Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/15136/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано судом: 27.05.2025. Зареєстровано: 27.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/524/318/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024170500002158

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/15136/24
		Провадження № 1-кп/524/318/25
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		26 травня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , 
		за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		законного представника потерпілої ОСОБА_4 , 
		представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_6 , 
		захисника ОСОБА_7 , 
		розглянувши під час закритого судового засідання у м. Кременчуці кримінальне провадження №12024170500002158 від 02.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, одруженого, який не є інвалідом, депутатом, учасником бойових дій та ліквідатором аварії на ЧАЕС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		20.03.2024 Автозаводським районним судом м. Кременчука за ст. 116 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.10.2024 приблизно о 00:00 годині ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем спільного проживання з ОСОБА_8 , яка є його падчеркою та з якою він перебуває у сімейних відносинах, за адресою: АДРЕСА_2 , побачив її сплячою в кімнаті, після чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи достовірно обізнаним про те, що потерпіла не досягла чотирнадцятирічного віку, ОСОБА_6 , будучи повністю оголеним, зайшов до кімнати малолітньої ОСОБА_8 , яка на той час спала, та підійшов до її ліжка.
		Прокинувшись і побачивши ОСОБА_6 у такому стані, малолітня ОСОБА_8 , злякавшись за своє життя і здоров`я, схопивши газовий балончик та мобільний телефон, сховалася у ванній кімнаті, де зачинилася зсередини. Під час перебування останньої у ванній кімнаті, ОСОБА_6 стукаючи по дверях, намагався їх відчинити силою.
		Одночасно з цим, ОСОБА_6 за допомогою месенджера «Телеграм», встановленому на його мобільному телефоні марки «Iphone XR», надсилав на мобільний телефон малолітньої ОСОБА_8 СМС-повідомлення, в яких висловлював намір щодо примусового вступу з ним до статевих зносин, пов`язаних із оральним проникненням в її тіло.
		У цей час малолітня ОСОБА_8 , боячись за своє життя та здоров`я, з мобільного телефону викликала працівників поліції, про що повідомила ОСОБА_6 .. Після чого останній покинув приміщення вказаної квартири.
		Вказаними діями ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України.
		Обвинувачений у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, не визнав та показав, що 01.10.2024 року був день народження сестри його дружини. Він перебував на роботі приблизно до 18:00. Після завершення робочого дня він вирушив додому, де переодягнувся, що зайняло близько півтори-двох годин. Приблизно о восьмій вечора він прибув на святкування дня народження до сестри, де його дружина допомагала з підготовкою їжі та напоїв. Святкували вони майже до півночі, вживаючи алкогольні напої, зокрема близько 0,5 літра горілки. Ближче до опівночі, відчуваючи сп`яніння, він разом із дружиною викликав таксі та поїхав додому. Діти, як зазвичай, не спали, хоча їх намагаються вкладати спати близько 22:00 через школу. Вони не слухаються і проводять час у телефонах до пізньої ночі, а потім сонними йдуть до школи. Через це на них неодноразово сварилися. Після приїзду додому він з дружиною трохи насварилися на дітей і вкладали їх спати, після чого пішли до своєї кімнати. Там вони увімкнули телевізор, продовжуючи пити алкогольні напої, які залишилися після святкування. Близько першої години ночі дружина заснула, а він вирішив вийти до вбиральні. Проходячи повз ліжко ОСОБА_8 , помітив, що вона не спить, а лежить, накрившись ковдрою, і, ймовірно, користується мобільним телефоном. Бажаючи поговорити з нею про порушення режиму, він затримався біля її ліжка на кілька хвилин, спостерігаючи, чи спить вона. Побачивши його, ОСОБА_9 злякалася і втекла до туалету, де зачинилася. Він підійшов до дверей туалету, хотів поговорити з нею, але вона його не слухала. Це його сильно роздратувало, і він почав стукати у двері, щоб вона відчинила, аби поговорити і побачити її очі. Це його розлютило. Він написав їй повідомлення в Telegram, намагаючись виманити її звідти. Він визнав, що "перегнув палицю" в цьому плані, оскільки був п`яний і погано себе контролював. ОСОБА_9 не сподобалася його поведінка, і вона викликала поліцію. Поки ОСОБА_9 була у ванній, він пішов на балкон покурити, потім повернувся до кімнати, можливо, за телефоном або щоб розбудити дружину. Потім він сходив на кухню, вимився, попив води і знову спробував поговорити з ОСОБА_9 , але йому ніяк не вдалося, тому що вона була налякана. Коли він спробував відчинити двері, ОСОБА_9 дістала балончик і бризнула йому в очі. Це теж його розлютило, оскільки він не знав, що робити. Він зрозумів, що дитина налякана і дійсно подумала, що він хотів її скривдити. Однак, будучи в дуже п`яному стані, він просто "забив" на все це і ліг спати. Коли приїхала поліція, він вже був у ліжку і взагалі не зрозумів, що відбувається. Поліцейські запитували, що сталося, і він розповів, як було. Потім його забрали на перевірку і тест на алкоголь.
