Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/13401/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.05.2025.
Дата набрання законної сили: 22.05.2025
Номер судового провадження: 51-4628км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023231040000639

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 травня 2025 року
		м. Київ
		справа № 521/13401/23
		провадження № 51- 4628км24
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                    ОСОБА_1 ,
		суддів                                                ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора                                        ОСОБА_5 ,
		засудженого                                   ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 липня 2024 року, постановлену стосовно
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москви рф, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя того АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини  
		За вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, та із застосуванням статті 69 КК, призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ухвалено рахувати з 25 березня 2023 року. Зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення в період з 25 березня 2023 року до набрання вироком законної сили.
		Судовий розгляд здійснювався в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Згідно з вироком ОСОБА_6 , при невстановлених обставинах та у невстановлений час, незаконно придбав та в подальшому зберігав при собі, з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін».
		25 березня 2023 року поблизу торгівельного центру «Таврія В» за адресою: місто Херсон, вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії, 24, у ОСОБА_6 було виявлено та вилучено 22 згортка, в середині яких знаходилась, заздалегідь розфасована психотропна речовина, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 5,7003 г, яку ОСОБА_6 зберігав при собі, з метою збуту.
		Того ж дня, за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 7,8163 г, яку ОСОБА_6 зберігав в пакеті виготовленого із прозорого, безкольорового, полімерного матеріалу із застібкою типу «zip-lock» з метою збуту.
		Таким чином, ОСОБА_6 придбав та зберігав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - «амфетамін», загальною масою 13,5166 г, що становить великий розмір.
		Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 липня 2024 року вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2023 року залишено без змін.
		Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасуватиухвалу Одеського апеляційного суду від 04 липня 2024 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		На обґрунтування вимог касаційної скарги прокурор указує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування судом при призначенні покарання  ОСОБА_6 закону, який не підлягав застосуванню: статтю 69 КК, що призвело до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, внаслідок м`якості. 
		На переконання прокурора, обставини, на які послався апеляційний суд, визнаючи правильним застосування статті 69 КК: не перебування на обліку у лікарів психіатра та нарколога, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не можуть слугувати підставами для призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 307 КК. Як і не може слугувати підставою для застосування статті 69 КК посилання суду на таку обставину, яка пом`якшує покарання, як вчинення злочину внаслідок тяжких особистих обставин.
		Одночасно прокурор не погоджується з правильністю встановлення судами обставин, які пом`якшують покарання, а саме: щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення злочину внаслідок тяжких особистих обставин. 
		Проте доводи прокурора про відсутність у провадженні підстав для призначення ОСОБА_6 основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 307 КК, апеляційним судом не взяті до уваги.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній.
		Засуджений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		Висновок суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
		Натомість, у касаційній скарзі прокурор не погоджується з правильністю застосуванням норм кримінального закону, зокрема, положень статті 69КК.
		Згідно з положеннями частини 1 статті 65 КК, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		За приписами частини 1 статті 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Суд першої інстанції мотивував своє рішення щодо можливості застосування до ОСОБА_6 положень статті 69 КК наявністю таких обставин, що пом`якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також врахував те, що останній не притягувався до кримінальної відповідальності.
		Також суд першої інстанції, прийняв до уваги показання обвинуваченого про вчинення кримінального правопорушення внаслідок втрати раніше існуючих законних способів заробітку через окупацію м. Херсона і наявності грошових боргів, та, оцінивши ці показання як високоймовірні, вважав можливим визнати як пом`якшуючу покарання обставину, вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин.
		Суд апеляційної інстанції погодився у цій частині з вироком місцевого суду.
