Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 150/352/25 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано судом: 28.05.2025. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Дата набрання законної сили: 09.07.2025
Номер судового провадження: 3/150/221/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		"28" травня 2025 р.             Єдиний унікальний номер судової справи: 150/352/25
		Номер провадження: 3/150/221/25
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМУКРАЇНИ
		 
		26 травня 2025 року                                    с. Мазурівка
		 
		Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., за участі секретаря Дудки А.Ю., особи, щодо якої складено матеріали ОСОБА_1 , в режимі відео конференції захисника Падалка К.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, матеріали, які надійшли від Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрована по АДРЕСА_1 , вчителя української мови та літератури в Моївському ліцеї Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		На розгляд суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2025 року серії ВАД № 306970, складений інспектором ЮП СВГ ВП № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Свистун К.В. відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП. Згідно протоколу ОСОБА_1 ставиться у вину те, що у період з 19.03.2025 по 19.04.2025 на території Моївського ліцею, що по вул. Шкільній, буд. 1 в с. Моївка Могилів-Подільського району Вінницької області, вчитель ОСОБА_1 вчинила булінг стосовно учениці 5-го класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у психологічному тиску, а саме у систематичних приниженнях та образах, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_2 була заподіяна шкода психічному здоров`ю.
		В ходісудового розглядусудом булодопитано ОСОБА_1 , яка вину не визнала в інкримінованому їй правопорушенні. Показала, що працює вчителем української мови та літератури в Моївському ліцеї. Значну увагу приділяє саме патріотичному вихованню учнів 19.03.2025, о 09-ій годині під час загальнонаціональної хвилини мовчання для вшанування пам`яті полеглих захисників України, учні 5-го класу поводили себе трішки не коректно, хтось сміявся, хтось розмовляв в цей час. Тому вчитель провела бесіду про важливість української мови та про те, що потрібно відмовлятись від усього російського, не слухати російський контент. Особливо під час війни ми маємо дбати про своє надбання. Певні діти не погодилися, сказали, що є люди, які розмовляють російською. Вчитель відповіла, що такі випадки є, але потрібно переходити на мову своєї країни, на українську мову. Навела приклад спілкування учениці ОСОБА_2 , яка добре оволоділа державною мовою. Але було б добре, якби вона спілкувалася українською мовою також на перервах. В додаток до цього, суду вчитель пояснила такий приклад тим, що учениця на перервах спілкується російською мовою та дівчатка, які з нею товаришують теж почали застосовувати вказану мову при спілкуванні з нею. На вказане ОСОБА_2 відповіла, що російська мова це її рідна мова та вона має право спілкуватись як хоче. Тоді вчитель показала на мапі місто Харків (звідки приїхала ОСОБА_2 ), де вказане місто значиться в складі держави Україна та пояснила, що російська мова не може бути рідною мовою харківчан. Після чого вчитель продовжила урок. Наступного дня ОСОБА_2 на уроки не прийшла, та з понеділка почалися канікули.
		На канікулах ОСОБА_1 викликали на нараду за участі директора та повідомили, що на неї надійшла скарга до відділу освіти щодо булінгу відносно ОСОБА_2 та психологічному тиску на останню. ОСОБА_1 попросили бути більш м`якшою до вказаної учениці, бо вона переселенка та їй важко адаптуватися. 
		Після повернення з канікул, ОСОБА_1 вирішила демонструвати на уроках в 5-му, 6-му та 11-ому класах короткометражні відео про важливість української мови, де виступали популярні особи, військові, які розповідали про важливість знання та спілкування рідною мовою. По завершенні відео вони з дітьми їх обговорювали, обмінювались своїми думками. Під час одного з таких уроків, в ході демонстрації відеоролику, учениця 5-го класу ОСОБА_2 швидко зібрала свої речі, сказала вчителю з притиском до побачення та пішла гримнувши дверима класу. ОСОБА_1 запитала дітей, що сталося, на що подруга ОСОБА_2 повідомила, що останню такі відео ображають і також намагалася вийти з класу, однак вона їй заборонила. 