		Він проживає з матір`ю потерпілої, яка є його дружиною, вже більше 2 років. У шлюбі вони з минулого року, з 10 травня. До цього він вже проживав за цією адресою. Діти, зокрема потерпіла ОСОБА_9 , є дітьми його дружини; спільних дітей у них немає. Під час проживання він брав участь у вихованні ОСОБА_9 , спілкувався з нею, обмежував користування телефоном. Він вважає, що як вітчим виконував свої обов`язки щодо виховання. До цієї події серйозних конфліктних ситуацій між ним і ОСОБА_9 не відбувалося. Він не думає, що у дитини були підстави говорити про нього неправду. Хоча він визнає, що стосунки з нею не були "гарними", оскільки йому бракувало участі в житті дітей. Були дрібні образи, наприклад, через те, що діти не лягали спати о 22:00, постійно сиділи в телефонах, через що потім сонними йшли до школи. Він намагався їх обмежувати в цьому. Він вважає, що лише ці обмеження могли стати причиною образ з боку ОСОБА_9 . Того дня він вжив 0,5 літра горілки. Зазвичай після вживання такої кількості алкоголю він поводиться спокійно, може розмовляти вдома, але не агресує. Коли він повернувся додому близько півночі, він переодягнувся, залишившись у нижній білизні. Коли він зайшов до кімнати доньки, він був у спідній білизні. Він стверджує, що це через те, що він був у себе вдома. Він стояв біля ліжка ОСОБА_9 три-п`ять хвилин, не більше, на відстані близько метра. Причиною цього було те, що він хотів зрозуміти, чи спить вона, оскільки вона була накрита з головою і було незрозуміло, в якому вона положенні. Він не встиг з нею поговорити, оскільки вона побачила його і втекла. Він не переслідував її, а здивувався і просто стояв. Коли вона зачинилася у ванній кімнаті, він хотів поговорити з нею і побачити її. Він стукав у двері, бо хотів порозмовляти з людиною не через стіну. Раніше таких випадків виховання не було. На його спроби потрапити силою, ОСОБА_9 відповіла, що викличе поліцію, тобто погрожувала цим. Вся ця ситуація тривала близько години, враховуючи його дії, такі як куріння. Протягом цієї години він намагався розбудити дружину, але вона міцно спала. Його наполеглива поведінка була зумовлена бажанням "достукатися" до доньки, оскільки, якби він не поговорив з нею тоді, "потім було б гірше всім". Він вважає, що його дружина, як мати, могла б вжити більш суворих заходів. Балончик був застосований ОСОБА_9 , коли він намагався відчинити двері. Двері були хиткі, і він намагався їх лише трохи прочинити, щоб нормально поговорити. Він не застосовував силу, щоб не відштовхнути її, адже вона стояла і тримала двері, і могла вдаритися головою об умивальник. В один момент вона дістала балончик і бризнула йому в очі, і він "загубився". Після того, як він прийшов до тями, він повернувся до дверей ванної кімнати, але був роздратований. У цей момент він почав надсилати СМС-повідомлення інтимного характеру. Він пояснив, що це була просто "пошлість". На запитання про необхідність надсилати повідомлення саме такого характеру, він пояснив, що коли зрозумів, що з донькою неможливо домовитись, вирішив, що "раз налякав, налякаю тебе ще сильніше". Тобто мета була саме залякати дитину цими повідомленнями. Він не вважав, що виклик поліції мав мотивувати його припинити свої дії, оскільки він "нічого такого не зробив". Він пішов спати після того, як зрозумів, що розмовляти безглуздо і краще поговорити наступного ранку з мамою. Часу, коли він ліг спати, він точно не запам`ятав, оскільки зняв годинник. Прокинувся від того, що дружина розбудила його, сказавши, що приїхала поліція. Щодо твердження ОСОБА_9 про те, що він стояв над її ліжком 15 хвилин, він висловив сумнів, посилаючись на свою фізичну активність і неможливість стояти рівно 15 хвилин. ОСОБА_9 не сприймала його як батька, зверталася до нього на ім`я ОСОБА_10 . Вона підтримує зв`язки зі своїм біологічним батьком, їздила до нього на вихідні. Він не може точно відповісти, чи порівнювала його пасербиця зі своїм біологічним батьком. Щодо СМС-повідомлень, він назвав їх "кошмаром" і "просто пошлістю". Стверджує, що не мав ніякого наміру, і те, що було написано в СМС, "нічого не значить". Заявив, що якби хотів скривдити її, то просто зробив би це, оскільки міг її "зламати, скрутити, зробити з неї все, що я хочу", але він не хотів цього робити і не мав такого наміру. Пояснив, що усвідомлював, що саме він писав у повідомленнях.
