Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 305/520/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 29.05.2025. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/305/142/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023071140000213

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 305/520/24 
		Провадження по справі 1-кп/305/142/25 
		                             ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.05.2025. Рахівський районний суд Закарпатської області 
		у складі головуючої судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		обвинуваченої ОСОБА_4 
		захисника адвоката ОСОБА_5 
		потерпілої ОСОБА_6 
		представника потерпілого ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рахів обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.05.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071140000213 про обвинувачення 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лазещина, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою спеціальною освітою, одруженої, непрацюючої, раніше несудимої 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Згідно наказу (розпорядження) №3121к від 10.10.2019 Закарпатської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_4 , переведено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		11.10.2019, між Закарпатською дирекцією АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від імені її директора ОСОБА_8 та начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , було укладено Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_4 взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження схоронності довірених їй підприємством матеріальних цінностей.
		16.03.2021 директором Закарпатської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_8 затверджено Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », згідно п. 4.4.2. якого безпосередніми обов`язками, ОСОБА_4 , як начальника відділення поштового зв`язку було керівництво діяльністю відділення, та згідно до п.п.4.6.4. та 4.6.6. на ОСОБА_4 було покладено відповідальність за недостовірність звітних даних, відомостей та інших матеріалів, підготовлених відділенням поштового зв`язку, за незабезпечення збереження готівкових коштів, поштових відправлень, обладнання у відділенні поштового зв`язку.
		Однак, 23.08.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, під час дії воєнного стану в Україні, введеного Законом України №2102-IX від 24.02.2022, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення в Україні воєнного стану» і продовженого, з 05години 30 хвилин, 23.08.2022 строком на 90 діб Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022, коли ОСОБА_4 , виконувала обов`язки покладені на неї відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 16.03.2021 та Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 11.10.2019, перебувала на своєму робочому місці у відділенні поштового зв`язку, у АДРЕСА_2 , у неї виник злочинний намір на привласнення коштів, виділених ІНФОРМАЦІЯ_5 , що належали до виплати ОСОБА_6 , у якості державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.
		З цією метою, 23.08.2022, у робочий час, ОСОБА_4 , будучи службовою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення ввірених їй грошових коштів, всупереч покладених на неї обов`язків, шляхом зловживання своїм службовим становищем після находження до відділення поштового зв`язку ОСОБА_9 відомості на виплату соціальної допомоги за серпень 2022 року №1/2113, примірної форми В 1-М, що затверджена наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 №464/156 від 28.04.2009 «Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку», привласнила грошові кошти у сумі 10407,03 гривень, призначені на виплату ОСОБА_6 за серпень 2022 року, заволодівши ними, заподіявши тим самим матеріальної шкоди у вказаному розмірі.
		Крім того, 23.08.2022, точного часу у ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , будучи службовою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, з корисливих мотивів, після заволодіння шляхом зловживання службовим становищем ввіреним їй грошовими коштами, з метою приховання цього заволодіння, всупереч покладених на неї обов`язків, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб підробила у відомості на виплату соціальної допомоги за серпень 2022 року № 1/2113, примірної форми В 1-М, що затверджена наказом ІНФОРМАЦІЯ_6 № 464/156 від 28.04.2009 «Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку», та є офіційним документом, посвідчувальний підпис про отримання ОСОБА_6 грошей у сумі 10 407,03 гривень, та достовірно знаючи, що вказані грошові кошти ОСОБА_6 не отримувала та у відомості не розписувалась, скріпила виплату коштів власним підписом, як підписом працівника поштового зв`язку, чим здійснила службове підроблення. 
		У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину свою повністю заперечила та пояснила, що вона працювала начальником поштового відділення у селі Чорна Тиса, Рахівського району Закарпатської області. ОСОБА_10 , постійно приходила у відділення пошти щоб отримати соціальні виплати. Гроші повинна була отримувати особисто, але у той день прийшла напідпитку, близько 16 години 10 хвилин, тоді коли вона вже не працювала з клієнтами. По інструкції передбачено, що у випадку якщо особа напідпитку, то такій особі заборонено виплачувати кошти. Однак по строку вже повинна була виплатити кошти і закрити відомість, тому виплатила ОСОБА_10 гроші, вона розписалася у відомості і пішла. Через те, що ОСОБА_11 була напідпитку, тому її підпис у відомості відрізнявся від звичного. На запитання прокурора чи телефонувала їй працівниця соціального забезпечення населення у Рахівському районі, ОСОБА_12 , з приводу виплати коштів ОСОБА_10 , відповіла що їй ніхто не телефонував і не запитував у неї про виплати. Також ствердила, що відмовлялася надавати вільні взірці свого підпису, органу досудового розслідування, необхідні для проведення експертизи. При цьому вважає, що висновок почеркознавчої експертизи неправильний, оскільки виконаний без таких взірців, тому клопотала перед судом про проведення повторної почеркознавчої експертизи. 
		Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні просив визнати недопустимим висносок експерта №4298-Е від 26.10.2023, з огляду на те, що слідчим під час отримання доказів було грубо порушено вимоги КПК України, а також вимоги Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, в частині отримання (вилучення) відомостей про виплату грошових допомог за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, а також в частині отримання та надання експерту на дослідження вільних та умовно-вільних зразків почерку ОСОБА_6 на 4 аркушах та ОСОБА_4 на 3 аркушах. У звязку з наведеним просив виправдати обвинувачену ОСОБА_4 з під предявленого їй обвинувачення.
		Потерпіла ОСОБА_6 , у судовому засіданні ствердила, що 15 серпня 2022 року поновлювала документи на соціальну допомогу, яка приходила їй у трьох відомостях (списках), отримувала кошти на дитину до трьох років, до шести років, і як багатодітна, одинока мати. 15 серпня 2022 року, вона вибрала кошти по двох відомостях (списках), тобто на дитину до трьох років, на дитину до шести років, а третьої соціальної виплати не отримувала. Спочатку вона подумала, що щось змінилося і такі виплати припинені, тому поїхала у м. Рахів, у відділення соціального захисту населення де довідалася, що у серпні їй прийшли кошти по третьому списку і такі їй виплачені. Вона зверталася у поліцію, справу закривали. У відомості про отримання коштів був не її підпис, хоча навпроти було її прізвище. Вона звернулася до слідчого, надала вільні взірці підпису для проведення експертизи. З обвинуваченою спілкувалася, ОСОБА_4 , начальник пошти, яка постійно здійснювала виплату коштів, запевняла що виплатила їй такі, або їх отримав хтось інший. При цьому, стверджує, що в один день вона отримала гроші за двома відомостями, а по третій відомості не отримувала, про що добре пам`ятає, тому і зверталася у відділ соціального захисту населення щоб з`ясувати чи нараховувалися їй такі. Як потерпіла, заявляла цивільний позов на загальну суму 30407 (тридцять тисяч чотириста сім) гривень 03 копійки, з яких 10407 (десять тисяч чотириста сім) гривень 03 копійки - матеріальна шкода, 20000 (двадцять тисяч) гривень моральна шкода, які просить стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 на її користь. Щодо міри покарання вважає таку надто суворою.
		Представник потерпілого АТ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " ОСОБА_7 , в судовому засіданні ствердив, що ОСОБА_4 , була переведена, на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 . 11.10.2019 між Закарпатською дирекцією АТ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від імені директора ОСОБА_8 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 було укладено Типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність згідно якого ОСОБА_4 взяла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження схоронності довірених їй підприємством матеріальних цінностей. В ході службової перевірки було встановлено, що 23.08.2022, ОСОБА_4 внесла недостовірні відомість про виплату коштів ОСОБА_6 , невиплативши такі. Через що, в Укрпошти виникли зобов`язання про виплату ОСОБА_6 коштів. В ході проведення службового розслідування було виявлено ряд інших порушень з боку ОСОБА_4 , однак такі не відносяться до цієї справи. Під час службового розслідування працівники служби безпеки допитували ОСОБА_4 , вона стверджувала, що виплатила гроші ОСОБА_6 . Просив дослідити оригінал відомості про виплату. Як представник потерпілого цивільного позову до обвинуваченої не заявляє, претензій матеріального та морального характеру немає. Щодо міри покарання обвинуваченій не висловлювався.
		При цьому, незважаючи на заперечення обвинуваченою ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, така, на переконання суду, повністю підтверджується дослідженими у ході судового розгляду доказами.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_4 , судом допитано свідка ОСОБА_13 , заявленого прокурором. Від допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , прокурор відмовився.
