Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 667/8058/15-к : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано судом: 28.05.2025. Зареєстровано: 28.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2025.
Дата набрання законної сили: 27.05.2025
Номер судового провадження: 11-кп/819/247/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015230020002738

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		Єдиний унікальний номер справи: 667/8058/15-к
		Номер провадження: 11-кп/819/247/25
		Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1 
		Доповідач: ОСОБА_2 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 травня 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_2 
		суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		при секретарі судового засідання: ОСОБА_5 
		за участюпрокурора:  ОСОБА_6 
		адвоката: ОСОБА_7 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12015230020002738 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 січня 2025 року щодо: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою : АДРЕСА_2 , засудженого вироком Комсомольського районногосуду м.Херсона від 16 жовтня 2015 року за ч.2 ст. 289 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 року засуджений за ч. 2 ст.289, ст.71 КК Україниіз застосуваннямст. 69 КК Українидо 4 років позбавлення волі, звільнений від покарання з випробуванням згідно ст. ст.75,104 КК Україниз іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов`язків, передбаченихст. 76 КК України. 
		Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17.12.2015 вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 року змінено, виключено з резолютивної частини вказівку про призначення покарання за сукупністю вироків на підставіст. 71 КК України.Постановлено вважати  ОСОБА_8  засудженимзаст.289 ч.2 КК Україниіз застосуваннямст.69 КК Українидо 3 років позбавлення волі.
		На підставі ч.4ст.70 КК Україниза сукупністю злочинів шляхом повного складання покарань за цим вироком та вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 17.07.2015 року остаточно призначенопокарання у виді 4 років позбавлення волі.
		На підставі ст.ст.75,104 КК Українизвільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків передбачених п.п. 2,3,4ст. 76 КК України
		В решті вирок залишено без змін.
		Ухвалою  Херсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від22.11.2017 року скасовано звільнення засудженого ОСОБА_8 від відбуванняпокарання звипробуванням танаправлено длявідбування призначеноговироком Комсомольськогорайонного судум.Херсонавід 16.10.2015року. Строквідбування покаранняобчислено з дня затримання .
		21.10.2024 року до Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 про перегляд вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 року щодо ОСОБА_8 за нововиявленими обставинами, в якій він просить скасувати зазначений вирок , постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 , визнати його невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 289 КК України.
		Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 січня 2025 року залишено беззадоволення вказану заяву адвоката ОСОБА_7 .
		Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги .
		В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 30.01.2025 року. 
		Постановити  нову ухвалу, якою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 у справі №667/8058/15-к задовольнити повністю, скасувати вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 року та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 , визнати його невинуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України. 
		Вказує, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження ( ст. 411 КПК ) , істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Вважає помилковим висновок суду про те, що викладені у заяві обставини не є нововиявленими.
		Стверджує, що повідомлені ОСОБА_8 і допитаним в якості свідка ОСОБА_9 в суді обставини є нововиявленими та такими , що дають підстави для перегляду вироку. 
		Захисник зазначає, що якби ці обставини були відомі суду першої інстанції при судовому розгляді, то у суду не було б підстав для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 289 КК 
		Вказує, що по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_8 вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 року не переглядався в апеляційному порядку. Вирок ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 17.12.2015року був змінений в частині призначеного покарання.
		На обґрунтування наявності нововиявлених обставин захисник посилався на те, що ОСОБА_8 не мав наміру заволодіти мопедом потерпілого, а взяв у потерпілого мопед покататися, проте пошкодив його. Не маючи грошей на ремонт, він звернувся з проханням про ремонт до ОСОБА_10 , однак той не мав наміру проводити ремонт, а навпаки розібрав мопед та хотів його продати сторонній особі. Через це , за твердженням захисника, ОСОБА_8 не зміг повернути мопед власнику. Також захисник зазначав, що ОСОБА_8 був неповнолітнім на час розгляду справи в суді, не повідомив суду ці обставини, так як прокурор, адвокат сказали йому , що без показань ОСОБА_10 у викладені ним обставини ніхто не повірить, а невизнання ним вини буде сприйнято як обтяжуюча покарання обставину. 
		Захисник посилається на те, що зазначені у його заяві обставини підтверджують відсутність у інкримінованій ОСОБА_11 події складу злочину, а саме суб`єктивної сторони - вини у формі прямого умислу, вони не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і є такими, що істотно впливають на правильність постановленого вироку, тому є підстави для перегляду вироку за нововиявленими обставинами. Стосовно ОСОБА_12 має бути постановлений виправдувальний вирок суду. 