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_6 вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, обставини якого встановлено судом, його вина підтверджується дослідженими судом такими доказами:
		?показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_8 , допитаної в порядку ст. 225 КПК України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 226 цього Кодексу, яка в судовому засіданні пояснила, що вона живе з мамою, братом та вітчимом ОСОБА_10 у місті Кременчук по вулиці Перемоги, 1, квартира 45. Навчається у 8-му класі Кременчуцького ліцею № 4 «Кремінь». Має добрі стосунки з татом, але з мамою ще кращі. З вітчимом вона не дуже спілкувалася, тільки віталися. Він почав жити з ними через місяць-два після переїзду, і вони прожили з ним близько року. У мами з вітчимом добрі стосунки. Іноді мама і вітчим вживають алкоголь після роботи, коли втомляться, але небагато. Це буває не кожен день, може 2-3 рази на тиждень. Після цього вони або лягають спати, або виходять на балкон, а потім спати. Вітчим ніколи не вчиняв щодо неї ніяких неприпустимих дій. Першого жовтня сталася така подія: ОСОБА_10 (вітчим) вийшов з кімнати, коли вони з братом сиділи в телефонах, і сказав їм лягати спати. Вони лягли, вітчим вийшов на балкон, потім повернувся в кімнату, знову вийшов на балкон, і на третій раз, коли вона не заснула, а мати з братом вже спали, вона відчула, що хтось стоїть над нею. Вона привідкрила очі і побачила перед собою голого вітчима ОСОБА_10 . Біля неї під подушкою був телефон і балончик. Балончик їй дала мама для захисту, тому що вона пізно повертається з тренувань. Він зазвичай лежав на видному місці, але того разу вона поклала його під подушку, бо було тривожне передчуття. Телефон у неї завжди лежить під подушкою. У неї було погане самопочуття і якесь передчуття, тому вона поклала балончик під подушку, думала, що щось трапиться. Вона думала, що ОСОБА_10 , будучи напідпитку, може поводити себе неадекватно, бо коли людина вип`є, вона не повністю усвідомлює, що робить. Якось раз він випив і посварився з мамою, але вони швидко помирилися. Коли ОСОБА_10 підійшов до її ліжка, вона не роздумуючи схопила телефон і балончик і втекла в туалет. Вона побігла, щоб захиститися, бо він стояв голий і п`яний, і вона злякалася, що він може щось з нею зробити. Він пішов за нею, і вона закрилася в туалеті. Було темно, і вона не встигла включити світло, тому закривала двері навпомацки. Він просунув руку в щілину і намагався відчинити двері. Вона тримала двері, а в іншій руці був балончик. Коли вона зрозуміла, що не втримає двері, бризнула йому в обличчя з балончика. ОСОБА_10 відійшов на кухню, а вона закрилася в туалеті. Потім ОСОБА_10 увімкнув світло в туалеті і на кухні, пішов вмиватися і сидів там хвилин 20. Потім він підійшов до дверей і стукав, але мовчав. Потім він пішов на кухню і сидів там ще 20-30 хвилин. Потім він спробував відчинити двері, але вона їх тримала. Потім він пішов у їхню з братом кімнату і сидів на її ліжку хвилин 10. Вона це зрозуміла по кроках. Потім він почав писати їй СМС. Там були непристойні слова, особливо про статевий орган. Він натякав на зґвалтування і погрожував, що якщо вона ще раз бризне балончиком, то пошкодує. Він також погрожував, що зґвалтує її брата, якщо вона не вийде з туалету. Їй було дуже погано і страшно. Вона думала, що якщо він наблизиться до брата, то вона вийде і ще раз бризне балончиком або вдарить його, щоб захистити брата. Вона відповідала йому в повідомленнях, щоб він пішов спати, інакше вона викличе поліцію. Він перестав писати, вона прислухалася. Він сидів на її ліжку і мовчав, а потім встав і пішов на кухню. Тоді вона зателефонувала сестрі ОСОБА_10 , щоб вона прийшла і допомогла. Вже була комендантська година, і вона спочатку не хотіла йти, але потім прийшла. Коли ОСОБА_10 почув, що прийшла сестра, він закрив вхідні двері на ключ і знову сів на кухні. Через 3 хвилини він почав вибивати двері до туалету, але вже сильніше. Він ходив туди-сюди, чув її розмову з його сестрою. Вона прислухалася до його рухів, їй було дуже страшно. Потім він знову підійшов до дверей і почав їх виламувати, але не голосно, а тиснув тілом. Потім вона почула тріск, і двері почали хитатися. Вона зрозуміла, що він зараз їх виб`є, і почала викликати поліцію. Вона викликала поліцію зі свого телефону на гучному зв`язку, бо їй було незручно одночасно тримати двері і телефон. Коли ОСОБА_10 почув, що вона розмовляє з поліцією, він перестав вибивати двері, спочатку пішов у кімнату, потім повернувся і почав нишпорити в куртках у передпокої. Вона почула, як він одягається і