Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1539/21 (910/8758/21) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано судом: 28.05.2025. Зареєстровано: 28.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.05.2025.
Дата набрання законної сили: 21.05.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/1539/21 (910/8758/21) 
		 
		Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: 
		Огородніка К.М.- головуючого,    Жукова С.В., Картере В.І.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,
		 
		за участю представників: 
		Прав «Росава» - Забаріна А.Ф.,
		Приватного виконавця Бережного Я.В. - Поліщука П.П.,
		ДП «Сетам» - Козмінської М.В.,
		ТОВ «ФК «Фінтакт» - Джас І.В.,
		ТОВ «ЗВ Ріелті» - Логвиненко О.С.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Росава", Державного підприємства "Сетам" та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича
		на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 
		у справі    № 910/1539/21 (910/8758/21)
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" 
		до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфом стандарт",
		     Державного підприємства "Сетам",
		  приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича,
		     Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті",
		треті особи: ОСОБА_1 ,  Приватне акціонерне товариство "Росава",
		про визнання недійсними торгів та зобов`язання вчинити дії
		у межах справи № 910/1539/21
		про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті".
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗВ Ріелті" (далі - ТОВ "ЗВ Ріелті", боржник) та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Баскакова О.В.
		 
		30.04.2021 ДП "Сетам" організувало проведення електронних торгів з продажу належного ТОВ "3В Ріелті" Майнового комплексу за лотом № 464865, дата проведення аукціону 30.04.2021 о 08:00, стартова ціна: 242 009 000 грн, гарантійний внесок 12100450 грн, крок аукціону 2420090 грн, адреса: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, дата публікації: 29.01.2021.
		 
		Результати електронних торгів за лотом № 464865, що відбулись 30.04.2021, організатор торгів ДП "СЕТАМ" оформив протоколом № 536717 проведення електронних торгів від 30.04.2021. Переможцем був визначений      ТОВ "Перформ стандарт" з особливою ставкою 307351450 грн.
		 
		У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтакт»      (далі - ТОВ «ФК «Фінтакт», позивач) звернулось в господарський суд з позовом про визнання недійсними електронних торгів, які оформлено протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів Державним підприємством «СЕТАМ», зобов`язання Державного підприємства «Сетам» організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення)), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11.
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/1539/21(910/8758/21) в задоволенні позову відмовлено повністю.
		 
		Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги, заявлені у справі №910/1539/21(910/8758/21), не можуть бути задоволені в силу прийнятого рішення від 13.06.2023 у справі № 910/1539/21(910/4002/23), яким вже визнані недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 536717. 
		 
		Крім того, у разі скасування електронних торгів з продажу майна боржника, подальший продаж такого майна має відбуватися в рамках справи про банкрутство та в порядку передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства. 
		 
		ТОВ «ФК «Фінтакт» звернулось до суду з заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 за нововиявленими обставинами.
		 
		Заява подана з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 320 ГПК України.
		 
		В обґрунтування заяви позивач послався на обставину скасування рішень судів у справі № 910/1539/21 (910/4002/23), якими були визнані недійсними електронні торги,  оформлені  протоколом № 536717. 
		 
		Фактичні обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18(911/2583/20) визнано недійсним договір №835 від 01.04.2020 про відступлення права вимоги, що укладений між ПрАТ «Росава», ТОВ «Преміорі» та ТОВ « 3В Ріелті», договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №33 від 23.01.2018, що укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ « 3В Ріелті», визнано недійсним договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №355 від 20.04.2018, що укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ « 3В Ріелті», визнано недійсним Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №571 від 05.09.2018, що укладений між ПрАТ «Росава» та ТОВ « 3В Ріелті», стягнуто з ТОВ « 3В Ріелті» на користь ПрАТ «Росава» 348 727 940,17 грн.
		 
		На примусове виконання ухвали Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) видано наказ Господарського суду Київської області від 16.12.2020.
		 
		ПрАТ «Росава» пред`явило наказ Господарського суду Київської області від 16.12.2020 у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) до примусового виконання приватному виконавцю Бережному Я.В.
		 
		Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 17.12.2020 відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання судового рішення у справі №911/2498/18 (911/2583/20).
		 
		Постановою приватного виконавця від 17.12.2020 накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
		 
		Постановою приватного виконавця від 13.01.2021 описано та накладено арешт на майновий комплекс (літ. А, Б, В) заг. пл. 6 715,8 кв. м, адреса: м. Київ, вул. Мазепи Івана, буд. 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 356839180000 (далі - Майновий комплекс).
		 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №911/2498/18 (911/2583/20) поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2498/18 (911/2583/20) за апеляційною скаргою ТОВ « 3В Ріелті» на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020.
		 