		Захисник вважає помилковим посилання суду на те, що обставини, про які сторона знала або мала знати на момент постановлення рішення, але з тих чи інших причин не представила суду, не можуть вважатися нововиявленими, оскільки ст. 459 КПК України не містить вимоги щодо відсутності обізнаності самого засудженого щодо наявності відповідних обставин, а говорить виключно про обставини, які «не були відомі суду на час судового розгляду» у розрізі розкриття поняття «нововиявлені обставини».
		Вказує, що подана ним заява містила всі необхідні обставини, зазначення яких вимагає КПК України. 
		Наряду з необізнаністю суду про обставини справи вчинення інкримінованого засудженому злочину іншою особою, ОСОБА_8 також не були відомі вказані обставини через його необізнаність з юридичними нюансами - змісту складу злочину, зокрема питань про наявність та відсутність його вини, з огляду на навмисне заволодіння транспортним засобом іншою особою у той час, коли він сам такого наміру не мав. 
		Зазначає, що знехтувавши дослідженням аргументів представлених стороною захисту в обґрунтування своїх вимог, суд переважно досліджував питання можливості належного та своєчасного оскарження засудженим ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 22.11.2017 року та встановлення причин невжиття ним відповідних заходів.
		Посилаючись на те, що визнання власної вини не є єдиним доказом вини ОСОБА_8 у інкримінованому йому злочині, суд вказав, що в основу обвинувального вироку суду в 2015 році покладено й інші докази, які цю вину доводили. Однак суд проігнорував той факт, що згадувані докази так само не протирічать позиції ОСОБА_10 та поясненням ОСОБА_8 , викладеним у заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. 
		Позиції учасників .
		Адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
		ОСОБА_8 про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлявся шляхом направлення повідомлення за наявними у провадженні засобами зв`язку та шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади України , заяви про відкладення апеляційного розгляду не подавав.
		Адвокат ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_8 обізнаний про дату, час та місце апеляційного розгляду , проходить службу в ЗСУ у складі бойового підрозділу , не має можливості прийняти участь в судовому засіданні та вважав можливим здійснити апеляційний розгляд за його відсутністю.
		Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог захисника. 
		Заслухавшидоповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадженнята доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
		Мотиви суду.
		Аналізуючи доводи апеляційної скарги відповідно до приписів ч. 1 ст. 404 КПК України колегія суддів враховує наступне.
		Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 року визнаний винуватим у тому, що він 09.07.2015 року близько 11:00 годин, повторно, переслідуючи прямий корисливий умисел, спрямований на протиправне обернення чужого майна на свою користь перебуваючи біля будинку № 59 по вул. Фінансистів у м. Херсоні , зловживаючи довірою неповнолітнього ОСОБА_13 , з його дозволу без наміру повернення взяв у користування належний потерпілому мопед марки «Suzuki RAN», та незаконно заволодів вказаним транспортним засобом зникнувши у невідомому напрямку, в результаті чого заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 5000 грн. Його дії судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України.
		Адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд вироку Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.10.2015 у справі №667/8058/15-к за нововиявленими обставинами.
		Як на нововиявлені обставини, захисник посилався на те, що ОСОБА_8 не мав наміру заволодіти мопедом потерпілого. ОСОБА_8 маючи товариські відносини з ОСОБА_13 , попросив у останнього покататися на його мопеді і отримав дозвіл. На мопеді поїхав у напрямку пл. Цюрупи. Не доїжджаючи до площі кількасот метрів, ухиляючись від автомобіля , який виїжджав з одного із дворів, ОСОБА_8 впав з мопеда та не зміг поїхати , оскільки мопед не завівся.
		Відповідно до пояснень, наданих захиснику , злякавшись наслідків та не маючи грошей на компенсацію ремонту, він поспішив додому , щоб ніхто не побачив, що скутер зламаний. Закотив мопед у двір, на питання власниці будинку ОСОБА_14 він сказав, що мопед зламаний, потребує ремонту і він його забере з двору після того , як відремонтує.
		Не маючи грошей на ремонт, він звернувся до знайомого ОСОБА_10 , на допомогу якого розраховував і останній погодився відремонтувати мопед. Після чого передав мопед ОСОБА_15 біля СТО , який покотив його до свого дому та сказав, що мопед буде готовий до 17 год. У вказаний час ОСОБА_8 прийшов до будинку ОСОБА_10 , однак той не вийшов, на дзвінки не відповідав, вранці він знову прийшов до будинку ОСОБА_16 . 