виходить. Сестра ОСОБА_10 стояла за дверима і намагалася його зупинити. Потім вона почула, як зачинилися двері і як ОСОБА_10 з сестрою спускаються сходами. Вони щось говорили біля під`їзду. Потім вона вийшла з туалету, розбудила маму, потім ОСОБА_11 , і разом пішли на кухню. Вона розповіла, що сталося. Потім ОСОБА_10 повернувся, сестри вже не було. Він пішов у кімнату до батьків, мама пішла за ним, і через 5-10 хвилин приїхала поліція. Коли приїхала поліція, вона розповіла все, що сталося. Потім поліція попросила маму покликати ОСОБА_10 , він вийшов, і вони почали говорити. Потім ОСОБА_10 перед поліцією почав розповідати свою версію і показувати переписку. Потім поліцейські сказали ОСОБА_10 збирати речі, і його забрали. Вся ця подія тривала 2-3 години. Їй було дуже страшно, у неї був шок. Вона боялася, що він її зґвалтує і заподіє біль. Раніше він ніколи не робив їй нічого поганого, вони майже не спілкувалися. Вважає, що їй загрожувало зґвалтування;
		?показаннями свідка ОСОБА_12 , яка повідомила, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Вона та обвинувачений одружилися 10 березня 2024 року, спільних дітей у них немає. У неї є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , якій на момент події було 13 років, та ОСОБА_13 якому 9 років . У них двокімнатна квартира: в одній кімнаті вона мешкає з чоловіком, в іншій  діти. За період шлюбу обвинувачений не проявляв агресивної поведінки відносно дітей або неї, і вона надала йому позитивну характеристику. Того дня (01.10.2024) вони були на дні народження її сестри, а потім повернулися додому. Вони з чоловіком вживали алкогольні напої, але в нормальній кількості. Після повернення додому вона одразу пішла спати, оскільки була втомлена. Діти на той час перебували в сусідній кімнаті. Коли вона пішла спати, обвинувачений мав прийти до неї. Обвинувачений був у шортах, тобто у домашньому одязі. Вона не бачила, чим далі займався обвинувачений, оскільки міцно спала, і нічого її тієї ночі не потурбувало. Вона не вірить, що обвинувачений міг щось зробити, оскільки у них двокімнатна квартира і дитина була поруч. За період шлюбу обвинувачений проявляв позитивну поведінку до неї та її дітей, був дуже доброзичливим. Донька розбудила її близько 3 години ночі, тобто через кілька годин після того, як вона лягла спати. Дитина була трохи налякана і розповіла, що ОСОБА_10 (чоловік) намагався вибивати двері, і вона викликала поліцію. Щойно дитина це розповіла, приїхала поліція. Коли вона відчинила двері поліції, обвинувачений був у кімнаті, одягнений у шорти, і також був наляканий. Вона не звернула увагу, чи були у нього якісь проблеми з очима або чи він витирав обличчя. Донька розповіла поліції про СМС-повідомлення та свій переляк, а також про те, що двері намагалися вибити. Донька підтвердила, що її не чіпали фізично. Вона бачила СМС-повідомлення в телефоні доньки, які вона показала поліції. Однак вона не може пригадати їхній зміст, оскільки минуло багато часу. Вона зазначила, що донька була не дуже налякана. Вона має довірливі відносини з донькою і не вважає її пояснення неправдивими, але їй важко пояснити ситуацію повністю. Після інциденту шлюбні відносини між ними не відновилися;
		?показаннями свідка ОСОБА_14 , яка повідомила, що їй 16 років, народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у Кременчуці та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Обвинувачений є її рідним братом. Пам`ятає лише те, що їй зателефонувала потерпіла ОСОБА_15 і повідомила про неадекватну поведінку ОСОБА_10 . ОСОБА_15 не уточнила, що саме він робив. Вона знає, що ОСОБА_10 стукав у двері. Коли вона прийшла, то побачила брата лише на дві секунди, коли він виходив з під`їзду, і більше того дня його не бачила. Пізніше їй зателефонували і попросили принести брату кофту та сигарети у відділок поліції. Згодом її брата забрали до Полтави;
		?показаннями свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що працює у Кременчуцькому районному управлінні поліції, головному управлінні поліції Полтавської області. Розповів, що він був на чергуванні , точну дату він пам`ятає , надійшов виклик на лінію 102 на службовий планшет про домашнє насильство за адресою АДРЕСА_2 . По прибуттю на місце події двері відчинили дівчинка з матір`ю. Дівчинка повідомила, що вона відпочивала у своїй кімнаті, і підійшов вітчим, який був роздягнений. Дівчинка злякалася і закрилася у ванній кімнаті. Коли дівчинка закрилася, вітчим писав повідомлення з пропозицією вступити у статевий зв`язок. Дівчинка злякалася і викликала поліцію. Вона також боялася за брата, що якщо вона не відчинить