херсоні, а також було опубліковано у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме: у газеті «Урядовий кур`єр» та на сайті Офісу Генерального прокурора. Також, відповідні повідомлення про виклик до суду були завчасно опубліковані на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області щодо всіх судових засідань, які призначались у кримінальному провадженні.
		Водночас, не зважаючи на наявні у матеріалах провадження докази відсутності ОСОБА_6 на території України, у органу досудового слідства, прокурора та суду відсутні будь-які відомості щодо адреси можливого проживання або перебування останнього за кордоном для направлення судового повідомлення про виклик в порядку ч. 7ст. 135 КПК України.
		З огляду на наявні матеріали провадження, суд не вбачає будь-яких інших можливостей, які могли б бути використані для повідомлення обвинуваченого.
		 
		ІІІ. Щодо забезпечення права на захист
		Відповідно до ч. 2 ст. 47 КПК Українизахисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст.49 КПК Українисуд зобов`язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимогст. 52 цього Кодексуучасть захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника. У цьому провадженні участь захисника є обов`язковою з огляду на положення ч. 1ст. 52 КПК України, оскільки висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину.
		Разом з цим, стосовно ОСОБА_6 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК Україниучасть захисника у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою, але з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
		Під час підготовчого судового засідання та проведення подальшого спеціального судового провадження даного кримінального провадження, судом у повному обсязі було забезпечено участь захисника в захисті інтересів обвинуваченого.
		З урахуванням зазначеного, ухвалою суду від 02.10.2024 клопотання прокурора про здійснення спеціального судового розгляду було задоволено, оскільки наявними у матеріалах справи доказами належним чином доведено, що обвинувачення ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22023000000000841 від 17.08.2023 висунуте щодо злочину, передбаченого ст. 111-2 КК України, тобто того, який входить до переліку злочинів, зазначених у ч. 2ст. 297-1 КПК України. Ухвалою суду від 11.12.2024 був призначений судовий розгляд з вирішенням питань, передбачених ч. 3 ст.31,314-316 КПК України.
		Разом з цим, за період часу з 18.06.2026 (ухвали про призначення підготовчого судового засідання) та до виходу суду до нарадчої кімнати 26.05.2025, інформація, яка стосувалася всіх призначених судових засідань, своєчасно публікувалася та була доступною через офіційний веб-сайт суду та публікацій у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження.
		Підсумовуючи, суд констатує, що всі передбаченіКПК Україниумови для проведення судового за спеціальною процедурою «in absentia», судом виконані та дотримані у повному обсязі.
		 
		IV. Позиція сторін кримінального провадження
		Прокурор в ході судових дебатів висловила позицію, щодо повної доведеності вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Просила визнати обвинуваченого ОСОБА_6 винним та призначити відповідне покарання в межах санкції ст. 111-2КК України, застосувавши додаткове покарання як у виді позбавлення права обіймати певні посади.
		Захисник заперечив проти наявності в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки на його переконання обвинувачений вимушено опинився на окупованій території, а відповідно з урахуванням тієї ж Женевської конвенції зобов`язаний був дотримуватись вимог окупаційної влади. З огляду на зміст досліджених доказів вважає, що умисний характер дій ОСОБА_6 під час судового розгляду не був доведеним, а відповідно можливо стверджувати, що останній діяв під примусом. Отже достатні підстави для виправдання ОСОБА_6 . 
		 