		Приватний виконавець Бережний Я.В. 28.01.2021 оформив заявку по виконавчому провадженню НОМЕР_1 на реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронного аукціону з продажу Майнового комплексу за ціною 242 009 000,00 грн.
		 
		ДП «Сетам» 29.01.2021 здійснило оприлюднення оголошення про реалізацію Майнового комплексу за лотом № 464865 із датою проведення аукціону 01.03.2021.
		 
		Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 29.01.2021 виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 16.12.2020 № 911/2498/18 (911/2583/20) було зупинено. Також цією ж постановою зупинені електронні торги щодо реалізації лоту № 464865 та лоту №4633050.
		 
		01.02.2021 ДП «Сетам» зупинило торги з реалізації лоту № 464865, які призначені на 01.03.2021 о 08:00 на підставі постанови приватного виконавця від 29.01.2021 про зупинення виконавчих дій, про що складено акт про зупинення електронних торгів від 01.02.2021.
		 
		У лютому 2021 року ПрАТ «Росава» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі банкрутство ТОВ « 3В Ріелті», оскільки останній не сплатив заборгованість, яка підтверджена судовим рішенням у справі №911/2498/18 (911/2583/20).
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2021 у справі №910/1539/21 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ « 3В Ріелті»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; визнано ПрАТ «Росава» кредитором ТОВ « 3В Ріелті» на загальну суму 348740552,17 грн; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 08.12.2020 у справі №911/2498/18 (911/2583/20).
		 
		Постановою приватного виконавця Бережного Я.В. від 02.04.2021 поновлено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1, а також поновлено електронні торги з реалізації лотів №464865 та №4633050.
		 
		Як вбачається із постанови приватного виконавця Бережного Я.В. від 02.04.2021, поновлюючи вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1, приватний виконавець послався на абз. 2 п. 3 розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна.
		 
		30.04.2021 ДП «Сетам» організувало проведення електронних торгів з продажу належного ТОВ « 3В Ріелті» Майнового комплексу за лотом №464865, дата проведення аукціону 30.04.2021 о 08:00, стартова ціна: 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12 100 450 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, адреса: м.Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, дата публікації: 29.01.2021.
		 
		Результати електронних торгів за лотом №464865, що відбулись 30.04.2021, організатор торгів ДП «Сетам» оформив протоколом №536717 проведення електронних торгів від 30.04.2021. Переможцем торгів був визначений ТОВ «Перформ стандарт» з особливою ставкою 307 351 450,00 грн.
		 
		09.02.2023 був сформований протокол №559938, згідно з яким переможцем аукціону (торгів) визнано ТОВ «Фінансова компанія «Фінтакт» за ціною продажу майна 307351440,00 грн.
		 
		Позивач - ТОВ "ФК "Фінтакт" як на підставу позову у даній справі, посилався на те, що спірні електронні торги були проведені з порушенням чинного законодавства, завдали збитки ТОВ "ФК "Фінтакт", порушують його законні права та інтереси як учасника таких торгів на придбання у визначеному законодавством порядку майнового комплексу та відповідно підлягають визнанню недійсними.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Господарського суду    міста Києва    від 28.05.2024 задоволено заяву ТОВ «ФК «Фінтакт» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі №910/1539/21(910/8758/21), позов задоволено, визнано недійсними електронні торги, які оформлено протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів Державним підприємством "Сетам", зобов`язано Державне підприємство "Сетам" організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м, (будинок готелю Військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення)), місцезнаходження: м. Київ, вулиця Мазепи Івана, будинок 11;  визнано недійсними результати аукціону - електронних торгів, організованих ДП "Сетам" за заявкою від 28.01.2021 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. з продажу майнового комплексу (літ. А, Б, В) загальною площею 6715,8 кв. м (будинок готелю військово-Микільського монастиря (пам`ятка архітектури і містобудування місцевого значення), місцезнаходження: м. Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, номер лоту 464865, дата проведення аукціону: 30 квітня 2021 09:00 год., дата закінчення торгів: 30 квітня 2021 о 18:16 год., стартова ціна 242 009 000,00 грн, гарантійний внесок 12 100 450,00 грн, крок аукціону 2 420 090,00 грн, місцезнаходження майна: м.Київ, вул. Мазепи Івана, будинок 11, переможцем яких стало ТОВ "Перфом стандарт"; стягнуто з ТОВ "Перфом стандарт", Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича, ТОВ "3В Ріелті" судові витрати в сумі 4540 грн в рівних частинах, а саме по 1135 грн з кожного.
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 у справі №910/1539/21(910/8758/21) залишено без змін.
		 