двері, то вітчим буде вчиняти дії сексуального характеру і щодо брата. Дівчинка була сильно злякана і в неспокійному стані. Потім дівчинка показала поліцейським повідомлення, де вітчим писав пропозиції сексуального характеру. Зазначив, що це сталося минулого року у жовтні місяці близько пів на першу ночі. Виклики про домашнє насильство надходять через телефонну лінію 102, диспетчер фіксує повідомлення, вказуючи чоловіка або дитину, і автоматично призначається подія про домашнє насильство. Після цього поліцейські отримують виклик на службовий планшет і виїжджають на місце події. Повідомив, що вони доїхали до місця події, адреса якого: Перемоги, 1, приблизно за 10 хвилин. Двері їм відчинила дівчинка та її мати. Спочатку мати не розуміла, чому приїхала поліція. Поліцейські були у формі та представилися. Мати почала розуміти, що відбувається, коли дівчинка почала розповідати. Обвинуваченого поліцейські побачили в квартирі. Його покликали, він підійшов, і з ним почали спілкуватися. Обвинувачений нічого не пояснив. Додав, що дитина повідомила, що вітчим був без нижньої білизни, коли вона відпочивала. Дівчинка злякалася і зачинилася у ванній кімнаті. Дитина також говорила, що це було вперше, але мати цього не чула;
		?протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 02.10.2024 року (а.п. 47);
		?протоколом огляду місця події від 02.10.2024 року з фототаблицею, згідно з яким приміщення квартири АДРЕСА_4 , вхід до квартири здійснюється через металеві двері коричневого кольору (а.п. 48-50);
		?протоколом огляду місця події від 02.10.2024 року з фототаблицями, згідно з яким проведенням огляду встановлено, що у приміщенні приймальної громадян Кременчуцького УП ГУНП в Полтавській області перебуває громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній одягнений у футболку чорного кольору, кофту з капюшоном чорного кольору, штани чорного кольору, білі кросівки (а.п. 52-55);
		?постановою про визначення речовими доказами та їх долучення до кримінального провадження (а.п. 56);
		?протоколом огляду мобільного телефону з фототаблицями від 02.10.2024 року (а.п. 58-64);
		?протоколом огляду місця події від 02.10.2024 року (а.п. 66-67);
		?протоколом огляду місця події з фототаблицями від 02.10.2024 року (а.п. 69-74);
		?постановами про визначення речовими доказами від 02.10.2024 року (а.п. 75-76);
		?протоколом огляду мобільного телефону від 02.10.2024 року (а.п. 77-79);
		?постановою про визначення речовими доказами від 02.10.2024 року (а.п. 81);
		?довідкою щодо витрат на проведення біологічної експертизи підрозділами Експертної служби МВС, що призначаються у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення та досліджень за матеріалами кримінальних проваджень, що призначаються органами досудового розслідування, прокуратури та суду від 26.11.2024 року, що становить 6089,60 грн. (а.п. 82);
		?висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/117-24/19866-БД від 26.11.2024 року з фототаблицею, згідно з якою встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) наданого на дослідження зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1, які наведено в таблиці 1.1 додатку) (а.п. 83-86);
		?висновком судово-психіатричної експертизи № 608 від 24.10.2024 року, згідно з якою:
		1.ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждає і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними (відповідь на питання №4, №5 постанови).
		2.ОСОБА_6 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав, а перебував у стані тимчасового розладу психічної діяльності у вигляді психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація неускладнена, і за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними (відповідь на питання №1, №2, №3 постанови).
		3.ОСОБА_6 на даний час застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.
		4.ОСОБА_6 за своїм психічним станом здатний самостійно реалізувати своє право на захист.
		5.ОСОБА_6 за своїм психічним станом здатний брати участь у проведенні з ним процесуальних дій.
		6.ОСОБА_6 не виявляє ознак психічних поведінкових розладів від вживання психоактивних речовин, синдрому залежності, лікування з цього приводу не потребує (а.п. 87-90);
		?висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 27.11.2024 року № 608/24-23, згідно з якою 1. Індивідуально-психологічні особливості малолітньої ОСОБА_8 у момент інкримінованих ОСОБА_6 дій, можуть бути розцінені як такі, що істотно вплинули на її поведінку, перешкоджаючи у повній мірі усвідомлювати значення вчинюваних щодо неї дій та чинити опір, тобто знаходилась у стані безпорадного стану.