		Проте, як неодноразово зазначав Верховний Суд, норма матеріального права, викладена в частині 1 статті 69 КК, надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж передбачено законом за кримінальне правопорушення, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Отже, застосування положень статті 69 КК можливе в разі, якщо наявна сукупність принаймні двох обставин, які відповідають двом умовам, визначеним у законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК, і (2) хоча б одна із них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		При визначенні поняття (юридичного змісту) обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, Верховний Суд виходить із системного тлумачення статей 66 та 69 КК, а також положень тих статей Особливої частини цього Кодексу, що визначають певні обставини, які пом`якшують покарання, як ознаки окремих привілейованих складів кримінальних правопорушень. Про взаємозв`язок обставин, що пом`якшують покарання, за приписами статті 66 КК, з обставинами, які є ознаками привілейованих складів кримінальних правопорушень (і віддзеркалюють собою значно менший ступінь суспільної небезпечності порівняно з простим складом правопорушення), свідчать, зокрема, положення частини 3 статті 66 цього Кодексу, якими заборонено враховувати як обставину, що пом`якшує покарання, ту, що вже визначена законом як ознака складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу визнано винуватою.
		Закон про кримінальну відповідальність визначає як обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його вчинення у стані сильного душевного хвилювання, особливий психофізичний стан породіллі під час пологів або відразу після пологів, стан необхідної оборони при перевищенні її меж, які істотно знижують ступінь тяжкості умисних вбивств або тяжкого тілесного ушкодження, у привілейованих видах кримінальних правопорушень, визначених у статтях 116-118, 123, 124 КК. Вказане висвітлює підхід законодавця до визначення обставин, які можуть братися до уваги під час вирішення питання про можливість застосування положень статті 69 вказаного Кодексу. 
		Обставини чи сукупність обставин, які відповідно до положень статті 69 КК надають суду повноваження вийти за межі мінімального покарання, встановленого законом, мають бути такого ж характеру і сили, які зумовлюють виокремлення привілейованих складів злочинів. Ці обставини чи сукупність обставин мають перебувати в обумовленому взаємозв`язку із цілями та/або мотивами кримінального правопорушення, обсягом, характером і змістом дій та іншими факторами, які безпосередньо обумовлюють вчинення кримінального правопорушення та впливають на його характеристику за критеріями суспільної небезпеки вчиненого та винуватого, їх характеру та ступеня. 
		Суд, при призначенні покарання на підставі статті 69 КК, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що врахував як такі, що пом`якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із приписів статей 50, 65 КК, яка (які) із обставин є такими, що істотно знизили тяжкість вчиненого злочину, тобто мала(и) вагомий вплив на його суспільну небезпечність.
		Натомість апеляційний суд, визнаючи необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування судом першої інстанції закону, який не підлягав застосуванню, - статті 69 КК, належним чином не оцінив доводи скарги прокурора за вказаними вище критеріями.
		Визнаючи необґрунтованими доводи прокурора про безпідставне врахування судом обставини, яка пом`якшує покарання: вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих обставин, апеляційний суд зазначив: «поєднання несприятливих для особи обставин фізичного, матеріального або морального характеру, що негативно впливають на основні умови її життя, заподіюють особі страждання, негативно впливають на її психіку, можуть викликати у неї стан розпачу, надмірну дратівливість, що не сприяє належному здійсненню самоконтролю поведінки, послаблюють волю особи, знижують її опірність негативним умовам, підсилюють роль ситуативних моментів. Впливаючи на свідомість особи, ці негативні чинники визначають вибір лінії поведінки людини. Визнання цієї обставини такою, що пом`якшує покарання, пояснюється тим, що особа знаходиться під виливом відповідних негативних зовнішніх чинників (тяжких особистих, сімейних чи інших обставин), які здійснюють тиск на свідомість та волю особи, обмежуючи свободу вибору варіанту поведінки, та схиляють до вчинення суспільно небезпечного діяння. Крім того, наявність цієї обставини свідчить, як правило, про випадковість злочину, про відсутність у винного антисоціальних установок. Кримінальний кодекс України не розкриває змісту цієї обставини, яка пом`якшує покарання. Визнання тих чи інших чинників тяжкими особистими, сімейними чи іншими обставинами здійснюється судом. Встановити вичерпний перелік їх у законі неможливо. Юридична теорія та судова практика тяжкими особистими, сімейними чи іншими обставинами визнає: тяжку хворобу винного, його рідних, близьких або інших осіб; складні взаємовідносини в сім`ї; пережиту душевну травму; стихійне лихо, гострий конфлікт в сім`ї, на роботі; відсутність заробітку; неможливість утримувати сім`ю; негативні життєві умови; складне матеріальне становище; безробіття; несприятливі житлові умови, незаконний вплив.