		На вимогу ОСОБА_8 повернути мопед, ОСОБА_17 повідомив, що мопед розібраний по частинах і він вже знайшов на нього покупця. Після погрози ОСОБА_8 викликати поліцію ОСОБА_17 все ж повернув йому мопед, двигун та колеса, які він відніс до свого двору, де вже знаходився дільничний поліцейський, який здійснював перевірку заяви ОСОБА_13 про незаконне заволодіння мопедом . ОСОБА_8 пояснив , що мопедом заволодів ОСОБА_17 , а він забрав у останнього мопед та хоче повернути потерпілому. На що дільничний сказав, що мопед треба вилучити офіційно, для чого наказав занести його у якесь господарське приміщення, потім викликав наряд поліції та слідча вилучила мопед протоколом огляду місця події.
		Про зазначені обставини ОСОБА_8 повідомив слідчій, однак вона скептично поставилася до його пояснення, повідомила, що у такі обставини ніхто не повірить, тільки якщо ОСОБА_17 сам зізнається у скоєному. 
		Проте ОСОБА_17 відмовився піти в поліцію та розказати про обставини , за яких ОСОБА_8 не вдалося вчасно повернути власнику мопед та він виявився у розукомплектованому стані.
		Прокурор, слідчий ,адвокат сказали йому , що без показань ОСОБА_10 у викладені ним обставини ніхто не повірить, а невизнання вини ним буде сприйнято як обтяжуюча покарання обставину. 
		З огляду на це, під час досудового розслідування і в суді ОСОБА_8 , хоча він ніколи не мав наміру незаконно заволодіти транспортним засобом, свою вину визнав повністю, щодо нього було ухвалено вирок призначено покарання з іспитовим строком , який потім було скасовано і його було направлено для реального відбування призначеного покарання. 
		З початком повномасштабної війни росії проти України 28.02.2022 ОСОБА_18 добровільно розпочав військову службу, отримав статус УБД, брав участь у бойових діях, був нагороджений. 
		Перебуваючи у м. Херсоні у грудні 2023 року на реабілітації після поранення зустрів ОСОБА_10 , у розмові з яким розповів про наслідки кримінального провадження щодо нього, і про те, що є діючим військовослужбовцем. ОСОБА_17 сказав, що шкодує як вчинив з ним у 2015 році у ситуації з мопедом та звернувся до ОСОБА_12 з пропозицією повідомити всі подробиці події щодо незаконного заволодіння мопедом у разі, якщо є можливість переглянути вирок суду.
		Отже за змістом заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами захисник послався на те, що ОСОБА_8 вимушений був визнати свою винуватість із зазначених обставин, хоча наміру заволодіти мопедом потерпілого він не мав, що в сукупності із показаннями свідка ОСОБА_10 , який на час розгляду справи в суді не погодився надати свідчення, є підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами, оскільки суду про ці обставини не було відомо на час ухвалення вироку.
		Суд першої інстанції, перевіривши обставини, на які у заяві послався захисник, заслухав пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , дослідив матеріали кримінального провадження у якому ухвалено вирок від 16.10.2015 року і дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені у заяві захисника обставини не можуть вважатися нововиявленими та бути підставою для перегляду вироку. 
		Перевіряючи доводи заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, суд заслухав пояснення ОСОБА_8 , який просив задовольнити заяву захисника. Послався на те, що не повідомив суд про наведені у заяві обставини, оскільки на момент розгляду справи йому було 16 років і коли це сталося він знаходився в Новокаховській школі інтернаті. На суд його привозили в м. Херсон і з адвокатом він бачився тільки перед судовими засіданнями Захисник сказав йому щоб він зі всім погоджувався і отримає «рік півтора умовного терміну покарання », поки вчиться в інтернаті і все закінчиться, а так покарання буде реальним. Тож він погодився на це «щоб все закінчилося».
		Також вбачається, що судом як свідок був допитаний ОСОБА_17 , на показання якого заявник посилався як на нововиявлені обставини. 