		V. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення
		Відповідно до ст. ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2025 (справа №761/18385/24, н/п №1-кс/761/12089/2024), по даному кримінальному провадженню здійснювалося спеціальне досудове розслідування.
		Так вина ОСОБА_6 у вчиненні поставленого йому у провину кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-2КК України, за вказаних вище обставин, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються в між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй належності, достовірності та допустимості, а саме:
		- протоколом огляду від 01.12.2022 з фототаблицею до нього, відповідно до якого оглянута адміністративна будівля, розташована по вул. Залізничній, 17, в м. Херсоні. Так учасники огляду зайшли до приміщення кабінету, двері до якого позначені номером 105. Так в зазначеному кабінету виявлено та вилучено документи, які стосуються діяльності так званого «государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога»;
		- протоколом оглядувід 07.04.2023 з долученими до нього документами, відповідно до якого оглянуто: 1. наказ від 01.07.2022 «государственного унитарного предприятия «Херсонская железная дорога» станция Херсон  О возложении обязанностей по проведению вводного инструктажа работникам станции Херсон» за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»; 2. доповнення у список професій та посад, згідно з яким робітники станції Херсон повинні проходити обов`язкові огляди за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»; 3. звіт ОСОБА_7 по проведеній роботі по Акту перевірки стану охорони праці на станції Херсон від 23.08.2022 за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»; 4. звіт ОСОБА_7 про виконання вимог наказу від 02.08.2022 №52 за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»; 5. заявка ОСОБА_7 на виготовлення бланків та журналів за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»; 6. звіт про виконання вимог наказу від 08.07.2022 №25 за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»; 7. звіт про виконання вимог наказу від 18.07.2022 №32 за підписом ОСОБА_6 як «и.о. начальника станции Херсон»;
		- висновком експерта від 29.03.2024 №208/1, відповідно до якого підпис у графі «и.о. начальника станции Херсон у документі «Отчет об исполнении требований приказа от 08.07.2022 №25» виконано ОСОБА_6 . Підпис у графі «и.о. начальника станции Херсон у документі «Отчет об исполнении требований приказа от 18.07.2022 №32» виконано ОСОБА_6 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнала фото із зображенням ОСОБА_6 ;
		Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка суду пояснила, що у серпні 2022 року її знайома запропонувала прийти влаштуватись на роботу на станцію Херсон, де на той момент начальником вже був ОСОБА_6 , якого їй так і представили. Крім того ОСОБА_6 особисто проводив співбесіди з майбутніми кандидатами на роботу на станції Херсон і приймав остаточне рішення з цього приводу. Спочатку її оформили на роботу в якості прибиральниці, а пізніше з 01.09.2022 перевели на посаду, функціональні обов`язки якої полягали у «табелюванні» працівників станції Херсон.
		Коли на роботу оформляли сторожів, то ОСОБА_6 наголошував на тому, що не хоче, щоб вони бачили хто саме працює на станції Херсон. 
		ОСОБА_6 як начальник станції займався складанням графіків переміщення вантажів, їх розвантаження тощо, тобто координував всі процеси пов`язані з цим. В силу своїх посадових обов`язків вона була мало дотичною до безпосередніх процесів на станції Херсон, але наскільки зрозуміла було переміщення вантажів в бік смт. Нижні Сірогози Херсонської області, а також до річпорту в м. Херсоні. 
		Працівники на станції Херсон наче були місцеві  з Херсона, проте по розмовах інших чула, що на станцію неодноразово приїжджали представники ФСБ рф, які контролювали роботу станції. 
		Зазначила, що одного разу мала місце ситуація, коли на роботу на станцію Херсон влаштувався новий хлопець. В цей період був один з перших серйозних прильотів з боку Збройних Сил України по м. Херсону і це дуже жваво в колективі обговорювали. Цей хлопець мав необережність висловити своє захоплення Збройними Силами України, після чого всім стало відомо зі слів самого ОСОБА_6 , що хлопця за його повідомлення забрали «на підвал». Після цього стало зрозуміло, що всі стежать один за одним. 
		Неодноразово від ОСОБА_6 звучали заклики про оформлення російських паспортів, агітував за рф.
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнав фото із зображенням ОСОБА_6 ;
		Показаннями свідка ОСОБА_10 , який під час судового розгляду пояснив наступне. До лютого 2022 року він замав плсаду заступника начальника станції Херсон Укрзалізниці. З початком окупації м. Херсона в березні 2022 року він переховувався від всіх представників окупаційної влади. У червні 2022 року стало відомо про створення окупаційною адміністрацією Херсонської залізничної дороги. На початку липня 2022 року його знайшли все ж представники ФСБ рф та змусили шляхом погроз написати заяву про прийом на посаду заступника начальника станції Херсон.
		Начальником Херсонської залізничної дороги був ОСОБА_11 , який попередив його про те, що необхідно працювати і «поводити себе нормально». Після спілкування з ОСОБА_11 його відправили до ОСОБА_12 , який до окупації м. Херсона також працював на Укрзалізниці у виробничому підрозділі  чергові переїзду, проте безпосередньо по робот і вони не пересікались. Вже після спілкування з ним його оформили на роботу остаточно. 
		ОСОБА_6 як начальник станції Херсон координував всі переміщення вантажів, а також розкладом руху потягів, контролював питання пов`язане з приїздом броньованого потягу. Обвинувачений особисто проводив співбесіди з майбутніми працівниками станції Херсон, неодноразово агітував великими заробітними платами у російських рублях, проводив інструктажі. 
		Неодноразово ОСОБА_6 під час зборів колективу наголошував на тому, що Збройні Сили України обстрілюють місто Херсон, при цьому переконував в необхідності йти на референдум, а також організував присутність представника виборчої дільниці на станції Херсон для того, щоб працівники могли безперешкодно проголосувати. 
		Вважає, що ОСОБА_6 обійняв запропоновану посаду добровільно, оскільки завжди захоплювався російською владою та чекав, коли буде відновлене залізничне сполучення з Кримом. 
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.06.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнала фото із зображенням ОСОБА_6 ;
		Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка суду пояснила, що познайомилась з ОСОБА_6 вже коли він був начальником станції Херсон, хоча він і до окупації працював на Укрзалізниці, але в іншому підрозділі. До окупації міста Херсона вона працювала на Українській залізниці, але з початком окупації на роботу не виходила. Коли ж ОСОБА_10 , який на той момент проживав у неї, затримали працівники ФСБ рф, то вона пізніше під контролем Служби безпеки України погодилась на зайняття посади на станції Херсон.
		Саме ОСОБА_6 приймав її на роботу на «новостворену» станцію Херсон і проводив з нею співбесіду, питав також чи не має знайомих бажаючи прийти працювати. Особливих вимог до працівників станції Херсон не було, приймали на роботу майже всіх бажаючих. В одній з бесід запропонував їй отримати профільну освіту, а також пропонував відправити дітей на відпочинок в Крим. Агітував отримувати російський паспорт, маючи інформацію, що можуть позбавити нерухомості. 
		На нарадах завжди наголошував, що «росія тут назавжди», обіцяв, що всі будуть отримувати великі зарплати, крім того всім хто тільки прийшов працювати на херсонську залізницю видавали грошові кошти в сумі 10 тисяч російських рублів. 
		Коли вже вийшли на роботу після референдуму, що до їх будівлі приїхав мабуть представник ФСБ з людиною, яка також приймала участь у проведенні голосування, тобто створили умови, щоб всі хто є на робочому місці мали змогу проголосувати. Часто представники ФСБ приходили до ОСОБА_6 і тоді вони закривались у нього в кабінеті, при цьому всім наказували йти по своїх робочих місцях.
		ОСОБА_6 займався організацією руху вантажів потягами, які вона реєструвала, проте постійного наголошував, що вміст вагонів їх не має цікавити. 
		 