		Також ОСОБА_1 зазначила, що коли ОСОБА_3 почала навчатися в класі, її мати та вітчим приходили на уроки, та були дуже задоволені стилем її викладання. Крім цього, впродовж усього часу навчання ОСОБА_2 , вона отримувала високі оцінки зі своїх предметів. Також зазначає, що в неї були гарні стосунки з батьками учениці. Тому вона дуже здивована вказаній ситуації і вважає що вона сталась можливо через якусь особисту неприязнь матері учениці до неї. 
		Підсумовуючи наведене ОСОБА_1 зазначила, що жодних дій щодо будь-якої форми утиску учениці ОСОБА_2 нею не вчинялося.
		Допитана судомсвідок ОСОБА_4 , яка є класним керівником 5-го класу, де навчається учениця ОСОБА_2 показала, що в квітні 2025 року, коли учениця ОСОБА_2 самовільно покинула урок, наступний урок в цьому класі був урок історії, який вона викладала. Відмічаючи явку учнів, помітила відсутність ОСОБА_2 . Запитавши учнів про причини її відсутності, почула пояснення, що їй не сподобалося відео, яке демонструвалось на попередньому уроці вчителем ОСОБА_1 , повідомивши учнів, що вона таке дивитись не буде, вийшла з класу. Свідок запитала учнів чи було якесь особисте звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , на що діти відповіли, що ні. Також діти повідомили, що жодного спілкування чи зауваження ОСОБА_1 до ОСОБА_5 не було. Після цього про вказаний випадок свідок повідомила директора. 
		На засіданні комісії з булінгу ОСОБА_4 запитала мати ОСОБА_2 з приводу того, чому її дочка вважає відео ролики патріотичного характеру психологічним тиском на неї, на що остання відповіла, що відео було були пов`язані з містом Харків. Усі відео комісія переглянула, втім про місто Харків там мови не було. 
		Опитавши інших свідків вказаної події та дослідивши усі обставини, комісія прийшла до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 будь-якого психологічного тиску на ученицю ОСОБА_2 , а відтак і відсутність факту булінгу. 
		Також ОСОБА_4 повідомила, що неодноразово до вказаного випадку спілкувалася з батьками ОСОБА_2 . Будь-яких претензій на адресу вчителя української мови та літератури не надходило. Однак, після вказаної події, під час розмови з ОСОБА_6 , матір`ю ОСОБА_5 , вона запитала останню про причини імпульсивного реагування ОСОБА_5 на зауваження ОСОБА_7 щодо мови спілкування та демонстрації відеороликів. На що отримала відповідь: «Що якби вказане зауваження було зроблено нею, а не ОСОБА_1 , то такої реакції не відбулося.». 
		Тому свідок вважає, що ситуація, яка склалася, може стосуватися якихось неприязних відносин між матір`ю дитини та ОСОБА_1 . 
		Допитана судомсвідок ОСОБА_8 , яка працює практичним психологом Моївського ліцею Бабчинецької сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області суду показала, що їй відомо про те, в квітні 2025 року учениця 5-го класу ОСОБА_2 самовільно покинула урок вчителя ОСОБА_1 . По даному факту вона зазначила, що бачила як в період навчального процесу, а саме уроку української мови, Ліза ходила коридорами школи. Дитина ходила в нормальному настрої. Сліз чи засмученого виразу обличчя в неї не спостерігалося. Також до неї як до психолога ОСОБА_9 не зверталась. 
		Згодом було засідання комісії щодо розгляду випадків булінгу в Моївському ліцеї, де мати дівчинки сказала, що дитина пішла з класу зі сльозами на очах, отримала психологічний стрес і вчителем ОСОБА_1 систематично здійснюється цькування дитини. Дослідивши вказаний випадок, комісія прийшла до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак булінгу, так як обставини, викладені в заяві ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження. 
		Таокж свідок вважає, що на поведінку дитини здійснюється сторонній вплив. ОСОБА_2 характерно плакати та одразу змінювати настрій в іншу сторону. 