		?висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи від 27.11.2024 року № 608/24-23, згідно якої 1. Індивідуально-психологічні особливості процесу відтворення потерпілою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обстановки та обставин події, під час проведення за її участі допиту від 11.10.2024, за матеріалами відеозапису, характеризується наявністю психологічно значимих умов, що відповідають психологічній специфіці (проявам та закономірностям) реконструкції подій та не суперечать індивідуально-психологічним особливостям ОСОБА_8 : адекватністю стверджувальних повідомлень, мовною та невербальною активністю. Вербальна діяльність ОСОБА_8 супроводжується стійкими ознаками емоційної врівноваженості, наявністю емоційної включеності в процес повідомлення значущої інформації. Невербальні засоби комунікативної діяльності ОСОБА_8 відповідають їх вербальному змісту та виконують функцію супроводжуючого смислового
		навантаження. Сукупність вербальних та невербальних параметрів діяльності ОСОБА_8 є властивою для психічного процесу відтворення минулих подій та особисто значущої інформації. 
		2. Психологічна характеристика комунікативної діяльності потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у процесі допиту під час проведення 11.10.2024 року характеризується достатньо високою особистою ініціативою потерпілої у викладенні інформації, наданням розширених відповідей в межах змістовного локусу заданих запитань, переважною логічністю та послідовністю викладення інформації, реалізацію комунікації у вигляді функціонально-рольового діалогу (обопільної взаємодії) нерівноправних суб`єктів за наявності стратегії взаємодії та відсутності стратегії суперництва при налаштованості на співпрацю з боку ОСОБА_8 . 
		3. У поведінці потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час проведення за її участю допиту, у її поведінці констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення нею певних подій, а саме показів щодо обставин замаху на її зґвалтування. 
		4. При проведенні 11.10.2024 року допиту за участю потерпілої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що відображений у наданому на дослідження відеозаписі, суттєвих ознак психологічного впливу на неї з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено. ( а.п. 91-100);
		?протоколом огляду від 18.11.2024 року з фото таблицями та відеозаписом до нього ( а.п. 101-104);
		?протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.11.2024 року ( а.п. 107);
		?протоколом огляду від 08.11.2024 року ( а.п. 110-112);
		?протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 02.10.2024 року ( а.п. 114-116);
		?тестом з приладу Драгер до протоколу №№234/1 від 02.10.2024 року з результатом тесту 1,68 ‰ (а.п.133) ;
		?висновком щодо результату медичного огляду ОСОБА_6 №234/1 від 02.10.2024 року , відповідно до якого останній перебуває і стані алкогольного сп`яніння (а.п.134) ;
		?протоколом огляду від 21.10.2024 року ( а.п. 172);
		?додатком до протоколу огляду оптичного диску з відеозаписом допиту в судовому засіданні та участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 09.04.2011 року , яка давала покази в приміщенні « Простору захисту та підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства від 11.10.2024 року  стенограма з відеозаписом ( а.п. 173-179);
		?висновком судово  медичної експертизи № 1258 від 02.10.2024 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи гр/ ОСОБА_18 , 2000 року народження, враховуючи дані отримані; в ході-об`єктивного огляду підекспертного, після судово-медичного аналізу відомих обставин справи, відповідаючи на поставлені питання, приходжу до наступного висновку: 
		   1,2. У гр. ОСОБА_6 , встановлено наступні тілесні ушкодження: синець верхньої і нижньої повік лівого ока з крововиливом в склеру очного яблука по зовнішньому краю, синець перенісся, синець підборіддя зліва, садна по задній поверхні ліктьових суглобів, лівого коліна спереду, правої гомілки та тилу правої стопи. Дані тілесні ушкодження утворилися від не одноразового травмуючого впливу тупих, твердих предметів із обмеженою і розповсюджено контактуючою поверхнею, від ударів в ділянці вище вказаних синців і удару з тертям в ділянці вище вказаних саден, в проміжок часу від двох до п`яти діб до початку проведення експертизи (об`єктивного огляду) підекспертного, про що свідчить їх характер і локалізація. Встановлені тілесні ушкодження за часом їх утворення не можуть відповідати обставинам на які вказує постанова слідчого і сам підекспертний. Відповідно до пункту 2.3. 2.3.2.б 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року, встановлені тілесні ушкодження, як окремо кожне так і по групах, відповідно і в сукупності, за ступенем тяжкості визначаються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження. 
		3. Будь яких тілесних ушкоджень які б могли утворитися від дії газового балончика в ході проведення судово-медичної експертизи. 
		4.5. Вище встановлені садна, на ліктях, лівого коліна, правої гомілки і стопи, могли утворитися при падінні тіла з положення стоячи на площині, як з попередньо наданим тілу прискоренням так і без нього. Про що свідчить їх характер, локалізація та механізм утворення. 
		6. Слідчим не зазначено будь яких обставин боротьби і самооборони, за яких могли б утворитися встановлені тілесні ушкодження. 