		Розглянувши заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 за нововиявленими обставинами суди встановили, що судове рішення у справі № 910/1539/21(910/4002/23), яке було підставою для відмови у задоволенні позову у справі № 910/1539/21(910/8758/21), скасовано постановою Верховного Суду від 06.02.2024, із ухваленням нового рішення про відмову в позові, що свідчить про наявність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами відповідно до статті 320 ГПК України.
		 
		Суд першої інстанції, скасовуючи рішення про відмову в позові за нововиявленими обставинами та задовольняючи позовні вимоги, висновки якого були підтримані  судом апеляційної інстанції, виходив з того, в порушення статей 20, 57, 61 Закону України "Про виконавче провадження", п. 8 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, приватний виконавець виставив на реалізацію нерухоме майно за відсутності його належної оцінки. При цьому, визначаючи початкову вартість переданого на реалізацію майна, в порушення п. 1 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, пп. а п. 185.1., п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 17 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440, приватний виконавець у початкову вартість не включив податок на додану вартість, незважаючи, що боржник є платником вказаного податку.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
		 
		До Верховного Суду з касаційними скаргами звернулись Приватне акціонерне товариство «Росава» (далі - ПрАТ «Росава»), Державне підприємство «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Ярослав Вікторович (далі - приватний виконавець).
		 
		Заявники касаційних скарг просять рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі №910/1539/21(910/8758/21) скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтакт» у повному обсязі.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначають обставини, визначені у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України.
		 
		Вважають, що суди в порушення процесуальних норм статей 86, 236 ГПК України не дослідили належним чином обставини справи, не надали належної оцінки наявним доказам у справі, застосували норму статті 215 ЦК України та визнали недійсними торги без врахування позицій щодо підстав для визнання недійсними електронних торгів, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №233/4365/18, у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 у справі 910/8130/19, від 13.09.2023 у справі № 456/3576/20, від 17.07.2023  у справі №753/8060/20.
		 
		При цьому скаржники в касаційних скаргах вказують, що судом апеляційної інстанції не було надано оцінки всім аргументам апеляційних скарг приватного виконавця та ДП «Сетам»  в повному обсязі заявлених вимог. 
		 
		Так, ПрАТ «Росава» звертає увагу на те, що судами взагалі не досліджувалося питання наявності порушеного права позивача, зазначаючи, що позивач звернувся до суду як учасник прилюдних торгів, права якого не порушуються в даному процесі.
		 
		Щодо ймовірних порушень приватного виконавця зазначає про залишення судами  без відповідного реагування його доводів про те, що відсутність доказів визнання протиправними дій приватного виконавця, які є предметом даного спору, свідчить про здійснення приватним виконавцем дій з дотриманням вимог чинного законодавства.
		 
		ДП «Сетам» в касаційній скарзі зазначає, що жодного порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача внаслідок проведення спірних торгів судові рішення не містять. Суди не надали оцінки його доводам, що позивач не сплатив кошти за придбане на спірних торгах майно у встановлений строк, відтак на даний момент він не є переможцем спірних торгів, а тому його права жодним чином не можуть бути порушені заявленими ним підставами.
		 
		Вказує, що торги по лоту № 464865 зупинені, що підтверджується Актом про зупинення від 06.03.2025, спірні торги не завершені, за результатами їх проведення акт про проведені електронні торги не складався, тому такі електронні торги не можна визнати недійсними.
		 
		Крім того, ДП «Сетам» зауважує, що суди в порушення положень статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку проведення електронних торгів, зобов`язали Державне підприємство організувати проведення електронних торгів щодо майнового комплексу. Однак, ДП "Сетам" проводить електронні торги з реалізації арештованого майна у передбаченому законом порядку виключно за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця, до якої додаються передбачені Порядком документи.  
		 
		За доводам ДП, зазначені обставини та доводи були викладені в його апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції проігнорував їх, жодним чином не обґрунтувавши ефективність чи неефективність такого способу захисту, як зобов`язання ДП «Сетам» провести нові торги з реалізації спірного майна.
		 
		Приватний виконавець вважає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень не були враховані постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12 щодо обов`язку судів встановити, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів;  Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц щодо кваліфікації суб`єкта оціночної діяльності.
		 