		   Так, допитанав ходісудового слідствасвідок ОСОБА_12 ,ствердила,що вонапрацює увідділенні ІНФОРМАЦІЯ_8 .Так, громадянка ОСОБА_6 ,звернулася увідділення зметою уточнити недоотримання соціальних виплат, на таке звернення вона підготувала довідку про те що всі виплати ОСОБА_6 здійснені, оскільки з поштового відділення приходять докази того, що кошти отримані. Їй відомо, що ОСОБА_6 , отримавши довідку пішла до працівника пошти, однак отримала відповідь про те що їй виплачені кошти. Після чого вона порекомендувала ОСОБА_6 звернутися у правоохоронні органи. 
		Окрім показань свідка, за клопотанням прокурора судом досліджено письмові докази.
		З рапорту інспектора відділу підтримки УГІ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 від 03.05.2023 вбачається, що звернення громадянки ОСОБА_6 підлягає реєстрації в ІП ЄО Рахівського РВП ІКС ІПНП та вирішення питання відповідно до ст.214 КПК України (т.2, а.п. 2).
		Відповідно до рапорту помічника чергового ЧЧ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_17 від 24.03.2023, встановлено, що громадянка ОСОБА_6 , 24.03.2023 звернулася з письмовою заявою, про те, що начальник Чорнотисянського відділення Укрпошти, ОСОБА_4 відмовляється надати інформацію, чи надходили кошти з соціальних служб на прізвище ОСОБА_6 , так як інші мешканки с. Чорна Тиса, вказані кошти отримали у 2022 році. В результаті відпрацювання, встановлено, що інформація потребує додаткової перевірки (т.2, а.п.3).
		З протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.03.2023, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_18 прийнято усну заяву від громадянки ОСОБА_6 , про те, що 23 серпня 2022 року, у поштовому відділенні с. Чорна Тиса, ОСОБА_4 , будучи начальником поштового відділення, поставила без згоди ОСОБА_6 , підпис у відомості про отримання соціальної допомоги та заволоділа грошовими коштами в сумі 10407 гривень, чим завдала останній матеріальної шкоди на вказану суму (т.2, а.п 4-5)
		З пояснень, які відібрав 24.03.2023 поліцейський офіцер ІНФОРМАЦІЯ_9 старший лейтенант поліції ОСОБА_18 від громадянки ОСОБА_6 , вбачається, що 23 серпня 2022 року, ОСОБА_4 поставила без відома ОСОБА_6 , підпис у відомості про отримання соціальної допомоги та отримала грошові кошти в сумі 10407 гривень, які повинна була отримати остання. ОСОБА_4 вину не визнає заявліє, що кошти не вибрала. Однак, ОСОБА_6 стверджує, що у відомості міститься не її підпис. (т.2, а.п.6).
		З копій відомостей про отримання грошової допомоги вбачається, що навпроти прізвища ОСОБА_6 , в графі «підпис одержувача» містяться підписи (т.2, а.п.11-44).
		Відповідно до Типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (ст.135-1 КЗпП України) ОСОБА_4 , як начальник ВПЗ виконує роботу, пов`язану із збереженням та застосуванням в процесі виробництва матеріальних цінностей, зобов`язана вживати заходів для відвернення шкоди, а в разі незабезпечення з вини працівника схоронності довірених йому матеріальних цінностей, відшкодування здійснюється згідно з чинним законодавством (т.2, а.п.49).
		Відповідно до копії Наказу №946 к від 10.05.2023 про припинення трудового договору, ОСОБА_4 звільнено 16.05.2023 з відділення поштового зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі п.2 ст.41 КЗпП України, у зв`язку з втратою довір`я при обслуговуванні матеріальних цінностей (т.2, а.п 50).
		З копії Наказу №3121-к від 10.10.2019 про переведення на іншу посаду вбачається, що ОСОБА_4 , переведено з 11.10.2019 з посади оператора поштового зв`язку 1 класу на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.2, а.п.51).
		Відповідно до постанови про відібрання взірців для проведення експертизи від 10 червня 2023 року, старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 постановив відібрати від ОСОБА_4 , зразки підписів для проведення судової почеркознавчої експертизи (т.2, а.п.84-85).