		Збіг цих обставин здійснює формування мотивів вчинення злочину, послаблює волю особи та обумовлює вибір злочинної поведінки. Особа вчиняє злочин з метою усунення або послаблення впливу тяжких обставин, їх негативних наслідків, або в результаті того, що вплив цих обставин на психіку особи послабив її вольовий контроль, знизив її увагу, обережність, здатність керувати своїми діями. Навіть одна, але тяжка обставина може вплинути на психіку особи, послабити волю, знизити її опірність ситуації, що згідно з морально-етичними нормами суспільства викликає поблажливе ставлення до особи, яка вчинила злочин.
		Таким чином, враховуючи те, що певні тяжкі обставини (обставина) виступають домінантою у мотивації злочинної поведінки особи, і вона вчиняє злочин для того, щоб уникнути подальшого негативного впливу цих обставин (обставини), або внаслідок того, що вплив цих обставин (обставини) на психіку особи знизив її здатність керувати своїми діями, вчинення злочину під впливом тяжкої особистої, сімейної чи іншої обставини (обставин) є підставою для визнання цієї обставини такою, що пом`якшує покарання».
		Проте, вірно використовуючи теоретичне підґрунтя, яке характеризує таку обставину, яка пом`якшує покарання, як вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин (пункт 5 частини 1 статті 66 КК), суд апеляційної інстанції не навів жодних аргументів на користь наявності цієї обставини з посиланням на конкретні обставини цього кримінального провадження.
		Поза увагою цього суду, на переконання колегії суддів, залишилися тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його суспільна небезпечність, вчинення злочину молодою та придатною до суспільно корисної праці людиною. Суд апеляційної інстанції не навів розумного пояснення, чому він вважає, що обраний ОСОБА_6 спосіб вирішення скрутних для нього проблем має оцінюватися як пом`якшувальна покарання обставина, враховуючи, що поширення наркоманії та зростання злочинності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, набувають усе більших масштабів і стають серйозними соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров`я та благополуччя людей.     
		З огляду на це Суд вважає доводи прокурора щодо відсутності передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 66 КК обставини обґрунтованими.
		Заслуговують на увагу й доводи касатора про відсутність у поведінці ОСОБА_6 активного сприяння розкриттю злочину.
		Як свідчить стала судова практика, ця обставина, яка пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Визнання засудженим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 263/15605/17 (провадження № 51-4234км20).
		Колегія суддів звертає увагу, що в обвинувальному акті не зазначено цієї обставини, яка пом`якшує покарання. Судовий розгляд у цьому провадженні здійснювався у порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК. З показань обвинуваченого не убачається жодного факту допомоги слідству. Не наведено таких фактів і в оскарженому судовому рішенні.
		Враховуючи зазначене вище, колегія суддів доходить висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, положень пункту 1 (в частині активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення), пункту 5 частини 1 статті 66 КК та статті 69 КК й невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок його м`якості, у зв`язку з чим касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 - скасуванню з призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Під час нового розгляду апеляційному суду слід взяти до уваги наведене, та, з додержанням вимог кримінального процесуального закону, ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Крім цього, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з метою запобігання ризику переховування від суду, колегія суддів вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
		у х в а л и в:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 липня 2024 року стосовно ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 20 липня 2025 року включно.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1                                         ОСОБА_2                                     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...