		Крім того зазначає, що вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції належним чином не дослідили та не надали оцінку  обставинам щодо відсутності порушеного права позивача та обрання ним неефективного способу захисту.
		 
		При цьому всі скаржники окремо наголошують, що судом апеляційної інстанції, при розгляді апеляційних скарг не було надано оцінки доводам про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, частини  5 статті 320 ГПК України при задоволенні заяви позивача про зміну предмету позову. 
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		ТОВ «ФК «Фінтакт» подало відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Росава», в якому заперечує проти доводів та вимог, просить залишити без змін оскаржувані судові рішення.
		 
		ТОВ «ЗВ Ріелті» у відзиві на касаційні скарги зазначає про їх необґрунтованість, наголошуючи на невірній оцінці майна, що виставлялося на продаж, та неправомірному не включення до ціни продажу ПДВ. Просить в задоволенні касаційних скарг відмовити, оскаржувані судові просить залишити без змін. 
		 
		ТОВ «ФК «Фінтанкт» подало відзив на касаційну скаргу приватного виконавця, в якому заперечує аргументи, викладені в касаційній скарзі, вважає, що судами попередніх інстанцій вірно встановлено порушення порядку проведення електронних торгів, оформлення його результатів, що стало наслідком порушення прав та законних інтересів позивача у цій справі. 
		 
		ТОВ «ЗВ Ріелті» подало спільний відзив на касаційні скарги приватного виконавця та ДП «Сетам», в якому заперечує викладені в них аргументи з підстав, що загалом аналогічні мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, наголошуючи на тому, що за обставин скасування судового рішення, яке було підставою для ухвалення рішення зі спору у даній справі, говорити про відсутність у позивача порушеного права не можна.
		 
		До Верховного Суду від ТОВ «ФК «Фінтанкт» надійшов відзив на касаційну скаргу ДП «Сетам»,  в якому з посиланням на правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, залишити без змін.
		 
		Позивач вважає, що встановлене судами порушення порядку проведення електронних торгів, результат проведення яких оформлено протоколом № 536717 від 30.04.2021, призвело до порушення його прав та законним інтересів на право реєстрації права власності та володіння як переможця аукціону .
		 
		Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційні скарги, заперечень щодо їх вимог і змісту до суду не направили.
		 
		Касаційне провадження
		 
		Ухвалами Верховного Суду від 12.03.2025, від 27.03.2025, від 31.03.2025 відкриті касаційні провадження за касаційними скарга ПрАТ «Росава», ДП «Сетам» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В., об`єднані в одне касаційне провадження та призначені до розгляду.
		 
		Ухвалою від 16.04.2025 за клопотання ТОВ «ФК «Фінтакт», обґрунтованого   неможливістю його представника прибути в судове засідання через хворобу, в судовому засіданні у справі  оголошено перерву  до 21.05.2025.
		 
		16.05.2025 ТОВ «ЗВ Ріелті» подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 21.05.2025 з метою проведення переговорів щодо вжиття заходів медіації в цій справі. 
		 
		В обґрунтування зазначає, що пропонує сторонам спору врегулювати конфлікт за допомогою переговорів, вказуючи про заплановані ним на цьому етапі дії, які  включають в себе правову оцінку ситуації та розробку стратегії і плану дій; підготовку консультацій, правових висновків та документації, пошук медіатора та проведення переговорів, що потребує часу для їх вирішення.
		 
		ТОВ «ФК «Фінтакт»  у наданих поясненнях підтримує клопотання ТОВ «ЗВ Ріелті», просить його задовольнити, відкласти розгляд справи на 90 днів для врегулювання сторонами спору.
		 
		ТОВ «Перфом стандарт» у поданому клопотанні підтримує запропонований ТОВ «ЗВ Ріелті» спосіб врегулювання спору, просить клопотання задовольнити, відкласти розгляд справи на інший час.
		 
		Приватний виконавець Бережний Я.В. подав заперечення на клопотання ТОВ «ЗВ Ріелті», просить відмовити у його задоволенні, повідомляючи суд, що він відмовляється брати участь у процедурі медіації, запропонованій ТОВ «ЗВ Ріелті».  На його переконання, спір, що розглядається у межах цієї справи, не може бути вирішено шляхом медіації, а дії ТОВ «ЗВ Ріелті» спрямовані виключно на затягування розгляду справи.
		 
		Від інших учасників справи письмових пояснень щодо поданого  ТОВ «ЗВ Ріелті» клопотання не надано.
		 