		ОСОБА_17  всуді показав, що в 2015 році тимчасово проживав в м. Херсоні та підробляв на СТО. В компанії познайомився із ОСОБА_19 . Через деякий час ОСОБА_19 зателефонував йому з проханням відремонтувати мопед, бо взяв його у знайомого, а він зламався і тепер боїться його повертати в такому стані. ОСОБА_19 прикотив мопед до нього і він його розібрав, треба було замінити пару деталей. Конкретну дату проведення ремонту вони не оговорювали, він сказав, що відремонтує мопед за декілька днів. У зв`язку з тим, що ОСОБА_19 йому не дзвонив , не відповідав на його дзвінки , а у нього була потреба в коштах, він( свідок) вирішив продати колеса від мопеду і «перекрити» цю потребу. Десь через три тижні ОСОБА_19 подзвонив і він йому повідомив, що не вистачає певних деталей і коли вони з`являться він зможе щось зробити з ремонтом. Коли ОСОБА_19 прийшов до нього то він йому пояснив, що хотів продати колеса бо його давно не було. ОСОБА_19 почав погрожувати поліцією йому та власниці будинку в якому він проживав . Він повернув йому розібраний мопед разом з колесами. Як в подальшому ОСОБА_19 розпорядився цим мопедом, йому невідомо. Через деякий час він зустрівся з ОСОБА_19 і дізнався , що він служить в ЗСУ та погодився допомогти ,оскільки шкодував, що тоді так вчинив із ОСОБА_19 .
		Залишаючи без задоволення заяву захисника суд дійшов висновку, що викладені у заяві, показаннях свідка обставини не є нововиявленими у розумінні ч. 2 ст.459 КПК України, вони були відомі обвинуваченому на час розгляду справи в суді , а також ці обставини самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами не доводять неправильність вироку , що належить переглянути.
		Проаналізував суд і посилання заявника на те, що ОСОБА_8 не повідомив суд про дійсні обставини зазначені у заяві через неефективний захист, та зазначив, що процесуальні порушення, допущені під час розгляду справи, у тому числі й такі, що могли позначитися на ефективності захисту, не є обставинами, на які передбачені ст.459та п. п. 4, 5 ст.462 КПК.
		Натомість судвказав,що підчас розглядусправи всуді  посуті у2015році визнання свої вини ОСОБА_8  та йогопоказання на їхдостовірність судоцінював  і в розрізі показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ,законного представниканеповнолітнього потерпілого ОСОБА_22 ,як ісамого потерпілого ОСОБА_13  показання яких у своєму взаємозв`язку свідчать про те, що саме ОСОБА_8 незаконно заволодів транспортним засобом, зловживаючи довіроюнеповнолітнього ОСОБА_13 . 
		Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, які суд дослідив під час розгляду заяви, вироку суду від 16.10.2015 року в якому викладено узагальнений зміст досліджених доказів та покладених в основу вироку. 
		Так із вироку від 16.10.2015 року , технічного запису судових засідань вбачається, що ОСОБА_8 вину у заволодінні транспортним засобом потерпілого визнав у повному обсязі, дав детальні показання по суті пред`явленого обвинувачення та вказав, що він взяв у потерпілого мопед покататися, не спростовував що не мав наміру його повертати потерпілому та пояснив, що забрав мопед тому, що ОСОБА_23 , в якого він на той час жив, сказав забрати мопед і віддати йому. Потерпілий показав, що ОСОБА_8 попросив у нього мопед покататися і не повернув , після повернення мопеду у нього було вивернуте кермо і відсутній ключ в замку запалювання. Свідок ОСОБА_24 в суді показав , що йому відомо про те , що ОСОБА_19 взяв мопед потерпілого та поїхав на ньому і не повернув. Підтвердив свою обізнаність про намір ОСОБА_12 здійснити заволодіння транспортним засобом потерпілого . В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що неповнолітній ОСОБА_18 проживав у неї вдома близько місяця. В середині липнявін привіз до неї додому мопед , на її питання ОСОБА_8 відповів що цей мопед потребує ремонту, і що він через два дні його забере, через декілька днів працівники міліції вилучили вказаний мопед. Протоколом огляду місця подіївід 10.07.2015 року зафіксовано , що 10.07.2015 року за адресою по АДРЕСА_3 був виявлений мопед чорно-білого кольору марки «Suzuki » без низу, мається подушка, два дзеркала. 
		Як убачається з вироку, покази обвинуваченого ОСОБА_8 не були єдиними, які прямо вказували на його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки в основу висновку суду про доведеність його винуватості , окрім його показів були покладені сукупність інших доказів, зокрема показання свідків, потерпілого, письмових доказів, які узгоджуються між собою і дали суду підстави для визнання ОСОБА_8 винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК за встановлених судом і викладених у вироку обставин.
		Суд першоїінстанції дійшов вірноговисновку проте,що посилання заявника нате,що ОСОБА_8  не повідомивсуд про дійсніобставини   піддавшись впливу прокурора, захисникапід часрозгляду справив суді  неє нововиявленимиобставинами , якідоводить неправильністьвироку суду. 
		Такі посилання не містять достатніх даних, підтверджених доказами, вважати, що пояснення ОСОБА_8 на час розгляду справи були неправдивими, а також існування обставин, які змусили його надати такі показання (тиск , вплив).