		Адвокат ОСОБА_1  ПадалкаК.В. в ході судового розгляду зауважив, що питання щодо наявності ознак булінгу розглядалося на комісії, утвореній при Моївському ліцеї, яка згідно висновку не вбачала ознак булінгу. Тому підстав для складання протоколу не було. Зауваження та звернення до учнів в рамках освітнього процесу щодо необхідності використання української мови та демонстрація відеороликів патріотичного характеру фактично трактується стороною потерпілих як дії, які свідчать про булінг, що не є правдою. Також адвокатом було надано суду відповіді від Уповноваженого із захисту державної мови щодо правомірності дій педагогічних працівників, що спрямовані на популяризацію державної мови та заохочення учнів до її використання, зокрема під час перерви між уроками від 09.05.2025 № 2708/3-вих, лист Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України від 12.05.2025 № 4/1528-25 щодо правомірності заохочення вчителем учнів до вживання української мови поза межами навчальних занять, проведення мотиваційних бесід, демонстрації тематичних матеріалів щодо функціонування державної мови та лист Міністерства освіти та науки України від 10.01.2025 щодо неухильного дотримання законодавства про мову в закладах освіти.
		З огляду на висновки, що містяться у вказаних листах, дійсні обставини справи, долучені до протоколу письмові докази, покази свідків, адвокат зауважує, що вчитель діяв виключно у відповідності та в межах законодавства щодо організації освітнього процесу, жодного тиску чи дискримінації відносно учениці не вчинялося. Тому провадження у справі слід закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Суд, заслухавши покази особи, щодо якої складено матеріали справи про адміністративне правопорушення, покази допитаних судом свідків, думку захисника, дослідивши письмові матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків. 
		Відповідно дост. 245 КУпАПзавданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно дост. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
		Частиною 3статті 173-4 КУпАПпередбачена адміністративна відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років.
		Згідно з абз. 3-1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про освіту»булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
		-систематичність (повторюваність) діяння;
		-наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
		-дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		Відповідно дост. 3 Закону України «Про охорону дитинства»всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правничої допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановленихЗаконом України «Про безоплатну правничу допомогу».
		Так, судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2025 року серії ВАД № 306970, складеного інспектором ЮП СВГ ВП № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Свистун К.В. відносно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що у період з 19.03.2025 по 19.04.2025 на території Моївського ліцею, що по вул. Шкільній, буд. 1 в с. Моївка Могилів-Подільського району Вінницької області, вчитель ОСОБА_1 вчинила булінг стосовно учениці 5-го класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у психологічному тиску, а саме у систематичних приниженнях та образах, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_2 була заподіяна шкода психічному здоров`ю.
		Як вбачається, що в самому протоколі, який є одним із доказів вчинення правопорушення, містяться грубі невідповідності, а саме період скоєння правопорушення зазначено з 19.03.2025 по 19.04.2025, при тім як протокол складено 08.04.2025, тобто за 11 днів до закінчення подій, які ставляться у вину ОСОБА_1 , і які фактично ще не настали. 
		Тому вказаний протокол не може бути беззастережним доказом вини ОСОБА_1 .
		Відповідно до письмових пояснень законного представника ОСОБА_2  матері ОСОБА_6 , які знаходяться в матеріалах справи, 03.04.2025 з навчання прийшла її дочка, вся заплакана та пояснила, що пішла зі школи через травлю вчителя української мови та літератури, яка при всьому класі ображає її через те, що вона іноді спілкується російською мовою та цькує її за це увесь час. Також ОСОБА_6 зазначає, що вчитель казала дитині наступне: «За таких як ти, шахеди будуть літати та бомбити Моївку», «Всі розумні перейшли на українську мову, а дурні залишаються дурнями». Також ОСОБА_1 впродовж уроку постійно демонструє дітям відеозаписи про те, як «бомблять Харків». Вказані вислови та дії вчителя, на її думку є цькуванням дочки. 
		Відповідно до письмових пояснень учениці 5-го класу Моївського ліцею ОСОБА_2 від 08.04.2025, остання повідомила, що під час уроків спілкується українською мовою. На перервах з друзями може говорити російською мовою. Близько півтора місяці тому вчителька української мови та літератури ОСОБА_1 почувши, що серед однолітків вона спілкується російською мовою почала систематично робити їй зауваження. До прикладу казала: «За таких як шахеди будуть літати та бомбити Моївку, я за тебе Ліза візьмусь». Згодом, на початку квітня 2025 року вчитель почала показувати патріотичні відео про м. Харків, пояснюючи, що і в Харкові люди розмовляють українською мовою. 03.04.2025 під час перегляду одного із таких відео ОСОБА_2 зібрала речі та вийшла з класу, адже їй було неприємно його переглядати, оскільки вона вважає, що ці відео спрямовані саме на її адресу. 
