Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 303/7578/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 29.05.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.05.2025.
Дата набрання законної сили: 28.05.2025
Номер судового провадження: 61-13102ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 травня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 303/7578/23
		провадження № 61-13102св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		суб'єкт, дії та рішення якого оскаржуються, - приватний виконавець виконавчого округу Закарпатьскої області Роман Роман Михайлович,
		стягувач - ОСОБА_2 ,
		 
		провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 липня 2024 року в складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Собослоя Г. Г.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст скарги та судових рішень у справі
		У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р. М. щодо складання розрахунку заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, а також зобов'язати приватного виконавця провести розрахунок заборгованості з огляду на розмір середньої заробітної плати працівника для даної місцевості та з урахуванням квитанцій про переказ на рахунок стягувача грошових коштів на утримання дітей.
		На обґрунтування скарги зазначав, що всупереч сімейному законодавству розрахунок заборгованості зі сплати аліментів  проведено виходячи з валового доходу, який він отримав протягом 2012-2020 років як приватний підприємець, а не з огляду на розмір середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2024 року скаргу задоволено частково.
		Визнано неправомірними дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р. М. щодо розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08 серпня 2023 року за № 02-01/6181 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
		Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р. М. здійснити розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, та з урахуванням квитанцій про переказ коштів на рахунок стягувача протягом розрахункового періоду на загальну суму 320 551,00 грн.
		Суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення розрахунків розміру заборгованості за аліментами державний виконавець Роман Р.М. не взяв до уваги, що ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, а отже заборгованість за аліментами в цьому випадку визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 липня 2024 року ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2024 року змінено, викладено третій абзац резолютивної частини в такій редакції:
		Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р. М. здійснити розрахунок заборгованості за аліментами у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за період з вересня 2012 року по червень 2017 року, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, а за період з липня 2017 року - виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		При проведенні розрахунків врахувати квитанції про переказ коштів на рахунок стягувача протягом розрахункового періоду на загальну суму 320 551,00 грн.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до частини третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
		Частиною другою статті 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Однак, у такій редакції стаття 195 СК України викладена на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17 травня 2017 року № 2037- VIII, який  набув чинності 08 липня 2017 року.
		Статтею 195 СК України в редакції, що діяла до 08 липня 2017 року, передбачалось, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що весь розрахунок заборгованості ОСОБА_1 слід перерахувати виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У серпні 2024 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся  до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 липня 2024 року та залишити в силі ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2024 року.
		Касаційна скарга мотивована тим, що розрахунки заборгованості за аліментами для приватного підприємця на спрощеній системі оподаткування слід проводити на підставі частини другої статті 195 СК України незалежно від часу виникнення такої заборгованості.
		В той же час, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність застосування різних редакцій статті 195 СК України до спірних правовідносин.
		 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
		31 жовтня 2024 року справа № 303/7578/23 надійшла до Верховного Суду.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		Встановлено, що на виконанні приватного виконавця приватного округу Закарпатської області Романа Р. М. перебуває виконавчий лист №0707/8330/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, до їх повноліття, починаючи з 11 вересня 2012 року.
		Згідно з проведеним приватним виконавцем Романом Р. М. розрахунком від 08 серпня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 за аліментами станом на день проведення розрахунку склала 2 048 401,00 грн.
		Приватним виконавцем для розрахунку заборгованості за період 2012- 2020 роки взято розмір доходу приватного підприємця ОСОБА_1 .
		Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
		Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи (частина перша, друга статті 5 ЦК України).
		Згідно з частиною другою статті 195 СК України (в редакції, яка діяла з 08 липня 2017 року) заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Статтею 195 СК України в редакції, яка діяла до 08 липня 2017 року, встановлено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
		Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.
		Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування.
		Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що заборгованість ОСОБА_1 зі сплати аліментів на дітей за період з вересня 2012 року по червень 2017 року підлягає визначенню виходячи з положень статті 195 СК України в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, тобто виходячи з фактичного заробітку (доходу) боржника, а з липня 2017 року - виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
		Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
		Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду залишити без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2024 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 липня 2024 року  залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                М. Ю. Тітов
		                                                                                                            
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                            
		Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...