		Не погоджуючись із такими висновками , захисник в апеляційній скарзі зазначає, що суд проігнорував той факт, що згадувані докази так само не протирічать позиції ОСОБА_10 та поясненням ОСОБА_8 , викладеним у заяві про перегляд вироку.
		Проте із такими доводами погодитися не можна, оскільки обставини, на які посилався захисник як на нововиявлені та обставини які повідомлені свідком ОСОБА_17 під час безпосереднього допиту в суді не узгоджуються із сукупністю покладених в основу вироку доказів та між собою. При безпосередньому допиті під час розгляду заяви захисника про перегляд вироку ОСОБА_17 надав показання які не відповідають його письмовим поясненням доданим до заяви про перегляд вироку та викладеним у заяві захисником обставинам. 
		Суд в ухвалі вказав, що захисник не надав належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин, зокрема тих, які не були відомі обвинуваченому на час ухвалення вироку . 
		Апелянт послався на помилковість таких висновків суду, мотивуючи це тим, що ст.459 КПК України не містить вимоги щодо необізнаності самого засудженого щодо наявності відповідних обставин, а говорить виключно про обставини, які «не були відомі суду на час судового розгляду» . 
		Крім того захисник зазначив, що ці обставини не були відомі і ОСОБА_8 через його необізнаність з юридичними нюансами - змісту складу злочину, зокрема питань про наявність та відсутність його вини, з огляду на навмисне заволодіння транспортним засобом іншою особою у той час, коли він сам такого наміру не мав. 
		З такими доводами апеляційної скарги погодитися не можна. 
		Судом обґрунтовано взято до уваги , що відповідно до частини 2статті 459 КПК Українинововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
		У пунктах 4, 5 частини 2статті 462 КПК Українивизначено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.
		Згідно усталеноїпрактики ВерховногоСуду ,зокрема іпостанови ВерховногоСуду від 26.01.2021року у справі №127/29594/18,яка булаврахована судом, системне тлумачення положень ст.459, пунктів 4,5ст.462, ст.91 КПК Українивказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки:
		1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
		2) вони перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
		3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
		Обставини, які існували і про які сторона знала або мала знати на момент постановлення рішення, але з тих чи інших причин не представила суду, не можуть вважатися нововиявленими. Також не можуть вважатися підставами для перегляду за нововиявленими обставинами докази, які були доступні стороні і які вона мала можливість представити при сумлінному використанні своїх процесуальних можливостей.
		За змістом статей459, 467 КПК України, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією, вона не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження. У цьому випадку суд не розглядає обвинувачення по суті, а лише перевіряє наявність передбачених у ч. 2ст. 459 КПК Україниобставин, на які учасники судового провадження посилаються як на нововиявлені, та надає оцінку тому, чи могли вказані обставини, що не були відомі суду на час розгляду справи, вплинути на правильність рішення суду, яке належить переглянути.
		Колегія суддівне погоджуєтьсяіз твердженнямапеляційної скаргипро те,що зазначені взаяві обставиниє нововиявленими,  зазначенізахисником обставини  відображаютьфактично зміну правовоїпозиції (версії )захисту  та зводяться до переоцінки доказів та надання нових доказів. 
		Наголошення захисником на те, що ОСОБА_8 наразі проходить військову службу в ЗСУ, виконує бойові завдання та неодноразово отримував нагороди та відзнаки не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні питання щодо перегляду вироку за нововиявленими обставинами.
		Посилання захисника в апеляційній скарзі на те що суд першої інстанції знехтував дослідженням аргументів представлених стороною захисту в обґрунтування своїх вимог та приділив увагу вирішенню саме питанню несвоєчасного оскарження ОСОБА_8 ухвали про скасування звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, не є прийнятними , оскільки суд першої інстанції всупереч твердженням захисника проаналізував зазначені у заяві обставини, доводи та навів мотиви, чому він їх залишив без задоволення. 
		Доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є такими, що переконливо спростовують викладені у судовому рішенні висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає достатніх обґрунтованих підстав для задоволення апеляційних вимог захисника.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з підстав та доводів, зазначених в апеляційній скарзі ухвала суду скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення. 
		 
		Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 376 ч.2 КПК України, апеляційний суд,-
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 січня 2025 року, якою залишено без задоволення заяву адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом 3-х місяців може бути оскаржена до Верховного Суду.
		 
		 
		 
		Судді: 
		   
		 
		ОСОБА_2    ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...