		Відповідно до письмових пояснень директора Моївського ліцею ОСОБА_10 від 08.04.2024, слідує, що 19.03.2025 у поза робочий час до неї зателефонувала мати ОСОБА_2  ОСОБА_6 та повідомила, що вчитель ОСОБА_1 цькує її дитину, через те що вона спілкується російською мовою. Директор запропонувала вирішити це питання наступного дня шляхом відкритого діалогу разом із ОСОБА_6 та вчителем ОСОБА_1 . Втім, наступного дня ОСОБА_6 не прийшла до директора, тому вона вирішила, що конфлікт вичерпано. 
		25.03.2025 до навчального закладу прибув начальник відділу освіти Бабчинецької територіальної громади, представник відділу у справах дітей, заступник Бабчинецького сільського голови разом із ОСОБА_6 та її чоловіком. Під час вказаного візиту було повідомлено про те, що до відділу освіти надійшла скарга ОСОБА_6 щодо цькування вчителем ОСОБА_1 учениці 5-го класу ОСОБА_2 . У зв`язку із чим у вчителя було відібрано пояснення, відповідно до яких спілкування з дитиною відбувалося лише в рамках навчального процесу, випадків цькування не було.
		Відповідно до письмових пояснень начальника відділу освіти Бабчинецької територіальної громади ОСОБА_11 від 08.04.2025 слідує, що до відділу освіти надійшла скарга ОСОБА_6 на цькування її малолітньої дочки вчителем української мови та літератури ОСОБА_1 . За дорученням начальника відділу освіти директором ліцею було скликано засідання комісії щодо випадку булінгу, однак такий випадок не підтвердився. Також було проведено бесіду з учителем ОСОБА_1 , та на певний час відсторонено її від уроків у 5-му класі. 
		Однак, цього батькам учениці ОСОБА_2 було замало, вони повідомили про випадок на гарячу лінію «102», після чого працівниками поліції було складено відносно вчителя адміністративний протокол.
		Відповідно до письмових пояснень учнів Моївського ліцею ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 08.04.2025 слідує, що вчитель української мови та літератури на початку своїх уроків демонструє короткометражні відео патріотичного характеру щодо важливості української мови. Під час чергового перегляду такого відео, учениця ОСОБА_2 зібрала речі та вийшла з класу, не повідомивши нікого. 
		Відповідно до протоколу № 1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в Моївському ліцеї від 04.04.2025, комісією було розглянуто заяву ОСОБА_6 від 04.04.2025 про те, що вчитель української мови та літератури ОСОБА_1 систематично принижує доньку ОСОБА_6 , здобувачку освіти 5 класу ОСОБА_2 .
		За результатами розгляду заяви було ухвалено рішення, відповідно до якого факт булінгу не підтвердився. 
		Також в матеріалах справи наявні скріншоти переписки малолітньої ОСОБА_2 з іншими учасниками створеної групи у одному із месенджерів. 
		У вказаній переписці ОСОБА_2 ненормативною лексикою, з очевидною зневагою висловлює своє ставлення щодо використання української мови. 
		Вказані скріншоти, незважаючи на відсутність інформації щодо способу їхнього отримання, можуть свідчити про те, що батьками ОСОБА_2 недостатня увага приділяється вихованню дочки в її ставленні до державної мови, національних, історичних, культурних цінностей України. 
		Тому зауваження педагогічних працівників щодо поваги до національних цінностей тієї держави, в якій вона живе, негативно сприймаються дитиною. 
		За таких обставин, суд проаналізувавши зібрані докази, приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження. 
		Не підтверджено того факту, що демонстрація відеороликів патріотичного характеру була спрямована на одного конкретного учня та супроводжувалася зауваженнями до учениці ОСОБА_2 , а також з ціллю здійснення психологічного тиску на ученицю.
		Учні класу, де навчається ОСОБА_2 також не підтвердили звернення вчителя до учениці з будь-якими докорами, що наведені в заяві учениці та її матері. 
		Крім цього, судом також було переглянуто долучений до протоколу диск з відеозаписом, згідно якого слідує, що учням демонструвалися короткі відео патріотичного характеру про важливість державної мови. Також слід зауважити на тому, що відеоролику з містом Харків серед них немає.
