Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/31802/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано судом: 28.05.2025. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Дата набрання законної сили: 28.05.2025
Номер судового провадження: К/990/1210/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 240/31802/23
		адміністративне провадження № К/990/1210/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Дашутіна І.В.,
		суддів: Желтобрюх І.Л., Шишова О.О.,
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного від 09 грудня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі: Білої Л.М., Моніча Б.С., Гонтарука В.М., у справі № 240/31802/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» до Житомирської митниці про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» (далі - ТОВ «БЗТ-Україна», позивач)  звернулось до суду з позовом до Житомирської митниці (далі - відповідач), в якому з уточненням позовних вимог просило:
		- визнати протиправною бездіяльність Житомирської митниці щодо нездійснення підготовки та подання висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 23.08.2023;
		- зобов`язати Житомирську митницю Державної митної служби України підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів в розмірі 47 048 934, 72 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із оформленням додаткових декларацій до тимчасових (у зв`язку з тим, що значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме), виникла сума надмірно сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) в розмірі 47 048 934 грн 72 коп.
		23 серпня 2023 року ТОВ «БЗТ-Україна» звернулося до Житомирської митниці із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, однак відповідь не отримало. Тобто, Житомирською митницею за результатом отримання письмової заяви не було вжито дій, визначених законодавством. З огляду на наведене, у Житомирської митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів казначейської служби. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, підтвердивши факт надмірної сплати коштів, звернувся у встановленому законодавством порядку до митниці з відповідною заявою про повернення цих коштів, у зв`язку з чим у митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.
		Щодо твердження відповідача про те, що у платника податків ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн станом на 29.09.2023 згідно з інформацією ІТС «Податковий блок», про який було повідомлено в листі Житомирської митниці від 29.09.2023 № 7.19-2/15/13/6778, суд зазначає, що даний лист надіслано з пропущеними строками та цей лист є листом про надання інформації та не є письмовою відмовою/задоволенням заяви позивача. За результатами розгляду поданої позивачем заяви, в межах встановлених статтею 43 ПК України строків, відповідач не прийняв рішення ні про повернення надміру сплачених митних платежів, ні обґрунтованої відмови у задоволенні такої заяви.
		Постаново Сьомого апеляційного адміністративного від 09 грудня 2024 року зазначене рішення скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «БЗТ-Україна».
		Скасовуючи рішення суду, колегія суддів доходить переконання про помилковість висновку суду першої інстанції щодо невиконання відповідачем процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, а відтак вимоги позивача не підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.
		При цьому судом зазначено, що висновок суду першої інстанції щодо існування податкового боргу у позивача тільки станом на 29.09.2023 не відповідає обставинам справи, що підтверджено витягом з ІТС «Податковий блок», відповідно до якого станом на 19.09.2023 у позивача був податковий борг у сумі 597 171,06 грн. 
		Крім того апеляційний суд наголошує, що повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про повернення таких платежів.
		Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		Товариством з обмеженою відповідальністю "БЗТ-УКРАЇНА", як декларантом, подано до Житомирської митниці Держмитслужби ряд тимчасових митних декларацій, якими було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України.
		У зазначених митних декларацій декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною, вказаною в зовнішньоекономічному договорі.
		Відповідно до поданих митних декларацій ТОВ "БЗТ-УКРАЇНА" сплачено мито та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на депозитний рахунок, відкритий в Казначействі на ім`я Держмитслужби (єдиний рахунок).
		23 серпня 2023 року ТОВ «БЗТ-Україна» подало до митного органу заяву № 2308/2 про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на суму 48 767 336,80 грн з зазначенням переліку декларацій.
		Відповідно до рекомендованого повідомлення заява позивача відповідачем отримана 05.09.2023.
		Листом №7.19-2/15/136778 від 29.09.2023 Житомирська митниця зазначила, що станом на 29.09.2023 за ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн, а відтак підготування та подання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів не може бути виконано за наявності у позивача податкового боргу відповідно до вимог п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Крім того митним органом зазначено, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2022 у справі № 752/9451/22 в рамках кримінального провадження №42022100000000184 від 10.05.2022 було накладено арешт, у тому числі на банківські рахунки та грошові кошти ТОВ «БЗТ-Україна», які зберігаються на них на день постановлення ухвали про арешт майна, відкритих у банківських установах.