		В судовому засіданні 21.05.2025 представники учасників справи підтримали викладені в письмових поясненнях свої позиції щодо клопотання ТОВ «ЗВ Ріелті». 
		 
		Присутні в судовому засіданні представники ПрАТ «Росава» та ДП «Сетам» висловили заперечення щодо клопотання ТОВ «ЗВ Ріелті» з мотивів відсутності відповідних звернень до них для проведення медіації, зазначаючи про цьому про неможливість вирішення   цього спору шляхом медіації.
		 
		Колегія суддів, розглянувши подане ТОВ «ЗВ Ріелті» клопотання зазначає, що сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу (частина 7 статті 46 ГПК України).
		 
		Медіація - позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про медіацію").
		 
		Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу (частина 2 статті 3 Закону України "Про медіацію").
		 
		Медіація проводиться за взаємною згодою сторін медіації з урахуванням принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації (частина 1 статті 4 Закону України "Про медіацію").
		 
		Участь у медіації є добровільним волевиявленням учасників медіації. Ніхто не може бути примушений до врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації. Сторони медіації та медіатор можуть у будь-який момент відмовитися від участі в медіації (частини 1, 2 статті 5 Закону України "Про медіацію").
		 
		Встановивши на підставі пояснень учасників справи відсутність взаємної згоди  всіх учасників справи на проведення медіації, яка є обов`язковою в силу закону, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ «ЗВ Ріалті» про відкладення судового засідання для вжиття заходів медіації в цій справі.
		 
		Крім того, до Верховного Суду від ТОВ «Перфом стандарт» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, обґрунтоване неможливістю його представника прибути в судове засідання через хворобу.
		 
		Надаючи оцінку заявленому клопотанню, колегія суддів зауважує, що судове засідання 21.05.2025 не є першим засіданням у цій справі, представник відповідача1 брав участь у попередніх судових засіданнях, крім того, відповідач1 не обмежений колом представників.
		 
		З огляду на приписи статті 216 ГПК України в сукупності з положеннями статті 202 цього Кодексу, враховуючи що ТОВ «Перфом стандарт» було належним чином повідомлене  про дату, час та місце судового засідання, явка представників не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату за клопотанням ТОВ «Перфом стандарт».
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
		 
		Предметом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатами вирішення спору про визнання недійсними електронних торгів, які оформлені протоколом №536717 проведення електронних торгів, що сформований 30.04.2021 22:00:17 організатором торгів Державним підприємством "Сетам".
		 
		Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та запереченням на неї, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
		 
		Правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №925/529/17, №755/21826/15-ц, №910/856/17, №367/6231/16-ц, №465/650/16-2, №522/10127/14-ц, №640/24542/18, №334/2999/20, №905/857/19(905/1455/20)).
		 
		Наведена правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання їх недійсними за правилами визнання недійсними правочинів згідно з положеннями статті 215 ЦК України, яка передбачає недійсність правочину в разі недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		 
		Під час розгляду спору щодо майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, важливим є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.
		 
		Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанова Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення того, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.
		 
		Згідно з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15 та від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		 
		Аналогічні висновки притримується Верховний Суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 372/3161/18.
		 
		Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		 
		Суд першої інстанції, скасовуючи рішення про відмову в позові за нововиявленими обставинами та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:
		- предметом реалізації на спірних торгах був майновий комплекс, відтак здійснювати його оцінку мав право лише суб`єкт оціночної діяльності, який отримав сертифікат у межах напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об`єкти інтелектуальної власності» та спеціалізацію 2.1. «оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)». На думку суду першої інстанцій, оцінку Майнового комплексу здійснено оцінювачем, який не мав права проводити відповідну оцінку. Єдиним документом, який може підтверджувати проведення оцінки - це звіт про оцінку майна, який складений у відповідності до законодавства України. Наявний у матеріалах справи звіт про оцінку майна не може вважатися таким, оскільки складений не у відповідності до законодавства України.
		- також суд дійшов висновку, що вартість майна, що підлягає продажу, повинна визначатись з урахуванням ПДВ, оскільки ТОВ « 3В Ріелті», яке є власником майна переданого на реалізацію, є платником податку на додану вартість. Відтак, передаючи на реалізацію Майновий комплекс, приватний виконавець зобов`язаний був зазначити у заявці вартість майна з урахуванням податку на додану вартість.
		 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції приватний виконавець Бережний Я.В. та ДП «Сетам» звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
		 
		Скаржники зазначали про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, оскільки суд не встановив жодного порушення правил проведення електронних торгів та впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача внаслідок проведення спірних торгів як передумови для задоволення позову.
		 