		Відповідно до письмової заяви ОСОБА_4 , відмовилась від надання експериментальних взірців підписів, для проведення судової почеркознавчої експертизи в рамках кримінального провадження, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, відомості про яке 04.05.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (т.2, а.п.86).
		Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_20 надано тимчасовий доступ старшому слідчому СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_19 до відомостей про здійснення виплат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у період з 01.01.2022 до 01.01.2023, у відділенні поштового зв`язку ОСОБА_9 , з можливістю вилучення оригіналів документів, які знаходяться у володінні Закарпатської дирекції АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т.2, а.п. 93-94).
		Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 01.02.2024 старшим слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закрпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_19 постановлено залучити у якості речового доказу у кримінальному провадженні відомість №1/2113 «на виплату грошової за серпень 2022 р. за 2 доставною дільницею 90632 випл. об`єкта 2.08.2022 тип відомості 2», яка упакована у білий паперовий конверт та зберігати при матеріалах кримінального провадження (т.2, а.п 105-107).
		З висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 26.10.2023 № 4298-Е, вбачається, що: підпис у колонці "підп. одер." у рядку «618784: ОСОБА_6 : вул. 632-Б.Хмельницького 436: 10407.03:ВР378091» у відомості
		№1/2113 «на виплату грошової за серпень 2022 р. за 2 доставною дільницею
		90632 випл. об?єкта 2.08.2022 тип відомості 2» виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою. Вирішити питання про те, чи виконаний підпис у колонці «підп. одер.» у рядку «618784: ОСОБА_6 : вул. 632-Б.Хмельницького 436:10407.03:ВP378091» у відомості № 1/2113 «на виплату грошової за серпень 2022р. за 2 доставною дільницею 90632 випл. об?єкта 2.08.2022 тип відомості 2» ОСОБА_4 , чи іншою особою - не надалось можливим з причини, зазначеної у дослідницькій частині висновку. Підпис у колонці «під. пр пош зв" у рядку «618784: ОСОБА_6 : вул. 632-Б.Хмельницького 436: 10407.03:ВР378091» у відомості № 1/2113 «на виплату грошової за серпень 2022р. за 2 доставною дільницею 90632 випл. об?єкта 2.08.2022 тип відомості 2» виконаний ОСОБА_4 . Підпис у рядку «відповідальний працівник виплатного об?єкта» у відомості № 1/2113 "на виплату грошової за серпень 2022р. за 2 доставною дільницею 90632 випл. об?єкта 2.08.2022 тип відомості 2" виконаний ОСОБА_4 (т.2, а.п.108-112).
		З акту 2 здачі-приймання висновку експерта №4298-Е по кримінальному провадженні № 12023071140000213 за постановою від 06.10.2023 від 26.10.2023 вбачається, що загальна вартість експертизи, на виконання якої експертом витрачено 60 годин, становить 14338 (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень) 80 копійок (т.2, а.п 113).
		Відповідно до довідки №1908 від 28.11.2023, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_21 , громадянка ОСОБА_6 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям». За серпень 2022 року отримала допомогу в розмірі 10407 (десять тисяч чотириста сім) гривень 03 копійки. Виплата проводилась через поштове відділення (т.2, а.п.130).
		З протоколу огляду інтернет сайту від 07.12.2023, проведеного старшим слідчим СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_19 вбачається, що за результатами пошуку в рядку знайдено посилання на сторінку документу  Наказ ІНФОРМАЦІЯ_13 , ІНФОРМАЦІЯ_14 № 464/156 від 28.04.2009 «Про затвердження Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв`язку», який в подальшому перенесено на папір та роздруковано як додаток до протоколу огляду (т.2, а.п. 131-162).
		З рапорту старшого слідчого ІНФОРМАЦІЯ_15 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_19 слідує, що у діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України (т.2, а.п 183).
		Відповідно до постанови про зміну кваліфікації вчиненого кримінального правопорушення від 12.12.2023, старшим слідчим ІНФОРМАЦІЯ_15 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_19 змінено кваліфікацію вчиненого кримінального правопорушення з ч.3 ст.358 КК України на ч.1 ст.366 КК України (т.2, а.п.188-189).