		7. Встановлені тілесні ушкодження не типові для спричинення їх власного рукою. Про що свідчить їх характер, локалізація та механізм утворення ( а.п. 180 -181). 
		Законний представник потерпілої, начальник відділу соціально-правового захисту дітей служби у справах дітей Автозаводської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_4 висловилася щодо міри покарання обвинуваченому, яка, на її погляд, повинна відповідати вимогам законодавства. Інших обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, не повідомила.
		Диспозицією ст. 152 ч. 4 КК України передбачена відповідальність за вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. 
		На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених вищезазначеними доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність  з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, вважає достовірно встановленими та доведеними викладені у вироку фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а також доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. Суд кваліфікує це правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України як закінчений замах на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних з оральним проникненням у тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. 
		Суд бере до уваги показання потерпілої та зміст SMS-повідомлень обвинуваченого, що містяться на мобільних телефонах, належних ОСОБА_6 та потерпілій ОСОБА_8 (т.1 а.п.50,55,63). Ці докази дозволяють дійти висновку про наявність у поведінці ОСОБА_6 психологічних особливостей, властивих для вчинення ним насильницьких дій сексуального характеру стосовно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 . 
		Оцінюючи ці докази з урахуванням вимог ст. 94 КПК України у сукупності з іншими дослідженими доказами, суд враховує наступне. У даному випадку для кваліфікації діяння обвинуваченого за ч. 4 ст. 152 КК України потрібно, з урахуванням відповідних правових висновків Верховного Суду, встановити, що дії сексуального характеру були вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. 
		Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.10.2022 у справі №684/289/20, обґрунтування винуватості особи у вчиненні зґвалтування пов`язане з доведенням змісту суб`єктивної сторони цього злочину, який виявляється у формі прямого умислу (наміру здійснити проникнення у тіло та усвідомлення того, що на це немає згоди потерпілої особи). Виконавець злочину усвідомлює, що потерпіла особа не дає добровільної згоди, зокрема і через те, що не надав достатнього значення встановленню факту згоди, взагалі не замислюючись над цим, або якщо він, усвідомлюючи, що інша особа вірогідно не погоджується, продовжував вчиняти свої дії. 
		Безпосередньо з досліджених у судовому засіданні показів потерпілої та змісту SMS-повідомлень, надісланих обвинуваченим потерпілій, вбачається, що потерпіла недвозначно висловила вимогу щодо припинення дій, спрямованих на вступ у статеві зносини з нею. Усвідомлюючи, що потерпіла є особою, яка не досягла чотирнадцяти років, і категорично відкидає можливість вступу з нею у статеві зносини, вимагаючи залишити її в спокої, обвинувачений не припинив дій, спрямованих на вчинення дій сексуального характеру щодо потерпілої. Це проявлялося шляхом намагання силою відчинити двері до ванної кімнати, де потерпіла сховалася, зачинившись зсередини, та надсиланням за допомогою месенджеру «Телеграм», встановленому на його мобільному телефоні марки «Iphone XR», на мобільний телефон малолітньої ОСОБА_8 . SMS-повідомлень, в яких висловлював намір щодо примусового вступу з ним до статевих зносин, пов`язаних із оральним проникненням у її тіло. За результатом дослідження проведеного допиту потерпілої ОСОБА_8 судом не встановлено обставин, які б давали підстави вважати, що потерпіла надала неправдиві показання, обмовила ОСОБА_6 або ж була змушена свідчити внаслідок тиску чи підкупу. 
		У цьому провадженні обвинуваченому ОСОБА_6 , який перебував з потерпілою ОСОБА_8 у сімейних відносинах, достеменно було відомо, що вона є особою, яка не досягла чотирнадцяти років.
		Раніше вказані досліджені судом докази беруться судом до уваги як достовірні, допустимі, належні та достатні у своїй сукупності для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, вказаних у висунутому йому обвинуваченні.
		Оцінюючи докази, досліджені у судовому засіданні, та зіставляючи їх з версією обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність у нього умислу на вчинення дій сексуального характеру, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого є неправдивими та спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності з огляду на наступне.
		Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він зайшов до кімнати потерпілої нібито з метою з`ясувати причини її пізнього неспання, а подальші його дії, включаючи оголення, стук у двері ванної кімнати та надсилання повідомлень інтимного характеру, були лише проявом алкогольного сп`яніння, роздратованості та бажання "налякати" дитину. Ці пояснення повністю суперечать об`єктивно встановленим у судовому засіданні обставинам та спростовуються сукупністю беззаперечних доказів.
		Послідовність дій обвинуваченого та їх характер, а саме вхід обвинуваченого, який був повністю оголений, до кімнати 13-річної падчерки, його наближення до її ліжка, а потім агресивні спроби проникнути до ванної кімнати, де потерпіла сховалася, - все це є безумовним свідченням наявності у ОСОБА_6 умислу на вчинення саме дій сексуального характеру. Пояснення про "турботу про режим дня" або "бажання поговорити" є непереконливими та нелогічними, враховуючи його поведінку та стан.