		В обґрунтування апеляційних скарг наводили наступні аргументи:
		- оцінку спірного майнового комплексу здійснено оцінювачем, який отримав сертифікат у межах напрямку 1 «Оцінка  об`єктів в матеріальній формі» та «спеціалізацією 1.1. «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них»;
		- суд застосував норму Порядку реалізації арештованого майна, яка не існував на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки  на дату підготовки виконавцем заявки на реалізацію спірного майна та передачі останнього на реалізацію була відсутня вимога про зазначення в заявці вартості майна, що передається на реалізацію, з урахуванням податку на додану вартість, у разі, якщо боржник є платником податку;
		- описані в оскаржуваному рішенні можливі порушення виконавцем (щодо оцінку майнового комплексу здійснено оцінювачем, який  не мав право проводити відповідну оцінку; визначення початкової вартості майна без урахуванням податку на додану вартість) не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними і мають самостійний спосіб оскарження;
		- судом взагалі не досліджувалось питання щодо порушеного права позивача, належності та ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав шляхом визнання спірних електронних торгів недійсними, 
		-   судами не досліджено ефективність чи неефективність такого способу захисту, як зобов`язання ДП «Сетам» провести нові торги з реалізації спірного майна з врахуванням статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" та Порядку проведення електронних торгів, 
		- переглядаючи справу за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції  було задоволено заяву позивача про зміну предмету позову та ухвалення рішення з урахування вказаної заяви, що є порушенням  частини 5 статті 320 ГПК України.
		 
		Втім, апеляційний господарський суд, підтримавши висновки суду першої інстанції, не виклав у постанові всіх доводів апеляційних скарги приватного виконавця Бережного Я.В. та ДП «Сетам».
		 
		Натомість в описовій частині постанови суд зазначив лише, що «в основу доводів апеляційної скарги покладені доводи про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки оцінку майнового комплексу здійснено оцінювачем, який мав право проводити відповідну оцінку. Також скаржник заперечує висновок суду про необхідність визначення початкової вартості майна з урахуванням податку на додану вартість», визнав вказані доводи необґрунтованими, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні законодавства.
		 
		В контексті наведеного колегія суддів зауважує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		 
		Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		 
		З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
		 
		Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		 
		Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення місцевого суду і користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, останній задля здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має розглянути усі доводи учасників справи і дослідити всі наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.
		 
		Між тим, аналіз оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду свідчить про те, що наведені приватним підприємцем та ДП «Сетам» в апеляційних скаргах доводи щодо відсутності порушеного права позивача, неналежності та неефективності обраного ним способу захисту своїх прав шляхом визнання спірних електронних торгів недійсними; про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при задоволенні заяви про зміну предмета позову, суд апеляційної інстанції не розглядав та не надав їм відповідної правової оцінки, що є порушенням наведених вище приписів ГПК України.
		 
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. 
		 
		За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). 
		 
		Водночас, постанова суду апеляційної інстанції наведеному регулюванню не відповідає, оскільки суд не розглянув апеляційні скарги в частині всіх аргументів сторін, на які вони посилалась на підтвердження доводів та заперечень  щодо наявності/відсутності підстави для  задоволення позову.
		 
		З огляду на встановлені Верховним Судом процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції, а саме, не надання правової оцінки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в контексті аргументів апеляційних скарг приватного виконавця та ДП «Сетам», унеможливлюють перегляд оскаржуваної постанови апеляційного суду в касаційному порядку по суті через визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		 
		За наведених обставин, колегія суддів, встановивши допущене судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржників, які відповідають висновкам, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного господарського суду з  направлення справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
		 
		Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на викладене в цій постанові, перевірити зазначені в цій постанові доводи, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, враховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
		 
		Розподіл судових витрат
		 
		Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		 
		Щодо поновлення дії судового рішення
		 
		Частиною третьою статті 332 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Оскільки ухвалою від 12.03.2025 Верховний Суд зупинив дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 у справі № 910/1539/21(910/8758/21) до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, то дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 слід поновити.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317, 332 ГПК України Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства "Росава", Державного підприємства "Сетам", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025  у справі №910/1539/21 (910/8758/21) скасувати.
		 
		3. Справу № 910/1539/21 (910/8758/21 в скасованій частині передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		4. Поновити  дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024    у справі №910/1539/21 (910/8758/21).
		 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                             Огороднік К.М.
		 
		Судді                                                                                Жуков С.В.
		 
		                                                                                Картере В.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...