		Постановою про об`єднання кримінальних проваджень від 12.12.2023, прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_22 матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.05.2023
		№12023071140000213 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого
		ч.1 ст. 366 КК України та від 12.12.2023 № 12023071140000666 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України об?єднати в одне провадження із основним номером в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12023071140000213 від 04.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України (т.2, а.п.190-192).
		З копії акту 02/08 від 28.04.2023 службового розслідування щодо можливого зловживання з готівковими коштами начальником ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_4 , вбачається, що основними причинами та грубими порушеннями, що сприяли привласненню є халатне та безвідповідальне ставлення до виконання вимог відомчих нормативних документів та посадової Інструкції начальника ІНФОРМАЦІЯ_16 з боку ОСОБА_4 , слабкі знання нею документів, що регламентують роботу начальника відділення, не забезпечення збереження готівкових коштів; недостатній контроль за роботою начальника ВПЗ з боку структурних підрозділів дирекції щодо руху готівкових коштів, реалізації товару, оформлення передплати, вручення переказів та надання до ДОКПД ф-130, які б відображали рух коштів за вище перечисленні послуги. Комісія рекомендувала начальнику ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_4 відшкодувати нанесені збитки Товариству в сумі 20554,74 грн до 28.04.2023 року; за виявлені грубі порушення при роботі з готівковими коштами, начальника 
		ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_4 із займаної посади звільнити за пунктом 2 частини 1 статті 41
		Кодексу законів України «Про працю» - за вчинення винних дій працівником. який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір?я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу; матеріали службового розслідування за фактом привласнення грошових коштів начальником ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_4 надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_15 разом із Заявою про вчинення кримінального правопорушення (т.2, а.п.193-195).
		Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема, подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.
		У ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 не вказувала на те, що слідчі дії проводилися із порушенням вимог КПК України, або про те, що докази зібрані з порушенням порядку їх збирання. 
		Разом з цим, у ході судового розгляду захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 , стверджував, що висновок експертизи грунтується на затребуваних від органу досудового розслідування порівняльних зразків безпосередньо від зацікавленої у проведенні експертизи особи, висновок екперта, який проводив судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні, без дослідження вільних зразків підпису обвинуваченої є недопустимим доказом, через що клопотала перед судом про проведення повторної почеркознавчої експертизи. Ухвалою суду від 24.03.2025, у задоволенні клопотання обвинуваченої відмовлено.
		Позицію обвинуваченої та її захисника щодо визнання недопустимим доказом висновку експерта, суд не бере до уваги, через наступне.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Статтею 85 КПК України визначено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Згідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011від 20.10.2011р. визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч.ч.1,3 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
		На думку суду, коли сторона вимагає визнати певні докази недопустимими посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і це не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона, крім іншого, має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом.
		Принцип змагальності є наскрізним, і він не вичерпується реалізацією положень ст.290 КПК України. Навпаки, після передачі кримінального провадження до суду, саме суд у ході розгляду справи під час безпосереднього дослідження кожного доказу у змагальній процедурі забезпечує безпосереднє дотримання принципу змагальності (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі №13-43кс19).
		Так, на думку суду, що висновок експерта, за своїм змістом відповідає вимогам ст.ст.101, 102 КПК України, а заявлені клопотання не містять переконливих доводів неповноти, неясності чи необґрунтованості висновків експертиз.
		За змістом положень ч.10 ст.101 КПК України висновок експерта не є обов`язковим для суду, не має переваги над іншими джерелами доказів і наперед встановленої сили, а підлягає перевірці й оцінці відповідно до вимог закону, за внутрішнім переконанням суду, у сукупності і взаємозв`язку з іншими зібраними у справі доказами. Водночас незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідному процесуальному рішенні.
		Разом зтим,обставини справипротилежні дозазначеного ОСОБА_4 , оскільки як вбачаєтьсяз письмовоїзаяви ОСОБА_4 ,відмовилась віднадання експериментальнихвзірців підписів,для проведеннясудової почеркознавчої експертизи врамках кримінальногопровадження,розпочатого заознаками кримінальногоправопорушення,відомості прояке 04.05.2023внесено до Єдиногореєстру досудових розслідувань. 
		Натомість, в ході судового слідства матеріалами кримінального провадження, показами потерпілої ОСОБА_6 , представника ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_13 спростовується позиція обвинуваченої ОСОБА_4 . На думку суду, невизнання ОСОБА_4 винуватості у інкримінованих їй кримінальних правопорушень, є обраним нею способом захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.