		Уважаючи нездійснення підготовки та подання висновку про повернення ТОВ «БЗТ-Україна» надміру сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви протиправною бездіяльністю, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		Не погодившись із судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач зазначає, що підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема: у постанові від 05.02.2019 у справі №804/1260/16 щодо застосування положень п. 43.5 ст. 43 ПК України; у постанові від 10.10.2019 у справі № 810/4436/15 щодо застосування Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364; у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі №826/4418/14, від 27.06.2023 у справі № 814/767/15, від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 8 лютого 2022 року №160/6762/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 705/552/15-а щодо ефективного способу відновлення права; у постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №263/15749/16-а, від 18.10.2018 у справі №813/4989/17, від 20.09.2020 у справі №160/9578/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2024 у справі №990/139/24 щодо обґрунтування й доказування правомірності рішень контролюючих органів; у постановах від 08.10.2019 у справі №1540/3759/18, від 04.03.2021 у справі №280/2059/29, від 15.02.2023 у справі № 640/18626/21, від 08.10.2019 у справі №1540/3759/18 щодо наявності/відсутності податкового боргу в контексті статті 43 ПК України та Митного кодексу України.
		Окремою підставою касаційного оскарження, позивач зазначав пункт 3 частини 4 ст. 328 КАС України та указував про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 43.1. статті 43 ПК України та ч. 2 ст. 74 КАС України у подібних правовідносинах в контексті того, чи може податкова інформація з інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» підтверджувати податковий борг, як підставу для відмови в підготовці контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань.
		Також, покликаючись на пункт 4 частини 4 ст. 328 КАС України, наголошував, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення (щодо наявності у позивача податково боргу), на підставі недопустимих доказів.
		Крім того, позивач указував, що відповідач, отримавши його заяву № 2308/2, у строк до 26.09.2024 включно зобов`язаний був розглянути її та підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів, та направити висновок на виконання до органів казначейства. Проте, Житомирська митниця, діючи протиправно, у вказаний строк не вчинила жодних дій (не виконала обов`язків), передбачених Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, ст. 43 ПК України та ст. 301 МК України.
		Натомість, листом від 29.09.2023 №7.19- 2/15/13/6778 «Про надання інформації» відповідач повідомив про нібито наявність у позивача станом на 29.09.2024 податкового боргу на суму 597 171,06 грн та роз`яснив, що згідно з вимогами пункту 43.2 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надмірно сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок платника податків проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Виходячи з того, що цей лист є листом про надання інформації і не є письмовою відмовою/задоволенням заяви позивача, - відповідач в межах передбачених ст. 43 ПК України строків відповідного рішення не прийняв.
		У той же час, позивач доводить про відсутність податкових вимог контролюючих органів до нього, які б підтвердили наявність податкового бору, на існування якого посилається митний орган відмовлячи у підготовці висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів Товариству.
		Разом із цим позивач стверджує, що податкове-повідомлення рішення, на підставі якого, на думку відповідача, у нього виник податковий борг, про який йде мова вище, оскаржено у судовому порядку, тому воно не є узгодженим та не набуло статусу податкового боргу.
		У відзиві на касаційну скаргу позивача відповідач уважає її доводи безпідставними та просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
		Згідно з частин 1-4 статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
		У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
		Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		За положеннями ч. 6 ст. 301 Митного кодексу України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
		Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата (ч. 7 ст. 301 МК України).
		Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначені у ст. 43 Податкового кодексу України (далі ПК України).
		Так, згідно з п.п. 43.1-43.2 ст. 43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
		Відповідно до п. 43.3 та п. 43.4 ст. 43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
		Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
		Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення (п 43.4-1 статті 43 ПК України).
		Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
		На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
		Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
		Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку (п. 43.6 ст. 43 ПК України).
		Процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, визначає Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (далі - Порядок № 643).
		Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені визначено у розділі ІІІ Порядку № 643.
		Так, згідно з п. 1 Розділу III Порядку № 643, повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.
		Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 Митного кодексу України, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
		Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
		Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Порядку № 643 у заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за кожним видом митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); 4) напрям перерахування суми коштів: на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на єдиний рахунок або на відповідний депозитний рахунок митниці Держмитслужби; на банківський рахунок (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплата) вносилися готівкою); для погашення грошового зобов`язання (податкового борту) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачено суми митних платежів.
		До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених Митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
		Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 643 визначено, що після надходження до митниці Держмитслужби заява, подана за допомогою засобів ІТС Держмитслужби в електронній формі, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Реєстру опрацювання заяв на повернення (далі - Реєстр), який ведеться за допомогою засобів АСМО.
		Внесення до Реєстру інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі, здійснює працівник Підрозділу.
		Реєстр містить дані, зазначені в заяві, та дані, внесені Підрозділом.
		Заяву платника, внесену до Реєстру, розглядають відповідні структурні підрозділи митниці Держмитслужби, за визначенням керівника митниці.