		VІ. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
		При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
		Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенціюз прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, ОСОБА_25 , заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленомуКПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Під час судового розгляду не встановлено жодних фактів, які б свідчили, що обвинувачений діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу  рф, що спростовується в першу чергу свідченнями свідків, які наголошували на добровільності дій ОСОБА_6 , який керувався особистими мотивами.
		Дослідивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду (стороною обвинувачення), є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого винним у пред`явленому йому обвинуваченні, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011.
		Окупаційна адміністрація Російської Федерації це сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг (п. 6 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим натимчасово окупованій території України»).
		У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення  тимчасово окупована територія України.
		У кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами ст. ст. 39, 40 КК України, однак яких суд у цьому кримінальному провадженні не встановив.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, кваліфікація його дій, доведена поза розумним сумнівом у повному обсязі, оскільки доведена належним та достатнім обсягом доказів.
		 
		VIІ. Призначення покарання.
		При призначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, відсутність обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, які органом досудового розслідування не були встановлені.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. ст.50,65 КК Україниметою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1ст. 1КК Українизавдань закону про кримінальну відповідальність  правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам. Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Враховуючи підвищену суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим злочину проти основ національної безпеки України, який посягає на захист в першу чергу життєво важливих інтересів суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ст. 111-2 КК України, обмежень для призначення якого з огляду на вимоги ст. 63 КК України згідно матеріалів кримінального провадження не вбачається, що відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів.
		 
		VIІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Частиною 2 ст. 122 КПК України визначено, що залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України. При цьому, згідно з положеннями ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		У свою чергу з ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню судові витрати на залучення експерта, висновок якого покладено саме в основу його обвинувачення.
		Керуючись ст. ст.124, 297-1, 323, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 111-2 КК України та призначити покарання у виді 11(одинадцяти)років позбавленняволі з позбавленням права обійматипосади в органах державної влади та державного управління, місцевого самоврядування, а також посади, пов`язані з наданням адміністративних послуг на строк 12 (дванадцять) років.
		?Строк відбування призначеного ОСОБА_6 покарання рахувати з моменту затримання в порядку приведення даного вироку до виконання.
		?Запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2023 залишити без змін до затримання обвинуваченого та приведення вироку до виконання.
		 
		* Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залученняексперта в розмірі 7572 (семи тисяч п`ятисот сімдесяти двох) гривень 80 копійок.
		 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30(тридцяти)днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень. 
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування.
		Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику обвинувачених та прокурору, а інформацію про вирок опублікувати в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті суду відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_15

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...