		Суд вважає доведеною ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_4 , будучи службовою особою - начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 АТ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою привласнення ввірених їй грошових коштів, всупереч покладених на неї обов`язків, шляхом зловживання своїм службовим становищем після надходженнядо ІНФОРМАЦІЯ_4 ,відомості навиплату соціальноїдопомоги засерпень 2022року,привласнила грошовікошти усумі 10407,03гривень,призначені навиплату ОСОБА_6 за серпень2022року,заволодівши ними,заподіявши тимсамим матеріальноїшкоди увказаному розмірі,а також, діючи умисно, з корисливих мотивів, після заволодіння шляхом зловживання службовим становищем ввіреними їй грошовими коштами, з метою приховання цього заволодіння, всупереч покладених на неї обов`язків, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб підробила у відомості на виплату соціальної допомоги за серпень 2022 року посвідчувальний підпис про отримання ОСОБА_6 грошей у сумі 10 407,03 гривень, та достовірно знаючи, що вказані грошові кошти ОСОБА_6 не отримувала, у відомості не розписувалась, скріпила виплатукоштів власнимпідписом,як підписомпрацівника поштовогозв`язку,чим здійсниласлужбове підроблення.
		 Отже, винуватістьобвинуваченої ОСОБА_4 ускоєннікримінальних правопорушеньдоведена повністю,її діїкваліфіковано вірноза  ч.4ст.191 КК України, - привласнення чужиммайном шляхомзловживання службовоюособою своїмслужбовим становищем,якщо воновчинене вумовах воєнногостану таза ч.1ст.366 КК України, - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		Окрім наведеного, за ініціативою сторін кримінального провадження в судовому засіданні досліджено письмові докази, які характеризують особистість обвинуваченої ОСОБА_4 .
		Згідно вимоги про судимість від 30.11.2023 ОСОБА_4 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. 
		Згідно довідки від 12.06.2023 №905 про склад сім`ї, виданої старостою села Лазещина ОСОБА_23 , громадянка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , має такий склад сім`ї: ОСОБА_24 - ІНФОРМАЦІЯ_19 - чоловік.
		Згідно характеристики, виданої ІНФОРМАЦІЯ_20 , громадянка ОСОБА_4 , є постійною мешканкою с. Лазещина. Одружена, проживає з чоловіком. Працює начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час проживання в селі громадський порядок не порушувала. Депутатом ІНФОРМАЦІЯ_21 не являється. Зауважень з боку Лазещинського стаостинського округа до ОСОБА_4 немає.
		Згідно довідок, виданих КНП « ІНФОРМАЦІЯ_22 » Рахівської міської ради ОСОБА_4 на обліках при психіатричному, фтизіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває. 
		З досудової доповіді, складеної провідним інспектором ІНФОРМАЦІЯ_23 ОСОБА_25 , стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , вбачається, що згідно зібраної інформації на обвинувачену, її способу життя, історії правопорушень, а також середньої оцінки ризику ймовірного вчинення повторного правопорушення, її виправлення можливе без позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих громадян. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів у межах визначених законодавством.
		Щодо призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
		Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.
		Обставин, які б пом`якшували та обтяжували покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
		При призначенні виду, міри покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень ч.1 ст.366 КК України та ч.4 ст.191 КК України, одне з яких віднесеного законом до категорії корупційних тяжких кримінальних правопорушень, неперебування на спеціальних обліках, те, що обвинувачена позитивно характеризується за місцем свого проживання.
		Відповідно до примітки до ст.45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
		Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
		Враховуючи, що ОСОБА_4 засуджується, зокрема, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а саме за привласненення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, підстави для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та підстав для застосування ст.69 КК України, відсутні, оскільки вказані норми закону, не можуть бути застосовані у разі засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією.
		За змістом вимог ч.ч.1, 2 та 4 ст.70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		Відповідно до пунктів 20-21, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.
		Встановлений ст.70 КК порядок, згідно з яким суд зобов`язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, стосується як основних, так і додаткових покарань.
		При вирішенні питання про те, який із передбачених ст.70 КК принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.
		Суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначені у максимальних межах санкцій статей (санкцій частин статей) КК.