		Відповідно до п. 5 Порядку № 643, підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету та відсутність у нього податкового боргу за допомогою засобів АСМО. Співробітник Підрозділу до Реєстру вносить дату сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код за ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок, та МФО Казначейства).
		Відповідно до п. 6 розділу ІІІ цього Порядку, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів.
		За положеннями п. 7 Розділу ІІІ Порядку № 643, сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.
		Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
		Аналіз зазначених положень закону дає підстави для висновку, що повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Тобто за наявності у платника податків податкового боргу, контролюючий орган позбавлений можливості повернути в передбаченому законодавством порядку помилково та/або надміру сплачену суму грошового зобов`язання. 
		Отже, колегія суддів зазначає, що ключовим питання у справі, що розглядається, є те, чи був наявний у позивача, на момент вирішення питання щодо повернення йому помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання, податковий борг.
		Як уже зазначалося вище, судами попередніх інстанцій установлено, що 23.08.2023 ТОВ «БЗТ-Україна» подало до митного органу заяву № 2308/2 про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) на суму 48 767 336,80 грн з зазначенням переліку декларацій, яка отримана відповідачем 05.09.2023.
		Листом №7.19-2/15/136778 від 29.09.2023 Житомирська митниця зазначила, що станом на 29.09.2023 за ТОВ «БЗТ-Україна» наявний податковий борг на суму 597 171,06 грн, а відтак підготування та подання до органу Державної казначейської служби України висновку про повернення ТОВ «БЗТ - Україна» надміру сплачених сум митних платежів не може бути виконано за наявності у позивача податкового боргу відповідно до вимог п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Утім, суд першої інстанції, надаючи оцінку цьому листу, зазначив, що його надіслано з пропущеними строками та цей документ є листом про надання інформації, і жодним чином не є письмовою відмовою/задоволенням заяви позивача. За результатами розгляду поданої позивачем заяви, в межах встановлених статтею 43 ПК України строків, відповідач не прийняв рішення ні про повернення надміру сплачених митних платежів, ні обґрунтованої відмови у задоволенні такої заяви. 
		Крім того, суд звернув увагу на те, що Житомирська митниця не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви зобов`язана підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а це 26.09.2023, тому наявність податкового боргу у позивача станом на 29.09.2023 не доводить правомірність дій відповідача.
		Натомість судом апеляційної інстанцій установлено, що заява ТОВ «БЗТ Україна» від 23.08.2023 митницею була розглянута, а відповідно до витягу з ІТС «Податковий блок», у позивача існував податковий борг станом на 19.09.2023, а не як помилково виснував суд першої інстанції, станом на 29.09.2023, - дату надання Житомирською митницею відповіді ТОВ «БЗТ Україна» за результатами розгляду заяви від 23.08.2023.
		Тобто, на переконання суду апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції щодо існування у позивача податкового боргу лише станом на 29.09.2023 не відповідає обставинам справи.
		Колегія суддів зазначає, що вказані розбіжності у встановлених судами обставинах не дають можливості дійти висновку, чи дійсно у позивача був податковий борг на момент вирішення питання про повернення йому вищезазначених сум та визначити конкретний період часу його існування.
		Крім того, у касаційній скарзі позивач стверджує, що 14.09.2023 звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2023 №1148/Ж10/31-00-04-02-04/41076013, на підставі якого, на думку відповідача, у нього виник податковий борг. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 відкрито спрощене провадження у справі № 320/1709/24 за вищевказаним позовом ТОВ «БЗТ-Україна». З огляду на викладене, позивач доводить, що указане податкове повідомлення-рішення не є узгодженим та не набуло статусу податкового боргу.
		Однак, зазначені обставини залишилися поза увагою судів попередніх інстанцій, хоча їх дослідження та перевірка має вирішальне значення при встановленні законності/протиправності дій відповідача щодо повернення позивачу спірних сум та обґрунтованості позовних вимог.
		Верховний Суд наголошує, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.
		Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.
		При цьому обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов`язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
		Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Результат такого дослідження має бути відображений у мотивувальній частині судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 246 КАС України.
		У межах цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались обов`язку із безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та надання правової оцінки усім доводам учасників справи, застосувавши формальний підхід до її вирішення та порушивши правила офіційного з`ясування обставин справи, що полягає у наступному.
		Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
		Оскільки суди першої та апеляційної інстанції порушили принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, то такі рішення підлягають скасуванню, а справу, відповідно до правил статті 353 КАС України належить направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		У Х В А Л И В :
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БЗТ-Україна» задовольнити частково.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного від 09 грудня 2024 року скасувати.
		Справу №240/31802/23 направити на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                         І.В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                                                    І.Л. Желтобрюх
		 
		                                                                                                                             О.О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...