		Таким чином не знайшли свого підтвердження та навпаки спростовані обставини вчинення вчителем тиску та цькування щодо учениці ОСОБА_2 , що ставляться у вину ОСОБА_1 . 
		Оцінюючи дії вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 , викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, суд зауважує на такому.
		Відповідно до листа Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України від 12.05.2025 № 4/1528-25, Закони України «Про освіту» (стаття 7), «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5), «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (стаття 21), визначають державну мову мовою освітнього процесу і вдосконалюють підходи до використання української мови в освітньому процесі. 
		Згідно зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» українська мова має застосовуватися в робочий час педагогічними, науково-педагогічними та іншими працівниками закладів, установ освіти.
		Керівники департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської військових (державних) адміністрацій відповідно до листа МОГ від 10.01.2025 № 1/501-25 зобов`язані неухильно виконувати законодавство про мову в закладах освіти як під час навчальних занять, так і перерв, виховної, позакласної роботи, спілкування з учнями, їхніми батьками.
		Ураховуючи зазначене, заохочення вчителем учнів до вживання української мови поза межами навчальних занять, проведення мотиваційних бесід, демонстрація тематичних матеріалів щодо функціонування державної мови є правомірним.
		Крім цього, відповідно до листа Уповноваженого із захисту державної мови від 09.05.2025 № 2708/3-вих., сьогодні освіта як фундамент творення особистості відіграє важливу роль у зміцненні статусу української мови як державної. Як Уповноважений неодноразово зазначав, що саме через систему освіти формується мовна культура громадян, яка є запорукою національної єдності та одним із чинників зміцнення державної ідентичності.
		Конституційний Суд України у рішенні від 14.07.2021 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» наголосив на тому, що особливу функцію державна мова виконує в реалізації особою права на освіту, що є життєво важливим інструментом реалізації інших людських прав (прав людини). Мета освітнього процесу - не лише надати здобувачу академічних знань та вмінь, а й виховати в ньому/ній також повагу до національних цінностей тієї держави, в якій він/вона живе, до національних цінностей держави його/її походження та підготувати його/її до свідомого самостійного й повновартісного життя в суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру і громадянської злагоди.
		Саме на систему освіти покладається провідна роль в реалізації завдань, визначених Законом. Зокрема, захисту державного статуту української мови, адже освіта є основним інструментом формування мовної компетентності громадян, що безпосередньо сприяє утвердженню державного статусу державної мови. 
		Статтею 6 Закону встановлено, що кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої, вищої освіти, освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформаційної освіти, спрямованої на вивчення державної мови. 
		Закон України «Про освіту» визначає освітній процес як систему науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей; педагогічну діяльність  як інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або само зайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.
		Згідно з частиною 2 статті 54 Закону України «Про освіту» педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані між іншим, виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природнього середовища. 
		Відповідно до статті 60 Закону України «Про освіту» робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. 
		Відтак, освітній процес як система науково-методичних і педагогічних заходів не обмежується лише проведенням навчальних занять (уроків, лекцій, практичних, семінарських, гурткових занять тощо), а охоплює також виховну, методичну, організаційну діяльність, спілкування зі здобувачами освіти та їхніми батьками як у межах закладу освіти, так і за його межами, сприяючи формуванню загальнокультурних, громадянських і професійних компетентностей особистості. 
		Отже, встановлені в ході судового розгляду обставини, спростовують факт вчинення вчителем ОСОБА_1 діяння (дії або бездіяльність), яке полягає у психологічному насильстві, утисках чи цькуванні стосовно малолітньої особи (учасника освітнього процесу), внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілого.
		При цьому, навпаки свідчать про те, що вчитель української мови та літератури ОСОБА_1 діяла в межах та у відповідності до вимог законів. Діяльність вчителя спрямована на виховання поваги учнів до національних цінностей України, зміцнення статусу державної мови серед здобувачів освіти. 
		На підставі викладеного, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись ст. ст.173-4, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -    
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1  закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
		Дана постанова може бути оскаржена згідно статей 287-289 КпАП України протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.
		Повний текст постанови складено 28.05.2025.
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                            С.П. СУПЕРСОН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...