		Виходячи з наведеного, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох злочинів, їй необхідно призначити покарання з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		З оглядуна викладене,суд вважає,що виправлення обвинуваченої неможливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за необхідне застосувати дообвинуваченої ОСОБА_4 ,яка ранішене судима,позитивно характеризуєтьсяза місцемпроживання,покарання увиді позбавленняволі на строкнаближений домінімального,що прямопередбачене санкцією ч.4ст.191 ККУкраїни (більштяжчий злочин),оскільки саметаке покарання,на думкусуду, будевідповідати тяжкостівчиненого правопорушення,цілям покарання та буде достатнім для виправлення обвинуваченої.
		Одночасно з цим, суд застосовує до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю, оскільки таке прямо передбачене санкціями ч.4 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України.
		При цьому, суд зауважує про те, прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, за позбавленням права обіймати посади та конфіскацією майна, однак така судом не застосовується, оскільки не передбачена санкціями ч.4 ст.191 тапч.1 ст.366 КК України.
		Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 цивільного позову, заявленого потерпілою, суд виходить з наступних міркувань. 
		Виходячи зі змісту ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння..
		Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
		Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України.
		Відповідно до ст.1166 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачають відшкодування за неї за наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.
		Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Суд вважає доведеними позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі збитків, які встановленні в судовому засіданні. Матеріальна шкода, в сумі 10 407 (десять тисяч чотириста сім) гривень 03 копійки, як сума неотриманих грошових коштів державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, на думку суду, підлягає до задоволення у повному обсязі.
		Суд вважає, що через наявність кримінального провадження було суттєво порушено звичний ритм життя потерпілої. З урахуванням наведеного, суд вважає що такі порушення вимагають належного відшкодування, однак розмір заявленої моральної шкоди в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, на думку суду, є завищеним та належним чином не обґрунтованим. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням матеріального стану обвинуваченої, суд вважає, що цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченої на користь потерпілої 3400 (три тисячі чотириста гривень) моральної шкоди. 
		У відповідності до положень ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати на загальну суму у сумі 14 338 (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень) 80 копійок, що становить вартість проведеної судово-почеркознавчої експертизи (висновок №4298-Е від 26.10.2023) які, з урахуванням ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_4 , на користь держави.
		Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України. 
		Що стосується обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , суд вважає, що до вступу вироку в законну силу, такий не слід обирати, оскільки процесуальна поведінка обвинуваченої за увесь період судового розгляду була належною, у судові засідання ОСОБА_4 з`являлася, нових кримінальних правопорушень не вчиняла, не перешкоджала кримінальному провадженню іншим чином, отже відсутні ризики передбачені ст.177 КПК України.
		Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України та призначити їй покарання у виді 5 (п`яти) років і 2 (двох) місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-управлінськими функціями у сфері поштового зв`язку, строком на 2 (два) роки.
		ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-управлінськими функціями у сфері поштового зв`язку, строком на 1 (один) рік.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 - 5 (п`ять) років і 2 (два) місяці позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з адміністративно-управлінськими функціями у сфері поштового зв`язку, строком на 2 (два) роки. 
		Початок строку відбування покарання рахувати з дня фактичного приведення вироку до виконання, тобто з дня затримання ОСОБА_4 на виконання цього вироку.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 дообвинуваченої ОСОБА_4 про відшкодуваннязбитків заподіянихзлочином задовольнити частково.
		Стягнути із ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_6 - 13 807 (тринадцять тисяч вісімсот сім) гривень 03 копійки, з яких: 10 407,03(десятьтисяч чотиристасім)гривень 03копійки матеріальноїшкоди,та 3400 (три тисячі чотириста) гривень моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави 14 338 (чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень) 80 копійок, що становить вартість проведеної судово-почеркознавчої експертизи (висновок №4298-Е від 26.10.2023).
		Речові докази у кримінальному провадженні: відомість №1/2113 «на виплату грошової за серпень 2022 р. за 2 доставною дільницею 90632 випл.об`єкта 2.08.2022 тип відомості 2», яка упакована у білий паперовий конверт, що зберігається при матеріалах кримінального провадження, по вступу вироку в законну силу - повернути представнику потерпілого АТ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_4 та прокурору.
		Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду. 
		 
		Головуюча:                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...