		Наявність і зміст СМС-повідомлень, виявлених на мобільних телефонах обвинуваченого та потерпілої та зафіксованих у протоколах огляду, є прямим, об`єктивним та неспростовним доказом спрямованості умислу ОСОБА_6 . Ці повідомлення, де чітко формулюються пропозиції щодо примусових статевих зносин, пов`язаних із оральним проникненням, а також погрози щодо потерпілої та її малолітнього брата, повністю спростовують будь-які версії про "залякування" чи "нерозуміння". Зазначені повідомлення є вичерпним свідченням формування у обвинуваченого конкретного злочинного умислу, спрямованого на насильницьке вчинення дій сексуального характеру щодо малолітньої особи.
		Показання потерпілої ОСОБА_8 є послідовними, логічними, деталізованими та не містять суперечностей. Вона чітко описала дії обвинуваченого, свій страх, спроби захиститися та факт виклику поліції. Її показання повністю узгоджуються з письмовими доказами (змістом СМС-повідомлень, протоколом огляду телефонів) та показаннями свідка ОСОБА_16 щодо її емоційного стану. Те, що дитина, прокинувшись, одразу сховалася, схопила засіб самозахисту та викликала поліцію, свідчить про реальну загрозу, яку вона відчувала, а не про "роздратованість" вітчима.
		Свідок-поліцейський ОСОБА_16 підтвердив факт виклику, стан значної наляканості потерпілої та те, що вона одразу повідомила про інтимні пропозиції вітчима. Це підтверджує правдивість показань потерпілої та її психологічний стан після пережитого.
		Висновок судово-психіатричної експертизи чітко встановлює, що ОСОБА_6 під час інкримінованого діяння, незважаючи на алкогольне сп`яніння, міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. Таким чином, посилання обвинуваченого на алкоголь як причину його "неадекватної" поведінки, не звільняє його від відповідальності та не виправдовує спрямованості його умислу.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що версія обвинуваченого ОСОБА_6 про відсутність умислу на вчинення дій сексуального характеру є надуманою, неправдивою, такою, що суперечить встановленим фактам та зібраним у кримінальному провадженні доказам у їх сукупності. Його показання розцінюються судом як спосіб уникнення кримінальної відповідальності та захисту від пред`явленого обвинувачення
		У діях обвинуваченого ОСОБА_6 наявні всі ознаки закінченого замаху на зґвалтування малолітньої особи, передбаченого ч. 1 ст. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України. Його дії (вхід оголеним до кімнати, спроби силового доступу до потерпілої, надсилання повідомлень із сексуальним змістом і погрозами) свідчать про прямий умисел на вчинення злочину, який не був завершений через активний опір потерпілої та приїзд поліції.
		При призначенні ОСОБА_6 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, ОСОБА_6 вчинив особливо тяжкий незакінчений умисний злочин проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, одружений, не працює, раніше судимий, злочин вчинив під час відбування покарання з іспитовим строком (а.п.128), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.п.130), на обліку в закладах з надання наркологічної та психіатричної допомоги не перебуває (т.1 а.п.131, 132), осудний.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
		Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		Із врахуванням усіх обставин кримінального провадження, раніше зазначених даних про особу обвинуваченого, який не працює, одружений, раніше судимий, злочин вчинив під час відбування покарання з іспитовим строком, а також ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_6 у разі призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, що цілком відповідає тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого, а тому підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не вбачає.
		При цьому суд враховує, що згідно положень ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Беручи до уваги те, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.03.2024 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 116 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки і він вчинив нове кримінальне правопорушення протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.78 КК України призначити йому остаточне покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України.
		Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_6 тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
		На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 20.03.2024 року та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на 11 (одинадцять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 26.05.2025 року. Зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення за цим кримінальним провадженням з 02.10.2024 по 25.05.2025 включно.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою без визначення застави.
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, ст. 6-1 КВК України, внести інформацію щодо ОСОБА_6 до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності малолітньої особи.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 13631 грн. 04 коп.
		Скасувати арешти, накладені ухвалами Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04.10.2024 року.
		Речові докази, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області:
		-мобільний телефон чорного кольору «iPhone XR», який поміщено до сейф-пакету ICR 0109565, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- повернути останньому за належністю;
		-мобільний телефон «Moto G», що належить ОСОБА_8 , який передано власниці на відповідальне зберігання, - залишити останній за належністю;
		- газовий балон «Терен-4», що належить ОСОБА_8 , - повернути останній за належністю;
		- DVD диски  зберігати в матеріалах провадження .
		На вирок може бути подана апеляція до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
		 
		Суддя Автозаводського районного суду
		м. Кременчука ОСОБА_19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...